Обгрунтування економіко-організаційних засад підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Отже, наведена методика визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності дозволяє зробити висновки про динаміку цінової і абсолютної ефективності експорту, що свідчить про результативність зовнішньоекономічної діяльності, визначити рівень результативності експорту, оцінити результативність зовнішньоекономічної діяльності за допомогою результатів аналізу динаміки, структури експорту, ритимічності експортних поставок та експортомісткості виробництва, та визначити ступінь ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства на основі оцінки використання резервів розвитку експорту.

Розрахунки, проведені з метою виявлення резервів підвищення фактичного рівня ефективності для ЗАТ “АВК”, показали, що протягом 2000-2003 рр. питома вага ефективності пріоритетних груп зросла від 56% до 93% при збільшенні загальної абсолютної ефективності лише на 0,25%. Якщо ця тенденція збережеться й надалі, існує загроза зниження загальної ефективності експорту під впливом зростання експорту товарних груп з низьким рівнем ефективності. Тому ЗАТ “АВК” слід віддавати перевагу при прийнятті рішеннь про розширення та оновлення виробництва визначеним пріоритетним товарним групам, вдосконалювати їх асортиментну структуру, будувати виважену цінову політику. Але не слід забувати, що існують обмеження продажу продукції на зовнішньому ринку, обумовлені попитом споживачів та спеціальними заходами уряду. Тому підприємству слід розвивати експорт до інших регіонів світу, вдосконалювати асортиментну структуру товарних груп з низьким рівнем ефективності з метою її підвищення до найвищого рівня, розробити програму мінімізації витрат на виробництво товарних груп, що експортуються.

Розрахунки можливої величини абсолютної ефективності для ЗАТ “Дніпровські Зорі” показали, що підприємство не використовує існуючі резерви підвищення ефективності. Фабриці слід збільшити обсяг експорту оптимізуючих товарних груп та розширити його географію, переглянути асортиментну структуру товарних груп з низьким та середнім рівнем ефективності та віддати перевагу тим, які користуються найбільшим попитом на зовнішніх ринках. Також слід вжити заходів щодо оновлення виробництва, що призведе до випуску більш конкурентоспроможної продукції на зовнішньому ринку, а також дозволить знизити витрати на виробництво продукції.

1.3 Механізм реалізації резервів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Для визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності в дисертаційному дослідженні запропонований комплекс економічних і організаційних заходів. Їх реалізація полягає в аналізі зовнішньоекономічної діяльності галузі та підприємства, оцінки результатів аналізу з врахуванням тенденцій розвитку внутрішнього ринку кондитерських виробів країни, а також у визначенні фактичного та можливого рівня ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства за допомогою розрахунку оптимальної структури експорту чи імпорту в залежності від напряму зовнішньоекономічної діяльності підприємства. На основі проведених досліджень зроблені висновки про ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств, які досліджуються, протягом періоду, що аналізується.

Дослідження показали, що тільки ЗАТ “АВК” - одне підприємство з трьох, зовнішньоекономічна діяльність яких розглядалася протягом 2000-2003 рр., можна назвати підприємством з ефективною зовнішньоекономічною діяльністю. Цей висновок зроблений на основі проведеного аналізу, а також розрахунків та порівняння показників фактичної та можливої ефективності експорту. Отримані результати свідчать про те, що підприємство правильно використовує резерви підвищення ефективності експорту протягом періоду, що аналізується. Можна припустити, що і надалі стратегія підприємства забезпечить високий рівень ефективності експорту. Результати аналогічних розрахунків, проведених для ЗАТ “Дніпровські Зорі” та “ЗАТ “Кондфіл” показали, що їх зовнішньоекономічна діяльність є неефективною, підприємства не використовують резерви її зростання. Тому реалізація організаційно-економічного механізму оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності таких підприємств неможлива без застосування спеціальних організаційних заходів, які, на нашу думку, дозволяють досягти максимально можливого для підприємства рівня ефективності.

