Виробничі запаси, їх визнання та класифікація

Размещенно на http://www.allbest.ru

Размещенно на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Економічний зміст виробничих запасів, їх визнання та класифікація

2. Порядок документування наявності та руху виробничих запасів

3. Особливості відображення в обліку надходження виробничих запасів

4. Особливості обліку вибуття виробничих запасів

5. Організація складського обліку виробничих запасів

Практичне завдання

Висновки

Перелік літератури

виробничий запас облік

Вступ

Виробничі запаси - важлива складова частина національного багатства країни. Вони беруть участь у виробничому процесі одноразово і переносять свою вартість на кінцеву продукцію повністю. Жодне підприємство - як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері - не може обійтися без запасів. Запаси - матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворювання, обслуговування сфери нематеріального виробництва і задоволення потреб населення, що зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх подальшого використання. Запаси промислових підприємств становлять значну частку в активах балансу, тому від їх правильної оцінки та обліку залежать показники фінансового стану, на підставі яких приймаються управлінські рішення. На підприємстві повинно бути підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва. Важлива роль у реалізації цих завдань приділяється веденню бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Під бухгалтерським обліком розуміють процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збероігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємтсва зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність. На підприємствах важливою ділянкою бухгалтерського обліку є бухоблік виробничих запасів, їх наявність та рух. Ця важливість в умовах ринкової економіки полягає в тому, що без своєчасного забезпечення підприємств необхідними матеріалами та ефективного використання неможливим стає виробничий процес.

Метою курсової роботи є ознайомлення з веденням бухгалтерського обліку виробничих запасів, вивчення особливості відображення в обліку надходження та ефективності використання запасів та організації складського обліку виробничих запасів на підприємствах.

1. Економічний зміст виробничих запасів, їх визнання та класифікація

Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

1) утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

2) знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена. Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обґрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:

1) сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

2) незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

3) готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

4) товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

5) малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

6) поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група (вид). Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині них - на види, сорти, марки, типорозміри тощо. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця виміру і ціна. У подальшому номенклатурний номер запасів вказується в усіх документах, якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці (тобто помилковому оприбуткуванню або списанню замість одних матеріалів іншими), а також є обов'язковою умовою при автоматизованій обробці інформації по обліку наявності, надходження і витрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номер використовується як ознака (код), за яким можна визначити номер синтетичного рахунка, субрахунку, групу, найменування запасу, його сорт і розмір. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» в бухгалтерському обліку і звітності запаси відображаються за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації. Така вимога викликана необхідністю застосування принципу обачності, згідно з яким активи або доходи не мають бути завищені, а зобов'язання або витрати - занижені. Чиста вартість реалізації - це сума, яку очікують одержати при реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням імовірних витрат на їх виробництво і реалізацію. Тобто чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості запасів за вирахуванням очікуваних витрат, пов'язаних з процесом підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо реалізації. Запаси відображаються за чистою реалізаційною вартістю, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застарілі або іншим чином втратили початкову очікувану економічну вигоду. Якщо первинна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, сума перевищення списується на витрати звітного періоду.

2. Порядок документування наявності та руху виробничих запасів

Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбають у постачальників на підставі укладених договорів (контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг). Приймання матеріалів, що надійшли на склад підприємства, здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (форма М-20) або оформляється прибутковим ордером (форма М-3 або М-4), якщо під час приймання виявлені розходження між фактичною кількістю матеріальних цінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній. При цьому недостача (псування) матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їх від залізниці (порту), оформляється комерційним актом, а при прийманні їх на складі - приймальним актом. Ці акти є підставою для пред'явлення претензії винуватцю недостачі (або псування) матеріальних цінностей (транспортній організації) постачальнику - у разі недовантаження або неправильної упаковки (затарення), що послужило причиною псування цінностей при перевезенні). Матеріали, доставлені автотранспортом, прибуткуються на підставі товарно-транспортних накладних. Приймання матеріалів від своїх цехів та інших підрозділів (невикористані матеріали, відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), непоправний брак, матеріальні цінності від списання основних засобів або малоцінних і швидкозношуваних предметів, зношені шини та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, яка виписується цехом-здавальником або іншим підрозділом. Основним первинним документом на відпуск матеріалів у виробництво є лімітно-забірні карти (форма М-8 та М-9), в яких вказується ліміт видачі даному цеху (бригаді, дільниці) матеріалів відповідного номенклатурного номера (на декаду, півмісяця, місяць), а потім робиться запис про фактичний відпуск матеріалів з виведенням залишку невикористаного ліміту, який підтверджується підписом завідуючого складом (у лімітній картці одержувача) і одержувача (у лімітній картці складу). Наприкінці місяця лімітно-забірні картки подаються до бухгалтерії для обліку витрат матеріалів. Відпуск матеріалів на господарські та інші потреби, а також при понадлімітному відпуску матеріалів (за дозволом керівника підприємства або уповноваженої ним особи здійснюється за актом-вимогою (форма М-10 та М-11). Щомісяця цехи та інші виробничі підрозділи складають Звіт про використання сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів, у якому по кожному номенклатурному номеру показуються: залишок на початок місяця, надходження за місяць, залишок на кінець місяця, фактичні витрати, витрати за нормами, економія або перевитрата. Бухгалтерія складає Зведений звіт про використання матеріалів по груповій номенклатурі (в натуральних і грошовому вимірниках), на підставі якого роблять відповідні облікові записи на списання використаних матеріалів.

Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунками:

201 «Сировина й матеріали»,

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»,

203 «Паливо»,

204 «Тара й тарні матеріали»,

205 «Будівельні матеріали».

206 «Матеріали, передані в переробку»,

207 «Запасні частини»,

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»,

209 «Інші матеріали».

На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» ведеться облік наявності і руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб.

На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» ведуть облік наявності і руху купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, придбаних підприємствами для виробництва продукції; конструкцій і деталей (металевих, дерев'яних, залізобетонних тощо), що використовуються підрядними будівельними організаціями під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт; спеціальне обладнання, інструменти, пристрої тощо, які використовують науково-дослідні та конструкторські організації та ін.

Субрахунок 203 «Паливо» призначений для обліку твердого і. рідкого палива (нафтопродукти), що використовується для технологічних потреб виробництва, роботи автотранспорту, опалення приміщень тощо, а також оплачених талонів на нафтопродукти і газ.

На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» ведуть облік усіх видів тари, а також тарних матеріалів, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту (за винятком матеріалів, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, суден, барж з метою забезпечення збереження вантажу при перевезенні, облік яких ведеться на субрахунку 201 «Сировина й матеріали»).

На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники ведуть облік будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, а також обладнання, що потребує монтажу. Устаткування і будівельні матеріали, передані підрядній організації для виконання робіт, після підтвердження їх використання списуються з кредиту цього субрахунку на дебет рахунка 15 «Капітальніінвестиції».

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» підприємства ведуть облік матеріалів, які передані підприємствам-переробникам для виготовлення продукції і включаються до її собівартості.

На субрахунку 207 «Запасні частини» ведуть облік придбаних і виготовлених запасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах. Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів.

На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» ведуть облік мінеральних добрив; отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, біопрепаратів та медикаментів для тварин; кормів тварин (власного виробництва і купованих); насіння і саджанців для посіву і висаджування.

На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведуть облік відходів виробництва, непоправного браку, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації.

3. Особливості відображення в обліку находження виробничих запасів

Важливе значення для правильного обліку має порядок оцінки запасів. Згідно з Положенням (стандартом) 9 придбані або вироблені запаси зараховуються на балансі підприємства за первинною вартістю. Первинною вартістю запасів, які прибрані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

1) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

2) суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

5) інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

1) понаднормові втрати і нестачі запасів;

2) проценти за користування позиками;

3) витрати на збут;

4) загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом).

Синтетичний облік придбаних запасів на рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках підприємства обліковують за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка, як зазначалося раніше, включає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати. Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів. Документи ж на оприбуткування і списання витрачених матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають їх систематичного опрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити без попередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості). Наприкінці місяця вартість використаних у виробництві запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної).

Типові бухгалтерські проведення надходження виробничих запасів відображені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Типові бухгалтерські проведення надходження запасів

№з/п	Первинні документи	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
			Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1	Прибутковий ордер	Надійшли ТМЦ та оприбутковані(без ПДВ)	20	631
2	Податкова накладна	Відображена сума ПДВ	641	631
3	Платіжне доручення	Проведена оплата постачальнику	631	311
4	Платіжне доручення	Здійснено передоплату постачальнику	371	311
5	Податкова накладна	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	644
6	Прибутковий ордер	Відображено залік заборгованостей	631	371
7	Прибутковий ордер	Відображено вартість запасів, внесених засновниками до статутного капіталу підприємства	20	40
8	Прибутковий ордер	Відображено вартість безоплатно одержаних запасів від інших юридичних осіб	20	719
9	Прибутковий ордер	Відображено вартість придбаних запасів у результаті обміну на необоротні активи.	20	742

Запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), приймаються на облік за приймальними актами (форма М-7) і оформляються записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідні субрахунки) в кореспонденції і кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) стернується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах.

