Біржовий товарний ринок в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біржовий товарний ринок в Україні

В Україні досі не створено відкритого й прозорого механізму ціноутворення, що призводить до нестабільності й непередбачуваності цін на ринку. Такі важливі для національної економіки товари як метал, руда, нафтопродукти, вугілля, лісоматеріали, цукор, м'ясо, рослинна олія, здебільшого, реалізуються на позабіржовому ринку і, як правило, за тіньовими схемами, минаючи прозорі біржові товарні потоки.

Від структурної нерозвиненості ринку найбільше страждають, насамперед, виробники сільськогосподарської продукції. Як свідчить практика, незалежно від врожайності на сільськогосподарські культури, внаслідок структурної нерозвиненості ринку надприбутки дістаються комерційним трейдерам-посередникам. Тоді як безпосереднім товаровиробникам, що працюють у поті чола, на селі фактично дістаються залишки. Наприклад, в 2003 році був низький урожай і сільські товаровиробники не отримали великих доходів від праці - надприбутки опинилися в руках комерційних посередників, що завезли зерно з-за кордону. В 2004 році урожай був добрий, ціни на зерно знизилися і знову надприбутки - у кишенях трейдерів-посередників, що вивозили зерно за кордон.

Це підриває внутрішні стимули й мотивації для удосконалення практики господарювання, детінізації бізнесу й переходу суб'єктів господарювання на режим відкритої, прозорої роботи на ринку. Якщо сам тіньовий принцип побудови ринку не припускає розширеної детінізації, досягти відкритості ринкових агентів неможливо жодними державними програмами.

Фактично сьогодні в Україні в системі ринку продовжує домінувати модель хижацької економіки, за якої працюють одні, а переважна більшість винагороди за працю у вигляді прибутку дістається іншим. Для створення стимулів підприємницької праці необхідно, насамперед, реалізувати принцип економічної справедливості.

Чи існують взагалі ефективні економічні методи демонополізації й побудови відкритих ринків, створення прозорих, незалежних від жодного суб'єкта, ринкових механізмів ціноутворення, які забезпечували б захист праці виробників від дії стихійних сил - від монопольних ринкових агентів, націлених на максимізацію прибутку, від коливань кон'юнктури, від інших непедбачуваних негативних явищ (зокрема, від можливого неврожаю в сільськогосподарському секторі)? Чи можливо вмонтувати в ринок і бізнес елементи соціальної справедливості та встановити єдині для всіх правила гри?

Класичним принципом розподілу як політичної, так і економічної влади є практика створення механізмів стримувань і противаг, що здатні продуктивно обмежувати свавілля й агресивні тенденції владної бюрократії та монопольного бізнесу, а також економічно захищати й стимулювати підприємницьку працю, усуваючи можливості того, щоб результати праці одних суб'єктів підприємництва експлуатувалися іншими з метою збагачення.

В системі ринку ефективним механізмом стримувань і противаг є розвинений біржовий ринок, який виконує роль “завжди відкритих дверей” для продажу товарів усіма виробниками за реальними ринковими цінами, встановленими на основі балансу попиту й пропозиції.

Як свідчить багатовіковий досвід ринкових відносин, біржі є ключовими економічними інструментами, що забезпечують прозорість і відкритість товарних ринків та середовище конкуренції й вільного пересування товарів і послуг. Сьогодні біржі в країнах з розвиненим ринком виконують такі основоположні для економіки функції, як забезпечення прозорого ціноутворення, страхування цінових ризиків, трансферт товарних і фінансових потоків, забезпечення прогнозування та планування виробничої діяльності, отримання прибутків, стабілізація економіки на макроекономічному рівні.

Класичний зразок ринкової товарної біржі в тому, що це неприбуткова організація, яка обслуговує професійних брокерів, що представляють на ній інтереси товаровиробників і переробників, отримуючи за свої послуги невеликі відсотки. Брокери працюють у середовищі відкритих, прозорих торгів, і тому не мають можливості приховати реальну ринкову ціну.

Завдяки системі біржової торгівлі будь-який товаровиробник отримує можливість продати свій товар за реальну ринкову й максимально можливу ціну, а також спланувати своє виробництво, адже торги на біржах проводяться в термін до 15-ти місяців до можливого постачання товару, що створює можливість прогнозування ситуації на ринку. Тож, наприклад, сільгоспвиробник, залежний від багатьох факторів ризику, отримує реальну картину того, що йому вигідно вирощувати й виробляти та в яких саме кількостях.

Розвинений біржовий ринок завдяки прозорим механізмам ціноутворення й прогнозування продажу товару за реальною ринковою ціною створює рівні умови для ведення бізнесу всіма суб'єктами підприємництва, виводить фінансові й товарні потоки з тіні, відновлює баланс між працею і прибутком, а отже, сприяє досягненню якісно вищого, більш інтенсивного розвитку бізнес-середовища та економіки.

Сьогодні в світовій практиці стан розвитку ринкової економіки країни визначається за рівнем функціонування біржового ринку. Так, щорічний біржовий обіг в таких країнах, як США, Англія, Франція, Німеччина, вимірюється трильйонами доларів й сягає 30-40 % від обсягу ВВП.

В Україні такий важливий ринковий індикатор, як стан національного біржового ринку, не набув пріоритетності, на яку заслуговує цей механізм забезпечення прозорого ціноутворення. В нашій державі цілковито відсутня система біржової торгівлі, не існує законодавчого й регуляторного середовища у цій сфері, не сформувалося ні тактичних, ні стратегічних засад державної політики сприяння розвитку біржової діяльності. Не має, в зв'язку з цим, і спеціалізованого регуляторного органу, який повинен здійснювати координацію, контроль та організаційне забезпечення системи біржової торгівлі.

Внаслідок відсутності в цій сфері державної регуляторної системи й політики біржовий ринок фактично розвивається стихійно, в режимі цілковитої безконтрольності. Так, в Україні кількість бірж сьогодні вже сягнула рекордної цифри - 458, і значно перевищила навіть їхню чисельність у світі. Переважна більшість створених бірж не відповідає критеріям біржового інституту, оскільки вони діють як комерційні фірми, які містять у своєму найменуванні слово “біржа”, хоча, насправді, не мають відношення до загально прийнятих у світі принципів біржової торгівлі.

Такі “біржо-фірми”, як правило, мають по дві брокерські контори, не здійснюють відкритих торгових операцій, не можуть визначити поточної реальної ринкової вартості товару та його дійсну вартість у майбутньому, не дають можливості здійснювати хеджування і т.д. Тобто, не зважаючи на рекордну чисельність установ з назвою “біржа”, в Україні відсутній сегмент біржового ринку, який би виконував притаманні йому ринкові функції.

Окрім цілковитої відсутності спеціалізованої системи регулювання біржової сфери, суттєвим негативним фактором є також брак у переважної більшості бірж необхідної матеріально-технічної бази, фахового кадрового забезпечення, а також їхня економічна нерозвиненість. Так, щорічні обсяги біржової торгівлі в Україні не перевищують 10-12 млрд. грн. У структурі біржової торгівлі питому вагу складає продукція агропромислового комплексу, передусім зерна. Суттєві системні ризики для конкурентного ринку містяться в тому, що в Україні такі важливі для економіки товари як, метал, руда, нафтопродукти, вугілля, лісоматеріали, цукор, м'ясо, рослинна олія здебільшого реалізуються на позабіржовому ринку і, як правило, за тіньовими схемами, минаючи прозорі біржові товарні потоки. Відсутність державної політики розвитку біржового ринку та економічних механізмів регулювання цін на стратегічно важливі товари призводить до циклічних вибухів інфляції й дестабілізації економіки. Те, що на біржовому ринку “реалізуються” за тіньовими або напівтіньовими схемами порівняно значні обсяги зерна (8-9 млн. т.) свідчить про їхню реєстрацію за заздалегідь задекларованими цінами, а не про їхню купівлю й продаж у реальному конкурентному середовищі, коли ціна встановлюється на основі балансу попиту й пропозиції. В такому разі ціна стає ключовим економічним регулятором, який подає виробникам сигнали про те, на що є або може бути попит і що саме їм необхідно виробляти.

За відсутності ефективного механізму ціноутворення виробники отримують викривлені ринкові сигнали, що призводить до їх низької продуктивності, неефективного використання ресурсів, і в результаті - до безпідставних банкрутств багатьох підприємств.

Сьогодні практика монополізації зарубіжними компаніями, окрім ринку нафтопродуктів, поширена також і на ринку сільськогосподарської продукції, передусім зерна та олійних культур.

Сільгоспвиробник - господарський агент, що найбільше страждає від нерозвиненої структури біржового ринку. Природа його діяльності така, що без механізму біржової торгівлі йому просто неможливо досягти бажаної ефективності.

Завдяки реформам на селі сьогодні починають дедалі активніше господарювати десятки тисяч сільгоспвиробників. Вони вже можуть самостійно приймати господарські рішення і вирішувати, де, коли і в яких обсягах продавати свою продукцію. Економічна свобода на селі - ключовий фактор розвитку, але вона містить і суттєві ризики. Без прозорого біржового механізму сільгоспвиробник фактично стає не в змозі реалізувати надану йому економічну свободу, продавати вироблену продукцію за реальною ціною, бути впевненим у виконанні укладених ним угод, страхувати свій врожай від зміни цін на ринку і т.д. Через це українські сільгоспвиробники сьогодні 20-30% своїх прибутків витрачають на сплату за послуги трейдерам-тіньовикам.

Спроби ж побудувати біржову систему торгівлі в сільськогосподарській сфері , згідно із Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України”, наштовхуються на активний політичний спротив із боку тих, що, користуючись відсутністю системи регулювання й прозорого ціноутворення, скуповують зерно за демпінговими цінами й отримують надприбутки. економіка україна біржовий ринок

Більшість бірж світу сьогодні торгують ф'ючерсними й опційними контрактами, що забезпечує для виробників і споживачів страхування цінових ризиків, диверсифікацію фінансування, відкриває доступ до кредитних ресурсів та можливостей стійкого розвитку. Проте перехід до торгівлі за такими видами контрактів у країнах з ринковою економікою забезпечив високорозвинений біржовий ринок спотових та форвардних контрактів, дієве і системне законодавство, ефективні клірингово-розрахункові системи.

Відсутність таких факторів в Україні не дає нам можливості інтенсивно перейти до торгівлі за ф'ючерсними контрактами: нам треба спочатку проходити початкові фази розвитку біржової торгівлі - будувати систему спотових та форвардних контрактів.

З метою створення всебічних умов для розвитку в Україні біржового товарного ринку, що дасть змогу побудувати ринкові конкурентні засади господарювання, створити механізм прозорого ціноутворення й детінізації економіки, необхідно розбити і запровадити такі заходи й інструменти регулювання:

o в невідкладному порядку прийняти нову редакцію Закону України “Про товарну біржу”, а також зміни і доповнення до законів “Про оподаткування прибутків підприємств”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про заставу”, “Про фіксований сільськогосподарський податок”

o розробити й прийняти законодавчі акти “Про товарні деривативи”, “Про біржову розрахункову діяльність та кліринг”

o реалізувати в невідкладному порядку положення Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” в частині організації Аграрного фонду та Аграрної біржі для виконання цими ринковими інститутами покладених на них функцій

o створити державну експортну компанію, яка повинна забезпечити до 50% загального експорту зерна, що має закуповуватися на біржовому ринку (ця державна компанія повинна отримувати мінімальні прибутки від експорту зерна, що дасть можливість довести ціну на внутрішньому ринку до 93% рівня світових цін та створити здорове конкурентне середовище для зернових трейдерів, що працюють на українському ринку)

o забезпечити систематичне, а не декларативне здійснення інтервенційних процесів на ринку продовольства, передусім зерна, м'яса із застосуванням механізму біржової торгівлі

o запровадити порядок, за якого закупівля зерна для державних та регіональних ресурсів, а також зустрічні постачання виробникам зерна, що закуповуються за державні кошти, матеріально-технічних ресурсів будуть здійснюватися тільки із застосуванням механізму біржової торгівлі

o розробити й запровадити систему економічних і адміністративних заходів, спрямованих на стимулювання виробників до реалізації сільськогосподарської продукції на прозорих біржових торгах (зокрема, внести зміни до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що зменшать для цілей оподаткування суму валового доходу, отриманого від продажу на біржовому ринку)

o внести зміни в законодавство з питань оподаткування, надавши право с ільськогосподарським підприємствам усіх форм власності працювати за фіксованим сільськогосподарським податком у тому разі, якщо ними реалізується на біржах не менше 50% задекларованих обсягів зерна та насіння соняшнику (якщо їхня реалізація відбувається на позабіржовому ринку, сільськогосподарське підприємство повинно оподатковуватися за загальною системою оподаткування)

o надавати фінансову та іншу всебічну ресурсну підтримку (пільгове, спрощене кредитування й мікрокредитування тощо) тим виробникам сільськогосподарської продукції, які здійснюють реалізацію зерна, насіння соняшнику із застосуванням механізму біржового ринку

o внести відповідні зміни до діючих законодавчих та нормативних актів з метою забезпечення обов'язкової закупівлі сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, на експорт із застосуванням механізму біржової торгівлі

o переглянути урядові постанови щодо створення відомчих тендерів із закупівлі та продажу сільськогосподарської продукції й продовольства та здійснення таких операцій із застосуванням механізму біржової торгівлі

- включити в Програму діяльності Уряду в поточному році питання розвитку біржового товарного ринку

- створити тимчасову робочу групу (в складі урядовців, біржовиків, вчених-економістів, виробників, підприємців та лідерів їхніх громадських об'єднань), яка дала б кваліфіковану оцінку теперішньому становищу біржового товарного ринку та розробила системні програмні механізми його подальшого розвитку.

- З метою врегулювання спотового ринку й прискореного розвитку ринку деривативів здійснити радикальні зміни у сфері законодавчого забезпечення, зокрема, в першочерговому порядку необхідні такі законодавчі заходи:

- затвердити Державну концепцію розвитку біржового товарного ринку до 2010 року

- створити Державну комісію з біржового товарного ринку

- провести в II кварталі 2005 року сертифікацію (підтвердження відповідності) усіх бірж та прийняти відповідну урядову постанову з цього питання

- розробити на 2005-2006 роки програми масового впровадження форвардних контрактів з авансуванням та страхуванням фінансових і виробничих ризиків, що створить підґрунтя для розвитку торгівлі деривативами з одночасним законодавчим урегулюванням питань емісії обігу товарних деривативів, електронної біржової торгівлі ними, електронного підпису ф'ючерсних та опційних контрактів, оподаткування прибутку від посередницьких операцій з деривативами, сплати ПДВ при обміні деривативу на товар

- впровадити в 2005 році єдину національну систему електронної біржової торгівлі економічно стратегічними товарами (зерно, метали, руда, нафтопродукти, вугілля, лісоматеріали, м'ясо, цукор, рослинна олія) для регулювання цін шляхом товарних та фінансових інтервенцій, з використанням досвіду та напрацювань Національної асоціації бірж у сфері організації спотової та форвардної торгівлі сільгосппродукції через електронну біржову систему, охоплюючи 8 областей України

- внести до програм ВУЗів з підготовки фахівців “Економіка і підприємництво” спеціальність “Біржова діяльність” для освітньо-кваліфікаційних рівнів “Бакалавр” і “Магістр”, розробити стандарт з цієї спеціальності та доповнити Державний класифікатор професій професією “брокера товарної біржі” та іншими професіями, необхідними д ля розвитку системи біржової торгівлі товарами й деривативами, а також прийняти урядову постанову з цього питання

- агропромисловий ринок найбільше потерпає через відсутність системи ринкових взаємовідносин на біржовій основі, тому в цій сфері необхідно впровадити такі заходи: - передати до компетенції Міністерства економіки питання визначення товарних бірж, які мають право проводити торги з реалізації державного майна, майна, яке знаходиться в податковій заставі, конфіскованого, безхазяйного й іншого майна, що перейшло до власності держави (біржі, що будуть реалізувати таке майно, повинні визначатися на підставі чітко розроблених і встановлених вимог)

- створити спеціальний регуляторний орган у сфері біржової торгівлі.

Размещено на Allbest.ru