16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

РЕФЕРАТ

з дисципліни

«Теорія та історія кооперації»

на тему:

«Сутність кредитної кооперації та її розвиток

у країнах світу (ХІХ ст.- поч. XX ст.)»

Виконала:

студ.гр.ОА-21

Колеснікова М.В.

Полтава 2010

Вступ

В економіці небанківські фінансові інститути відіграють важливу роль у спрямуванні коштів від позикодавців-заощадників до позичальників-витратників. У забезпеченні посередництва в таких випадках немала роль належить кредитним спілкам. У травні 1990 року до МКА входило 10 міжнародних і 192 національні організації з 77 країн із загальною кількістю членів 613 799 229 чоловік. З них 58 мільйонів припадало на СРСР і приблизно стільки ж на США, понад 10 мільйонів на Англію, майже 17 мільйонів на Францію, 15 мільйонів на Румунію і понад 11 мільйонів на Канаду. Приблизно третина організацій, що входять до МКА, представляють сільськогосподарську кооперацію, а більш як чверть -- кредитну.

Найбільш поширеним у світі видом кооперативних організацій є кредитні кооперативи. Цей вид кооперації розповсюджений у більшості країн, де він існує у вигляді розвинутих фінансових систем кредитних спілок, кооперативних банків та інших форм фінансової взаємодопомоги. В минулому кредитна кооперація була поширеною й в Україні, де вона виникла ще у другій половині ХІХ ст. і з часом перетворилась у потужну багаторівневу систему самозабезпечення сільського та міського населення необхідними фінансовими послугами. Але на початку 30-х років ХХ ст. мережа установ кооперативного кредиту була знищена, а її кошти та майно - передані державному банку. Після цього ідея кредитної кооперації в Україні була забутою більш, ніж на шістдесят років. Протягом цього періоду наукові дослідження даної проблематики практично не здійснювались. Тому сьогодні вона є маловідомою і майже не висвітленою не тільки українською, а й усією пострадянською економічною наукою.

Метою написання реферату є дослідження історії світового розвитку кредитної кооперації, розкриття її суті, вивчення організаційних засад створення кредитних спілок.

1. Організаційні засади діяльності кредитних спілок

У липні 2001 р. було прийнято Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, який регулює діяльність окремих видів фінансових установ і ринків в Україні. Цей закон дозволяє системно вирішити ряд проблем, зокрема:

· дає чітке визначення фінансових установ та фінансових послуг і визначає їх перелік та класифікацію;

· встановлює рамкові щодо всіх фінансових установ норми стосовно умов та правил діяльності з надання фінансових послуг на фінансових ринках;

· окреслює структуру цілісної системи регулювання та нагляду за діяльністю фінансових установ і визначає механізми взаємодії та інформаційного обміну між окремими державними органами, що входять до її складу (Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку та Уповноважений орган у сфері регулювання ринків фінансових послуг);

· передбачає існування спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг і визначає функціональні й організаційні засади здійснення даним органом функцій регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ.

Становлення законодавчої бази, що регулює діяльність кредитних спілок в Україні, протягом останнього часу привело до прийняття в грудні 2001 р. Закону України “Про кредитні спілки”, який визначає організаційні, правові, економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права й обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань. Згідно з цим законом кредитна спілка - неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитну спілку визначено як фінансову установу, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг. Кредитна спілка - одна з форм об'єднання на кооперативних засадах учасників економічних відносин в фінансовій сфері, з метою використання тимчасово вільних коштів для надання взаємної фінансової допомоги.

