Класична та кейнсіанська теорія зайнятості та безробіття»

Дієві заходи щодо згортання інфляції почали здійснювати лише з приходом до влади у другій половині 1994 р. нового Президента України. З цього часу почався відлік періоду фінансової стабілізації в національній економіці. Співпраця уряду з МВФ та іншими міжнародними організаціями-кредиторами дала змогу отримати додаткові ресурси для проведення реформ і фінансування дефіциту бюджету.

Основою антиінфляційної програми стало приборкання інфляційних очікувань, які здебільшого формувалися за адаптивним принципом і значною мірою корелювали з динамікою валютного курсу українського карбованця. Це полегшувало завдання антиінфляційної політики, бо достатньо було стабілізувати валютний курс. Кредити, отримані від міжнародних організацій, допомогли НБУ сформувати резервний фонд для здійснення інтервенцій на валютному ринку, що стабілізувало курс карбованця.

Продумана політика уряду і НБУ у 1994-1996 рр. дала змогу успішно здійснити грошову реформу. Рівень інфляції в Україні сягнув рекордно низького значення - 10,1% у 1997 р. Проте фінансова криза в Росії у 1998 р. не могла не позначитися на нашій економічній ситуації. Від північного сусіда вітчизняній економіці також передалися очікування знецінення валюти, що підвищило ціни на енергоносії та прискорило темп інфляції, який у 1998 р. становив уже 20%. Паливна криза в Україні у середині 1999 р., а також недорід у сільському господарстві спричинили стрибок цін на енергоносії та продукти харчування.

Починаючи з 2000 р. економічна ситуація в Україні стабілізувалася: почали зростати доходи населення, заробітна плата, ВВП; були не високі показники інфляції порівняно з попередніми роками.?

Але починаючи з з 2003 року показник інфляції став різко зростати, оскільки приплив іноземної валюти на внутрішній ринок значно збільшився. Це обумовлювалось двома причинами: зростанням цін на товари українського експорту й збільшенням обсягів припливу капіталу в Україну.

Незважаючи на те, що Національний банк України для ліквідації надлишкової пропозиції грошей здійснює операції зі стерилізації грошової маси, повністю уникнути її впливу на рівень інфляції не вдається. Розрахунки свідчать, що між пропозицією грошей та рівнем інфляції існує безпосередній зв'язок, який проявляється в довгостроковому періоді. Таким чином, шок грошової пропозиції впливає на інфляційну динаміку. При цьому в міру збільшення темпів інфляції її залежність від темпів зростання грошової пропозиції набуває все вразливішого характеру. Дослідження свідчать, що в країнах із високою інфляцією її залежність від кількості грошей стає прямо пропорційною і корелює 1:1.

Ще одним чинником провокування інфляції в Україні є дефіцит державного бюджету. Офіційна статистика свідчить, що його розмір в Україні не є аж дуже великим (див. таблицю 1), але цей дефіцит свідчить про проведення в державі м'якої бюджетної політики.

Таблиця 1. Зведений бюджет України у 2001-2007 рр.

Справа в тому, що серйозніші наслідки слабкої бюджетної політики не завжди можна виявити методом статистичного аналізу, оскільки вони переносяться на майбутнє. Адже дефіцит бюджету фінансується не шляхом кредитної емісії НБУ, а за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень. Українська практика засвідчує, що запозичення, які здійснював уряд протягом останніх трьох років, спрямовувалися не на інвестиційний розвиток країни, а на соціальні потреби, оскільки державний бюджет має яскраво виражені соціальні пріоритети. Підвищення зарплат і пенсій розширює загальний попит на внутрішньому ринку, який стимулює українських товаровиробників до підвищення цін. Порівняльний аналіз індексу цін виробників промислової продукції 2003-2008 рр. з показником індекс інфляції за той же період( таблиці 2 і 3) свідчить, що ціни на промислові товари, особливо у 2007 році зростали швидшими темпами, ніж ціни на споживчому ринку.

Таблиця 2. Динаміка показників грошової маси (М2), інфляції та валютних резервів НБУ у 2001-2008 рр.?

Таблиця 3. Індекси цін виробників промислової продукції у 2003-2008 рр.

Поряд із монетарними та бюджетними чинниками, які провокують інфляцію в Україні, існують ще й інші - немонетарні. До них можна віднести стимулювання розширення внутрішнього попиту шляхом підвищення заробітних плат, пенсій та інших соціальних виплат, зростання тарифів на комунальні послуги, транспорт і цін на імпорт.

Ще одним чинником, який суттєво впливає на курсоутворення гривні в Україні, є високий рівень доларизації економіки. Це дуже негативна тенденція, оскільки у нас засобом обігу, платежу й заощадження стають національна та іноземна валюти. З огляду на це заходи, які здійснюються Національним банком для регулювання грошового обігу в країні, є малоефективними, оскільки бівалютна система на них не реагує.

Зростання американського долара негативно позначається на економіці країни. Від різкого падіння курсу гривні знецінені капітали комерційних банків. Рівень інфляції визначається імпортними цінами. Суттєво також зросли у гривневому еквіваленті суми, спрямовані на погашення зовнішніх боргів.?

2.3 Шляхи подолання безробіття і інфляції в Україні на сучасному етапі розвитку

зайнятість безробіття інфляція макроекономічний

Сьогодні першочерговими постають проблеми подолання безробіття і інфляції.

Для подолання інфляції доцільним є введення жорсткої антиінфляційної політики, стабілізації становища, економічного пожвавлення, прискорення ефективного реформування (з одночасним збільшенням вмілого керування економічними процесами, подоланням товарного дефіциту, дефіцитів платіжного балансу і державного бюджету), а також становлення та розвитку валютно-фінансової та банківських систем держави.

Перетворення економіки України на сучасну соціально орієнтовану ринкову модель з оптимальною структурою динамічного розвитку вимагає докорінної структурної перебудови, економічно ефективної приватизації господарських систем, зміни в цьому напрямі державної та господарської політики, здійснення конверсії та диверсифікації капіталу, активізування діяльності сучасних ринкових регуляторів його руху (включаючи, крім товарів і послуг, рух грошей і цінних паперів, робочої сили, інтелектуального потенціалу тощо).

Навіть досить привабливі програми і заходи, які уряд прийняв до сьогоднішнього дня і від яких очікував позитивних зрушень, обернулись протилежними наслідками. Банківська і фінансова системи України (включаючи і їх іноземних радників) виявились неспроможними забезпечити грошово-кредитову стабілізацію в країні.

Під політичними гаслами архіреформаторів про невтручання держави в економічні процеси економіка України стає дедалі хаотичнішою і деформованішою, тим часом досвід економічно розвинених країн показує, що тільки надійна система управління, яка ґрунтується на наукових засадах з використанням новітньої інформатики, оперативного системного аналізу і вибору оптимальних рішень, здатна забезпечувати конкурентоспроможність підприємців як великого і середнього, так і малого бізнесу на внутрішньому і зовнішньому ринках. Не якої анархії і безладдя ринкова економіка не терпить, адже це - найбільш жорстка система розвитку і економічного виживання , при вільному виборі та діянні юридичних та фізичних осіб в межах чіткого правопорядку.

Слід зазначити, що уряди багатьох країн світу в різні історичні епохи прагнули і прагнуть тепер використовувати початкову фазу інфляції, як додатковий стимулюючий каталізатор економічного зростання. Вихід же за цю межу, як свідчить досвід нашої країни, переходить у стадію негативного впливу на валютно-фінансову стабільність і загальноекономічне становище.

Саме я вважаю, що досвід боротьби з інфляцією в Україні показує, що більша частина заходів ґрунтується здебільшого на прикладах з “підручників”, тоді як успіх в боротьбі з цим злом можливий тільки в тому випадку, якщо брати до уваги всі тонкі особливості ситуації. Тонкість боротьби з інфляцією ґрунтується саме на тому, щоб правильно зловити і використати саме ті, зумовлені місцем і часом явища.

Як нам відомо, чітко визначити який із типів інфляції має місце неможливо тому, що вони сильно переплітаються між собою. У випадку інфляції витрат ціни зростають тому, що виробник хоче продати свою продукцію за більш високими цінами, а при інфляції попиту покупець продукції прагне потратити гроші якомога скоріше. Явно, всі ці два випадки мають місце в нашій дійсності. Більшість економістів вважають, що якщо використовувати тільки один важіль - регулятор грошової маси від інфляції врятуватись неможливо.

Методи боротьби з інфляцією можуть бути як прямими так і непрямими. Частіше за все проявляється наступна закономірність - чим скрутніша ситуація, тим більш продуктивними є прямі методи впливу Уряду і Центрального банку на економіку і грошову масу.

Непрямі методи включають:

регулювання загальної маси грошей через управління “друкарським верстатом”;

регулювання процентних ставок комерційних банків через управління ними центробанком;

обов'язкові грошові резерви комерційних банків;

операції центрального банку на відкритому ринку цінних паперів.

Непрямі методи не можуть працювати у нашій економіці на повну потужність по причині її недостатньої “ринковості”. Повноцінний ринок цінних паперів в тому числі ринок державних зобов'язань у нас відсутній і відповідно центральний банк не може впливати на грошову масу через купівлю-продаж цінних паперів.

Пряме регулювання купівельної спроможності грошової одиниці включає в себе такі методи:

пряме регулювання кредитів і їх розподіл державою;

державне регулювання цін;

державне регулювання обмежень заробітної плати;

державне регулювання зовнішньої торгівлі і операцій з іноземним капіталом;

державне регулювання валютного курсу.

В Україні існують величезні можливості для підвищення рівня зайнятості - розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, всієї ринкової інфраструктури тощо.

Досвід багатьох країн показує, що особливо важливе значення мають такі чотири напрями державного регулювання ринку праці. По-перше, стимулювання зростання зайнятості та збільшення кількості робочих місць. По-друге, підготовка й перепідготовка робочої сили. По-четверте, соціальне страхування безробіття.

Поліпшення ситуації у сфері зайнятості вітчизняної економіки передбачає формування динамічного та гнучкого ринку праці, підвищення рівня його інституціалізації та організованості. Для цього необхідно створити розгалужену мережу інституцій ринку праці, поліпшити їх фінансування, кадрове та інформаційне забезпечення. У розпорядження центрів зайнятості має надаватися оперативна інформація про всі групи населення, представлені на ринку праці, а не лише ті, що зайняті в державному секторі. Інформаційний масив повинен містити дані про всі основні аспекти функціонування ринку праці: масштаби пропозиції праці, її вартість та якість, структуру зайнятості, реальні обсяги безробіття тощо.

На сьогодні Державна служба зайнятості України фактично пройшла через фазу відпрацювання інструментарію і забезпечення експлуатаційної стабільності технологій у наданні послуг клієнтам. Використання стандартизованого набору послуг та уніфікованих процедур його організаційного забезпечення стало нормою для переважної кількості базових центрів зайнятості. Це велике досягнення.

Важливим кроком на шляху розвитку інформаційної системи служби зайнятості стала інформатизація її діяльності на основі нового програмного продукту - Єдиної інформаційно- аналітичної системи (ЄІАС). Це масштабний проект, який не має аналогів в Україні щодо впровадження сучасних інформаційних технологій у галузі надання послуг населенню. Єдина інформаційно- аналітична система - це багатофункціональна потужна система інформаційної підтримки соціального захисту населення та взаємодії з роботодавцями. Вона призначена для інформаційної підтримки та автоматизації організаційно- технологічних процесів у структурних підрозділах Державної служби зайнятості відповідно до регламенту Єдиної технології обслуговування незайнятого населення (ЄТОННа).

Впровадження Єдиної інформаційно- аналітичної системи відіграло роль соціотехнічної революції в сфері обслуговування безробітного населення та підвищення функціональної ефективності Державної служби зайнятості. Воно дозволило вивільнити час фахівців центрів зайнятості для з'ясування та задоволення потреб клієнтів щодо працевлаштування та укомплектування вільних робочих місць, запровадити нові форми послуг щодо сприяння розвитку підприємництва, навчання безробітних основам комп'ютерної грамотності тощо.

Створені організаціно- технічні передумови і накопичений досвід дозволили Державній службі зайнятості впоратись з наслідками кризи.

Відповідно до даних Держкомстату України, кількість зареєстрованих безробітних на 1 вересня 2009 р. Склала 569,6 тис. Осіб, що лише на 11,8 % більше порівняно з відповідною датою 2008 р. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому в країні знизився і становить 2,0 % населення працездатного віку. Зменшення показника відбулося в основному за рахунок населення сільської місцевості.

Кількість незайнятих громадян, які перебувають на обліку в Державній службі зайнятості становить 584,4 тис. осіб. Офіційного статусу безробітних на 1 вересня 2009 р. набули 97,5 % незайнятих громадян, із них 80,2 % (1,2 млн. осіб) отримують допомогу по безробіттю.

У поточному році в усіх регіонах країни спостерігається скорочення обсягів зареєстрованого безробіття. Найбільш помітне зменшення кількості зареєстрованих безробітних відбулося у м.Києві та Волинській області. З початку 2009 року за сприяння Державної служби зайнятості було працевлаштовано 550 тис. безробітних.?

Для підвищення ефективності вітчизняних програм перекваліфікації на ринку праці потрібно створити найсприятливіший режим для перекваліфікації працівників безпосередньо на підприємствах, зокрема через звільнення коштів, які витрачаються на ці цілі, від оподаткування, через надання пільгових кредитів тощо. Крім того, необхідні законодавче та організаційне сприяння розвиткові мережі центрів перекваліфікації при закладах вищої освіти (як державної, так і недержавної форм власності), а також відновлення роботи регіональних центрів підготовки, навчання та професійної орієнтації.

Для підвищення дієвості системи соціального захисту від безробіття слід запровадити систему страхування на випадок безробіття. Частину відрахувань із заробітку працівника доцільно акумулювати на індивідуальних рахунках, а величина допомоги в разі втрати роботи має залежати від суми попередніх внесків і трудового стажу.

Нарешті головною умовою формування та ефективного функціонування національного ринку праці є пришвидшення економічних реформ в Україні. Ефективна структурна перебудова економіки через реструктуризацію збиткових підприємств, відмову від практики м'яких бюджетних обмежень, реальне застосування інституту банкрутства дала б змогу підвищувати мобільність робочої сили, продуктивність праці та заробітну плату. Ці заходи в поєднанні з розвитком перспективних галузей економіки, малого та середнього бізнесу сприяли б зменшенню прихованого безробіття, працевлаштуванню вивільненої надлишкової робочої сили на новостворених робочих місцях зі стабільною виплатою заробітної плати. Такі заходи не допускали б надмірного зростання безробіття і не індукували б застійного безробіття.

Висновок

Отже, після виконання даної курсової роботи можна узагальнити, що в період глобальної світової економічно кризи економіка України перебуває в складній ситуації макроекономічної нестабільності, яка виражається спадом виробництва, ростом показників інфляції та безробіття в країні.

На етапі боротьби країни з економічною кризою одним із визначальних має бути розвиток альтернативних, мінімально залежних від адміністративного впливу можливостей фінансування підприємств. Найпершим кроком у цьому напрямку має стати відбудова внутрішнього ринку України як головного атрибута ринкової економіки, поля для ефективної конкуренції - стимулу розвитку та вдосконалення підприємств. Адже саме ринок є обов'язковою складовою кругообігу капіталу, починає та завершує відтворювальний процес, є основним джерелом інвестиційних ресурсів підприємств і споживчих ресурсів населення. Розширення внутрішнього ринку є також важливим чинником детінізації та декриміналізації економіки. Йдеться не лише про безпосереднє розширення сукупного попиту через збільшення доходів населення й підприємств, але також про забезпечення збалансованості структури внутрішнього ринку, розбудову торговельної інфраструктури, контроль за добросовісністю конкуренції, вивчення кон'юнктури ринків тощо.

Традиційні методи подолання безробіття, використовувані при циклічній і структурній кризі економіки, для вирішення проблем зайнятості в Україні не знаходять свою підтримку. Вихід із кризи - можливий завдяки швидкої трансформації економічної системи і модернізації виробничого апарата. В силу специфіки цих рівнобіжних процесів в Україні можна чекати збереження високого безробіття, що зажадає заходам по захисту соціально вразливих верств населення.

У короткостроковому плані пряме регулювання цін сприятиме стабiлiзацiї національної економіки. Так, у державі можуть значно знизитись темпи зростання оптових й роздрібних цін i це призведе до гальмування інфляційних процесів. Але вже у найближчі роки виявляться негативні наслідки централізованої моделі регулювання. «Заморожування» цін i заробітної плати обмежить міжгалузевий перелив капіталів, буде гальмувати інвестиційну політику, знизить рівень ділової активності, стримуватиме зростання доходів.

Використана література

1. Макконнелл Х.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. - Т.1. -М.: Республика, 1992.

2. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб.-К.: Либідь, 2002.-614 с.

3. Демко І. Ринок праці під напругою: протягом грудня 2008 року офіційно зареєстрованих безробітних в Україні збільшилась на 32 відсотки // Хрещатик. - 2009.- 29 січня. - с.14.

4. Шост І.М., Жибак М.М.Економічні аспекти формування ринку праці в Україні // Економіка та держава.-2009.-№9.-с.33-34.

5. Антонюк А.М. Специфіка інфляції в Україні // Економіка та держава.-2009.-№10.-с.35.

6. Береславська О. Чинники курсової нестабільності в Україні: [досліджено основні чинники, які провокують інфляцію: монетарні, немонетарні та бюджетні та їх вплив на курс гривні] // Вісник НБУ. - 2009.- №2. - с.12-13.

7. Федоренко В.Г., Шепетін О.В. Діяльність Державної служби зайнятості в ринкових умовах // Економіка та держава. - 2009.- №10. - с.35.

Размещено на Allbest.ru