55

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра економіки підприємства

Курсова робота

з дисципліни "Економіка підприємства"

ТЕМА: „ Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в часі, його вплив на господарську діяльність підприємства”

студентки ІІІ курсу групи № 03

заочної форми навчання (інтегровані плани)

Вікторчук Марії Василівни

Зміст

• Вступ
• 1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства
• 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства
• 2.1 Показники наявності та стану основних виробничих фондів
• 2.2 Показники руху та оборотності основних виробничих фондів
• 2.3 Показники забезпеченості підприємства основними виробничими
• 2.4 Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами
• 2.5 Показники використання основних виробничих фондів підприємства в часі
• 2.6 Узагальнюючі показники
• 3. Заходи, щодо підвищенню ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі
• 3.1 Підвищення ефективності використання річного робочого часу
• 3.2 Підвищення ефективності використання внутрізмінного часу
• 3.3 Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ
• 3.4 Аналіз одержаних результатів
• 3.5 Вплив підвищення ефективності використання
• Висновки та пропозиції
• Список використаної літератури
• Вихідні дані для виконання курсової роботи

№ п\п	Показники	Одиниці виміру	39 варіант
1	Проектна потужність підприємства	млн. грн.	10,00
2	Обсяг реалізації продукції	млн. грн.	9,60
3	Первісна вартість ОВФ	млн. грн.	6,00
3а	З них активна частина	млн. грн.	4,10
4	Залишкова вартість ОВФ	млн. грн.	4,40
5	Використання ОВФ:
5а	В першу зміну	млн. грн.	5,50
5б	В другу зміну	млн. грн.	4,40
5в	В третю зміну	млн. грн.	2,00
6	Чисельність працівників	чоловік	400
6а	З них робітників	чоловік	340
7	Працювало працівників:	чоловік
7а	В першу зміну	чоловік	180
7б	В другу зміну	чоловік	180
7в	В третю зміну	чоловік	40
8	Корисний фонд робочого часу використання ОВФ:
8а	За планом	дні	218
8б	Фактично	дні	170
9	Тривалість зміни	години	8
10	Внутрішні втрати робочого часу	Години	1,7
11	Річний знос ОВФ	%	8,8
12	Вибуло ОВФ	млн. грн.	0,42
13	Поступило ОВФ	млн. грн.	0,40
13а	із них нових	млн. грн.	0,35
14	Собівартість продукції	млн. грн.	7,10
14а	В т. ч. матеріальні витрати	млн. грн.	5,10
15	Витрати на утримання і експлуатацію ОВФ	% від соб-ті	16,7
16	Збільшення обсягу виробництва продукції у плановому році	%	10,00

Вступ

Підприємство - основна господарська ланка народного господарства країни, від результатів господарювання яких залежить економічний розвиток держави в умовах ринкових відносин; підприємство функціонує самостійно на засадах самоокупності і самофінансування, і тому воно саме в першу чергу зацікавлене в підвищенні ефективності виробництва та збільшенні прибутковості.

Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, необхідні предмети праці, тобто матеріально-технічні ресурси та засоби праці. Сукупність засобів праці, якими розпоряджається підприємство, складає його основні фонди.

Під терміном "основні фонди" розуміють матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку із фізичним або моральним зносом.

Для задоволення потреб соціально-культурної сфери і наукового прогресу держава щорічно виділяє з бюджету величезні фінансові ресурси, витрачає значні обсяги матеріальних цінностей. І важливо, щоб ці ресурси та цінності використовувались на місцях з максимальним ефектом, і при цьому повністю задовольнялися потреби українського народу в культурному розвитку, освіті, медичному обслуговуванні, забезпечувалися всі інші соціальні потреби суспільства та вміло використовувався науковий потенціал.

Задоволення потреб населення на ринку в тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від її пропозиції. Про те обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить не тільки від забезпечення підприємства основними виробничими фондами та іншими виробничими ресурсами, але й від того, наскільки основні виробничі фонди повно використовуються.

Крім того, поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства є важливою резервом підвищення ефективності виробництва.

Поліпшення використання основних виробничих фондів також зменшує потреби підприємства у капітальному вкладенні для розвитку матеріально-технічного обсягу виробництва продукції; тобто відбувається економія коштів на усі цілі. Як свідчить багаторічна практика господарювання; ефект від поліпшення використання основних виробничих фондів реалізується значно швидше, ніж від нових капітальних вкладень.

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення не тільки для підприємства, а і для економіки країни в цілому. Раціональне використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.

В своїй роботі я розглянула питання про підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на підприємстві. Я вважаю, що воно є досить актуальним, адже оборотні фонди займають одну з найголовніших ланок в забезпеченні процесу виробництва.

