Використання сучасних технологій в економіці

прийняття директора і членів Дирекції - представників трудового колективу і їх заміна;

затвердження Положення про Дирекцію;

затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку;

затвердження планів економічного і соціального розвитку Підприємства;

заслуховування і затвердження звітів Дирекції;

прийняття ухвал про випуск цінних паперів, про порядок і розміри сплачуваних за ними дивідендів;

затвердження Положень про формування і розподіл доходів Підприємства, фонду оплати праці, фонду виробничого і соціального розвитку Підприємства;

затвердження Положення про повернення видатків членам виборних органів самоврядування і контролю, пов'язаних з виконанням ними своїх обов'язків, і про їх заохочення за участь у роботі цих органів;

прийняття ухвал про продаж будівель і споруд, видатки на суму, що перевищує один мільйон карбованців (цифра умовна);

накладання стягнень на директора і членів Дирекції, прийняття ухвал про реорганізацію і ліквідацію Підприємства. Загальні збори мають право приймати також будь-які інші ухвали, що пов'язані з їх статутною діяльністю.

8.7. Розподіл повноважень по розв'язанню питань, що не становлять виключну компетенцію загальних зборів, між загальними зборами і Дирекцією визначається ухвалою загальних зборів і закріплюється у Положенні про Дирекцію Підприємства.

8.8. Ухвали загальних зборів приймаються звичайною більшістю голосів відкритим або закритим голосуванням, якщо іншого порядку прийняття ухвал з розглянутих питань не передбачено. Хід зборів протоколюється. Постанови загальних зборів доводяться до всіх підрозділів Підприємства протягом місяця.

8.9. Загальні збори зобов'язані розглядати суперечки з питань найму і звільнення працівників, розподілу доходів між підрозділами, що винесені на їх розгляд окремими працівниками або підрозділами, якщо заяви про розв'язання цих суперечок надійшли не менш ніж за 14 днів до дня, коли відбуваються збори. Для розгляду інших суперечок загальні збори можуть формувати з представників Підприємства конфліктну комісію або визначати інший порядок їх розв'язання.

8.10. Загальні збори зобов'язані розглядати питання, винесені на їх обговорення директором, Дирекцією або не менш ніж однією п'ятою частиною працівників Підприємства, якщо вони внесені не пізніше ніж за 14 днів до початку зборів.

8.11. Ухвали загальних зборів і інших органів самоврядування, у тому числі з питань заміни членів виборних органів, повинні бути мотивовані і обґрунтовані.

Права і обов'язки Дирекції

8.12. Кількість членів Дирекції визначається загальними зборами. При цьому до складу Дирекції мають увійти заступники директора, керівники (або особи, що їх заступають) підприємств і основних структурних підрозділів, представники трудового колективу Підприємства. До "основних структурних підрозділів належать ті, що мають специфічні особливості діяльності або ті, що налічують не менше ніж 50 працівників. До складу Дирекції загальні збори можуть обрати з правом дорадчого голосу представників господарських партнерів Підприємства. Робота цих членів Дирекції заохочується у порядку, що його визначили загальні збори. Участь представників інших організацій і підприємств у роботі Дирекції може бути обумовлена у спеціальних договорах.

8.13. Дирекція обирається на 2 років.

8.14. При достроковому вибуванні членів Дирекції з її складу, що пов'язане з втратою ними зв'язку з Підприємством, смертю і іншими причинами, дирекція має право власною ухвалою вводити до свого складу на вакантні місця нових членів з наступним розглядом і затвердженням їх кандидатур загальними зборами орендарів. При звільненні директора Дирекція має право до проведення загальних зборів вибрати зі свого складу нового директора з наступним обговоренням і затвердженням його кандидатури загальними зборами орендарів.

8.15. За брутальне порушення Статуту директор і члени Дирекції можуть бути тимчасово усунені від виконання своїх обов'язків ухвалою Дирекції до розгляду питання про ступінь їх відповідальності загальними зборами орендарів.

Засідання Дирекції провадяться не рідше одного разу на місяць. Позачергові засідання скликати за ухвалою Дирекції або працівників Підприємства.

Питання, що підлягають розглядові на засіданні Дирекції, місце і час його проведення визначаються Дирекцією і доводяться до її членів письмово не менше ніж за 10днів до дня проведення засідання.

До виняткових прав Дирекції належать:

— розгляд І внесення на затвердження загальними зборами проектів планів економічного і соціального розвитку

— прийняття ухвал з видатків на суму, що перебільшує 100 тисяч карбованців (цифра умовна);

— прийняття ухвал про відкриття, ліквідацію і реорганізацію Підприємства і основних підрозділів Підприємства;

— затвердження статутів і положень Підприємства і підрозділів Підприємства;

— затвердження положень про формування і використання фондів (за винятком фондів, що зазначені у п. 8.6 цього Статуту);

— розподіл функцій Дирекції між її членами;

— заслуховування і затвердження звітів директора;

— накладання стягнень на головного бухгалтера Підприємства

Засідання Дирекції протоколюються. Ухвали Дирекції приймаються звичайною більшістю голоси відкритим або закритим голосуванням, якщо для розв'язання питань, що розглядаються цим Статутом, загальними зборами або самою Дирекцією іншого порядку не встановлено, і протягом 15 днів вони доводяться до членів Дирекції і трудового колективу. Директор має при голосуванні один голос. Дирекція має право приймати ухвали без проведення засідань підписанням її членами проектів ухвал, якщо для питань, що розглядаються, іншої процедури прийняття ухвал не передбачено.

Дирекція зобов'язана розглядати питання, внесені на її обговорення директором, не менше, ніж однією третиною членів Дирекції або не менше ніж однією п'ятою працівників Підприємства, у місячний термін після їх подання.

Дирекція зобов'язана подати звіт зі своєї діяльності зборам представників підрозділів Підприємства за вимогою не менше однієї третини його працівників у місячний термін після надходження до Дирекції цієї вимоги.

8.22. Дирекція користується іншими правами і виконує інші обов'язки згідно з Положенням про Дирекцію, що затверджується загальними зборами працівників. До затвердження цього Положення Дирекція має право приймати ухвали з будь-яких статутних питань діяльності Підприємства, крім тих, що цей Статут відносить до виняткової компетенції загальних зборів трудового колективу Підприємства.

Права і обов'язки директора

Директор обирається на загальних зборах орендарів на п'ять років.

