Еластичність попиту та пропозиції за ціною та чинники, що на неї впливають
Сутність поняття споживчого попиту як платоспроможної потреби. Дія закону попиту та закономірності поведінки споживачів за економічною теорією ефектів доходу та заміщення. Еластичність попиту за ціною. Чинники, що впливають на еластичність пропозиції.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.04.2011 |
| Размер файла | 138,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
План
- Вступ
- 1. Сутність поняття попиту
- 2. Еластичність попиту за ціною
- 3. Чинники, що впливають на еластичність попиту
- 4. Сутність і головні особливості пропозиції
- 5. Еластичність пропозиції за ціною
- 6. Чинники, що впливають на еластичність пропозиції
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
З'ясування сутності товарно-грошових відносин, ринку, його структури та інфраструктури дає змогу розкрити механізм ринкової рівноваги, зокрема взаємодію попиту і пропозиції. Різні напрямки, течії та школи економічної теорії прагнуть визначити головні умови й механізм досягнення ринкової рівноваги. Оскільки практика постійно вносить корективи у розвиток економічної системи, ускладнює механізм її функціонування, з'являються нові моделі, концепції та теорії досягнення ринкової рівноваги.
1. Сутність поняття попиту
Попит. Головним регулятивним поняттям, яке здатне виконувати методологічну функцію при з'ясуванні сутності та здійснення саморегулювання ринкової економіки загалом і попиту зокрема, є поняття "потреба". При цьому слід розрізняти природну потребу (нужду) і похідну потребу (потребу). Природна потреба - нестача будь-чого, яку відчуває людина. Похідною потребою є продукт (або кілька продуктів) необхідний для задоволення природної потреби людини чи групи людей. Для того щоб мати продукт (кілька продуктів), який задовольнив би природну потребу людини, мало мати необхідність і бажання - слід мати ще й можливість його придбати. Таку можливість насамперед надає наявність грошей, бо саме вони вимірюють існуючу потребу, перетворюють її на платоспроможну. Йдеться про те, що споживачів цікавить товар не взагалі, а товар за прийнятною ціною. Саме тому платоспроможна потреба і є сутністю попиту. Попит як платоспроможна потреба відображає не тільки бажання, а й можливість придбати товар чи послугу. Попит і потреба кількісно не збігаються, оскільки попит є лише грошовим вираженням потреби.
Отож, сутність попиту становлять тільки ті похідні потреби людей, які можна виміряти грошима. Крім цих потреб існують і такі, котрі не можна виміряти грошима, виходячи з чого вони не є сутністю попиту. Йдеться насамперед про суспільні потреби людей.
Отже, попит це Ї платоспроможна потреба. Її визначають як кількість товарів і послуг, яку хочуть і можуть придбати покупці за певною ціною за певний період.
Попит зазвичай розглядають з погляду вигідності ціни, тобто попит показує кількість продукту, яку споживачі купуватимуть за різними можливими цінами. Тому доцільно розглядати попит з кількісної позиції. Гіпотетичну шкалу попиту одного споживача, котрий придбає певну кількість яблук, наведено в табл.1.
Таблиця 1
Попит індивідуального покупця на яблука (гіпотетичні дані)
|
Ціна за кілограм, грн |
6 |
4 |
3 |
2 |
1 |
|
|
Величина попиту на тиждень, кг |
2 |
3 |
4 |
6 |
10 |
Ця шкала попиту відображає зв'язок між ціною яблук і їхньою кількістю, яку споживач бажає і має здатність купити за кожною з наведених цін. На ринку не досить одного бажання. Треба мати можливість його реалізувати. Таку можливість надають гроші, які, власне, і реалізують бажання.
Шкала попиту не дає відповіді на запитання, яка з п'яти можливих цін реально існує на ринку яблук. Це залежить від співвідношення попиту і пропозиції. Отже, попит - це плани (або наміри) споживача щодо придбання продукту, що відображені у формі табличної схеми.
Закон попиту. Марно намагатися визначити попит без ціни, оскільки він змінюється саме залежно від неї. Це пов'язано з тим, що кількість продуктів, які люди купують на ринку, практично завжди залежить від цін на товари і послуги. Чим вища ціна на товар, тим менше його придбають покупці. І навпаки: чим нижча ціна на товар, тим більшу кількість його буде куплено за інших рівних умов. Вираз "за інших рівних умов" (від лат. "сеteris paribus") означає, що всі змінні, за винятком тих, що в цей момент аналізуються, беруться як константи. Термін "сеteris paribus" використовується щодо гіпотетичної ситуації, а в реальній дійсності багато змінних змінюються одночасно. Обсяг попиту обернено пропорційний ціні товару чи послуги. Залежність між ціною і кількістю товару, який може купити споживач за певний період часу, є справедливою для більшості товарів і послуг. Ця залежність фактично настільки всеохоплююча, що економісти її називають законом попиту: за інших рівних умов, коли ціна на товар зростає, обсяг попиту на товар зменшується.
Отже, закон попиту відбиває суттєвий причинно-наслідковий зв'язок між зміною ціни і зміною попиту за інших рівних умов.
Дію закону попиту і закономірності поведінки споживачів можна пояснити за допомогою двох відомих в економічній теорії ефектів: ефекту доходу та ефекту заміщення.
Ефект доходу показує, як зміняться реальний дохід споживача і його попит за умови зміни цін на товари. Наприклад, при зниженні ціни на яблука з 3 грн до 1 грн за 1 кг на свій постійний тижневий дохід 60 грн споживач зможе придбати не 20, а 60 кг яблук. Якщо споживач вирішив зберегти своє споживання на попередньому рівні, то на "вивільнені" гроші він зможе придбати додаткову кількість інших продуктів (груш, винограду, помідорів, м'яса тощо). Зниження ціни товару зробило споживача багатшим і дало можливість йому розширити обсяг попиту. Власне в цьому і полягає сутність ефекту доходу. Товар, попит на який збільшується зі збільшенням доходу за інших рівних умов, називають нормальним товаром. При цьому важливо зазначити, що навіть після припинення зростання попиту споживача при подальшому зниженні ціни кількість покупок на ринку постійно зростатиме, адже люди з більш низьким рівнем доходу почнуть задовольняти свої потреби, купуючи товари.
Ефект заміщення характеризує взаємозв'язок між цінами товарів і обсягом попиту споживача. Зниження цін на яблука (як у нашому прикладі) при незмінних цінах на інші товари означає їхнє відносне здешевлення порівняно з іншими фруктами (виноградом, сливами тощо). Споживач замінюватиме відносно дорожчий виноград, купуючи дешеві яблука і у значно більшій кількості. Якщо зниження ціни одного товару зменшує попит на інший товар, то обидва товари називають взаємозамінними, тобто субститутами.
еластичність попит пропозиція ціна
Припустімо, що знижується ціна на фруктові сиропи. Відповідно до закону попиту споживач купуватиме більше фруктових сиропів. А оскільки споживач вважає за краще вживати фруктові сиропи з мінеральною водою, то він купуватиме більше мінеральної води. Коли зменшення ціни одного товару веде до збільшення попиту на інший товар, такі товари називають взаємодоповнюючими, тобто комплементарними.
Взаємодія ефекту доходу і ефекту заміщення. Ці ефекти постійно взаємодіють. При купівлі нормальних товарів звичайного попиту ефект доходу та ефект заміщення діють в однаковому напрямі, зумовлюючи збільшення обсягу попиту при зниженні цін на товари і послуги. Однак поряд з такими товарами на ринку є також товари, попит на які зростає попри те, що доходи споживачів падають. Йдеться про низькоякісні товари - маргарин, овочі низької якості, поїздки у міському транспорті тощо. При зміні цін на такі товари ефект доходу та ефект заміщення діють у протилежних напрямах. По-перше, зниження цін на маргарин спричинюватиме зростання попиту на нього: покупець надає перевагу маргарину, а не маслу, ціна на яке значно вища. Це Ї ефект заміщення. По-друге, внаслідок дії ефекту доходу споживач стає дещо заможнішим, а заможніша людина споживає значно менше товарів низької якості або зовсім не споживає їх.
На ринку можуть виникати і такі ситуації, які вказують на можливі винятки із закону попиту. Йдеться про такі ситуації, як ефект Гіффена, ефект сноба, ефект Веблена.
Ефект Гіффена виявляється в такій ситуації на ринку, коли зниження цін призводить до зменшення попиту, а зростання - до збільшення його. При цьому товар низької якості, який становить значну частку в споживанні, називають товаром Гіффена.
Ефект сноба. Йдеться про таку ситуацію, коли деякі споживачі можуть скорочувати свій попит на товар при зниженні ціни на нього. Це пояснюється тим, що такий товар стає більш доступним, масштаби його споживання зростають, але певній категорії споживачів ці товари вже нецікаві, бо вона не бажає бути "як усі".
Ефект Веблена. Для такої ситуації характерне зростання попиту на ексклюзивні, престижні, дорогі товари навіть за умови зростання цін на них. Адже серед споживачів на ринку є такі багаті споживачі, які, купують товари, керується не цінами, а престижними міркуваннями Ї належністю до певного суспільного класу, певним соціальним статусом тощо.
Крива попиту. Обернено пропорційну залежність між ціною продукту і величиною попиту можна подати у вигляді графіка, побудованого за даними табл.1 (рис.1). Криву П в економічній літературі називають кривою попиту. Ця крива є низхідною, оскільки між ціною і попитом існує обернена залежність.
Рис.1. Графік попиту
Типи попиту. Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит - це кількість товарів, які конкретний споживач зможе придбати за різними можливими цінами на певному ринку за певний період. Проте в умовах конкуренції на ринку є багато споживачів. А це означає, що ми маємо перейти від індивідуального попиту до ринкового.
Ринковий попит. Це - сукупний попит усіх покупців на певному ринку за певний період. В основі ринкового попиту лежить індивідуальний попит, а отже, він визначається чинниками, що впливають на вимоги окремих споживачів. Обсяг ринкового попиту залежить не тільки від ціни товару, а й від доходів споживачів, їхніх смаків, очікувань, цін на субститутні і комплементарні товари, кількості споживачів тощо. Ринковий попит визначають за даними індивідуального попиту додаванням кількості попиту кожного споживача за різними можливими цінами.
Детермінанти попиту. Попит динамічний. Він постійно змінюється під впливом багатьох чинників, а саме: економічних - зміни реальних потреб, реальних грошових доходів населення, цін на взаємодоповнюючі (комплементарні) товари, на товари-замінники (субститути); соціальних - рівня загальнолюдської культури, субкультури, традицій і звичаїв, економічної та політичної культури тощо; психографічних - належності до певного суспільного класу, способу життя (смаків і уподобань традиціоналістів, життєлюбів, естетів), типу особистості (запальна, схильна поступати "як усі", авторитарна натура); демографічних - зміни в структурі населення (за статево-віковою ознакою, розміром сім'ї, етапом життєвого циклу сім'ї, родом занять, освітою тощо).
Головними серед розглянутих показників є смаки, або переваги споживачів; кількість споживачів на ринку; грошові доходи споживачів; ціни на взаємопов'язані товари, очікування споживачів щодо майбутніх цін і доходів.
Отже, в реальному економічному житті попит змінюється під впливом не тільки цінових, а й нецінових чинників. Проте покупець цікавиться насамперед ціною товару, який привернув його увагу, порівнюючи свої бажання зі своїми можливостями (доходом). Це означає, що попит на певний продукт залежить від цін на товари (чи послуги) та від частки доходу виділеної на споживання.
Зміна величини попиту і зміни в попиті. Аналізуючи попит, слід розрізняти ці явища. Зміна величини попиту Ї це рух по кривій попиту П при зміні ціни за однакових умов, тобто перехід від однієї комбінації "ціна Ї кількість товару" до іншої. Це явище ілюструє конкретний приклад на рис.1.
Зміни в попиті означають зсув кривої попиту П вліво або вправо (рис.2). Такий зсув може зумовлюватись будь-яким чинником з категорії "інші", які до цього залишалися константами. Важливими неціновими чинниками, під впливом яких можуть відбуватися зміни в попиті, а отже, зміни в початковому положенні кривої попиту П, є дохід, смаки та уподобання, ціни на взаємопов'язані товари (субститути і комплементари), очікування, кількість і структура споживачів тощо.
Рис.2. Зміни в попиті
Зміна розглянутих чинників може як збільшувати, так і зменшувати попит. Це залежатиме від того, наскільки сприятливими (або несприятливими) будуть зміни конкретного нецінового чинника для конкретного товару. Сприятливі зміни нецінових чинників для певного товару завжди збільшують попит і переміщують криву попиту П вправо, з початкової позиції в позицію П2.
2. Еластичність попиту за ціною
Еластичність є ступенем реакції однієї величини на зміну іншої. Еластичність показує, на скільки відсотків змінилася одна змінна економічна величина при зміні іншої на 1 відсоток.
Еластичність попиту - це міра реакції попиту на зміну будь-якого конкретного чинника, що впливає на величину попиту. Розрізняють еластичність попиту за ціною (або цінову еластичність попиту), еластичність попиту за доходом тощо.
Еластичність попиту за ціною показує, як змінився попит на товар при зміні його ціни на 1 відсоток. Кількісно цінову еластичність попиту ЕПц можна визначити як відношення зміни попиту, вираженої у відсотках, ?П, до зміни ціни, вираженої у відсотках, ?Ц:
ЕПЦ = ?П / ?Ц.
Аналогічно можна визначити еластичність попиту за доходом чи за будь-якою іншою економічною величиною. Еластичність попиту за доходом ЕПД Ї це відношення зміни попиту, вираженої у відсотках, ?П, до зміни доходу, вираженої у відсотках ?Д:
ЕПД = ?П / ?Д.
Показник цінової еластичності для всіх товарів, як правило є від'ємною величиною, оскільки при зниженні ціни товару попит зростає. Проте для оцінки еластичності в економічній теорії прийнято користуватися абсолютним значенням коефіцієнта еластичності (як додатнім числом), не беручи до уваги знак "-".
Припустімо, що зниження ціни на товар на 7 відсотків зумовило зростання попиту на нього на 14 відсотків. Коефіцієнт цінової еластичності становитиме 2:
ЕПЦ = 14% / - 7% = - 2;
| ЕПЦ | = 2.
Розрізняють три головні види еластичності попиту: відносно еластичний попит, одиничний попит і відносно нееластичний попит:
1) якщо коефіцієнт еластичності попиту більший за 1, попит є відносно еластичний (ЕПЦ > 1). Це означає, що зміна ціни призвела до значно більшої кількісної зміни попиту;
2) якщо коефіцієнт еластичності попиту дорівнює 1, - це одиничний попит (ЕПЦ = 1). У цьому разі зміна ціни призвела до такої самої кількісної зміни попиту;
3) якщо коефіцієнт еластичності попиту менший ніж 1, попит відносно нееластичний (ЕПЦ < 1). Це означає, що зміна ціни зумовила меншу кількісну зміну попиту.
Покажемо види еластичності попиту на рис.3:
Рис.3. Види еластичності попиту
Розрізняють також абсолютно еластичний попит та абсолютно нееластичний попит.
Абсолютно еластичний попит характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей (рис.4).
Абсолютно нееластичний попит Ї попит, коли зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції (рис.5).
Рис.4 Рис.5
Абсолютно еластичний попит Абсолютно нееластичний попит
3. Чинники, що впливають на еластичність попиту
Через те, що попит на будь-який товар залежить від переваг споживачів, цінова еластичність попиту визначається багатьма економічними, соціальними і психологічними чинниками, які формують потреби людини. Головними серед них є такі:
Значущість товару. Попит на товари першої необхідності характеризується низькою ціновою еластичністю, тоді як попит на предмети розкоші Ї високою ціновою еластичністю. Хліб усіма визнаний як предмет першої необхідності. Тому підвищення цін не зумовить суттєвого зменшення споживання на цей продукт. Інший приклад: ніхто не відмовляється від медичної допомоги через те, що зросла плата за медичні послуги. Яхта, діамант, додатковий костюм - це предмети розкоші, від яких можна безболісно відмовитися. Проте для окремих людей престижна модель автомобіля є необхідністю, задля якої вони жертвують багатьма товарами першої необхідності. Отже, включення продукту до категорії товарів першої необхідності чи до категорії предметів розкоші визначається не внутрішніми властивостями товару, а тим, якому продукту надає перевагу споживач.
Питома вага в доході споживача. Чим більше місця займає товар у бюджеті споживача, за інших рівних умов, тим вища еластичність попиту на нього.10% -ий ріст цін на олівці або жувальну резинку складе усього декілька центів і викликає мінімальну реакцію в зміні кількості продукції. У той же час 10% -ий ріст цін на автомашини або житлові будинки буде складати, скажімо, 1,5 тис. або 15 тис. $. Подібні підвищення цін складуть істотну частку річного прибутку багатьох сімей, отже, кількість продукції, що купується, значно зменшиться.
Доступність товарів-замінників. Товари, що мають замінників, вирізняються більш еластичним попитом, оскільки споживачі мають можливість використовувати один товар замість іншого. Попит, наприклад, на мило, шампунь тощо відносно нееластичний. Проте попит на окремий вид мила буде значно еластичнішим.
Визначення кордонів ринку. Еластичність попиту залежить від визначення меж ринку. Вузько визначений ринок характеризується більш еластичним попитом, ніж широко визначений, на якому легко знайти товари-субститути. Наприклад, продукти харчування - це широка товарна категорія. Їхній попит є не еластичним, адже вони не мають замінників. Кока-кола - значно вужча товарна категорія. Її можна замінити іншими безалкогольними напоями. Це означає, що попит на кока-колу еластичніший.
Чинник часу. У короткотерміновому періоді попит має тенденцію до зменшення еластичності, а в довготерміновому - до зростання еластичності. Наприклад, попит на бензин з боку індивідуальних власників автомобілів с не еластичним. Проте цінова еластичність попиту на бензин у довготерміновому періоді вища, ніж у короткотерміновому. Це пояснюється тим, що з часом кожен споживач має можливість змінити свій споживчий кошик.
4. Сутність і головні особливості пропозиції
Пропозиція. Пропозицією називають кількість товарів і послуг, яку виробники готові продати на певному ринку за певною ціною за конкретний період. Усі продавці прагнуть отримати на ринку найвищу ціну, і чим вона вища, тим активніше вони намагатимуться продавати зростаючу кількість товарів. Йдеться про те, що кожен продавець змінюватиме пропозицію залежно від ціни: чим вона вища, тим вищий розмір пропозиції на ринку певного товару за інших однакових умов.
Отже, пропозиція Ї це кількість будь-яких товарів і послуг, яку продавці бажають і мають можливість продати. Залежність між ціною і пропозицією вже не обернена, а пряма.
Закон пропозиції відображає суттєвий причинно-наслідковий зв'язок між ціною та кількістю товарів і послуг: за інших однакових умов зростання цін на товари веде до збільшення кількості товарів, яку хочуть і можуть вивести на ринок виробники. Цей закон стверджує, що із зростанням цін зростатиме також пропозиція, і показує, що виробники прагнуть виробляти і продавати за вищою ціною більшу кількість товару. Чим вища ціна, тим більше стимулів, що спонукають виробника переключати ресурси з інших сфер і виробляти більшу кількість певного товару.
Проте закон спадної віддачі доводить, що зі збільшенням обсягів виробництва зростатимуть витрати на одиницю продукту при незмінному основному капіталі та незмінних земельних ресурсах. Отже, виникає потреба у встановленні більш високих цін для покриття високих втрат виробництва. Між ціною товару і обсягом пропозиції існує прямо пропорційний зв'язок.
Збільшення обсягів виробництва при високих цінах пояснюється тим, що, з одного боку, зростання цін залучає в певну галузь нових виробників, а з іншого - за умови зростання цін підприємець отримує додатковий прибуток і має можливість найняти на роботу більше працівників, купити більше сировини і устаткування, розширити масштаби виробництва. Проте при цьому йдеться лише про тенденцію до збільшення масштабів виробництва, адже тільки до певної межі зростання зумовлює збільшення пропозиції. Якщо зростання цін триватиме, виробник може й знижувати обсяг виробництва. Це пов'язано з двома причинами:
1) високий рівень доходу певною мірою знижує стимули до продовження інтенсивної роботи;
2) якщо йдеться про ринок недосконалої конкуренції, виробник може побоюватись, що подальше нарощування обсягів виробництва призведе до затоварювання, і ціни почнуть знижуватися.
Залежність між ціною і кількістю товарів, яку продають виробники, за інших однакових умов наведено на рис.6. Криву ПР називають кривою пропозиції. Оскільки більш висока ціна зумовлює збільшення обсягу пропозиції, крива пропозиції ПР спрямована вгору. Графік пропозиції ілюструє дію закону пропозиції.
Рис. 6. Крива пропозиції
Детермінанти пропозиції. Пропозиція, як і попит, може змінюватися під впливом не тільки ціни, а й нецінових чинників, а саме:
1) ціни на ресурси. Це - ціни на робочу силу, сировину, енергоносії тощо, що становлять витрати виробництва. Саме між витратами виробництва і пропозицією, як показує закон пропозиції, існує найтісніший зв'язок. Крива пропозиції ґрунтується на витратах виробництва: за додаткові одиниці продукту виробник має встановити вищі ціни, оскільки виробництво зазначених додаткових одиниць потребує більших витрат. Отже, зниження цін на ресурси знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію. У цьому разі крива пропозиції ПР зсувається вправо, в позицію ПР1, тобто виробник продаватиме більше товарів за ціною, що зросла (рис.6). Якщо ресурсні ціни зростають, збільшуються витрати виробництва і зменшується пропозиція. У цьому разі крива пропозиції ПР зсувається вліво, переміщується з початкової позиції ПР в позицію ПР2. Отже, виробник продаватиме менше товарів за цією ціною;
2) технологічні зміни. Нова досконала технологія дає змогу виробляти кожну одиницю продукту з меншими витратами ресурсів. За незмінних ресурсних цін зменшаться витрати виробництва і збільшиться пропозиція. При цьому крива пропозиції ПР зсувається вправо, тобто в позицію ПР1. Це пов'язано з тим що досконала технологія (мінімальні технологічні розриви) дає можливість підприємству виробляти товари за низькими цінами. У країнах з розвиненою ринковою економікою технологічні новації стали головною причиною зниження витрат виробництва на одиницю продукту і прискорення економічного зростання;
3) ціни на взаємопов'язані товари. Якщо ціна на товар, що виробляється, зростає, підприємство може збільшити виробництво цього товару із зростаючими цінами за рахунок іншого продукту, ціни на який низькі;
4) очікування щодо цін у майбутньому. Якщо очікується, що ціна на товар у майбутньому зросте, то частину товару можна вилучити з продажу. При цьому крива пропозиції переміститься вліво. Проте коли ціни почнуть зростати, підприємство за рахунок товарів, вилучених у минулому з реалізації, збільшить пропозицію і матиме чималий зиск;
5) кількість продавців. Зростання кількості продавців зумовлює збільшення обсягу ринкової пропозиції, внаслідок чого крива пропозиції переміщається вправо і навпаки;
6) податки і субсидії. Підвищення податків, які виплачує виробник, збільшує витрати виробництва, у зв'язку з чим крива пропозиції переміщується вліво, а зниження зменшує витрати і зсуває криву пропозиції вправо. Субсидії перемістять криву пропозиції вправо.
5. Еластичність пропозиції за ціною
Цінова еластичність пропозиції відображує ступінь зміни обсягу пропозиції при зміні ціни. Це - показник відносної зміни пропонованої на ринку кількості товарів відповідно до відносної зміни конкурентної ціни. Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною ЕПрЦ кількісно визначають як відношення зміни обсягу пропозиції ?Пр, до зміни ціни ?Ц, вираженої у відсотках:
ЕПрЦ = ?Пр / ?Ц.
Розрізняють еластичну і нееластичну пропозицію. Пропозицію товару називають еластичною, якщо зміна ціни веде до суттєвої зміни обсягу пропозиції (ЕПрЦ > 1). Пропозицію вважають нееластичною, якщо зміна ціни призводить до незначної зміни обсягу пропозиції (ЕПрЦ < 1).
6. Чинники, що впливають на еластичність пропозиції
Цінова еластичність пропозиції залежить від можливості продавців гнучко варіювати обсяги створюваного продукту. Наприклад, книжки, комп'ютери, телевізори тощо мають еластичну пропозицію, оскільки підприємство-виробник має можливість при зростанні цін на свій продукт розширювати виробництво.
Крім того, на еластичність пропозиції (крім цін) впливають такі фактори: кількість товаровиробників, очікування (цінові та інші) суб'єктів економічної діяльності, величина встановлюваних державою податків, рівень досягнутого використання ресурсів, ступінь монополізації галузі, технологічні особливості виробництва товарів, часовий період тощо.
Головною детермінантою, що визначає цінову еластичність пропозиції на більшості ринків, є часовий період, оскільки пропозиція повільніше адаптується до зміни ціни, ніж попит. Пропозиція зазвичай еластичніша у довготерміновому періоді, ніж у короткотерміновому, не кажучи вже про миттєвий. Це пояснюється тим, що короткотерміновий період занадто короткий для того, щоб підприємство могло здійснити будь-які зміни в обсязі вироблюваного продукту, а довготерміновий період є достатнім для розширення чи скорочення підприємством своїх потужностей і навіть для входу нових підприємств у ринкові відносини у разі розширення попиту або виходу з неї за умови скорочення попиту на певний продукт. Отже, у довготерміновому періоді пропозиція суттєво реагує на зміни цін.
Висновки
Еластичність - це міра чутливості однієї змінної щодо іншої. Точніше, це числовий показник процентних змін, що відбуваються в одній величині в разі зміни на 1% іншої величини.
Еластичність попиту - це міра реакції попиту на зміну будь-якого конкретного чинника, що впливає на величину попиту.
Цінова еластичність пропозиції відображує ступінь зміни обсягу пропозиції при зміні ціни. Цінова еластичність пропозиції показує ступінь реагування величини пропозиції на одновідсоткову зміну ціни і визначається як відношення відносної зміни величини пропозиції до відносної зміни в ціні.
Цінова еластичність попиту визначається багатьма економічними, соціальними і психологічними чинниками, які формують потреби людини. Головними серед них є такі: значущість товару, питома вага в доході споживача, доступність товарів-замінників, визначення кордонів ринку, чинник часу.
На цінову еластичність пропозиції впливає низка факторів, а саме час, вартість розширення виробництва, можливості і вартість зберігання товару, взаємозамінювані ресурси у виробництві та інші. Основний визначник еластичності пропозиції за ціною є час, який проділяється на найкоротший ринковий період, короткостроковий період, довгостроковий період.
Якщо ми можемо розрахувати, принаймі наближено, рівняння кривих пропозиції та попиту для певного ринку ми можемо визначити ціну рівноваги ринку, прирівнюючи прпозицію до попиту. Крім того, якщо ми знаємо ступінь залежності пропозиції та попиту від інших економічних змінних, таких як дохід чи ціна на інші товари, ми можемо визначити, як змінюються ціна та кількість рівноваги у міру змін інших величин. Це є засобом аналізу і прогнозування динаміки ринку.
Список використаної літератури
1. Економічна теорія: Навч. посібник. - 3-тє вид. / Мочерний С.В. - К.: Академія, 2005. - 640 с.
2. Економічна теорія: Підручник / Тарасович В.М. - К., 2006. - 784 с.
3. Економічна теорія: Посібник / За заг. ред. В.М. Лича. - К.: КНУБА, 2009. - 168 с.
4. Основи економічної теорії: Навч. посібник / За ред. П.В. Круша, В.І. Депутат, С.О. Тульчинської. - К.: Каравела, 2007. - 448 с.
5. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. А.А. Чухна. - К.: Вища шк., 2001. - 606 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ринковий механізм рівноваги в економіці, його закономірності та основні етапи. Чинники, що визначають рівень попиту та пропозиції на ринку, їх динаміку. Співвідношення попиту і пропозиції на фазах економічного циклу. Еластичність економічних процесів.
контрольная работа [476,2 K], добавлен 24.05.2010Головні особливості цінової еластичності попиту та факторів, що на неї впливають. Теоретичний аналіз можливостей і практичного застосування концепцій еластичності. Сутність закону пропозиції. Розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями.
курсовая работа [746,4 K], добавлен 03.02.2013Цінова еластичність попиту: сутність, розрахунок, види, графічне зображення. Чинники еластичності попиту по ціні, за доходами. Фактори: сутність, розрахунок та графічне зображення. Значення теорії еластичності та її застосування у господарській практиці.
курсовая работа [495,3 K], добавлен 22.04.2016Аналіз попиту і пропозиції на конкурентного ринку, який характеризується великою кількістю покупців і продавців. Ринок за умов вільної конкуренції. Еластичність попиту і пропозиції, їхнє графічне вираження. Діалектична залежність попиту і пропозиції.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 06.10.2008Поняття ринку, його призначення й функції. Основні види ринків за предметом торгівлі. Взаємозв’язок попиту, потреби і бажання. Основні нецінові чинники, що впливають на ринковий попит. Еластичність попиту та пропозиції. Ринкова рівновага і конкуренція.
контрольная работа [127,2 K], добавлен 30.11.2010Аналіз змін у величині попиту та у попиті в цілому. Доходна та перехресна еластичність попиту, його індивідуальний і ринковий види. Максимальна ціна попиту як найбільша ціна, яку споживач готовий сплатити за певний товар. Фактори та умови зміни попиту.
лекция [263,8 K], добавлен 18.10.2013Теоретичне обґрунтування "попиту і пропозиції" як основних економічних категорій. Фактори, що впливають на їх формування на сучасному ринку України. Організаційно-правові форми управління ними. Аналіз впливу функціонування імпортних товарів на ринку.
курсовая работа [284,0 K], добавлен 14.03.2011Еластичність попиту та її види. Два способи обчислення показника еластичності. Фактори цінової еластичності попиту. Товари–субститути та товари–комплементи. Еластичність пропонування. Випадки еластичності. Показник перехресної еластичності.
реферат [346,6 K], добавлен 05.08.2007Обсяги попиту та пропозиції. Зміст та функції попиту, його закон та ринкова рівновага. Витрати споживача на купівлю товару при еластичному та нееластичному попиті. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною та доходом. Особливості еластичності пропозиції.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 27.01.2012Поняття попиту і пропонування, визначення та умови їх еластичності. Способи та прийоми визначення ступеня еластичності попиту і пропонування. Особливості практичного застосування теорії еластичності в суспільстві та в податковій політиці держави.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 27.01.2011
