Соціальна ефективність виражається як відношення соціального ефекту до витрат або ресурсів, необхідних для його отримання. Соціальний ефект - це вираз корисних соціальних результатів від діяльності громадського харчування та проявляється в наступних напрямках:

1. Більш повне задоволення потреб населення в харчуванні та послугах. Для цього в їдальні надається широкий асортимент високоякісної продукції та виробів. Передбачені страви нетрадиційної технології.

2. Зменшення витрат часу споживачів на приготування та споживання їжі в домашніх умовах.

3. Забезпечення працівників гарячим харчуванням на робочому місці.

4. Зміцнення здоров'я, підвищення довголіття та працездатності споживачів за допомогою гарячої, високоякісної продукції з високим вмістом вітамінів, мінералів, корисних речовин та диференційованої по віку, роду занять, статі споживачів, сезону.

5. Покращення гігієни та створення кращих умов при харчуванні, а також створення умов для спілкування між людьми. В їдальні це досягнуто шляхом якісного удосконалення матеріально-технічної бази, сучасного обладнання, відповідного оформлення страв, естетично витриманої реклами, підтримання високого рівня санітарної гігієни, притримання нормативів площі на одного споживача.

6. Покращення культури обслуговування споживача. Для цього в їдальні створюють умови для швидкого обслуговування, проявляють ввічливість, увагу та високу культуру у взаємовідносинах з відвідувачами, вивчають соціально-психологічні особливості окремих типів споживачів.

7. Введення дієтичного харчування та страв за нетрадиційною технологією приготування.

Економічна ефективність визначається відповідністю отриманого ефекту (результату) та витрат різного роду ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) по його досягненню. Тобто це рівень ефективності використання ресурсів.

Для оцінки ефективності господарської діяльності їдальні використовують систему показників. В якості основи для узагальнуючого показника використовують економічний потенціал підприємства - сукупність ресурсів, які є у розпорядженні підприємства, а також здатності його робітників до використання ресурсів у відповідності з метою підприємства та отриманням максимально можливого прибутку в даних економічних умовах.

Збільшення чистого прибутку за прогнозами приводить до підвищення рентабельності господарської діяльності їдальні на 4,0%, що позитивно характеризує тенденцію розвитку підприємства.(таблиця 3.1.).

Таблиця 3.1. Визначення економічної ефективності після впровадження запропонованих заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності їдальні

Порівнюючи фактичні дані за 2010 р. та прогнозовані показники (таблиця 3.1.) можна сказати, що збільшення товарообігу , прибутку їдальні у майбутньому періоді сприяють значному підвищенню ефективності використання внутрішнього потенціалу підприємства, особливо рентабельності показників.

Отже, запропонована стратегія удосконалення торгово-виробничої діяльності їдальні має економічну ефективність для діяльності підприємства і подальшого успішного його розвитку на ринку продукції та послуг підприємств громадського харчування.

Розрахунковим методом та шляхом прогнозування ми визначили перспективи для подальшої діяльності їдальні. До цього треба розробити конкретні заходи, які допоможуть покращити фінансовий стан підприємства. Перш за все це заходи, які спрямовані на збільшення виробництва та реалізації продукції, підвищення якості продукції та послуг громадського харчування, зниження собівартості продукції, ріст прибутку та рентабельності, прискорення оборотності капіталу і більш повне та ефективне використання виробничого потенціалу підприємства.

Запропонована стратегія має не тільки економічну ефективність, але і соціальну, яка проявляється у підвищенні кваліфікаційного та професійного рівня працівників; покращанні умов праці; застосуванні системи матеріального заохочення за якісну роботу та у підвищенні стимулювання праці за рахунок збільшення фонду соціального розвитку їдальні.

Діяльність їдальні направлена на максимальне задоволення потреб споживачів. З цією метою проводиться удосконалення діяльності підприємства.

Соціальна ефективність від проекту на досліджувальному підприємстві буде проявлятись у таких напрямках:

покращиться мікроклімат в колективі;

підвищиться якість виготовлюваної продукції;

підвищиться заробітна плата робітників;

збільшиться прибуток підприємства ;

збільшиться фонд соціального розвитку підприємства.

Отримання прибутку дасть можливість керівництву створювати і інші фонди для покращення та підвищення турботи про трудовий потенціал підприємства, особливо заробітної плати, що є найголовнішим стимулом на сьогоднішній день. Про це свідчать дані таблиці 4.8, оскільки майбутній прибуток дає можливість значно підвищити рентабельність фонду заробітної плати.

Підприємства громадського харчування діють на ринку самостійно, спираючись на власний досвід. Тому підприємства функціонують в умовах ризику окупності витрат та отримання прибутку. Виникає потреба оцінити цей ризик, передбачити його та звести до мінімуму.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) - це такий обсяг реалізації продукції та послуг, який дозволить підприємству покрити валові витрати, при цьому підприємство не буде отримувати ні збитків, ні прибутків. Приймаючи управлінські рішення на основі аналізу беззбитковості, менеджер повинен враховувати, що одержані результати аналізу базуються на таких припущеннях:

постійні затрати вважаються незмінними при любих об'ємах виробництва;

- змінні затрати на одиницю продукції змінюються при зміні об'єму виробництва;

виручка від продажу одиниці продукції, або ціна, залишається постійною для всіх об'ємів продаж.

Ці припущення можуть бути справедливими в деякому, можливо вузькому, діапазоні об'ємів виробництва і продаж.

Графік беззбитковості є корисним інструментом для аналізу стану виробництва і продаж, як по окремому товару, так і по підприємству в цілому, а також при оцінки наступних можливих змін.

Графік дослідження беззбитковості базується на визначенні обсягу реалізації продукції, який би забезпечив беззбиткову діяльність підприємства. Графічно точка беззбитковості (або "поріг рентабельності") діяльності їдальні представлена на рис.1 (побудована на основі прогнозованих даних).

Цей обсяг реалізації також можна визначити за формулою:

Ттб = (Впост / (Рвд - Рв.зм)) х 100%

де Ттб - обсяг реалізації товарів, забезпечуючий досягнення "точки беззбитковості", тис.грн.

Впост - сума постійних витрат, тис.грн.

Рчд - рівень чистого дохода від реалізації продукції,%,

Рв - рівень змінних витрат,%.

Ттб (прогноз) = 128,72 / (46,4 - 31,1) = 841,307 т.грн.

Таким чином, для досягнення "точки беззбитковості" у прогнозному році їдальні буде достатній обсяг реалізації у сумі 841,307 тис. грн.

З вищенаведеного графіку видно, що для досягнення "точки беззбитковості" своєї діяльності їдальня повинна забезпечити річний обсяг реалізації (Ттб) у сумі 841,307 тис.гривень. При цьому обсязі сума чистого доходу дорівнює сумі витрат, як постійних, так і змінних.

Рис.1. Графік точки беззбитковості їдальні на прогнозний період.

Таблиця 3.2. Аналіз економічних показників їдальні на прогнозний період

При запланованих показниках товарообігу, витрат обертання і валового доходу обсяг реалізації продукції, при якому ресторан досягне точки беззбитковості, дорівнює 841,307 тис. гривень. При цьому обсязі сума чистого доходу буде дорівнювати сумі витрат обертання.

Висновки та пропозиції

В курсовій роботі ми проаналізували організаційно-правові основи діяльності підприємства громадського харчування "Енергетик", організацію виробничого процесу обслуговування , рівень використання виробничої потужності. З метою встановлення відповідності діяльності підприємства стандартам, нормативним документам ми проаналізували виробничо-технічний рівень.

Визначивши місце досліджуваного підприємства на ринку продукції та послуг громадського харчування, проаналізувавши вплив навколишнього середовища на роботу підприємства та його внутрішній потенціал ми визначили, що основними напрямками подальшого розвитку підприємства громадського харчування "Енергетик" є:

поширення асортименту і підвищення якості продукції за рахунок організації дієтичного харчування та виробництва страв з використанням нетрадиційної сировини;

поліпшення організації обслуговування за рахунок введення додаткових послуг, які спрямовані на більш повне задоволення попиту споживачів;

збільшення зручностей обслуговування відвідувачів за рахунок перепланування приміщення їдальні.

Крім зазначених напрямків удосконалення виробничо-торгової діяльності підприємства необхідно велику увагу приділяти постійному підвищенню рівня кваліфікації і професійної майстерності працівників виробництва та обслуговуючого персоналу.

Для підвищення якості продукції необхідно забезпечити працівників їдальні необхідними нормативними документами, підтримувати рівень матеріально-технічної бази на належному рівні.

Для того, щоб довести до відома споживачів інформацію про нові страви, нові види додаткових послуг, необхідно застосувати рекламні заходи.

Ми вважаємо, що запропоновані заходи удосконалення виробничо-торгової діяльності досліджуваного підприємства дозволять підвищити рівень комфорту, якості продукції та послуг, а також задовольнити різноманітні потреби споживачів. Це, в свою чергу, дозволить заручити більший потік відвідувачів, більш ефективно використовувати внутрішній потенціал підприємства та отримати більший прибуток, підвищити рентабельність підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.07.1996;

2. Закон України "Про підприємство" від 7.02.1991 № 698-ХІІ;

3. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 №887-ХІІ;

4. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 №1576-ХІІ;

5. Закон України "Про лізинг" // Галицькі контракти.-1998, №10(2) .-с.18-20.

6. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. - Київ: Молодь, 1997. - 1000с.;

7. Економіка підприємства.: Підручник.- В 2т. Т1./ За ред. С.Ф. Покропивного .- К.: Вид-во "Хвиля-Прес", Донецьк. Мале підприємство "Поиск". Т-во книголюбів, 1995.- 400с.;

8. Мескон М.Х., Алеберт М., Хедоури Ф. Основы менеджменту: Пер. с англ. - М.: "Дело ЛТД", 1994. - 702с.;

9. Міщенко В.І., Луб`яницький О.Г., Слав`янська Н.Г. Основи лізингу: навч. посібник / серія " Бібліотечка банкіра".-К.: товариство "Знання" .

10. Костыpко Л.А. Финансовый анализ: Учеб. пособие/ Восточноукp. гос. ун-т.- Луганск, 1998.

11. Оцінка фінансової стійкості підпpиємств: (Метод.pекомендації)/ Ін-т pегіон.досліджень HАH Укpаїни. Центp зовнішньоекон.досліджень і експеpтиз; [Підгот.: Рибак В.І. та ін.].- Львів, 1995.- 47,[1]с.

12. Білик М. Державні підприємства як об'єкт фінансового управління в умовах переходу до ринкової економіки // Український журнал "Економіст" - 1999. №1.

13. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента - К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999.

14. Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту - К.: Молодь, 1994.

Додаток 1

Перелік постачальників і умов постачання