Процес виробництва здійснюється за допомогою поєднання засобів виробництва і робочої сили. Оборотні фонди є важливою складовою частиною виробничих фондів. Для ефективного ведення господарської діяльності є важливим раціональне використання матеріальних ресурсів та правильна їх організація.

Предметом дослідження моєї курсової роботи є вплив основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства.

основний виробничий фонд показник

Завданням курсової роботи є ознайомлення з особливостями та шляхами підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, використовуючи вихідні дані для виконання курсової роботи.

Оборотні фонди - обов'язковий елемент процесу виробництва, основна частина собівартості продукції. Чим нижче витрати сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції, тим економніше витрачається праця, яка потрібна на їх добування і виробництво, тим дешевше продукт.

Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів, які потрібні для формування оборотних фондів, є необхідною умовою для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки.

Надалі в моїй роботі можна більш глибше ознайомитися з оборотними фондами, нормуванням витрат матеріальних ресурсів, політикою ресурсозбереження, ефективністю та напрямами поліпшення використання оборотних фондів.

Таким чином, в умовах ринкової політики, коли підприємство відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності використання основних виробничих фондів, на основі якого зробити висновки про рівень їх використання і передбачити заходи по поліпшення забезпечити збільшення виробництва продукції, обсяг якої знаходять реалізацію на ринку, та підвищення ефективності виробництва.

1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

Матеріальною основою і технічною базою кожного суспільного виробництва є, насамперед, засоби праці, які відіграють визначну роль у розвитку суспільства. Засоби праці, що використовуються в процесі виробництва як елемент продуктивних сил, самі по собі не є економічною категорією. Економічною категорією є спосіб використання засобів праці, характер застосування яких визначається власністю на засоби виробництва і являє собою одне з відношень економічного ладу. Тому економічна природа засобів праці в повних суспільних формаціях різна. Як технічна категорія засоби праці у всіх формаціях виступають у ролі виробничого апарату.

Участь основних фондів у виробничому процесі має деякі особливості:

1. Повністю беручи участь у виробничому процесі, засоби праці лише частково споживаються у кожному його циклі. Вартість основних фондів переноситься на продукти поступово, протягом усього строку їх служби.

2. Перенесена на виготовлений продукт частина вартості основних виробничих фондів, які брали участь у процесі виробництва, втілюються у вигляді вартості виготовленої продукції. Отже, вартість основних фондів у процесі використання їх набуває подвійного існування: одна її частина продовжує функцію вати у споживній формі засобів праці, а друга - входить у створений ними продукт.

Проблема підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і потужностей підприємств посідає центральне місце в період переходу України до ринкових відносин. Від рішення цієї проблеми залежить місце підприємства в промисловому виробництві, його фінансовий стан, конкурентоспроможність на ринку.

Будь-яке підприємство незалежно від форми створення й виду діяльності повинне постійно розглядати рух своїх основних виробничих фондів, їх склад та стан, ефективність використання. Дана інформація дозволяє підприємству знайти шляхи та резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, а крім того вчасно виявити та скоригувати негативні відхилення, які в подальшому можуть спричинити серйозні наслідки для успішної діяльності підприємства.

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:

Екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів.

Інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означав: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по-друге, підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.

Підвищення ефективності використовування основних виробничих фондів може здійснюватися за рахунок::

1. Підвищення якості сировини, маючи на увазі збільшення кількості корисних речовин в сировині і його технологічність, можливості видобутку продукту. З підвищенням якості сировини вихід товарної продукції підвищується, а при тих самих діючих основних виробничих фондах підвищується фондовіддача. З урахуванням досягнень вітчизняної і зарубіжної практики це дозволяє збільшити фондовіддачу на 20-25%.

2. Зменшення втрат корисних речовин у відходах. Промислова утилізація відходів на місці їх виникнення дозволяє збільшити об'єми продукції до 20%, а фондовіддачу на 10-15%.

3. Впровадження досягнень сучасного науково-технічного прогресу і, в першу чергу, безвідходних, маловідхідних, ресурсозберігаючих технологій і техніки для їх здійснення. Це збільшує вихід продукції з того ж об'єму переробленої сировини і фондовіддачу. Сюди можна віднести впровадження нових систем автоматизованого управління основними виробничими фондами.

Підвищення ефективності використання основних фондів в даний час має величезне значення. Підприємства, що мають в своєму розпорядженні основні фонди, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати те, що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.

Поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства є важливою резервом підвищення ефективності виробництва.

Крім того, використання основних виробничих фондів також зменшує потреби підприємства у капітальному вкладенні для розвитку матеріально-технічного обсягу виробництва продукції; тобто відбувається економія коштів на усі цілі. Як свідчить багаторічна практика господарювання, ефект від поліпшення використання основних виробничих фондів реалізується значно швидше, ніж від нових капітальних вкладень.

