Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕМА

Дослідження зовнішньоекономічної діяльності підприємств кондитерської галузі України



План

1.1 Сучасні тенденції розвитку ринку кондитерських виробів України

1.2 Методика проведення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств кондитерської галузі України

1.3 Оцінка результатів експорту та імпорту підприємств кондитерської галузі України

Висновки

Література



1.1 Сучасні тенденції розвитку ринку кондитерської галузі України

Кондитерська галузь України поєднує близько 650 різних за обсягами виробництва підприємств. Основу кондитерської галузі України складають 28 спеціалізованих підприємств, які об'єднані ЗАТ “УКРКОНДИТЕР”, мінімальна сумарна потужність яких складає 636 тис. т. продукції на рік. До асоціації “УКРПРОДСПІЛКА” входить близько 170 невеликих підприємств місцевої промисловості (переважно заводи з виробництва продовольчих товарів). Основною продукцією їх виробництва є зефір, халва та інші різновиди так званих “східних ласощів”. До об'єднання “УКРХЛІБПРОМ” входить 168 підприємств, які виробляють борошняну групу кондитерських виробів тривалого зберігання. Річна потужність кожного з таких підприємств від 1 т. “УКООПСПІЛКА” поєднує 20 кондитерських цехів при хлібозаводах середньою сумарною потужністю 7 тис. т на рік, які виробляють торти, тістечка та іншу продукцію з коротким терміном реалізації.

Також в Україні існують дрібні приватні кондитерські підприємства, які переважно працюють на регіон, де вони розташовані. Річна сумарна потужність виробництва таких підприємств - 10 - 40 т.

ЗАТ “УКРКОНДИТЕР” поєднує кондитерські фабрики України, результати діяльності яких віддзеркалюють стан і тенденції розвитку всієї кондитерської галузі України. За обсягами виробництва можна виділити 4 провідних підприємств країни: кондитерська корпорація “ROSHEN” (м. Київ), компанія “АВК” (м. Донецьк), виробниче об'єднання “Київ-Конті” (м. Донецьк), кондитерська фірма “Світоч” (м. Львів) (див. рис. 2.1).



*Складено за даними ЗАТ “Укркондитер”

Рис.2.1 Розподіл кондитерського ринку між підприємствами галузі, 2003 р

Частка корпорації “ROSHEN” на вітчизняному ринку кондитерських виробів складає 23,6%. До складу концерну входять: ЗАТ “Кондитерська фабрика ім. К. Маркса”, ЗАТ “Маріупольська кондитерська фабрика”, ЗАТ “Вінницька кондитерська фабрика”, ЗАТ “Кременчуцька кондитерська фабрика”, а також кондитерська фабрика “ЛІКОНФ” (Липецьк, Росія), яку корпорація придбала з метою розширення своєї присутності на російському ринку в 2001 р. Корпорація також в 2003 р. розпочала будівництво кондитерської фабрики в Брянську. Кожна фабрика має власну спеціалізацію, що дозволяє корпорації виробляти практично всі види кондитерської продукції. ЗАТ “Кондитерська фабрика ім. К. Маркса” виробляє 9% кондитерської продукції України (шоколад і бісквітна продукція), “Вінницька кондитерська фабрика” - 8% (глазуровані вафлі, шоколадно-вафельні торти і батончики), ЗАТ “Маріупольська кондитерська фабрика” - 5% (карамель, грильяжні цукерки), ЗАТ “Кременчуцька кондитерська фабрика” - 4% (карамель в шоколаді). Корпорація виробляє понад 200 видів цукерок, шоколаду, карамелі, печива, вафлі, мармеладу, тортів. В галузевому рейтингу “ТОП-100” в 2001 р. корпорація отримала перше місце за обсягами доходу. Обсяг виробництва корпорації зріс в 2003 р. порівняно з 2000 р. на 8% і склав 176 тис. т.

ЗАТ “Компанія “АВК” посідає близько 15% кондитерського ринку України і складається з 6 підприємств: ЗАТ “Кондитерська фабрика “АВК” (Донецьк), ТОВ “Русток” (Донецьк), ВАТ “Кондитерська фабрика “АВК” (Мукачеве), ВАТ “Кондитерська фабрика “АВК” (Луганськ), ТОВ” АВК” (Київ), а також дніпропетровської кондитерської фабрики ”Дніпровські Зорі”, контрольний пакет акцій якої корпорація придбала на початку 2003 р. До 2003 р. АТЗТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика “Дніпровські Зорі” посідала п'яте місце в Україні за обсягами виробництва кондитерської продукції. Її частка на кондитерському ринку складала 4,5%. У власності фабрики знаходиться два підприємства в Дніпропетровську і одна кондитерська фабрика в Марганці. Підприємство випускає до 50 видів карамелі, 8 видів мармеладу, 8 видів шоколаду, 8 видів батончиків, а також печиво і вафлі. Обсяг виробництва фабрики в 2002 р. склав 33,4 тис. т, що на 22% більше, ніж в 2000 р. В структурі компанії дніпропетровська фабрика є найпотужнішим підприємством. Фабрика “Дніпровські зорі” отримала можливість оновлення і розширення виробництва за рахунок інвестування, яке проведе “АВК”. Одним з власників цієї компанії є Western NIS Enterprise Fund (25,1% акцій), який був створений за ініціативою уряду США для підтримки економічного росту в Україні та Молдові. В номенклатурі компанії - до 240 видів кондитерських виробів і до 30 видів шоколадних глазурей. Обсяг виробництва ЗАТ “АВК” в 2003 р. склав 72,08 тис. т, що більше, ніж в 2000 р., на 23%.

ВО “Київ-Конті” посідає третє місце в четвірці найкрупніших кондитерських компаній України. Його частка на ринку складає 9%. До складу виробничого об'єднання входять Донецька кондитерська фабрика, Костянтинівська та Горлівська харчосмакові фабрики. Спеціалізація кожної з них різна, що дозволяє постійно розширювати асортимент продукції, який налічує понад 130 видів карамелі, вафлів, шоколадних цукерок, мармеладу, печива і тортів. В Донецьку виробляють вафлі та шоколадно-вафельні торти, в Костянтинівці - бісквітну і карамельну продукцію, в Горлівці - нові види бісквітної продукції. В 2003 р. обсяг виробництва об'єднання досяг 70,84 тис. т, що більше, ніж в 2000 р., на 12%.

ЗАТ “Львівська кондитерська фірма “СВІТОЧ” випускає понад 5% кондитерської продукції в Україні. З 1998 р. інвестором, а з 1999 р. власником “Світоч” є швейцарська фірма NESTLE (94,5% акцій). “Світоч” - одна з 3 крупних компаній в Україні з виробництва шоколаду. Підприємство випускає понад 100 найменувань кондитерської продукції. Обсяг виробництва в 2003 р. зріс порівняно з 2000 р. на 8% і склав 49 тис. т. На рис. 2.2 представлений розподіл ринку за основними товарними групами між провідними підприємствами галузі. Загальний обсяг виробництва кондитерських виробів в 2003 році склав 743,44 тис. т. Обсяг споживання кондитерських виробів на внутрішньому ринку України складає 500 тис. т на рік. Тобто частка експорту в загальному обсязі виробництва і частка продукції для внутрішнього споживання відповідно складає 32% і 68%. Аналітики вважають, що 1998 рік став роком відродження української кондитерської галузі - виробництво солодкої продукції протягом останніх п'яти років стабільно зростає (див. рис. 2.3). Порівняно з 1998 р. обсяг виробництва в 2003 р. збільшився майже на 94%.



