Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

19

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Черкаси, 2011

1. Теоретична частина

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Необхідність, суть і значення зовнішньоекономічної діяльності.

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття “зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД) з'явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р. Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських суб'єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв'язків характеризується розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері сформувалось два поняття; "зовнішньоекономічні зв'язки" (ЗЕЗ) і "зовнішньоекономічна діяльність" (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи" зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств, об'єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і оперативно-комерційних функцій підприємства, пов'язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

1. Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

ЗЕД розглядають як один із аспектів ЗЕЗ. Разом з тим, це самостійна діяльність підприємства, яка являється, з одного боку, складовою частиною господарської діяльності підприємства, а з другої-такою частиною його діяльності, котра здійснюється на іншому, міжнародному рівні, у взаємозв'язку з господарськими суб'єктами інших країн.

Матеріальна основа ЗЕД -- зовнішньоекономічний комплекс країни (регіону). Він являє собою сукупність галузей, підгалузей, об'єднань, підприємств і організацій, що виробляють продукцію на експорт чи використовують імпортну продукцію та здійснюють інші види і форми ЗЕД.

Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни являється об'єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності /в єдину органічну, успішно функціонуючу систему.

ЗЕД як об'єкт управління являється складовою частиною господарської діяльності підприємства, то і менеджмент ЗЕД розглядається як складова частина загального менеджменту підприємства-Такий підхід до визначення поняття менеджменту ЗЕД має важливе практичне значення. Він дає можливість глибше розглянути його зміст, з'ясувати спільні риси і відмінні особливості в співставленні з внутрішнім менеджментом.

Будучи складовою частиною загально фірмового управління, менеджмент ЗЕД має з ним спільні риси. Насамперед, це відноситься до загальної стратегії підприємства. Загальна ринкова стратегія підприємства -- основний орієнтир при організації управління ЗЕД. Спільними в своїй основі для внутрішнього і зовнішнього менеджменту являються також принципи і функції управління, технологія прийняття рішень, основні методи управління. зовнішньоекономічна діяльність фондовіддача собівартість

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного господарського суб'єкта.

ЗЕД -- поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт. Формами виробничої кооперації -- спільне виробництво на основі спеціалізації - спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів, підрядна кооперація та ін.

Цілі і значення зовнішньоекономічної діяльності:

1. Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.

2. Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.

3.Насичення ринку товарами.

4.Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

Наслідки й ефективність міжнародної економічної інтеграції

для економічного розвитку країн-учасниць.

Переваги:

- Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва (для країн

с малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства.

- Зростає конкуренція між країнами.

Забезпечення кращих умов торгівлі.

- Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.

- оширення передової технології.

Негативні наслідки:

- Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів

виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.

- Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводить до підвищення цін.

- Ефект утрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної

концентрації.

Напрями зовнішньоекономічної діяльності.

Основними напрямками зовнішньоекономічної діяльності є:

Експорт - продаж товарів іноземним суб'єктам і господарської діяльності і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли суб'єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб'єкту як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності. Продаж фірмою своїх товарів в іншу країну або з використанням послуг належних маркетингових посередників /непрямий експорт/, або шляхом самостійних маркетингових операцій /прямий експорт/.

Реекспорт -- продаж іноземним суб'єктам ЗЕД і вивіз за межі України товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не піддавалися переробці.

Імпорт -- закупівля в іноземних суб'єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами.

Реімпорт - увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит - переміщення товарів, вироблених за межами України через територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній території.

Давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо Д. с., з використанням якої вироблено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану Д. с. та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

Умовами успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являються:

- зміцнення і нарощування експортного потенціалу;

- ативна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;

- підвищення конкурентноздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу;

розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Форми зовнішньоекономічної діяльності

У своєму розвитку міжнародна економічна діяльність проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості.

Зона вільної торгівлі - це пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн-учасниць.(Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі).

