Економічні наслідки встановлення державою мінімального рівня заробітної плати

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра стратегії підприємств

Реферат

На тему: «Економічні наслідки встановлення державою мінімального рівня заробітної плати»

Виконала:

Студентка 2 курсу

Спец. 6504, 3 групи

Іванова Євгенія

Київ 2008

План

1. Вступ

2. Поняття мінімальної заробітної плати

3. Регулювання державою мінімального рівня заробітної плати

4. Наслідки встановлення МЗП

5. Висновок

6. Список використаної літератури

1. Вступ

Стабільний економічний розвиток країни неможливий без формування соціально благополучного суспільства. Поєднання проблем розвитку ринкових відносин з посиленням уваги до соціальних питань створює необхідні передумови для економічного оздоровлення, стабільного становища людини впродовж усієї трудової діяльності й після її завершення.

В умовах розвитку ринкової економіки з приватною власністю, розвитку конкуренції й підприємництва гостро постає проблема соціального захисту населення, особливо при розшаруванні суспільства за матеріальним і соціальним статусами. Перед державою постає проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених прошарків населення. Однією з функцій держави є недопущення зростання соціальної напруги з приводу майнової нерівності, передбачення й фінансування негативних проявів ринку для громадян (безробіття, втрата працездатності), створення ефективної пенсійної системи.

Соціальна політика -- діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості та соціально-політичної стабільності у країні.

Основним елементом державної політики у галузі соціального захисту населення є встановлення мінімального рівня заробітної плати.

Кожного року під час формування Державного бюджету України постає питання щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати. Воно також є предметом для обговорення під час укладання Генеральної угоди між урядом, роботодавцями та профспілками. Розмір мінімальної заробітної плати в колективному договорі є вихідною базою при встановлені оплати праці на підприємстві. Особливої актуальності набуває дане питання у зв'язку зі вступом України в Євросоюз, що зумовлює застосування ефективних гарантованих соціальних стандартів.

2. Поняття мінімальної заробітної плати

Мінімальна заробітна плата -- це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за Виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державного соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я, а також премiї до ювiлейних дат, за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, матерiальна допомога.

У разi коли працiвниковi, який виконав мiсячну (годинну) норму працi, нарахована заробiтна плата нижче законодавчо встановленого розмiру мiнiмальної заробiтної плати, пiдприємство провадить доплату до її рiвня.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

*вартісної величини мінімального споживчою бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни;

*загального рівня середньої заробітної плати;

*продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Інститут мінімальної заробітної плати було в перше запроваджено в 1894р. в Новій Зеландії, через два роки - у кількох штатах Австралії. Після Другої Світової війни розширили спектр дії МЗП в інших країнах Європи. Ці процеси пояснюються тим, що в умовах світової кризи забезпечення нормального функціонування економічних процесів та підтримка соціальної стабільності можливі за умови активної державної політики.

· Розмір МЗП - єдиний для всієї економіки (в розрахунку на певний період відпрацьованого часу - година, робочий день чи місяць);

· Величину МЗП зафіксована на рівні окремих галузей. Ця модель поширена в Японії, Великобританії, Німеччині, Італії, Швеції і інших розвинених країн.

Від величини мінімальної зарплати залежать такі показники як податкова соціальна пільга, що встановлюється у розмірі 50% мінімальної зарплати, суми штрафних санкцій, стягнень і судових позовів, розміри яких прив'язані чинним законодавством України до величини мінімальної зарплати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік при затвердженні Державного бюджету України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди.

Залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних переговорів розмір мінімальної заробітної плати переглядається. Збереження нормального співвідношення між мінімальною і середньою ЗП досягається “підтягуванням” рівня МЗП до середньої ЗП і стримуванням зростання середньої і максимальної ЗП (через механізм податків).

Забезпечення реального рівня соціальних гарантій, насамперед мінімальної заробітної плати, на основі використання відповідного споживчого кошика (набір основних товарів і послуг, що задовольняють основні фізіологічні і соціальні нестатки окремої людини) застосовується у країнах Східної Європи, що здійснюють економічні реформи. До цього набору в різних країнах включають неоднакові компоненти. У США, наприклад, у нього входить оплата найманого житла, близько 20 видів м'ясопродуктів, покупки 1 раз у п'ять років старого автомобіля й ін.

Так, в Угорщині вихідною базою для встановлення мінімальної заробітної плати та соціальних виплат є щоквартальні розрахунки прожиткового мінімуму. Цей мінімум визначається на основі споживчого кошика у фактичних цінах, тобто відображає зростання вартості життя.

Розмір мінімальної заробітної плати в розвинутих країнах Заходу складає від 30 до 50% розміру середньої заробітної плати. Окремий мінімум установлюється для молоді.

Основною метою встановлення мінімальної заробітної плати визначено надання особам, що працюють за наймом, необхідного соціального захисту відносно мінімально припустимих рівнів заробітної плати. Таким чином, попри всі поточні, досить примарні "вигоди", встановлення заниженого рівня мінімальної заробітної плати може мати подальші дуже небажані економічні, соціальні та політичні наслідки, у тому числі і у міжнародному плані.