*Складено за даними ЗАТ “Укркондитер”

Рис. 2.2 Розподіл частки товарних ринків між підприємствами кондитерської галузі, 2003 р

Асортимент продукції вітчизняної кондитерської галузі досить розгалужений, але не може конкурувати з продукцією європейського і навіть російського виробництва через застосування застарілих технологій. Основними асортиментними групами згідно Державного класифікатору продукції та послуг України є: вироби хлібобулочні, торти і тістечка; вироби сухарні, печиво та здобні хлібобулочні вироби тривалого зберігання; какао, шоколад та вироби кондитерські цукристі.

*Складено за даними ЗАТ “Укркондитер”

Рис.2.3 Динаміка виробництва кондитерської продукції в 1998-2003 рр., тис. т

В структурі продажів на внутрішньому ринку перше місце посідають шоколад, шоколадні цукерки та інші вироби з використанням шоколаду, друге - борошняні кондитерські вироби (різноманітне печиво, вафлі), “східні ласощі” (зефір, халва) - третє місце. Цукристими кондитерськими виробами (карамеллю) ринок перенасичений, тому необхідний випуск нових для споживача видів цієї продукції.

Основа експорту кондитерської галузі - вироби з цукру (53,28% в загальному обсязі експорту), а саме карамелі (74,40%) та вироби варені з цукру без вмісту какао (13,54%) (див. табл. 2.1). Друге місце в структурі експорту посідає група “шоколад та інші готові продукти харчування з вмістом какао” - 35,49%.

До 2001 року в кондитерській галузі спостерігалося щорічне нарощування обсягів виробництва на 25 -30%. Кондитерська галузь

Таблиця 2.1 Товарна структура експорту кондитерських виробів України, 1999-2003 рр

Товарна група	Питома вага, %
	1999 рік	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік
Кондитерські вироби з цукру (включаючи білий шоколад) без вмісту какао, всього:	66,32	52,39	34,69	14,63	34,03
в т.ч.
білий шоколад	0,00	0,29	0,91	0,11	0,20
драже та аналогічні йому солодощі у вигляді драже	0,22	0,24	0,33	0,06	0,10
кондвироби у вигляді гумки та желе, включаючи фруктові пасти (мармелади)	0,15	0,70	2,10	0,77	0,62
цукерки варені з цукру, з начинкою або без начинки	12,76	12,42	13,52	1,44	4,25
карамелі	78,29	76,98	67,11	7,67	23,83
інші	8,58	9,38	16,03	4,56	5,03
Хлібобулочні кондитерські вироби з вмістом какао або без вмісту какао, вафельні пластини, всього,	8,14	11,31	12,28	13,85	12,46
в т.ч.:
печиво солоне сухе	0,00	0,57	0,35	0,04	0,05
інші	0,63	2,12	1,79	0,39	0,28
печиво солодке сухе	4,61	5,31	3,67	0,37	0,47
печиво сухе з начинкою	2,50	2,79	3,20	0,54	0,41
інші	60,34	67,69	64,52	9,31	8,28
Товарна група	Питома вага, %
	1999 рік	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік
вафлі та вафельні облатки: підсолені з начинкою або без неї	0,00	0,19	0,45	0,01	0,03
інші	29,14	18,77	18,65	2,02	2,15
печиво сухе (продукти екструдовані або експансовані)	0,47	0,77	0,75	0,11	0,10
печиво сухе з додаванням підсолоджуючих речовин	2,31	1,61	4,85	0,02	0,28
інші	0,00	0,18	1,77	1,03	0,41
Шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, всього,	25,54	36,30	53,03	71,53	53,50
в т.ч.:
інші вироби з какао (паста праліне)	4,04	2,43	1,09	0,00	0,49
інші	-	-	-	2,12	-
вироби з какао з начинкою	0,87	0,77	1,38	0,92	0,65
вироби з какао з доданням зерна, хлібних злаків, горіхів або фруктів	3,93	3,63	1,92	0,31	0,89
інші	1,19	4,36	2,70	0,82	1,29
Шоколад і шоколадні вироби, які містять алкоголь	0,50	1,04	0,64	0,53	0,41
Продовження табл. 2.1
Товарна група	Питома вага, %
	1999 рік	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік
інші (набори шоколадних цукерок (асорті), в яких деякі цукерки містять алкоголь)	17,71	27,20	13,66	6,24	7,77
шоколадні вироби з начинкою	42,13	35,18	35,51	20,72	17,47
шоколадні вироби без начинки	0,16	0,60	0,34	0,22	0,20
кондвироби з цукру та їх замінники, вироблені з продуктів, які замінюють цукор і містять какао	24,89	21,79	38,24	38,02	21,92
інші	4,57	3,00	4,52	1,63	1,73

*Складено і розраховано за даними ЗАТ “Укркондитер”

України була дуже привабливою для інвесторів, як вітчизняних, так і іноземних. Серед перших інвесторів, які вклали іноземний капітал в розвиток кондитерських фабрик України - Крафт Якобз Сушард (Тростянецька шоколадна фабрика “Україна”) та Nestle (Львівська кондитерська фабрика “Світоч”). Вдалим прикладом залучення вітчизняного капіталу є корпорація “ROSHEN”, компанія “АВК” і об'єднання “Київ-Конті”. Залучення інвестицій дало можливість багатьом підприємствам провести розширення і модернізацію виробництва. Наслідком цього, а також вдалої маркетингової політики стало те, що українські солодощі не тільки завоювали вітчизняний ринок, що примусило піти з ринку іноземних виробників - турків та поляків, але й зайняли міцну позицію на ринку Росії. До цієї країни відправляється 95,36% від загального обсягу експорту кондитерських виробів (табл. 2.2).



