Резерви збільшення виробничої потужності підприємства
Виробнича потужність, її суть та визначальні фактори. Методичні підходи до визначення виробничої потужності в різних типах виробництва. Розрахунок виробничої потужності підприємства та вдосконалення його методики. Резерви збільшення виробничої потужності.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.04.2011 |
Размер файла | 41,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський славістичний університет
Департамент регіональних підрозділів
та перспективного розвитку
Міжрегіональний інститут економіки та менеджменту
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
Економіка підприємства
Реферат
на тему:
„Резерви збільшення виробничої потужності підприємства”
Роботу виконала
студентка групи 2.4.Ф.
Микула Ольга
Київ-2008
Зміст
- Вступ
- 1. Виробнича потужність: суть, визначальні фактори
- 2. Методичні підходи до визначення виробничої потужності в різних типах виробництва
- 2.1 Розрахунок виробничої потужності підприємства
- 2.2 Вдосконалення методики розрахунку виробничої потужності
- 3. Резерви збільшення виробничої потужності
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Реферат на тему: „ Резерви збільшення виробничої потужності підприємства” складається з 18 сторінок.
Виробнича потужність - вихідний елемент планування виробничої програми підприємства. Вона відображає потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів з випуску продукції. Визначення величини виробничої потужності посідає провідне місце в виявленні і оцінці резервів виробництва.
Технічний підхід до визначення виробничої потужності засобів праці має певні недоліки. Головний - це відрив їх від виробничих відносин, умов в яких вони функціонують. Отже, для розуміння суттєвості і пізнання поняття виробничої потужності необхідно враховувати суспільно-економічні умови, в яких використовуються засоби праці. Основною метою споживання засобів праці є виробництво матеріальних благ. Воно здійснюється сукупністю, що відображається в створенні і функціонуванні ліній, дільниць, цехів і підприємств. В складі таких організаційних побудов засоби праці виступають речовинними носіями їхньої виробничої потужності. В найбільш загальному вигляді, потужність кожної виробничої одиниці визначає максимальну кількість продукції, що потенційно може бути вироблена, або максимальна кількість сировини, що потенційно може бути перероблена з допомогою даної сукупності засобів праці за одиницю часу. Таким чином, виробничу потужність створюють не засоби праці, а відповідні виробничі одиниці, в яких організаційно функціонують дані засоби праці.
Таким чином, як економічна категорія виробнича потужність відображає виробничі відносини з метою використання сукупності, що організувалася з найбільш активного виду засобів праці -- машин і обладнання для забезпечення максимального випуску продукції.
В рефераті використовувалися книги таких авторів: Гетьмана О.О.,
Шаповала В.М., С.Ф. Покропивного, Бойчика І.М., Хрипача, Петровича.
1 Виробнича потужність: суть, визначальні фактори
Виробнича потужність -- це максимально можливий випуск продукції, передбачений на певний період (декаду, місяць, квартал, рік) при заданій номенклатурі і асортименті з урахуванням оптимального використання наявного обладнання і виробничих площ, прогресивної технології, передової організації виробництва і праці.
Економічне обгрунтування виробничої потужності -- найважливіший інструмент планування промислового виробництва. Іншими словами, це потенційна можливість валового випуску промислової продукції.
При формуванні виробничої потужності враховується вплив таких чинників, як номенклатура, асортимент, якість продукції, парк основного технологічного обладнання, середній вік обладнання і ефективний річний фонд часу його роботи при встановленому режимі, розмір виробничих площ і т. п.
Виробнича потужність розраховується по повному переліку номенклатури і асортименту продукції що випускається. В умовах багатономенклатурного виробництва, коли продукція, що випускається характеризується сотнями найменувань виробів, кожне з яких відрізняється не тільки за призначенням або конструктивними особливостями, але і технологією виготовлення, здійснюються згруповування всієї номенклатури створюваної продукції і вибір виробу-представника.
Виробнича потужність розраховується по ведучих виробничих цехах, дільницях і обладнанні з урахуванням кооперації ,що склалася і заходів по ліквідації “вузьких місць”.
До ведучого підрозділу відносяться підрозділи, в яких виконуються основні технологічні операції з виготовлення планової продукції.
Під “вузьким місцем” розуміють невідповідність потужності окремих цехів, дільниць, груп обладнання мінімальної потужності відповідного підрозділу, дільниці або групи обладнання. Виникнення вузького місця є наслідком неспівпадіння між цехами, дільницями або групами обладнання. Коефіціент співпадіння розраховується за формулою:
(1.1)
Де Кс -- коефіціент співпадіння; M1 і М2 -- потужність ведучих цехів і дільниць, од.; Ру питомі витрати продукції першої операції (цеху, дільниці) для виготовлення продукції другої, шт., т, і т. п.
Розрахунок виробничої потужності здійснюється також за всіма виробничими підрозділами промислового підприємства починаючи з нижчої виробничої ланки до вищої, тобто від верстату до групи взаємозамінного обладнання, далі до дільниці, від дільниці до цеху основного виробництва, від цеху до підприємства вцілому.
Виробнича потужність -- величина змінна. Вона змінюється протягом звітного періоду і визначається, як правило, на початок і кінець року.
Виробнича потужність залежить від ряду чинників. Найважливіші з них наступні:
-- кількість і продуктивність обладнання;
-- якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;
-- ступінь прогресивності техніки і технології виробництва;
-- якість сировини, матеріалів, своєчасність їхніх поступлень;
-- рівень спеціалізації підприємства;
-- рівень організації виробництва і праці;
-- фонд часу роботи обладнання.
Вибуття потужності відбувається за наступними причинами:
-- знос обладнання;
-- зменшення годин роботи обладнання;
— зміна номенклатури;
— збільшення трудомісткості продукції;
-- закінчення терміну лізингу обладнання.
Для аналізу виробничої потужності використовуються наступні показники:
· Зміна фондовіддачі як різниця між фондовіддачею проектною (ФОПР) і розрахованою виходячи із середньорічної потужності (ФОПМ).
· Зміна випуску продукції на одиницю встановленого парку основного технологічного обладнання, тобто відношення товарної (валової) продукції до середньорічної кількості встановленого обладнання за планом і фактичні;
· Зміна рівня використання виробничих потужностей як наслідок поліпшення використання виробничих площ на основі зіставлення планової і фактичної вартості валової (товарної) продукції, що припадає на одиницю виробничої площі.
Для покращення використання і подальшого нарощення виробничих потужностей необхідно:
· Скоротити внутризмінні і цілозмінні простої парку основного технологічного устаткування;
· Підвищити фондоозброєнність шляхом впровадження нових, більш прогресивних обладнання і технології;
· Модернізувати діючий парк основного технологічного обладнання;
· Поглибити спеціалізацію і поширити кооперацію.
2 Методичні підходи до визначення виробничої потужності в різних типах виробництва
2.1 Розрахунок виробничої потужності підприємства
Розрахунок виробничої потужності підприємства ведеться по всіх його підрозділах в наступній послідовності:
-- по агрегатах і групах технологічного устаткування;
-- по виробничих дільницях;
по основних цехах заводу вцілому.
Виробнича потужність підприємства визначається відповідно до потужності ведучих цехів, дільниць, агрегатів. До ведучих відносяться цехи, дільниці, агрегати, в яких виконуються основні найбільш трудомісткі технологічні процеси і операції по виготовленню виробів або напівфабрикатів. Перелік ведучих цехів, дільниць і агрегатів в основному виробництві, а також оптимальні рівні завантаження опубліковуються в галузевих рекомендаціях з розрахунку виробничої потужності. Вимірюється виробнича потужність, як правило, в натуральних або умовно-натуральних одиницях. Так потужність текстильних підприємств визначається максимально можливим випуском тканин в погонних і квадратних метрах, прядильных фабрик -- в тонах пряжі, цегляних заводів -- в тис. штук умовної цегли, металургійних комбінатів -- в тонах виплавленої сталі і т. п.