Директор має право приймати будь-які рішення і виконувати будь-які управлінські функції, що відповідають положенням цього Статуту, крім ухвал і функцій, що належать до виняткової компетенції загальних зборів працівників, Дирекції та інших органів, що їх загальні збори або Дирекція наділили винятковими правами.

Директор без особливого на те доручення репрезентує Підприємство в інших організаціях, підприємствах і установах.

Директор зобов'язаний:

якісно і в термін, ухвалений загальними зборами або Дирекцією, виконувати ухвали цих органів;

скликати і забезпечувати проведення загальних зборів, засідань Дирекції у термін, що його ухвалено цим Статутом;

не менше ніж двічі на рік звітувати Дирекції про свою роботу;

організовувати управління справами Підприємства в межах своїх прав між засіданнями Дирекції і загальними зборами.

Відповідальність органів самоврядування і їхніх членів

Органи самоврядування і їхні члени (у тому числі керівники) несуть відповідальність у межах повноважень, наданих їм цим Статутом і вищими щодо них органами управління.

Підставами для звільнення від відповідальності є:

неправильна або несвоєчасна ухвала вищого щодо органу самоврядування або його члена (відповідальність якого розглядається), органу або особи (у цьому випадку повинна бути розглянута відповідальність цього вищого органу для особи);

виникнення обставин, що не залежать від органу самоврядування або його членів;

відсутність наміру вчинити порушення за умови вчинення дій у межах допущеного ризику.

Прийняття істотних ухвал

8.29. До істотних належать ухвали, пов'язані з випуском акцій, видатків на суми, що перевищують 5 тисяч гривень, доповнень і змін Статуту, реорганізації і ліквідації Підприємства, розподілу коштів Підприємства при його ліквідації. За ухвалою загальних зборів до істотних можуть бути віднесені і інші ухвали.

8.30. Істотні ухвали мають прийматися не менше ніж 70 відсотками голосів членів трудового колективу відкритим або закритим голосуванням.

8.31. У розв'язанні питань про затвердження Положення про формування і розподіл прибутків, про доповнення і зміну Статуту, про розподіл коштів Підприємства при його ліквідації можуть брати участь з правом ухвального голосу лише орендарі, що пропрацювали на Підприємстві не менше року. Усі інші працівники беруть участь у розв'язанні цих питань з правом дорадчого голосу.

8.32. Інформація, необхідна для обґрунтованого прийняття істотних ухвал, має бути доведена до всіх працівників Підприємства не менше, ніж за 20 днів до голосування. Порушення цієї вимоги може правити за основу для скасування істотної ухвали.

Переведення повноважень

Особи, неспроможні взяти участь у голосуванні, можуть передавати свої повноваження на прийняття відповідної ухвали іншим працівникам Підприємства.

Члени Дирекції можуть передавати свої повноваження на участь у голосуванні і на виконання своїх інших функцій лише членам Дирекції. Передання повноважень має бути документально оформленим.

9. Зміни і доповнення до статуту

Зміни і доповнення вносяться до Статуту за ухвалою загальних зборів орендарів.

10. Реорганізація і ліквідація Підприємства

Реорганізація і ліквідація Підприємства відбуваються за ухвалою загальних зборів орендарів або за постановою суду.

При ліквідації Підприємства отримане у безплатне користування майно, або майно, що ним орендоване (таке, що не перейшло у власність Підприємства) повертається його власникам установленим способом і порядком. Кошти, які залишились після сплати установленим способом боргів Підприємства, що ліквідується, розподіляються поміж його працівників відповідно до розмірів їх коштів у пайовому фонді Підприємства, або скеровуються на інші цілі відповідно до ухвали загальних зборів орендарів.

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА

суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи

реєстрація - перереєстрація - внесення змін

(необхідне підкреслити)

1	Ідентифікаційний код	2	Організаційно-правова форма Приватне підприємство
	2	2	0	7	8	6	5	4
3	Найменування українською мовою “Лазерний Зв'зок”
4	Найменування російською мовою “Лазерная Связь”

Місцезнаходження

5	Поштовий індекс 21006	6	Область Київська	Район Київський
Місто (село) район міста	Місто Київ
7	Вулиця Хрещатик	Будинок 36	Корпус -	Квартира -
Телефон (044) 777-05-67	8			Телефакс -	9
Керівник Білан Сергій Степанович	10	Ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів 6 7 6 3 6 2 7 9 1 8
11	Форма власності приватна	12	Орган управління
Ознаки особи: юридична -1, без права юридичної особи - 2	13	1
Кількість відокремлених підрозділів (філій, представництв, відділень тощо, перелік яких наводиться в додатку)	14	-
Форма фінансування: бюджет - 1, госпрозрахунок - 2, за рахунок членських внесків - 3, змішана - 9.		9
Статутний фонд 21000 грн.	16

Головна організація (підприємство)

18	Країна	19	Ідентифікаційний код	20	Місцезнаходження
Найменування	21
22	Ідентифікаційний код та найменування органу державної реєстрації
Дата	23		Номер реєстрації справи	24

Засновники

Назва країни	Ідентифікаційний код або ідентифікаційний номер	Найменування або прізвище, ім'я та по-батькові засновників	Місцезнаходження	Номер телефону	Внесок до статутного фонду	Грошова одиниця
Україна	6	7	6	3	6	2	7	9			Білан Сергій Степанович	21030,Вінниця, пр. Юності, 24	(0432) 46-50-50	21000	грн.

Картку заповнив (ла) “10” грудня 2003 р. керівник Білан Сергій Степанович (0432) 46-50-50 _________

(дата) (посада) (прізвище та ініціали) (номер телефону) (підпис)

Перевірив (ла) голова реєстраційної палати Мартинець Ю.В. ________

(посада) (прізвище та ініціали) (підпис)

СВІДОЦТВО

про державну реєстрацію (перереєстрацію)

суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи

Найменування Приватне підприємство “Лазерний Зв'язок”, ПП “”

(повне та скорочене)

Організаційно-правова форма приватне підприємство

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Місцезнаходження 21006, Україна, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України

2	2	0	7	8	6	5	4

Видане Реєстраційною палатою Київської міської ради

(орган державної реєстрації)

Дата реєстрації “10” грудня 2003 року,

про що зроблено запис “10” грудня 2003 р. у журналі обліку реєстраційних справ № 24901446Ф0120999

Голова реєстраційної палати

Мартинець Ю.В. М.П. _____________

(прізвище та ініціали) (підпис)

Відомості про зміну місцезнаходження:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.4 Економічне обґрунтування доцільності створення орендного підприємства

Орендні підприємства створюються на основі орендного договору між власником цього підприємства (орендодавець) та будь-якою особою (орендарем), в якому обумовлені економічні, правові, організаційні та інші умови функціонування такого підприємства.