Таблиця 2.2 Географічна структура експорту кондитерських виробів України, 1999-2003 рр

Країни	Питома вага, %
	1999 рік	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік
Разом, тис. дол. США	100,00	100,00	100,00	100,00	100,00
Росія	76,72	78,03	85,83	66,48	76,72
Молдова	3,55	3,62	3,30	3,84	3,55
Ізраїль	0,61	0,62	0,67	0,55	0,61
Німеччина	0,92	0,94	0,95	0,89	0,92
Естонія	0,95	0,96	0,71	1,22	0,95
США	0,54	0,55	0,38	0,72	0,54
Білорусь	0,36	0,37	0,35	0,38	0,36
Латвія	0,43	0,44	0,38	0,49	0,43
Грузія	0,89	0,91	0,33	1,52	0,89
Узбекистан	0,06	0,06	0,05	0,07	0,06
Киргизстан	0,75	0,76	0,55	0,96	0,75
Азербайджан	2,53	2,58	1,06	4,19	2,53
Литва	0,15	0,16	0,13	0,18	0,15
Казахстан	9,61	9,78	3,98	15,94	9,61
Канада	0,07	0,07	0,05	0,10	0,07
Вірменія	0,56	0,57	0,51	0,62	0,56
Монголія	0,53	0,54	0,08	1,04	0,53
Туркменістан	0,68	0,69	0,64	0,72	0,68
Чехія	0,01	0,01	0,00	0,01	0,01
Країни	Питома вага, %
	1999 рік	2000 рік	2001 рік	2002 рік	2003 рік
Австралія	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Таджикістан	0,01	0,01	0,02	0,00	0,01
Болгарія	0,00	0,00	0,01	0,00	0,00
Польща	0,02	0,02	0,02	0,03	0,02
Греція	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Словакія	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Румунія	0,02	0,02	0,01	0,03	0,02
Великобританія	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Швейцарія	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Сполучене Королівство	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Кіпр	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Угорщина	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00

Також традиційними ринками збуту українських солодощів є країни СНД та Балтії, деякі країни Європи, а також США. В 2003 р. збільшився експорт до Азербайджану, Казахстану, Молдови, Німеччини, Ізраїлю, Монголії.

Росія є основними торговельним партнером України. Тому зміни на кондитерському ринку цієї держави значною мірою відбиваються на обсягах та структурі експорту цих виробів з України.

В 2001 р. російська Асоціація підприємств кондитерської промисловості “Асконд” звинуватила українських кондитерів в “карамельному” демпінгу і ініціювала виведення української карамелі з переліку товарів вільної торгівлі.

Основною причиною порушення розслідування було те, що занадто великий за обсягами експорт дешевої української карамелі став причиною скорочення виробництва аналогічного продукту в Росії. До початку розслідування з української карамелі при перетині кордону Росії не стягувався ПДВ та будь-які інші мита. Український продукт був дешевший за аналогічний російський на 10 - 30%. За даними асоціації “Асконд” з 1997 по 1999 рр. імпорт кондитерських виробів з України (переважно карамелі) зріс в 2,4 рази, а в першому півріччі 2000 р. він зріс порівняно з аналогічним періодом 1999 р. на 88%. Українська карамель посіла понад 30% російського ринку аналогічної продукції. Рівень виробництва російської карамелі за чотири роки знизився більш ніж в 4 рази по відношенню до обсягу імпорту. В 2000 р. завантаження виробничих потужностей знизилося на 8,3%, а рентабельність виробництва знизилася на 5,5%.

Рішення розпочати спеціальне розслідування стосовно імпорту карамелі, в тому числі й з України, було прийняте 6 лютого 2001 р. Постановою уряду Російської Федерації було введено тимчасове спеціальне мито на імпорт української карамелі (групи 1704907500 (тоффі, карамелі і аналогічні солодощі) та 1704907100 (варені цукерки з начинкою та без начинки) ТН ЗЕД) терміном на 180 днів - з 17 травня 2001 р. по 12 листопада 2001 р. Мито було встановлене в розмірі 21 % від митної вартості, але не менше 0,18 євро за 1 кілограм, за винятком товарів, які походять з Республіки Білорусь. З 1 червня 2001 р. Росія почала стягувати ПДВ при перетині кордону в розмірі 20% з цілого ряду українських товарів, в тому числі й виробів з цукру (карамель). За цей термін було завершене спеціальне розслідування імпорту української карамелі до Росії. Рішенням Уряду Російської Федерації від 23 жовтня 2001 р. тимчасове мито стало спеціальним і було введене на 2,5 роки на попередніх умовах його стягнення. Рішення набрало чинності з 26 січня 2002 року.

Експорт карамелі, 80% якого припадало на Росію, в 2003 р. порівняно з 2000 р. скоротився на 11,4%. Але попит серед оптових торговців українськими солодощами в Росії не знизився. Основним ринком збуту цієї продукції є регіони Росії, де платоспроможність населення нижче, ніж в Центральному регіоні, що є основною умовою стабільного попиту на дешеву кондитерську продукцію. З метою збереження позицій українських солодощів на ринку Росії було вжито певних заходів. Уряд України прийняв рішення про зниженні ПДВ на цукор, що дозволило українським фабрикам знизити собівартість карамелі і мінімізувати коливання ціни на цю продукцію в Росії. До складу карамелі почали додавати какао-порошок і отримали групу продукції з вмістом какао, яка має іншу класифікаційну ознаку за ТН ЗЕД і, таким чином, не підпадає під стягування 21% мита. Російські оптові торговці легко перейшли на реалізацію карамелі з какао, і українська продукція знов спричинила труднощі збуту аналогічної російської продукції.

Відповіддю на цей хід українських виробників стало порушення нового спеціального розслідування імпорту карамелі, тепер вже з вмістом какао. 8 липня 2002 р. урядова комісія Російської Федерації з захисних заходів в зовнішній торгівлі прийняла рішення розпочати розслідування щодо поставок до Росії виробів з цукру з вмістом какао. Але до кінця 2003 р. це розслідування завершене не було і ніяких санкцій не заподіяно.

Також російські виробники кондитерської продукції розпочали патентування назви цукерок власного виробництва, що робить не можливим легальний ввіз і торгівлю на території Росії української продукції під цією ж назвою. Справа в тому, що ДЕСТ, за якими виробляються цукерки на території Росії і України, не змінився з часу існування СРСР, що спричинило випуск однакової за назвою продукції в обох країнах. Корпорація “ROSHEN” купила п'ять російських торгових марок. Продукція буде вироблятися переважно в Україні і експортуватися в Росію. Марки обиралися нові, які ще не виводилися на ринок, або такі, які не мають широкого розповсюдження. Деякі українські фабрики планують купити ліцензію на право користування товарними знаками відомих кондитерських фабрик Росії, тобто продавати українську карамель в російській упаковці. Але подібні пропозиції є небезпечними для росіян, тому що таким чином українська карамель знов буде дешевшою за російські аналоги.

Незважаючи на неспокійну ситуацію, яка склалася навколо дешевих кондитерських виробів, експорт шоколадних цукерок стабільно нарощується. В 2003 р. порівняно з 2000 р. експорт збільшився в 2,5 рази. Але виробниками такої продукції є поодинокі кондитерські фабрики. Лідером продажу шоколадних цукерок на експорт є концерн “ROSHEN”, який перепрофілював одну з своїх фабрик на виробництво тільки шоколаду, шоколадних цукерок, а іншу фабрику - на виробництво карамелі в шоколаді. Основна частина виробництв зберігала рентабельність саме за рахунок експорту дешевої карамелі. На деяких підприємствах після введення 21% мита обсяги виробництва скоротилися в 6 разів. Якщо Уряд Росії введе мито на карамель з вмістом какао, обсяг експорту знизиться за прогнозами на 13-15%. Тоді українські підприємства, які працювали переважно на експорт, будуть змушені працювати переважно на внутрішній ринок, що призведе до загострення конкурентної боротьби. Іншим виходом з ситуації є розвиток експорту до країн Середньої Азії, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Латвії, Німеччини, США. Нарощування обсягів експорту до інших країн розпочали переважно всі кондитерські фабрики, але вагомих результатів досі немає. Тому 2002-2003 рр. українські кондитери вирішили присвятити модернізації виробництва, а також розширенню асортименту експортного товару, а саме збільшити обсяги експорту шоколаду, шоколадних та інших видів цукерок, бісквітів. Український уряд запропонував знизити спец мито з 21% до 5%, і Уряд Росії погодився розглянути цю пропозицію.