Якщо при прийманні вантажу виявлена нестача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 «Виробничі запаси» прибуткують тільки фактично одержані цінності; на вартість недостачі матеріалів, що виникла при перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред'являть претензію (передають до судового органу) винуватцю (транспортній організації тощо) і в бухгалтерському обліку відображають по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

У разі обґрунтованої відмови від оплати платіжних документів за матеріали, що надійшли на адресу підприємства (невідповідність якості, номенклатури, ціни умовам договору тощо), такі цінності приймаються за актами на відповідальне зберігання і обліковуються на за балансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні») до вказівок постачальника про повернення, переадресування або реалізації на місці. Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку «Транспортно-заготівельні витрати», який відкривається в складі рахунка 20 «Виробничі запаси». На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям, у бухгалтерському обліку підприємства роблять запис по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси», аналітичний рахунок «Транспортно-заготівельні витрати», і кредиту відповідних рахунків (63,685 тощо). Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість. Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками здійснюється у Журналі 3 та Відомості аналітичного обліку 3.3. За кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» відображається заборгованість за одержані ТМЦ, за дебетом - її погашення. Сальдо на кінець місяця наводиться за кожним постачальником і переноситься в графу 6 Відомості 3.3 на наступний місяць.

4. Особливості обліку вибуття виробничих запасів

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4) нормативних затрат;

5) ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Підставою для списання використаних у виробництві матеріалів служить «Відомість розподілу витрат матеріалів і палива за рахунками і статтями витрат», яка складається за видатковими документами (лімітно-забірними картками, вимогами, актами тощо). В ній зазначається, на який синтетичний рахунок, субрахунок, продукцію (замовлення, переділ) або на яку статтю треба віднести вартість витрачених запасів. За даними цієї відомості витрачені протягом місяця виробничі запаси за обліковими цінами списують з кредиту рахунка 20 «Виробничі запаси». Типові бухгалтерські проведення вибуття виробничих запасів наведені у таблиці 4.1

Таблиця 4.1 - Бухгалтерські проведення вибуття запасів

№з/п	Первинні документи	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
			Дебет	Кредит
1	Лімітнозабірна карта	Використані запаси на виробництві	23	201
2	Накладна на відпуск	Використані запаси для загальновиробничих потреб	91	201
3	Накладна на відпуск	Використані запаси для адміністративних потреб	92	201
4	Накладна на відпуск	Використані запаси на потреби пов'язані зі збутом продукції	93	201
5	Накладна на відпуск	Використані запаси для потреб соціальної сфери	949	201
6	Акт уцінки	Відображено суму уцінки запасів	946	201
7	Акт уцінки	Відображено втрати від знецінення запасів	791	946
8	Акт інвентаризації	Відображено нестачу запасів	947	201
9	Наказ директора	Списано нестачу на фінансовий результат	791	947

5. Організація складського обліку виробничих запасів

Для забезпечення виробничої програми відповідними запасами на підприємствах створюються спеціальні склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП та інших запасів. На складах запаси розміщують за секціями, а всередині них за групами, типа та сорторозмірами в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полках, комірках, піддонах, що забезпечує швидке їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичної наявності встановлених нормам ліміту. Складський облік організовується за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання за кількістю запасів. За необхідності складський облік організують за партіями надходження запасів. Склади повинні бути забезпечені справними вагами, вимірювальними приладами та мірною тарою.

Облік матеріалів на складі здійснюється завідувачем складом (комірником), який є матеріально-відповідальною особою. З комірником укладається типовий договір у встановленій формі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Бухгалтерія підприємства у встановлені строки здійснює приймання і обробку первинних документів на сирову, матеріали тощо. Всі документи сортуються і перевіряються. Прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до них належать, транспортними документами, приймальними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляються з іншими примірниками, отриманими від цехів - споживачів, накладні на переміщення матеріалів, здані складами - відправниками, з примірниками тих же накладних що надійшли зі складів - одержувачів.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури - цінника. Аналітичні рахунки групують за групами матеріалів, місцями зберігання матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують рахунки аналітичного обліку для контролю за зберігання і рухом запасів, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для проведення підсумків інвентаризації.

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є лімітно-забірні картки (форма М-8), накладні вимоги. Лімітно-забірні картки виписують у двох примірниках: один до початку місяця передається цеху-споживачу, другий - складу. Завідуючий складом робить відмітку про кількість відпущеного матеріалу в обох примірниках лімітно-забірної картки і визначає залишок (сальдо) не використовуваного ліміту. Факт відпуску підтверджується двома підписами: завідуючого складом і одержувача матеріалів. По закінчені місяця або використання ліміту лімітно-забірні картки здають до бухгалтерії. Відпуск матеріалів на сторону здійснюється на підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства. Відпуск матеріалів стороннім підприємствам оформлюють накладними на відпуск матеріалів на сторону. Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу на склад, як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів оформлюють також накладною вимогою (форма М-11). З метою забезпечення збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, на підприємстві повинен бути належним чином організований контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Інші малоцінні та швидкозношувані предмети (канцтовари, господарський інвентар тощо) передаються в експлуатацію безпосередньо зі складу на підставі вимог. Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма МШ-8).

Здійснюються облік матеріалів на складі з допомогою карток за формою №М-12. Картки складського обліку матеріалів відкриваються в бухгалтерії й віддаються під розписку у реєстрі, де вказується дата видачі, кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача. Записи в картках (у кількісному виразі) ведуть матеріально-відповідальні особи (завідуючі складами, комірники) на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів і складаються у день здійснення операцій. Сортовий облік матеріалів на складах можна вести також і в книгах.

Складський облік матеріалів є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностей підприємства. Організують складський облік за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідності складський облік організують за партіями надходження матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що дублюється у всіх первинних документах. Перші три цифри номенклатурного номера означають номер рахунка і субрахунку, наступні дві - номер групи, а інші - порядковий номер матеріальних цінностей у групі. За цими номерами організують і бухгалтерський обік матеріальних цінностей, що дає змогу проводити кількісну звірку даних оперативного складського й аналітичного бухгалтерського обліку. Приклади первиних документів наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Первинні документи з обліку виробничих запасів

Форма документу	Назва документу	Призначення документу
1	2	3
М-1	Журнал облік вантажів, що надійшли	Застосовується для реєстрації транспортних документів пов'язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на склад підприємства.
М-2	Довіреність	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів.
М-2 а	Акт списання бланків довіреностей	Призначені для списання використаних бланків довіреностей.
М-3	Журнал реєстрацій довіреностей	Призначений для реєстрації виданих довіреностей та розписки в їх отриманні.
М-4	Прибутковий ордер	Використовується на складі, заповнюється в день надходження запасів при відсутності розбіжностей з документами поставщика.
М-7	Акт про приймання матеріалів	Застосовується. при прийнятті запасів, якщо є розбіжності з документами постач, або коли виробничі запаси надійшли без документів.
М-8,9, 28, 28 а	Лімітно-забірна картка	Використовується для систематичного відпуску у виробництво лімітованих матеріалів., а також для поточного контролю за дотриманнями встановлених лімітів.
М-10	Акт-вимога на заміну матеріалів	Заповнюється при разовому відпуску запасів для виробничих та господарських потреб
М-11	Накладна-вимога на відпуск	Використовують для разового відпуску запасів всередині підприємства.
М-12	Картка складського обліку матеріалів	Використовують для обліку виробничих запасів на складі.
М-14	Відомість обліку матеріалів на складі	Використовується для взаємозв'язку складського та бухгалтерського обліку.
М-16	Матеріальний ярлик	Використовується для позначення одиниць запасів.
М-18	Сигнальна довідка про відхилення факт. залишку від норм запасу	Складається завскладом у разі виявлення відхилень фактичного залишку, виробничих запасів від встановлених норм
М-19	Матеріальний звіт	Складається комірником і передається до бухгалтера, відображає рух запасів на складі за певний період.
М-26	Довіреність (бланк суворого обліку)	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів.
1-ТН	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
-	Акт закупки ТМЦ	Використовується при закупівлі запасів підзвітними особами у фізичних осіб на ринку та в ін. місцях торгівлі. Форма Акту повинна бути затверджена наказом про облік. політику. При оформленні в ньому обов'язково зазначаються паспортні дані та ідентифікаційний код продавця

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства проводять інвентаризацію МШП і виробничих запасів. Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог інструкції по інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 №69. Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника підприємства, по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності матеріально відповідальних осіб. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційний опис (форма 21), який складається в двох примірниках і підписується всіма членами комісії. Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, а другий - передається до бухгалтерії. В бухгалтерії фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, звіряють з даними бухгалтерського обліку. Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження (залишки, нестача), записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальна особа повинна давати інвентаризаційній комісії письмове пояснення про причини їх виникнення. Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач матеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік залишків і недостач запасів, що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо пересортиця виникла у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же період і з матеріальними цінностями одного і того самого найменування (якщо цінності мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару - при відпуску її без розпаковки тари). Проте різниця у вартості недостач і залишків при більшій вартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що допустили пересортицю, і з них стягується. Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обґрунтоване рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб. Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства. Положенням про порядок уцінки і реалізації залежаної продукції з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та зайвих товарно-матеріальних цінностей, затвердженим наказом Мінекономіки і Мінфіну України від 15.12.99 №149/300, встановлено, що уцінці підлягають товари і продукція, які не мали збуту протягом трьох місяців і не користуються попитом споживачів, а також товари і продукція, які частково втратили свою первинну якість (якщо вони не втратили товарний вид і придатні до використання), та зайві товарно-матеріальні цінності (матеріали, комплектуючі вироби, інші матеріальні цінності, які більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Уцінка товарно-матеріальних цінностей проводиться за даними інвентаризації (або за рішенням керівника - за даними обліку на 1-ше число місяця). На підставі аналізу даних про наявність товарів, продукції і зайвих товарно-матеріальних цінностей виробничі підприємства вносять зміни до планів виробництва, а торгові підприємства - до планів завезення аналогічних товарів, матеріальних цінностей, проводять роботу по перегляду заключних договорів на їх завезення і на закупку по імпорту. Розмір уцінки товарів, продукції, зайвих товарно-матеріальних цінностей визначається комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчої якості, насиченості ринку такими товарно-матеріальними цінностями. Товарно-матеріальні цінності, які раніше були уцінені, але не реалізовані, можуть бути уцінені вдруге до рівня їх можливої реалізації. Технічно-складні товари і продукція, які мають виробничі паспорти(верстати, прилади, телерадіоапаратура та ін.), уціняються тільки за наявності паспорта. Вони мають бути справними і придатними до використання. Дані про уцінені товари, продукцію, зайві товарно-матеріальні цінності заносяться до опису-акта уцінки залежаних товарів і продукції та зайвих товарно-матеріальних цінностей. Опис-акт складається в двох екземплярах і підписується усіма членами комісії, які проводили уцінку, а також матеріально відповідальними особами. Матеріали на уцінку розглядаються і затверджуються керівником (власником) підприємства протягом двох днів після одержання. Один екземпляр опису-акта передається до бухгалтерії, другий - залишається у матеріально відповідальної особи. Результати уцінки відображаються у тому місяці, в якому було складено опис-акт уцінки.

Практична частина

В-27

Додаток 1

Схеми рахунків синтетичного обліку

Дт Основні засоби (10) Кт 600000,0 0,00 0,00 600000,0	Дт Знос основних засобів (13)Кт 180000,0 12900,0 0,00 12900,0 192900,0
Сировина і матеріали (201) Кт 12405,0 1680,0 12467,0 1062,0 3500,0 6242,0 12467,0 6180,0	Дт Готова продукція (26) Кт 22000,0 79893,8 81327,0 79893,8 81327,0 20566,8
Дт Каса (301) Кт 1350,0 49000,0 1100,0 50100,0 700,0 50100,0 50800,0 650,0	Дт Нерозподілений прибуток(44)Кт 21200,0 13110,15 13110,15 34310,15
Дт Виробництво (23) Кт 9200,0 34100,0 11321,2 79893,8 477,4 545,6 4700,0 12467,0 21941,6 341,0 85893,8 79893,8 15200,0	Дт Розрахунки з постачальниками (631)Кт 12400,0 1680,0 336,0 13890,0 1062,0 212,4 3500,0 700,0 13890,0 7490,4 6000,4
Дт Розрахунки з покупцями та замовниками(361) Кт 55000,0 126000,0 43000,0 126000,0 43000,0 138000,0	Дт Розрахунки за податками( ПДВ)(641) Кт 8000,0 336,0 212,4 1620,0 21000,0 940,0 19160,0 700,0 22968,4 21000,0 6031,6



Дт Розрахунки за податком з фізичних осіб (642) Кт 4400,0 4400,0 4400,0 4400,0	Дт Статутний капітал (40) Кт 554705,0 0,00 0,00 554705,0
Дт Грошові кошти на рахунках в банках (311) Кт 116200,0 4400,0 1100,0 20637,6 43000,0 1299,5 50000,0 1180,9 692,0 50100,0 13890,0 17720,0 19160,0 4370,05 94100,0 133450,05 76849,95	Дт Розрахунки з ПФУ (651) Кт 7270,0 20637,6 13047,6 320,0 20637,6 13367,6 0,00



