Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Реферат

з дисципліни “Статистика”

на тему: “Застосування абсолютних і відносних показників в статистиці”

Виконала:

студентка 210-ЕК групи

Малойван Роксоляна

Львів-2010

Зміст

Вступ

1. Абсолютні величини

2. Відносні величини

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У процесі статистичного спостереження одержують дані про значення тих чи інших ознак, що характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Для характеристики сукупності в цілому або окремих її частин дані про окремі одиниці сукупності систематизують з метою одержання узагальнюючих показників, в яких відображаються результати дослідження суспільних явищ.

1. Абсолютні величини

Абсолютні статистичні величини безпосередньо пов'язані з фізичною і соціально-економічною суттю явищ, які вивчають.

Абсолютні величини -- це форма кількісного відображення статистичних показників, які безпосередньо характеризують абсолютні розміри соціально-економічних явищ, їх ознаки в одиницях площі, маси, часу, вартості тощо.

Абсолютні величини є основою всіх статистичних розрахунків. Вони необхідні для обліку і контролю діяльності підприємств і організацій, аналізу різних чинників, які впливають на обсяг виробництва продукції в різних галузях матеріального виробництва, торгівельної і заготівельної діяльності, побутового обслуговування населення тощо.

Практично статистична інформація починає формуватися із абсолютних величин, ними вимірюються всі сторони суспільного життя.

Абсолютні статистичні величини завжди є іменованими числами і виражаються в певних одиницях:

* натуральні (тонна, кілометр) -- відображають фізичні властивості явищ і виражаються в мірах довжини, площі, об'єму, маси тощо або кількістю одиниць (штук), кількістю фактів чи подій. Так, одиницею виміру чисельності населення є одна людина, збір зерна вимірюються в тонах, центнерах, випуск тканини - у погонних або квадратних метрах, видобуток газу - в кубічних метрах, виробництво телевізорів - у штуках. Саме так вимірюється виробництво електроенергії в кіловат-годинах, вантажообіг транспорту - в тонно - кілометрах тощо.

У деяких випадках вимірювання в одних одиницях не дає повної характеристики обсягу продукції і тоді доводиться користуватись двома одиницями виміру. Так наприклад, трактори можна обліковувати за їх кількістю. Однак вони мають різну потужність, а отже, й різну споживчу вартість. Тому для правильного уявлення про продукцію тракторного заводу треба облікувати випуск тракторів у двох одиницях виміру: у штуках і за загальною (сумарною) потужністю. З цих же міркувань тканини обліковуються в погонних квадратних метрах, шпали - у штуках і кубічних метрах.

* умовно-натуральні (умовне паливо) -- використовують тоді, коли потрібно звести кілька різновидів одного явища. При цьому вживають спеціальні перерахункові коефіцієнти, що виражають співвідношення між натуральними одиницями виміру різних продуктів за будь-якою ознакою. За допомогою коефіцієнта всі продукти перелічуються як один продукт, прийнятий за умовний. Наприклад, у паливно - енергетичному комплексі використовують такий показник, як умовне паливо. Аналогічно визначають обсяг кормів у кормових одиницях, добрив - у поживній речовині. Розглянемо розрахунок обсягу виробництва в умовах натуральних одиницях на такому прикладі: якщо вагонобудівний завод виготовив 300 чотиривісних вагонів і 700 двовісних, то загальну кількість вагонів треба перерахувати у двовісні (300*2+700=1300), оскільки один чотиривісний вагон дорівнює за своєю місткістю двом двовісним.

Однак умовно-натуральні одиниці мають обмежене застосування, оскільки дають можливість підсумовувати лише однорідну продукцію.

* трудові (людино-години, людино-дні) -- застосовують для визначення обсягу трудових ресурсів чи затрат праці на виробництво продукції, для оцінки трудомісткості продукції;

* комплексні -- іноді використовують комбіновані натуральні вимірники: споживання електроенергії за годину (кіловат-година), перевезення вантажу на певну відстань (кілотонна)тощо;

* вартісні -- використовують для узагальнення значення облікових даних на рівні галузей чи економіки загалом. Одинице вимірювання може бути національна валюта, валютні еквіваленти на зразок екю, валюта інших держав. Облік у вартісних (грошових) одиницях застосовують для обчислення сукупного суспільного продукту, валового внутрішнього продукту, валового національно водоходу, національного доходу тощо.

Таким чином, абсолютні величини необхідні для багатьох господарських розрахунків і широко використовуються в статистико - економічному аналізі, наукових дослідженнях, повсякденній практичній роботі економічних служб у всіх сферах діяльності людини. Вони служать вихідними даними для всіх форм і прийомів кількісної характеристики суспільних явищ і процесів.

2. Відносні величини

Відносна величина (у статистиці) є мірою співвідношення статистичних показників і відображає відносні розміри соціально-економічних явищ. Отримують її шляхом ділення однієї величини на іншу.