Однією з причин утримання експорту є проблема відшкодування експортерам ПДВ. Після вирішення суперечок між ДПА України і експортерами, які розпочалися ще в 2001 р. стосовно нарахування повернення ПДВ при експортних операціях, були встановлені певні умови, при виконанні яких експортер в змозі отримати відшкодування ПДВ при експортних операціях. По-перше, вивіз товарів повинен бути засвідчений належним чином оформленою ВМД. Продавцем-резидентом товару повинен бути платник ПДВ. По-друге, право на відшкодування експортного ПДВ (виникнення податкового зобов'язання з ПДВ за нульовою ставкою) можливо лише після фактичного перетину кордону України. Відшкодування ПДВ можливо лише за умови повного розрахунку за товар покупцем. Основною проблемою є визначення періоду, в якому податкові органи будуть визнавати податкові зобов'язання з ПДВ за нульовою ставкою. До фактичного перетину товарами митного кордону України податкові зобов'язання за нульовою ставкою не виникають, а визначаються лише після фактичного вивозу товарів. Однак відповідно до пунктів 7.3.1. п. .7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з експорту товарів є дата відвантаження товарів. Правило першої події при експорті товарів блокується пп.7.3.8 п. 7.3 ст.7 даного Закону, відповідно до якого попередня оплата (авансування) товарів, які, у відповідності до контрактів, підлягають вивозу (експортуванню) за межі митної території України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань. Але дата відвантаження товару і дата фактичного вивозу товару за межі митної території України можуть припадати на різні податкові періоди - наприклад, товар відвантажений 30 вересня, а кордон переткнув 1 жовтня. Розраховувати на бюджетне відшкодування ПДВ за такими операціями платник може тільки після фактичного перетину кордону України і підтвердження даного факту митним органом. Незважаючи на те, що ПДВ має бути відшкодоване протягом встановленого періоду, зазвичай це відбувається невчасно через те, що кошти надходять до бюджету, їх перерозподіляють у відповідності до потреб бюджету і на час відшкодування ПДВ коштів, зазвичай нема в повному обсязі. Це тягне за собою судові процеси між експортерами та податківцями, що відволікає час і кошти.

Частка імпортної продукції на кондитерському ринку України порівняно невелика. Частка вітчизняного та імпортного товару на ринку в 2003 р. в середньому складала відповідно 93-95% та 5-7% (в фізичному виразі). Обсяг імпорту кондитерських виробів в Україну в 2003 р. склав майже 30 тис. т. В структурі імпорту домінує шоколад і шоколадні вироби, на другому місці - борошняні кондитерські вироби. Основні імпортери - Росія та Німеччина.

Ввіз борошняних кондитерських виробів зріс на 40,3%. Переважно це дешеві бісквіти російського виробництва. Це единий вид кондитерських виробів, який завозиться в Україну з Росії без митних обмежень. В грудні 2002 р. Харківська бісквітна фабрика, яка є найкрупнішим в Україні виробником такої продукції, ініціювала спеціальне розслідування стосовно імпорту в Україну бісквітної продукції з проханням ввести ввізне мито на цю продукцію в розмірі 30-40%. Результатом початку цього процесу стало збільшення цін на бісквіти в роздрібній торговельній мережі, зменшилася частка на ринку російської продукції, що дозволило збільшити обсяги виробництва бісквітної продукції.

Імпортери займають ті сегменти ринку, де можливості українських виробників обмежені. Просування імпортного товару на ринок супроводжується продуманою і професійною рекламною кампанією. Експансію на український ринок розпочали російські виробники шоколадної продукції. В 2004 р. московська компанія “Російський шоколад”, яка працює в Україні з 1998 р., планує відкрити фабрику в Києві з виробництва пористого шоколаду. Це, перш за все, зумовлено тим, що у відповідь на спеціальне мито на українську карамель український уряд ввів мито на імпорт шоколаду. На цю продукцію існує стабільно зростаючий попит в Україні - платоспроможність населення зростає, що дозволяє виробникам розширювати асортимент за рахунок дорогої кондитерської продукції - шоколаду, шоколадних цукерок в коробках, карамелі в шоколадній глазурі.

Взагалі 2001-2002 рр. стали роками технічної революції галузі. Лідери використовують нові, менш енергоміські і більш продуктивні технології, які дозволяють значно знизити собівартість кінцевого продукту. Якщо порівняти російський та український ринки, то росіяни ще на початку 90-х рр. заробляли більше, ніж українські кондитери. За майже однакових обсягів виробництва грошовий показник у російських кондитерських фабрик був в 2,5-3 рази вищий, ніж в українських. В свій час частку дешевих кондитерських виробів на ринку російські виробники залишили українцям і білорусам, нарощуючи виробництво дорогої продукції. В 2001-2003 р. і українці почали активно розширювати виробництво дорогих ласощів. На вітчизняному ринку обсяги виробництва зростають переважно в грошовому виразі. Деякі виробники в 2003 р. збільшили реалізацію на 20-50%, а в фізичному виразі - лише на 5-20%.

Виробники кондитерської продукції активно працюють над асортиментом продукції - замінюють продукцію, на яку існує низький попит, новими виробами, скорочують деякі найменування, які не забезпечують очікуваного прибутку.

Про стабільність роботи української кондитерської галузі свідчить діяльність банків, які розпочали активно видавати позики, особливо короткотермінові, за порівняно низькими кредитними ставками, що було неможливо ще 3-4 роки тому.

Отже, кондитерська галузь є однією з галузей харчової промисловості України, яка динамічно розвивається. Основу галузі складають підприємства ЗАТ “УКРКОНДИТЕР”. Більша частина споживчого ринку України поділена між 13 підприємствами цього об'єднання. Провідні підприємства галузі постійно розширюються шляхом збільшення виробничих потужностей та постійно модернізують виробництво.

Основна частка продукції, яку випускають підприємства галузі, продається на внутрішньому ринку і лише 32% відправляється на зовнішній ринок. Асортимент продукції досить розгалужений, але більшість продукції не є конкурентноспроможною на зовнішньому ринку через застосування морально зношеного обладнання і застарілих технологій виробництва.

Українська кондитерська продукція реалізується в 33 країнах Європи, Азії та США і Канади. Основним ринком збуту продукції підприємств кондитерської галузі України є Росія - 95% збуту. Тому зміни в кон'юнктурі ринку цієї країни прямо відбиваються на результатах експортної діяльності українських кондитерських фабрик. Введення спеціального мита на українські “вироби з цукру” знизили обсяги експорту підприємств майже на 11,4%. Але стабільно нарощується експорт інших груп виробів, особливо шоколадних цукерок.