Дт Розрахунки з ФССзТВП (652) Кт 400,0 1299,5 550,2 310,0 1299,5 860,2 39,3	Дт Розрахунки зі страхування на випадок безробіття (653) Кт 500,0 1180,9 628,8 170,0 1180,9 798,8 117,9
Дт Розрахунки зФССвНВВ (656) Кт 320,0 692,0 393,0 692,0 393,0 21,0	Дт Депонована заробітна плата (662) Кт 1100,0 1100,0 1100,0
Дт Розрахунки по заробітній платі (661) Кт 21000,0 4400,0 320,0 39300,0 310,0 170,0 49000,0 1100,0 55300,0 39300,0 5000,0	Дт Розрахунки з іншими кредиторами (код) Кт 10360,0 17720,0 8100,0 1620,0 4700,0 940,0 17720,0 15360,0 8000,0



Дт Короткострокова позика (601) Кт 50000,0 0,00 50000,0 50000,0	Дт Розрахунки з підзвітними особами (372) Кт 700,0 700,0 700,0

Дт Матеріальні витрати(80) Кт 12467,0 12467,0 12467,0 12467,0	Дт Витрати на оплату праці(81)Кт 39300,0 341100 2800,0 2400,0 39300,0 39300,0

Дт Амортизація(83) Кт 12900,0 12000,0 900,0 12900,0 12900,0	Дт Інші операційні витрати(84) Кт 8100,0 8100,0 4700,0 4700,0 12800,0 12800,0
Дт Витрати на соціальне страхування (82) Кт 13047,6 11321,2 550,2 929,6 628,8 796,8 393,0 477,4 39,2 33,6 545,6 44,8 38,4 341,0 28,0 24,0 14619,6 14619,6	Дт Загальновиробничі витрати (91) Кт 2800,0 21941,6 929,6 39,2 28,0 12000,0 6100,0 44,8 21941,6 21941,6
Дт Собівартість реалізації(901) Кт 81327,0 81327,0 81327,0 81327,0	Дт Податок на прибуток (98) Кт 4370,05 4370,05 4370,05 4370,05



Дт Адміністративні витрати(92) Кт 2400,0 6192,8 796,8 33,6 38,4 900,0 2000,0 24,0 6192,8 6192,8	Дт Результат від діяльності (791) Кт 81327,0 6192,8 4370,05 105000,0 13110,15 105000,0 105000,0

Дт Дохід від релізації (701) Кт 21000,0 126000,0 105000,0 126000,0 126000,0	Дт Розрахунки по податку на прибуток (643) Кт 4370,05 4370,05 4370,05 4370,05

Додаток 2

Журнал реєстрації господарських операцій ВАТ „Схід” за січень ц. р.(місяць)

№ з/п	Первинні документи	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			Дебет	Кредит
1	Прибутковий ордер	Надійшло та оприбутковано від ВАТ „Господар” пісок за ціною 2,00 грн. за 1кг (без ПДВ)	201	631	1680,0
2	Податкова накладна	Відображений в обліку податковий кредит з ПДВ (див. оп.1)	641	631	336,0
3	Прибуткові ордери	Надійшла та оприбуткована від ЗАТ „Південь” сировина: - дошка за ціною 3,50 грн. за 1 м.п. (без ПДВ) - клей за ціною 3,00 грн. за 1 л (без ПДВ)			462,0 600,0
		Разом	201	631	1062,0
4	Податкова накладна	Відображений в обліку податковий кредит з ПДВ (20% від загальної суми, див.оп.3)	641	631	212,4
5	Розрахункова відомість за січень	Нарахована заробітна плата: - робітникам виробництва - загальновиробничому персоналу - адміністративному персоналу	23 91 92	81 81 81	34100,0 2800,0 2400,0
		Разом	81	661	39300,0
6	Розрахунок бухгалтерії за січень	Здійснено відрахування до Пенсійного фонду згідно чинного законодавства від заробітної плати: - робітників основного виробництва - загальновиробничого персоналу - адміністративного персоналу	23 91 92	82 82 82	11321,2 929,6 796,8
		Разом	82	651	13047,6
7	Розрахунок бухгалтерії за січень	Здійснено відрахування до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності згідно чинного законодавства від заробітної плати: - робітників основного виробництва - загальновиробничого персоналу - адміністративного персоналу	23 91 92	82 82 82	477,4 39,2 33,6
		Разом	82	652	550,2
8	Розрахунок бухгалтерії за січень	Здійснено відрахування до Фонду соціального страхування з безробіття згідно чинного законодавства від заробітної плати: - робітників основного виробництва - загальновиробничого персоналу - адміністративного персоналу	23 91 92	82 82 82	545,6 44,8 38,4
		Разом	82	653	628,8
9	Розрахунок бухгалтерії за січень	Здійснено відрахування до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за тарифом 1% (умовно) від заробітної плати: - робітників основного виробництва - загальновиробничого персоналу - адміністративного персоналу	23 91 92	82 82 82	341,0 28,0 24,0
		Разом	82	656	393,0
10	Розрахункова відомість за січень	Здійснено утримання із заробітної плати робітників згідно чинного законодавства: - податку з доходів фізичних осіб - внесків до Пенсійного фонду - внесків до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - внесків до Фонду соціального страхування від безробіття	661 661 661 661	642 651 652 653	4400,0 320,0 310,0 170,0
		Разом			5200,0
11	Виписка банка, платіжне доручення	Перераховано з поточного рахунку заборгованість: - у бюджет за податком з доходів фізичних осіб (див. оп.10) - до Пенсійного фонду - до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - до Фонду соціального страхування з безробіття - до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві	642 651 652 653 656	311 311 311 311 311	4400,0 20637,6 1299,5 1180,9 692,0
		Разом			28210,0
12	Прибуткові касові ордери, виписки банку	Надійшли грошові кошти до каси: - для виплати заробітної плати та погашення заборгованості за попередній період	301	311	50100,0
13	Платіжна відомість, видатковий касовий ордер	Видано із каси заробітну плату робітникам підприємства	661	301	49000,0
14	Об'ява на внесок готівки, видатковий касовий ордер	Депоновано та повернено в банк своєчасно не отриману заробітну плату робітникам	311 661	301 662	1100,0 1100,0
15	Розрахунок амортизації	Нараховано амортизацію по основних засобах: - загальновиробничого призначення - адміністративного призначення	91 92	83 83	12000,0 900,0
		Разом	83	13	12900,0
16	Вимоги, лімітно-забірна картка	Відпущено зі складу у виробництво виробничі запаси: - клей - пісок - дошка			2640,0 5480,0 4347,0
		Разом	23 80	80 201	12467,0 12467,0
17	Платіжна вимога	Прийнятий до оплати рахунок за опалення: - будинку цеху - офісу - ПДВ (20% до загальної суми рахунку)	91 84 84 92 641	84 685 685 84 685	6100,0 6100,0 2000,0 2000,0 1620,0
		Разом			9720,0
18	Платіжна вимога	Прийнятий до оплати рахунок за воду, що використано: - на виробничі потреби - ПДВ (20% до загальної суми)	23 84 641	84 685 685	4700,0 4700,0 940,0
		Разом			5640,0
19	Виписка банку	Зараховано на поточний рахунок заборгованість від покупців за реалізовану продукцію	311	361	43000,0
20	Виписка банку, платіжне доручення	Перераховано з поточного рахунку заборгованість постачальникам: - ВАТ „Господар” - ЗАТ „Південь”			8216,0 5674,0
		Разом	631	311	13890,0
21	Видатковий касовий ордер	Видано з каси грошові кошти директору на відрядження	372	301	700,0
22	Виписка банку, платіжне доручення	Перераховано з поточного рахунку заборгованість іншим кредиторам	685	311	17720,0
23	Розрахунок бухгалтерії за січень	Списано та включено до виробничої собівартості продукції загальновиробничі витрати (у повній сумі)	23	91	21941,6
24	Накладна	Оприбутковано на складі готову продукцію за фактичною собівартістю Довідка бухгалтерії НЗВ на кінець місяця складає - 6000 грн.	26	23	79893,8
25	Рахунок, відомість відвантаження готової продукції	Реалізовано (відвантажено) покупцю готову продукцію	361	701	126000,0
26	Податкова накладна	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ з реалізації продукції (20% від суми реалізації. Розрахувати самостійно)	701	641	21000,0
27	Розрахунок бухгалтерії	Списано фактичну собівартість реалізованої продукції	901	26	81327,0
28	Виписка банку	Зараховано на поточний рахунок короткострокову позику банку	311	601	50000,0
29	Накладна, прибутковий ордер	Надійшов та оприбутковано від ЗАТ „Південь” дошка за ціною 3,50 за 1 м.п. (без ПДВ)	201	631	3500,0
30	Податкова накладна	Відображений в обліку податковий кредит з ПДВ (див. оп.29)	641	631	700,0
31	Розрахунок бухгалтерії	Списано на фінансовий результат діяльності: - чистий доход від реалізації продукції (розрахувати самостійно, див. оп.25,26) - фактичну собівартість реалізованої продукції (див. оп.27) - адмінстративні витрати	701 791 791	791 901 92	105000,0 81327,0 6192,8
32	Розрахунок бухгалтерії	Нараховано податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку	98	643	4370,05
33	Розрахунок бухгалтерії	Списано на фінансовий результат суму нарахованого податку на прибуток (див. оп.32)	791	98	4370,05
34	Розрахунок бухгалтерії	Відображено фінансовий результат діяльності підприємства	791	44	13110,15
35	Платіжне доручення, виписка банку	Перераховано заборгованість бюджету за: - податком на прибуток (див.оп.32) - ПДВ	643 641	311 311	4370,05 19160,0
		Разом			23530,05
		Разом за журналом			929119,5

Додаток 3

Оборотна відомість за синтетичними рахунками за січень ц.р. (місяць)

Код рахунку	Назва рахунку	Сальдо на 01.01.ц.р	Оборот за січень ц.р.	Сальдо на 31.01 ц.р.
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
10	Основні засоби	600000				600000
13	Знос основних засобів		180000		12900		192900
201	Сировина і матеріали	12405		6242	12467	6180
23	Виробництво	9200		85893,8	79893,8

Подобные документы

• Визначення оптимального рівня виробничих запасів

  Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Особливості визнання та оцінки, методологічні засади аналізу використання виробничих запасів. Методи визначення оптимального рівня ефективності виробничих запасів.
  
  курсовая работа [62,6 K], добавлен 16.06.2019
  

• Аналіз стану виробничих запасів підприємства

  Економічна суть виробничих запасів підприємства. Завдання, джерела інформації та аналіз виробничих запасів. Вивчення структури, стану, динаміки виробничих запасів. Резерви прискорення оборотності виробничих запасів. Аналіз оборотності виробничих запасів.
  
  курсовая работа [63,3 K], добавлен 21.05.2019
  

• Методи оцінки виробничих запасів підприємства

  Досліджено теоретичні підходи до трактування економічної сутності виробничих запасів підприємства. Висвітлено загальні підходи до оцінки запасів. Проаналізовано головні переваги та недоліки представлених методів оцінки виробничих запасів підприємства.
  
  статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018
  

• Формування і контроль запасів на промисловому підприємстві

  Основи формування і контролю запасів на промисловому підприємстві. Види запасів, потреб в матеріалах. Облік виробничих запасів, їх кругообіг. Формування і складський облік запасів ПП "Юков Володимир Іванович". Нормування й аналіз виробничих запасів.
  
  дипломная работа [654,8 K], добавлен 19.06.2011
  

• Теоретичні основи управління виробничими запасами на підприємстві

  Сутність та склад виробничих запасів підприємства згідно стандартів обліку. Чинники впливу на формування та використання виробничих запасів. Оцінка та розробка системи управління виробничими запасами на підприємстві, аналіз їх складу та структури.
  
  курсовая работа [232,4 K], добавлен 25.09.2011
  

• Визначення собівартості вибуття запасів

  Умови здійснення процесу виробництва. Визначення собівартості вибуття запасів. Оцінка запасів. Аналіз впливу на чистий прибуток застосування різних методів оцінки руху запасів. Метод ідентифікованої, середньозваженої собівартості. Бухгалтерський баланс.
  
  задача [26,9 K], добавлен 02.10.2008
  

• Виробничі запаси, прибутковість підприємства

  Характеристика норм праці, що застосовуються на підприємствах. Поняття, класифікація виробничих запасів. Знос основних засобів. Класифікація цін внутрішнього ринку. Сутність планування прибутковості та фінансових показників. Планування розподілу прибутку.
  
  шпаргалка [157,2 K], добавлен 19.03.2010
  

• Аналіз запасів та ефективності їх використання в системі управління виробничою діяльністю підприємства

  Економічний зміст та класифікація запасів підприємства. Організаційно-інформаційна модель аналізу запасів. Методика аналізу матеріальних ресурсів та ефективності їх використання на прикладі базового підприємства Добротвірської ТЕС ВАТ "Західенерго".
  
  курсовая работа [238,8 K], добавлен 22.02.2011
  

• Методичні процедури впровадження ефективної системи контролю виробничих запасів

  Контрольно-ревізійні процедури. Органолептичні методичні прийоми фінансово-господарського контролю. Вибіркові спостереження. Завдання контролю. Контроль використання виробничих запасів. Основні завдання контролю. Контроль по напрямках.
  
  реферат [12,5 K], добавлен 18.04.2007
  

• Аналіз виробничих запасів підприємства

  Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх наявності та витрачання. Загальна характеристика підприємства та динаміка основних техніко-економічних показників. Аналіз собівартості за елементами операційних витрат.
  
  курсовая работа [151,9 K], добавлен 08.08.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам