Види товарного виробництва
Характеристика основних типів організації економіки: натурального та товарного господарств. Специфічні ознаки товарного виробництва, причини його виникнення. Тенденції розвитку товарної економіки та появи безпосередньо суспільної форми виробництва.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.04.2011 |
Размер файла | 63,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Закони вартості, попиту та пропозиції, грошового обігу є основою системи економічних законів товарного виробництва. В країнах з розвинутою системою товарного виробництва особливого значення набуває забезпечення відносної стійкості національної грошової одиниці. Поряд з регулюючими функціями ринку активну роль у цьому відіграють держава, фінансово-кредитна система. Свідченням цього є авторитетність на внутрішньому ринку таких грошових одиниць, як американський долар, німецька марка, англійський фунт стерлінгів.
В цілому загальні залежності між ціннісними обсягами витрат і результатів виробництва, між цінами, попитом і пропозицією являють собою поверхове вираження дії загальних законів товарного виробництва і обігу - законів вартості, попиту і пропозиції тощо.
Реалізація рушійних сил товарного виробництва можлива лише в певному господарському середовищі при зростанні економічних функцій держави. Ці сили несумісні з монополією в господарюванні, вони паралізуються в умовах відсутності конкретного середовища, вільного ціноутворення.
Економіка України не може успішно розвиватися, не спираючись на рушійні сили розвитку, втілені в товарному виробництві, систему його законів. Життєвість такого підходу була перевірена досвідом нової економічної політики 20-х років, яка потім була підім'ята адміністративно-командною системою. Складність переходу до ринкової системи господарювання пов'язана з тим, що адміністративно-командна система створила відомчо-бюрократичну монополію, яка проникла в усі пори економіки та соціальної свідомості. Вона ґрунтувалася на безроздільному пануванні державної власності на засоби виробництва, що призвело до усунення з економічного життя власника та підприємця. Отже, сформувалися відчуження, пасивність, байдужість безпосереднього виробника, марнотратство; була підірвана система мотивацій, працелюбства, діловитості. Кінцевим наслідком цього стала низька ефективність виробництва, що негативно вплинуло на життєвий рівень народу. Тільки злам державної монополії шляхом роздержавлення та приватизації, створення багатоукладної економіки, де рівноправне місце посядуть конкуруючі державна, муніципальна, акціонерна, кооперативна, приватна у вигляді індивідуально-сімейної і підприємницької з найманою робочою силою та інші форми власності, сприятимуть переходу до ринкової системи господарювання.
РОЗДІЛ 3. ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО СУЧАСНИХ УМОВАХ
3.1 Еволюція товару в сучасних умовах
Упродовж останнього століття відбувалася еволюція товару, в діалектиці відносин конкретної та абстрактної, приватної і суспільної праці з'явилися якісно нові аспекти.
Уявлення про ці процеси може дати виробництво сучасного автомобіля, який нині став звичайним товаром. США, наприклад, щороку виробляють до 17 млн., Японія - до 15 млн. автомобілів. Сучасний автомобіль складається в середньому з 15 тис. деталей (у тому числі майже 1500 основних), виробництвом яких зайняті як гігантські компанії, так і величезна кількість дрібних підприємств-постачальників. Американський літак «Боїнг-748» складається з 4,5 млн. різноманітних частин, які виробляють 16 тис. компаній. За цих умов суперечність між абстрактною працею, що створює вартість, і конкретною працею, яка виробляє споживчу вартість, набуває нової, складнішої форми.
У створенні споживчої вартості автомобіля беруть участь декілька тисяч видів конкретної праці. Гігантська концентрація виробництва, зростання рівня усуспільнення праці зумовлюють те, що конкретна праця все менше виявляється як приватна праця незалежного, економічно відокремленого товаровиробника. У наймогутнішої американської монополії, яка виробляє автомобілі, - «Дженерал Моторс» - на початку 90-х років налічувалося майже 40 тис. постачальників, а частка закупівель у сумі обігу становила приблизно 48%. В японських компаніях «Тойота» і «Ніссан» питома вага деталей та матеріалів, що закуповуються, становить понад 70%. За цих умов зведення конкретних видів праці до абстрактної праці, а споживчої вартості до вартості, визначення конкретної праці як суспільної відбувається через систему замовлень, контрактів, субпідрядів. «Дженерал моторс» встановлює з постачальниками тривалі виробничі зв'язки, і перетворення окремої деталі, вузла автомобіля на товар відбувається не звичайним шляхом повної та вільної конкуренції на ринку, а планується заздалегідь, набуває форми договору. Головна фірма жорстко контролює витрати виробництва у своїх відділеннях-постачальниках, вводить для них обмежений комерційний розрахунок, постійно орієнтується при цьому на зовнішніх постачальників. Це означає підрив товарного виробництва в сучасних умовах.
Один із важливих принципів організації ринку в розвинутих країнах полягає в тому, що потенційний виробник перш; ніж почати виробляти товар, знаходить покупця, попередньо укладає з ним письмову або усну угоду чи контракт, у яких обумовлено якість товарів, ціни, терміни поставок, платежі тощо. Завдяки цьому сфера ринкових відносин, по суті, перетворюється на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами. У цьому випадку конкуренція відбувається між виробниками або споживачами, а також між виробниками і споживачами товарів.
У 70-80-ті роки завдяки комп'ютеризації й автоматизації виробництва, переходу до гнучких виробничих систем автомобільна промисловість частково починає працювати за індивідуальними замовленнями. Це означає, що кожну машину збирають і оснащують на потоковій лінії, конвеєрі відповідно до індивідуальних смаків, побажань майбутнього власника, які вносяться до програми комп'ютера. На основі майже 40 видів можна замовити кілька сотень зразків обробки або оснащення машин, що означає органічне поєднання стандартної масової продукції з індивідуальними замовленнями. Так знімається проблема підтвердження ринком суспільної необхідності товарів, що виробляються; це свідчить про поступове посилення безпосередньо суспільної форми виробництва.
Ще сильніше підривається товарне виробництво (а водночас усе менше конкретна праця виявляється у вигляді приватної) з посиленням втручання держави в економіку. Це втручання відбувається через укладання державних контрактів, закупівлю державою більшої частини виготовленої продукції, що означає гарантований державний попит на неї.
Державний контракт - детально розроблений економічний і правовий документ, який регламентує організаційно-технічні, адміністративно-управлінські відносини при виконанні замовлення підрядниками.
У процесі поглиблення міжнародного поділу праці (з 8 тис. компаній-суміжників, скажімо, з якими кооперується італійський автомобільний концерн ФІАТ, майже 2 тис. є зарубіжними фірмами) конкретна праця виступає як форма різних видів міжнародної праці, а її (конкретної праці) зведення до абстрактної відбувається в процесі формування інтернаціональної вартості. Вартість як суспільне відношення виражає виробничі відносини між; товаровиробниками різних країн [5. 32].
3.2 Тенденції розвитку товарної економіки і
виникнення безпосередньо суспільної форми
виробництва
У межах сучасного товарного виробництва діють дві протилежні тенденції: до його розширення та до його підриву. Перша зумовлена:
1) поглибленням суспільного поділу праці (кількість машинобудівних галузей і виробництв у розвинутих країнах світу становить понад 200, тоді як у слаборозвинутих - лише до 15) відгалуження окремих виробничих функцій у самостійні виробництва відгалуження окремих виробничих функцій у самостійні виробництва;
2) спеціалізацією суспільної праці (відгалуження окремих виробничих функцій у самостійні виробництва);
3) збільшенням кількості економічно відокремлених виробників (у США в 1947-1999 рр. кількість підприємств зросла майже на 15 млн., що з погляду відносин власності означає відокремлення товаровиробників, які, виготовляючи товари чи надаючи послуги, вступають у відносини з іншими товаровиробниками і споживачами);
4) перетворенням науки на безпосередньо продуктивну силу (внаслідок чого матеріальні результати наукових досліджень у вигляді патентів, ліцензій, «ноу-хау» стають товаром);
5) четвертим великим (та початком п'ятого) суспільним поділом праці;
6) зростанням ролі та економічної значущості сфери нематеріального виробництва (освіта, охорона здоров'я та ін.);
7) відтворенням робочої сили.
Послуги, які надають ці галузі, перетворюються на товар. Аналогічно впливає на розширення товарного виробництва процес поглиблення міжнародного поділу праці, зокрема міжнародної спеціалізації виробництва. Тенденція до розширення товарного виробництва зумовлена також зростанням кількості населення та дією закону зростання потреб.
Дія тенденції до підриву товарного виробництва, а отже ринкових відносин, визначається передусім розвитком масштабів одиничного поділу праці, в основі якого - подетальна та поопераційна спеціалізація всередині окремих виробничих одиниць. Матеріальною основою цих процесів є зростаюча концентрація капіталістичного виробництва, виникнення й розвиток гігантських об'єднань. Тенденція до підриву товарного виробництва зумовлена й розширенням масштабів організованості та планомірності в межах окремих компаній. Дія цієї тенденції спричинена також розвитком контрактних відносин між монополіями, з одного боку, дрібними й середніми капіталістичний ми підприємствами - з іншого, за яких останні спеціалізуються на виробництві окремих деталей, вузлів для комплектування кінцевої продукції. Крім того, практично кожній операції купівлі-продажу між корпораціями передує укладення письмового або усного контракту, що має юридичну силу. Кожна зі сторін бере на себе зобов'язання щодо виконання умов контракту, а його порушення передбачає судові санкції. Тому складаються попередні плани виробництва, його забезпечення устаткуванням, робочою силою, сировиною, фінансові плани підприємства, плани науково-технічних досліджень тощо, В цих умовах немає потреби підтверджувати через ринок суспільно необхідний характер товарів, що виробляються.
Певний підрив товарного виробництва має місце й тоді, коли створюються міжнародні та транснаціональні корпорації, спільні підприємства, коли держава укладає контракти на національному та міжнародному рівнях, централізовано регулює економіку. Таку ж роль значною мірою виконують наднаціональне регулювання економіки, гігантські банки, які створюють апарат для суспільного регулювання процесу виробництва й розподілу продуктів, перехід від індивідуальної до колективної власності та ін.
Дія тенденції до підриву товарного виробництва зумовлює зародження третьої основної форми суспільного виробництва - безпосередньо суспільної.
Безпосередньо суспільна форма виробництва - організація суспільного господарства, за якої внаслідок радикального розширення й удосконалення відносин планомірності та організованості, а отже й процесу планування на мікро- і макрорівні, а також використання досягнень НТП задоволення більшої частини суспільних потреб відбуватиметься без перетворення продуктів праці на ринку на товар з участю грошей.
Низка процесів за дії цієї тенденції, безперечно, свідчить про появу такої форми. Заперечення зародкових форм її існування - це позаісторичний підхід до товарної форми організації виробництва. Адже вона існувала не завжди і тому не може функціонувати вічно. Розвиток її внутрішніх суперечностей неминуче спричинить появу розвинутішої форми, яка діалектичне, тобто з утриманням сильних прогресивних сторін, заперечить товарну форму. Ці прогресивні сторони будуть діяти в якісно інших, нових формах, підпорядковуючись при Цьому закономірностям розвитку безпосередньо суспільної форми виробництва. Але загалом в наш час дія тенденції до розширення масштабів товарного виробництва є переважаючою.
Заперечення зародкових форм її існування - позаісторичний підхід до товарної форми організації виробництва. Адже вона існувала не завжди і тому не може функціонувати вічно. Розвиток її внутрішніх суперечностей неминуче зумовлює появу більш розвинутої форми, яка діалектично, тобто з утриманням сильних прогресивних сторін, заперечить товарну форму. Ці прогресивні сторони діятимуть в якісно інших, нових формах, підпорядковуючись при цьому закономірностям розвитку безпосередньо суспільної форми виробництва. Але загалом у наш час дія тенденції до розширення масштабів товарного виробництва переважає [6.34].
Основними рисами сучасного товарного виробництва є:
1) поглиблення існуючих форм суспільного поділу праці й виникнення нового великого поділу праці;
2) переважання колективного виробництва, колективного характеру праці та колективних форм власності;
3) економічні зв'язки між товаровиробниками не лише через ринок, а й через контрактну систему, зв'язки кооперації, спеціалізації тощо;
4) переважно планомірний характер розвитку товарного виробництва в національному та інтернаціональному масштабах;
5) державне регулювання товарного виробництва, конкурентного середовища;
6) перетворення держави на крупного товаровиробника, а отже й підприємця, фінансиста, кредитора, організатора тощо;
7) послаблення соціально-економічної відокремленості товаровиробників внаслідок розвитку перелічених вище явищ і процесів [10.37].
Висновки
З вище викладеного можемо зробити певний висновки:
Розвиток товарного виробництва напряму залежить від соціального, політичного та економічного розвитку країни. Якщо ефективно використовуються нові досягнення в технології виробництва, запроваджуються досягнення в науці та техніці по виробництву того чи іншого товару, існують нормальні ринково-економічні умови попиту та пропозицій тих чи інших товарів на ринку країни, працюють основні економічні закони, все це свідчить про країну з розвинутою економікою.
Розрізняють просте та підприємницьке (капіталістичне) товарне виробництво. Просте товарне виробництво характеризується єдністю безпосередніх виробників із засобами виробництва, а підприємницьке - відсутністю цієї єдності. Просте товарне виробництво базується на власній праці, а підприємницьке - на використанні чужої праці. В цьому разі праця стає товаром. Продукт праці у простому товарному виробництві належить самому товаровиробнику, а у підприємницькому - власнику засобів виробництва.
Виготовлення тих чи інших товарів - особиста справа кожного товаровиробника. Його конкретна праця виступає безпосередньо як приватна праця. Водночас суспільний поділ праці пов'язує між собою окремих товаровиробників - власників знарядь, предметів і продуктів праці, які фактично працюють один на одного. Тому їх праця виступає й як суспільна праця. В результаті виникає і розвивається суперечність між приватною і суспільною працею. Суть її полягає в тому, що лише на ринку, в процесі обміну товарів і ринкової конкуренції, виявляється суспільний характер втіленої в них праці, залежність учасників обміну один від одного. На ринку відбувається процес суспільного обліку праці.
Так, прослідкувавши взаємозв'язок товарного виробництва і шляхів економічного розвитку суспільства можна дійти висновків, що товарне виробництво є найважливішим фактором світових економічних відносин й відносин у суспільстві, а саме:
1. Товарне виробництво обслуговує різні соціально-економічні системи.
2. Кожен продукт товарного виробництва має обов'язкову притаманну йому якість - корисність, що вдоволяє потреби людей.
3. Зростання об'єму товарного виробництва приводе до збільшення робочих місць, зниженню вартості товару, і, як наслідок, до підвищення рівня достатку суспільства.
4. Зростання випуску товарів створює можливість і необхідність обмінювати зайву їх кількість на більшу масу інших корисних речей.
5. Товарне виробництво є основою існування і розвитку суспільства.
Список використаної літератури
1. Базилевич В.Д. «Економічна теорія: Політекономія». - 2006.
2. Башнянин Г.І. «Політична економія» - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. - 522 с.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. «Основи економічної теорії» - 80-83 с.
4. Кривенка К.Т. «Політична економія» - 2001. - 104-109 с.
5. Мочервний С.В. «Економічна теорія». - 2003. - 112-115 с.
6. Мочервний С.В. «Економічна теорія» - Київ Видавничий центр «Академія» 1998. - 462.
7. Покропивний С.Ф. «Економіка підприємства» - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.
8. Рибалкін В.О. «Основи економічної теорії» - К.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 352 с. [78-82 ст.].
9. Швидаренко Г.О. «Економіка підприємства» - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.
10. http://www.reddiplom.org
11. http://www.5dp.com.ua
12. http://enbv.narod.ru/text
13. http://uk.wikipedia.org
14. http://libr.org.ua/
15. http://www.chitalka.info
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Визначення організації та форми організації кожної зі сторін суспільного виробництва, продуктивних сил і відносин економічної власності. Характеристика натурального господарства. Причини виникнення товарного виробництва. Власність як економічна категорія.
реферат [18,7 K], добавлен 03.02.2010Еволюція суспільного виробництва, етапи його розвитку. Натуральне й товарне виробництво як форми суспільного. Товарна форма виробництва як умова становлення сучасних факторів виробництва. Проблеми та перспективи розвитку товарного виробництва в Україні.
курсовая работа [316,1 K], добавлен 16.05.2010Виникнення, еволюція, предмет політичної економії. Структура суспільного виробництва. Економічні потреби суспільства. Виникнення товарного виробництва. Характеристика економічних систем сучасного світу, ринкової економіки. Міжнародні економічні відносини.
курс лекций [164,8 K], добавлен 03.02.2010Критерії розмежування форм організації суспільного виробництва. Головні риси натурального і товарного виробництва. Товар як економічна категорія, його основні властивості. Чинники, що впливають на величину вартості товару. Сутність та функції грошей.
презентация [526,0 K], добавлен 24.09.2015Сутність виробництва. Характеристика товарного виробництва. Зміна місця і ролі людини у виробництві в процесі науково-технічного прогресу. НТП - як основа розвитку виробництва і зниження його потенціальної небезпеки.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 20.12.2003Товарна форма виробництва: генезис, сутність, основні риси. Загальний та частковий поділ праці як матеріальна основа виникнення та розвитку товарного виробництва. Еволюція товарної форми господарства, її відмінності та характеристика в сучасних умовах.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 01.08.2010Суспільний спосіб виробництва є своєрідним ядром економічної системи. Суспільний спосіб виробництва. Закони розвитку товарного виробництва. Конкуренція та її закони. Оборот капіталу підприємства. Форма і сутність суспільного способу виробництва.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 21.02.2009Спеціалізація як одна з форм суспільної організації виробництва, в основі якої лежить поділ праці. Характеристика основних видів концентрації виробництва: агрегатна, технологічна, функціональна. Особливості застосування уніфікації і стандартизації.
курсовая работа [82,7 K], добавлен 13.10.2012Причини виникнення, сутність, види і форми монополій. Класифікація монополій за різними ознаками. Олігополія: сутність та основні ознаки, характеристика моделей. Рівень монополізації виробництва в сучасних умовах. Проблема монополізму в Україні.
курсовая работа [604,6 K], добавлен 08.07.2014Капітал як економічна категорія товарного виробництва, його сутність і зміст. Іноземні інвестиції у світовій економіці. Сутність та класифікація інвестицій. Портфель цінних паперів та фондовий ринок. Залучення іноземних інвестицій в економіку України.
курсовая работа [58,2 K], добавлен 16.11.2008