Особливості орендних підприємств:

1. Створюються на основі орендного договору і діють протягом певного терміну, визначеного в договорі оренди.

2. Статутний фонд створюється власником (орендодавцем) і передається в користування орендарю.

3. Права та обов'язки орендодавця та орендаря фіксуються в орендному договорі. Це - найважливіший момент в створенні орендного підприємства. Справа в тому, що інтереси орендодавця та орендаря протилежні. Орендодавець намагається отримати максимальний дохід на свій капітал, тобто від наявного майна, а орендар намагається отримати максимальний дохід від використання цього майна.

Це протиріччя вирішується при допомозі орендної плати, яку орендар сплачує орендодавцю. На величину орендної плати впливає вартість майна, яке передається в оренду, дохідність підприємства, механізм сплати податків тощо.

Існує дві основні форми сплати орендної плати. Перша - net rent, коли орендар сплачує фіксовану невелику орендну плату та всі податки. Друга - gross rent, коли орендар сплачує високу орендну плату, а всі податки орендодавець сплачує сам.

4. Форма власності орендного підприємства не змінюється. Орендодавець залишається власником свого майна, а орендар зобов'язаний повернути цю власність орендодавцю після закінчення терміну оренди в тому вигляді, як це було обумовлено в орендному договорі.

Право власності на продукцію та прибуток орендного підприємства набуває орендар, який розпоряджається ними на свій власний розсуд.

5. Відповідальність за результати роботи орендного підприємства перед іншими суб'єктами бізнесу та перед орендодавцем несе орендар так, як це обумовлено в договорі оренди.

6. Управління орендним підприємством здійснює орендар.

Орендні підприємства створюються за певних умов.

По-перше, з одного боку, повинен бути власник підприємства, який в силу певних обставин бажав би здати своє підприємство в оренду, а , з другого боку, повинен бути бажаючий (потенційний орендар) взяти це підприємство в оренду.

По-друге, орендодавець повинен отримувати орендну плату більшу, ніж плата за відсотки, які б він міг одержати при умові продажу свого підприємства та покладення грошей в комерційний банк на депозит. В свою чергу, орендар, повинен отримувати такий прибуток, щоб з нього він міг сплатити орендну плату, а залишок був би більшим за той, який був би у нього в випадку налагодження своєї справи після отримання кредиту в комерційному банку та сплати відповідних процентів за цей кредит.

Економічне обґрунтування доцільності створення орендного підприємства передбачає проведення низки розрахунків.

1. Якщо всі виплати: орендну плату, сплату податків тощо здійснює орендар (метод net rent)

1.1 Умовою доцільності здачі потенційним орендодавцем свого підприємства в оренду та укладання орендного договору є:

(2.4.1)

де: А - величина орендної плати, яку буде отримувати орендодавець за рік, грн.;

К - вартість майнового комплексу (підприємства), який орендодавець може продати, але збирається здати в оренду, грн.;

? - середньорічна ставка по депозитних вкладах в комерційний банк, в %.

1.2 Умовою доцільності взяття потенційним орендарем підприємства в оренду та укладення орендного договору є:

, або

, або (2.4.2)

де: Ц - середня ціна одиниці продукції, яка буде випускатись на орендованому підприємстві, грн.;

S - середня собівартість одиниці продукції, яка буде випускатись на орендованому підприємстві, грн.;

N - кількість товарів (обсяг продукції), які будуть виготовлятись на орендованому підприємстві за рік, шт.;

П - величина всіх податків, які повинен сплачувати орендар, грн.;

(2.4.3)

- загальна ставка всіх податків, які повинен сплачувати орендар, в %;

А - величина орендної плати, яку буде сплачувати орендар за рік, грн.;

К - величина кредиту, який орендар повинен взяти в комерційному банку для початку своєї справи, грн.

? - середньорічна ставка виданих кредитів в комерційних банках, в %.

2. Якщо орендар буде сплачувати орендодавцю тільки орендну плату, а всі інші виплати, включаючи сплату податків, буде здійснювати орендодавець сам (метод gross rent).

2.1 Умовою доцільності здачі потенційним орендодавцем свого підприємства в оренду та укладення орендного договору є:

(2.4.4)

де: А - величина орендної плати, яку буде отримувати орендодавець за рік, грн.;

П - величина всіх податків, які повинен сплачувати орендодавець, розраховується за формулою (2.4.3) грн.;

? - середньорічна ставка по депозитних вкладах в комерційний банк, в %;

К - вартість майнового комплексу (підприємства), який орендодавець може продати, але збирається здати в оренду, грн.

2.2 Умовою доцільності взяття потенційним орендарем підприємства в оренду та укладення орендного договору є:

або (2.4.5)

де: А - величина орендної плати, яку буде сплачувати орендодавець за рік, грн.;

К - величина кредиту, який орендар повинен взяти в комерційному банку для початку своєї справи грн.;

? - середньорічна ставка по депозитних вкладах в комерційний банк, в %.

Завдання:

Власник підприємства ,вартість якого оцінюється в К грн., бажає здати своє підприємство в оренду. Є фізична особа, орендар, який бажає взяти це підприємство в оренду, планує організувати на ньому виробництво нових якісних товарів, середня ціна яких буде дорівнювати Ц грн. при собівартості S грн. Обсяг продаж цих товарів за рік планується в N шт. Середньорічна ставка по депозитах складає ? %, а по кредитах комерційних банків - ? %. Середня ставка податків, які потрібно сплачувати за експлуатацію майнового комплексу (підприємства) та за випуск продукції, дорівнює %.

Таблиця 2.4.1

К, тис. грн.	?, %	?, %	Ц, грн.	S, грн.	N, шт.	, %
103	10,8	20,8	15	10,3	2005	34

1. Розрахуємо величину податків, яку потрібно сплачувати орендодавцю або орендарю, за формулою (2.4.3).

2. Прийнявши, що орендна плата визначається за методом net rent, за формулами (2.4.1) та (2.4.2) визначимо межі орендної плати А, при якій передача підприємства в оренду буде економічно вигідна як для орендодавця, так і для орендаря.

(грн.)

Отже, при для орендодавця буде доцільним здати своє підприємство в оренду.

(грн.)

При орендарю буде вигідно взяти підприємство в оренду.

3. Знайдемо таку величину орендної плати (для методу net rent), при якій як орендодавець, так і орендар отримають однакову вигоду.

4. Прийнявши, що орендна плата визначається за методом gross rent, за формулами (2.4.4) та (2.4.5) визначимо межі орендної плати А, при якій передача підприємства в оренду буде економічно доцільна та вигідна як для орендодавця, так і для орендаря.

(грн.)

При для орендодавця буде доцільним здати своє підприємство в оренду.

При орендарю буде вигідно взяти підприємство в оренду.

5. Знайдемо таку величину орендної плати (для методу gross rent), при якій як орендодавець, так і орендар отримають однакову вигоду.

2.5 Визначення потреби в капіталі, необхідного для початку підприємницької діяльності

Для здійснення підприємницької діяльності необхідно мати певний стартовий капітал. Без наявності останнього не може бути підприємництва. Мудре правило ділових людей, котрі глибоко поважають свою професію, гласить: “Без грошей у підприємництві нічого не досягнеш”. Чим потужнішим є капітал підприємця, тим масштабнішими можуть бути результати його діяльності.

Під капіталом прийнято розуміти матеріальні і грошові кошти, а також об'єкти інтелектуальної власності і організаторські навички (гудвіл), котрі використовуються в процесі виробництва і його обслуговування та вступають джерелом і засобом отримання прибутку.

До основних капіталоутворювальних елементів відносяться:

- засоби виробництва: будівлі, споруди, устаткування, транспорт, інструменти тощо, які використовуються підприємцем як об'єкти власності або на правах оренди, лізингу тощо;

- матеріальні оборотні елементи виробництва: сировина, матеріали, пристосування й інструменти одноразового та короткочасного користування тощо;

- оборотні кошти у грошовій формі: гроші в касі, грошові кошти на рахунках у банках тощо.

Іншими словами, під капіталом розуміють гроші, за які всі ці капіталоутворювальні елементи можна купити.

В загальному вигляді потребу в грошах Г для початку підприємництва можна визначити за наступною формулою:

Г = Го1 +Го2 +Гн +Гс-м +Гі , (2.5.1)

де Го1 - кошти на оренду приміщення;

Го2 - кошти на придбання обладнання, приладів, устаткування тощо;

Гн - грошові кошти для оплати найманих працівників, грн.;

Гс-м - кошти на оплату сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії тощо;

Гі - кошти на оплату інформаційних послуг, рекламу, придбання об'єктів інтелектуальної власності тощо.

При визначенні потреби в капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності, потрібно розрізняти такі поняття:

Стартовий (початковий) капітал - це капітал, який вкладається в будь-яку власну справу з самого початку практичної реалізації комерційної ідеї. Величина стартового капіталу залежить від змісту комерційної ідеї, виду продукції або послуги, масштабів виробництва, тривалості виробничого циклу тощо. Чим триваліший виробничий цикл, тим більшою повинна бути величина стартового капіталу.

Практично завжди стартовий капітал складається із власного капіталу, який вноситься засновником справи, та капіталу покриття, який вкладається у справу на умовах, обумовлених іншими особами.

Потрібну величину стартового капіталу визначають на основі економічних розрахунків щодо реалізації конкретної комерційної ідеї. Існує багато методик визначення стартового капіталу. Скористаємося однією із них.

Завдання:

Підприємець розпочинає свою справу. Він підрахував, що для цього йому потрібно взяти в оренду приміщення, сплачуючи щомісячно по Го1 грн., купити певне обладнання, прилади, устаткування тощо, витративши на це Го2 грн., найняти кваліфікованих працівників, сплачуючи їм щомісяця (з урахуванням обов'язкових відрахувань в державні соціальні фонди) по Гн грн., купувати матеріали, сировину, паливо тощо, сплачуючи за це щомісячно Гс-м грн., робити витрати на рекламу, витрачаючи на це щомісячно по Гі тис. грн.

Величини витрат підприємця за січень місяць, а також коефіцієнти Кі, які змінюють ці витрати по інших місяцях року, наведені в таблицях 2.5.1 та 2.5.2.

Таблиця 2.5.1

Г, тис. грн. за січень
Го1	Го2	Гн	Гс-м	Гі
48	190	9	27	10

Таблиця 2.5.2

Г	К1	К2	К3	К4	К5	К6	К7	К8	К9	К10	К11	К12
Го1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Го2	1	1,2	1,4	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Гн	1	1	1,1	1	0,95	1	1	1,2	1,2	1,1	1,3	1,1
Гс-м	1	0	0	1	1,2	1,2	1,3	1,2	1,4	1,1	1,5	1,6
Гі	1	1	1	0,5	0,5	0,4	0,4	0,3	0,3	0,2	0	0

1. Розрахуємо помісячні витрати підприємця протягом року, які необхідно здійснити для реалізації комерційної ідеї за формулою (2.5.1).

Г1= 1·48+1·190+1·9+1·27+1·10 =284 (тис. грн.)

Г2= 1·48+1,2·190+1·9+0·27+1·10 =295 (тис. грн.)

Г3= 1·48+1,4·190+1,1·9+0·27+1·10 = 333,9 (тис. грн.)

Г4= 1·48+0·190+1·9+1·27+0,5·10 = 89 (тис. грн.)

Г5= 1·48+0·190+0,95·9+1,2·27+0,5·10 = 93,95 (тис. грн.)

Г6= 1·48+0·190+1·9+1,2·27+0,4·10 = 93,4 (тис. грн.)

Г7= 1·48+0·190+1·9+1,3·27+0,4·10 = 96,1 (тис. грн.)

Г8= 1·48+0·190+1,2·9+1,2·27+0,3·10 = 94,2 (тис. грн.)

Г9= 1·48+0·190+1,2·9+1,4·27+0,3·10 = 99,6 (тис. грн.)

Г10= 1·48+0·190+1,1·9+1,1·27+0,2·10 = 89,6 (тис. грн.)

Г11= 1·48+0·190+1,3·9+1,5·27+0·10 = 100,2 (тис. грн.)

Г12= 1·48+0·190+1,1·9+1,6·27+0·10 = 101,1 (тис. грн.)

2. Побудуємо у масштабі графік зміни помісячних витрат підприємця.

