Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

Контрольна робота

з дисципліни: Управління трудовими ресурсами

на тему:

«Характеристика трудових ресурсів в Запорізькій області за останні 5 років»

2010

Зміст

• Вступ
• 1. Загальна економічна характеристика Запорізької області
• 2. Аналіз соціально-економічного розвитку Запорізької області у 2005-2009 рр.
• Висновок
• Список використаних джерел

Вступ

Нині більшість параметрів життєзабезпечення країни наближається до порогових показників, а численні індикатори розвитку небезпечних соціальних процесів, таких як безробіття, дисбаланс за доходами, зростання частки зубожілого населення, можуть призвести до соціального вибуху.

Зростання доходів населення відбувалося за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та окремих видів соціальних виплат. Різниця між найбільшими та найменшими доходами населення у 2009 році становила 1,5 рази (Донецька область - 8 933,9 грн., Закарпатська - 5 991,5 грн.). Зростання доходів відповідно вплинуло на збільшення витрат населення. В цілому по Україні у 2006р. порівняно з 2000 р. витрати зросли в 5,4 рази. Лідируючі позиції серед територій з найбільшими витратами на душу населення займають Одеська (10 025,8 грн.), Дніпропетровська (9 653,0 грн.), Запорізька (9 346,3 грн.), АРК (8 948,2 грн.) області, а з найменшими - Тернопільська (5 956,9 грн), Івано-Франківська (6 481,4 грн.), Вінницька (7 093,3 грн.) області. Розрив між найбільшими та найменшими витратами населення - 1,7 рази.

В умовах швидких темпів зростання інфляції та бюджетного дефіциту відбувається зубожіння населення. За досліджуваний період частка зубожілого населення хоч і скоротилася на 28,5% загалом по Україні однак залишається досить значною. Серед “лідерів” кілька років поспіль лишаються.

Завданням та метою нашого дослідження виступає аналіз соціального розвитку населення Запорізької області за 2005-2009р.р.

1. Загальна економічна характеристика Запорізької області

Запорізька область розташована в придніпровському економічному районі який розташований на південному сході України. Його зручне економіко - географічне положення визначається передусім з найбільш індустріально розвиненим Донецьким економічним районом (на сході), Північно-Східним (на півночі), Центральноукраїнським (на заході) та Причорноморським (на південному заході). Крім того, вигідним є транспортне положення району.: через його територію проходять важливі залізничні, автомобільні, водні шляхи по Дніпру та Азовському морю яке омиває район на півдні. Це сприяє налагодження тісних економічних зв'язків з багатьма регіонами країни, насамперед з Донецьким економічним районом, зв'язки з якими практично мають технологічну спрямованість: начебто роз'єднують територіально об'єднані технологічні ланки чорної металургії (вільну промисловість і залізну базу) і пов'язані з ним виробництва Донбасу та Придніпров'я.

Придніпров'я має значний природно-ресурсний потенціал. На його території зосереджені різноманітні корисні копалини, головними з яких є залізна і марганцева руди, вогнетриви, флюсова й будівельна сировина, а також кам'яне та буре вугілля.

За адміністративно-територіальним поділом до складу Придніпровського економічного району входить 42 адміністративних райони. На його території є 18 міст республіканського та обласного підпорядкування, 16 малих міст і 74 містечко, 2362 сільських населених пункти.

Частка продукції вироблена промисловим комплексом району сягає за вартістю 23,5% від усієї продукції України. У Запорізькій області зосереджено 12,8% виробництва металу, продукції хімічної і нафтохімічної промисловості. Запорізька область посідає перше місце з виробництва електроенергії (17%), продукції кольорової (алюмінію, титану, магнію) металургії (понад 44%), скляної та порцеляно-фаянсової промисловості.

Частка окремих галузей регіону в загальнодержавному виробництві продукції становить: в електроенергетиці - 23,5%, паливній - 6,3%, чорній металургії - 53,5%, машинобудуванні - 19%, хімічній - 5,8%, харчовій понад - 10%.

Частка АПК Придніпров'я в загальнодержавному виробництві досить скромна - 8,3%. Провідними культурами рослинництва є зернові і зернобобові (43% посівних площ району, 11% загальнодержавних). Основною технічною культурою є соняшник - понад 14% його посівів країни зосереджено саме в цьому регіоні, а валовий збір його становить 24,7% від валового збору цієї культури в країні.

Найбільші міста й металургійні центри району, зокрема Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, домінують в Україні за рівнем забруднення атмосферного повітря.

Економічне обличчя району сформувала важка індустрія. Разом з тим значним є внесок в Українську економіку галузей агропромислового комплексу. Складне, точне машинобудування спрямовані передусім на обслуговування військово-промислового комплексу.

Промисловість Придніпров'я поєднує важку індустрію і харчову промисловість. Провідні галузі, що визначають спеціалізацію району у міжнародному поділі праці, - гірничодобувна, чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергетика, будівельна індустрія.

Паливно-енергетичний комплекс справляє величезний вплив на рівень, структуру і розміщення промисловості, транспорту та інших галузей. Завдяки покладам вугілля та гідроенергетичним ресурсам саме в цьому районі вперше в Україні почали зосереджуватись енергомісткі види виробництва - кольорова металургія, хімія органічного синтезу та ін.

Енергетика району використовує місцеві гідроенергетичні ресурси, привізне донецьке вугілля, шебелинський газ та місцеве буре вугілля.

Теплоенергетика представлена одним з найбільших у Європі ДРЕС - Криворізькою та Придніпровською, а також Дніпродзержинською т Запорізькою ТЕС (3600 Мвт), які разом забезпечують потреби велктроенергії Придніпровського району й інших регіонів, а також розміщена одна з найбільших у Європі гідроелектростанцій - Дніпрогес. Функціоную тут і атомна електростанція (м. Енергодар) потужністю 6000 Мвт, яка виробляє 40% електроенергії, що виробляється вітчизняними атомними станціями, і надає робочі місця для 15 тис. робітників. За 14 років експлуатації Запорізька АЕС виробила 331,3 млрд кВт електроенергії.

В енергетичному балансі важливу роль відіграє природній та коксівний газ. Природний газ отримують з родовищ Східноукраїнської нафтогазоносної області, яка знаходиться за межами району.

Металургійний комплекс Придніпровського району працює за повним циклом - видобуток сировини, палива і виробництво металу. Високий рівень розвитку чорної металургії в районі забезпечують багаті поклади залізних і марганцевих руд, безпосередня близькість родовищ коксівного вугілля, наявність нерудної металургійної сировини, величезні виробничий і науково - технічний потенціал, кваліфіковані кадри. Металургія в свою чергу, впливає на розвиток ряду галузей промисловості та специфіку територіальної організації продуктивних сил району.

Металургія повного циклу представлена тут одним з найбільших заводів у Європі - “Криворіжсталь” у комплексі з коксохімзаводом (сталь, чавун, сортовий прокат) у Кривому Розі; заводами у м. Дніпропетровську - ім. Г.І. Петровського (сталь, чавун, сортовий прокат) та ім. Комінтеру(труби,с сортовий прокат, оцинкований лист); Дніпровським меткобінатом у Дніпродзержинську (сталь, чавун, готовий прокат); Запорізьким меткомбінатом “Запоріжсталь”. Останній - одне з найстаріших металургійних підприємств України (з 1993 р.), випускає листовий прокат, чавун, сталь, холодногнуті прфілі та багато іншої продукції, значну частину якої експортує в країни Південно - Східної Азії, Близького Сходу, Латинської Америки, Центральної Європи, Китай. Практично усі названі заводи були модернізовані, завдяки чому зросли їх потужності.

У Придніпровському економічному районі (м. Запоріжжя) розміщено також ВАТ “Завод Дніпроспецсталь” (нержавіючі інструментальні, леговані й конструкційні сталі), та Запорізький сталепрокатний завод

Кольорова металургія району працює переважно на привізних рудах. У Запоріжжі діє алюмінієвий комбінат, куди поставляється напівфабрикат (глинозем) з Миколаївського заводу. Нині комбінат використовує дешеву електроенергію Дніпрогесу. У майбутньому він працюватиме на місцевих боксидах Високопільського родовища Дніпропетровської області. Розташованого за 250 км від Запоріжжя. З 1990 р. На комбінаті триває корінна реконструкція, яка спрямована на зростання обсягів виробництва, поліпшення технологічних параметрів продукції, зниження екологічного забруднення. У Запоріжжі діє єдине підприємство в Україні з виробництва вуглеграфітових матеріалів - ВАТ “Графіт”.

Не тільки внаслідок загальної економічної кризи, а й через антидемпінгову політику проти України основних світових монополістів кольорової металургії знизився продаж феросиліцію феросилікомарганцю.

Машинобудівний комплекс за вартістю валової продукції, часткою промислово - виробничих фондів і чисельністю виробників посідає важливе місце в структурі економіки Придніпровського району. Тут виробляється найбільше машин і устаткування серед економічних районів України.

Вдале поєднання економічних умов сприяло формуванню складної і багатогалузевої структури машинобудівного комплексу. Основними чинниками, що визначають його характер, є такі: наявність масового виробництва металу; забезпеченість трудовими ресурсами; місткий ринок машин; розвинена науково - технічна і проектно - конструкторська база машинобудуваня; велика внутрішньо районна потреба у продукції машинобудування; вигідне економіко - географічне положення щодо основних районів споживання.

2. Аналіз соціально-економічного розвитку Запорізької області у 2005-2009рр.

Однією із найбільш складних і важливих проблем соціально-економічного розвитку України є проблема демографічного розвитку людських ресурсів. Лише одним із проявів демографічної кризи у країні є скорочення постійного населення, що відбувається починаючи з 1991 року. На регіональному рівні також простежуються ознаки несприятливої демографічної ситуації. У Запорізькій області занепокоєння викликає не тільки від'ємне сальдо природного руху населення, а також інтенсифікація міграційних процесів, деформація вікової структури населення. Зазначені тенденції створюють реальну загрозу виникнення дефіциту трудових ресурсів та загострення ситуації на ринку праці, як наслідок -- скорочення ВВП, зменшення трудового потенціалу суспільства та зниження якості життя загалом.

Найвиразнішим проявом демографічної кризи є суттєве скорочення чисельності населення, яке супроводжується деформацією процесів його відтворення. Тому для запровадження дієвої демографічної політики, спрямованої на підвищення рівня та поліпшення якості життя населення, необхідно здійснювати комплексні дослідження реальної демографічної ситуації як на національному, так і на регіональному рівнях.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 грудня 2007р. перебувало 25,8 тис. незайнятих громадян. Серед зазначеної категорії громадян 94,2% мали офіційний статус безробітних, із них майже двом третинам було призначено допомогу по безробіттю. Кількість зареєстрованих безробітних громадян порівняно з початком 2007р. зменшилась на 21,6% (на 6,7 тис. осіб) і на 1 грудня 2007р. становила 24,3 тис. осіб.

Із кожних 100 зареєстрованих безробітних 49 раніше займали робітничі місця, 30 - посади службовців, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, за листопад п.р. в цілому по області збільшився на 0,2 в.п. та на 1 грудня 2007р. становив 2,2%. Разом з тим, спостерігалася значна диференціація цього показника за регіонами області, де він коливався від 10,6% у Чернігівському до 0,5% у Запорізькому районах області.

Кількість зареєстрованих безробітних за листопад 2007р. у сільській місцевості збільшився на 11,4%, у міській - на 2,6% та на 1 грудня 2007р. становила відповідно 10,8 та 13,5 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття сільського населення, як і раніше, значно перевищував аналогічний показник мешканців міської місцевості і становив 4,4% проти 1,5% населення працездатного віку відповідної місцевості.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад впродовж листопада 2007р. зменшилась на 3,6% та на 1 грудня 2007р. становила 7,5 тис., що на 8,3% менше, ніж рік тому.

Впродовж листопада 2007р. навантаження незайнятого населення на 1 вільну вакансію залишилось на рівні попереднього місяця і на 1 грудня 2007р. становило 3 особи. За регіонами області значення цього показника коливалося від 1 особи на вакансію у м до 101 особи у Приморському районі. За категоріями робочих місць цей показник становив: для робітників - 3 особи, 4 - для службовців, 5 осіб - на місця, що можуть бути укомплектовані працівниками, які не потребують спеціальної підготовки. Навантаження на 1 вільне робоче місце працівників сільського господарства за листопад п.р. становило 20 осіб.

За сприянням державної служби зайнятості за листопад 2007р. було працевлаштовано 3,3 тис. осіб, що на 5,9% більше, ніж у попередньому місяці та на 6,3%, ніж у відповідному місяці 2006р. Рівень працевлаштування (відношення чисельності працевлаштованих осіб до середньої кількості незайнятих, які перебували на обліку) у листопаді 2007р. порівняно з жовтнем збільшився на 0,2 в.п. і на 1 грудня 2007р. склав 13,1% [8].

Серед працевлаштованих осіб більше половини становили особи у віці до 35 років, 45,5% - жінки, 39,2 - безробітні та 9,5% - особи, які потребували особливого соціального захисту. З числа працевлаштованих безробітних 33,6% проживають у сільській місцевості.

Важливим напрямком роботи щодо підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності державними службами зайнятості у листопаді 2007р. було направлено на навчання 0,7 тис. безробітних, що на 3,2% більше, ніж у листопаді 2006р. Загалом на початок грудня 2007р. за направленнями цих установ у навчальних закладах усіх типів проходили професійне навчання 1,6 тис., або 6,8% зареєстрованих безробітних, з яких 72,1% становили жінки та 59,4% - молодь у віці до 35 років.

Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків реалізації активної політики зайнятості є організація громадських робіт. Чисельність громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які брали участь у листопаді 2007р. у таких роботах, порівняно з листопадом 2006р. зменшилась на 16,8% і на 1 грудня 2007р. становила 0,2 тис. осіб, або 0,9% загальної кількості тих, що перебували на обліку.

З Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на допомогу по безробіттю за листопад 2007р. було витрачено 5,7 млн. грн., що на 3,1% менше, ніж у попередньому місяці. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 17,7 тис. осіб, або 72,6% загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 грудня 2007р. Розмір допомоги в середньому на одного безробітного, який отримував її у листопаді п.р., збільшився в порівнянні з попереднім місяцем на 2,8% та становив 320,34 грн., що дорівнює 69,6% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (460 грн.).

На 1 листопада 2007р. в області, за оцінкою, проживало 1835,7 тис. осіб, у тому числі міського населення - 1404,8; сільського - 430,9 тис. осіб. За січень-жовтень 2007р. чисельність наявного населення області зменшилася на 11,2 тис. осіб, зменшення становило 7,3 особи у розрахунку на 1000 жителів. Загальне скорочення населення відбулось за рахунок природного (10,7 тис. осіб) та міграційного (0,5 тис. осіб) скорочень. Порівняно з січнем-жовтнем 2006 року природне скорочення зменшилось на 434 особи, або з 7,2 до 7,0 у розрахунку на 1000 жителів [2].

На обліку в державній службі зайнятості на 1 грудня 2008р. перебувало 28,4 тис. незайнятих громадян. Серед зазначеної категорії громадян 90,9% мали офіційний статус безробітних, з яких майже двом третинам було призначено допомогу по безробіттю.

Кількість зареєстрованих безробітних громадян порівняно з початком 2008р. Зменшилась на 0,9% (на 0,2 тис. осіб) і на 1 грудня п.р. становила 25,8 тис. осіб.

Із кожних 100 зареєстрованих безробітних 48 раніше займали робітничі місця, 31 - посади службовців, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, за листопад п.р. в цілому по області збільшився на 0,5 в.п. та на 1 грудня 2008р. становив 2,3%. Разом з тим, спостерігалася значна диференціація цього показника за регіонами області, де він коливався від 10,3% у Великобілозерському районі до 0,9% (по кожному) у м. Запоріжжі та Запорізькому районі.

Кількість зареєстрованих безробітних за листопад 2008р. у сільській місцевості збільшилась на 22,8%, у міській - на 26,9% та на 1 грудня 2008р. становила відповідно 10,4 та 15,4 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття сільського населення працездатного віку, як і раніше, значно перевищував аналогічний показник мешканців міської місцевості і становив відповідно 4,2% та 1,8%.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій кількість вільних робочих місць і вакантних посад впродовж листопада 2008р. зменшилась на 43,3% та більш, ніж у 2,0 рази у порівнянні з минулим роком і на 1 грудня 2008р. становила 3,5 тис. осіб.

Впродовж листопада 2008р. навантаження незайнятого населення на 1 вільну вакансію збільшилось в 2,0 рази та на 1 грудня 2008р. становило 8 осіб. За регіонами області значення цього показника коливалося від 3 осіб на вакансію у м. Запоріжжі до 99 осіб у Токмацькому районі. За категоріями робочих місць цей показник становив: для службовців - 7 осіб, робітників - 8 та на місця, що можуть бути укомплектовані працівниками, які не потребують спеціальної підготовки - 10 осіб. Навантаження на 1вільне робоче місце працівників сільського господарства у листопаді 2008р. Збільшилось на 18 осіб та на 1 грудня становило 31 особу.

За сприянням державної служби зайнятості за листопад 2008р. Було працевлаштовано 2,6 тис. осіб, що менше на 26,7%, ніж у попередньому місяці та на 21,3%, ніж у відповідному місяці 2007р. Рівень працевлаштування (відношення чисельності працевлаштованих осіб до середньої кількості незайнятих, які перебували на обліку) у листопаді 2008р. порівняно з жовтнем п.р. зменшився на 6,4 в.п. і на 1 грудня 2008р. склав 10,2% [4].

Серед працевлаштованих осіб 45,6% становили безробітні, 49,8 - жінки, 45,8 - молодь у віці до 35 років та 8,1% - особи, які потребували особливого соціального захисту. З числа працевлаштованих безробітних 37,1% проживає у сільській місцевості.

Важливим напрямком роботи щодо підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності державними службами зайнятості у листопаді 2008р. було направлено на навчання 0,9 тис. безробітних, що на 18,4% більше, ніж у листопаді 2007р. Загалом на початок грудня 2008р. за направленнями цих установ у навчальних закладах усіх типів проходили професійне навчання 1,8 тис., або 6,8% зареєстрованих безробітних, з яких 64,5% становили жінки, 63,0% - молодь у віці до 35 років.

Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків реалізації активної політики зайнятості є організація громадських робіт. Чисельність громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які були направлені на такі роботи, становила 1,3 тис. осіб, що в 2,0 рази більше, ніж за відповідний місяць 2007р.

З Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на допомогу по безробіттю за листопад 2008р. було витрачено 7,3 млн. грн., що на 17,9% менше, ніж у попередньому місяці. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 13,8 тис. осіб, або 53,5% загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 грудня 2008р. Розмір допомоги в середньому на одного безробітного, який отримував її у листопаді 2008р., збільшився в порівнянні з попереднім місяцем на 0,8% та становив 527,27 грн., що дорівнює 96,7% законодавчо встановленого на цей період мінімального рівня заробітної плати (545 грн.) [9].

На 1 листопада 2008р. в області проживало 1823,2 тис. осіб, у тому числі міського населення - 1398,0; сільського - 425,5 тис. осіб. За січень-жовтень 2008р. Чисельність наявного населення області зменшилася на 9636 осіб, у розрахунку на 1000 жителів - на 6,3 особи. Загальне скорочення населення відбулось, головним чином, за рахунок природного скорочення. Водночас, за січень-жовтень поточного року спостерігався незначний міграційний приріст, який становив 38 осіб.

Природне скорочення населення за січень-жовтень 2008р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зменшилось на 1000 осіб за рахунок збільшення чисельності народжених, у розрахунку на 1000 жителів цей показник зменшився з 7,0 до 6,3 особи.

Кількість народжених за січень-жовтень поточного року зросла на 917 осіб або на 6,2%.

Кількість економічно активного населення віком 15-70 років за 2009р. становила 897,2 тис. осіб, з них 824,2 тис. осіб, або 91,9% були зайняті економічною діяльністю, решта - 73,0 тис. осіб, або 8,1% не мали роботи, але активно її шукали та були готові приступити до неї, тобто відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Рівень безробіття населення працездатного віку становив за 2009р. 8,9% чисельності економічно активного населення зазначеного віку.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 квітня 2010р. перебувало 24,2 тис. незайнятих громадян.

Серед зазначеної категорії громадян 97,8% мали офіційний статус безробітних, з яких більше, ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю. Кількість зареєстрованих безробітних громадян порівняно з початком 2010р. зменшилась на 12,6% (на 3,4 тис. осіб) та на 1 квітня п.р. становила 23,6 тис. осіб.

Із кожних 100 зареєстрованих безробітних 50 раніше займали робітничі місця, 34 - посади службовців, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, за березень 2010р. в цілому по області зменшився на 0,2 в.п. у порівнянні з попереднім періодом та на 1 квітня 2010р. становив 2,1%. Разом з тим, спостерігалася значна диференціація цього показника за регіонами області, де він коливався від 5,5% у Чернігівському до 0,9% у Запорізькому районах [6].

Кількість зареєстрованих безробітних за березень 2010р. в сільській місцевості зменшилась на 14,6%, у міській - на 6,4% та на 1 квітня 2010р. становила відповідно 6,0 тис. осіб та 17,6 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття сільського населення працездатного віку перевищував аналогічний показник мешканців міської місцевості і становив відповідно 2,4% та 2,0%.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж березня 2010р. збільшилась на 38,8% та на 19,9% у порівнянні з відповідним місяцем минулого року і на 1 квітня 2010р. становила 2,0 тис. осіб.

Упродовж березня 2010р. навантаження незайнятого населення на 1 вільну вакансію зменшилось на 33,3% та на 1 квітня 2010р. становило 12 осіб. За регіонами області значення цього показника коливалося від 5 осіб на вакансію в Запорізькому районі до 196 осіб у Розівському районі. За категоріями робочих місць цей показник становив: для службовців та осіб, на місця, що можуть бути укомплектовані працівниками, які не потребують спеціальної підготовки 11 осіб по кожній з цих категорій, робітників - 18 осіб. Навантаження на 1 вільне робоче місце працівників сільського господарства в березні 2010р. зменшилось в 2,4 рази та на 1 квітня п.р. становило 13 осіб, що пов'язано з початком сезонних робіт.

За сприянням державної служби зайнятості за березень 2010р. було працевлаштовано 2,8 тис. осіб, що більше в 2,2 рази, ніж у попередньому місяці та на 10,8%, ніж у відповідному місяці 2009р. Рівень працевлаштування (відношення чисельності працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку) в березні 2010р. порівняно з відповідним періодом 2009р. збільшився на 3,7 в.п. і становив 9,2%. Серед працевлаштованих осіб 73,6% становили безробітні, 31,3% - жінки, 36,7% - молодь у віці до 35 років та 8,4% - особи, які потребували особливого соціального захисту. З числа працевлаштованих безробітних більше половини (55,3%) проживає в сільській місцевості [1].

Важливим напрямком роботи щодо підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності державними службами зайнятості в березні п.р. було направлено на навчання 1,2 тис. безробітних, що в 2,3 раза більше, ніж

у березні 2009р. Загалом на початок квітня 2010р. за направленнями цих установ у навчальних закладах усіх типів проходили професійне навчання 1,0 тис., або 4,3% зареєстрованих безробітних, з яких 42,9% становили жінки, 59,7% - молодь у віці до 35 років.

Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків реалізації активної політики зайнятості є організація громадських робіт. Чисельність громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які були направлені на такі роботи, становила 0,9 тис. осіб, що на 50,1% більше, ніж за відповідний місяць 2009р. З Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на допомогу по безробіттю за березень 2010р. було витрачено 15,0 млн. грн., що на 4,6% більше, ніж у попередньому місяці.

Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 22,0 тис. осіб, або 93,3% загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 квітня 2010р. Розмір допомоги в середньому на одного безробітного, який отримував її в березні 2010р., зменшився в порівнянні з попереднім місяцем на 0,6% та становив 682,83 грн., що дорівнює 91,8% законодавчо встановленого на цей період мінімального рівня заробітної плати (744 грн.).

Слід зазначити, що на початок квітня 2010р. середня тривалість зареєстрованого безробіття становила 6 місяців, що співпадає з даними квітня 2009р. При цьому кількість безробітних, які перебували на обліку державної служби зайнятості більше одного року, за цей період зменшилась на 43,0% та на 1 квітня 2010р. становила 1,9 тис. осіб, або 7,9% загальної кількості зареєстрованих безробітних [7].

У цілому за I квартал 2010р. було працевлаштовано 4,9 тис. осіб, що на 0,7% більше, ніж у I кварталі 2009р. За видами економічної діяльності найбільш вагоме збільшення цього показника спостерігалось у фінансовій діяльності (на 45,7%), наданні комунальних та індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту (на 37,1%), переробній промисловості (на 21,0%), охорони здоров'я та надання соціальної допомоги (на 19,0%). Серед незайнятих осіб 61,8% працевлаштовано на місця робітників, 20,3% - посади службовців, 17,9% - місця, які не потребують спеціальної підготовки.

На 1 березня 2010р. в області, за оцінкою, проживало 1809,5 тис. осіб, у т.ч. міського населення - 1390,2 тис. осіб; сільського - 419,3 тис. осіб. За січень-лютий 2010р. чисельність населення області зменшилась на 2,1 тис. осіб, зменшення становило 7,3 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Загальне скорочення населення відбулось за рахунок природного скорочення (7,4 особи на 1000 наявного населення). Водночас спостерігався міграційний приріст (0,1 особи на 1000 наявного населення).

За січень-лютий 2010р. в області народилось 2857 немовлят, що на 8,0% менше, ніж за лютий 2009р.

Рівень народжуваності у порівнянні з відповідним періодом минулого року зменшився на 0,8‰ і склав 9,8 особи у розрахунку на 1000 наявного населення.

За січень-лютий 2010р. в області зареєстровано 5027 померлих, що на 6,1% нижче, ніж у відповідному періоді 2009р. (у розрахунку на 1000 наявного населення цей показник зменшився з 18,2‰ до 17,2‰). Останнім часом спостерігається зменшення рівня смертності: з 18,2 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення у січні-лютому 2009р. до 17,2‰ - у січні-лютому 2010р.

Ситуація на ринку праці у місті стабілізується. За січень 2010 року кількість незайнятих громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості міста склала 895 чол., а з урахуванням осіб, які перебували на 01.01.2010, загальна чисельність зареєстрованих незайнятих громадян складає 9747 чол., що на 551 чол. менше у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. Щоденна реєстрація незайнятого населення у січні 2010 року у порівнянні з січнем 2009 року скоротилася у середньому на 50 чол. та не перевищує 47 чол.

Офіційно зареєстрований рівень безробіття по місту на 01.02.2010 склав 1,69% (на 01.01.2010 - 1,78%) [8].

Рівень працевлаштування на 01.02.2010 склав 2,6%, що на 0,4% більше, ніж на 01.02.2009.

На 01.02.2010 налічувалося 491 од. вільних робочих місць, що у 1,6 разів менше, ніж на 01.02.2009.

Навантаження на одне вільне робоче місце склало 17 чол.

На виплату допомоги по безробіттю у січні 2010 року витрачено 6,4 млн. грн. (у 2,2 рази більше, ніж у січні 2009 року). Середній розмір допомоги по безробіттю у січні 2010 року становив 889,98 грн. (у січні 2009 року - 729,0 грн.).

За січень 2010 року створено565 нових робочих місць, що на 5% менше, ніж за січень 2009 року.

Велике значення має віковий розподіл населення. Збільшення частки осіб старше працездатного віку посилює демографічне навантаження на працездатне населення. Якщо у 1991 році в Україні на 1000 населення припадало 253 пенсіонери, то вже станом на 1 січня 2008 року -- 299 пенсіонерів, по Запорізькій області цей показник становив 247 та 303 пенсіонери відповідно. Відбувається перерозподіл вікової структури населення у бік зростання частки старших вікових груп. Порівнюючи розподіл постійного населення Запорізької області за основними віковими групами (таблиця 2), бачимо, що частка осіб молодших за працездатний вік у 2007 році становила 14,1 %, а у 1995 році цей показник був на рівні 21,3 %. За цей же період частка осіб працездатного віку зросла з 57 % до 61,1 %, але через певний час вони будуть переходити до старших вікових груп, а молодші покоління не зможуть у повному обсязі забезпечити відтворення трудових ресурсів. За 1995-2007 роки частка осіб старших за працездатний вік зросла з 21,7 % до 24,8 % у загальній чисельності населення [3].

Згідно з розрахунками середній вік населення Запорізької області на 1 січня 1995 року становив 36,3 року, а на 1 січня 2008 року цей показник зріс до 40,0 років, що є ще одним свідченням процесу старіння населення. Головними чинниками демографічного старіння є низькі темпи зростання народжуваності та збільшення тривалості життя.

Зниження частки дітей у загальній чисельності населення є передумовою зростання частки населення у віці старшому за працездатний, саме такі тенденції зумовлять додаткове навантаження на працездатне населення у майбутньому. Процес депопуляції, старіння населення та соціально-економічні проблеми є факторами, що знижують конкурентоспроможність нашої країни і гальмують розвиток трудового потенціалу.

Динаміка чисельності й склад трудових ресурсів регіону за статтю й віком в основному визначаються природним рухом населення. В результаті розширеного відтворення населення (перевищення народжуваності над смертністю) чисельність трудових ресурсів збільшується. Зворотна тенденція демографічного розвитку -- звужене відтворення -- призводить до зменшення чисельності трудових ресурсів. В окремих регіонах на динаміку чисельності трудових ресурсів помітно впливає міграція населення.

На регіональному рівні міграція виступає другим за значенням після природного руху джерелом формування трудових ресурсів, що безпосередньо впливає на перебіг демографічних процесів. Для управління міграцією найперша умова -- виявлення можливих районів і пунктів виходу мігрантів, а також можливих місць розселення за критерієм праце забезпеченості.

У 2007 році Україна мала позитивне сальдо зовнішньої міграції, в країну прибуло на 16838 осіб більше, ніж виїхало за її межі. Переважна

частка мігрантів (86,8 %) в'їхала до нашої держави із країн СНД. Що стосується Запорізької області, то у 2007 році внаслідок міграційних процесів чисельність населення скоротилась на 881 особу. Причому міждержавна міграція має позитивне сальдо (243 особи), а от показники міжрегіональної міграції свідчать про те, що населення віддає перевагу проживанню в інших регіонах країни, до яких виїхало 9211 осіб, що на 1124 особи більше, ніж прибуло до області з інших регіонів. За даними Держкомстату, для населення України найбільш привабливими для проживання вважаються м. Київ (сальдо міжрегіональної міграції 22603 осіб), Харківська область (2720), м. Севастополь (1551), АР Крим (1103), Дніпропетровська (718), Чернівецька (513), Одеська (356) та Волинська (226) області [5, с. 361].

Регіональна політика, яка об'єднує різноманітні за пріоритетністю напрями, повинна ґрунтуватися на чіткому розмежуванні повноважень центральних і місцевих органів влади, діяльність яких повинна забезпечити піднесення рівня соціально-економічного розвитку регіону, ефективне використання його трудового потенціалу та збалансованість територіального ринку праці [6].

Населення є єдиним джерелом трудових ресурсів, і зменшення або зниження його чисельності впливає на кількість ресурсів для праці. Але цей зв'язок неоднозначний, велике значення має економічний рух населення, тобто зростання або зменшення його економічної активності. Навіть при незмінній кількості населення ресурси для праці можуть значно збільшуватися (зменшуватися) за рахунок зростання (зниження) економічної активності населення, наприклад, внаслідок зміни рівня життя. Рівень економічної активності населення України за 2000-2007 рр. змінювався несуттєво -- економічно активне населення становило від 63,2 до 62,6 відсотків населення у віці 15-70 років. У Запорізькій області цей показник за зазначений період залишався практично незмінним -- 62,7 %.

Природний, міграційний та економічний рух населення впливає головним чином на кількісні характеристики демографічних процесів, але на процеси відтворення населення впливає також і соціальний рух, що визначає якісні характеристики населення (зміна освітньої, професійної, національної та інших структур населення та показники здоров'я).

Узагальнюючи наведене вище, можна зробити висновок про необхідність комплексного підходу до вирішення проблем відтворення населення та трудових ресурсів. Демографічна політика має бути узгодженою на загальнодержавному та регіональному рівнях і враховувати різноманітні чинники, що впливають на відтворювальні процеси.

Можна запропонувати декілька актуальних на сьогодні шляхів виходу України з демографічної кризи:

* формування державної соціальної політики, спрямованої на поліпшення демографічної ситуації;

* підвищення рівня і якості життя населення, нормалізація ситуації на ринку праці, забезпечення зростання рівня трудових доходів і підвищення стабільності зайнятості, створення нових робочих місць;

* створення сприятливих соціальних та матеріальних умов для народження і виховання дітей;

* активне використання пропагандистських засобів, спрямованих на утвердження високого соціального статусу сім'ї, примноження шлюбно-сімейних традицій, підвищення статусу материнства та батьківства в суспільстві, формування в родині потреби та відповідного настрою для народження суспільно необхідної або оптимальної кількості дітей;

* системне та безперервне статеве виховання підлітків на цінностях національної та православної культури в родині, у навчальних та медичних закладах;

* реформування системи охорони здоров'я як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні, пропаганда та утвердження здорового способу життя;

* забезпечення на рівні держави доступності системи загальноосвітньої, професійно-технічної та вищої освіти, реалізація концепції безперервної освіти та інноваційних методів професійного навчання;

* виховання в населення демографічної грамотності та формування ідеологічних і філософських принципів, які відповідають цілям та пріоритетним завданням національної демографічної політики [2].

економічний запорізький демографічний людський ресурс

Висновок

Запорізька область розташована в придніпровському економічному районі який розташований на південному сході України. Його зручне економіко - географічне положення визначається передусім з найбільш індустріально розвиненим Донецьким економічним районом (на сході), Північно-Східним (на півночі), Центральноукраїнським (на заході) та Причорноморським (на південному заході) , країнами СНД, близького та далекого зарубіжжя. Крім того, вигідним є транспортне положення району.

Сільське господарство традиційно спеціалізується на виробництві продукції землеробства, зокрема: зернових, олійних, овочевих і плодово-ягідних культур.

За рівнем промислового розвитку Запорізька область є однією з найбільш розвинутих і має високий індекс зосередження промислового виробництва на душу населення. Промисловість області характеризується багатогалузевою структурою. В міжгалузевому промисловому комплексі (включаючи малі підприємства) провідне місце займають: металургія зокрема, чорна, кольорова, електроенергетика і машинобудування та металообробка.

Машинобудівний комплекс за вартістю валової продукції, часткою промислово - виробничих фондів і чисельністю виробників посідає важливе місце в структурі економіки Придніпровського району. Тут виробляється найбільше машин і устаткування серед економічних районів України.

Паливо-енергетичний комплекс справляє величезний вплив на рівень, структуру і розміщення промисловості, транспорту та інших галузей. Завдяки покладам вугілля та гідроенергетичним ресурсам саме в цьому районі вперше в Україні почали зосереджуватись енергомісткі видм виробництва - кольорова металургія, хімія органічного синтезу та ін.

Список використаних джерел

1. Статистичний щорічник України 2007 / [за редакцією О. Г. Осауленка]. -- Київ : Державний комітет статистики України, 2008. -- 571 с.

2. Розподіл постійного населення за основними віковими групами на початок року [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Запорізькій області. -- Режим доступу : http: // www.zapstat.r.zp.ua/index.php?option=com.

3. Розподіл постійного населення за віком на початок року [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Запорізькій області.

4. /www.zapstat.r.zp.ua/index.php?option=com_content&task=view&id.

5. Лібанова Е. Оцінка демографічної політики за допомогою поздовжніх і поперечних показників народжуваності / Е. Лібанова, П. Шевчук // Україна: аспекти праці. -- 2008. -- № 2. -- С. 25-31.

6. Мельник С. Демографічна ситуація в Україні: стан, головні проблеми та способи їх вирішення / С. Мельник, Г. Гаврюшенко, С. Шубєнок // Україна: аспекти праці. -- 2006. -- № 4. -- С. 22-26.

7. http://www.meria.zp.ua - сайт Запорізької міської влади

8. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vbumb/2009_2/16.pdf - електроне видання бібліотеки ім.. В.І. Вернадського

Размещено на Allbest.ru