Неприбутковість кредитної спілки як кооперативного об'єднання полягає в тому, що основною метою їх діяльності є надання фінансових послуг і захист заощаджень лише своїх членів за собівартістю. Особливістю є те, що у собівартість послуг не включається чистий прибуток, а всі члени спілки одночасно є і клієнтами, і власниками. Ця мета досягається за рахунок господарської діяльності, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Кредитні спілки мають особливості функціонування, зокрема:

· кредитна спілка об'єднує тільки фізичних осіб;

· вона працює у вузькому секторі фінансового ринку, маючи справу переважно з дрібними позичками;

· кредитну спілку створюють як юридичну особу за ініціативою групи людей, яких щось вже об'єднує, наприклад: об'єднаних за територіальними, професійними та іншими ознаками;

· кредитній спілці як кооперативній формі господарювання властива демократичність самоврядування, а саме: рівноправність спілчан незалежно від величини внеску та часу вступу до цієї організації; можливість брати участь в управлінні в разі обрання до керівних органів; право на повну фінансову та іншу інформацію про діяльність кредитної спілки; право контролювати діяльність виборних керівних органів;

· сутність кредитної кооперації передбачатиме мінімальний фінансовий ризик, завдяки чому ця організація більш-менш стійко реагує на постійну мінливість ринку.

За допомогою кредитних спілок можуть відбуватись різноманітні форми забезпечення кредиту, спрощене оформлення документів, швидке надання кредиту, людяний підхід у складних життєвих ситуаціях.

Кредитні спілки розрізняються за сферою діяльності і організаційними засадами, зокрема:

За джерелами формування та напрямами використання фінансових ресурсів виділяються:

· з переважно залученими коштами та використанням їх для задоволення тільки виробничих потреб членів кооперативу (Райфейзенівська модель);

· з переважно власними коштами та використанням їх на будь-які потреби (модель народних банків Шульце-Деліча);

· змішана модель (Офенбахівська модель).

За напрямами діяльності:

· ощадно-позичкові товариства, які ґрунтуються накласичній моделі “народних банків” Шульце-Деліча;

· каси взаємодопомоги як міська модель кредитного кооперативу для підприємств, установ та організацій;

· сільські кредитні кооперативи, які ґрунтуються на класичній моделі сільської кооперації Райфейзена;

· кредитні кооперативи з товарними функціями - міські та сільські моделі кредитно-споживчих, кредитно-постачальницьких, кредитно-збутових та інших кредитних кооперативів з товарними функціями;

· кредитні кооперативи з інвестиційними функціями - міські та сільські моделі кредитно-будівельних та інших кредитно-інвестиційних кооперативів;

· універсальні кооперативи з кредитними функціями - міського та сільського типу;

· кредитні спілки для різних типів поселень, підприємств, установ і організацій.

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних засадах:

· добровільності вступу до кредитної спілки та свободи виходу з неї;

· рівноправності членів кредитної спілки;

· самоврядування;

· гласності.

Відповідно до цих засад:

· ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки здійснюється лише у разі порушення членом кредитної спілки її статуту;

· усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі під час голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків;

· кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів або витяги з них;

· забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законодавством України про кредитні спілки.

Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням і власну символіку. Вона набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації.

Кредитна спілка може:

· укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки;

· набувати майнових та немайнових прав;

· мати обов'язки, що випливають із законодавства України, чинних законодавчо-нормативних актів, укладених кредитною спілкою угод;

· бути позивачем і відповідачем у судах.

Кредитна спілка не може бути засновником або співзасновником суб'єкта (суб'єктів) підприємницької діяльності. Вона діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами та державним бюджетом, а також за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності. Державне регулювання і контроль за діяльністю кредитних спілок та їх об'єднань здійснює органу державної виконавчої влади ((державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг).

Кредитування членів кредитних спілок можливе з урахуванням таких напрямів їх господарської діяльності :

· отримання кредитів від імені членів кредитної спілки також селянськими (фермерськими) господарствами та приватними підприємствами, які знаходяться у їх власності;

· поручительство виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;

· залучення кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, коштів інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам;

· оплата за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг в обсягах наданого їм кредиту.

Кредитну політику кредитної спілки визначає спостережна рада спілки через прийняття відповідного Положення про надання послуг, а саме:

· види кредиту, які надає кредитна спілка, відповідно до їхнього цільового призначення;

· питому вагу окремих видів кредиту у кредитному портфелі спілки;

· мінімальний та максимальний розмір кредиту кожного виду;

· мінімальний і максимальний термін для кредиту кожного виду;

· вимоги за рівнем забезпеченості кредиту кожного виду;

· порядок нарахування та сплати процентів і основної суми кредиту кожного виду з урахуванням їхнього можливого розміру та терміну;

· метод надання основної суми кредиту кожного виду;

· можливість зміни рівня за користування кредиту кожного виду;

· додаткові умови за окремими видами кредиту;

· можливість застосування штрафних санкцій щодо позичальників, які не належним способом виконують свої зобов'язання за кредитними угодами, а також види та розміри таких санкцій.

Надання кредиту відбувається за наступними правилами. Кредит надають членам кредитної спілки на підставі укладеного кредитного договору, в якому мають бути зазначені:

· дата і місце укладання договору;

· предмет договору;

· повна назва сторін та їхніх представників, повноваження представників;

· ціна договору;

· термін та порядок виконання договору;

· відповідальність сторін;

· реквізити сторін;

· підписи та в разі потреби печатки сторін.

Під час прийняття рішення про надання кредиту членам кредитної спілки основною умовою є очевидна та належним чином підтверджена здатність члена повернути основну суму та проценти за кредит на встановлений в договорі термін за рахунок власних джерел доходу. Таку здатність для підприємницьких кредитів забезпечують обов'язковим складанням та аналізом бізнес-плану. Для споживчих кредитів сума місячного платежу не може перевищувати 50% чистого місячного доходу позичальника. При цьому такий доход має бути реальним та очевидним. Додатковими умовами прийняття рішення про надання кредиту членові кредитної спілки можуть бути його кредитна історія в спілці та можливе застосування одного з видів забезпечення. Крім того, в цьому положенні можна передбачити обов'язкову умову для надання членам окремих видів кредитів, а саме: наявність у позичальника в кредитній спілці певної суми внесків відповідних видів. За умови відсутності в позичальника поточної простроченої заборгованості кредитний договір може бути пролонговано. Для цього обов'язковою умовою має бути те, що до подальших платежів із сплати кредиту входитимуть не тільки проценти, а й частина основної суми кредиту. Повторна пролонгація угоди неприпустима.

Для нагляду за своєчасністю сплат за наданими кредитами й оперативного планування руху грошових потоків кредитна спілка веде належний аналітичний облік. Простроченим кредитом вважають такий кредит, очікуваний платіж за якою не надійшов повністю або частково станом на дату, визначену в графіку сплат за умовами кредитного договору. До суми платежу залежно від порядку сплати процентів та основної суми кредиту можуть входити проценти, проценти та частина основної суми кредиту, проценти та основна сума кредиту. Залишок заборгованості за простроченим кредитом - це сума всього не сплаченого залишку основної суми простроченого кредиту. Така сума є базою для розрахунку необхідного розміру резерву сумнівних боргів, якщо цей кредит визнано сумнівною щодо повернення.

Якщо попередні заходи не привели до сплати боргу, кредитна спілка вдається до дій, спрямованих на стягнення боргу в примусовому порядку. Перед їх вчиненням кредитна спілка має вжити таких заходів:

а) визначити суму боргу на останній день перед початком цих заходів, а також документально її зафіксувати. Сума боргу складається з таких частин:

· не сплачена решта основної суми кредиту;

· нараховані не сплачені проценти за кредит;

· пеня, неустойка та штраф, якщо їх передбачено в кредитному договорі;

· сума відшкодування збитків. завданих кредитній спілці внаслідок неналежного виконання зобов'язань за угодою з боку боржника, якщо це прямо передбачено в кредитному договорі;

б) визначити можливість та реальність звернення стягнення на майно боржника або третіх осіб:

· наявність такого майна та його вартість, місцезнаходження тощо;

· наявність претензій інших кредиторів на це майно або взагалі до боржника;

· наявність прав інших осіб на це майно (наприклад, неповнолітні діти);

· оцінити доцільність звернення стягнення на певне майно боржника, враховуючи вартість цього майна та вартість заходів, які доведеться здійснити;

· встановити місцезнаходження боржника.

Стягнення боргу примусовим способом здійснюють у порядку, передбаченим чинним законодавством. У деяких випадках, за спеціальним рішенням кредитного комітету, кредитна спілка може відстрочити застосування щодо позичальника заходів примусового стягнення боргу і дотриманням передбаченого в законодавстві процесуального терміну. Однак таке рішення потрібно належним способом обґрунтувати. Якщо протягом року всі вказані заходи не привели до повернення боргу позичальника, такий кредит підлягає списанню. Списання кредитів здійснюють за рішенням правління за поданням кредитного комітету спілки. В деяких випадках, за спеціальним рішенням правління, кредитна спілка може відстрочити списання не повернених кредитів. Однак таке рішення потрійно обґрунтувати, і його доцільність має бути очевидною.

Діяльність кредитних спілок передбачатиме вирішення питань щодо залучення внесків кредитної спілки. Для цього визначаються:

1. Класифікація внесків членів. Внески членів кредитної спілки поділяються:

· за обов'язковістю - на обов'язкові і необов'язкові;

· за зворотністю - на зворотні і незворотні;

· за можливістю нарахування процентів (розподілу доходів) - на внески, на які потрібно нараховувати проценти, внески, на які можна розподіляти доход та внески, на які проценти не нараховують (доходу не розподіляють);

· за економічною природою - на внески, що належать до капіталу, та внески, що належать до зобов'язань спілки;

· за власністю - на внески, що є власністю членів кредитної спілки, та внески, що є власністю кредитної спілки;

· за цільовим призначенням - на внески, які кредитна спілка використовує для надання кредиту членам кредитної спілки, та внески, що формують власний капітал спілки.

2. Види внесків членів кредитної спілки:

· вступний внесок - обов'язковий незворотний внесок, що вноситься особою одноразово в момент її вступу в члени спілки в розмірі, якщо цього розміру не переглянула спостережна рада спілки. На вступний внесок проценти не нараховуються. Вступний внесок повністю спрямовується на формування резервного фонду спілки і є власністю кредитної спілки;

· обов'язковий пайовий внесок - обов'язковий зворотний внесок, що вноситься особою в момент її вступу в члени спілки в розмірі, визначеному спостережною радою спілки. На обов'язковий пайовий внесок може розподілятися доход за результатами роботи кредитної спілки за певний період у розмірі та порядку, визначеному спостережною радою спілки. Обов'язковий пайовий внесок спрямовується на надання кредитів членам кредитної спілки та формує її пайовий капітал. Обов'язковий пайовий внесок може бути повернутий за бажанням члена спілки, що тягне за собою припинення членства в спілці;

· додатковий пайовий внесок - необов'язковий зворотний внесок члена кредитної спілки, максимальний розмір якого законодавством не регламентується і може бути обмежений лише рішенням спостережної ради спілки. На додатковий пайовий внесок можуть бути нараховані відсотки за результатами роботи кредитної спілки за певний період у розмірі та порядку, визначеному спостережною радою спілки. Додатковий пайовий внесок спрямовується на надання кредитів членам кредитної спілки та формує її пайовий капітал;

· вклад на депозитний рахунок - необов'язковий зворотний внесок члена кредитної спілки, розмір і термін знаходження в користуванні спілки якого визначено відповідними договорами. На вклад на депозитний рахунок здійснюється нарахування процентів згідно укладеними договорами. Вклад на депозитний рахунок спрямовується на надання кредитів членам кредитної спілки та входить до складу її зобов'язань. Вклад на депозитний рахунок є власністю члена та повертається йому відповідно до умов укладених договорів.

