Банківська система в Україні

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Не можуть брати участь юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації

Юридичні та фізичні особи, що бажають заснувати банк, насамперед повинні проаналізувати ринок капіталів, а також ступінь задоволення підприємницьких структур та населення у банківських послугах, щоб визначити конкурентноздатність нового банку. Адже якщо новому банку буде дуже важно контролювати з уже діючими банками, то можливо, краще влити капітали в один з функціонуючих банків, зміцнив тим самим його і отримавши домовленість на тісне співробітництво.

Якщо ж рішення про створення вже прийняте то тепер необхідно визначити вид господарського товариства до якого він буде належати.

За організаційно - правовою нормою банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальність або акціонерного банку.

Для реєстрації комерційного банку орган управління в 2-тижневий строк після аудиторної перевірки фінансового стану засновників подає до регіонального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

а) заява про реєстрацію банку за підписом уповноваженої особи;

б) установчий договір підписаний засновниками банку та завірений їх печатками. Підписи фізичних осіб завіряються нотаріально.

В договорі визначаються:

вид товариства;

мета діяльності;

склад засновників, їх найменування, місце знаходження;

особа уповноважена для укладання угод;

відповідальність сторін;

порядок вирішення суперечностей, тощо.

в) статут банку затверджений установчими сборами, підписаний уповноваженою особою;

г) протокол установчих зборів;

д) економічне обгрунтування і мета створення банку;

є) бухгалтерську і фінансову звітність учасників банків на 1 число місяця, в якому здійснюється внесок до фонду;

ж) наявність професійно - придатних перших керівників банку кандидатури яких подані НБУ;

з) копія платіжного доручення про внесення плати за реєстрацію банку;

і) угоду про надання приміщення для розміщення банку;

ї) установчі документи акціонерів банку;

к) копія рішення органів Антимонопольного комітету про надання згоди на створення банку.

НБУ встановлює мінімальний розмір статутного фонду комерційного банку .

Статутний капітал банку може формулюватися лише за рахунок власних коштів засновників. Забороняється використовувати для формування статутного фонду комерційного банку бюджетні кошти, кошти одержані в кредит під заставу.

Частку в статутний капітал можна зробити у національній валюті, майні і пов'язаних з ним майнових правах.

Рішення банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статус юридичної особи.(ст. 17 Закону “Про банки і банківську діяльність”).

НБУ видає банку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою ним формою.

Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку.

Вищим органом управління є загальні збори учасників. Вони визначають основні напрями діяльності банку, вносять зміни та доповнення до статуту, змінюють розміри статутного капіталу, призначають та звільняють з посади голів та членів спостережної ради банку, ревізійної комісії, розподіляють прибуток, приймають рішення про припинення роботи банку, призначення ліквідатора, затверджують ліквідаційні бланки, тощо.

Спостережна рада банку обирається загальними зборами учасників числа учасників банку або їх представників. Її члени не можуть входити до складу правління або ревізійної комісії банку. Повноваження і порядок роботи спостережної ради банку визначається статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджується загальними зборами учасників банку.

Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формуванням фондів, необхідної для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішенням загальних зборів учасників і спостережної ради банку. Правління діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами та спостережною радою.

Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово - господарською діяльністю банку таким чином:

контролює дотримання банком законодавства України і нормативно-правових актів НБУ;

розглядає звіти внутрішніх та зовнішніх аудиторів та готує відповідні пропозиції учасникам загальних зборів;

- вносить на загальні збори учасників або спостережній раді пропозиції щодо будь-яких систем віднесених до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової і стабільної роботи банку та захисту інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія обирається загальними зборами з числа учасників або їх представників. Вона підзвітна загальним зборам учасників банку.

Членами комісії не можуть бути особи що є керівниками банку.

Повноваження ревізійної комісії визначаються статутом банку, а порядок її роботи положенням про ревізійну комісію, що затверджується загальними зборами учасників банку.

3.2 Правові засади контролю Національного банку за діяльністю інших банків

НБУ виступає немов би посередником між державою та іншими банками. Він засобами, які має в своєму розпорядженні спираючись на конституцію і законодавство, втілює в життя економічну політику держави. Як орган економічної влади з особливими функціями Національний банк регулює державне правління в банківській системі, контролює порядок створення інших банків, здійснює нагляд за їх діяльністю, за діяльністю їх відділень, філій, представництв на території України. Його погляд спрямованій на забезпечення сталості банківської системи, захист інтересів клієнтів шляхом зменшення ризиків у діяльності інших банків.

За діяльністю інших банків здійснює контроль Головне управління банківського нагляду Національного банку України, Кримське республіканське та обласні управління НБУ.

Державне регулювання діяльності банків здійснюються у таких формах:

І. Адміністративне регулювання:

реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;

застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

погляд за діяльністю банків;

надання рекомендацій щодо діяльності банків.

ІІ. Індикативне регулювання

встановлення обов'язкових економічних нормативів;

визначення норм обов'язкових резервів для банків;

встановлення норм відрахувань до резервів на покриття коштів від активних банківських операцій;

визначення процентної політики;

рефінансування банків;

кореспондентських відносин;

управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

операції з цінними паперами на відкритому ринку;

імпорт та експорт капіталу.

Наглядова діяльність НБУ охоплює всі банки і підрозділи, афішованих та споріднених осіб банків в межах України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог законодавства щодо здійснення банківської діяльності.

При здійсненні банківського нагляду НБУ має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів НБУ для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

При здійсненні банківського нагляду НБУ може користуватися послугами інших установ за окремими угодами.

НБУ здійснює банківський нагляд на індивідуальний та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення вимог щодо банківської діяльності.

У разі розгляду НБУ питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку для надання пояснень запрошується голова ради директорів, або голова спостережної ради цього банку, за винятком випадків призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку і призначення ліквідатора.

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах НБУ співпрацює з відповідними органами цих держав.

Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” НБУ встановлює для всіх інших банків обов'язкові економічні нормативи:

мінімальний розмір статутного фонду для інших банків, які створюються та вже діють;

достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків;

нормативи ліквідності банку

максимальний розмір ризику на одного позичальника

норматив інвестиційної діяльності*.

Згідно ст. 69 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банк зобов'язаний подавати НБУ фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості. НБУ має право вимагати від банку подання консолідованої звітності.

Кожен власник істотної частини у банку, який є юридичною особою, зобов'язаний подати НБУ у встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт містить:

види діяльності, які здійснює юридична особа;

інформація щодо суб'єктів господарювання, в яких особа має участь;

баланс та звіт про прибутки цієї особи, на кінець останнього фінансового року.

НБУ має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформації від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку забезпечення дотримання положень законодавства.

Фінансова звітність банків, що подається до НБУ має бути щорічно перевірена аудитором. Аудиторська перевірка банку здійснюється аудитором, який має сертифікат НБУ на аудиторську перевірку банківських установ.

Аудиторський звіт має містити:

баланс банку;

звіт про рахунки доходів та витрат;

звіт про рух капіталу;

таблицю строків активів і пасивів;

інформацію стосовно достатності резервів та капіталу банку;

інформацію стосовно адекватності бухгалтерського обліку, процедуру внутрішнього аудиту та заходів контролю банку;

висновок про те, чи відображає наданий банком фінансовий звіт дійсний фінансовий стан банку.

Банк зобов'язаний публікувати квартальні бланки, а також звіт про прибутки (збитки) в газеті “Урядовий кур'єр” або “Голос України” протягом місяця наступного за звітним кварталу.

Банк зобов'язаний публікувати річну фінансову звітність, підтверджену аудитором, не пізніше 1 червня наступного за звітом року в тих же газетах.

Робота по банківському нагляду диференційована по трьом основним напрямкам: загальний нагляд, інтенсивний нагляд та високого ступеня.

Загальний погляд розповсюджується на стало працюючі банки, які є фінансово-стійкими, виконують економічні нормативи, норми діючого законодавства та накази НБУ, мають добру ділову репутацію. Його здійснюють регіональні управління НБУ. Загальний погляд полягає в контролі за виконанням економічних нормативів та перевірки інших звітів, що надаються банками. Інформація про виявлення порушення направляється Правлінню НБУ для винесення відповідних рішень.

Інтенсивний нагляд розповсюджується на банки, які порушують економічні нормативи а також допускають інші незначні порушення, вони не відрізняються фінансовою стабільністю.

Нагляд високого ступеня застосовується по відношенню до банків, які систематично порушують економічні нормативи та допускають інші грубі порушення або мають незадовільний фінансовий стан.

Приймаючи рішення про застосування інтенсивного нагляду високого ступеня, Головне управління банківського нагляду НБУ проводить інспектування банків їх відділень, філій та представництв, спрямованих на виявлення причин порушень та недоліків в роботі банку. Інспектори НБУ провіряють законність виконаних операцій, діяльність внутрішнього і зовнішнього аудиту, стан обліку, достовірність звітів, засновницьких та інших документів.

За висновком інспектування керівництву банку направляється інформація, в якій вказується причини виявлення недоліків, дається оцінка фінансового стану банку, його можливості та шляхи виходу із склавшоїся ситуації. Вимоги НБУ обов'язкові до виконання .

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки НБУ, банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ або здійснення ризикованих операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, НБУ адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу до яких відносяться:

письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих витрат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку;

укладання письмової угоди з банком за якою банк чи

визначена радою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, тощо;

видати певні розпорядження стосовно банку який порушив законодавство.

У разі порушення банківського законодавства чи нормативно-правових актів НБУ, що спричинило значну втрату активів або доходів і настанні ознак неплатоспроможності банку, НБУ має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку.

Якщо в діях керівника банку або фізичної особи чи представника юридичної особи - власника істотної частини участі, якій пред'явлено обвинувачення у вчинені злочину, не встановлено складу злочину, але має місце порушення вимог банківського законодавства або нормативно-правових актів НБУ або якщо таку особу визнано винною у вчинені корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, НБУ має право видати банку розпорядження про звільнення такої особи з посади, або заборону користуватися правом голосу придбаних акцій лише на підставі попереднього дозволу НБУ.

Рішення НБУ щодо призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом .

Штрафи на керівників та службових осіб банку, фізичних осіб - власників істотної участі - накладаються в порядку, передбаченим Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок застосування заходів впливу передбачених банківським законодавством, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків і інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ, встановлюється законами України та нормативно-правовими актами НБУ

Висновки

Банки являються однією із найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво перевищує ефективність суспільного виробництва, сприяє зросту виробництва суспільної праці.

Україна на сьогоднішній день знаходиться у стані переходу до нової економічної системи, що заснована не на командно-розподільних, а на ринкових відносинах. Ринковій економіці потрібна відповідна банківська система, яка поступово починає складатися.

Відомо що кредитно-банківська система має життєво важливе для любої країни світу, вона служить об'єктом пильного нагляду і регулювання як зі сторони НБУ так і зі сторони вищих органів державної влади й управління.

На сьогоднішній день банківська система України представлена двома рівнями, такими як НБУ та інші банки.

Національний банк встановлює правила та проводить реєстрацію інших банків, видає ліцензії на ведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю інших банків в Україні. Як банк-банків тобто центральний банк, веде рахунки інших банків, здійснює їх розрахунково-касове обслуговування, надає кредити банкам, встановлює правила існування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУ організовує касове виконання бюджету банківської системи України, надає кредити уряду. Головною метою Центрального банку є забезпечення стабільності грошової одиниці, це є чітко вказано в Основному Законі України - Конституції.

Другою ланкою банківської системи є інші банки. Вони є основною ланкою грошово-кредитної системи і відносяться до особливої категорії ділових підприємств. Інші банки заохочують вкладення капіталів, заощаджень населення і інші вільні кошти, які вивільняються в процесі господарської діяльності, й пропонують їх у тимчасове користування іншим опонентам, які потребують додаткового капіталу. Головною метою інших банків є отримання максимального прибутку.

Правові норми, що регулюють банківську діяльність містяться як у загальних так і спеціальних, присвячених регулюванню тільки банківських відносин, нормативних актах. До них належать Конституція України, закони України і постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, постанови, положення, інструкції НБУ та Міністерства фінансів України.

Отже, можна зробити висновок, що сукупність всіх правових норм, що регулюють організацію банківської системи, діяльність Національного банку України, діяльність інших банків різних форм власності і проведення банківських операцій, становлять визначених комплекс норм і предметну єдність. Крім того, норми банківського права включають також норми інших галузей національного права.

Список використаної літератури:

1. Конституція України від 28.06.1996р.

2. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999р.

3. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.09.2001р.

4. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991р.

5. Закон України “Про підприємництво” від 07.02.1991р.

6. Закон України “Про підприємництво в Україні” від 27.03.1991р.

7. Закон України “Про Антимонопольний комітет України” від 13.07.2000р.

Постанова правління НБУ №77 від 27.03.1996р. “Про затвердження положень”, “ Про порядок створення і реєстрації комерційних банків” та “Про порядок ліцензування банків України”.

8. Амесов Е.А. - учебное пособие “ Финансовое право Украины” - 2000г., Харьков из-во “Эспада”.

9. Бленчук П.Д., Диннін О.Г., Лютий І.О., Скороход О.В. - підручник “Банківське право, українське та європейське”. - 1999 Киів: “Атіса”

10. Воронова Л.К - Підручник “Фінансове право” 1998 Харків вид-во “Консуль”

11. Мороз А.Н. - учебник “Основы банковского дела” - 1994г. Киев: из-во “Либра”.

12. Антонова А.О. Банківська система України: становище та перспективи розвитку // Управління розвитком. -- Х., 2008. -- N2. -- С.149-150.

13. Банківська система України / [В.В. Коваленко, О.Г. Коренєва, К.Ф. Черкашина, О.В. Крухмаль] -- Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. -- 187 с.

14. Банківська система України в європейському контексті: генеза, структура, конкурентний потенціал. / [В.В. Анісімов та ін.]; за ред. Р.Ф. Пустовійта; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. -- К.: УБС НБУ, 2009. -- 399 с.

15. Воробйова О.І. Банківська система країни та її вплив на реальний сектор економіки / О.І. Воробйова. -- Сімф.: Доля, 2008. -- 198 с.

16. Єпіфанов А.О. Методологічні складові ефективного розвитку банківського сектору економіки України / А.О.Єпіфанов. -- Суми: Університетська книга, 2007. -- 415 с.

17. Краснолобова Л.С. Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків // Збірник наукових праць. -- Донецьк, 2009. -- Т.10: Серія: Економіка, вип.122: Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України. -- С.86-96.

18. Національний банк України. Офіційний сайт. - Електронний ресурс: Режим доступу Новий етап розвитку банківської системи України: зростання участі іноземних інвесторів. / [Т.С. Смовженко та ін.]; за наук. ред. Т.С. Смовженко; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. -- К.: УБС НБУ, 2008. -- 231 с.

19. Онищенко Ю.І. Банківська система як складова фінансової системи //

Размещено на Allbest.ru