Частка імпортної продукції на кондитерському ринку України порівняно незначна (5-7%). В структурі імпорту переважає шоколад і шоколадні вироби.

В 2001-2002 рр. розпочалася політика модернізації галузі, вдосконалення асортименту продукції, що є основою для зростання конкурентоспроможності продукції українських кондитерських фабрик на зовнішньому ринку.



1.2 Методика проведення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств кондитерської галузі України

Результати огляду літературних наукових джерел, присвячених питанням визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства дають підставу зробити висновок, що єдиної методики, яка б дозволила комплексно визначити цей показник, не існує. Науковці пропонують окремі методичні підходи, результатом застосування яких є визначення лише окремих результатів зовнішньоекономічної діяльності.

В дисертаційному дослідженні запропоновано методику аналізу зовнішньоекономічної діяльності, яка дає можливість оцінити результати зовнішньоекономічної діяльності як на рівні галузі, так і на рівні окремих підприємств. На основі цієї методики і застосування певних економічних і організаційних заходів рекомендується визначати ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. При користуванні даною методикою передбачається застосування однакових методичних підходів щодо аналізу зовнішньоекономічної діяльності як для макро- так і для мікрорівня, що полегшує подальшу систематизацію отриманих результатів і дозволяє визначити ефективність зовнішньоекономічної діяльності як результат дії системи певних чинників. Алгоритм цієї методики для макрорівня наведений на рис. 2.4, для мікрорівня - на рис. 2.5. Характеристика етапів аналізу експорту підприємств представлена в табл. 2.3.

Запропонована методика має декілька особливостей. Зокрема слід зазначити, що об'єктом аналізу зовнішньоекономічної діяльності галузі є експортно-імпортні операції з готовими виробами. При проведенні аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства, основним видом діяльності якого є виробництво продукції, досліджується експорт цієї продукції. Якщо основним видом діяльності підприємства є імпорт певних товарів, тоді аналізуються обсяги і структура імпортних поставок. Головна особливість методики полягає в її універсальності, тобто в можливості застосування єдиних методичних підходів для проведення аналізу і визначення результатів експортно-імпортних операцій у загальному виразі і окремо, залежно від особливостей і напрямів зовнішньоекономічної діяльності на різних рівнях господарювання.

Метою аналізу обсягів експорту і імпорту є вивчення динаміки основних показників зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 2.3 Характеристика етапів методики аналізу експортно-імпортних операцій підприємств кондитерської галузі України

Етапи аналізу	Характеристика етапів аналізу	Мета аналізу	Метод аналізу
І етап	Аналіз динаміки експорту і імпорту, а також зовнішньоторговельного обороту галузі	Вивчення динаміки змін показників	Метод порівняння (аналіз рядів динаміки)
ІІ етап	Аналіз однорідності експортних і імпортних поставок	Визначення стабільності попиту на українську продукцію на міжнародному ринку	Обчислення коефіцієнту варіації
ІІІ етап	Аналіз структури експорту (імпорту)	Визначення найбільших і найменших за обсягами товарних груп, а також основних торговельних партнерів країни	Метод відносних величин (обчислення відносної величини структури - питомої ваги)
ІV етап	Аналіз співвідношення експорту і імпорту (для підприємств - експорту і обсягів виробництва продукції в загалі і в розрізі товарної структури)	Визначення спрямованості зовнішньоекономічної діяльності (для підприємства - спрямованості виробництва)	Метод відносних величин (обчислення відносної величини координації - коефіцієнту покриття експорту імпортом)
Етапи аналізу	Характеристика етапів аналізу	Мета аналізу	Метод аналізу
V етап	Аналіз взаємозв'язку експорту і імпорту з ВВП (для галузі)	Виявлення впливу основних показників ЗЕД на національне виробництво кондитерської продукції	Метод відносних величин (обчислення відносної величини координації - експортної і імпортної квоти, зовнішньо-торговельної квоти).
	Аналіз впливу факторів на обсяги експорту (імпорту). Цей етап розділяється на 2 частини:	Визначення впливу зовнішнього середовища на експорт
	1. Аналіз факторів, які знаходяться в мультиплікативному зв'язку.
	1.1. Аналіз зміни факторів цін і фізичного обсягу експорту (імпорту).	Виявлення змін факторів, що безпосередньо впливають на експорт в розрізі товарної структури	Обчислення індивідуальних індексів цін, фізичного обсягу, вартості експорту
	1.2. Аналіз зміни експорту (імпорту) під впливом факторів цін і фізичного обсягу	Визначення безпосереднього впливу факторів на зміни експорту в розрізі товарної структури	Логарифмічний метод (побудова логарифмічної моделі експорту)
	2. Аналіз факторів, які пов'язані адитивно
	1.1. Аналіз зміни експорту (імпорту) під впливом змін географії поставок	Вивчення зміни обсягів експорту в розрізі географічної структури	Метод пропорційного ділення

Для аналізу пропонується застосовувати метод порівняння, а саме розрахувати показники аналізу рядів динаміки. Цей метод надає всебічної характеристики напрямку і інтенсивності зміни основних показників зовнішньоекономічної діяльності в періоді, що аналізується.

На макрорівні пропонується дослідити зовнішньоторговельний баланс кондитерської галузі, обсяги експорту і імпорту, зовнішньоторговельне сальдо. Дослідження рекомендується проводити в розрізі географічної і товарної структури (рис. 2.4).

На рівні підприємства рекомендується проаналізувати обсяги експорту (імпорту) підприємства в певному періоді (рис. 2.5).

Для оцінки зовнішньоекономічної діяльності як на макро-, так і на мікрорівні необхідно розрахувати середні показники рядів динаміки, а саме ланцюговий середній абсолютний приріст, ланцюговий середній коефіцієнт зростання, ланцюговий середній темп приросту та середнє значення 1% приросту як експорту, так і імпорту за такими формулами:

y_i = y_i - y_i-1 (2.1)

де y_i -ланцюговий абсолютний приріст,

y_i - значення показника в звітному періоді,

y_i-1 - значення показника в попередньому періоді

y _сер = y_i : n (2.2)

де y _сер - середній ланцюговий абсолютний приріст,

n - кількість періодів;

K _i = y_i : y_i-1, (2.3)

де K _i - ланцюговий коефіцієнт зростання,

К _сер = ⁿK₁ х K₂ х…х K_n, (2.4)

де K _сер - середній ланцюговий коефіцієнт зростання,

T _i = y_i : y_i-1 х 100%, (2.5)

де T _i - ланцюговий темп приросту

T _сер = (К _сер - 1) х 100% (2.6)

де T _сер - середній ланцюговий темп приросту,



[1 %] = y_i : T _{i ,} (2.7)

де [1 %] - абсолютне значення 1% приросту,

[1 %] сер = y _сер : T _сер , (2.8)

де [1 %] сер - середнє абсолютне значення 1% приросту.

На етапі аналізу однорідності експортних і імпортних поставок необхідно визначити стабільність попиту на українську кондитерську продукцію на зовнішньому ринку, а також дослідити попит на імпортну продукцію в Україні. Для досягнення цієї мети рекомендується застосовувати метод варіації, а саме розрахувати показник варіації для обчислення великої сукупності одиниць.

Для макрорівня показник варіації розраховується в експортній і імпортній сукупностях в розрізі товарної і географічної структур. Для підприємства цей показник розраховується для експорту або імпорту, в залежності від головного напряму зовнішньоекономічної діяльності.

Для оцінки зовнішньоекономічної діяльності на макрорівні слід виділити товарні групи в експорті і імпорті, поставки яких є найритмічнішими, а отже і попит на які є стабільним протягом періоду, що аналізується. Також рекомендується провести такий аналіз і в розрізі географічної структури з метою визначення постійних та потенційних партнерів в зовнішній торгівлі залежно від ступеня привабливості зовнішніх ринків.

При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності на рівні окремого підприємства визначаються експортні (імпортні) товарні групи, на які існує постійний попит на зовнішньому (внутрішньому) ринку, а також постійні зовнішні ринки збуту.

Формула коефіцієнту варіації:



V = D : Х сер х 100%, (2.9)

де V - коефіцієнт варіації,

D - середнє квадратичне відхилення,

Х сер - середнє значення ознаки.

Метою аналізу структури експорту і імпорту на цьому етапі є визначення найбільших та найменших товарних груп експорту і імпорту, а також основних торговельних партнерів. У цьому випадку рекомендується застосовувати метод відносних величин, який дозволяє визначити місце певного явища в сукупності.

На рівні галузі, як і на рівні окремого підприємства, слід розраховувати величину структури - коефіцієнти питомої ваги експортних (імпортних) товарних груп в розрізі географічної структури.

Для оцінки зовнішньоекономічної діяльності слід звернути увагу на найбільші товарні групи та найкрупніших за обсягами закупок торговельних партнерів в структурі експорту. В структурі імпорту слід виділити крупні товарні групи та крупних постачальників цих товарів.

Формула відносної величини структури (Кстр)

К стр = Ах 100% (2.10)

де а - частина сукупності, загалу,

А - дана сукупність.

Мета аналізу співвідношення експорту, імпорту і обсягу виробництва - характеристика спрямованості та співвідношення експорту і імпорту, визначення взаємозв'язку між цими показниками і обсягом виробництва кондитерської продукції для макрорівня. Для підприємства, основним видом діяльності якого є виробництво готової продукції, метою аналізу на цьому етапі є визначення співвідношення експорту і обсягів виробництва. Для проведення аналізу рекомендується застосовувати метод відносних величин.

Для макрорівня при аналізі експорту слід розраховувати коефіцієнт покриття експорту імпортом, експортну і імпортну квоти, а також зовнішньоторговельну квоту.

Формула розрахунку коефіцієнту покриття експорту імпортом (Кп):

Кп = Еі : Іі, (2.11)

де Еі - обсяг експорту в даному періоді,

І_і - обсяг імпорту в даному періоді.

При аналізі імпорту окремо слід розрахувати обернений показник - коефіцієнт покриття імпорту експортом. Обидва показники слід обчислювати в розрізі товарної та географічної структури експорту і імпорту.

Формули для розрахунку інших вказаних показників наведені нижче.

Е _кв = Е : В х 100% (2.12)

І_кв = І : В х 100% (2.13)

ЗТ = (Е_кв + І_кв) : 2, (2.14)

де Е _кв- експортна квота,

І_кв - імпортна квота,

В - обсяг виробництва кондитерської продукції.

ЗК - зовнішньоторговельна квота.

Для проведення аналізу на рівні окремого підприємства рекомендується обчислити коефіцієнт експортомісткості виробництва.

Розрахунки проводяться за формулою

К_ем = В_і : Е_і (2.15)

де К_ем - коефіцієнт експортомісткості продукції,

В_і - обсяг виробництва продукції в даному періоді;

Коефіцієнт експортомісткості виробництва рекомендується розраховувати по кожній товарній групі окремо. Якщо аналізується імпорт певного виду товарів на підприємство, доцільно обчислити коефіцієнт імпортомісткості виробництва за аналогічною формулою.

З метою оцінки зовнішньоекономічної діяльності слід визначити пріоритетні напрямки експорту і імпорту продукції на макрорівні, залежність внутрішнього ринку від імпорту кондитерської продукції, а також визначити вплив експорту і імпорту на виробництво продукції галузі. На мікрорівні слід визначити залежність підприємства від експортних поставок.

Метою аналізу впливу факторів на обсяг експорту і імпорту є визначення впливу внутрішніх факторів прямої дії на зміни обсягу експорту і імпорту. Цей етап аналізу складається з двох частин. По-перше, це аналіз факторів, що знаходяться в мультиплікативному зв'язку.

Аналіз зміни цін і фізичного обсягу експорту і імпорту проводиться з застосуванням методу індексів, за допомогою яких можна вивчити взаємозв'язок між показниками у складних явищах, тобто кількісно з'ясувати вплив факторних ознак на результат.

Як для макрорівня, так і для мікрорівня при застосуванні цього методу розраховуються індивідуальні індекси цін та фізичного обсягу за формулою

І_А = А_І : А_0, (2.16)

де ІА - індивідуальний індекс показника А,

АІ - значення показника в звітному періоді,

А0 - значення показника в базовому періоді.

Розрахунки індивідуальних індексів цін і фізичного обсягу рекомендується провести в розрізі товарної структури експорту і імпорту.

При дослідженні результатів зовнішньоекономічної діяльності відзначаються індекси, які показують найбільші і найменші зміни ціни та фізичного обсягу певних товарів в періоді, що аналізується.

Аналіз зміни експорту і імпорту під впливом змін цін і фізичного обсягу передбачає застосування логарифмічного методу.

Результат розрахунку, проведений за допомогою цього методу, є об'єктивним та точним порівняно з результатами застосування інших економіко-математичних методів. Застосування цього методу відбувається через побудову логарифмічної моделі експорту і імпорту за наступними формулами:

E = Q х P		(2.17)
Eq =	E х	lg Q
		lg Е
Ep =	E х	lg P
		lg Е

де Е - експорт,

Q - обсяг експорту,

P - ціна експорту,

Eq - зміна вартості експорту під впливом зміни його обсягу,

Ep - зміна вартості експорту під впливом зміни його ціни,

E - загальна зміна обсягу експорту.

Для дослідження імпорту побудова моделі робиться таким же чином.

Алгоритм застосування цього методу є ідентичним для макро- і мікрорівня.

Для всебічної оцінки зовнішньоекономічної діяльності доцільно проаналізувати зміни експорту і імпорту під впливом цих факторів і виявити шляхи підвищення ефективності за рахунок можливості зниження негативного впливу факторів, якщо він існує.

Другим етапом є аналіз впливу факторів на обсяг експорту і імпорту, які знаходяться в адитивній залежності.

Метою аналізу на цьому етапі є виявлення змін експорту і імпорту під впливом змін в географії поставок та товарній структурі.

На цьому етапі аналізу рекомендується застосувати метод пропорційного ділення, який є найточнішим серед всіх методів елімінування.

Як для макро-, так і для мікрорівня будується адитивна модель експорту (імпорту).

Адитивна модель експорту має такий вигляд і розраховується за такими формулами:

E = AE+…+NE		(2.18)
EA = … EN =	E	х AE
	AE +...+NE
	E	х NE
	AE +...+NE

де е - обсяг експорту,

АЕ - обсяг експорту до країни А,

NE - обсяг експорту до країни N,

EA - зміна обсягу експорту до країни А за період, що аналізується,

E_N - зміна обсягу експорту до країни N за період, що аналізується.

Адитивна модель імпорту будується аналогічно моделі експорту.

За результатами проведеного аналізу в табличному вигляді рекомендовано зробити висновки в таких напрямках для макро- і мікрорівня і відобразити їх у якісному і кількісному вигляді:

оцінка динаміки обсягів експорту (імпорту) протягом періоду, що аналізується (зменшення, незмінність, зростання);

оцінка стабільності попиту на продукцію на зовнішніх ринках (попит на імпортну продукцію на внутрішньому ринку) (ритмічність, неритмічність);

основні товарні групи експорту (імпорту); основні торговельні партнери по експорту (імпорту); характеристика спрямованості експорту (імпорту);

виявлення залежності ринку кондитерських виробів від імпортної продукції, визначення основних експортних груп товарів (для макрорівня); оцінка експортомісткості виробництва, визначення груп товарів, які є основою експорту (для мікрорівня);

оцінка зміни цін і фізичного обсягу експорту (імпорту), оцінка впливу цих факторів на обсяг експорту і імпорту (позитивний, негативний) (див. табл. 2.4).

Отже, ми пропонуємо універсальну методику аналізу зовнішньоекономічної діяльності, особливістю якої є можливість її застосування як на рівні галузі, так і на рівні окремого підприємства на основі єдиних методологічних підходів.

Метою введення даної методики до організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності є використання результатів проведеного аналізу на рівні підприємства зокрема і галузі загалом для обґрунтування обчислень ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

1.3 Оцінка результатів аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств кондитерської галузі України

Методика аналізу зовнішньоекономічної діяльності дає можливість дослідити динаміку і структуру експорту (імпорту) підприємства, дослідити стабільність попиту на вітчизняну продукцію за кордоном або на імпортну продукцію на внутрішньому ринку, охарактеризувати спрямованість експорту (імпорту) підприємства, виявити вплив основних показників зовнішньоекономічної діяльності на структуру виробництва продукції, а також вплив певних факторів на експорт (імпорт).

Аналіз експорту підприємств кондитерської галузі рекомендується проводити в комплексі з аналізом зовнішньоекономічної діяльності галузі за запропонованими методиками. Тільки за умови отримання характеристики тенденцій розвитку галузі можливо об'єктивно оцінити перспективи розвитку підприємства, обґрунтувати результати обчислень ефективності експорту підприємства і визначити резерви її зростання.

Аналіз динаміки зовнішньоторговельного балансу кондитерської галузі України, проведений за формулами 2.1-2.8, стор. 83-84 (розрахунки наведені в табл. А.1 додатку A і табл. 2.5) показав: цей показник в 1998-2003 рр. зріс в середньому на 13,1%.

Найбільше зростання спостерігалося в групі “шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао” - в середньому 20,60%. Зниження показника відбулося в групі “кондитерські вироби з цукру без вмісту какао” 0,6%. Експорт кондитерських виробів в періоді, що аналізується, збільшився в середньому на 16,2%.

Таблиця 2.5 Динаміка зовнішньоторговельного балансу кондитерської галузі України в 1998-2003 рр., тис дол. США (середні значення показників)

Показники	сума ланцюгових абсолютних приростів, тис. дол. США	середній ланцюговий абсолютний приріст, тис. дол. США	середній ланцюговий коефіцієнт зростання, разів	середній темп приросту /зменшення, %	середнє значення 1% приросту, тис. дол. США
Загальний зовнішньоторговельний оборот	95627,3	19125,5	1,13	13,1	7320,6
експорт	92727,4	18545,5	1,16	16,2	5730,7
імпорт	2899,9	580,0	1,02	1,9	1546,6
сальдо	89827,5	17965,5	1,22	21,9	4109,2
Зовнішньоторговельний оборот кондитерських виробів з цукру (включаючи білий шоколад) без вмісту какао	-1664,0	-332,8	0,99	-0,6	2636,8
експорт	-4559,8	-912,0	0,98	-1,9	2386,1
імпорт	2895,8	579,2	1,12	11,9	242,6
сальдо	-7455,6	-1491,1	0,97	-3,5	2133,5
Зовнішньоторговельний оборот хлібобулочних кондитерських виробів з вмістом какао або без вмісту какао, вафельні пластини	17771,6	3554,3	1,21	20,6	864,8
експорт	12250,9	2450,2	1,16	16,2	756,4
імпорт	5520,7	1104,1	1,62	62,2	88,7
сальдо	6730,2	1346,0	1,10	10,5	642,1
Зовнішньоторговельний оборот шоколаду та інших готових харчових продуктів з вмістом какао	79519,6	15903,9	1,22	21,6	3680,6
експорт	85036,2	17007,2	1,37	36,7	2314,6
імпорт	-5516,6	-1103,3	0,95	-4,8	1155,8
сальдо	90552,8	18110,6	-1,97	-297,2	-304,7

Найбільше середнє зростання обсягів експорту за 1998-2003 рр. відбулося в групі шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао - 36,7%, а зниження - по групі «кондитерські вироби з цукру без вмісту какао» 1,9%. Імпорт кондитерських виробів зріс в середньому на 1,9 %. Найбільше зростання імпорту спостерігалося по групі «хлібобулочні кондитерські вироби, вафельні пластини» - в середньому на 62,2%. Імпорт по групі «шоколад та інші готові вироби з вмістом какао-порошку» в середньому знизився на 4,8%.

Незважаючи на зростання обсягів протягом періоду, що аналізується, експортні операції були нестабільними - зростання чергувалося з падінням обсягів експорту. Це підтверджує розрахований за формулою 2.9, стор. 85, коефіцієнт варіації (див. табл. А.2 додатку А) - експорт кондитерської галузі України був неритмічним - V=36,47%. Імпорт в періоді, що аналізується, також був неритмічним - коефіцієнт варіації склав 20,49%. Відомо, що сукупність вважається однорідною, а середня типовою, коли коефіцієнт варіації не перевищує 33%. Результати розрахунків коефіцієнту варіації по товарних групах за цей період показали, що відносно ритмічними (порівняно з іншими товарними групами), а отже і стабільними були експортні поставки по групі “кондитерські вироби з цукру” - 22,62%. В цій групі порівняно стабільним попитом на зовнішньому ринку користувалося “драже та аналогічні їм солодощі у вигляді драже” (V = 35,68%) і “карамелі” (V = 24,68%). Загальний обсяг експортних поставок є неоднорідним під впливом коливання попиту на український “шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао” - 23,40% варіації. В Україні стабільним попитом користується “шоколад та продукти з його застосуванням”, особливо - “шоколадні вироби з начинкою” ” (V = 31,7%). Імпорт кондитерських виробів в Україну є неритмічним під впливом коливання імпорту “кондитерських виробів з цукру” (V = 46,44%) та “хлібобулочних кондитерських виробів” (V = 57,88%).

Аналіз ритмічності поставок в розрізі географічної структури експорту і імпорту кондитерських виробів в періоді, що аналізується, (див. табл. А.3 додатку А) свідчить, що попит на українські кондитерські вироби на зовнішніх ринках є нестабільним - в середньому по більшості країн, які досліджуються, коефіцієнт варіації дорівнює 36%. Найстабільнішими були поставки в Чехію (V=25,47%), а менш стабільними - до Білорусі (V=46,34%). Імпорт був стабільним з Італії та Швейцарії (відповідно 34,37% та 34,84% варіації), нестабільним - з Литви (101,99%) і Молдови (173,21%).

Аналіз товарної структури експорту і імпорту (формула 2.10, стор.87), результати якого наведено в табл. А.4 додатку А), показав, що в загальному обсязі найбільшу питому вагу має експорт “кондитерських виробів з цукру без вмісту какао-порошку” (в середньому 53,28%), в структурі імпорту - “шоколад та інші готові вироби з вмістом какао” - 66,04%. Але в 2001 р. відбулося різке зниження питомої ваги експорту “кондитерських виробів з цукру без вмісту какао-порошку” до 34,69%. Найбільшу питому вагу в цій групі мала підгрупа “карамелі” (в середньому 74,40% за період, що аналізується). Найменшу питому вагу в експорті кондитерських виробів складає група “хлібобулочні кондитерські вироби з вмістом какао або без вмісту какао, вафельні пластини” - 11,23% в середньому, а в структурі імпорту - “кондитерські вироби з цукру без вмісту какао-порошку” - 15,1%.

Аналіз географічної структури експорту і імпорту кондитерських виробів (див. табл. А.5 додатку А) в 1998-2003 рр. показав, що основним партнером України є Росія - обсяг експортних поставок до цієї країни склав в середньому 95,36%, а обсяг імпорту відповідно 47,24%. Всі коливання експорту, які були означені вище, відбувалися під впливом зміни ситуації на російському ринку. Після проведення в 2001 р. російським урядом заходів щодо запобігання постачання української карамелі на ринок Росії на умовах вільної торгівлі, експорт цієї продукції, а також інших продуктів з цукру без вмісту какао скоротився. Це пояснює коливання експорту протягом 1998-2003 рр. Найменшим був експорт до Чехії, Білорусі, Канади (в середньому 0,1%), а імпорт - з Угорщини (0,1%), Ірландії, Фінляндії та Молдови (0,17%).

Результати аналізу співвідношення експорту, імпорту та обсягів виробництва кондитерських виробів (формули 2.11-2.14, стор. 86, табл. 2.6) свідчать, що в 2003 рр. експорт перевищував імпорт в 5,38 разів. Найбільше перевищення спостерігалося в групі “шоколад та харчові вироби з вмістом какао “ (у 6,7 рази).

Таблиця 2.6 Співвідношення експорту і імпорту продукції кондитерської галузі України, 1998-2003 рр

Показники	Коефіцієнт покриття імпорту експортом, разів
	1998	1999	2000	2001	2002	2003
Загальний коефіцієнт	2,79	4,34	6,91	5,45	5,46	5,38
кондитерські вироби з цукру (включаючи білий шоколад) без вмісту какао	12,97	2,88	2,22	7,41	5,34	5,40
шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао	0,88	1,52	4,03	4,90	6,19

Страница:

•  1 
•  2 

дипломная работа "Дослідження зовнішньоекономічної діяльності підприємств кондитерської галузі України" скачать

Подобные документы

• Сучасний стан металургійних підприємств України: проблеми і перспективи розвитку

  Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
  
  статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017
  

• Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України за експортоорієнтованою стратегією

  Аналіз зовнішньоторговельної діяльності України. Проблеми та перспективи економічного розвитку України на підставі аналізу торговельної політики та структури експорту. Механізм формування успішної експортоорієнтованої стратегії економічного розвитку.
  
  статья [22,4 K], добавлен 13.11.2017
  

• Формування стратегії розвитку та її реалізація на підприємстві харчової промисловості

  Теоретичні засади формування стратегії розвитку підприємства. Класифікації стратегій. Загальна характеристика кондитерської галузі як стратегічно важливої ланки харчової промисловості. Діагностика діяльності провідних виробників кондитерської продукції.
  
  дипломная работа [570,4 K], добавлен 22.04.2013
  

• Аналіз інноваційної діяльності підприємств України за період 2002-2008 рр

  Показники інноваційної діяльності підприємств України. Скорочення кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації. Кількість та динаміка поданих заявок на видачу охоронних документів у державний департамент інтелектуальної власності.
  
  контрольная работа [113,1 K], добавлен 07.11.2009
  

• Аналіз фінансового стану ЗАТ КФ "Лагода" за 2007-2008 роки

  Вивчення стану кондитерської галузі України. Огляд господарської діяльності ЗАТ Кондитерська фабрика "Лагода". Аналіз ліквідності, ділової активності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства. Дослідження динаміки і структури доходів і витрат.
  
  курсовая работа [784,3 K], добавлен 04.10.2012
  

• Аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ ВО "Конті"

  Обґрунтування стратегії виходу на зовнішній ринок ЗАТ ВО "Контi": характеристика підприємства, іноземних філій; аналіз ринку і конкурентів кондитерської групи; фінансові показники. Оцінка економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності компанії.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 09.06.2012
  

• Особливості функціонування цементної галузі України в сучасних умовах

  Роль цементу у будівництві виробничих потужностей, житла та соціальної інфраструктури України. Домінування іноземного капіталу в структурі власності цементних підприємств. Причини скорочення експорту цементу та зменшення попиту на будівельну продукцію.
  
  статья [20,4 K], добавлен 27.08.2017
  

• Чинники ефективного розвитку підприємств плодоовочевого комплексу

  Обґрунтування основних теоретичних підходів до визначення факторів ефективного розвитку підприємства. Характеристика факторів ефективного розвитку підприємств плодоовочевої галузі. Формування середовища стратегічного розвитку підприємств галузі.
  
  статья [182,9 K], добавлен 13.11.2017
  

• Будівельна промисловість України

  Дослідження загальних та специфічних особливостей розвитку будівельної галузі економіки України. Обґрунтування пропозицій щодо вдосконаленню її роботи, належної реорганізації галузі для підвищення її глобальної та регіональної конкурентоспроможності.
  
  контрольная работа [24,8 K], добавлен 26.04.2016
  

• Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

  Сутність, мета та принципи зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Показники ефективності та методи оцінки фінансово-господарської діяльності. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності сучасних підприємств, як важливого фактора підвищення виробництва.
  
  дипломная работа [136,8 K], добавлен 30.01.2012
  

Другие документы, подобные "Дослідження зовнішньоекономічної діяльності підприємств кондитерської галузі України"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам