Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства

Поняття конкурентоспроможність має універсальне значення і все більш застосовується не тільки стосовно продукції (послуг) у цілому, а й стосовно окремих фірм і навіть країн.

Управління якістю - це один з пріоритетних факторів який впливає на конкурентоспроможність продукції. Якість, реалізована у виробничих процесах, товарах і послугах, може забезпечити фірмі величезні конкурентні переваги на ринку. Виробництво конкурентоспроможних товарів найвищої якості можливо лише при використанні ефективних програм забезпечення якості, здійснюваних на стадії розробки продукції. Якщо якість не забезпечуватиметься належним чином на етапі розробки нових видів продукції, то не можна буде добитися і реального забезпечення якості. Якщо фірма не спроможна розробляти нові види продукції, то вона може опинитися на межі банкрутства. Інакше кажучи, їх розробка має бути найважливішою турботою фірми. Як би ретельно не перевірялася продукція, завжди існує імовірність того, що контролери можуть щось пропустити, і відвантажуванні партії її виробів все ж міститимуть якийсь процент продукції з дефектами. Покладатися тільки на контроль неекономічно - акцент слід перенести на управління виробничим процесом, хоча сучасний рівень виробництва не виключає необхідності проведення контролю. По суті, останнім часом відбувається переоцінка значення контролю, що безпосередньо пов'язане з проблемою відповідальності за якість продукції, її вирішення вимагає збирання даних, які б свідчили про якість. Управляти якістю - означає робити в усіх галузях промисловості те, що треба. Управління якістю, яке не дає відчутних результатів, - це не управління якістю. Управління якістю починається з підготовки кадрів і завершується підготовкою кадрів. Для впровадження комплексної системи управління якістю необхідно організувати безперервне навчання всіх і кожного - починаючи з президента фірми і завершуючи виробничим персоналом. Управління якістю допомагає виявити в кожній людині все найкраще, завдяки чому вона зможе випускати конкурентоспроможну продукцію. А це є одним з головних факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Якщо забезпечення якості здійснюється на етапі розробки нових видів продукції, то в управлінні якістю та її забезпеченні можуть брати участь усі підрозділи фірми. До них належать дослідний і плановий відділи, конструкторське бюро, відділи дослідного виготовлення, матеріально-технічного постачання, субпідрядних договорів і організації виробництва, виробниче відділення, відділи збуту і до обслуговування. Нерідко теоретичне вивчення методів управління якістю практично марне. Теорія і практика повинні йти пліч-о-пліч з самого початку етапу розробки нової продукції. Важливого значення набуває загальна участь в управлінні якістю та її забезпеченні. В цій діяльності повинні брати участь весь персонал і всі підрозділи фірми - починаючи з тих, хто займається плануванням збуту і вивченням ринку, і закінчуючи тими, хто зайнятий реалізацією продукції та до обслуговуванням.

Варто підкреслити, що незважаючи на велику увагу до вивчення взаємозв'язку між ступенем маркетингової орієнтації і результатам діяльності підприємства, а також взаємозв'язку між конкурентоспроможністю і результатами діяльності, у більшості досліджень результати економічної діяльності підприємств розглядаються як наслідок підвищення конкурентоспроможності і розвитку маркетингової орієнтації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” та Закон України „Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 р.”// Відомості верховної Ради України. - 2000. - № 25. - 235с.

2. Закон України від 20 травня 2005 року ” Про заходи щодо забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі. ” // Відомості верховної Ради України. - 1995. - № 20. - 128с.

3. Закон України ” Про підтвердження відповідності ” // Відомості верховної Ради України. - 2001. - № 49. - 181с.

4. Бабійчук І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб.- Вид. 2-ге, доповн. І перероб. - К.: Атака, 2007

5. Банов М.И. Теорія економического анализа. Ученик. - 3-е узд., перераб. - М.:Фінанси и статистика 1998.-192 с.

6.Гаєвська Л.М. Економіка та організація діяльності фірми. // Ірпінь: Академія ДПС України, - 2000 - 305с.

7. Горфингель В.Я., Куприянов Е.Н. Економика предприятия. - М.: «Юнит», 1996.-155с.

8. Кириленко В.В.,: Економічна думка, Тернопіль. - 2002. - 193с.

9. Киселев А.П. Предпринимательство и его роль в развитии экономики К.,1991 56с.

10. Ковальчук Т. Підприємницька діяльність і механізм її регулювання // Політика і час. - 1999. -15с.

11. Лісовий А.В. Підприємство: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 192с.

12. Лозовський Л.Ш., Основи бізнесу. - М.: Ось -89, 1996. - 202с.

13. Макаровська Т. П., Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. -- К.: МАУП, 2003. -- 204 с.

14. Мале підприємництво і менеджмент в Україні. - К.: Академія правових наук України, 1997. - 240с.

15. Мочерний С.В., О.А.Устенко, С.І. Чоботар. В.Ц. «Академія», оригінал - макет Основи підприємницької діяльності, 2001. 39с.

16. Мочерний С.В. Основи підприємницької діяльності. К.: В.Ц. «Академія», 2001.

17. Самуельсон П. Економіка: Підручник. - Л.: Світ. - 1993. - 496с.

18. Сизоненко В.О. Підприємство: Підручник. - К.: Вікар, 1999. -338с.

19. Соболь С.Н. Предпринимательство / начало бізнеса. К.: ВЕНУУР, 1194. -176с.

20. Основи економічної теорії. Політ-економічний аспект. Г.Н. Климка, В.П Нестеренка.-192с.

21. Основи підприємства: Навчальний посібник - 3-тє вид. випр. і доп. - К.: Знання - Прес, 2006,- 9с.

22. Підприємство: Підручник. - К.: Вікар, 1999.-Сизаненко В.О.. - 13с.

23. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Економіка підприємства: Навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2000 - 54с.

24. Райзберг Б.А. Основи бізнесу. - М.: Ось -89, 1996. - 192с.

Размещено на Allbest.ru