У відтворенні основних фондів визначального створення являється відтворення їх споживної вартості. В цьому також проявляється єдність відтворення основних фондів.

На основі руху споживної вартості основних фондів базується рух їх вартості. Тільки в останній рік служби основних фондів, коли вони вибувають із сфери виробництва та заміняються новими, загальна сема кругообігу вартості приймає вигляд: зношування - амортизація - повне відшкодування. В періоди проведення модернізації і капітального ремонту рух вартості основних фондів протікає за стадіями: зношування - амортизація - часткове відшкодування. В іншій рік життя основних фондів, рух вартості здійснюється за стадіями: зношування і амортизація.

Використання основних виробничих фондів на підприємстві характеризується натуральними і вартісними показниками.

До натуральних показників відносяться:

- рівень продуктивності;

- коефіцієнт змінності використання;

- коефіцієнт використання внутрішнього часу;

- коефіцієнт використання календарного часу.

До вартісних показників відносяться:

- фондовіддача, характеризує обсяг продукції в грошовому виразі, що припадає на одиницю основних виробничих фондів;

- фондоємкість, характеризує обсяг основних виробничих фондів, що припадає на одиницю обсягу виробленої продукції.

Відтворення основних фондів в рамках окремого підприємства характеризується послідовною зміною різних стадій. Ця сторона відтворення припускає вивчення як одиничного так і сукупної споживчої вартості основних фондів.

Таким чином, в умовах ринкової політики, коли підприємство відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності використання основних виробничих фондів, на основі якого зробити висновки про рівень їх використання і передбачити заходи по поліпшення забезпечити збільшення виробництва продукції, обсяг якої знаходять реалізацію на ринку, та підвищення ефективності виробництва.

Для більш ефективного використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:

Введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його;

Скорочення цілодобових простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів.

Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіка роботи підприємства, включаючий ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт.

Більш інтенсивне використання обладнання.

Впровадження заходів НТП.

Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням.

Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи.

Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов труда і відпочинку, оздоровчі заходи і інш. заходу, що позитивно впливає на фізичне і духовне стану робочого.

Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, - зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

Подовження періоду функціонування основних фондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці й за рахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних фондів.

Саме тому терміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування.

Розширити відтворення основних фондів можна за допомогою таких заходів:

технічного переозброєння діючого підприємства;

реконструкції виробництва;

розширення виробничих потужностей підприємства;

нового будівництва технологічно завершених виробничих потужностей та підрозділів підприємства.

Раціональне та економне використання оборотних фондів - одне з найважливіших завдань підприємств. Чим ефективніше використовуються сировина, матеріали, паливо, енергія, тим менше їх витрачається на виготовлення певної кількості продукції, тобто створюється можливість збільшити обсяги виробництва, що в цілому підвищує його ефективність.

2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

Завданням аналізу стану та ефективності використання основних фондів е: встановлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами - відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребі в них; визначення обсягів їх росту, оновлення та вибуття; вивчення технічного стану основних засобів і особливо їх активної частини - машин та устаткування: визначення ступеня використання основних фондів, аналіз повноти використання торговельної та складської площі; визначення впливу використання основних фондів на обсяг товарообороту та інші економічні та фінансові показники діяльності підприємства; виявлення резервів зростання фондовіддачі, збільшення обсягу товарообороту та прибутку за рахунок покращення використання основних фондів.

Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства використовують ряд показників (Таблиця 1).

Зокрема, для оцінки технічного стану основних фондів розраховується коефіцієнту зносу та придатності:

Кзн = З / Офб

З - сума нарахованого зносу, Офб - первісна вартість основних фондів

Коефіцієнти зносу та придатності розраховуються для загальної величини основних фондів і для окремої групи.

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці.

Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства:

Кфоз = ОФср /

ОФср - середньорічна (балансова) вартість основних фондів

- чисельність робітників в найбільшу зміну

Найбільш узагальненими показниками, що характеризують використання промислово-виробничих фондів підприємства, є показники фондовіддачі та фондоємності. Вони розрахуються співставленням вартості основних фондів з вартістю виробленої або реалізованою продукцією.

Фондовіддача визначається за формулою:

Кфв = ТП (РП) / ОФср

ТП (РП) - вартість товарної або реалізованої продукції

ОФср - середньорічна вартість промислово-виробничих фондів.

Аналіз узагальнюючих показників інтенсивності використання основних фондів повинен включати і визначення показника їх рентабельності, що розраховується співвідношення прибутку підприємства за звітний (рік, квартал) до середньорічної вартості основних виробничих фондів:

Кр = Пзп / ОФср

Пзп - прибуток підприємства за звітний період

Протилежним показником фондовіддачі є фондоємність, що є співвідношенням вартості основних фондів до вартості товарної або реалізованої продукції:

Фє = ОФср / РП (ТП)

За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення, вибуття (приросту) основних засобів.