Рис.2.5.1 Графік зміни помісячних витрат

3. Підприємець підрахував, що з 4-ого місяця він почне отримувати чистий прибуток, виготовляючи щомісяця по N виробів, від реалізації кожного отримуючи (після сплати всіх податків та зборів) чистий прибуток в Р грн. У підприємця також є власний капітал ВК, який він збирається вкласти в бізнес, величина якого наведена в таблиці 2.5.3.

Таблиця 2.5.3

Р грн.	N, тис. шт. (по місяцях)	ВК, тис. грн.
	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й	11-й	12-й
52	0	1,1	1,1	1,2	1,2	1,2	2,1	2,1	2,1	1050

Розрахуємо помісячний чистий прибуток, який буде отримувати підприємець з певного часу у випадку реалізації комерційної ідеї.

Перша продукція буде реалізована вже в 4-ому місяці. А отже, в цей та наступні місяці підприємець буде отримувати прибуток у розмірі:

- четвертий місяць: 52?0=0 (тис. грн.);

- п'ятий місяць: 52?1,1=57,2 (тис. грн.);

- шостий місяць: 52?1,1=57,2 (тис. грн.);

- сьомий місяць: 52?1,2=62,4 (тис. грн.);

- восьмий місяць: 52?1,2=62,4 (тис. грн.);

- дев'ятий місяць: 52?1,2=62,4 (тис. грн.);

- десятий місяць: 52?2,1=109,2 (тис. грн.);

- одинадцятий місяць: 52?2,1=109,2 (тис. грн.);

- дванадцятий місяць: 52?2,1=109,2 (тис. грн.).

Зрозуміло, що це зменшить реальну потребу в капіталі. Тоді, ця потреба складе в:

- перший місяць: 284 (тис. грн.);

- другий місяць: 295 (тис. грн.);

- третій місяць: 333,9 (тис. грн.);

- четвертий місяць: 89 (тис. грн.);

- п'ятий місяць: 93,95-57,2=36,75 (тис. грн.);

- шостий місяць: 93,4-57,2=36,2 (тис. грн.);

- сьомий місяць: 96,1-62,4=33,7 (тис. грн.);

- восьмий місяць: 94,2-62,4=31,8 (тис. грн.);

- дев'ятий місяць: 99,6-62,4=37,2 (тис. грн.);

- десятий місяць: 89,6-109,2= -19,6 (тис. грн.);

- одинадцятий місяць: 100,2-109,2= -9 (тис. грн.);

- дванадцятий місяць: 101,1-109,2= -8,1 (тис. грн.).

4. Побудуємо в масштабі скоригований графік потреби капіталу у часі.

Рис.2.5.2 Скоригований графік потреби капіталу у часі.

5. Визначимо величину стартового капіталу, який необхідний для початку бізнесу.

Як видно із графіка (рис. 2.5.2) потреба в капіталі буде відчуватись тільки протягом перших дев'яти місяців. Отже, величина стартового капіталу складе:

284+295+333,9+89+36,75+36,2+33,7+31,8+37,2=1177,55 (тис. грн.).

6. Оскільки у підприємця є власний капітал, який він збирається вкласти в справу, то визначимо покриття потреби в капіталі у часі.

Так як власний капітал становить 1050 тис. грн., то тоді потреба в капіталі складе:

- в перший місяць: 0 грн. (оскільки 284 тис. грн. покривається за рахунок власного капіталу);

- в другий місяць: 0 грн. (295 тис. грн. покривається за рахунок власного капіталу, що ще залишився);

- в третій місяць: 0 грн. (333,9 тис. грн. покривається за рахунок власного капіталу, що ще залишився);

- в четверний місяць: 0 тис. грн. (89 тис. грн. покривається за рахунок власного капіталу, який залишився).

- в п'ятий місяць: 0 тис. грн. (36,75 тис. грн. покривається за рахунок власного капіталу, який залишився);

- в шостий місяць: 24,85 тис. грн.(а 11,35 тис. грн. покривається за рахунок власного капіталу, який залишився);

- в сьомий місяць: 33,7 (тис. грн.);

- в восьмий місяць: 31,8 (тис. грн.);

- в дев'ятий місяць: 37,2 (тис. грн.).

Загальне покриття потреби в капіталі для підприємця складе:

0+0+0+0+0+24,85+33,7+31,8+37,2=127,55 (тис. грн.).

А вже в десятому, одинадцятому та дванадцятому місяці підприємець буде отримувати прибуток у розмірі:

- в десятий місяць: 19,6 (тис. грн.);

- в одинадцятий місяць: 9 (тис. грн.);

- в дванадцятий місяць: 8,1 (тис. грн.).

З врахуванням величини власного капіталу, побудуємо у масштабі графік покриття потреби в капіталі у часі.



Рис. 2.5.3 Графік покриття потреби в капіталі у часі (виділена ділянка)

Аналізуючи графік покриття потреби в капіталі (рис.2.5.3), можна зробити висновок, що підприємцю для налагодження своєї справи потрібно отримати додаткові кошти у розмірі 24,85+33,7+31,8+37,2=127,55 (тис. грн.) протягом чотирьох місяців.

7. Загальна величина чистого прибутку, який може отримати підприємець з моменту його появи до кінця року дорівнює:

19,6+9+8,1=36,7 (тис. грн.)

Тоді середньомісячний прибуток становить: (тис. грн.).

8. Підрахуємо за скільки місяців підприємець може повернути позику у розмірі 127,55 тис. грн. (тобто величину покриття потреби в капіталі), якщо прийняти, що із середньомісячного прибутку на повернення позики підприємець буде використовувати 50% від його величини (що становить 12,23·0,5?6 тис. грн.).

Тобто, термін повернення позики становить: Т=127,55:6?21 місяць.

А загальний термін, на який потрібно взяти позику, складе: 21+4=25 місяців (де 4 місяці - це термін безпосереднього використання коштів, а 21 місяць - термін повернення коштів).

2.6 Вибір оптимального місця розташування підприємства

Для стратегічних питань підприємництва відноситься вибір місця розташування підприємства. При цьому слід розрізняти такі питання:

- вибір місця розташування офісу підприємства;

- вибір місця розташування самого підприємства.

Зрозуміло, що основний вплив на результати діяльності підприємства чинить місце розташування самого підприємства.

Місцем розташування самого підприємства є те місце, де знаходяться його виробничі, торговельні та інші підрозділи, які найбезпосереднішим чином впливають на отримання доходів. Якщо ці приміщення розташовані за різними адресами, тобто підприємство має декілька місць розташування, то прийнято говорити про “фірму”, представлену багатьма підприємствами.

Вибір місця розташування підприємства може бути обмеженим або вільним. Обмежений вибір характерний для вугільних копалин, гідроелектростанцій тощо, тобто таких підприємств, які “прив'язані” до джерел сировини або енергії. Всі інші підприємства мають вільний вибір місця розташування, тобто можуть знайти собі таке місце, яке буде здаватися їм найкращим.

На вибір місця знаходження підприємства впливають такі основні фактори:

- витрати на транспортування матеріалів, сировини, комплектуючих, товарів, тощо;

- витрати на заробітну плату в місці знаходження підприємства;

- витрати на оренду приміщень (або побудову нових);

- відрахування за діючою системою оподаткування в місці розташування підприємства;

- вплив інфраструктури тощо.

Аналізуючи зазначені фактори, потрібно враховувати, що всі вони мають різний вплив для підприємств різних видів діяльності. Так, для підприємств, які надають послуги, важливо, щоб клієнтура мала вільний та зручний доступ до них. Для промислових підприємств потрібно, щоб витрати на доставку матеріалів, сировини, робочої сили, комунальні послуги, витрати на транспортування готової продукції до споживачів були мінімальними. Для підприємств торгівлі потрібно, щоб до них могли потрапити якомога більше покупців, щоб ці покупці мали високу купівельну спроможність, щоб витрати на оренду приміщень, транспортування товарів до торгових точок, витрати на рекламу цих товарів тощо були найнижчі. Потрібно також враховувати наявність поблизу підприємства конкурентів, які можуть відтягувати на себе певну кількість потенційних покупців тощо.

Основна проблема вибору місця розташування підприємства полягає в тому, що ні результати діяльності цього підприємства, ні відповідні витрати не можна визначити точно. Всі вони будуть мати певну невизначеність, тому вибране місце розташування підприємства може виявитись неоптимальним. Із цього випливає, що вибір місця розташування підприємства - це проблема прийняття рішень в умовах невизначеності, яку слід вирішувати шляхом зіставлення альтернативних розрахунків, на основі яких вибирається найкращий варіант.

Найважче оцінити такий фактор, як вплив інфраструктури. Так, недостатній розвиток сітки вулиць, залізниць, портів, енергопостачання тощо, з одного боку, збільшує витрати на доставку матеріалів, сировини тощо, а з іншого боку, зменшує витрати на заробітну плату, тому що все це характерно для країн, що розвиваються, де рівень заробітної плати низький. Окрім цього недостатньо розвинута транспортна система вимагає наявності більш змістовних складів, що потребує додаткових витрат на оренду, обслуговування тощо.

Загальне правило вибору оптимального місця розташування підприємства є таким: “Підприємство повинно бути розташовано там, де результати його роботи, які залежать від місця знаходження підприємства, в найбільшій мірі перевищували б відповідні витрати”.

Іншими словами, кращим буде таке розташування підприємства, де так званий брутто-прибуток БП, тобто прибуток, який безпосередньо залежить від місця знаходження підприємства, буде найбільшим:

БП= Д-В > максимум, (2.6.1)

де Д - дохід (виторг) підприємства за рік, грн.;

В - річні витрати, які безпосередньо залежать від місця розташування підприємства, грн.

В свою чергу, річні витрати, які безпосередньо залежать від місця розташування підприємства, розраховуються за формулою:

В=В1+В2+В3+В4+В5, (2.6.2)

де В1 - витрати на транспортування матеріалів та сировини, комплектуючих, готової продукції від джерел постачання до місця розташування підприємства, грн./рік;

В2 - витрати на заробітну плату персоналу, грн./рік;

В3 - витрати на оренду приміщень, грн./рік;

В4 - величина податків на капітал, грн./рік;

В5 - величина податків з доходу (виторгу) від підприємницької дільності, грн./рік.

Таблиця 2.6.1

Джерела постачання	Точки, де можна розташувати підприємство
А	2,6,23,9,17,14

Таблиця 2.6.2

?і, грн./т.км	Зі, грн./міс.	?	Nі	dі	S, кв.м	К, тис. грн.	?, %	?, %	Р, тис. чол.	ц, грн.	М, кг
1,2	145	0,38	5	2,7	115	116	1,3	31	1100	26	1,9

Керуючись даними таблиць 2.6.1 і 2.6.2, а також картою, яка представлена на рис. 2.6.1, проведемо наступні розрахунки для визначення оптимального місця розташування підприємства.

1. Для кожного із варіантів можливого розташування підприємства намалювати схеми руху, за якими матеріали та сировина будуть доставлятися з пункту А до точок, в яких планується розмістити підприємство (це точки 2,6,23,9,17,14).

Рис. 2.6.1 Карта району, де можна розташувати підприємство

2. Керуючись масштабом карти та схемами вибраних маршрутів доставки матеріалів та сировини, розрахуємо довжину маршрутів L для кожного із варіантів, в км.

Оскільки масштаб карти 1см : 1км, тоді отримаємо:

L(2)=1?6=6 км (знаходиться у вільній економічній зоні)

L(6)=1?10,5=10,5 км (знаходиться в звичайному районі)

L(23)=1?10=10 км (знаходиться в елітному, центральному районі з розвинутою інфраструктурою)

L(9)=1?12=12 км (знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою)

L(17)=1?5,5=35,5 км (знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою)

L(14)=1?8,5=8,5 км (знаходиться в звичайному районі)

3. Розрахуємо масу матеріалів та сировини, яка буде перевозитись за рік за кожним із варіантів маршрутів, за наступною формулою:

[тонн],

де М - маса 1 виробу, кг;

Р - кількість потенційних покупців, які мешкають в регіоні;

К5 - коефіцієнт, який враховує, скільки саме покупців, які проживають в регіоні, завітають до підприємства:

- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з розвинутою інфраструктурою, то К5=0,05?0,1;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то К5=0,025?0,05;

- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то К5=0,005?0,025;

- якщо підприємство знаходиться у вільній економічній зоні, то К5=0,025?0,05.

К6 - коефіцієнт, який враховує, скільки потенційних покупців зроблять покупки, зайшовши до даного підприємства:

- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з розвинутою інфраструктурою, то К6=0,1?0,15;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то К6=0,12?0,17;

- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то К6=0,15?0,2;

- якщо підприємство знаходиться у вільній економічній зоні, то К6=0,12?0,17.

4. Для кожного із варіантів розташування підприємства розрахуємо виручку (виторг) підприємства Д за рік за наступною формулою:

Д= ц·Р·К5•К6,

де ц - середня ціна одиниці товару, грн.;

Р - кількість потенційних покупців, які мешкають в даному регіоні;

5. Розрахуємо витрати, які залежать від місця розташування підприємства для кожного із заданих місць розташування.

5.1 Розрахуємо витрати на транспортування матеріалів та сировини, комплектуючих, готової продукції від джерел постачання до місця розташування підприємства В1 за формулою:

де - вартість транспортування 1 тонно-км вантажу даного виду, грн.;

- відстань від джерела постачання до місця розташування підприємства, км.;

- маса матеріалів, сировини, комплектуючих, готової продукції, як і постачаються на підприємство від джерела постачання за рік, тонн;

n - кількість видів сировини, матеріалів, готової продукції, комплектуючих тощо;

К1 - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати на переміщення транспортних засобів від джерел постачання до місця знаходження підприємства, включаючи оплату проїзду транспорту порожняком:

- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з розвинутою інфраструктурою, то К1=1,25?1,5;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то К1=1,1?1,25;

- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то К1=1,00?1,10;

- якщо підприємство знаходиться у вільній економічній зоні, то К1=1,00?1,10.

Отже, знаходимо В1 для кожного із варіантів місця розташування підприємства:

В1(2)=1•(1,2•6•6,27)=45,14 (грн.)

В1(6)=1•(1,2•10,5•1,57)=19,78 (грн.)

В1(23)=1,25•(1,2•10•10,45)=156,75 (грн.)

В1(9)=1,1•(1,2•12•6,27)=93,32 (грн.)

В1(17)=1,1•(1,2•5,5•6,27)=45,52 (грн.)

В1(14)=1•(1,2•8,5•1,57)=16,01 (грн.)

5.2 Витрати на заробітну плату персоналу В2, включаючи її доставку до місця роботи, розраховуються за формулою:

,

де - середньомісячна заробітна плата одного працівника даної професії та спеціальності, грн./місяць;

? - коефіцієнт, який враховує виплати підприємства в обов'язкові державні соціальні фонди, в відносних одиницях;

- кількість працівників даної професії або спеціальності;

12 - число місяців в році;

К2 - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати на заробітну плату у випадку, коли підприємство знаходиться в зоні дуже розвинутої інфраструктури:

- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з розвинутою інфраструктурою, то К2=1,15?1,3;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то К2=1,05?1,15;

- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то К2=1,00?1,05;

- якщо підприємство знаходиться у вільній економічній зоні, то К2=1,15?1,3.

m - число професій або спеціальностей працівників.

Знайдемо В2 для кожного із варіантів розміщення підприємства, що задані.

В2(2)=1,15•(145•(1+0,38)•5•12)= 13806,9 (грн.)

В2(6)= В2(14)=1•(145•(1+0,38)•5•12)=12006 (грн.)

В2(23)=1,15•(145•(1+0,38)•5•12)= 13806,9 (грн.)

В2(9)= В2(17)=1,05•(145•(1+0,38)•5•12)=12606,3 (грн.)

5.3 Розрахуємо витрати на оренду приміщень В3 за наступною формулою:

В3= К3•dі•S•12

де dі - розцінка, тобто плата за оренду 1 кв. м. Приміщень за місяць, яка діє в даний час, грн./кв. м;

S - площа приміщень, які орендуються, кв. м.;

12 - число місяців в році;

К3 - коефіцієнт, який враховує збільшення орендної плати персоналу при наближенні до центральних районів, тобто до розвинутої інфраструктури:

- якщо підприємство знаходиться в елітному, центральному районі з розвинутою інфраструктурою, то К3=1,3?1,6;

- якщо підприємство знаходиться в районі з розвинутою інфраструктурою, то К3=1,1?1,3;

- якщо підприємство знаходиться в звичайному районі, то К3=1,0;

- якщо підприємство знаходиться у вільній економічній зоні, то К3=1,0.

Розрахуємо величину В3 для кожного із варіантів розміщення підприємства.

В3(2)=1•2,7•115•12=3726 (грн.)

В3(6)= В3(14)= 1•2,7•115•12=3726 (грн.)

В3(23)= 1,3•2,7•115•12=4843,8 (грн.)

В3(9)= В3(17)= 1,1•2,7•115•12=4098,6 (грн.)

5.4 Розрахуємо величину податків на капітал В4 за формулою:

де К - вартість основного капіталу, який задіяний в бізнесі, грн..;

? - загальна ставка податку на основний капітал, в %;

К4 - коефіцієнт, який враховує зменшення податків при розташуванні підприємства в вільній економічній зоні:

- якщо підприємство знаходиться в районі вільної економічної зони, то К4=0,2?0,5;

- якщо підприємство знаходиться в інших районах, К4=1,0;

5.5 Розрахуємо величину податків з доходу (виторгу) В5 за формулою:

економічний орендний реєстрація знак

де Д - виручка (виторг) підприємства за рік, грн.;

? - загальна ставка податку з обороту (непрямі та прямі податки на бізнес) та податку на прибуток, у %.

К4 - коефіцієнт, який враховує зменшення податків при розташуванні підприємства в вільній економічній зоні:

- якщо підприємство знаходиться в районі вільної економічної зони, то К4=0,2?0,5;

- якщо підприємство знаходиться в інших районах, К4=1,0.

6. Для кожного із варіантів визначимо загальні витрати В, які залежать від місця розташування підприємства за формулою (2.6.2):

В=В1+В2+В3+В4+В5

В(2)=45,14+13806,9+3726+301,6+21478,4=39158,04 (грн.)

В(6)=19,78+12006+3726+1508+6649,5=23909,28 (грн.)

В(23)=156,75+13806,9+4843,8+1508+44330=64645,45 (грн.)

В(9)=93,32+12606,3+4098,6+1508+26598=44904,22 (грн.)

В(17)=45,52+12606,6+4098,6+1508+26598=44856,72 (грн.)

В(14)=16,01+12006+3726+1508+6649,5=23905,51 (грн.)

7. Розрахуємо брутто-прибуток для кожного із варіантів розташування підприємства та виберемо найкращий варіант за формулою (2.6.1).

БП(2)=85800-39158,04=46641,96 (грн.)

БП(6)=21450-23909,28= -2459,28 (грн.)

БП(23)=143000-64645,45=78354,55 (грн.)

БП(9)=85800-44904,22=40895,78 (грн.)

БП(17)=85800-44856,72=40943,28 (грн.)