Ці заходи спрямовані на розширення географії поставок та вдосконалення товарної структури експорту. Розширення географії експортних поставок може підвищити ефективність експорту підприємства за рахунок мінімізації ризиків, які супроводжують експортну діяльність в сучасних умовах. Наприклад, введення імпортного мита чи імпортних квот в певній країні знижує загальний обсяг експорту. Але якщо експорт підприємства має розвинену географічну структуру, то останнє може мінімізувати вплив цього фактору шляхом збільшення поставок на нові ринки.

Розрахунок оптимальної структури експорту підприємства дозволив виявити географічну структуру, яка забезпечувала максимальний обсяг експорту за період, що аналізується. За допомогою аналізу зовнішньоекономічної діяльності галузі, а саме географічної структури експорту, можливо виявити країни, які можуть бути потенційними імпортерами продукції підприємства. Використовуючи інформацію про розвиток кондитерського ринку цих країн, можливо обрати ті країни, експорт до яких забезпечить високий рівень ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Забезпечення ефективності поставок продукції на нові ринки і нарощування обсягів поставок в країни, які є постійними споживачами продукції підприємства, неможливо без досконалої товарної структури експорту. Вдосконалення товарної структури експорту підприємства передбачає виробництво на експорт саме тих товарів, які користуються найбільшим попитом на ринках певних країн і забезпечують максимально можливий обсяг прибутку від реалізації товарів підприємства. Розрахунок оптимальної структури експорту дозволяє зробити висновок про кількість товарних груп, які складали основу експорту підприємства за період, що аналізується. Підприємству слід підтримувати експорт цих товарних груп на високому рівні. Результати розрахунку показника фактичної ефективності експорту по товарних групах дозволили виявити товари з низьким рівнем ефективності експорту. В цьому випадку підприємству слід відмовитись від експорту цих товарних груп і посилити експорт товарів, які забезпечують високий рівень ефективності експорту, або за допомогою результатів аналізу попиту на аналогічну продукцію на рівні галузі вдосконалити асортимент цих товарів, виходячи з потреб зовнішнього ринку, що призведе до підвищення ефективності експорту. Також підприємство може ввести до свого асортименту нові товари, які користуються стабільним попитом на ринку певної країни.

Географічну і товарну структуру експорту підприємства рекомендується розробляти, виходячи з оцінки соціального, економічного, культурного, технологічного та законодавчого середовища зовнішнього ринку. Перед тим, як прийняти рішення про вихід на новий ринок або введення в структуру експорту нового чи вдосконаленого товару, для підприємства є доцільним провести оцінку макроекономічної ситуації на ринку, зібрати загальну інформацію про конкурентів, оцінити конкурентоспроможність своєї продукції, спрогнозувати можливий обсяг продажу за певний період. Далі рекомендується обрати інструмент виходу на новий ринок або зміцнити свої позиції на відомому ринку.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності і розрахунки ефективності експорту ЗАТ “Дніпровські Зорі”, проведені в попередніх параграфах дисертаційного дослідження, дозволили зробити такі висновки.

Підприємству слід зберігати високі обсяги поставок до Росії та Казахстану. Партнерами фабрики були підприємства Молдови, Узбекистану, Азербайджану, Грузії, Туркменістану, Ізраїлю, Німеччини та Естонії. Але розрахунок оптимальної структури експорту показав, що поставки до цих країн не впливали на максимізацію експорту. Одним з пояснень такої ситуації може бути відсутність необхідного попиту на продукцію, яку постачає підприємство на ці ринки.

Аналіз законодавчого середовища в галузі зовнішньої торгівлі показав, що між Україною та Казахстаном, Молдовою, Узбекистаном, Азербайджаном, Грузією укладені угоди про вільну торгівлю, що свідчить про можливість нарощування експорту до цих країн. Дія даної угоди забезпечує мінімізацію витрат підприємства на експорт товарів за рахунок відсутності квот та імпортного мита. З Ізраїлем та Німеччиною укладені угоди про двостороннє співробітництво, що також сприяє просуванню українських товарів на ринки цих країн. Таким чином, ринки зазначених країн можуть стати крупними ринками збуту продукції підприємства. Естонія і Чехія є дійсними або найближчим часом стануть членами ЄС. З іншими потенційними країнами-партнерами підприємства - Канадою і США Україна не має угоди про вільну торгівлю. Тому експорт до цих країн можливий лише за наявності конкурентоспроможної продукції належного рівня.

Проведені в попередніх параграфах дослідження і розрахунки показали, що основними стримувачами експорту кондитерських виробів протягом періоду, що аналізується, стали антидемпінгові розслідування, до яких українські кондитерські фабрики виявилися не готовими. Підприємства не мають спеціалістів, які володіють юридичними знаннями в цієї галузі. Державні установи майже не втручаються в регулювання цих питань і не надає кваліфікованої допомоги підприємствам в запобіганні наслідків антидемпінгових розслідувань. Не виключено, що антидемпінгові розслідування проти українських кондитерських виробів будуть започатковуватися і в інших країнах, особливо членах ЄС, через те, Україну ще не визнано країною з ринковою економікою і вона не є членом жодної крупної міжнародної торгової організації. Продукція кондитерських фабрик України має порівняно з аналогічними виробами з Європи невисоку якість та низьку ціну. Обмеження, введені урядом Росії на імпорт певної кондитерської продукції з України, призвели до тимчасового “затухання” експорту. Але цей ринок ще не втрачений для українських кондитерських фабрик.

Для запобігання негативних наслідків антидемпінгових розслідувань слід вживати таких заходів.

Основним з них є здійснення моніторінгу ЗМІ країн збуту продукції з метою своєчасної інформації про початок розслідувань, що допоможе прийняти стратегічне рішення стосовно участі або відмови від участі в процесі. Якщо відомо, що програш очевидний, не варто витрачати кошти і час на участь в процесі. Якщо рішення про участь в процесі прийнято, доцільно повідомити про це компетентні органи, які проводять розслідування і які повинні надати пакет необхідних документів.

У випадку прийняття рішення про участь у процесі слід своєчасно оформити потрібні документи і надати інформацію про експортні та внутрішньоринкові ціни на продукцію для розрахунку демпінгової маржі. Рекомендується створити на підприємстві спеціальну робочу групу, яка б займалася оформленням необхідних документів. Також слід приділити увагу документу “коментарю про спричинений збиток”. На основі цього документа робиться висновок про негативний вплив імпорту на внутрішній ринок.

Якщо введене попереднє мито, слід намагатися вжити заходів щодо припинення розслідування і укласти “мирну угоду” з опонентами, наприклад, стосовно добровільного обмеження поставок. В цьому випадку також слід мати політичну підтримку своєї держави.

У випадку, коли прийнято рішення про введення мита - легальної можливості запобігти цього немає, окрім перегляду цих рішень через рік.

Аналіз економічного середовища країн, що досліджуються, свідчить стабільний економічний розвиток Казахстану, Росії, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю, Чехії, що створює сприятливі умови збуту продукції підприємства в даних країнах.

Дослідження соціального та культурного середовища свідчить про те, що населення означених країн СНД готове до споживання продукції українського виробництва. Рівень платоспроможності населення дозволяє купувати порівняно дешеву українську продукцію. Більшість продукції виробляється за ДОСТ та рецептурами, розробленими за часів СРСР, тому ця продукція є знайомою в даних регіонах. Але при експорті слід враховувати особливості споживання певних видів кондитерської продукції, обумовлені територіальними та історичними обставинами, особливо це стосується Туркменістану та Узбекистану. Рівень культурного та соціального розвитку країн Європи, США та Канади передбачає поставки високоякісної екологічної продукції, що, як вже зазначалося, передбачає збільшення витрат на експорт.

Результати вивчення політичного середовища країн СНД показав, що політична ситуація є нестабільною в Грузії, Молдові, Туркменістані. Рівень розвитку політичного життя в інших країнах сприяє просуванню продукції ЗАТ “Дніпровські Зорі” до нових сегментів ринку цих країн.

Визначення привабливих зовнішніх ринків для підприємств кондитерської галузі України наведено в табл. 3.18.

Стан економічного середовища сприяє просуванню продукції на ринок певної держави, якщо рівень його розвитку наближений до розвитку такого середовища в Україні або перевищує його, що забезпечує існування платоспроможного попиту на продукцію. Несприятливим для просування української продукції таке середовище можна назвати у випадку значно нижчого, ніж в Україні, рівня його розвитку.

Правове середовище країни є сприятливим для просування продукції українського виробництва у випадку відсутності бар'єрів входу на ринок, зокрема існування укладених угод про вільну торгівлю. Несприятливим таке середовище можна назвати у випадку проведення антидемпінгових розслідувань проти української продукції, існування різних митних обмежень та відсутності угод про вільну торгівлю.

розрахунок експорт зовнішньоекономічний підприємство

Таблиця 3.18 Характеристика середовища привабливих ринків для експорту продукції підприємств кондитерської галузі України

Стан соціально-культурного середовища сприяє просуванню кондитерської продукції на ринок країни при існуванні платоспроможного населення, історичних особливостей, які зумовлюють відомість продукції на ринку даної країни. Несприятливим таке середовище можна назвати у випадку, якщо продукція, що імпортується, вироблена з сировини або за технологією, які не застосовуються в даній країні, або якщо якість або склад інгредієнтів не відповідає вимогам споживачів.

З табл. 3.18 можна зробити висновок, що найперспективніша географічна структура експорту для ЗАТ “Дніпровські Зорі” на найближчі 2-3 роки складається з таких країн, як Росія, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Грузія, Молдова, а також Німеччина і Ізраїль. Експорт до Естонії, Чехії, а також до США, Канади можливий за умови оновлення виробництва і випуску конкурентноспроможної продукції.

З метою вдосконалення асортиментної структури експорту доцільно вивчити попит на продукцію, яку виробляє це підприємство для споживання на зовнішньому ринку. Розрахунки, проведені в параграфі 3.2., показали, що підприємству слід відмовитись від виробництва на експорт шоколадних виробів та зефіру, тому що ця продукція не витримує конкуренції на зовнішньому ринку. Після оновлення виробництва і технологій цю продукцію рекомендується випускати для двох сегментів споживачів: країн СНД, для яких продукція буде більш дешевою, та для США, Канади та країн Європи. Таким чином підприємство забезпечить розвинену географію поставок, задовольнить попит споживачів різної купівельної спроможності, буде захищено від ризику втрати ринків через непродуману цінову і асортиментну політику і підвищить рівень ефективності експорту цих товарів.

Найнижчим показник абсолютної ефективності для даного підприємства був у групах “драже”, “вафлі”, “печиво”. З метою підвищення ефективності експорту цих груп слід переглянути географію їх експорту. Виходячи з соціально-культурних особливостей розвитку кондитерського ринку в державах Середньої Азії, на їх ринки слід експортувати переважно борошняні кондитерські вироби, а при формуванні структури експорту до Молдови віддавати перевагу “виробам з цукру”, а саме “драже”.

Підприємству слід розпочинати оновлення виробництва продукції з метою експорту до країн ЄС, США, Канади, а також зміцнення позицій на ринках країн, з якими склалися сталі торговельні зв'язки. Це допоможе вдосконалити асортиментну структуру експорту і розширити географічну структуру поставок.

ЗАТ “Кондфіл” є порівняно невеликим підприємством з невиваженою експортною структурою і політикою. Але проведені дослідження показали, що виробництво підприємства є орієнтованим на зовнішній ринок збуту. Організаційні заходи, розроблені для ЗАТ “Дніпровські Зорі”, рекомендується використовувати і на цьому підприємстві. Найважливішим кроком до підвищення ефективності експорту є оновлення і реконструкція виробництва, підбір професійного персоналу, застосування новітніх технологій. Це вимагатиме значних фінансових вкладень, але підприємство тривалий час працює на ринку Росії - свого основного партнера і має там стабільні зв'язки, які допомагали підтримувати високий рівень збуту продукції протягом періоду, що аналізується. Тому можна припустити, що оновлена продукція буде користуватися стабільним попитом, що скоротить час окупності вкладень у оновлення.

Інструментами просування товарів ЗАТ “Дніпровські Зорі” та ЗАТ “Кондфіл” на нові ринки може бути створення спільних підприємств, відкриття представництв фабрик за кордоном, формування дилерської мережі, а також співробітництво з Міжнародною торгово-промисловою палатою України, торговельно-економічними місіями України, представництвами Української спілки підприємців та промисловців, участь у міжнародних виставках, семінарах, конференціях, проведення рекламніх кампаній за кордоном.

ЗАТ “Дніпровькі Зорі” та ЗАТ “Кондфіл” рекомендується взяти участь у транснаціональних корпораціях (за українським законодавством - промислово-фінансових групах) або створити спільні підприємства з операторами кондитерського ринку США, Канади, Ізраїлю, країн Європи, а також відкрити свої представництва в цих країнах.

Участь у спільних підприємствах є одним з найефективніших засобів просування продукції на зовнішній ринок. За статистичними даними, українські підприємства неактивно використовують таку можливість, зокрема на території Росії. Кількість російсько-українських СП в Україні - понад п`ятисот, а на території Росії - менше п'ятидесяти. Участь в СП дозволяє покращити роботу підприємства за рахунок таких основних факторів: збільшення обсягів експорту за рахунок виходу на ринок країни-партнера по СП; збільшення обсягів експорту за рахунок спільного з партнером виходу на ринки третіх країн з конкурентоспроможною продукцією; збільшення обсягів продажів на внутрішньому ринку за рахунок підвищення якості і конкурентоспроможності продукції.

Наступним і найрезультативнішим засобом забезпечення ефективної присутності власного товару на зовнішніх ринках є створення представництв ЗАТ “Дніпровські Зорі” та ЗАТ “Кондфіл” за кордоном, що дозволяє закріпитися на новому ринку за рахунок можливості працювати безпосередньо з потенційними покупцями продукції, здійснювати моніторинг ринку країни і оперативно інформувати головне підприємство про необхідні дії щодо зміцнення позицій, коригування цінової політики, асортиментної структури, якості продукції, оперативного відслідковування змін законодавчо-нормативної бази країни-імпортера, що може вплинути на обсяги продажів товару. На жаль, більшість підприємств галузі недооцінює користь від створення представництв за кордоном і намагається працювати з трейдерами, іноземними посередниками, вважаючи, що утримання представництв є занадто дорогим. Але збитки, які може нанести антидемпінгове розслідування чи неповернення валютної виручки, є ще суттєвішими в фінансовому сенсі.

Ще одним напрямом просування на зовнішні ринки продукції ЗАТ “Дніпровські Зорі” та ЗАТ “Кондфіл” є активне співробітництво в країнах-партнерах з економічними агенціями України - торгово-економічними місіями у складі посольств України за кордоном, представництвами обласних адміністрацій, галузевих асоціацій, спілок підприємців за кордоном.

Торгово-економічні місії працюють в тридцяти чотирьох країнах світу. Через те, що торговельно-економічні місії є офіційними представництвами України за кордоном, їх персоналу легше збирати потрібну експортерам інформацію, перевіряти репутацію компаній-імпортерів, допомагати компаніям у вирішенні суперечок, зокрема в запобіганні та нейтралізації антидемпінгових розслідувань. Місії вповноважені організовувати бізнес-зустрічі, формувати офіційні делегації, що дає змогу в короткий термін знайти партнера з реалізації продукції на зовнішньому ринку. Більшу частину послуг місії надають безкоштовно, що дозволяє підприємству запобігти надлишкових витрат. Більшість торгпредів працюють на цій посаді довгий час, тому є компетентними особами в питаннях ЗЕД. Презентація кондитерського підприємства особисто через торговельного представника є його візитівкою для закордонного партнера.

Основним недоліком, притаманним торговельно-економічним місіям, є велика кількість обов'язкової аналітичної роботи, яку повинні виконувати їх співробітники. Торгово-економічні місії мають двадцять дві функції: від аналізу ринку країни перебування до сприяння правоохоронним органам в боротьбі з незаконними валютними операціями. Складність полягяє в обмеженому фінансуванні функціонування торгово-економічних місій України за кордоном, що призводить до того, що зазвичай кількість працівників місії зводиться до двох чоловік - торговельного представника та його помічника. Часто комерційні пропозиції українських підприємців залишаються неопрацьованими через брак часу.

На другому місці за кількістю представництв за кордоном після торгово-економічних місій є Українська спілка підприємців та промисловців (УСПП). На відміну від ТЕМ ці організації займаються конкретними комерційними заявками та пропозиціями вітчизняних підприємств. Вони розміщують пропозиції національних експортерів за кордоном, знаходять для них привабливі тендери на поставку продукції, сприяють реалізації інвестиційних проектів і залученню інвестицій. Також представництва УСПП надають експортерам юридичне забезпечення контрактів, здійснюють допомогу при створенні представництв компаній за кордоном. Ці представництва створюються на базі діючих іноземних ділових структур, які від імені УСПП можуть представляти інтереси України в інших державах. Фінансування функціонування представництв УСПП здійснюється за рахунок реалізованих контрактів та бізнес-проектів. Таким чином порівняно з ТЕМ представництва УСПП працюють з найбільшою ефективністю, тому що зацікавлені в позитивному результаті співробітництва національного і іноземного підприємств.

Міжнародна торгово-промислова палата України (МТПП) також надає допомогу підприємствам в просуванні товарів на зовнішній ринок. Ця структура має угоди з багатьма державами світу і може в короткий термін забезпечити обмін інформацією між підприємцями України і інших країн.

Окрім МТПП України існує також Український національний комітет міжнародної торгової палати. Через Міжнародну торгову палату ця організація може оперативно вийти на ділові об'єднання у багатьох країнах і розмістити комерційні пропозиції українських підприємців.

ЗАТ “Дніпровські Зорі” та ЗАТ “Кондфіл” рекомендується активно співпрацювати з представництвами УСПП з метою пошуку потенційних покупців продукції за кордоном, а до інших установ звертатися за консультаціями і інформацією.

Підприємствам також рекомендується більше уваги приділяти реалізації комплексу маркетингових заходів, зокрема рекламі своєї продукції на зовнішніх ринках збуту. Це може бути розміщення реклами в спеціалізованих друкованих засобах масової інформації, які мають професійну читацьку аудиторію (роздрібні та гуртові продавці кондитерської продукції, фірми, які надають дилерські послуги та ін.), розміщення рекламних плакатів на біг-бордах в містах країни, де запланований високий рівень продажів, спонсорство різноманітних акцій, учасниками та глядачами яких є цільова споживацька аудиторія продукції, організація спеціальних презентацій, орієнтованих на той сегмент споживачів, який найімовірніше буде основним покупцем цих товарів, організація і участь у спеціальних семінарах і конференціях, присвячених питанням торгівлі товарами даної групи.

Але найефективнішим маркетинговим заходом з просування товару на новий ринок, який забезпечив би збільшення експорту і якісно покращив би його структуру, є участь у міжнародних виставках. Виставки, на відміну від інших маркетингових заходів, мають перевагу безпосередньої комунікації та “живого” контакту з покупцями товарів і послуг, що дуже важливо для виробників товарів продовольчої групи. Для кондитерських підприємств участь у міжнародних виставках забезпечує отримання інформації, яка є дуже важливою при прийнятті рішень про експорт товарів як на нові, так і на відомі закордонні ринки. При продажу товарів на вже освоєні ринки участь у виставках дає підприємству можливість зміцнити існуючі контакти із значними покупцями, презентувати у відносно короткий термін нові продукти максимальній кількості покупців у даному регіоні, обмінятися інформацією з потенційними клієнтами, отримати замовлення на свою продукцію. Але найбільшого значення участь у виставках набуває під час початкової стадії входу на новий ринок, коли витрати на просування товару повинні використовуватися з максимальним результатом. В даному випадку участь у виставках забезпечує презентацію підприємства та його продукції, надає можливість зібрати інформацію про ринок галузі, оцінити продукцію основних конкурентів та проаналізувати, наскільки успішною на цьому ринку буде власна продукція порівняно з продукцією національних підприємств, забезпечує контакти з потенційними покупцями та надає можливість знайти представника підприємства в країні, отримати замовлення на продукцію, безпосередньо познайомитися з майбутніми партнерами, а головне - визначити сегменти потенційних кінцевих споживачів своєї продукції.

ЗАТ “АВК”, ЗАТ “Дніпровські Зорі” та ЗАТ “Кондфіл” рекомендується брати участь у міжнародних виставках щонайменше один раз на рік в кожній з країн збуту, а також у семінарах, ділових зустрічах і конференціях, які супроводжують виставки. Виходячи з того, що основними ринками збуту продукції підприємств, що досліджується, є країни СНД, рекомендується брати участь у виставках під назвою “WORD FOOD” - найпрофесійнішому з усіх виставкових заходів на території СНД, співорганізатором яких виступає англійська виставкова компанія ITE. Це унівесральні виставки продуктів харчування, які користуються репутацією ефективних виставкових заходів як з боку учасників, так і з боку відвідувачів. Також в кожній країні збуту підприємству слід обирати для участі і спеціалізовані виставки кондитерської промисловості. Найрезультативнішою з форм участі у виставці є участь з власним стендом.

Мінімальний бюджет, розрахований на участь підприємств, що досліджуються, у виставках “WORD FOOD” компанії ITE в країнах СНД, наведений в табл. 3.19.

Вказані в табл. 3.19 витрати на участь у виставці є мінімально необхідними для презентації своєї продукції. Із зростанням частки ринку ці витрати зростуть: збільшиться площа стенду (від 9 до 30 м²), витрати на його оформлення, на залучення професійного персоналу для роботи на стендах. Це є необхідною умовою підтримки іміджу підприємства.

Участь у ярмарково-виставкових заходах міжнародного рівня є найменш ризиковим і найдешевшим маркетинговим інструментом просування товару на зовнішній ринок. Наприклад, розміщення реклами в ЗМІ іноземної країни певною мірою ризиковане через недостатню і зазвичай недосконалу інформацію про читацьку та глядацьку аудиторію, а також неможливість проконтролювати результати цієї рекламної кампанії. Реклама в мережі Internet має певну ефективність і кожній компанії слід мати сайт з інформацією про свою діяльність. Але користування даною послугою в Україні ще не бездоганне: інформація зазвичай скорочена, структура сайтів, які виробляються в Україні, зазвичай складна для іноземних користувачів, не завжди оновлюється вчасно, запити обробляються довго, а іноді не помічаються підприємством взагалі.

Таблиця 3.19 Мінімальний бюджет участі у міжнародній виставці продуктів харчування “WORD FOOD” для підприємств кондитерської галузі з власним стендом площею 9м²

Тому наявність таких сайтів іноді знижує довіру до їх власників.

Отже, застосування організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства неможливо без застосування спеціальних організаційних заходів, втілення яких сприяє зростанню ефективності експорту підприємства. Такими заходами є вдосконалення географічної і товарної структури експорту підприємства на основі аналізу експорту підприємства і галузі, розрахунків показників ефективності, а також застосування певних інструментів просування експорту підприємства на нові ринки і закріплення його позиції на класичних ринках. Такими інструментами можуть бути співробітництво з торгово-економічними місіями України за кордоном, представництвами Української спілки підприємців та промисловців, Міжнародною торговельно-промисловою палатою України, проведення рекламних кампаній за кордоном. Найрезультативнішими засобами просування експорту є створення спільних підприємств, відкриття представництв підприємства в країні збуту, а також участь у міжнародних виставках.

Висновки

На підставі проведених досліджень доведено існування фактичної та можливої ефективності експорту. Фактична ефективність експорту визначається як показник, який віддзеркалює реальну величину результативності експортних операцій, досягнутої за певний період часу. Можлива ефективність експорту - це показник, який характеризує таку величину результативності експортних операцій, яку підприємство може досягти при умові мінімізації негативного впливу певних факторів на процес експорту. Цей показник є характеристикою величини резерву ефективності, який розраховується за допомогою рівняння Р. Беллмана. Якщо фактична ефективність дорівнює можливій ефективності експорту, то зовнішньоекономічна діяльність підприємства вважається ефективною. Якщо ці показники дорівнюють один одному, або розрахована можлива ефективність більша за фактичну, - резерви зростання ефективності на підприємстві не використовуються і зовнішньоекономічна діяльність підприємства є не ефективною.

Проведені автором дослідження довели, що з трьох підприємств кондитерської галузі, що аналізуються, лише ЗАТ «АВК» можна визнати підприємством з ефективною зовнішньоекономічною діяльністю - загальна абсолютна ефективність експорту підприємства більша, ніж абсолютна ефективність оптимізуючих товарних груп. Це означає, що підприємство майже повністю використовує резерви підвищення фактичної ефективності експорту до можливого рівня: основні зусилля спрямовані на експорт пріоритетних товарних груп - їх географія збуту та товарна структура є виваженою. Результати розрахунку аналогічних показників для ЗАТ “Дніпровські Зорі” показали, що абсолютна ефективність оптимізуючих товарних груп перевищувала загальну абсолютну економічну ефективність експорту. Це свідчить про невикористання резерву підвищення фактичного рівня ефективності до можливого рівня. Експорт товарних групи з середнім і низьким рівнем абсолютної ефективності знижував ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Заходами підвищення ефективності експорту є вдосконалення асортиментної структури експорту та розширення географії поставок продукції на зовнішні ринки. Для ЗАТ “Дніпровські Зорі” за умови збереження існуючого рівня абсолютної ефективності оптимізуючих товарних груп для визначення можливої величини ефективності слід підвищити рівень загальної абсолютної ефективності. Цього можна досягти за рахунок перегляду і зміни структури експорту товарних груп з низьким рівнем ефективності.

Інструментами реалізації цих заходів є участь у міжнародних виставках, створення спільних підприємств з компаніями-операторами ринку збуту продукції підприємства, відкриття представництв вітчизняного підприємства за кордоном, співпраця з торговельно-економічними місіями України за кордоном, представництвами української спілки промисловців та підприємців, Міжнародною торгово-промисловою палатою України, та вживання заходів щодо запобігання антидемпінгових розслідувань проти української продукції.

Література

Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Основы/Под ред. Л.Е. Стровского. 2-е изд-е. - М.: ЮНИТИ, 2001. 822 с.

Внешнеэкономическая деятельность торгово-посреднического предприятия/Гл. ред. Демьяненко Л.Г.- М.:Strix: Экспер. Бюро, 1997. - 300 с.

Внешнеэкономическая деятельность: экспортно-импортные операции, валютное регулирование/Центр юрид. и бух. сервиса «Аверс». - Днепропетровск: Изд. дом. «Владимир Дудник», 2000. - 194 с.

Внешнеэкономический толковый словарь/Под ред. И.П. Фаминского.-М.:ИНФРА-М,2000. - 512 с.

Выварец А.Д. Повышение эффективности использования отходов в условиях интенсификации производства: Дисс. д-ра экон. наук/ 08.00.21. - Свердловск, 1987. - 355 с.

Гаврилов А.И., Курочкин К. А Внешнеторговая сделка.- М.: Информ. Центр «Корина» при В/О «Росвнешторг», 1995. - 182 с.

Гершгорн А.С. Математическое программирование и его применение в экономических расчётах. М.: Экономика, 1968. - 200 с.

Голобушин Ю.С., Калашников Б.В., Федоренко Л.Г. Эффективность експортних поставок Украинской ССР. - К., 1969. - 248 с.

Грачёв Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеэкономических операций. - М.: ЗАО «Бизнес-школа, Интел-Синтез», 2000. - 544 с.

Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. - К.:Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1996. - 78 с.

Григорьев Ю.А. Бухгалтерский учёт валютных операций и анализ внешнеэкономической деятельности предприятий и посреднических организаций (практическое пособие для бухгалтеров, экономистов и инженерно-технических работников)/Под ред. Ю.Г. Ермолаева. - М., «ПАИМС», 1993.-110 с.

Філатова Г.О. Оцінка впливу показників зовнішньоекономічної діяльності на стан валового внтурнішнього продукту країни//Наук. журнал Вісник ДонДУЕТ. Серія Економічні науки. - №4(12), 2001 р. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. -С.262-269.

Філатова Г.О.Теоретичні засади щодо визначення категорії “ефективність зовнішньоекономічної діяльності регіону”//Наук. вісник Чернівецького торговельно-економічного інситуту КНТЕУ. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 15-16 квітня 2003 р. - Чернівці: АНТ Лтд, 2003. - Вип. 1 - С. 64-67

Філатова Г.О. Теоретичні засади щодо визначення категорії “ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства// Українстька наука: сучасне, минуле, сьогодення.- Вип.6. - Тернопіль: Підручники&посібники. - 2003. - С. 320-325.

Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку.-К.: Знання України, 2002. - 190 с.

Размещено на Allbest.ru