Необхідною передумовою удосконалення формування, використання та відтворення основних фондів підприємства є проведення аналізу їх сучасного стану та ефективності використання

Таблиця 1. Показники ефективності використання основних виробничих засобів

Показник	Характеристика
1. Фондомісткість	Характеризує забезпеченість підприємства основними засобами
2. Фондоозброєність	Показує величину основних засобів на одного працівника
3. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства	Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства
4. Коефіцієнт зносу основних виробничих засобів	Показує ступінь зносу основних виробничих засобів
5. Коефіцієнт придатності основних виробничих засобів	Відображає частину основних засобів, придатну для експлуатації
6. Коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів	Показує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів
7. Коефіцієнт вибуття основних виробничих засобів	Характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих засобів
8. Коефіцієнт приросту основних виробничих засобів	Показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого періоду
9. Фондовіддача	Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів
10. Рентабельність основних виробничих засобів	Визначає ступінь використання основних виробничих засобів

2.1 Показники наявності та стану основних виробничих фондів

Наявність основних фондів на під приємність характеризується балансовою вартістю. Первісна вартість основних фондів дає уявлення про ту суму грошових витрат підприємств, які ним проведені в зв'язку з введенням в дію основних фондів.

Для вивчення зміни обсягу основних фондів та факторів, що на нього впливають, будуть баланси, що відображають зміну вартості фондів за окремі проміжки часу (за рік) (Таблиця.2)

Таблиця 2. Зміна вартості фондів за окремі проміжки часу.

Наявність на початку року	Надійшло в звітному періоді	В тому числі і нових	Вибуло в звітному році	Наявність на кінець року
6,0	0,4	0,35	0,42	5,98

6,0+ 0,4 = 5,98 + 0,42

Середньорічна вартість основних виробничих фондів складає:

6,0+ 0,4/12 - 0,42/ 12 = 5,998 (млн. грн.)

Для оцінки технічного стану основних фондів використовують коефіцієнти зносу та придатності.

Коефіцієнт придатності (К_пр) ОФ як економічна категорія характеризує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості на певну дату. Визначаємо за формулою:

К_пр = Б_вз / Б_вп = (Б_вп - Е_зн) / Б_вп;

де Б_{вп -} балансова вартість ОВФ;

Б_вз - балансова залишкова вартість ОВФ;

Е_зн - величина зносу ОВФ.

Тоді, К_пр = 4,4/6,0 = 0,733 (або 73,3%);

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів. Коефіцієнт зносу (К_зн) визначається за формулою:

К_зн = Е_зн / Б_вп = 1 - К_пр = 1 - 0,733 = 0,267 (або 26,7%);

Сума річного зносу основних фондів:

Кзр = 6,0 * 0,267 = 1,602 (млн. грн.)

Залишкова вартість ОВФ відображає ту частину вартості фондів, яка залишалась в засобах праці на даний проміжок часу становить:

6,0 - 1,602 = 4,398 (млн. грн.),

На даному підприємстві ступінь зносу ОВФ дорівнює 0,267, ступінь придатності дорівнює 0,733. Отже, дане підприємство має ще досить нові ОВФ, на що вказує невеликий ступінь їх зносу. Це позитивно впливає на роботу підприємства.

2.2 Показники руху та оборотності основних виробничих фондів

Показниками, що характеризують рух основних виробничих фондів на підприємстві є:

1. Коефіцієнт вибуття.

2. Коефіцієнт надходження.

3. Коефіцієнт оновлення.

4. Коефіцієнт інтенсивності оновлення.

5. Тривалість обороту.

6. Коефіцієнт оборотності.

7. Коефіцієнт приросту.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання.

Коефіцієнт вибуття визначається, як співвідношення вартості ОВФ, що вибули до балансової первісної вартості:

Кв =

Кв== 0,03 або 3%

Коефіцієнт надходження основних виробничих фондів показує інтенсивність їх оновлення і визначається наступним чином:

Кн = ,

де ОФн - вартість основних фондів, що надійшли;

ОФкр - вартість основних фондів на кінець року.

Таким чином, Кн = =0,067 * 100% = 6,7%

Коефіцієнт оновлення визначається, як співвідношення вартості введених в експлуатацію нових ОВФ (ОФн) до балансової первісної вартості ОВФ (ОФб):

Кон = ,

Кон== 0,058 або 5,8%

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду. Необхідність оновлення основних виробничих засобів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання засобів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.