БП (14)=21450-23905,51= -2455,51 (грн.)

Висновки: отже, як видно із розрахунків, найкращим варіантом місця розташування підприємства є 23, яке знаходиться в центральному, елітному районі з розвинутою інфраструктурою на відстані 10 км від джерела А, звідки доставляються сировина і матеріали.

2.7 Розрахунок основних видів податків

В процесі своєї діяльності підприємець повинен сплачувати близько 20 основних та 15 місцевих податків. Основними із них є податок на прибуток, акцизний збір та податок на додану вартість.

Визначимо перш за все наступні поняття:

1) Оптова ціна Цо - це собівартість виробу S плюс плановий прибуток Р:

Цо=S+Р

2) Вільна ціна Цв - це сума собівартості виробу S, прибутку Р, акцизу А та податку на додану вартість ПДВ:

Цв=S+Р+А+ПДВ

І. Податок на прибуток підприємства - один із основних прямих податків, який повинен сплачувати підприємець.

Об'єкт оподаткування - прибуток, що визначається як різниця між валовим доходом і валовими витратами та амортизаційними відрахуваннями, які отримало підприємство протягом певного періоду.

Величина податку з прибутку П може бути розрахована за наступною формулою:

, (2.7.1)

де ВД - валовий дохід, грн.;

ВР - валові витрати, грн.;

АВ - сума амортизаційних відрахувань, грн.;

? - ставка податку на прибуток, загальна ставка .

Валовий дохід - це загальна сума прибутків суб'єкта від усіх видів діяльності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній, нематеріальній формах як в Україні, так і за її межами.

Валові витрати - це розмір будь-яких витрат суб'єкта бізнесу в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які здійснюються для компенсації вартості придбаних товарів, послуг і т.п. для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Датою виникнення валового доходу є те, що настало раніше: або надходження грошей на поточний рахунок суб'єкта, або відвантаження ним продукції.

Датою появи валових витрат є теж те, що настане раніше: або списання грошей з поточного рахунку суб'єкта, або дата оприбуткування матеріалів у себе на складі.

ІІ. Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, який включається в ціну реалізації цих товарів. Акциз - це податок у ціні. Акцизний збір сплачується незалежно від результатів фінансової діяльності суб'єкта бізнесу. Величина акцизного збору А (в грн.) розраховується за формулою:

,

де - вільна ціна, грн.;

? - ставка акцизу, в відносних одиницях.

Об'єкт оподаткування акцизним збором - це обсяг (оборот) реалізації підакцизних товарів (у вільних цінах) для вітчизняних товарів, або митної вартості товарів з урахуванням мит і митних зборів для імпортованих товарів. Платники акцизного збору - виробники й імпортери підакцизних товарів.

Формула для розрахунку акцизу має вигляд:

, (2.7.2)

де S - собівартість одиниці продукції, грн.;

Р - плановий прибуток від реалізації одиниці продукції, грн.;

? - ставка акцизного збору, в відносних одиницях.

ІІІ. Податок на додану вартість (ПДВ) - це один із найголовніших непрямих податків. Об'єкт оподаткування - це операції продажу товарів, робіт, послуг, ввезення товарів в Україну. ПДВ встановлюється на товари, послуги і т.п., а не для окремих суб'єктів. База оподаткування - вільні ціни (або регульовані ціни, якщо вони регулюються державою).

Величина ПДВ розраховується за формулою:

,

де - вільна ціна товару, грн.;

? - ставка податку ПДВ, ?=20%.

Розмір ПДВ, що підлягає сплаті, розраховується за формулою:

, (2.7.3)

де - вільна ціна проданого товару, грн.;

- вільна ціна куплених матеріалів, грн.;

? - ставка податку ПДВ, ?=20%.

Також розмір ПДВ, що підлягає сплаті, можна розрахувати ще й за наступною формулою:

,

де - ціна реалізації проданого товару, грн.;

- ціна куплених матеріалів, грн.;

? - зустрічна ставка ПДВ, ?=0,1667%.

Таблиця 2.7.1

Надходження грошей за відправлену продукцію	Відвантаження продукції замовником	Списання грошей з рахунку за отримані матеріали, видачу зарплати та інші	Оприбуткування матеріалів на складі та фіксація інших витрат
Дата	Сума	Дата	Сума	Дата	Сума	Дата	Сума
4.03	130000	2.02	130000	3.03	15000	2.03	15000
5.06	45000	13.05	45000	7.05	24000	5.04	24000
6.09	94000	31.08	94000	24.07	32000	22.07	32000
12.12	123000	12.11	123000	11.12	41000	9.12	41000

Таблиця 2.7.2

Товари	Собівартість одного виробу, грн.	Плановий прибуток, грн.	Ставка акцизного збору ?, в відносних одиницях	Кількість виробів, шт.
А	5000	1000	0,15	10000
Б	6000	1200	0,10	12000
В	7000	1300	0,40	13000

Таблиця 2.7.3

Операції	Виготовлена продукція	Отримані матеріали
	Сума у вільних цінах, грн.	Дата відвантаження	Дата отримання коштів	Сума у вільних цінах, грн.	Дата списання коштів з рахунку	Дата виписки податкової на товар
а	125000	1.02	4.03	34000	16.01	17.01
б	200000	12.02	10.02	56000	12.02	14.02
в	230000	25.03	11.04	120000	17.03	12.03

1. Користуючись даними табл.2.7.1 та формулою 2.7.1, розрахуємо величину податку на прибуток, який повинен сплатити підприємець за перший, другий, третій та четвертий квартали. Амортизаційні відрахування приймемо щоквартально по 10 тис. грн. , а ставку на прибуток - 30%.

І квартал:

ІІ квартал:

ІІІ квартал:

ІV квартал:

2. На основі табл. 2.7.2 та формули 2.7.2, розрахуємо величину акцизного збору, який повинен сплатити виробник за виробництво кожного виду підакцизних товарів, а також всіх товарів разом.

Товар А:

- для одиниці продукції:

- для всієї випущеної продукції даного виду:

Товар Б:

- для одиниці продукції:

- для всієї випущеної продукції даного виду:

Товар В:

- для одиниці продукції:

- для всієї випущеної продукції даного виду:

Величина акцизного збору для всіх випущених товарів:

Азаг=10588000+9600000+71932900=82590900 (грн.)

3. Розрахуємо вільну ринкову ціну по кожному із видів товарів за наступною формулою:

.

Для товару А:

Для товару Б: