На ВАТ "Полтавський турбомеханiчний завод" є можливість розширити асортимент продукції, що випускається, за рахунок введення в експлуатацію нових потужностей. Виробництво пневмодвигуна для будівельної галузі є економічно ефективним і може мати попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Для цього на заводі проводиться підготовка до сертифікації системи якості стандартів ISO. Після отримання сертифікату продукція може експортуватися у будь-яку країну світу.

У результаті асортимент продукції, що пропонується потенційним споживачам заводом, поповниться пневмодвигуном, що вироблятиметься за сучасними наукоємними, екологічно чистими, високомеханізованими технологіями. Тобто у результаті реалізації запропонованого проекту будуть задіяні такі важливі складові стратегії розвитку, як: використання високого наукового потенціалу; впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій виробництва; забезпечення поліпшення збереження довкілля, що створює додаткову цінність проекту.

Впровадження технічного нововведення пов'язана зі значним, помітним зростанням обсягів виробництва і реалізації продукції. За таких умов забезпечуються значні грошові надходження і прибутки підприємства як за рахунок збільшення обсягів виробництва і реалізації у фізичних одиницях, так і за рахунок зменшення питомої ваги операційних витрат у розрахунку на 1 грн. реалізованої продукції й поліпшення водночас її якісних характеристик.

3.2 Розрахунок платежів за умови надання кредиту

У даний час капіталовкладення на переобладнання, реконструкцію і запуск виробництва станції складають 1263,70 тис. грн. у цінах станом на 01.01.2009 р. У підприємства є альтернатива - взяти кредит банку або фінансовий лізінг.За першим варіантом підприємство планує узяти кредит у Промінвестбанку на пільгових умовах: банк дає 50% від необхідної суми під 20% від прибутку майбутнього проекту. 50% необхідних засобів завод знаходить з власних резервів. У таблиці 3.1 пропонується структура фінансування даного проекту.

Таблиця 3.1

Структура фінансування інвестиційного проекту

Показники	Всього	У тому числі:
		на оновлення виробничих потужностей	на формування чистого оборотного капіталу
1. Всього капіталовкладень, тис. грн.	1998,24	1263,70	734,54
2. З них за джерелами фінансування, тис. грн.
власні засоби підприємства (50 %)	999,12	264,58	734,54
кредит банку (50 %)	999,12	999,12	-

За даними таблиці 3.1 ми врахували необхідність формування чистого оборотного капіталу (ЧОК), який характеризує наявність чи відсутність на підприємстві оборотного капіталу, що використовується на фінансування поточної виробничої діяльності. Ця сума визначається як різниця між сумою поточних активів та сумою короткострокових зобов'язань підприємства за формою 1 „Баланс”:

ЧОК= (стр. 260 + стр. 270) - (стр. 620 + стр. 630), тис. грн.

35006,4 тис. грн.

35536,6 тис. грн.

41187 тис. грн.

За розрахунками бачимо, що підприємство має можливість сформувати великий за значенням ЧОК, тому це може позитивно вплинути на рішення кредитора про надання кредиту.

Нижче, у таблиці 3.2, наведені прогнозовані значення собівартості виробництва пневмодвигуна і ціни реалізації продукції (станом на 01.01.2009 р.).

Таблиця 3.2

Вартісна оцінка щорічних витрат і результатів у базисних цінах (на 01.01.2009 р.)

Показники	Значення
1. Собівартість виробництва, всього, тис. грн.
при обсязі виробництва 10 шт.	120,6
при обсязі виробництва 60 шт.	564,3
2. Собівартість виробництва на одиницю продукції, тис. грн./шт.
при обсязі виробництва 10 шт.	12,06
при обсязі виробництва 60 шт.	9,405
3. Рівень рентабельності %
при обсязі виробництва 10 шт.	1,7
при обсязі виробництва 60 шт.	5,9
4. Виручка від реалізації, тис. грн.
при обсязі виробництва 10 шт.	122,6
при обсязі виробництва 60 шт.	597,5
5. Прибуток від реалізації, тис. грн.
при обсязі виробництва 10 шт.	2,0
при обсязі виробництва 60 шт.	33,2

За даними таблиці 3.2 слід зазначити, що розрахунок складових собівартості в даному випадку ведеться з урахуванням різних прогнозованих об'ємів виробництва і реалізації продукції. Нижчий первісний об'єм виробництва і реалізації пояснюється необхідністю наявності часового блага на освоєння потужностей і на розвиток збуту. Передбачувані обсяги реалізації продукції за роками:

- 2010 р. - 10 шт.;

- 2011 р. - 60 шт.;

- 2012 р. - 100 шт.