Відносними статистичними величинами називають показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільного життя. Будь-який відносний показник одержують в результаті співставлення двох величин. Результатом порівняння є відносна величина, яка характеризує міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників. Відносна величина показує у скільки разів одна величина більша або менша за іншу, або яку частину займає одна величина по відношенню до іншої, або скільки одиниць однієї сукупності приходиться на одиницю іншої сукупності.

Необхідність розрахунку і використання відносних величин зумовлена тим, що дані лише про абсолютні розміри суспільних явищ, не зважаючи на їх наукове і практичне значення, не дозволяють у багатьох випадках охарактеризувати всі сторони досліджуваного об'єкта. Так, лише відомості (дані) про обсяг промислового виробництва в абсолютних вимірах не дають ще достатньої уяви про рівень економічного розвитку країни необхідно обсяг річної промислової продукції порівняти з чисельністю населення.

Кожна відносна величина являє собою частку від ділення двох величин. При обчисленні відносних величин слід мати на увазі, що чисельник - це показник, який вивчається. Його називають звітною величиною. Та величина, з якою проводиться порівняння називається основою, або базою порівняння.

Залежно від того, до якого значення прирівнюється база порівння, частку від ділення однойменних величин можна виразити або у вигляді коефіцієнта чи відсотка, або як проміле чи продециміле.

У тому разі, коли значення основи (бази) порівняння приймають за одиницю, то відносна величина (наслідок порівняння) є коефіцієнтом, який показує, у скільки разів досліджуване значення більше або менше від бази порівняння. Розрахунок відносних величин у вигляді коефіцієнтів застосовують, якщо порівнювана величина є більшою від тієї, з якою її порівнюють. Якщо значення бази (основи) порівняння приймається за 100%, то результат порівняння (відносну величину) виражають у відсотках (%). Відсоткове вираження відносних величин є найпоширенішим у практиці економічної роботи.

Коли базу порівняння приймають за 1000, то результат порівняння виражають у проміле (‰). Наприклад у проміле виражаються показники природного і механічного руху населення, показники народжуваності і смертності населення. У деяких випадках при обчисленні відносних величин базу порівняння приймають за 10 000 одиниць (продециміле), за 100 000 (просантиміле). Так, часто на 10 000 чоловік населення розраховують кількість лікарів, лікарняних ліжок, підприємств громадського харчування тощо.

У кожному окремому випадку слід добирати таку форму вираження відносних величин, яка забезпечує більшу наочність та сприйняття. Наприклад, краще сказати, що продуктивність праці за звітний період зросла майже в 1,5 (півтора) рази, ніж те, що продуктивність праці проти базисного періоду становить 149,7%.

Крім того, в статистиці широко застосовують іменовані відносні величини, які одержують в результаті порівняння різнойменних величин. Наприклад, показник густоти населення одержують в результаті порівняння чисельності населення, яке проживає на даній території, з площею цієї території. При порівнянні різнойменних абсолютних величин одержують відносні величини, виражені іменованими числами (сполучення вимірників величини, яка порівнюється і базисної величини, наприклад, км/год, чол./км2, кг/чол. тощо). Іменовані відносні величини характеризують, скільки одиниць однієї сукупності приходиться на одиницю іншої сукупності.

Аби відносні величини були правильними, потрібно, щоб порівнювана величина і база (основа) були спів ставними в територіальному і часовому відношенні, за одиницями спостереження та методологією обліку і аналізу.

Відповідно до аналітичних функцій відносні величини в аналіз і класифікуються як відношення однойменних або різнойменних показників.

Розглянемо відносні показники, які використовують у фінансово-господарській сфері діяльності.

1. Відносна величина динаміки (ВВД). Цей показник використовують для аналізу інтенсивності розвитку і визначають як відношення фактично досягнутого рівня до базисного:

де yакт, yо -- рівень відповідно фактично досягнутий і базисний.

Цей показник показує, у скільки разів поточний рівень перевищує попередній (базисний) або яку частку від останнього становить. Якщо цей показник виражений кратним відношенням, його називають коефіцієнтом зростання, а помноживши його на 100 %, одержують темп зростання.

2. Відносна величина планового завдання (KП.3):

де yл -- плановий рівень показника; yо -- фактичний рівень базисного (попереднього періоду) показника.

Цей показник показує, у скільки разів планове значення того чи іншого показника перевищує фактичне його значення в базисному періоді.

3. Відносна величина виконання плану (KВшП) (виконання договірних зобов'язань):

Цей показник показує, у скільки разів фактичне значення показника більше або менше за його планове значення.

4. Відносна величина структури (ВВС). Цей показник застосовують для аналізу структури сукупності і визначають як відношення частки до цілого в межах однієї сукупності:

статистичний спостереження величина дослідження

де Fi -- частка; Fi -- сума часток у межах сукупності.

5. Відносні величини координації. Характеризують співвідношення розмірів окремих частин однієї сукупності, одну з яких беруть за базу порівняння, і показують, скільки частин однієї частини сукупності припадає на 1, 100, 1000, ... одиниць іншої частини. Наприклад, скільки жінок припадає на 100 чоловіків або скільки гривень доходу банку від кредитної діяльності припадає на 1 гривню доходу від операцій з цінними паперами.

6. Відносні величини порівняння зі стандартом (ВВПС) -- порівняння фактичних значень показника з певним еталоном -- нормативом, стандартом, оптимальним рівнем.

7. Відносні величини просторових порівнянь (ВВПП) -- просторові, територіальні порівняння, що характеризують співвідношення однойменних показників, які належать до різних об'єктів або територій.

8. Відносні величини інтенсивності (ВВІ). Ці показники характеризують ступінь розвитку (поширення) явища або процесу в певному середовищі; розраховують їх як співвідношення розмірів двох якісно різних явищ, наприклад співвідношення кількості вкладників коштів до банку і середньорічної чисельності населення.

9. Відносні величини порівняння. Обчислюють як співвідношення однойменних показників, що характеризують різні об'єкти (підприємства, галузі) або території (міста, регіони, країни) і мають однакову часову визначеність.

Взаємозв'язок абсолютних і відносних величин

Важливою умовою статистичного аналізу є комплексне використання абсолютних і відносних величин.

Статистичний аналіз, що розкриває зміст і значення показників, поглиблюючи уявлення про предмет дослідження і властиві йому закономірності, виконують у двох напрямках.

1. Замість ізольованих характеристик окремих сторін предмета розглядають зв'язки і відношення, виявляють чинники, які впливають на рівень і варіацію показників, оцінюють ефекти їх впливу.

2. Вивчають динаміку показників, напрямок і швидкість змін, характер і рушійні сили розвитку.

Комплексне використання абсолютних і відносних величин поглиблює статистичний аналіз і уможливлює багатоцільове використання його результатів.

Висновок

При написанні цього реферату можна зробити такі висновки: Абсолютні показники необхідні для планування правової діяльності і керування нею. Але їх потрібно доповнювати відносними величинами, що значно збагатить і поглибить аналіз явищ, які відбуваються у сфері правової діяльності. Абсолютні статистичні величини ми завжди одержуємо в результаті проведеного статистичного спостереження і зведення. Вони обо¬в'язково характеризують розміри сукупності або обсяг ознаки явища. Абсолютні величини завжди характеризують сукупність у певних просторах і конкретному місці та часі.

Для того щоб провести всебічний аналіз правових явищ, обов'язково необхідно обчислити узагальнюючі показники. В першу чергу це стосується обчислення відносних величин, які дають змогу проаналізувати і здійснити порівняння рівня злочинності в окремих країнах та в різних адміністративно-територіальних одиницях. Усі узагальнюючі показники обчислюються на основі абсолютних величин.

Список використаної літератури

1. Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / А. В. Головач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач. -- К.: МАУП, 1999.

2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. -- К. 1995.

3. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. -- К.: НИКА-Центр, 1999.

4. Грабовецький Б. Є. Методичні вказівки до вивчення курсу "Загальна теорія статистики". -- Вінниця, 1999.

5. Захожай В. В., Шепітко Г. Ф. Статистика ринку товарів та послуг. -- К.: Вид-во УФІМВ, 1998.

6. Збірник задач зі статистики / За ред. А. В. Головача, А. М. Єриної, О. В. Козирева, С. С. Герасименка. -- К.: Вища шк., 1994.

7. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. -- К.: Вид-во КНЕУ, 2001.

8. Ерина А. М., Пальян 3. О. Теория статистики: Практикум. -- К.: Т-во "Знання", 2001.

9. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства. -- К.: Хрещатик, 1999.

10. Митрофанов Г. В. Методика аналізу фінансового стану підприємства. -- К.: Вид-во КТЕІ, 1993.

11. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. -- К.: Вік, Глобус, 1992.

12. Рябушкин В. Т. Основы статистики финансов. -- М.: Финстатин-форм, 1997.

13. Статистика / С. С. Герасименко та ін. -- К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

14. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, М. Єріна та ін. -- 2-ге вид., перероб. і доп. -- К.: Вид-во КНЕУ, 2000.

15. Статистика банківської діяльності: Навч. посіб. / А. В. Головач, B. Б. Захожай, К. С. Базилевич. -- К.: МАУП, 1999.

16. Статистика кредиту: Конспект лекцій з курсу "Фінансова статиcтика" / Укл. О. Г. Демешко. -- К.: Вид-во КДТЕУ, 1998.

Размещено на Allbest.ru