Митний союз - це спільна митна територія країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом по відношенню до інших країн.

Метою митного союзу є: полегшити взаємну торгівлю країн-учасниць, і в той же час, не створювати додаткових перешкод у торгівлі з третіми країнами.

Спільний ринок - це об”єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили.У процесі вирішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання економічних показників.

Економічний союз - це об”єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.

1. Економічний союз - виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводиться погоджена (чи навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Йдуть великі економічні перетворення у всіх країнах-учасницях.

2. Валютний союз - форма економічного союзу й одночасно велика

складова економічного союзу.

Характерними рисами валютного союзу є:

- погоджене (спільне) плавання національних валют;

- установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць;

- створення єдиної регіональної валюти;

- формування єдиного регіонального банку, що є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці.

Висновки

Основною виробничо-господарською ланкою економіки України с підприємство. Згідно Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності.

Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Воно має за мету, з одного боку, отримання прибутку для господарюючого суб'єкта, а з іншого - формування доходів власників, найманих осіб і держави за рахунок ефективного використання виробничих ресурсів.

Формування ринкових відносин вимагає від кожного учасника підприємницької діяльності вміння вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені рішення щодо інвестування своїх ресурсів в суб'єкти господарювання з метою одержання доходу.

Результатом господарської діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі, який має два “полюси” прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток.

2. Практична частина

Таблиця 1. Аналіз виконання планових завдань з виробничої програми за рік.

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	План	Факт	Відхилення (+,-)	Виконання плану, %
1	Добовий випуск продукції	шт.	140	140	0	100
2	Кількість днів роботи на рік	днів	260	260	0	100
3	Річний обсяг продукції	тис. шт.	36,4	36,4	0	100
4	Ринкова ціна за одиницю продукції	грн.	200	200	0	100
5	Обсяг товарної (реалізованої) продукції	тис. грн.	7280	7280	0	100
6	Середньоспискова чисельність працівників	осіб	260	250	-10	96.15
7	Виробіток одного працівника основного виробництва	грн.	28	29,12	+1,12	104
8	Середньорічна вартість основних виробничих засобів	тис. грн.	2300	2400	+100	104.34
9	Фондовіддача	грн	3,17	3,03	-0,14	95,54
10	Витрати на 1 грн. обсягу товарної продукції	грн.	0,82	0,80	-0,02	97.57
11	Повна собівартість обсягу товарної (реалізованої) продукції	тис. грн.	5969,6	5824	-145,6	97,57
12	Прибуток (збиток) від реалізації продукції	тис. грн.	1310,4	1164,8	-145,6	88,89
13	Рентабельність реалізованої продукції	%	22	20	+2	90,9

1. Розрахувати річний обсяг продукції в натуральних величинах. Використовуючи прийом абсолютних різниць, визначити вплив зміни факторних показників (добовий випуск продукції та кількість днів роботи на рік) на зміну даних за результативним показником. Зробити пофакторну перевірку. Написати відповідні висновки.

Річний обсяг продукції = добовий випуск продукції Ч Кількість днів роботи на рік

Річний обсяг продукції план = 140 Ч 260 = 36400 шт. = 36,4 тис. шт.

Річний обсяг продукції факт = 140 Ч 260 = 36400 шт. = 36,4 тис. шт.

Визначимо зміну річного обсягу продукції залежно від зміни добового випуску:

? Річний обсяг продукції Добовий випуск = ? Добовий випуск Ч Кількість днів роботи план = 0 Ч 260 = 0

Визначимо зміну річного обсягу продукції залежно від зміни кількості днів роботи:

? Річний обсяг продукції Кількість днів роботи = Добовий випуск факт Ч ? Кількість днів роботи = 140 Ч 0 = 0

Отже, ніких змін не відбулося, оскільки відхилення дорівнює 0.