Коефіцієнт інтенсивності оновлення визначається як співвідношення між коефіцієнтом оновленням і вибуття:

Кіон = = = 2,23 або 223%

Позитивною є тенденція, коли коефіцієнт інтенсивності оновлення вищий за одиницю, адже це означає, основні фонди інтенсивніше вводяться в дію, а ніж вибувають. Тому підприємства прагнуть, щоб вартість введених у дію основних засобів перевищувала вартість вибулих основних засобів.

Для цього розраховується також коефіцієнт приросту основних засобів.

Кпр =

ОФб - балансова вартість основних виробничих засобів;

ОФу - вартість уведених основних виробничих засобів;

ОФв - вартість виведених основних виробничих засобів;

Кпр = = 0,003, або 3%

Показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого періоду.

Коефіцієнт оборотності - це відношення суми річної амортизації до балансової вартості оборотних фондів.

Ко=

де, Ар - сума річної амортизації;

Бв - балансова вартість оборотних фондів.

Ко== 0,088,

Даний коефіцієнт показує кількість оборотів за рік.

Ще одним показником, що впливає на рівень рентабельності та приріст прибутку є тривалість обороту:

То=,

То== 11,36

Цей показник показує тривалість одного обороту в році.

У нашому випадку коефіцієнт оновлення ОВФ перевищує коефіцієнт їх вибуття, що вказує на позитивну тенденцію в русі ОВФ на підприємстві. Надходження ОВФ здійснюється на 87,5% новими ОВФ. Вибуття ОВФ на даному підприємстві відбувається за рахунок фізичного зносу та з інших причин.

2.3 Показники забезпеченості підприємства основними виробничими

Показниками, що характеризую оснащення підприємства основними виробничими фондами є наступні:

· Фондозабезпеченість;

· Механозабезпеченість.

Коефіцієнт фондозабезпеченості характеризує забезпеченість підприємств або потребу в ОВФ для виробництва одиниці продукції:

Фо = ,

ОФср - середньорічна вартість основних фондів.

Рп - обсяг реалізованої продукції.

Фо = = 0,624 або 62,4%

Механозабезпеченість визначає величину вартості ОВФ, яка необхідна у вигляді засобів праці (активної частини ОВФ і до обсягу реалізованої продукції):

Мо = == 0,427 або 42,7%

2.4 Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами

Озброєність працівників основними виробничими фондами характеризують такі показники як:

· Фондоозброєність;

· Механоозброєність.

Важливим показником оснащеності підприємства основними засобами є показник фондоозброєнності.

Він показує скільки основних засобів (у гривнях) доводиться на одного працюючого.

Він є найбільш узагальнюючим показником, що визначається, як співвідношення середньорічної вартості ОВФ до чисельності працівників найбільшої зміни:

Кфоз = = = 0,033 або 3,3 млн. грн.

ОФср - середньорічна вартість оборотних фондів.

Ч - середньооблікова чисельність працівників.

Механоозброєність праці робітників (М_п), як економічна категорія, характеризує співвідношення між балансовою вартістю засобів механізації (Б_ва) і чисельності робітників найбільшої зміни.

Визначаємо за формулою:

М_п = Б_ва / Ч_р = 4,1/ 180 = 0,023 або 2,3 млн. грн. /чол.

2.5 Показники використання основних виробничих фондів підприємства в часі

До таких показників належать наступні:

· Коефіцієнт використання календарного часу;

· Коефіцієнт використання робочого часу;

· Коефіцієнт використання внутрізмінного часу;

· Коефіцієнт змінності;

· Інтегральний коефіцієнт використання робочого часу.

Коефіцієнт використання робочого часу (К_рч), як економічна категорія, характеризує ступінь використання робочого часу на протязі року і визначається за формулою:

К_рч = Ч_фрд / Ч_рдпл,

де Ч_фрд - число фактично відпрацьованих робочих днів,

Чрдпл - число робочих днів запланованих у році.

Крч = 0,78 або 78%

Коефіцієнт використання календарного часу (К_кч), як економічна категорія, характеризує тривалість використання ОВФ на протязі року. І визначаємо:

Ккч = Р_дн / К_д,

де Р_дн - число робочих днів, К_д - число календарних днів у році.

Ккч. = =0,465 або 46,5%

Коефіцієнт використання внутрізмінного часу визначається як співвідношення різниці між тривалістю зміну і втратами робочого часу до тривалості зміни:

Квч = == 0,989

Цей коефіцієнт показує на скільки ефективно використовується час впродовж зміни.

Коефіцієнт змінності (К_зм) ОФ, як економічна категорія, характеризує кількість змін роботи ОВФ в добу. І визначаємо:

К_зм = Б_ві / Б_в,

де Б_ві - балансова вартість ОФ, яка використовується у різні зміни.

Отже, К_зм = (5,5 + 4,4 + 2,0) / 6,0 = 1,983

Інтегральний коефіцієнт використання часу (К_ін), як економічна категорія, характеризує ступінь використання ОВФ у часі. І визначаємо його за допомогою дубутку відповідних коефіцієнтів використання ОВФ:

К_ін = К_кч х К_рч х К_зм х К_вч = 0,78 х 0,465 х 0,989 х 1,983= 0,7113.

Коефіцієнт використання календарного часу дорівнює 0,465, а це не входить в нормативний проміжок (0,65 - 0,70), отже потрібно впроваджувати такі заходи, за допомогою яких вдалося б підвищити використання календарного часу, в результаті чого підвищувалась ефективність використання ОВФ.

Використання робочого часу характеризується коефіцієнтом використання робочого часу, який в даному випадку рівний 0,78. Робочий час на підприємстві використовується не повністю, що впливає на ефективність використання ОВФ. Протилежне спостерігається по використанню внутрізмінного часу - 0,989. Ефективність використання ОВФ складає 0,7113, що впливає на ефективність ведення виробництва.

2.6 Узагальнюючі показники

До таких показників належать:

· Фондовіддача;

· Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів.

Фондовіддача визначається як співвідношення вартості реалізованої продукції (Рп) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОФср):

Кфв = Рп / ОФср

Кфв = 9,6/ 5,998 = 1,60 грн.

Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. виробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів

Фондовіддача - по активній частині ОВФ:

Кфв = 9,6/4,1 = 2,3 грн.

Відображає суму вартості реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. вартості активної частини ОВФ.

Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів визначається, як добуток співвідношення обсягу реалізованої продукції (Рп) до первісної балансової вартості ОВФ (ОФб) та коефіцієнту річного зносу Крз.

Квсоф = * Крз= * 1,602 = 2,563 (млн. грн.)

3. Заходи, щодо підвищенню ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі

3.1 Підвищення ефективності використання річного робочого часу

Величина робочого часу використання ОВФ підприємства залежить від їх технічного стану на протязі року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо. Ефективність використання ОВФ робочого часу характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу.

Щоб підвищити його рівень і, відповідно, зробити можливим підвищення ефективності використання ОВФ, необхідно в першу чергу здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт, тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами за умови, що буде у відповідній кількості реалізовуватись продукція нашого підприємства. Такі заходи дозволять збільшити терміни роботи та використання ОВФ (в межах 5% -30%), а це, відповідно, обов`язково вплине на рівень ефективності виробництва.

Для підвищення ефективності використання річного робочого часу на підприємствах пропонується проведення наступних заходів:

покращення сервісно-технічного обслуговування основних фондів, що передбачає покращення роботи сервісно-технічних і ремонтних бригад підприємства;

забезпеченість ремонтних бригад необхідною кількістю запасних частин і ремонтним інструментом та відповідним обладнанням.

Потрібно розширювати зв`язки з підприємствами-постачальниками основних фондів з метою своєчасного поновлення ремонтного фонду. Це, в свою чергу, передбачає покращення роботи постачальницько-збутового відділу підприємства, що знайде своє відображення у матеріальному стимулюванні працівників за покращення використання ОВФ в часі. Зросте і зацікавленість робітників у цьому, а отже і збільшиться час використання ОВФ.

Припустимо, що на основі запроектованого комплексу заходів, величина збільшення річного робочого часу використання ОВФ склала 2% (Др. ч.).

Таким чином, на основі запроектованого комплексу заходів визначається: загальна величина збільшення робочого часу використання ОВФ в плановому році:

Рч = Рч. б. * Др. ч.,

де Рч - приріст робочого часу використання ОВФ, днів;

Рч. б. - фактичний робочий час використання ОВФ у базовому, днів;

Др. ч. - величина збільшення річного робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотки від величини базового року.

Рч = 170 * 0,02 = 3,4 днів

Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу у плановому році:

Крч = (Рчб + Рч) / Рчпл,

де Р_чпл - плановий (можливий) робочий час використання ОВФ;

Отже, Крч = (170 + 3,4) / 218 = 0,7954.

Визначаємо збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу:

З_мпл = К_зм х Р_ч,

де З_мпл - приріст числа змін використання ОВФ (змін);

К_{зм -} коефіцієнт змінності використання ОВФ у базовому році.

Отже, З_мпл = 1,983 х 3,4 = 6,742 (змін).

Визначаємо загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання:

З_мпл = Р_чб х К_зм + З_мпл,

де З_мпл - величина змін використання ОВФ у плановому році;

Отже, З_мпл = 170 х 1,983 + 6,742 = 343,852.

