Аналіз ресурсів підприємства "Авто"

Визначимо вартість основних фондів на кінець року :

ОФ к(вир) = 13200 + 2500 - 900 = 14800 млн. грн.

ОФ к(невир) = 13000 + 200 - 500 = 13000 тис. грн.

ОФ к(всього) = 14500 + 2700 - 1400 = 15800 тис. грн.

ОФ к(акт) = 7650+ 2250 - 750 = 9150 тис. грн.

Табл. 3.1. Наявність, рух і структура основних фондів.

Дані з табл. 3.1. показують, що за звітний період відбулися суттєві зміни в наявності та структурі основних фондів. Вартість основних фондів зросла на 1300 тис. або на 9 % , в тому числі основних виробничих фондів на 1600 тис. грн., або на 12 %. Збільшилась доля ОВФ в загальній сумі основних фондів на 1,1 % і відповідно зменшилась доля невиробничих фондів в зв'язку з приватизацією житлового фонду. Значно зросла питома вага активної частини фондів з 52.75 до 57.9 % , що варто оцінити позитивно.

Табл. 3.2. Наявність основних фондів по повній балансовій вартості (тис. грн.)

Розрахуємо середню річну вартість основних фондів. При розрахунку за формулою середньої хронологічної отримаємо середню річну вартість основних фондів, яка дорівнює :

При використанні ж спрощеного способу отримаємо:

За допомогою табл. 3.1. проведемо аналіз руху й технічного стану ОВФ, для цього розрахуємо такі показника :

коефіцієнт поновлення:

коефіцієнт вибутку:

коефіцієнт приросту:

коефіцієнт зносу:

коефіцієнт придатності:

3.3 Аналіз ефективності використання основних фондів

Табл. 3.3. Початкова інформація для аналізу фондовіддачі

Розрахуємо вплив зміни питомої ваги активної частини фондів в їх загальній сумі і зміни фондовіддачі активної частини фондів способом абсолютних різниць:

Розрахуємо вплив факторів на приріст фондовіддачі обладнання способом ланцюгових підстановок:

В результаті зміни структури обладнання рівень фондовіддачі зменшився на 0.7143 грн. (11.7857 - 12.5).

Зниження фондовіддачі на 0.2357 грн. (11.55-11.7857) є результатом понадпланових цілоднівних простоїв обладнання (в середньому по 5 днів на кожну одиницю).

За рахунок зменшення коефіцієнту змінності роботи обладнання його фондовіддача зменшилась на 0.462 грн. (11.088 - 11.55)

В зв'язку з тим, що фактична тривалість зміни нижче планової на 0.2 год., річна виробка одиниці обладнання зменшилась на 37.6 тис. грн., а фондовіддача - на 0.2957 грн.

При фактичній виробці обладнання фондовіддача складає:

що на 1.2077 грн. вище , ніж при плановій.

Зміна фондовіддачі ОВФ за рахунок:

структури обладнання - 0.7143 * 0.60 = - 0.42858 ;

цілоднівних простоїв - 0.2357 * 0.60 = - 0.14142 ;

коефіцієнта змінності - 0.4620 * 0.60 = - 0.27720 ;

внутризмінних простоїв - 0.2957 * 0.60 = - 0.17742 ;

середньогодинної виробки +1.2077 * 0.60 = +0.72462 .

Разом - 0.50 - 0.30

Розрахуємо вплив факторів третього порядку на рівень фондовіддачи:

Зміну фондовіддачі за рахунок соціальних факторів визначимо сальдовим методом :

Щоб дознатися, як зміниться об'єм виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі ОВР за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки ОВР. Результати розрахунку приведені в табл. 3.2

З таблиці видно , що негативний вплив на рівень фондовіддачі і об'єм виробництва продукції чинять зменшення долі активної частини фондів, збільшення долі дорогого обладнання , понадпланові цілоднівні і внутризмінні простої техніки. В процесі наступного аналізу потрібно визначити причини простоїв і знайти резерви їх скорочення. За рахунок цього випуск продукції може збільшитись на 8345 тис. грн. (1980 + 3881 + 2484).

Табл. 3.4. Результати факторного аналізу фондовіддачі

3.4 Аналіз використання обладнання і виробничої потужності

підприємства

Розрахуємо вплив К _і, Д _і, К _{зм і}, Тр _і, СВ _і на зміну об'єму виробництва продукції способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць за допомогою даних з табл. 3.1.

Розрахунок способом ланцюгової підстановки:

ВП _пл = 64* 250 * 2 * 7.5 * 0.4 = 96000 тис. грн.,

ВП _ум1 = 66* 250 * 2 * 7.5 * 0.4 = 99000 тис. грн.,

ВП _ум2 = 66* 245 * 2 * 7.5 * 0.4 = 97020 тис. грн.,

ВП _ум3 = 66* 245 * 1.92 * 7.5 * 0.4 = 93139 тис. грн.,

ВП _ум4 = 66* 245 * 1.92 * 7.3 * 0.4 = 90655 тис. грн.,

ВП _ф = 66* 245 * 1.92 * 7.3 * 0.445 = 100800 тис. грн.,

ВП _к = 99000 - 96000 = +3000 тис. грн.,

ВП _д = 97020 - 99000 = - 1980 тис. грн.,

ВП _{к зм} = 93139 - 97020 = - 3881 тис. грн.,

ВП _тр = 90655 - 93139 = -2484 тис. грн.,

ВП _св = 100800 - 90655 = +10145 тис. грн.,

Розрахунок способом абсолютних різниць:

ВП _к = (66 - 64) * 250 * 2 * 7.5 * 0.4 = +3000 тис. грн.,

ВП _д = 66 * (245 - 250) * 2 * 7.5 * 0.4 = - 1980 тис. грн.,

ВП _{к зм} = 66 * 245 * (1.92 - 2) * 7.5 * 0.4 = - 3881 тис. грн.,

ВП _тр = 66 * 245 * 1.92 * (7.3 - 7.5) * 0.4 = -2484 тис. грн.,

ВП _св = 66 * 245 * 1.92 * 7.3 * (0.445 - 0.4) = +10145 тис. грн.,

Результати факторного аналізу показують, що план випуску товарної продукції перевиконаний за рахунок збільшення кількості обладнання і виробки продукції за одну машино-годину. Понадпланові цілоднівні, внутризмінні простої обладнання й зниження коефіцієнту змінності викликали зменшення об'єму товарної продукції на суму 8345 тис. грн., або на 8.7 % відносно до плану. Отже, більш повне використання обладнання на даному підприємстві можна розглядати як можливий резерв збільшення виробництва продукції.

Висновки

Обсяг випуску продукції безпосередньо пов'язаний з величиною виробничої потужності, яка характеризується максимально можливим річним (добовим) випуском продукції певного асортименту в незмінних умовах. Зрозуміло, виробнича потужність змінюється, якщо вводять у дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе і непотрібне устаткування. Все це неважко передбачити при плануванні виробництва продукції.

Однак виробнича потужність залежить і від таких факторів:

Ш якості й складу сировини;

Ш трудової дисципліни та кваліфікації працівників;

Ш інструментів і пристосувань, які використовують на виробництві;

Ш асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції;

Ш кількості та якості ремонтів устаткування;

Ш рівня організації праці й управління;

Ш інших причин.

При аналізі використання виробничих потужностей треба розрізняти проектну (планову) і фактично діючу потужність. Остання може бути вищою за проектну у зв'язку з обставинами, названими вище, однак фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевищити фактичну потужність підприємства. У процесі аналізу визначають ступінь використання виробничої потужності. Якщо коефіцієнт завантаження менший як 0,5--0,6, ретельно досліджують причини такого становища і розробляють заходи для його виправлення. Проте не слід вимагати і повного використання основних фондів, оскільки підприємство повинно мати резервні потужності, які забезпечують його стійку роботу і можливість швидко задовольнити короткострокові додаткові потреби ринку. Більш того, резервні потужності в деяких галузях народного господарства конче необхідні як засіб забезпечення надійності та безперервності роботи багатьох інших підприємств і навіть регіонів. Насамперед це стосується підприємств енергопостачання, зв'язку, транспорту.

Для нових підприємств аналіз завантаження потужностей -- особливо важлива справа. При цьому вивчають не тільки ступінь освоєння відповідних виробничих потужностей, а й темпи і терміни згідно з планом або проектом. Основні причини негараздів такі:

Ш неякісне і неповне виконання будівельно-монтажних робіт;

Ш конструктивні недоліки в устаткуванні і його неякісний монтаж;

Ш некомплексний пуск (за тимчасовими схемами);

Ш недостача кваліфікованої робочої сили;

Ш недостатня забезпеченість необхідними матеріалами та енергетичними ресурсами;

Ш відсутність належного обсягу попиту на ринку;

Ш інші неузгодження й помилки в організації та управлінні.

Недовикористання діючих виробничих потужностей значною мірою зумовлене незбалансованістю окремих ланок підприємства, які перебувають у єдиному технологічному ланцюзі. Тому реальна виробнича потужність підприємства визначається величиною найбільш "вузького" місця на виробництві. Виявлення та усунення таких місць -- важливе завдання аналізу. Резерви, пов'язані з недовантаженням виробничих потужностей, лише частково можна використати завдяки зусиллям колективу самого підприємства, щодо інших потрібні злагоджені дії та співробітництво багатьох підприємств і навіть галузей господарства країни. Розшивка "вузьких" місць на підприємстві, як правило, потребує значних капітальних вкладень і часу.

Усі показники використання основних фондів звичайно поділяються на дві групи показників: екстенсивного використання; інтенсивного використання. Показники екстенсивного використання характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники інтенсивного використання пов'язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності.

Список використаної літератури

1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. -- СПб.: Питер, 2004. -- 416с.

2. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2008. -- 600с.

3. Ватаманчук З.І., Панчишин С.М., Ревенчук С.К. та ін. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навч. посіб. / За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. -- К.: Вид. дім «Альтернативи», 2006. -- 606с.

4. Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2005 -- 322с.

5. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посіб. / За ред. М. Г. Грещака. -- К.: КНЕУ, 2006. -- 228с.

6. Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник. -- 2-ге вид. -- К.: Лібра, 2009. -- 704с.

7. Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. и с предисл. М.Л. Лукашевича, Е.Н. Тихоненковой. -- М.: Финансы и статистика, 2008. -- 336с.

8. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. -- Вид. 2-ге, перероб. та доп. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 528с.

9. Задорожна Н.В. Мікроекономічна теорія виробництва та витрат: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2008. -- 219с.

10. Клименко С.М., Дуброва О.С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2010. -- 288с.

11. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / А.М. Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. -- 2-е изд. -- М.: Финансы и статистика, 2008. -- 256с.

12. Лаврененко В.В., Тоцький В.І. Організаційний розвиток підприємства: Навч. посіб. -- К: КНЕУ, 2009. -- 311с.

13. Мильнер Б.З. Теория организаций. -- М.: ИНФРА-М, 2006. -- 433с.

14. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. -- К.: КНЕУ, 2006. -- 227с.

15. Павленко І.А. Економіка і організація інноваційної діяльності: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2009. -- 386с.

16. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. --352с.

17. Томпсон А., Стрикленд А. Стратегический менеджмент. -- М.: ЮНИТИ, 2003.

18. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування і оцінка: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2008. -- 316с.

19. Фель У., Оберендер П. Основи мікроекономіки / Пер. з нім. 6-го вид.; За ред. А. П. Наливайка. -- К.: Укртиппроект, 2003. -- 478с.

20. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління. -- К.: КНЕУ, 2008.

Размещено на Allbest.ru