Розрахунок економічних показників діяльності готелю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з курсу «Економіка підприємства»

на тему: «Розрахунок економічних показників діяльності готелю»

ЗМІСТ

Завдання

Вступ

1. Розрахунок економічних показників діяльності пральні

1.1 Виробнича потужність і виробнича програма

1.2 Собівартість прання 1 кг білизни

1.3 Розрахунок суми доходів пральної

2. Економічні показники експлуатаційної діяльності готелю

2.1Розрахунок показників основного капіталу

2.2Розрахунок показників оборотного капіталу

2.3Розрахунок трудових показників

2.4Розрахунок експлуатаційних витрат готелю

2.5Розрахунок доходів готелю

3. Розрахунок показників ефективності діяльності готелю

3.1Розрахунок показників використання основних фондів

3.2Розрахунок показників ефективності використання оборотних коштів

3.3 Розрахунок показників рентабельності

Висновки

ВСТУП

Відомо, що економіка підприємства є самостійною економічною дисципліною, предметом вивчення якої є діяльність підприємства, процес розробки і прийняття господарських рішень. Саме цим ми будемо займатися при виконанні даного курсового проекту. У проекті розглянемо питання організації у готелі власної пральні, визначимо економічні показники її діяльності, вплив діяльності пральні на економічні показники діяльності готелю в цілому. Метою даної роботи є вирішення, чи є раціональним відкриття власної пральні на території готелю, чи все - таки більш доречно буде користуватися послугами сторонніх пральних. Для цього треба буде розрахувати і порівняти показники, що характеризують діяльність готелю до того, як пральня почала свою роботу і після деякого часу її функціонування. Курсовий проект поділяється на три частини. Перша частина присвячена розрахунку економічних показників діяльності пральні. В першу чергу треба буде визначити виробничу потужність та виробничу програму пральні, а також провести калькулювання виробничої собівартості. У другому розділі необхідно буде визначити економічні показники експлуатаційної діяльності готелю в цілому, тобто проаналізувати показники основного та оборотного капіталу, чисельності робітників, фонду заробітної плати, витрат на оплату праці, інших витрат і доходів готелю. Третій розділ має назву - розрахунок показників ефективності діяльності готелю. Тут враховуються значення показників технічного стану, руху, ефективності використання, рентабельності. Після того, як будуть проведені розрахунки за всіма трьома розділами, можна буде прийняти раціональне рішення щодо того, чи варто готелю облаштовувати власну пральню.

1. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЛЬНІ

Для власних потреб готелем «S» у 2002 році було випрано 63700 кг білизни за ціною 1,3 грн./кг (без ПДВ). Керівництво готелю прийняло рішення про обладнання власної пральні в 2 кварталі 2003 року. Було розглянуто Проект Й обладнання пральної, запропонований шведською фірмою «Електролюкс». Характеристики обладнання наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Проект Й. Характеристика обладнання.

Найменування обладнання	Характеристики	Ціна, грн.	Шт.
1. Пральна машина FL330	Номінальна потужність - 24кВт, завантаження - 32 кг, тривалість 1 прання - 75 хв.	20654	2
2. Гідро центрифуга С91	Номінальна потужність - 0,65 кВт, завантаження - 18 кг сухої білизни	10960	1
3. Сушильна машина ТТ 600	Номінальна потужність - 30 кВт, завантаження - 30 кг, тривалість 1 сушіння - 30 хв.	10862	1
4. Гладильний каток ІМ 3320/2	Номінальна потужність - 22,5 кВт	23584	2
5. Візок для білизни RV73		456	3
6. Візок для брудної білизни BV131		1050	2
7. Стелаж		850	2

Необхідно визначити:

· розмір виробничої потужності і виробничої програми пральної;

· повну собівартість прання 1 кг білизни;

· суму доходу, який отримає пральня у разі виконання послуг для сторонніх споживачів.

1.1 Виробнича потужність і виробнича програма

Виробнича потужність підприємства - максимально можливий річний обсяг випуску продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту, кількості та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології і організації виробництва.

Розмір виробничої потужності визначимо на підставі характеристики виробничого обладнання (таблиця 1.1) шляхом порівняння продуктивності пральних машин. Розрахунок виконується у такій послідовності:

1) визначимо кількість повних операційних циклів для кожного виду машин за один робочий день в залежності від тривалості робочого дня і операційного циклу

Для цього тривалість одного робочого дня (кількість робочих годин на день) поділимо на тривалість одного циклу. Оскільки кількість робочих годин на день (відповідно до завдання) складає 8,2, а тривалість одного прання 75 хвилин, то отримаємо:

8,2 : 1,25 = 6,56.

Таким чином отримуємо 6 повних циклів прання.

Для сушильної машини ТТ600 (при тривалості 1 сушіння 30 хвилин) кількість повних операційних циклів складе:

8,2 : 0,5 = 16,4.

Отримуємо 16 повних циклів сушіння.

2) обчислимо кількість білизни, яку можна обробити за один день, як добуток кількості повних операційних циклів, норми завантаження машин за 1 цикл і кількості машин зазначеного виду

Кількість повних операційних циклів прання = 6;

Норма завантаження пральних машин за 1 цикл = 32 кг;

Кількість пральних машин FL330 = 2.

Таким чином кількість білизни, яку можна попрати за один день, складе:

6 • 32 • 2 = 384 кг

Кількість повних операційних циклів сушіння = 16;

Норма завантаження сушильної машини за 1 цикл = 30 кг;

Кількість сушильних машин ТТ600 = 1.

Кількість білизни, яку можна посушити за день, складе:

16 • 30 • 1 = 480 кг

3) розрахуємо кількість робочих днів у 2003 році за умови, що пральня працюватиме 22 дні на місяць. Слід враховувати дату введення в дію обладнання

Оскільки пральня починає працювати з 2 кварталу 2003 року, то протягом цього року вона працюватиме 9 місяців. Щоб розрахувати кількість робочих днів треба кількість місяців помножити на кількість робочих днів на місяць:

22 • 9 = 198 днів

4) визначимо максимальну кількість білизни, яку можна обробити окремо на пральних і сушильних машинах. Для цього кількість білизни, яку можна обробити за 1 день, помножують на кількість робочих днів у 2003 році.

Для пральних машин вона становитиме:

384 • 198 = 76032 кг

Для сушильних машин:

480 • 198 = 95040 кг

5) на підставі двох отриманих величин визначимо виробничу потужність пральної, враховуючи технологічні особливості прання білизни.

Оскільки потужність пральних машин дорівнює 76032 кг, а сушильних - 95040 кг, то виробнича потужність пральної складе 76032 кг.

Виробнича програма - це завдання підприємства з номенклатури, асортименту, обсягу та якості продукції (послуг, робіт).

Розмір виробничої програми складається з кількості білизни, що підлягає пранню для задовільнення потреб готелю, і кількості білизни, що підлягає пранню на замовлення сторонніх споживачів. У курсовому проекті розмір виробничої програми в 2003 році умовно дорівнює 67,5 т білизни за 9 місяців.

1.2 Собівартість прання 1 кг білизни

Калькулювання собівартості - це визначення розміру витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці певного виду робіт (послуг) по окремих видах витрат.

Характеристика діяльності пральні готелю наведена у завданні на курсову роботу.

Калькулювання виробничої собівартості прання білизни відбувається за статтями, наведеними у таблиці 1.2. Розрахунковий термін - 1 місяць.

основний оборотний капітал собівартість

Таблиця 1.2. Калькуляція виробничої собівартості прання білизни

Статті витрат	Сума, грн.	Структура, %
Миючі засоби	2690,48	34,62
Водопостачання	36,45	0,47
Каналізація	55,69	0,72
Електроенергія	1046,25	13,46
Тепло енергія	314,25	4,04
Заробітна плата	810	10,42
Відрахування на соціальні заходи	299,7	3,86
Амортизація	2173,53	27,97
Загально експлуатаційні витрати	345,68	4,44
Разом витрат з виробничої собівартості	7772,03	100

Обсяг прання за місяць складе: 67500 : 9 = 7500 кг або 7,5 т.

Визначимо суму витрат за всіма статтями наступним чином:

· За статтею «Миючі засоби» як сума витрат на придбання окремих видів миючих засобів. Сума витрат по кожному виду миючого засобу розраховується на підставі норм витрат миючого засобу на 1 кг білизни, обсягу прання (величини виробничої програми) і ціни за 1 кг миючого засобу.

Дані про різні види миючих засобів візьмемо із завдання.

Порахуємо витрати на пральний порошок.

Норма витрат прального порошку = 0,04 кг

Обсяг прання = 7500 кг

Ціна за 1 кг прального порошку = 7,24 грн

Спр.порошок = 0,04 • 7500 • 7,24 = 2172 грн

Порахуємо витрати на крохмаль.

Норма витрат крохмалю = 0,015 кг

Обсяг прання = 7500 кг

Ціна за 1 кг крохмалю = 2,83 грн

Скрохмалю = 0,015 • 7500 • 2,83 = 318,38 грн

Порахуємо витрати на відбілювач.

Норма витрат відбілювача = 0,004 кг

Обсяг прання = 7500 кг

Ціна за 1 кг відбілювача = 6,67 грн

Свідбілювача = 0,004 • 7500 • 6,67 = 200,1 грн

Загальні витрати на миючі засоби складуть:

Сзагальні = 2172 + 318,38 + 200,1 = 2690,48 грн

Занесемо цю суму до таблиці 1.2

· За статтею «Водопостачання» як добуток суми витрат холодної води з наступним підігрівом і без за розрахунковий місяць, обсягу прання і тарифу на холодну воду.

Дані про витрати холодної води і тариф на неї візьмемо з із завдання.

Норма витрат холодної води (із наступним підігрівом) = 0,003 м3/ кг

Норма витрат холодної води (без наступного підігріву) = 0,0105 м3/ кг

Обсяг прання = 7500 кг

Тариф на холодну воду = 0,36 грн/ 1 м3

Сводопостачання = (0,003 + 0,0105) • 7500 • 0,36 = 36,45 грн

Занесемо цей добуток до таблиці 1.2.

· За статтею «Каналізація» визначається аналогічно попередній статті. Об'єм стічної рідини приймається рівним об'єму спожитої холодної води.

Норма стічної рідини = 0,0135 л/ кг

Обсяг прання = 7500 кг

Тариф на каналізацію = 0,55 грн/ 1 м3

Сканалізація = 0,0135 • 7500 • 0,55 = 55,69 грн

Занесемо цей добуток до таблиці 1.2.

· За статтею «Електроенергія» як добуток норми витрат електроенергії, обсягу прання за місяць і тарифу на електроенергію.

Норма витрат електроенергії = 1,55 кВт/ 1 кг білизни

Обсяг прання = 7500 кг

Тариф на електроенергію = 0.09 грн/ 1 кВт

Селектроенергія = 1,55 • 7500 • 0,09 = 1046,25 грн

· За статтею «Теплоенергія» як сума плати за опалення приміщення (у залежності від об'єму приміщення і тривалості опалювального періоду) і плати за підігрів води (у залежності від обсягу прання).

Розрахуємо витрати на опалення приміщення.

Об'єм приміщення:

Площа пральної = 303,5 м2

Висота приміщення = 3,5 м

Vприміщення = S • h = 303,5 • 3,5 = 1062,25 м3

Норма витрат теплоенергії на опалення приміщення = 0,00831 Гкал/1м3

Тариф = 60 грн

Сопал. приміщення = 1062,25 • 0,00831 • 60 = 529,64 грн

Оскільки ми маємо враховувати опалювальний період, що складає

згідно мого варіанту 3 місяці, то:

529,64 грн. · 3 міс.

Сопал. приміщення = ------------------ = 176,55 грн.

9 міс.

Розрахуємо витрати на підігрів води.

Норма витрат теплоенергії на підігрів води = 0,102 Гкал/1м3

Норма витрат холодної води (із наступним підігрівом) = 0,003 м3/ 1 кг

Обсяг прання = 7500 кг

Спідігрів води = 0,102 • 0,003 • 7500 • 60 = 137,7 грн

Степлоенергія = 137,7 + 176,55 = 314,25 грн.

· За статтею «Заробітна плата» як добуток облікової чисельності виробничих робітника і заробітної плати 1 робітника за місяць.

Явочна чисельність робітників = 4 чол.

Коефіцієнт облікової чисельності = 1,5 од.

Заробітна плата 1 робітника = 135 грн

ЗП = 4 • 1,5 • 135 = 810 грн

· За статтею «Відрахування на соціальні заходи» відповідно до чинного законодавства складає 37%.

Ссоціальні заходи = 810 • 0,37 = 299,7 грн

· За статтею «Амортизація» відповідно до чинного законодавства. Амортизації підлягає все придбане обладнання пральної. Рівень інфляції і знижуючий коефіцієнт не враховуються. Для помірного включення амортизаційних відрахувань у собівартість прання білизни розраховується величина амортизаційних відрахувань за кожний квартал 2003 року, починаючи з моменту введення в дію пральної. Обчислена загальна сума амортизаційних відрахувань ділиться на кількість календарних місяців за той самий період:

? Аі

Ам = -------- ,

k • m

де Аі - величина амортизаційних відрахувань за і - тий місяць;

і - порядковий номер кварталу, для якого обчислюється велична амортизаційних відрахувань;

k - кількість часу дії обладнання пральної на рік, кв.;

m - кількість місяців у 1 кварталі.

Порахуємо загальну суму, на яку придбане обладнання пральної:

С = 20654 • 2 + 10960 • 1 + 10862 • 1 + 23584 • 2 + 456 • 3 + 1050 • 2 + 850 • 2 = 41308 + 10960 + 10862 + 47168 + 1368 + 2100 + 1700 = 115466 грн

Це обладнання відноситься до третьої групи основних фондів, тому амортизація на них нараховується в розмірі 6%.

Починаємо нараховувати амортизацію з другого кварталу.

ЙЙ квартал

На початок ЙЙ кварталу первісна вартість складе:

ПВ = 115466 грн

А2 = 115466 • 0,06 = 6927,96 грн

Балансова вартість на кінець другого кварталу складе:

БВ1 = ПВ - А2 = 115466 - 6927,96 = 108538,04 грн

ЙЙЙ квартал

А3 = 108538,04 • 0,06 = 6512,28 грн

Балансова вартість на кінець третього кварталу складе:

БВ2 = БВ1 - А3 = 108538,04 - 6512,28 = 102025,76 грн

ЙV квартал

А4 = 102025,76 • 0,06 = 6121,55 грн

Балансова вартість на кінець третього кварталу складе:

БВ3 = БВ2 - А4 = 102025,76 - 6121,55 = 95904,21 грн

Сума амортизаційних відрахувань за трьома кварталами складе:

 6927,96 + 6512,28 + 6121,55 19561,79

Ам = -------------------------- = -------- = 2173,53 грн

3 • 3 9

· За статтею «Загальноексплуатаційні витрати» як сума витрат на абонентську плату за телефон, орендну плату за приміщення і відрахувань із прибутку в інноваційний фонд - 1%, фонд розвитку шляхів - 1,2%, фонд охорони праці - 1% і комунального податку (10% від мінімального розміру фонду оплати праці). За базу оподаткування в розрахунках приймають суму всіх розрахованих раніше видів витрат, включаючи податки, скориговану на величину нормативної рентабельності - 30%. Розмір мінімальної заробітної плати на момент розрахунків становить 17 грн.

Витрати на абонентську плату за телефон порахуємо, помноживши кількість телефонів на щомісячну абонентську плату за телефон:

Стелефон = 2 • 9,92 = 19,84 грн.

Орендна плата за приміщення представляє собою добуток

площі пральної та ставки орендної плати:

Соренда = 303,5 • 1,04 =315,64 грн.

Порахуємо комунальний податок:

10% • 6 • 17=10,2 грн.

Загально експлуатаційні витрати складуть:

С = 19,84 + 315,64 + 10,2 = 345,68 грн

Розрахувавши всі витрати, зводимо отримані результати до таблиці 1.2 і визначаємо структуру, тобто вагову частку кожного елементу. Виходячи з отриманих відсотків, можна зробити висновок, що найбільша частка витрат приходиться на миючі засоби (34,63%) та амортизаційні відрахування (27,93%). Найменш значущими з огляду аналізу витрат є статті водопостачання і каналізації, що складають відповідно 0,47% і 0,72%. Це можна пояснити тим, що миючі засоби є таким основним засобом, що складає основу і специфіку діяльності пральної.

Наступним етапом розрахунків є визначення розміру повної собівартості послуг.

Розмір повної собівартості прання білизни обчислюється за допомогою розрахункової таблиці 1.3

Таблиця 1.3. Розрахунок повної собівартості послуг

Показники	Сума, грн.
Виробнича собівартість	7772,03
Рентабельність	2331,61
Виробнича собівартість з урахуванням рентабельності	10103,64
Позавиробничі витрати	202,07
Повна собівартість послуг (товарної продукції)	7974,1
Собівартість прання 1 кг білизни	1,06

Порахуємо рентабельність пральної, взявши 30% від виробничої собівартості:

Р = 7772,03 • 0,3 = 2331,61 грн

Виробнича собівартість з урахуванням рентабельності визначається як сума значень виробничої собівартості і рентабельності:

7772,03 + 2331,61 = 10103,64 грн

Позавиробничі витрати складаються з витрат на рекламу послуг пральної серед населення міста, інші представительські витрати і складають 2% величини «Виробничої собівартості з урахуванням рентабельності».

Поз. витрати = 10103,64 • 0,02 = 202,07 грн

Повна собівартість послуг складається з величини «Виробничої собівартості» і «Поза виробничих витрат».

Повна собівартість = 7772,03 + 202,07 = 7974,1 грн

Собівартість одиниці продукції визначається як відношення повної собівартості до розміру виробничої програми на місяць.

7974,1 : 7500 = 1,06 грн

Зробивши розрахунки собівартості і рентабельності, я визначила повну собівартість прання, а також собівартість прання 1 кг білизни. За допомогою цих даних можна проаналізувати зміни, що відбулися в діяльності готелю після введення пральні в експлуатацію. Судячи з вихідних даних, у 2002 році прання 1 кг білизни готелю обходилося 1,3 грн. Тепер же вартість прання 1 кг білизни знизилася до 1,06 грн., тобто на 0,24 грн. Вартість прання зменшилася, а це означає, що зменшилися загальні витрати готелю.

На основі калькуляції витрат необхідно згрупувати витрати пральної за економічними елементами і в залежності від зміни обсягу виробництва (розрахункові таблиці 1.4 і 1.5). Слід обґрунтувати і проаналізувати отримані угруповання.

Таблиця 1.4. Угрупування витрат за економічними елементами

Елементи витрат	Розмір, грн.	Структура, %
Матеріальні витрати	4143,12	53,31
Заробітна плата	810	10,42
Відрахування на соціальні заходи	299,7	3,86
Амортизація	2173,53	27,97
Інші витрати	345,68	4,44
Разом	7772,03	100

Загальні витрати розподіляються за таким економічними елементами:

1. Матеріальні витрати

2. Витрати на оплату праці

3. Відрахування на соціальні заходи.

4. Амортизація основних фондів.

5. Інші витрати.

До елементу «Матеріальні витрати» належать: витрати на обслуговування виробничого процесу: на матеріали, паливо, енергію, на роботи і послуги виробничого характеру, які виконуються сторонніми організаціями.

До елементу «Витрати на оплату праці» належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці.

До елементу «Відрахування на соціальні заходи» належать відрахуваня:

1) на державне (обов'язкове) соціальне страхування;

2) на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України);

3) до Фонду сприяння зайнятості населення.

До елементу «Амортизація основних фондів та нематеріальних

активів» належать: витрати на повне відновлення основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних виробничих фондів за встановленими нормами і порядком;

До елементу «Інші витрати» належать:

1) податки, відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, до Державного інноваційного фонду, Фонду охорони праці та ін.;

2) витрати на реалізацію продукції, участь у виставках, ярмарках і т.ін.;

3) сума сплаченої орендарем винагороди за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами.

Угрупувавши витрати за економічними елементами, я ми виділили кілька груп, серед яких більше половини складають матеріальні витрати (53,31%). Це зумовлено тим, що витрати на матеріальні ресурси найбільш необхідні для реалізації прання, тобто вони відображають специфіку діяльності пральної.

За критерієм залежності від зміни обсягу виробництва загальні витрати розподіляються на постійні та змінні. До постійних витрат належать такі, величина яких не змінюється із зміною обсягу виробництва. Вони повинні бути сплаченими, навіть якщо підприємство не виготовляє деякий час продукцію (послуги).

Змінні витрати, навпаки, збільшують або зменшують свою величину пропорційно до зміни обсягу виробництва.

У даній курсовій роботі визначення постійних та змінних витрат виконується в умовах короткострокового періоду. Короткостроковий період - період часу, достатній для зміни будь - яких факторів виробництва, крім основного капіталу. До постійних витрат відносяться амортизаційні відрахування, орендна плата, платежі з обов'язкового страхування майна підприємства, оплата праці апарату управління підприємства тощо; до змінних - витрати на матеріали, технологічне паливо, енергію, покупні ресурси і т.ін.

Групування витрат за критерієм залежності від зміни обсягу виробництва дає можливість виявити, які витрати: постійні чи змінні

Таблиця 1.5. Угрупування витрат за критерієм залежності від зміни обсягу виробництва

Групи витрат	Сума, грн.	Структура, %
1. Постійні - усього У тому числі: - амортизаційні відрахування - загально експлуатаційні витрати - витрати на заробітну плату - відрахування на соціальні заходи - витрати на обігрів приміщення	3805,46 2173,53 345,68 810 299,7 176,55	48,96 27,97 4,44 10,42 3,86 2,27
2. Змінні - усього У тому числі: - витрати на миючі засоби - витрати на водопостачання - витрати на електроенергію - витрати на каналізацію - витрати на підігрів води	3966,57 2690,48 36,45 1046,25 55,69 137,7	51,04 34,62 0,47 13,46 0,72 1,77
Разом	7772,03	100

займають більшу частку в структурі витрат підприємства. За нашими результатами виходить, що змінні витрати становлять 51,06%, що на 2,12% більше, ніж складають постійні витрати. Це знову ж таки пов'язано зі специфікою діяльності підприємства (в даному випадку пральні, де основні витрати призначені задовольняти потреби в матеріальних ресурсах, що безпосередньо використовуються при пранні).

1.3 Розрахунок суми доходу пральні

Останнім з економічних показників, що розраховуються в цьому розділі, є сума доходу пральної від надання послуг стороннім споживачам - населенню, дитячим садам, лікувальним закладам тощо. Сума доходу визначається як добуток обсягу прання для сторонніх споживачів і ціни за 1 кг білизни. Ціна визначається виходячи із собівартості прання 1 кг білизни і нормативного рівня рентабельності (ставка ПДВ не враховується).

Д = Vстор. прання • Ц1кг .

Визначимо обсяг прання для сторонніх споживачів за місяць за формулою:

Vстор. прання = Vзаг - Vпрання для себе

Vзаг = 64500 кг/рік;

Vзаг = 7500 кг/міс;

Vпрання для себе = 63700 кг/рік;

Vпрання для себе = 5308 кг/міс.

Vстор. прання = 7500 - 5308 = 2192 кг/міс.

Визначимо вартість прання 1 кг білизни за формулою:

Ц1кг = Собівартість + Рентабельність

Собівартість = 1,06 грн

Рентабельність складає 30% і в моєму випадку буде дорівнювати 0,3 грн.

Ц1кг = 1,06 + 0,32 = 1,38 грн.

Отже доходи пральної від прання для сторонніх споживачів складуть:

Д = 2192 • 1,38 = 3024,96 грн.

Ця сума є показником того, що власна пральня дозволить не тільки зменшити витрати на прання для власних потреб, але й зможе принести готелю додатковий доход від прання для сторонніх споживачів.

2. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЮ

У цьому розділі необхідно з урахуванням організації власної пральної визначити головні економічні показники готелю (основний та оборотний капітал, трудові показники, витрати та доходи) на 2003 рік.

2.1 Розрахунок показників основного капіталу

Придбання обладнання спричинить за собою зміни балансової вартості, суми знову, структури основних фондів. У таблицях 2.1, 2.2, 2.3 наведені фактичні дані за 2002р. При аналізі процесу руху основних фондів умовно приймається, що відбуття основних фондів у 2003 році не передбачається. Сума зносу на кінець 2003 року визначається як сума зносу на початку року і розміру амортизаційних відрахувань за 2003р. величина амортизаційних відрахувань розраховується відповідно до чинного законодавства.

Таблиця 2.1. Рух основних фондів, тис. грн.

Показники	2002 р.	2003 р.
Вартість на початок року	4598,4	4698,2
Надійшло за рік	119,8	115,5
Вибуло за рік	20,0	-
Вартість на кінець року	4698,2	4813,7

Вартість основних фондів на кінець 2003 року збільшилася на суму вартості основних фондів, що були придбані для облаштування пральної. Це означає, що у 2003 році готелю довелося понести додаткові витрати на придбання нового обладнання: пральних і сушильних машин, візків для білизни та стелажів, адже раніше вони не використовувалися.

Таблиця 2.2. Знос основних фондів, тис. грн.

Показники	2002 р.	2003 р.
	початок	кінець	початок	кінець
Первісна вартість	4598,4	4698,2	4698,2	4813,7
Знос	1293,1	1357,5	1357,5	1441,46
Залишкова вартість	3305,3	3340,7	3340,7	3372,24

Порахуємо знос основних фондів як суму амортизаційних відрахувань за три квартали 2003 року і суми зносу на кінець 2002 року.

Виходячи з таблиці 1.3 маємо таку суму амортизаційних відрахувань:

А = 2,174 тис.грн/міс

Сума амортизаційних відрахувань на обладнання пральної за 9 місяців (три квартали) складе:

А = 2,174 • 9 = 19,566 тис.грн

Знос на кінець 2002 року складає 1357,5 тис.грн

Також ми враховуємо, що основні фонди готелю підвернені такому ж зносу, що й у 2002 році, тому до суми зосу додаємо:

1357,5 - 1293,1 = 64,4 тис. грн.

Знос = 19,566 + 1357,5 + 64,4 = 1441,46 тис.грн.

У зв'язку з тим, що вартість основних фондів зростає пропорційно збільшенню кількості самих основних фондів, логічно, що сума зносу за 2003 рік порівняно з 2002 роком більша. Більше й залишкова вартість.

Таблиця 2.3. Склад основних фондів на кінець року, тис. грн.

Група основних фондів	2002 р.	2003 р.
1. Будівлі	4019,7	4019,7
2. Споруди	114,8	114,8
3. Машини та обладнання	47,5	163
4. Транспортні засоби	13,3	13,3
5. Виробничий та господарський інвентар	502,9	502,9
Разом	4698,2	4813,7

Пункт «машини та обладнання» збільшиться на суму вартості обладнання пральної, що становить 115,5 тис.грн.

Як вже згадувалося вище, через те, що в готелі обладнується пральня, кількість і вартість основних фондів збільшується. При чому це відбувається за рахунок придбання машин та обладнання, що необхідні для функціонування пральні, тому саме стаття «машини та обладнання» у 2003 році зростає.

2.2 Розрахунок показників оборотного капіталу

Очікується зміна в структурі оборотних коштів. Необхідно визначити:

· нормативи миючих засобів і МШП;

· залишки обігових коштів.

Таблиця 2.4. Залишки оборотних коштів, тис.грн.

Види оборотних коштів	2002 рік	2003 рік
	початок	кінець	початок	Кінець
Оборотні виробничі фонди - усього, у тому числі: 1. виробничі запаси 2. малоцінні та швидко-зношувальні предмети 3. товари	43,7 37,9 5,8 0	75,1 46,4 26,1 2,6	75,1 46,4 26,1 2,6	75,77 46,95 26,223 2,6
Фонди обігу - усього, у тому числі: 1. товари відвантажені, не оплачені в строк 2. дебіторська заборгованість 3. грошові кошти 4. інші оборотні активи	122,4 13,4 64,6 44,2 0,2	341,9 123,3 213,1 5,2 0,3	341,9 123,3 213,1 5,2 0,3	341,9 123,3 213,1 5,2 0,3
Всього оборотних коштів	166,1	417	417	417,67
Середньорічне значення	291,55	417,34

Розрахуємо залишки виробничих запасів та МШП на кінець 2003 року, визначивши їх нормативи за формулою:

H = N • P,

де N - норма запасу, грн.;

Р - денні витрати, грн./день.

Нмиючих засобів = 4,5 • (2,69 : 22) = 0,55 тис.грн.

НМШП = 0,0205 • 6 = 0,123 тис.грн.

Додамо ці суми до значень на початок 2003 року.

Визначимо середню річну вартість оборотних коштів:

1) за 2002 рік: (166,1 + 417)/2 = 291,55 грн;

2) за 2003 рік: (417 + 417,67)/2 = 417,34 грн.

Норми запасу миючих засобів і МШП наведені у завданні. Залишки обігових фондів наведені в таблиці 2.4. На кінець 2003 р. залишки змінюються тільки по додатково нормованих коштах на величину розрахованого нормативу.

Взагалі нормативи оборотних засобів показують, яка мінімальна сума грошових коштів необхідна для безперервного процесу виробництва. Ми розрахували нормативи для миючих засобів і МШП та визначили, що на миючі засоби треба витратити як мінімум 550 гривень, на МШП - 1230 грнивень. На суму цих нормативів збільшиться розмір загальних витрат готелю на придбання оборотних виробничих фондів.

2.3 Розрахунок трудових показників

Притягнення додаткового числа робітників спричинить зміну трудових показників: чисельності робітників, фонду заробітної плати, витрат на оплату праці.

Середньоспискова чисельність робітників готелю в 2002 р. склала 357 чоловік. Фонд заробітної плати розраховується як сума фонду оплати праці робітників готелю у 2002 р. (таблиця 2.5) та фонду оплати праці робітників пральні у 2003 р. (на основі розрахунків розділу 1).

Чисельність робітників збільшиться на 6 чоловік, що працюватимуть у пральні. У зв'язку з цим у 2003 році збільшаться витрати на оплату праці на 4,86 тис.грн (810 • 6 = 4860 грн):

ЗП = 438,3 + 4,86 = 443,16 тис. грн

2.4 Розрахунок експлуатаційних витрат готелю

Необхідно визначити зміну суми витрат готелю за статтями «Прання» і «Інші витрати» (таблиця 2.5).

Величина витрат за ст. «Інші витрати» збільшується на суму витрат, необхідну для обробки білизни на замовлення сторонніх споживачів. Ця сума визначається як добуток кількості білизни, що надходить від споживачів, на собівартість прання 1 кг білизни.

Інші витрати = 2,192 • 9 • 1,06 = 20,91 тис.грн.

Витрати за ст. «Прання» зменшуються, оскільки, починаючи з другого кварталу, прання білизни для потреб готелю буде відбуватися за собівартістю.

Для того, щоб визначити витрати на прання у 2003 році, помножимо кількість білизни, що буде випрана пральнею для власних потреб за три квартали на різницю між тарифом на прання і собівартістю:

Прання = (5,308 • 9) • (1,30 - 1,06) = 47,78 • 0,23 = 11,47 тис.грн.

Таблиця 2.5. Склад витрат готелю «S» у 2002 році, тис.грн.

Статті калькуляції	Сума 2002р.	Сума 2003р.
Оплата праці	438,3	438,3
Відрахуванні на соціальні заходи	212,0	212,0
Водопостачання і водовідведення	121,4	121,4
Електроенергія	200,3	200,3
Опалення	19,3	19,3
Прання	69,8	58,33
Телефонізація	140,1	140,1
Інші витрати	407,8	428,71
Витрати адміністративно-управлінські	11,9	11,9
Амортизація	94,7	94,7
Ремонтний фонд	107,6	107,6
Фонд утримання шляхів	24,0	24,0
Інноваційний фонд	5,6	5,6
Комунальний податок	7,02	7,02
Фонд охорони парці	0,9	0,9
Податок на землю	0,5	0,5
Разом	1861,2	1870,66

2.5 Розрахунок доходів готелю

За умовами курсової роботи передбачається одержання додаткових доходів від прання білизни стороннім споживачам. У таблиці 2.6 наведені данні про склад доходів готелю за 2002 р.

Таблиця 2.6. Склад доходів готелю, тис. грн.

Види доходів	2002 р.	2003 р.
Доходи від експлуатації койко-місць	1142,7	1142,7
Доходи від додаткових платних послуг	171,5	171,5
Інші доходи	619,1	646,33
Разом	1933,3	1960,53

У даній таблиці змінеться пункт «Інші доходи» на суму доходів, що отримає готель від прання для сторонніх споживачів, і складе:

619,1 + 3,025 • 9 = 646,33 тис. грн.

Необхідно визначити суму прибутків 2003р., якщо прибутки від експлуатації ліжко-місць і додаткових платних послуг умовно не зміняться. Головні фінансові показники і їх зміна можуть бути подані у формі таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Фінансові показники готелю, тис.грн.

Фінансові показники	2002р.	2003р.
Доходи	1933,3	1960,53
Витрати	1861,2	1870,66
Прибуток	72,1	89,87
Чистий прибуток	50,47	62,91

Доходи готелю ми беремо з таблиці 2.6, де підрахували суму доходів готелю і пральні.

Витрати готелю ми розраховували в пункті 2.4.

Прибуток порахуємо віднявши від доходів готелю його витрати:

П = Д - В = 1960,33 - 1870,34 = 89,87 тис. грн.

Чистий прибуток представляє собою різницю між прибутком і рентабельністю готелю:

ЧП = 89,87 - 89,87 • 0,25 = тис. грн.

В таблицях 2.5, 2.6, 2.7 відображені показники фінансової діяльності готелю, такі як загальні витрати і доходи. З цих даних видно, що витрати готелю збільшуються у 2003 році порівняно з попереднім розрахунковим періодом. Раніше ми вже визначили, що це відбувається за рахунок витрат на обладнання пральні. Але на ряду зі збільшенням витрат ростуть і доходи готелю, при чому також за рахунок діяльності пральної, адже вона працює не тільки для власних потреб, але й для обслуговування сторонніх споживачів за певну оплату цих послуг. Крім того готель є не тільки беззбитковим, але й прибутковим. До того ж у 2003 році прибуток готелю збільшується на 17,77 тисяч гривень.

3. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЮ

У цьому розділі необхідно розрахувати відносні показники використання ресурсів і діяльності підприємства за два роки, зробити порівняльний аналіз.

3.1 Розрахунок показників використання основних фондів

Для оцінки використання основних фондів на підприємстві використовують групи показників:

Показники технічного стану

· Коефіцієнт зносу:

З

Кз = ---- · 100% ,

ПВ

де З - сума зносу;

ПВ - первісна вартість основних фондів.

Дані для розрахунку візьмемо з таблиці 2.2.

З за 2002 рік = 1357,5 тис. грн.

З за 2003 рік = 1441,46 тис. грн.

ПВ за 2002 рік = 4698,2 тис. грн.

ПВ за 2003 рік = 4813,7 тис. грн.

Кз 2002 = 1357,5/4698,2 = 28,89%;

Кз 2003 = 1441,46/4813,7 = 29,94%.

· Коефіцієнт придатності:

 ЗВ

Кпр = ---- = 1- Кз = 100 - Кз ,

ПВ

де ЗВ - залишкова вартість основних фондів.

ЗВ2002 = 3340,7 тис. грн.

ЗВ2003 = 3372,24 тис. грн.

Кпр 2002 = 100 - 28,89 = 71,11%;

Кпр 2003 = 100 - 29,94 = 70,06%.

Показники руху

· Коефіцієнт надходження:

Вн

Кн = ---- · 100%,

ОФк.р.

де Вн - вартість фондів, що надійшли за певний період часу на підприємство;

ОФк.р. - повна вартість основних фондів на кінець року.

Дані для цих розрахунків використаємо дані таблиці 2.1.

Вк2002 = 119,8 тис. грн.

Вк2003 = 115,5 тис. грн.

ОФк.р.2002 = 4698,2 тис. грн.

ОФк.р.2003 = 4813,7 тис. грн.

Кн 2002 = 119,8/4698,2 = 2,55%;

Кн 2003 = 115,5/4813,7 = 2,399%.

· Коефіцієнт вибуття:

 Вв

Кв = ---- · 100%,

ОФп.р.

де Вв - вартість фондів, що вибули за певний період часу;

ОФп.р - повна вартість основних фондів на початок року.

Дані для цих розрахунків використаємо дані таблиці 2.1.

Вв2002 = 20 тис. грн.

Вв2003 = 0 тис. грн.

ОФп.р.2002 = 4598,4 тис. грн.

ОФп.р.2003 = 4698,2 тис. грн.

Кв 2002 = 20/4598,4 = 0,43%;

Кв 2003 = 0/4698,2 = 0%.

Показники ефективності використання

· Фондовіддача:

Q

Фв = ---- ,

ОФср

де Q - річний обсяг реалізованої продукції (у власних або натуральних вимірниках);

ОФср - середньорічна вартість основних фондів.

Спочатку визначимо середню вартість основних фондів. У 2002 році ця вартість склала 4636,0 тис. грн. На 2003 рік цей показник визначимо за формулою середньозваженої:

ОФср = ПВпр + ПВн • k/12 - ПВв • (12 - k)/12,

де k - кількість місяців функціонування основних фондів;

ПВпр - повна вартість основних фондів на початок року;

ПВн - повна вартість основних фондів, що надійшли у розрахунковому році;

ПВв - повна вартість основних фондів, що вибули з експлуатації у розрахунковому році.

ПВпр , на початок 2003 року становить: 4698,2 тис. грн.;

ПВн , що надійшли у 2003 році складає 115,5 тис. грн.

Жодні основні фонди не вибували з експлуатації, тому цей показник при розрахунках враховуватися не буде.

ОФср2002 = 4636,0 тис. грн.

ОФср2003 = 4698,2 + 115,5 • 9/12 = 4698,2 + 86,63 = 4784,83 тис. грн.

Річний обсяг реалізованої продукції у грошовому вимірі

у 2002 році становить 1933,3 тис. грн.

Річний обсяг реалізованої продукції у грошовому вимірі

у 2003 році становить 1960,53 тис. грн.

Таким чином можемо розрахувати фондовіддачу:

Фв 2002 = 1933,3/4636,0 = 0,417;

Фв 2003 = 1960,53/4784,83 = 0,4097.

· Фондомісткість:

ОФср

Фм = ---- .

Q

Фм 2002 = 4636/1933,3 = 2,398;

Фм 2003 = 4784,83/1960,33 = 2,44.

· Рентабельність основних фондів:

 Пр

Роф = ---- ,

ОФср

де Пр - прибуток підприємства за рік.

Прибуток підприємства за 2002 рік склав 72,1 тис. грн., а за 2003 рік - 89,87 тис. грн.

Роф = 72,1/4636 = 1,56%;

Роф = 89,87/4784,83 = 1,88%.

Розрахунок показників ефективності використання оборотних коштів .

Показники ефективності використання оборотних коштів:

· Коефіцієнт оборотності оборотних коштів

Q

Коб = ---- ,

ЗОК

де Q - обсяг реалізованої продукції у вартісному вимірі;

ЗОК - середній залишок оборотних коштів.

ЗОК2002 = 291,55 тис. грн.;

ЗОК2003 = 417,34 тис. грн.

Коб 2002 = 1933,3/291,55 = 6,63;

Коб 2003 = 1960,53/417,34 = 4,698.

· Тривалість одного обороту (Тоб)

Т Т · ЗОК

Тоб = ---- = -------- ,

Коб Q

де Т - кількість днів у календарному періоді (рік - 360, квартал - 90, місяць - 30).

Тоб 2002 = 360/6,63 = 54,299 дн.

Тоб 2003 = 360/4,698 = 76,628 дн.

· Коефіцієнт завантаження оборотних коштів

ЗОК

Кзав = ---- .

Q

Кзав 2002 = 291,55/1933,3 = 0,1508;

Кзав 2003 = 417,34/1960,53 = 0,2129.

· Коефіцієнт доходності оборотних коштів

Q

Кдох = ---- .

ЗОК

Кдох 2002 = 1/0,1508 = 6,63;

Кдох 2003 = 1/0,2129 = 4,697.

· Коефіцієнт прибутковості оборотних коштів

Пр

Кпр = ---- ,

ЗОК

де Пр - величина прибутку від реалізації продукції.

Кпр 2002 = 72,1/291,55 = 0,247;

Кпр 2003 = 89,87/417,34 = 0,2153.

3.3 Розрахунок показників рентабельності

Коефіцієнти рентабельності розрізняються за об'єктом визначення та видом прибутку:

· Коефіцієнт рентабельності витрат:

Пр * 100%

Рв = ---------- ,

В

де Пр - прибуток до оподаткування;

В - сума витрат підприємства.

Витрати підприємства за 2002 рік дорівнюють 1861,2 тис. грн., а за 2003 - 1870,66 тис. грн.

Рв 2002 = 72,1 • 100%/1861,2 = 3,87%;

Рв 2003 = 89,87 • 100%/1870,66 = 4,8%.

· Коефіцієнт чистої рентабельності витрат:

ЧПр * 100%

Рв = ---------- ,

В

де ЧПр - чистий прибуток (з урахування податка на прибуток 25%).

ЧПр 2002 = 50,47 тис. грн.

ЧПр 2003 = 62,91 тис. грн.

Рв 2002 = 50,47 • 100%/1861,2 = 2,71%;

Рв 2003 = 62,91 • 100%/1870,66 = 3,36%.

· Коефіцієнт рентабельності активів:

 Пр * 100%

Рв = ---------- ,

ОФс.р. + ЗОК

де ОФс.р. - середньорічна вартість основних фондів;

ЗОК - середній залишок оборотних коштів.

Рв 2002 = 72,1 • 100%/(4636,0 + 291,55) = 7210/4927,55 = 1,46%;

Рв 2003 = 89,87 • 100%/(4784,83 + 417,34) = 8987/5202,17 = 1,73%.

· Коефіцієнт чистої рентабельності активів:

ЧПр * 100%

Рв = ---------- .

ОФс.р. + ЗОК

Рв 2002 = 50,47 • 100%/(4636,0 +291,55) = 5047/5009,75 = 1,024%;

Рв 2003 = 62,91 • 100%/(4784,83 + 417,34) = 6291/5202,17 = 1,209%.

У цьому розділі були розраховані відносні показники за два розрахункових періоди: 2002 і 2003 роки. Порівняємо їх і зробимо відповідні висновки.

Спочатку були розглянуті показники технічного стану основних фондів. Коефіцієнт зносу основних фондів характеризує якісний стан основних фондів у вигляді суми їх зношеності, і у 2003 році зростає на 1,05%. Коефіцієнт придатності є величиною протилежною, тому змінюється він у протилежну сторону: зменшується.

Наступна група - показники руху. Коефіцієнт надходження характеризує частину нових введених в експлуатацію основних фондів. Оскільки в 2002 році основних фондів було введено більше, ніж у 2003, то й коефіцієнт надходження за перший розрахунковий період буде більшим. Стосовно ж коефіцієнта вибуття, то у 2003 році він дорівнює 0, бо відомо, що вибувших основних фондів у цьому періоді немає.

Далі були розглянуті показники ефективності використання основних фондів. Фондовіддача характеризує випуск продукції, робіт чи послуг на 1 грн. основних фондів підприємства. Вона менша у 2003 році, адже середньорічна вартість основних фондів у цьому періоді значно більша за рахунок додатково придбаного обладнання для пральні. Фондомісткість є показником потреби в основних фондах для забезпечення виробництва певного об'єму продукції, робіт чи послуг. У зв'язку з тим, що в експлуатацію вводиться пральня, фондомісткість у 2003 році зростає при зростанні потреби в ресурсах і матеріалах для здійснення прання. Зростає і рентабельність основних фондів на 0,32%. Це зумовлено тим, що ефективність використання ресурсів зростає при обладнанні пральні, адже за цих умов готелю треба витрачати менші суми на прання, до того ж з'являється можливість додаткового заробітку.

До показників ефективного використання оборотних коштів відносять коефіцієнт оборотності, завантаження, доходності, прибутковості оборотних коштів. Найбільш явним показником, що характеризує оборотність оборотних коштів є тривалість одного обороту, що у 2002 році складає 54 дні, у 2003 - 76 днів. Кількість днів обороту у 2003 році більша, що означає економію у використанні оборотних коштів, адже обновляти їх треба порівняно з 2002 роком менше разів. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є величиною протилежною коефіцієнту оборотності, тому логічно, що він у 2003 році, навпаки, більше.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів у 2003 році збільшується на 6,21%. Коефіцієнти доходності і прибутковості зменшуються відповідно на 1,93% та 3,17%.

Стосовно показників рентабельності, то всі вони у 2003 році зростають:

- коефіцієнт рентабельності витрат - на 0,93%;

- коефіцієнт чистої рентабельності витрат - на 0,65%;

- коефіцієнт рентабельності активів - на 0,27%;

- коефіцієнт чистої рентабельності активів - на 0,19%.

Зростання рентабельності означає підвищення ефективності використання оборотних коштів, тобто підвищення ефективності функціонування пральної і готелю в цілому.

ВИСНОВКИ

Метою даного курсового проекту було визначення економічних показників діяльності пральні, що була обладнана в готелі, визначення впливу її діяльності на роботу усього готелю в цілому.

У першому розділі були розраховані економічні показники діяльності пральні. За допомогою цих розрахунків ми визначили виробничу потужність пральні, що представляє собою максимальний можливий річний обсяг випраної білизни (76032 кг), та виробничу програму, що є завданням пральні (67500 кг) на поточний рік. Далі було проведено калькулювання виробничої собівартості прання білизни. Відповідно до завдання, сума витрат на функціонування пральні складає 7772,03 грн., включаючи витрати на миючі засоби, водопостачання, каналізацію, електроенергію, тепло енергію, заробітну плату, відрахування на соціальні заходи, амортизацію та загально експлуатаційні витрати. Відповідно до цього була визначена собівартість прання 1 кг білизни, що склала 1,06 грн., що на 24 копійки менше за ту суму, що доводилося сплачувати готелю за прання білизни у 2003 році. За допомогою собівартості ми розрахували розмір доходу, що отримуватиме пральня (3024,92 грн.), і він показав, що вона може не тільки самоокупатися, а й приносити готелю додатковий прибуток.

У другому розділі були проаналізовані показники експлуатаційної діяльності готелю з урахуванням організації власної пральні, а також ми провели порівняння показників діяльності готелю за попередній та поточний періоди. Для початку слід зазначити, що у 2003 році збільшилися такі показники, як кількість основних фондів (на вартість обладнання пральні - 115,5 тис. грн.), їх вартість та знос, фонд заробітної плати (на розмір заробітної плати, що необхідно виплатити робітникам пральні - на 4,86 тис. грн.), середньоспискова чисельність робітників готелю (на 6 чоловік), статті прання та інші витрати. Але головним є те, що змінюються витрати і доходи готелю. Витрати готелю у 2003 році збільшуються на 9,46 тис. грн. за рахунок того, що доводиться витрачати додаткові кошти на обладнання пральні, а також на те, щоб забезпечити її нормальне функціонування. Збільшення витрат обумовлюється собівартістю прання 1 кг білизни. Разом з цим зростають і доходи готелю на 27,23 тис. грн., що також обумовлюється введенням в експлуатацію пральні, тим, що вона також приносить доход. З точки зору прибутковості, облаштування власної пральні є досить вигідним, бо прибуток готелю у 2003 році складає 89,87 тис. грн., що на 17,77 тис. грн. більше за прибуток готелю у 2002 році.

У третьому розділі були розраховані відносні показники використання ресурсів і діяльності готелю за два роки, а також було зроблено порівняльний аналіз отриманих показників, на основі якого можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт зносу має тенденцію до збільшення, коефіцієнт придатності, як протилежний - до зменшення. Показники руху у 2003 році менші за рахунок того, що у 2003 році менші надходження основних фондів до готелю. Такі показники, як фондовіддача і фондомісткість, протилежні і тому мають різний характер змін (зменшується і збільшується відповідно). Рентабельність основних фондів у 2003 році на 0,32% більша, що означає підвищення ефективності використання основних фондів порівняно з 2002 роком. Показники ефективності використання оборотних коштів змінилися таким чином: коефіцієнти оборотності, доходності і прибутковості - зменшуються у 2003 році, а коефіцієнт завантаження - збільшується. Щодо показників рентабельності (коефіцієнт рентабельності витрат, чистої рентабельності витрат, рентабельності активів, чистої рентабельності активів), то всі вони зростають, що вказує на підвищення ефективності розпорядження активами та витратами у готелі.

Таким чином, можна зробити загальний висновок, що в цілому рішення про обладнання пральні є раціональним, адже це значно зменшує витрати на прання білизни для власних потреб, а також приносить прибуток від прання білизни для сторонніх споживачів. Також введення пральні в експлуатацію сприяє більш раціональному використанню активів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУТИ

1. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. Аспект-пресс. - М., 1995.

2. Економіка підприємства: Конспект лекцій для студентів спеціальності «Менеджмент міського господарства», «Менеджмент готельного господарства і туризму». - Укл. Величко В.В. - Харків: ХДАМГ, 2001

3. Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства»

4. Закон України «Ціни та ціноутворення»

5. Закон України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття»

6. Інструкція з планування, обліку і калькуляції собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства.

7. Файнберг А. И. Экономика, организация и планирование городского хозяйства. - М.: Стройиздат, 1969

8. Экономика предприятия/Под ред. В.П.Грузинова - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

9. Экономика предприятия. Учебник/Под ред. А.С.Булатова. - М.: Издательство БЕК, 1999.

10. Юр`єва Т.П. Економіка підприємств міського господарства. - Харків, 1997.

Размещено на Allbest.ru