Тепер визначимо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок річного робочого часу використання ОВФ:

О_рчпл = (О_б / З_мб) х З_мпл,

Де О_рчпл - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ;

О_{б -} величина обсягу виробництва продукції у базовому році;

З_мб - число змін використання ОВФ у базовому році.

О_рчпл = (9600000 / (170 х 1,983)) х 6,742 = 191994,30 грн.

Також визначаємо додаткові витрати підприємства, пов`язані із підвищенням ефективності використання річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тисячу гривень. Активної частини ОВФ - 0,1 грн. у додаткову зміну:

Д_рч = Б_вак хС_зм х З_мпл,

де Д_рч - додаткові витрати, пов”язані із збільшенням річного робочого часу використання ОВФ;

Б_вак - балансова (первісна) вартість активної частини ОВФ;

С_зм - додаткові витрати, в гривнях на 1 тисячу гривень балансової вартості активної частини ОВФ у додаткову зміну.

Д_рч = 4100 х 0,1 х 6,742 = 2764,22 грн.

Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.

Доля цих витрат визначається за формулою:

Да/В₁ = ,

де, Да/В₁ - доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції, і-го року;

Бві - балансова вартість ОВФ в і-му році;

а - норма річних амортизаційних відрахувань;

Оі - обсяг виробництва продукції в і-му році.

Для річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:

а) у базовому році

Да/Вб = (6000 * 0,088) / 9600 = 0,055

б) у плановому році

Да/Вб = = = 0,054

Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:

А/В_пл = (Д_а/В_б - Да/В_пл) х О_пл,

де А/В_пл - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;

О_пл - річний обсяг виробництва продукції у плановому році.

А/В_пл = (0,055 - 0,054) х 9791,99 = 9,79 (тис. грн.).

Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становить, а точніше становитиме:

Срч = А/Впл - Дрч,

де Срч - зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів.

Срч = 9,79 - 2,764= 7,026 (тис. грн).

3.2 Підвищення ефективності використання внутрізмінного часу

В процесі виробництва продукції на підприємстві можливі втрати робочого часу на протязі зміни використання ОВФ. Основними причинами втрат цього часу є простій обладнання через його технічний стан, що можна характеризувати коефіцієнтом технічної готовності, та інші організаційно-господарські причини. Внутрізмінні втрати робочого часу використання ОВФ призводять до зменшення обсягу виробництва продукції - пропорційно втратам внутрізмінного часу.

Щоб зменшити внутрізмінні втрати часу робочого, використання ОВФ на підприємстві, а відповідно підвищити коефіцієнт використання внутрізмінного робочого часу, необхідно здійснювати додаткове технічне обслуговування, поточний ремонт обладнання та інші організаційного господарські заходи. Проведення комплексу заходів по підвищенню коефіцієнту використання внутрізмінного часу дозволить зменшити втрати внутрізмінного часу в межах 5-20%. Проте, проведення комплексу заходів по підвищенню ефективності використання внутрізмінного часу потребує додаткових втрат підприємства.

На основі запроектованих заходів величина зменшення внутрізмінних втрат робочого часу використання ОВФ підприємства складає 10%.

Визначається загальна величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ підприємства у плановому році:

В_зВРЧ_пл = (В_взчб * В_зчпл) * РЧ_плК_змб,

де, В_зВРЧ_{пл. -} загальна величина зменшення втрат внутрізмінного часу;

В_взчб - витрати внутрізмінного часу використання ОВФ у базовому році, год;

В_{зчпл -} величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, %;

РЧ_{пл. -} річний робочий час використання ОВФ;

К_змб - коефіцієнт змінності.

В_зРЧ_пл. = 1,7 * 0,1 (170 +3,4) * 1,983 = 58,45 год.

По відношенню до робочого часу в годинах зменшення втрат внутрізмінного робочого часу у відсотках становитиме:

ВЗРЧ_пл = 58,45/ (173,4х1,983х 8)) х 100% = 2,12%.

Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу використання ОВФ підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно зменшенню втрат внутрізмінного часу:

О_взч = О_б х ВЗРЧ_пл,

де О_взч - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часувикористання ОВФ;

О_б - обсяг виробництва продукції у базовому році;

ВЗРЧ_пл - величина зменшення втрат внутрізмінного часу (відсотки).

Отже, О_взч = 9600000 х 0,0212= 203520 (грн.);

Можемо визначити додаткові витрати підприємства, пов”язані із зменшенням втрат внутрізмінного часу використання ОВФ. Розрахунок ведеться із нормативу витрат на 1 тисячу грн. активної частини ОВФ на кожен відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу - 0,4 гривні:

Д_взрч = Б_вак х С_взрч х ВЗРЧ_пл,

де Д_взрч - додаткові витрати підприємства, пов”язані із зниженням втрат внутрізмінного робочого часу;

С_{взрч -} додаткові витрати з розрахунку на 1 тис. грн. активної частини ОВФ на 1 відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу.

Отже, Д_взрч = 4,1 х 0,4 х 2,12 = 3,48 (млн. грн.);

Визначаємо зниження витрат виробництва продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції, і визначається за формулою:

Д_а/В_і = (Б_ві х а) / О_і,

де Д_а/В_і - доля амортизаційних відрахувань собівартості на одиницю обсягу продукції і-го року;

Б_ві - балансова вартість ОВФ в і-му році;

а - доля (норма) річних амортизаційних відрахувань;

О_{і -} обсяг виробництва продукції в і-му році.

Отже, доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становить:

у базовому році: Д_а/В_б = (6000 х 0,088) / 9600 = 0,055

у плановому році: Да/В_пл = (6050 х 0,088) / (9600 + 203,52) = 0,054

Економія амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме (у тис. грн.): (Опл = 9600+198,12)

А/В_пл = (Д_а/В_{б -} Д_а/В_пл) х О_пл = (0,055 - 0,054) х 9803,52 = 9,8 (тис. грн);

Зниження собівартості продукції підприємства за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу буде складати:

С_взрч =А/В_пл - Д_взрч;

де С_взрч - величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ;

Д_ВЗРЧ - додаткові витрати підприємств;

А/В_ПЛ - економія амортизаційних відрахувань у плановому році.

С_взрч = 9,8 - 3,48 = 6,32 (тис. грн.).

Визначаємо коефіцієнт використання внутрізмінного часу у плановому році:

К_вз = (Т_{зм -} В_з) / Т_зм;

де Т_зм - тривалість зміни, В_з - витрати внутрізмінного часу.

Отже, К_вз = 8 - (1,7 - 0,79) / 8 = 0,88625

Визначаємо коефіцієнт використання внутрізмінного часу у базовому році:

К_вз = 8 - 1,7/8 = 0,7875.

3.3 Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ

Змінність використання ОВФ характеризується коефіцієнтом змінності. Підвищення коефіцієнта змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих фондів, особливо активної частини, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством. Досягти збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ, можливо на основі впровадження комплексу технічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на підвищення рівня технічного стану ОВФ, забезпечення процесу виробництва матеріально-технічними та трудовими ресурсами, поліпшення організації виробництва і праці тощо. Як свідчить виробничий досвід, запроектовані заходи дозволяють збільшити змінність використання ОВФ на 5 - 30% в рік.

В практиці збільшення змінності використання ОВФ відбувається в першу, другу чи третю зміни роботи підприємства. Проте, впровадження запроектованих заходів по збільшенню змінності використання ОВФ потребує додаткових витрат, які необхідно врахувати при визначенні ефективності використання цих фондів.

На основі запроектованих заходів величина збільшення тривалості використання ОВФ на підприємстві становить 10%. Визначимо величину збільшення змінності використання ОВФ на підприємстві. До розрахунків приймемо, що додатково буде використовуватися ОВФ:

у першу зміну - 5500*10% = 550 тис. грн.

у другу зміну - 4400*10% = 440 тис. грн.

у третю зміну - 2000*10% = 200 тис. грн.

Тобто обсяг використання - 1190 тис. грн. (550+440+200);

Виходячи із наведених даних, збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ становитиме:

К_ЗМпл = ,

де КЗМ_{пл -} збільшення коефіцієнта змінності використання ОВФ;

Б_{ві -} балансова вартість приросту ОВФ підприємства (сума).

Отже, КЗМ_пл = (550+440+200) / 6000 = 0, 198.

Визначаємо коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році:

КЗМ_пл = КЗМ_б + КЗМ_пл,

де КЗМ_б і КЗМ_пл - коефіцієнти змінності використання основних виробничих фондів відповідно у плановому і базовому роках.

Отже, КЗМ_пл = 1,983 + 0, 198 = 2,181.

Визначається число змін використання ОВФ у плановому році, в зв'язку із збільшенням коефіцієнту змінності:

З_Мпл = Р_Чпл * К_ЗМПЛ,

де З_Мпл - число змін використання ОВФ у плановому році;

Р_Чпл - робочий час використання ОВФ у плановому році;

К_ЗМПЛ - коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році.

З_МПЛ = 173,4 * 2,181 = 378,185 зміни

Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції у зв”язку із збільшенням коефіцієнта змінності використання ОВФ підприємства виходячи із обсягу виробництва продукції в одну зміну у базовому році:

ОЗМ_пл = (Опл / З_мпл) х З_мпл,

Де ОЗМпл - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта змінності (у тис. грн.);

Опл - обсяг виробництва продукції у плановому році;

З_мпл - збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коефіцієнта змінності;

З_мпл - приріст числа змін використання ОВФ у плановому році