Розрахунковий період інвестиційного проекту - 6 р. Причому у 1 рік проводиться технічне переобладнання об'єкту і освоєння виробництва, у 2 - освоєння серійного випуску продукції, а у 3 - вихід на проектну потужність.

Нижче наводяться необхідні для розрахунку показників ефективності проекту дані (початкова інформація - прогнози декількох незалежних експертів):

Таблиця 3.3

Початкові передумови для визначення основних показників ефективності реалізації інвестиційного проекту

Показники	Роки:
	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1	2	3	4	5	6	7	8
Відсоток інфляції	-	13	12	10	8	6	6
Коефіцієнт інфляційного коректування	1	1,13	1,12	1,1	1,08	1,06	1,06
Коефіцієнт інфляційного коректування наростаючим підсумком	1	1,13	1,288	1,4168	1,5301	1,622	1,7193
Норматив дисконтування	-	16,5	16,5	16,5	16,5	16,5	16,5
Коефіцієнт дисконтування	1,00	0,86	0,74	0,632	0,543	0,47	0,4

У таблиці 3.3 розрахунок коефіцієнта дисконтування проведений за формулою (1), де Е - норматив дисконтування, а t - номер року по порядку (2010 - 0-й рік, 2015- 6-й рік). З урахуванням того, що економічна ситуація в Україні, за прогнозом аналітиків поліпшуватиметься (очікується зниження ставки рефінансування), приймаємо норматив дисконтування рівним 1/2 від нинішньої ставки рефінансування (35%).

Як вже згадувалося вище, банк видає кредит у розмірі 50% від обсягу необхідних для реалізації даного проекту засобів, номінований у гривнях. Базою визначення відсоткової ставки є виплати по кредиту у нашому проекті балансовий прибуток. Ставка відсотку приймається рівною 20%. Нижче наведений графік погашення основної суми кредиту і відсотків по ньому (табл. 3.4).

Як бачимо з таблиці 3.4, за розрахований період підприємство погасить заборгованість перед кредитором. Оцінка ефективності проекту проводиться на підставі зіставлення грошових потоків, спричинених його реалізацією. Тому розглянемо різні напрями і розрахуємо значення грошових потоків. Результати наведені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.4

Графік капіталовкладень і погашення банківського кредиту у 2010-2015 рр.

Показники	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1) Капіталовкладення, тис грн.:
- за рахунок банківського кредиту;	999,12	-	-	-	-	-	-
- за рахунок власних засобів.	999,12	-	-	-	-	-	-
2) Погашення відсотків по кредиту, тис грн.	-	-	204,34	209,53	230,28	247,11	264,93
3) Повернення основної суми кредиту, тис грн.	-	-	-	249,78	249,78	249,78	249,78

Таблиця 3.5

Результати визначення грошових потоків учасників проекту протягом його експлуатаційної фази, тис грн.

Показники	Роки:
	2010	2011	2012	2013	2014
1	2	3	4	5	6
1. Для ВАТ „ПТМЗ”
1) Виручка
а) у базисних цінах	8763,10	9932,69	9932,69	9932,69	9932,69
б) у прогнозних цінах	11286,87	14072,64	15198,01	16110,82	17077,28
2) Поточні витрати
а) амортизація	104,02	114,42	123,57	130,99	138,85
б) матеріальні.затрати	7634,95	9598,23	10365,79	10988,37	11647,54
в) зарплата	233,95	268,38	289,84	307,25	325,68
г) нарахування на зарплату	93,56	217,77	235,18	249,31	264,27
д) інші	963,01	1059,31	1144,03	1212,74	1285,49
е) Разом витрат	9029,50	11258,11	12158,41	12888,66	13661,82
3) Оборотний капітал
а) всього	946,09	1183,54	1278,19	1354,96	1436,24
б) приріст	211,55	237,45	94,65	76,77	81,28
4) Погашення відсотків по кредиту	204,34	209,53	230,28	247,11	264,93
5) Погашення основной суми кредиту	-	249,78	249,78	249,78	249,78
6) Податки	1235,67	1517,09	1638,41	1736,82	1841,01
7) Прибуток до оподаткування	817,36	838,12	921,13	988,45	1059,73
8) Податок на прибуток	245,21	251,44	276,34	296,54	317,92
9) Чистий прибуток	572,15	586,69	644,79	691,92	741,81
10) Фінансовий результат	464,62	463,66	673,71	746,14	799,38
2. Для Промінвестбанку	204,34	459,31	480,06	496,89	514,71
Надходження відсотків по кредиту	204,34	209,53	230,28	247,11	264,93
Надходження основной суми боргу	-	249,78	249,78	249,78	249,78