2. За формулою ОТП = ДВП Ч КДР Ч РЦ (де ОTП - обсяг товарної (реалізованої) продукції; ДВП - добовий випуск продукції; КДР - кількість днів роботи на рік; РЦ - ринкова ціна за одиницю продукції) виконати розрахунки обсягу товарної продукції. Використовуючи метод ланцюгових підстановок визначити вплив зміни факторних показників (ДВП, КДР, РЦ) на зміну даних за обсягом товарної продукції. Зробити пофакторну перевірку. Написати відповідні висновки.

ОТП = ДВП Ч КДР Ч РЦ

ОТП _план =140 Ч 260Ч 200 = 7280000 грн. = 7280 тис. грн.

ОТП _факт = 140 Ч 260Ч 200 = 7280000 грн. = 7280 тис. грн.

Визначимо зміну обсягу товарної (реалізованої) продукції залежно від зміни добового випуску продукції:

? ОТП _ДВП = ? ДВП Ч КДР _пл. Ч РЦ _пл = 260 Ч 200 Ч 0 = 0

Визначимо зміну обсягу товарної (реалізованої) продукції залежно від зміни кількості днів роботи:

? ОТП _КДР = ДВП _Ф Ч ? КДР ЧРЦ _пл. = 140 Ч 200 Ч 0 = 0

Визначимо зміну обсягу товарної (реалізованої) продукції залежно від зміни ринкової ціни:

? ОТП _РЦ = ДВП_ФЧКДР_ФЧ? РЦ = 140 Ч 260 Ч 0 = 0 тис. грн.

Отже, сталість ринкової ціни за одиницю продукції не змінює обсяг товарної (реалізованої) продукції..

3. Розрахувати виробіток одного працівника основного виробництва як відношення обсягу товарної продукції (ОTП) до середньоспискової чисельності працівників (СЧП) основного виробництва. Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, виконати розрахунки впливу зміни даних за обсягом товарної продукції та середньоспискової чисельності працівників основного виробництва на зміну даних по продуктивності праці одного працівника. Зробити пофакторну перевірку. Написати відповідні висновки.

Виробіток одного працівника основного виробництва = ОTП / СЧП

Виробіток одного працівника основного виробництва _пл. = 7280 / 260 = 28 тис. грн.

Виробіток одного працівника основного виробництва _ф = 7280 / 250 = 29,12 тис. грн.

Визначимо зміну виробітку одного працівника основного виробництва залежно від зміни обсягу товарної (реалізованої) продукції:

? Виробіток _ОТП = (ОТП _ф - ОТП _пл.) / СЧП _пл = (7280-7280) / 260 = 0

Визначимо зміну виробітку одного працівника основного виробництва залежно від зміни середньоспискової чисельності працівників:

? Виробіток _СЧП = (ОТП _ф / СЧП _Ф) - (ОТП _ф / СЧП _пл ) = (7280 / 260) - (7280 / 250) = 29,12 - 28 = 1,12 тис. грн.

0 - 1,12 = -1,12 тис. грн.

Отже, зменшення середньоспискової чисельності працівників основного виробництва на 10 осіб (250 - 260) збільшує виробіток одного працівника основного виробництва на 1,12 тис. грн.

4. Розрахувати фондовіддачу як відношення обсягу товарної продукції до середньорічних залишків основних виробничих засобів:



Використовуючи прийом абсолютних різниць, розрахувати вплив зміни даних за середньорічними залишками основних виробничих засобів та фондовіддачі на зміну обсягу товарної продукції. Зробити пофакторну перевірку. Написати відповідні висновки.

ФВ _пл. = 7280000 / 2300000 = 3,17 грн.

ФВ _Ф = 7280000 / 2400000 = 3,03 грн.

Визначимо зміну фондовіддачі залежно від зміни обсягу товарної (реалізованої) продукції:

? ФВ _ОТП = (ОТП _ф - ОТП _пл.) / СЗОВФ _пл.. = (7280 - 7280) / 2300 = 0

Визначимо зміну фондовіддачі залежно від зміни середньорічної вартості основних виробничих засобів:

? ФВ _СЗОВФ = (ОТП _Ф / СЗОВФ _Ф ) - (ОТП _Ф / СЗОВФ _пл.) = (7280 / 2400) - (7280 / 2300) = 3,03 - 3,17= -0,14 тис. грн.

0 -0,14 = -0,14 тис. грн.

ОТП = ФВ Ч СЗОВФ

Визначимо зміну обсягу товарної (реалізованої) продукції залежно від зміни фондовіддачі:

? ОТП _ФВ = ? ФВ Ч СЗОВФ _Ф = (3,033333333 - 3,165217391) Ч 3900000 = -312 грн.

Визначимо зміну обсягу товарної (реалізованої) продукції залежно від зміни середньорічної вартості основних виробничих засобів:

? ОТП _СЗОВФ = ФВ _пл. Ч ? СЗОВФ = 3,165217391 Ч 100 = 316,52 грн.

-312 + 316,52 = 4,52 грн. = 0,00452 тис. грн.

Отже, зменшення фондовіддачі на 0,14 тис грн. (3,03 - 3,17) не змінює обсяг товарної (реалізованої) продукції. А збільшення середньорічної вартості основних виробничих засобів на 100 тис грн. (2400 - 2300) зменшує обсяг товарної (реалізованої) продукції на 0,14 тис грн.

5. Розрахувати повну собівартість реалізованої продукції (ПСВ) шляхом множення витрат на 1 грн. товарної продукції на загальний обсяг товарної продукції (ОТП)

ПСВ = Витрати на 1 грн. Ч ОТП

Використовуючи прийом абсолютних різниць, розрахувати вплив зміни даних за ОТП та витрат на 1 грн. товарної продукції на зміну даних по повній собівартості. Зробити пофакторну перевірку. Написати відповідні висновки.

ПСВ = Витрати на 1 грн. Ч ОТП

ПСВ _пл. = 0,82 Ч 7280 = 5969,6 тис. грн..

ПСВ _Ф = 0,8 Ч 7280 = 5824 тис. грн.

Визначимо зміну повної собівартості обсягу товарної (реалізованої) продукції залежно від зміни витрат на 1 грн. обсягу товарної продукції:

? ПСВ _{Витрати на 1 грн.} = ? Витрати на 1 грн. Ч ОТП _пл. = -0,02 Ч 7280 = -145,6 тис.грн.

Визначимо зміну повної собівартості обсягу товарної (реалізованої) продукції залежно від зміни обсягу товарної (реалізованої) продукції:

? ПСВ _ОТП = Витрати на 1 грн. _факт. Ч ? ОТП = 0,8 Ч 0 = 0 тис. грн.

-145,6 + 0 = -145,6 тис. грн.

Отже, зменшення витрат на 1 грн на 0,02 грн (0,82 - 0,8) зменшує повну собівартість реалізованої продукції на 146,6 тис грн.

6. Розрахувати прибуток (збиток) від реалізації обсягу товарної продукції (ОТП) як різниця між обсягом товарної продукції і повною її собівартістю:

ПР (ЗБ)= ОТП - ПСВ

Визначити вплив факторів: зміни даних за обсягом товарної продукції та повною собівартістю на зміну даних за прибутком (збитком). Виконати пофакторну перевірку. Написати відповідні висновки.

ПР (ЗБ)= ОТП - ПСВ

ПР пл. = 7280 - 5969,6 = 1310,4 тис. грн.

ПР Ф = 7280 - 5824 = 1456 тис. грн..

Прибуток залежить від обсягу товарної продукції та повної собівартості.

Для збільшення прибутку обсяг товарної продукції також повинен збільшуватися:

П = 1310,4 + 0 = 1310,4 тис грн.

Але для збільшення прибутку повна собівартість повинна зменшуватися:

П = 1310,4 - 145,6 = 1164,8 тис грн.