3. Регулювання МЗП

Питання організації заробітної плати і формування її рівня складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу. Будь-які зміни, що стосуються оплати праці, прямо чи опосередковано впливають на доходи всіх членів суспільства. Тому в жодній країні світу питання регулювання оплати праці не залишені лише на розсуд ринкових сил, хоча методи, сфера, масштаби державного втручання в ці процеси в кожній країні різні.

Державне втручання необхідне для встановлення, тлумачення і забезпечення виконання умов і принципів розподілу доходів. В економічній системі, що ґрунтується на ринкових відносинах, втручання держави в організацію заробітної плати повинне мати пере важно непрямий характер і соціально орієнтовану спрямованість. Регулюючий вилив держави повинен бути спрямований на забезпечення соціальних гарантій і умов для заробітку потрібних коштів з метою підвищення ефективності використання праці, узгодження і рівноправної реалізації інтересів всіх учасників трудових відносин.

Згідно із Законом України "Про оплату праці", держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Дуже важлива соціальна проблема перехідного періоду полягає в тому, що рівень продуктивності праці (передусім внаслідок її недосконалої організації в широкому розумінні) в економіці України не дає можливості гарантувати всім працюючим заробітну плату не нижчу вартісної величини мінімального споживчого бюджету. Більше того, навіть середня заробітна плата нині в Україні далеко відстає від цієї величини.

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені Кодексом законів про працю, Законом України "Про оплату праці" та іншими актами законодавства України, є мінімальними державними гарантіями.

Однак за умов глибокої економічної кризи, інфляції, нерішучості ринкових перетворень найкращі закони можуть лише проголосити, але не можуть забезпечити вирішення економічних проблем, однією з найважливіших з яких, є гідна людини заробітна плата.

Реформування заробітної плати в Україні потребує комплексного підходу, спрямованого на забезпечення випереджаючого розвитку національного ринку, зростання доходів та платоспроможного попиту населення, впорядкування регулюючої функції мінімальної заробітної плати, поступовий перехід до погодинної оплати праці, подальше послаблення податкового навантаження на фонд оплати праці, ліквідацію невиправданої міжгалузевої та міжрегіональної диференціації в оплаті праці, посилення стимулюючої функції заробітної плати тощо.

4. Наслідки встановлення МЗП державою

мінімальна заробітна праця

Експерти, що проводять дослідження впливу зростання МЗП на ринок праці виділяють ряд проблем:

· дослідження, що проведені в різних країнах, підтверджують негативний вплив підвищення МЗП на рівень зайнятості. У 1970-1980рр. у країнах з ринковою економікою збільшення МЗП на 10% призводило в середньому до скорочення чисельності працюючих на 1-3%;

· у розвинених країнах вплив зростання МЗП на чисельність працюючих є незначним, більший вплив МЗП позначається на структурі зайнятості та має негативні наслідки, зокрема на молодіжному ринку праці;

· деструктивний вплив можуть відчути малі підприємства (з найбільшою питомою вагою низькооплачуваних робітників) та галузі з високою питомою вагою трудових витрат у виробництві (сільське господарство, легка промисловість);

· можуть скоротитися витрати на професійне навчання на робочому місці;

· може уповільнюватись процес створення нових робочих місць;

· різке підвищення МЗП може стати одним з чинників поширення тіньової економіки.

Отже, МЗП впливає на розвиток вітчизняного ринку праці та може за певних умов стати мінімальним захистом громадян. Але кредитні міжнародні організації радять: відокремити суму МЗП від усіх допомог, які нараховують на її підставі, оскільки включення МЗП у розрахунок допомоги призводить до стагнації розміру МЗП, що може впливати на зниження рівня життя працівників; відокремити, хоча б частково, політику оплати праці від соціальної політики.

Отже, мiнiмальна заробiтна плата - це законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвником мiсячну, погодинну норму працi (обсяг робiт).

Для визначення МЗП встановлюються такі вимоги: незначний відрив від мінімального споживчого бюджету, визначення рівня заробітної плати за міжнародними стандартами, своєчасне коригування відповідно до економічних та соціальних змін у суспільстві.

До мiнiмальної заробiтної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я, а також премiї до ювiлейних дат, за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, матерiальна допомога.

Встановлення мінімального рівня заробітної плати може мати як позитивні так і негативні наслідки. Зростання МЗП може призвести до ряду таких проблем як зниження рівня зайнятості, безробіття, деструктивний вплив та підприємства, в яких велика частка працюючих -- низькооплачувані працівники (здебільшого малі підприємства), зниження чисельності працюючих на молодіжному ринку праці, скорочення витрат на професійне навчання на робочому місці, уповільнення процесу створення нових робочих місць тощо.

До того ж різке підвищення МЗП може стати одним з чинників поширення тіньової економіки. При цьому зростання МЗП сприяє зростанню середньої заробітної плати в загалом в економіці і бюджетній сфері. Мінімальна заробітна плата на розвиток вітчизняного ринку праці та є мінімальним захистом громадян.

5. Список використаної літератури

1. Основи економіки праці: Навч. посіб. -- К.: Прес, 2000. -- 313с. -- (Вища освіта ХХІ століття).

2. Закон України “Про оплату праці” N 108/95-ВР від 24.03.1995

3. Мельник А.Ф. - Державне регулювання економіки. - К.: Знання, 2004. - 358 с.