3. Варіанти нарахування відсотків на пайові внески:

· нарахування процентів здійснюється лише на внески, які знаходилися в спілці станом на початок періоду: при розрахунку не враховуються пайові внески, що були внесені протягом періоду. У випадку вибуття членів, внески яких знаходилися в спілці на початок періоду, доход на такі внески за даний період розподіляється, незважаючи на втрату особою членства в спілці (якщо інше не було передбачено в Положенні спілки);

· нарахування процентів здійснюється на внески, які знаходилися в спілці на кінець періоду: при розрахунку не береться до уваги фактичний термін перебування внесків конкретного члена в кредитній спілці;

· нарахування процентів по “пайоднях” - розрахунок здійснюється на основі наявних у конкретного члена “пайоднів” за відповідний період (сума внесків множиться на кількість днів фактичного перебування внесків у спілці протягом періоду).

4. Формування політики кредитної спілки щодо залучення внесків членів. Залучення внесків членів кредитної спілки визначає спостережна рада спілки через прийняття відповідного Положення в якому потрібно визначити:

· види внесків членів кредитної спілки відповідно до цього Положення;

· максимально допустиму питому вагу внесків, що належать одному членові, в пасивах спілки (в процентному співвідношенні із загальними пасивами спілки);

· режим залучення внесків депозитного типу відповідно до термінів дії угод, варіантів нарахування процентів і сплати процентів та суми внеску, можливості поточного зняття чи вкладення частини суми внеску;

· питому вагу окремих видів внесків депозитного типу в загальній сумі таких внесків;

· мінімальний та максимальний розмір вкладень за окремими видами внесків депозитного типу;

· мінімальний та максимальний термін дії угод за окремими видами внесків депозитного типу, які є строковими;

· можливість застосування в угодах штрафних санкцій щодо вкладника в разі, якщо з його ініціативи достроково припиняють дію угод про внесення строкового членського внеску депозитного типу;

· можливість застосування в угодах щодо внесків депозитного типу змінних (прирівняних до еквіваленту) процентів;

· періодичність та варіант розподілу доходів на внески пайового типу;

· порядок та термін повернення окремих видів зворотних внесків на вимогу члена.

5. Режим залучення вкладів на депозитні рахунки:

а) за терміном дії договорів вклади на депозитні рахунки поділяються на:

· термінові (строкові);

· безтермінові (без визначення в угоді терміну залучення);

б) термінові вклади на депозитні рахунки за строками дії договорів поділяються:

· короткострокові (до трьох місяців);

· середньострокові (від трьох до 12 місяців);

· довгострокові (12 місяців і більше).

6. Термінові вклади на депозитні рахунки можуть залучатися за наступними режимами:

· вклади з періодичним нарахуванням та сплатою процентів і суми вкладу в кінці строку дії договору;

· вклади з періодичним нарахуванням та сплатою процентів та суми вкладу в кінці строку дії договору;

· вклади з періодичним нарахуванням та сплатою процентів і частини суми вкладу.

7. Безтермінові вклади на депозитні рахунки - це поточні вклади з правом зняття або до внесення будь-якої суми в будь-який час. Проценти за такими вкладами повинні бути набагато нижчими, ніж по термінових вкладах. Безтермінові вклади на депозитні рахунки можуть залучатися за наступними режимами:

а) щодо суми вкладу:

· поточні вклади з правом зняття або до внесення будь-якої суми в будь-який час;

· внески з правом періодичного зняття будь-якої суми;

· фіксовані вклади з правом зняття повної суми в будь-який час на вимогу члена спілки;

б) щодо сплати процентів:

· періодично;

· на запитання.

кредитна кооперація спілка

РОЗДІЛ 2. Розвиток кредитної кооперації у країнах світу

2.1 Історія виникнення кредитних спілок

Ідея створення кредитних спілок виникла тоді, коли внаслідок прискорення промислового розвитку, проблема коштів з дедалі більшою гостротою поставала не тільки перед підприємцями, а й перед певними групами приватних осіб. Переважно це були громади, об'єднані виробничими, професійними чи соціальними інтересами. Не маючи змоги взяти кредит у банках, люди почали допомагати один одному власними коштами.

Ідея створення кредитних спілок виникла в середині ХІХ століття. Батьківщиною кредитної кооперації вважається Німеччина, її засновники -- Райффейзен (1818-1888 рр.) і Щульце-Деліч (1808-1883 рр.). Райффейзен, власне, запозичив ідеї Шульце-Деліча, але розвинув їх у свою «Райффейзенську кооперацію», що стало причиною життєвого конфлікту між цими двома піонерами і привело до розвитку в Німеччині двох видів кредитної кооперації.

Щульце був добре освіченою людиною, письменником і поетом, займав ряд років місце судді і не раз піддавався гонінням з боку уряду за свої волелюбні погляди. Райффейзен же закінчив лише початкове училище, служив унтер-офіцером в армії, залишив службу через хворобу очей (на старість зовсім осліп), був довго сільським старостою, а під кінець життя дрібним сільським торговцем. Шульце працював серед міських ремісників, Райффейзен -- серед сільського населення, до потреб якого він і пристосував кредитну кооперацію.

Свою громадську роботу Шульце-Деліч почав в 1847 році. Це був голодний рік у Німеччині. Шульце-Деліч дійшов висновку, що одним з найголовніших завдань для міських ремісників, серед яких він працював, є створення товариств із спільною відповідальністю перед кредиторами, через які тільки й можна було забезпечити себе необхідним кредитом на прийнятних умовах. 1849 року Шульце заснував у своєму рідному містечку Делічі два перших сировинних товариства -- столярів і шевців. Завдяки запровадженій ним необмеженій відповідальності товариству вдалося одержати велику грошову позику і купити на ці гроші партію шкіри. Тоді ж інституції з подібною філософією почали виникати у Великобританії та Італії. Першу кредитну спілку в США заснував Дежарден у 1909 р. в Манчестері. Спілка об'єднала франкомовних американських католиків. А на початку 1999 р. в США успішно працювали 10 тис. кредитних спілок. Загалом їх у світі налічують близько 40 тис. і вони об'єднують 100 млн. членів і мають понад 400 млрд. дол. активів. Одночасно із загальним зростанням чисельності кредитних спілок, впродовж останніх десятиліть діє тенденція до злиття менших спілок з потужнішими.

Висновок

Як свідчить світовий досвід, кредитні спілки виникали там і тоді, коли небагаті категорії населення потребували певних фінансових послуг. Тобто вони виступають дійовим інструментом, за допомогою якого вирішуються соціальні та фінансові проблеми конкретного населеного пункту.

Таким чином, в процесі написання реферату, було виявлено, що зарубіжні системи кредитної кооперації багатьох країн з ринковою економікою мають важливі спільні риси:

· Об'єднання первинних (низових) кредитних кооперативів в регіональні фінансові та нефінансові об'єднання для підвищення конкурентоспроможності низових організацій та полегшення їм ведення діяльності;

· Об'єднання регіональних фінансових та нефінансових кооперативних об'єднань в національні структури для відстоювання їх інтересів перед державними органами, а також для ефективного управління фінансовими ресурсами системи.

· Створення регіональними та національними кооперативними об'єднаннями відповідної сервісної кооперативної інфраструктури, яка полегшує діяльність низових кооперативних організацій та робить її надійною і стабільною.

· Завдяки своїм кооперативним об'єднанням та участі у системі кредитної кооперації невеликі низові кооперативні установи отримали переваги великих організацій, що дозволяє їм успішно конкурувати з комерційними банками та іншими суб'єктами фінансового ринку.

· Створення системи кредитної кооперації кожної країни здійснювалось знизу-вверх, чим була забезпечена демократична структура управління та концентрація економічної влади в низових кооперативних організацій (вони мають реальні важелі впливу на свої об'єднання). Размещено на Allbest.ru