Отже, зменшення повної собівартості реалізованої продукції на 145,6 тис грн. (5824 - 5969,6) збільшує прибуток від реалізації обсягу товарної продукції на таку ж саму суму (-145,6).

7. Розрахувати рентабельність реалізованої продукції, як відношення прибутку до повної собівартості обсягів товарної (реалізованої) продукції:

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, виконати розрахунки впливу зміни факторних показників: прибутку від реалізації (ПР) та повної собівартості (ПСВ) на зміну даних рентабельності. Зробити пофакторну перевірку. Написати відповідні висновки.

Р _пл. = 1310,4 / 5969,6 Ч 100% = 21,96% = 22%

Р _Ф = 1164,8 / 5824 Ч 100% = 20%

Визначимо зміну рентабельності реалізованої продукції залежно від зміни прибутку від реалізації продукції:

? Р _ПР.= (ПР_Ф - ПР _пл.) / ПСВ _пл. = (1164,8 - 1310,4) / 5969,6 Ч 100% = -0,02%

Визначимо зміну рентабельності реалізованої продукції залежно від зміни повної собівартості обсягу товарної (реалізованої) продукції:

? Р _ПСВ = (ПР _Ф / ПСВ _Ф ) - (ПР _Ф / ПСВ _пл..) = (( 1164,8 / 5824) - (1164,8 / 5969,6)) Ч 100% = 1%

-0,02 + 1 = 0,98%

Отже, зменшення прибутку від реалізації обсягу товарної продукції на 145,6 тис грн. (1164,8 - 1310,4) зменшує рентабельність реалізованої продукції на 0,02 %. А зменшення повної собівартості реалізованої продукції на 145,6 тис грн. (5824 - 5969,6) збільшує рентабельність реалізованої продукції на 1%.

Висновки

За даними таблиці маємо кінцеві висновки:

Отже, сталість ринкової ціни за одиницю продукції не змінює обсяг товарної (реалізованої) продукції..

Отже, зменшення середньоспискової чисельності працівників основного виробництва на 10 осіб (250 - 260) збільшує виробіток одного працівника основного виробництва на 1,12 тис. грн.

Отже, зменшення фондовіддачі на 0,14 тис грн. (3,03 - 3,17) не змінює обсяг товарної (реалізованої) продукції. А збільшення середньорічної вартості основних виробничих засобів на 100 тис грн. (2400 - 2300) зменшує обсяг товарної (реалізованої) продукції на 0,14 тис грн.

Отже, зменшення витрат на 1 грн на 0,02 грн (0,82 - 0,8) зменшує повну собівартість реалізованої продукції на 146,6 тис грн.

Отже, зменшення повної собівартості реалізованої продукції на 145,6 тис грн. (5824 -5969,6) збільшує прибуток від реалізації обсягу товарної продукції на таку ж саму суму (-145,6).

Отже, зменшення прибутку від реалізації обсягу товарної продукції на 145,6 тис грн. (1164,8 - 1310,4) зменшує рентабельність реалізованої продукції на 0,02 %. А зменшення повної собівартості реалізованої продукції на 145,6 тис грн. (5824 - 5969,6) збільшує рентабельність реалізованої продукції на 1%.

Використана література

1. Афанасьєв М.В. Економіка підприємства / М.В. Афанасьєв, А.Б. Гончаров; За ред. М.В. Афанасьєва. - Харків: ІНЖЕК, 2003. - 410 с.

2.Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: А.С.К., 2004. - 400 с.

3.Гаврилюк Л.І. економіка підприємства: Навчально-методичний посібник. - Ж.: ЖІТІ, 2000. - 152 с.

4. Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навч. посібник / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. - К.: ЦНЛ, 2006. - 488 с.

5. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф.. М.Г. Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.

6. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.

7. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2000. - 207 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

8. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1999. - 108 с.

Размещено на Allbest.ru