За даними таблиці 3.5 відзначимо, що величини усіх складових фінансових потоків визначалися з урахуванням інфляційного коригування (у прогнозних цінах).

3.3 Розрахунок лізингових платежів

Підприємсту як альтернативний варіант пропонується отримати фінансовий лізінг строком на 6 років за договором фінансового лізингу, який передбачає надання лізингоодержувачу права викупу майна, за залишковою вартістю після закінчення строку дії договору.

Умови договору:

- вартість лізингового майна - 1263,7 тис. грн.;

- строк договору - 6 років;

- норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення - 10%;

- процентна ставка по кредиту, який використаний лізингодавцем на придбання майна - 20% річних;

- процент комісійної винагороди -12% річних;

- додаткові послуги лізингодавця, всього - 8,4 тис. ум. од.;

- ставка податку на додану вартість - 20 %;

- лізингоодержувач має право викупити майно по закінченню строку дії договору по залишковій вартості.

Лізингові внески виплачуються щорічно рівними частинами починаючи з 1-го року.

Залишкова вартість майна (3В) розраховується слідуючим чином:

ЗВ = БВ - АВ = 1263,7 - (6 х 126,37) = 505,48 тис. грн

На кожному етапі лізинговий платіж складається із суми відшкодування вартості майна (амортизації); комісійної винагороди, яка нараховується на невиплачену вартість майна; процентів за кредит і додаткових витраг лізингодавця.

В зв'язку з тим, що із зменшенням заборгованості за кредитом, отриманим лізингодавцем на придбання манна, зменшується і розмір плати за кредити, що використовуються, а також зменшується і розмір комісійної винагороди лізингодавцю, якщо ставка винагороди сторонами встановлена в процентах до невиплаченої частини вартості майна. Розрахунок лізингових платежів доцільно здійснювати в слідуючій послідовності:

- розраховуються розміри лізингових платежів по роках на протязі дії лізингового договору;

- розраховується загальний розмір лізингових платежів за весь строклізингового договору як сума платежів по роках;

- розраховуються розміри лізингових внесків у відповідності з вибраною сторонами періодичністю внесків, а також погодженими ними методами нарахування і способами виплати.

Таким чином, розрахунок загальної суми лізингових платежів розраховується такою формулою:

ЛП = АВ +ПК + КВ + ДП + ПДВ,

де: ЛП - загальна сума лізингових платежів;

АВ - сума амортизаційних відрахувань, яка належить лізингодавцю в поточному році;

ПК - плата за кредитні ресурси, які використані лізингодавцем на придбання лізингового майна;

КВ - комісійна винагорода лізингодавцю за надане майно в користуваняя по лізинговому договору;

ДП - плата лізингодавцю за додаткові послуги лізингоодержувачу, передбачених лізинговим договором;

ПДВ - податок на додану вартість, який виплачується лізингоодержувачем за послуги лізингодавця.

Амортизаційні відрахування розраховуються за такою формулою:

АВ= (БВ х На)/100

де БВ - балансова вартість лізингового майна, грн;

На - норма амортизаційних відрахувань, процентів.

Розрахунок плати за кредитні ресурси

Плата за кредитні ресурси, які використані лізингодавцем на придбання лізингового майна розраховується за формулою:

ПК = (КР х Стк)/100

де ПК - плата за використані кредитні ресурси, грн;

КР - кредитні ресурси, грн;

СТк - ставка за кредит, процентів річних.

При цьому мається на увазі, що в кожному розрахунковому році плата за використання кредитних ресурсів співвідноситься з середньорічною сумою непогашеного кредиту в поточному році:

КРt = (Q х (Звn + Звк))/2

де КРt - кредитні ресурси, які використовуються на придбання майна, плата

за які здійснюється в розрахунковому році, грн;

ЗВn і 3Вк - залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець року, грн;

Q - коефіцієнт, який враховує питому вагу позичкових коштів в загальній вартості придбаного майна. Якщо для придбання майна використані тільки позичкові кошти, коефіцієнт Q =1.

Розрахунок комісійної винагороди лізингодавцю

Комісійна винагорода може встановлюватись, за домовленістю сторін, в процентах: від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.

У відповідності з цим розмір комісійної винагороди лізингодавцю розраховується по формулі:

КВ = (ЗВn + ЗВк)/2 х Скв/100

де ЗВn і ЗВк - залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець року, грн;

Скв - ставка комісійної винагороди лізингодавцю, яка встановлюється в процентах від середньорічної залишкової вартості лізингового майна.

Розрахунок плати за додаткові послуги лічингодавця, які передбачені лізинговим договором

Плата за додаткові послуги в поточному році розраховується за формулою:

ДП = (Р1 + Р2... Рn)/Т

де ДП - плата за додаткові послуги в поточному році грн;Р1 + Р2... Рn - витрати лізингодавця за кожну послугу і їх сумарний вираз, що передбачені лізинговим договором, грн;Т - строк лізингового договору, років.

Розмір податку на додану вартість розраховується за формулою:

ПДВ = (Вt х СПq)/100,

де ПДВ - розмір податку, який підлягає виплаті лізингодавцсм в поточному році, грн; Вt - виручка від проведення операції по лізинговому договору в поточному році, грн; СПq - ставка податку на додану вартість, процентів.В суму виручки включаються: амортизаційні відрахування, плата за використані кредитні ресурси, сума винагороди лізингодавцю і плата за додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором.

Dt = FD+GR+RD+LG

Отже, проводимо розрахунки за даною методикою

Таблиця 3.6

Розрахунок середньорічної вартості майна (тис.грн)

	Вартість майна на початок року	Сума амортизаційних відрахувань	Вартість майна на кінець року	Середньорічна вартість майна
1 -й рік	1263,7	126,37	1137,33	1200,5
2-й рік	1263,7	126,37	1010,96	1074,1
3-й рік	1263,7	126,37	884,59	947,78
4 й рік	1263,7	126,37	758,22	821,4
5-й рік	1263,7	126,37	631,85	695,0
6-й рік	1263,7	126,37	505,48	568,7



Розрахунок загального розміру лізингових платежів за 1-й рік, тис. грн

АВ=1263,7*10/100=126,37

ПК = 1200,5*20/100=240,1

КВ=1200,5*12/100=144,06

ДП=8,4/6=1,4

Вt=126,37+240,1+144,06+1,4=511,93

ПДВ=511,93*20/100=102,39

ЛП = 126,37+240,1+144,06+1,4+102,39=614,32

за 2-й рік

АВ=1263,7*10/100=126,37

ПК=1074,1*20/100=214,8

КВ=1074,1*12/100=128,89

ДП=8,4/6=1,4

Вt=126,37+214,8+128,89+1,4=471,46

ПДВ=471,46*20/100=94,29

ЛП=126,37+214,8+128,89+1,4+94,29=565,7

В такій же послідовності виконані розрахунки за 3-6-й роки. Результати розрахунків наведені в табл.3.7

Таблиця 3.7

Розрахунок загального розміру лізингового платежу (тис. грн)

Роки	АВ	ПК	КВ	ДП	ВІ	ПДВ	ЛП
1	126,37	240,1	144,06	1,4	511,93	102,39	614,32
2	126,37	214,8	128,82	1,4	471,46	94,29	565,7
3	126,37	189,55	113,73	1,4	431,05	85,93	516,98
4	126,37	164,28	98,57	1,4	390,62	78,12	468,74
5	126,37	139	83,4	1,4	350,17	70,0	420,20
6	126,37	113,74	68,24	1,4	309,75	61,95	371,70
Всього	526989,43	431061,47	6368,82	8,4	2464,98	492,68	2957,64

Загальна сума лізингових платежів становить 2957,64 тис. грн

Розмір річних лізингових внесків становить:

2957,64: 6 = 492,94 тис.ум.од.;

Таблиця 3.8

Графік виплати лізингових внесків

Дата	Сума внесків, тис. грн
1	2
01.01.2010	492,94
01.01. 2011	492,94
01,01. 2012	492,94
01.01.2013	492,94
01.01.2014	492,94
01.01.2015	492,94

Викуп майна по залишковій вартості на суму 505,48 тис. грн. може бути оформлений укладенням договору купівлі-продажу

Отже, провівши 2 варіанти розрахунків ми отримуємо наступні результати:

1 варіант - кредит банку

Кредит, наданий банком разом із відсотками (табл.1) за нього+50%

суми власного капиталу = 2155,31 + 999,12 = 3154,43 тис. грн

2 варіант - фінансовий лізінг із правом викупу майна

Вартість лізінгу + залишкова вартість обладнання

=2957,64+505,48=3463,12 тис. грн



Таким чином, загальна сума витрат за кредитом банку менша на 308,69 тис. грн, отже слід обрати 1 варіант фінансування проекту. В умовах теперішньої кризи та при запропонованих ставках кредиту та фінансового лізингу, як підтвердили розрахунки, більш вигідніше скористатися послугами банку та оформити кредит.

3.4 Стимулювання розвитку лізингових відносин

Лізинг є відносно новим видом діяльності на українському ринку, тому потребує фінансування. Фінансове забезпечення національних, регіональних, галузевих та місцевих програм розвитку лізингу повинно здійснюватися щорічно за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел. Обсяг обов'язкових коштів, які щорічно виділяються на підтримку лізингової діяльності, повинен зазначатися у видатковій частині бюджетів усіх рівнів окремим рядком. Управляти коштами потрібно через Національний фонд сприяння розвитку лізингу. Це повинна бути некомерційна структура зі статусом юридичної особи, що створюється з метою фінансування програм, проектів і заходів, спрямованих на підтримку і розвиток лізингової діяльності шляхом акумулювання бюджетних і позабюджетних коштів, інвестування коштів підприємницьких структур (у тому числі приватних та іноземних), доходів від власної статутної діяльності, а також добровільних внесків юридичних і фізичних осіб. Поряд із реалізацією цих цілей фонд, в умовах підвищених ризиків, виступив би гарантом при кредитуванні та інвестуванні за рахунок інших джерел.

Діяльність фонду необхідно спрямовувати за такими трьома основними напрямками:

Пільгове кредитування суб'єктів лізиногової діяльності;

Надання гарантійних зобовязань суб'єктам лізингової діяльності при оформленні кредитів (інвестицій) для реалізації лізингових договорів;

Створення і фінансове забезпечення об'єктів інфраструктури підтримки лізингової діяльності.

За аналогією з Національним фондом доцільно створювати галузеві (міжгалузеві), регіональні (міжрегіональні) і місцеві фонди сприяння розвитку лізингу.

Значно сприяє розвитку інституту лізингу високоякісне програмне забезпечення, яке мають сьогодні практично всі великі лізингові фірми промислово розвинутих країн. Вступивши до "Євролізингу", Україна також отримала нагоду використовувати інформаційну систему руху арендованих машин та устаткування в межах єдиного загальноєвропейського ринку.

Стимулюють розвиток лізингового бізнесу спеціальні міжурядові угоди щодо прикордонних областей між Україною, Росією та Білоруссю, створення вільних економічних зон в Україні, формування спільного лізиногового простору між Україною та Росією.

Співробітництво із країнами СНД в цьому питанні дасть змогу Україні значно підвищити ефективність ринкових взаємовідносин, скоротити терміни модернізації виробничих потужностей, зупинити процес втрати традиційних ринків збуту продукції національного походження, передусім продукції галузей високих технологій та машинобудування.

Треба терміново поновлювати на нових економічних принципах інтеграції міждержавні виробничі відносини з допомогою лізингу, який може виступити як один із найперспективніших договірно - правових інструментів.

Саме цій меті служитиме єдина нормативно-правова база країн-учасниць СНД, їх юридична рівність, верховенство закону, еквівалентність при здійснені лізингових операцій, різноманітність форм міждержавного лізингу тощо.

Роль координатора, методологічного центру реалізації найбільших міждержавних лізингових програм та напрямків діяльності буде покладено на некомерційний орган - Лізингову конфедерацію Співдружності незалежних держав.

Асоціації Укрлізинг, Рослізинг та Біллізинг ведуть активну підготовку установчих документів і необхідних організаційних умов для її утворення, в тому числі широку програму підвищення кваліфікації кадрів, що працюють у галузі міжнародного лізингу.

Розвиток міжнародного лізингу насамперед у межах СНД спроможний підштовхнути процеси приватизації, конверсії, оновлення технологічного парку нинішніх підприємств та створення нових виробництв, оптимізувати використання наявних основних фондів і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне й закордонне устаткування, що сприятиме раціональному розміщенню і використанню основних засобів виробництва. Доказом цього є багаторічна практика використання лізингу провідними зарубіжними країнами.

За прогнозами фахівців, до кінця цього тисячоліття майже одна третина всієї виробленої продукції надходитиме у сферу міжнародного обміну за лізингом.

Безумовно, лізинг має право на існування і повинен розвиватися й заохочуватися, так як за великої капіталомісткості українських підприємств лізинг може послужити інвестиційним "трампліном" для залучення в господарський обіг значних капітальних ресурсів.

Практичним досвідом для розвитку лізингу в Україні є досвід східноєвропейських країн, які мають з Україною спільні риси розвитку. В цьому відношенні показником є Польща, де так само, як і в нашій країні, лізингові операції здійснюються спеціалізованими компаніями, які підконтрольні банкам. Але їхня форма організації лізингу має ряд суттєвих переваг:

Лізингова фірма, що контролюється банком, отримує можливість залучати пільгові кредити для розширення своєї діяльності, по яким звичайно фінансується власна діяльність банку.

Банки мають у своєму розпорядженні великі можливості по встановленню справжньої платоспроможності лізингоодержувача. Це дозволяє даному типу лізингових компаній приймати рішення на підставі більш достовірної інформації.

Взаємодія лізингової компанії і банку дозволяє використовувати широкий спектр інструментів оптимізації комерційної діяльності. Одним із таких інструментів, широко практикуємих у Польщі, став форфейтинг. В даному випадку переуступка арендодателем прав по отриманню платежів від арендатора банку за поставлене раніше устаткування суттєво полегшує останньому розпорядження заставним майном арендатора.

Банки вбачають у застосуванні лізингової схеми фінансування не стільки можливості розширення спектра надання послуг, скільки вихід із нинішньої ситуації з кредитуванням. Вихід цей - у поступовому нарощуванні обсягів лізингових операцій, які витісняють менш надійно забезпечені, а тому високоризикові інвестиційні кредити. В першу чергу банками передбачається використовувати фінансовий лізинг" [18, 29].

Отже, необхідно всіляко, бажано на державному рівні підтримувати розвиток інституту лізингу, вчасно вирішувати проблеми, що виникають на шляху його впровадження. Останнім часом структури різних рівнів, які зацікавлені в його поширенні сприяють його становленню і продовжують створювати необхідні для цього передумови.

Передумови (історичні, економічні, організаційно-технічні, суспільно-політичні, науково-дослідні, соціальні та правові), які вже реально існують та ряд необхідних, без яких неможливе формування сфери розвитку лізингу приведені в таблиці.

Передумови розвитку лізингу в Україні

№ п\п	Структура передумов	Зміст передумов
1	2	3
1.	Історичні	1.1. Наявність традицій арендного підприємництва 1.2. Можливість використання досвіду арендних відносин в період економічних реформ
2.	Економічні	2.1 Необхідність розвитку ринкових відносин, в тому числі через формування ефективних елементів ринкової інфраструктури 2.2 Об'єктивна потреба в нових формах і джерелах кредитування і інвестування 2.3 Зміни ситуації в збутовій політиці машинотехнічної продукції 2.4 Потреба в більш раціональному розміщенні і використанні основних засобів виробництва 2.5 Структурні зміни в сфері матеріального виробництва і послуг юридичним особам 2.6 Наявність зацікавленості зарубіжних лізингових компаній до розширення зв'язків зі споживачами в Україні 2.7 Можливість виходу українських товаровиробників з допомогою лізингу на ринки інших країн
3.	Організаційно-технічні	3.1 Наявність досвіду зовнішньоторгових арендних операцій 3.2Участь банківських установ в лізингових операціях 3.3 Зацікавленість вітчизняних підприємців в фінансовій лізинговій діяльності 3.4 Проведення процесу реструктуризації великих підприємств з елементами лізингу 3.5 Початок процесу створення спеціалізованих лізингових компаній
4.	Суспільно-політичні	4.1 Державна політика, що поширюється в області лізингу 4.2 Наявність спеціалізованої суспільної організації "Лізинговий фонд" 4.3 Створення Укрлізинга
5.	Науково-дослідні	5.1 Відомість для спеціалістів лізингу як метода стимулювання розвитку виробничих сил 5.2 Наявність зарубіжних наукових школ в області лізингу 5.3 Зацікавленість в дослідженні проблем лізингу
6.	Соціальні	6.1 Підвищення рівня життя через оновлення основних засобів 6.2 Підвищення зайнятості через збільшення збуту продукції
7.	Правові	7.1 Створення основ законодавства про лізинг 7.2 Встановлення пільг по лізингових операціях



ВИСНОВКИ

Процес переходу до ринкових відносин зумовив пошук нових шляхів вирішення проблем, пов'язаних з перехідними етапами розвитку економіки.

У зв'язку з появою негативних явищ у національній економіці та масовим неповерненням кредитів, банками була переглянута кредитна політика в результаті чого підвищилися вимоги до її організації та здійснення. Однак це суттєво звузило коло клієнтури і для виходу із нинішньої ситуації з кредитуванням: банки почали застосовувати лізингові схеми, як ті, що мають понижений ступінь ризику.

Значно б вплинуло на розвиток лізингу в Україні високоякісне програмне забезпечення. Це дало б змогу створити базу даних лізингодавців та потенційних лізингоотримувачів для швидшого їх партнерського пошуку та укладання угод.

Саме зараз позитивні риси лізингу найбільш дієздатні. Орендарю вигідно користуватися устаткуванням, не набуваючи його у власність, а одержуючи на час за визначену плату. Вигідно і банку, тому що дороге устаткування можна не раз здати в оренду й у такий спосіб дістати прибуток від надходження орендних платежів, який у декілька разів перевищує ціну устаткування, заплачену банком.

Проведене дослідження дозволяє виявити умови і намітити перспективи подальшого розвитку лізингу в Україні. В даний час ринок лізингових послуг характеризується такими особливостями:

1) український ринок лізингових послуг усе ще перебуває в стадії становлення і потребує уваги і підтримки держави. Все ще визначаються шляхи і форми його розвитку в багатоукладній економіці;

2) в умовах нестабильной фінансової системи українські лізингові схеми орієнтовані насамперед на податкове планування з метою полегшення підприємствам податкового тягаря і пошуку додаткового фінансування. Проте, механізм встановлення пільг для інвестування у різноманітні сфери економіки ще недостатньо розроблений і спрямований насамперед для негайного поповнення державного бюджету. Держава не повинна перешкоджати підприємствам обновляти основні засоби для випуску конкурентної продукції. Бажання збільшення надходження засобів у бюджет за рахунок зборів податків призводить до бажаного результату тільки в короткостроковому періоді, на довгостроковому ж етапі це призводить до згортання виробництва, а, отже, і до зменшення зборів податків;

3) відсутність елементу стабільності в законодавстві, що вносить визначений ризик, тому що підприємець із меншої долею можливості може визначити події майбутнього періоду при прийнятті інвестиційного рішення;

4) необхідною умовою, що забезпечує становлення лізингу і прояв його позитивної макроекономічної ролі, є режим прискореної амортизації. Лізинг має економічний зміст тільки тоді, коли він економічно вигідний і для лізинодавача, і для лізингоотримувача. Якщо лізингоотримувач завжди одержує податковий виграш від застосування лізингу, тому що він дозволяє віднести всю суму лізингових платежів на собівартість продукції, то можливості лізингодавця віднести витрати від проведення лізингових операцій на виробничі витрати обмежені чинними нормами законодавства. Регулюючи ці норми, а також шляхом введення в дію режиму прискореної амортизації, держава може дуже ефективно регулювати інвестиції і лізинг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Міщенко В.І. Основи лізингу. - К: “Знання”, 1997.

2. Закон України “Про господарські товариства” // Відомості Верховної ради України. - 1992. - № 2.

3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.- Киев: “Ника-Центр”, 1999. - Том. 1. - 592 с.

4. Бланк И.А. Управление использованием капитала. - Киев: “Ника-Центр”, 2000.

5. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - Киев: МП “ИТЕМ лтд”, СП ”АДЕФ”. - 1996.

6. Бланк И.А. Управление активами. - Киев: “Ника-Центр”, 2000. - 720 с.

7. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента (как управлять капиталом?). - М.: «Финансы и статистика», 1996. - 384 с.

8. Бакалавр экономики. Хрестоматия. - М.: «Триада», 1999. - Т.2. - 1056 с.

9. Бакалавр экономики. Хрестоматия. - М.: «Триада», 1999. - Т.3. - 768 с.

10. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. - М.: «Финансы и статистика». - 1996. - 799 с.

11. Герасимчук М. Джерела і структура капітальних вкладень // Економіка України. - № 12. - 1998. - С. 16 - 24.

12. Джеймс А.Ф., Стонер Едвін Г. Долан. Вступ у бізнес. - Київ, 2000. - 752 с.

13. Ивашковский С.Н. Экономика: микро- и микроанализ. - М.: «Дело», 1999. - 360 с.

14. Курц Х.Д. Капитал - распределение - эффективный спрос. - М.: «Юнити», 1998.

15. Ковалёв В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: «Финансы и статистика», 1999. - 755 с.

16. Ковалёв В.В. Финансовый анализ. - М.: «Финансы и статистика», 1999. - 501 с.

17. Казаков А.П., Минаева Н.В. Экономика (микро-,макро- и прикладная экономика). Курс лекций. - М.: «Поиск», 1996. - 392 с.

18. Лобанов Е.М., Литовский М.А. Управление финансами. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 251 с.

19. Родионов А.Р., Родионов Р.Я. Управление сбытовыми запасами и оборотными средствами предприятия. - М.: «Дело и Сервис», 1999. - 400 с.

20. Стоянова Е.С. Управление оборотным капиталом. - М.: «Перспектива», 1998. - 127 с.

21. Тренев Н.Н. Управление финансами. - М.: «Финансы и статистика», 1999. - 489 с.

22. Ткачук М.И. Финансовый менеджер. - Минск.: ООО «МИСАНТА», 1995.

23. Финансовый менеджмент: теория и практика / Под редакцией Е.С. Стояновой. - 4- е изд. перераб. и доп. - М.: «Перспектива», 1999. - 655 с.

24. Финасовый менеджмент / Под редакцией Н.Ф. Самсонова. - М.: Финансы ДОНИТИ, 1999. - 495 с.

25. Хайт Хобер Н. Основы финансового менеджмента: Пер. с англ. - М.: «Дело», 1993. - 128 с.

26. Шин Джей К., Сигел Джоел Г. Финансовый менеджмент. - М.: «Филинго», 1996. - 395 с.

27. Юджин Бригхем, Луис Гапенски. Финансовый менеджмент. - Санкт- Петербург: «Экономическая школа», 2000. - Том 1 - 2. - 662 с.

28. Закон України "Про банки і банківську діяльність" Бизнес- приложение 1998р. №37

29. Закон України "Про лізинг" Бизнес- документы, комментарии, консультации 1999р. №3, с.48

30. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" спец. додаток до "Галицьких контраетів", №47, 1998р.

31. "Вопросы правового регулирования лизинга в Украине" Бизнес- приложение 1998р., №12, с.34

32. "О некоторых особенностях лизинговых операций" Бизнес- приложение 1998р., №38, с.44

33. "Роль банків у розвитку лізингового бізнесу" Закон і бізнес 1998р, №37 с.4

34. Андриасова И.В. "Практические аспекты финансирования лизинга в условиях рынка" Финансы, 1997г. №12, с.23 1998г. №1. с.18

35. Малышенко К. "К вопросу об эффективности лизинга в Украине" Економіка фінанси право 1998р. №3, с.43

36. Матюшко В.И, Внукова Н.Н. "Планирование и анализ лизинговой деятельности банков с использованием ИКТ Project expert" Банковские технологии, 1998р. №1, с.56

37. 30 Міщенко В.І. та ін. "Основи лізингу" К: Земля, 1997.

38. Кочетков В.Н. и др. "Организация лизинговых операций" К:1998 Украинско-финский институт менеджмента и бизнеса.

39. Хоменко Е.И. "Проблемы лизинга в деятельности банков" Економіка Фінанси Право 1996р., №4, с.43

40. Усоскин В.М. "Современный коммерческий банк: управление и операции" М: Все для Вас, 1993г.

41. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.

42. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р.

43. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1992 р.

44. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 липня 1991 р.

45. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р.

46. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р.

47. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р.

48. Закон України "Про банкрутство" // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №31.

Размещено на Allbest.ru