Економічний прогрес. Еволюція товару в сучасних умовах

Один із важливих принципів організації ринку в розвинутих капіталістичних країнах полягає в тому, що потенційний виробник, перш ніж почати виготовляти товар, знаходить покупця, попередньо укладає з ним письмову або усну угоду чи контракт. У них обумовлюються якість товарів, ціни, термін поставок, платежі тощо. Завдяки цьому сфера ринкових відносин по суті перетворюється на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами. У цьому випадку конкуренція відбувається між виробниками або між споживачами, а також між виробниками і споживачами товарів.

У 70-80-ті роки завдяки комп'ютеризації й автоматизації виробництва, переходу до гнучких виробничих систем автомобільна промисловість частково починає працювати за індивідуальними замовленнями. Це означає, що кожна машина збирається й оснащується на потоковій лінії, конвеєрі відповідно до індивідуальних смаків, побажань майбутнього власника, які заносяться до програми комп'ютера. На основі майже 40 видів можна замовити кілька сотень зразків обробки або оснащення машин, що означає органічне поєднання стандартної масової продукції з індивідуальними замовленнями. Так знімається проблема підтвердження ринком суспільної необхідності товарів, які виробляються, що свідчить про поступове посилення безпосередньо суспільної форми виробництва.

Ще сильніше підривається товарне виробництво (а водночас все менше конкретна праця виявляється у вигляді приватної) при посиленні втручання держави в економіку. Воно відбувається через укладання державних

контрактів, закупівлю державою величезної частки виготовленої продукції, що означає гарантований державний попит на неї.

Державний контракт - детально розроблений економічний і правовий документ, який регламентує організаційно-технічні, адміністративно-управлінські відносини при виконанні замовлення підрядниками.

Так, у розвинутих країнах світу через державну закупівлю товарів і послуг реалізується до 20% їх загального обсягу.

Тенденції розвитку товарної економіки і виникнення безпосередньо суспільної форми виробництва. У межах сучасного товарного виробництва діють дві протилежні тенденції: до подальшого його розширення та до його підриву. Дія тенденції до розширення зумовлена:

1) поглибленням спеціалізації суспільної праці (відгалуження окремих виробничих функцій у самостійні виробництва);

2) збільшенням кількості економічно відокремлених виробників (у США в 1947-1999 pp. кількість підприємств зросла майже на 16 млн., що з погляду відносин власності означає відокремлення товаровиробників, які, виготовляючи товари чи надаючи послуги, вступають у відносини з іншими товаровиробниками і споживачами);

3) перетворенням науки на безпосередньо продуктивну силу (внаслідок чого матеріалізовані результати наукових досліджень у вигляді патентів, ліцензій, «ноу-хау» стають товаром);

4) зростанням ролі та економічної значущості сфери нематеріального виробництва (освіта, охорона здоров'я та ін.) у відтворенні робочої сили. Послуги, що надають ці галузі, перетворюються на товар. В умовах сучасного капіталізму товар набирає і таких потворних форм, як продаж частин тіла (наприклад, однієї нирки людини, що потрапила на «дно» суспільства). Тенденція до розширення товарного виробництва зумовлена також зростанням кількості населення та дією закону зростання потреб.

Дія тенденції до підриву товарного виробництва зумовлена:

1) подальшим розвитком масштабів одиничного поділу праці, основою якого є подетальна та поопераційна спеціалізація всередині окремих виробничих одиниць (матеріальною основою цих процесів є концентрація капіталістичного виробництва, яка зростає, виникнення й розвиток гігантських монополістичних об'єднань);

2) розширенням масштабів організованості та планомірності в межах окремих компаній;

3) розвитком контрактних відносин між монополіями, з одного боку, дрібними й середніми капіталістичними підприємствами - з іншого, за яких останні спеціалізуються на виробництві окремих деталей, вузлів для комплектування кінцевої продукції. Крім того, практично кожній операції купівлі-продажу між корпораціями передує укладення письмового або усного контракту, що має юридичну силу. Кожна зі сторін бере на себе зобов'язання щодо виконання умов контракту, а його порушення передбачає судові санкції. Тому складаються попередні плани виробництва, його забезпечення устаткуванням, робочою силою, сировиною, фінансові плани підприємства, плани науково-технічних досліджень тощо. В цих умовах нема потреби підтверджувати через ринок суспільне необхідний характер товарів, що виробляються.

Певний підрив товарного виробництва має місце й тоді, коли держава укладає контракти на національному та міжнародному рівнях, централізовано регулює економіку. Таку ж роль значною мірою виконують гігантські банки, які створюють апарат для суспільного регулювання процесу виробництва й розподілу продуктів.

Дія тенденції до підриву товарного виробництва зумовлює зародження третьої основної форми суспільного виробництва - безпосередньо суспільної.

Безпосередньо суспільна форма виробництва - така організація суспільного господарства, за яко/' внаслідок радикального розширення відносин планомірного та організованого виробництва, а отже й процесу планування на мікро- і макрорівнях, задоволення більшості суспільних потреб відбувається без перетворення продуктів праці на ринку на товар з участю грошей.

Низка процесів за дії цієї тенденції, безперечно, свідчить про появу такої форми. Заперечення зародкових форм її існування - це позаісторичний підхід до товарної форми організації виробництва. Адже вона існувала не завжди і тому не може функціонувати вічно. Розвиток її внутрішніх суперечностей неминуче спричинить появу розвинутішої форми, яка діалектичне, тобто з утриманням сильних прогресивних сторін, заперечить товарну форму. Ці прогресивні сторони будуть діяти в якісно інших, нових формах, підпорядковуючись при Цьому закономірностям розвитку безпосередньо суспільної форми виробництва. Але загалом в наш час дія тенденції до розширення масштабів товарного виробництва є переважаючою.

Список літератури

економічний процес суспільний товар

1. Баликоєв В.З Общя економічна теорія. Уч. Пособіє 1996

2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І Основи економічної теорії. Вища шк. 1996

3. Основа економічної теорії. Підручник 1998

4. Курс економічної теорії. Под ред. проф. Чепуріна М.Н, проф. Кісельовой Е.Ф

Размещено на Allbest.ru