Однак вимірювання виробничої потужності лише кількістю продукції, що випускається не є єдиним. На підприємствах, що переробляють сільськогосподарську продукцію обсяг випуску кінцевої продукції залежить від якості вхідної сировини або вмісту в ній корисного компоненту. Чим гірша якість сировини, що переробляється, тим менший буде вихід кінцевої продукції при незмінних або навіть більших витратах праці і капіталу. Тому потужність подібних підприємств вимірюється не обсягом випуску продукції, а кількістю сировини, що переробляється. Наприклад, потужність гірничих комбінатів визначається тонами руди , що переробляється, цукрових заводів -- тони буряку, що переробляються за добу.
При розрахунку виробничої потужності потрібно виходити з наявного обладнання і площ, передової організації виробництва, застосування повноцінної сировини, найбільш досконалих інструментів і пристроїв, режиму роботи підприємства.
Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати наступні вихідні дані:
-- плановий фонд робочого часу одного верстату:
-- кількість машин;
-- продуктивність обладнання;
-- трудомісткість виробничої програми;
-- досягнутий відсоток виконання норм виробітку.
Виробнича потужність ведучих підрозділів визначається за формулою:
(2.1)
Де ПМ -- виробнича потужність підрозділу (цеху, дільниці); n -- кількість одиниць однойменного ведучого обладнання, од.; Нт -- годинна технічна (паспортна) потужність одиниці обладнання, од.; Ф -- фонд часу роботи обладнання, годин.
При розрахунку виробничої потужності підприємств машинобудування, заводів з виробництва будівельних матеріалів, текстильних, швацьких і взуттєвих фабрик, підприємств харчової промисловості і деяких інших, також необхідно враховувати виробничі площі. Розрахунок виконується за формулою:
(2.2)
Де S -- виробнича площа цеху, що виділена для організації виробничих потоків, кв. м; Sн -- виробнича нормативна площа (з урахуванням проходів) на одне робоче місце, кв. м; Т -- режимний час роботи, год.; t -- витрати часу на виготовлення одного виробу, годин.
Вхідна виробнича потужність -- це потужність на початок звітного або періоду, що планується.
Вихідна виробнича потужність -- це потужність підприємства на кінець звітного або періоду, що планується. Вихідна потужність попереднього періоду є вхідною потужністю наступного періоду. Вихідна потужність розраховується за формулою:
ПМВИХ=ПМВХ+ПМТ+ПМР+ПМНС - ПМВИБ (2.3)
Де ПМВИХ -- вихідна виробнича потужність; ПМВХ -- вхідна виробнича потужність; ПМТ -- приріст виробничої потужності за рахунок технічного переозброєння виробництва; ПМР -- приріст виробничої потужності за рахунок реконструкції підприємства: ПМНС -- приріст виробничої потужності за рахунок розширення (нового будівництва) підприємства; ПМВИБ -- вибуваюча виробнича потужність.
Оскільки введення і вибуття потужностей відбувається не одномоментно, а протягом усього періоду, що планується, то виникає необхідність розрахунку середньорічної виробничої потужності. Вона визначається за формулою:
(2.4)
Де ПМС -- середньорічна виробнича потужність; ПМввед -- введена i-а виробнича потужність; tм -- кількість місяців в році, протягом яких буде діяти введена i-а потужність; ПМвивед -- виведенна j-а виробнича потужність; tм1 - кількість місяців в році, протягом яких не буде діяти виведена j-а потужність; 12 -- кількість місяців в році.
При розробці середньо- і довгострокових планів неможливо передбачити не тільки місяць, але й квартал, в якому будуть введені додаткові потужності. В цьому випадку при розрахунку їхніх середньорічних величин період чинності цих потужностей приймається в розмірі 0.35 року.
Збільшення виробничої потужності можливе за рахунок:
-- введення в дію нових і розширення діючих цехів;
-- реконструкції;
-- технічного переозброєння виробництва;
-- організаційно-технічних заходів, серед них:
збільшення годин роботи обладнання;
-- зміна номенклатури продукції або зменшення трудомісткості;
використання технологічного обладнання за умов лізингу з поверненням в терміни, встановлені лізинговою угодою.
2.2 Вдосконалення методики розрахунку виробничої потужності
Розрахунки виробничої потужності залежать від галузевої належності підприємства. Проте існують підстави для вдосконалення методичних передумов і вибору вихідних даних. В перелік невирішених методичних питань входять наступні.
1. Яку номенклатуру обрати для вираження показника виробничої потужності -- планову чи оптимальну.
2. Якими вимірниками оцінювати виробничу потужність -- натуральними, вартісними чи трудовими.
3. Який фонд часу приймати в розрахунок -- календарний, режимний чи плановий.
Різноманітний методичний підхід до визначення виробничої потужності має і переваги, і також містить потенційну можливість появи небажаних економічних явищ. Суть дискусії по перерахованих питаннях зводиться до наступного.
Якщо розрахунок вести за плановою номенклатурою, то в умовах ринкової економіки не можливо сформувати виробничу програму на рік. Якщо розрахунок вести за оптимальною номенклатурою, то розрахунки будуть значно відрізнятися від реальних умов, бо відірвані від потреби покупців конкретних виробів. При розрахунку потужності за плановою номенклатурою основою для визначення виробничої потужності приймають виробнича програма, а не навпаки. Адже виробнича потужність -- основа формування плану виробництва.
Невирішенні питання методології планування призводять до того, що на практиці розраховують не виробничу потужність, а пропускну спроможність. В якості ведучої ланки приймають ту дільницю (цех, обладнання), що є найбільш важливим для підприємства.
Вдосконалення методики внутрішньофірмового планування виробничої потужності маєбезпосереднє відношення до зміцнення фінансової дисципліни і поліпшення якості продукції.
3 Резерви збільшення виробничої потужності
виробничий потужність розрахунок
Процес формування і організації використання виробничої потужності сучасного підприємства залежить від багатьох чинників. Під чинниками розуміють умови, необхідні для здійснення цих процесів, а також причини, що виявляють вплив на їхні результати.
Системний підхід до вивчення чинників, впливати на величину і використання виробничої потужності, передбачає розгляд наступних основних положень: визначення впливу на величину виробничої потужності і використання в виробництві ресурсів, що споживаються і процесів їхнього перетворення.
Основні ресурси виробничого процесу виражаються трьома елементами: працею, знаряддями праці і предметами праці. Отже, споживання і перетворення цих ресурсів є основою визначення обох видів чинників.
Виробнича потужність не відображає сумарну енергетичну потужність підприємства і не складається з суми потужностей окремих робітничих машин. Вона залежить від рівня відповідності структури обладнання і робітничих місць структурі машиноємності (трудомісткості) виробів, що виготовляються. Тому, щоб її структура відповідала структурі виробів, що виготовляються, тобто в їхній пропускній спроможності повинен бути досягнутий максимальний рівень погодженості. Повне співвідношення повинно бути досягнуте і між виробничими потужностями дільниць і цехів підприємства. Отже, одним з важливих умов виробництва є дотримання норм і пропорций між їх кількістю, розмірами і робочими швидкостями.
Чинники підвищення продуктивності машин (робітничих місць) зв'язані головним чином з поліпшенням якісного складу технологічного обладнання, збільшенням в його складі високопродуктивних верстатів, автоматів і напівавтоматів, автоматичних ліній. Чим вища якість машини і обладнання, тим більша їхня продуктивність в одиницю часу роботи, і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і підприємства в цілому.
Збільшення продуктивності машин в значній мірі залежить від ступеня досконалості конструкції виробів, що виготовляються, їхньої уніфікації і стандартизації, зниження кількості і суміщення операцій при їхньому виготовленні. Продуктивність машин залежить також від кваліфікації робітників.
Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. За результатами проведення цього аналізу можна судити про правильність вибору ведучої ланки, по якій прийнята потужність заводу, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Надто важливим слід вважати визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіціент використання нормативної величини потужності (Кн), величина якого визначається в такому співвідношенні:
(3.1)
Де ПМН -- розрахункова нормативна величина виробничої потужності.
Найбільш вірогідним засобом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машиноємності продукції, що виготовляється на дійсний річний фонд часу всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну. Формула розрахунку величини коефіціента змінності роботи обладнання (Кзм) має вигляд
(3.2)
Де -- сумарна розрахункова планова або фактична машиноемність продукції, машино-годин; Суст -- кількість одиниць встановленого обладнання (в цеху, на дільниці, в групі взаємозамінного обладнання): Фд- дійсний (розрахунковий) однойменний фонд часу роботи обладнання, год.
Для оцінки використання дійсного фонду часу роботи обладнання важливим показником є коефіціент завантаження обладнання (Кз). Він являє собою відношення сумарної машиноємності, необхідної для виготовлення планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі роботи підприємства або його підрозділів. Цю величину можна визначити за формулою
(3.3)
Де Р -- режим роботи заводу, цеху, дільниці, (кількість змін).
Такий спосіб визначення коефіціента завантаження не є єдиним. Також пропонується визначати цей показник за прийнятою потужністю. Формула розрахунку цієї величини має вигляд:
(3.4)
де Тп -- трудомісткість на програму по видах обробки; ПМ -- величина прийнятої потужності; Фt дійсний річний фонд часу роботи обладнання.
Важливим моментом в аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи. Величина цього показника може бути розрахована за формулою:
(3.5)
Де F -- показник, що характеризує середній час роботи однієї машини, год.
Важливим етапом в аналізі інтенсивного використання виробничих потужностей є оцінка ступеню рівномірності завантаження обладнання при заданому обсязі виробництва або прийнятої потужності. Це завантаження надасть уяву про існуючий рівень пропорційності в виробничих потужностях підрозділів і груп взаємозамінного обладнання. Для кількісного вимірювання рівня рівномірності завантаження обладнання пропонується використати коефіціент пропорційності.
Коефіціент пропорційності Кпр визначається як відношення різноманітних видів робіт в структурі машиноємності продукції, що виготовляється до загальної кількості встановленого обладнання за наступною формулою:
(3.6)
Де Скр -- кількість обладнання, кратного відношенню різноманітних видів робіт в структурі машиноємності; Суст -- загальна кількість встановленого обладнання.
Для проведення аналітичної роботи в заводських умовах пропонується наступна робітнича формула визначення величини коефіціента пропорційності:
(3.7)
Де Кзм.Уст -- коефіціент змінності роботи всього встановленого обладнання;
Кзм.н -- нормативний коефіціент змінності роботи обладнання.
По аналогії величина коефіціента пропорційності може бути розрахована за наявності даних, що характеризують завантаження обладнання:
(3.8)
Де Кз.Уст -- середній коефіціент завантаження встановленого обладнання в даному підрозділі (групі); Кз.н -- нормативний коефіціент завантаження обладнання.
Вплив завантаження обладнання на фондовіддачу можна визначити за формулою:
(3.9)
Де ?? -- приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження обладнання; Кзо і Кз.Б -- коефіціенти завантаження обладнання в звітному і базисному роках; Фб -- фондовіддача в базисному році.
Використання показника фондовіддачі надасть можливість оцінити досягнення проектної фондовіддачі і зіставити її величину з фондовіддачею за рівнем прийнятої потужності. Порівняння цих показників відображає, наскільки фондовіддача за рівнем прийнятої потужності відстає або перевищує проектну фондовіддачу, тобто надасть можливість визначити величину резерву підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, а також поліпшення використання прийнятої потужності. Резерви підвищення фондовіддачі можна розрахувати за формулою
(3.10)
Де Фпр -- величина фондовіддачі за проектом; Фм -- величина фондовіддачі за прийнятою потужністю.
Висновки
На основі проведенного дослідження шляхів зростання виробничої потужності встановлено:
1) Найважливіший результат організації інтенсивного використання виробничих потужностей - прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень.
Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей - важливий фактор економічного зростання, який не тільки підвищує ефективність потужних ресурсів, що застосовуються, але і сприяє збільшенню випуску продукції.
2) Чинники підвищення продуктивності машин (робітничих місць) пов'язані головним чином з поліпшенням якісного складу технологічного обладнання, збільшенням в його складі високопродуктивних верстатів, автоматів, напівавтоматів і автоматичних ліній. Чим вища якість машини і обладнання, тим більша їхня продуктивність за одиницю часу роботи, і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і підприємства в цілому.
3) Значний вплив на збільшення продуктивності машин виявляє вдосконалення технологічного процесу.
4) Продуктивність машин залежить також від кваліфікації робітників.
Систематичне підвищення їх загальної і технічної творчості, вдосконалення виробничих навиків і відповідно підвищення рівня кваліфікації створюють сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці.
Список використаної літератури:
Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.:Атіка, 2004. - 480с.
Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ, центр навчальної літератури, 2006. - 488с.
Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.
Петрович И.М. Атаманчук Р.П. Производственная мощность и экономика предприятия. - М., 1990. Стр.24, 37.
Экономика предприятия / Под ред. В.Я. Хрипача. - Минск, 1997. Стр. 244-259.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Виробнича потужність: суть, визначальні фактори. Методичні підходи до визначення виробничої потужності в різних типах виробництва. Розрахунок потужності підприємства. Вдосконалення методики розрахунку. Резерви збільшення виробничої потужності.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 02.03.2002Загальна характеристика виробничої потужності підприємства. Методики розрахунку виробничої потужності. Принципи обґрунтування максимально можливого випуску продукції при наявній потужності. Ефективне використання виробничої потужності.
курсовая работа [129,4 K], добавлен 16.12.2006Сутність та види виробничої потужності підприємства, методики її розрахунку в умовах потоково-масового та серійного виробництва. Обчислення показників виробничої потужності. Напрямки підвищення ефективності використання технологічного устаткування.
курсовая работа [203,8 K], добавлен 05.11.2013Сутність і економічні показники виробничої програми. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства, розрахунок виробничих потужностей на плановий період. Фактори, що впливають на ефективне використання виробничої потужності підприємства.
курсовая работа [71,1 K], добавлен 17.05.2011Зміст і порядок розроблення виробничої програми підприємства. Сутність та класифікація норм планування. Методика обчислення виробничої потужності у різних видах виробництва. Аналіз основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства на ринку.
курсовая работа [30,7 K], добавлен 15.12.2010Економічна сутність, склад і структура основних фондів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Види і чинники формування його виробничої потужності. Шляхи підвищення ефективності її використання. Оцінка основних виробничих фондів.
курсовая работа [147,5 K], добавлен 08.04.2014Схема роботи та розрахунок потужності технологічної лінії. Розрахунок трудових витрат на виготовлення одиниці продукції, виробничої, повної собівартості, відпускної ціни. Вибір стратегії підприємства, розрахунок чистого прибутку, прогноз обсягів продажу.
курсовая работа [166,9 K], добавлен 29.05.2010Виробнича потужність та програма підприємства. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві, їх вплив на показники діяльності підприємства.
курсовая работа [80,3 K], добавлен 16.11.2008Планування виробничої програми та потужності підприємства. Розрахунок балансу часу та завантаженості виробничого обладнання. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах. Визначення планової чисельності робітників та фонду заробітної плати.
курсовая работа [81,7 K], добавлен 03.03.2012Загальна характеристика і організаційна структура підприємства. Розрахунок виробничої потужності і обсягу виробництва, чисельності працівників і фонду оплати праці, собівартості продукції. Зведені техніко-економічні показники підприємства, що вивчається.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 24.10.2014