Аналіз економічної діяльності підприємства

Лабораторна робота № 7. Аналіз рентабельності: загальна рентабельність

1. Рентабельність власного капіталу

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
К.рен.вл.к	0,046099	0,093118	0,188743	0,105517	0,027653	0,044946

Висновок: Рентабельність власного капіталу визначає частку чистого прибутку у власному капіталі вкладеному в підприємство. Коефіцієнт показує потенційні можливості розширення діяльності підприємства, ефективне використання активів, створених за рахунок власного капіталу. Протягом досліджуваних років спостерігалося одне стрімке зростання значення коефіцієнта. З 1999 по 2000 роки спостерігалось стрімке зростання , але за рахунок більшого зростання чистого прибутку (він зріс з 49647 до 130398 тис. грн.). Також спостерігається тенденція, що зміна власного капіталу відбувається за рахунок зміни значень непокритого збитку. Лінія тренду має спадний характер за рахунок від'ємного коефіцієнта лінії тренду -0,0082. Це свідчить про те, що в середньому частка чистого прибутку у власному капіталі зменшується щорічно на 0,82%.А по рекомендованим межам, треба щоб зростала. Тому, треба проводити політику, щодо збільшення чистого прибутку, або регулювання частки власного капіталу.

2. Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
К.рен.акт.	0,035549	0,076083	0,141017	0,07882	0,021622	0,024648

Висновок: Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності визначає частку прибутку від звичайної діяльності в активах підприємства. Коефіцієнт показує здатність підприємства отримувати прибуток виходячи з активів, які є в розпорядженні підприємства. Протягом досліджуваного періоду спостерігалось зростання з 2 на 3 період, що було зумовлене збільшенням активів на 27 тис. грн. та значним збільшенням прибутку від звичайної діяльності з 49647 до 130398 тис. грн.. Загалом коефіцієнт за даних 6 років має спадаючий характер, про що свідчить від'ємний коефіцієнт тренду -0,008. Така тенденція є негативною для підприємства, так як зменшується частка прибутку від звичайної діяльності в активах підприємства, а також зменшується здатність підприємства отримувати прибуток виходячи з активів, які є в розпорядженні.

3. Рентабельність активів за чистим прибутком

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
К.рен.акт.	0,035549	0,076083	0,141017	0,07882	0,021623	0,034998

Висновок: Рентабельність активів за чистим прибутком визначає частку чистого прибутку підприємства. Коефіцієнт показує скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів інвестованих в активи підприємства. Протягом досліджуваних років спочатку спостерігалося зростання коефіцієнта, що характеризувало позитивні риси, тобто збільшувалася частка чистого прибутку у активах підприємства «Любава». А в останні три роки відбулося зниження коефіцієнта, що відбулося за рахунок значного збільшення активів порівняно з чистим прибутком. Лінія тренду теж показує спадаючий характер, оскільки коефіцієнт тренду від'ємний - 0,0065. Отже, щорічно в середньому обсяг частки чистого прибутку у активах зменшується на 0,65%, що не можна вважати позитивним.

4. Рентабельність виробничих засобів

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
К.рен.в.зас.	0,045949	0,102502	0,23148	0,119288	0,032559	0,05107

Висновок: Рентабельність виробничих запасів визначає частку чистого прибутку у вартості виробничих запасів підприємства. Коефіцієнт показує скільки чистого прибутку припадає на одиницю вартості виробничих запасів підприємства. Протягом досліджуваного періоду відбулось стрімке зростання з 2 на 3 період, а також стрімкий спад з 3 на 5 період. Різке зростання з 2 на 3 період пояснюється збільшенням чистого прибутку та незначним збільшенням виробничих запасів. Стрімкий спад з 3 на 5 період слід розглядати з 3 на 4 та з 4 на 5, так як в 5 періоді зменшення значення коефіцієнта відбулося за рахунок зменшення значення чистого прибутку. Хоча протягом дослідження і спостерігались різкі зміни значень коефіцієнта, але лінія тренду має спадаючий характер, за рахунок від'ємного значення коефіцієнта тренду -0,0085. Тобто частка чистого прибутку у вартості виробничих запасів підприємства щорічно зменшується на 0,85 %. Загалом тенденція тренду не є позитивною для ведення ефективної господарської діяльності підприємством: тенденція тренду повинна мати зростаючий характер.

5. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
К.рен.р/пр	0,155807	0,2019	0,264867	0,1305	0,0566	0,491845

Висновок: Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації визначає частку прибутку від реалізації продукції у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Коефіцієнт показує скільки прибутку від реалізації продукції припадає на одиницю чистого доходу від реалізації продукції підприємства. За даних періодів спостерігалось зростання з 5 на 6 період, а також спад з 3 на 5 період, в порівнянні зі значеннями інших періодів. Зріст з 5 на 6 період відбувся за рахунок зростання прибутку від реалізації та зниженням виручки.

Взагалі коефіцієнт має тенденцію до зростання, про що говорить додатній коефіцієнт тренду 0,0317. Це є позитивною тенденцією для підприємства, так як зростає частка прибутку від реалізації продукції у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Також можна сказати, що на 1грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства припадає в середньому на кожний період на 32,7 коп. більше, ніж в попередньому, про що свідчить середнє зростання коефіцієнту на 3,17%.

6. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
К.рен.р/пр	0,141357	0,134456	0,243692	0,133196	0,050623	0,054892

Висновок: Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності визначає частку прибутку від операційної діяльності у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Коефіцієнт показує скільки прибутку від операційної діяльності припадає на одиницю чистого доходу від реалізації продукції підприємства. Протягом досліджуваного періоду спостерігався лише один різкий зріст. Стрімке зростання коефіцієнта з 1999 на 2000 роки . Зростання в цей період зумовлено значним збільшенням виручки порівняно зі збільшенням прибутку від операційної діяльності Протягом інших періодів суттєвих змін не відбулось, хоча в інші періоди, як показує динаміка прибутку від операційної діяльності і виручка, то відбувались зміни в виручці, а суттєвих змін самого коефіцієнта не спостерігалось за рахунок відповідних процентних змін прибутку від реалізації. Загалом коефіцієнт має спадаючий характер, за рахунок від'ємного коефіцієнта тренду -0,0227. Це свідчить про щорічне зменшення частки прибутку від операційної діяльності у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Отже, на 1грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства в середньому щоквартально припадає на 2грн 27коп менше, ніж за попередній період.

7. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,059018	0,094117	0,163328	0,109632	0,033279	0,055266

Висновок: Рентабельність реалізації продукції за чистим прибутком визначає частку прибутку у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Коефіцієнт показує скільки чистого прибутку припадає на одиницю чистого доходу від реалізації продукції підприємства. Лінія тренду має спадаючий характер за рахунок від'ємного значення коефіцієнта тренду -0,0073. Тобто, можна сказати, що частка чистого прибутку від реалізації продукції підприємства складає 0,73%. Отже, на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства чистого прибутку припадає на 73 коп. щорічно менше. Така тенденція є для підприємства не є позитивною для ведення її господарської діяльності, так як тренд повинен мати зростаючий характер.

Аналітична записка по аналізу загальної рентабельності

Рентабельність підприємства визначає ступінь використання оборотних коштів. Протягом проведеного аналізу рентабельності було виявлено лише ряд негативних тенденцій., серед яких є:

1) частка чистого прибутку у власному капіталі знижується в середньому на 0,82%, що говорить про зниження чистого прибутку, зниження якого не є позитивною тенденцією для підприємства;

2) на 1грн інвестовану в активи підприємства припадає щорічно в середньому на 8 коп. менше чистого прибутку;

3) щорічно в середньому обсяг частки чистого прибутку у активах зменшується на 0,65%, що не можна вважати позитивним;

4) частка чистого прибутку у вартості виробничих запасів підприємства щорічно зменшується на 0,85 %. Загалом тенденція тренду не є позитивною для ведення ефективної господарської діяльності підприємством: тенденція тренду повинна мати зростаючий характер;

5) на 1грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства припадає в середньому на кожний період на 32,7 коп. більше, ніж в попередньому, про що свідчить середнє зростання коефіцієнту на 3,17%;

6) щорічне зменшення частки прибутку від операційної діяльності у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Отже, на 1грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства в середньому щоквартально припадає на 2грн 27коп менше, ніж за попередній період;

7) на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства чистого прибутку припадає на 73 коп. щорічно менше. Така тенденція є для підприємства не є позитивною для ведення її господарської діяльності, так як тренд повинен мати зростаючий характер.

Можна говорити про те, що політика підприємства не є ефективною для його господарської діяльності. Тому треба переглянути свою політику. Підприємству «Любава» треба терміново вести заходи щодо збільшення рентабельності підприємства.

Лабораторна робота № 8. Аналіз рентабельності капіталу

1. Коефіцієнт реінвестування

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	99,68182	2,64877	3,120944	1,204769	1,351825	4,876921

Висновок: Коефіцієнт реінвестування визначає капіталізовану частку чистого прибутку підприємства. Коефіцієнт показує скільки чистого прибутку спрямовано на збільшення власного капіталу підприємства. Протягом досліджуваного періоду спостерігався різкий спад, порівняно з 1998 роком значення коефіцієнта з 99,68 спав до 4,87 у 2003 році. Враховуючи значення коефіцієнта лінія тренду має спадний характер, про що свідчить від'ємний коефіцієнт тренду -13,709. Це свідчить про те, що капіталізована частка чистого прибутку підприємства в майбутньому році зменшиться на 13,7 разів. Така тенденція для підприємства є негативною, не виконуються бажання акціонерів щодо ведення ефективної господарської діяльності підприємства.

2. Коефіцієнт економічного росту

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,045805	0,10965	0,224273	0,218909	0,134861	0,1331

Висновок: Коефіцієнт економічного росту визначає і показує темп збільшення власного капіталу за рахунок чистого прибутку підприємства. Протягом досліджуваного періоду спостерігалось різке зростання коефіцієнта період, а потім різкий спад. Різке зростання пояснюється тим, що реінвестований прибуток значно зріс порівняно з власним капіталом. Різкий спад пояснюється зменшенням реінвестованого прибутку, а також збільшенням власного капіталу. Врахувавши значення даного коефіцієнта, спостерігається тенденція коефіцієнта до зростання, про що свідчить додатній коефіцієнт тренду 0,0145. Це говорить про те, що в майбутньому році може за допомогою прогнозу тренду збільшитись власний капітал за рахунок чистого прибутку підприємства на 1,45%.

3. Рентабельність чистого прибутку відносно активів (період окупності капіталу)

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	28,1299	13,14347	7,091341	12,68721	46,24782	28,57318
В.м.	0	0	0	0	0	0

Висновок: Рентабельність чистого прибутку відносно активів визначає частку активів в чистому прибутку. Коефіцієнт показує за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком підприємства. Рентабельність чистого прибутку відносно активів є оберненою величиною до величини коефіцієнта рентабельності власного капіталу за чистим прибутком підприємства. Протягом 6 років спостерігалось різке зростання, а потім спад значень коефіцієнта. Зростання коефіцієнта зумовлене різким зростанням активів підприємства та зменшенням чистого прибутку. Можна сказати, що такий пік графіку зумовлений саме різким зростанням, а потім зменшенням активів підприємства, що в свою чергу зумовлено різким зростанням, а потім зменшенням оборотних активів (а саме: готової продукції, дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість перед бюджетом). Враховуючи значення всіх років маємо, що підприємство має зростаючу тенденцію, виходячи з додатного коефіцієнта тренду 3,0607, що свідчить про зростання частки активів в чистому прибутку (в 3,0607 разів прогнозовано на наступний рік). Така тенденція для підприємства є негативною так, як зростає період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Для ефективної господарської діяльності існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий прибуток повинен мати більш стрімкий зріст, ніж активи підприємства.

4. Рентабельність власного капіталу відносно чистого прибутку (період окупності власного капіталу)

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	21,69231	10,73906	5,298209	9,477153	36,16268	22,24917

Висновок: Рентабельність власного капіталу відносно чистого прибутку визначає частку власного капіталу в чистому прибутку. Коефіцієнт показує за який період власний капітал може бути компенсованим чистим прибутком. Величина коефіцієнта є оберненою величиною до величини коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Протягом досліджуваного періоду відбулись зростання коефіцієнта з 2001 на 2002 рік, а також різкий спад з 1998 на 2000 роки. Зростання слід розглядати як значне зростання власного капіталу порівняно з чистим прибутком. Спад був характерний через зростання власного капіталу та зменшення чистого прибутку.

Враховуючи значення всіх років маємо, що підприємство має зростаючу тенденцію, виходячи з додатного коефіцієнта тренду 2,37, що свідчить про зростання частки власного капіталу в чистому прибутку в середньому 6 років на 237%. Також, можна свідчити з характеру тренду, що збільшується період, за який власний капітал може бути компенсованим чистим прибутком. Така тенденція для підприємства є негативною, так як частка власного капіталу в чистому прибутку повинна зменшуватись, а також повинен зменшуватись період компенсації чистим прибутком власного капіталу.

Аналітична записка по аналізу рентабельності капіталу

Для аналізу рентабельності капіталу проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за допомогою яких можна прийти до як позитивних так і негативних висновків. Позитивний висновок: в середньому за 6 років власний капітал за рахунок чистого прибутку підприємства збільшується на 1,47 %.

Негативні висновки:

1) капіталізована частка чистого прибутку підприємства в майбутньому році зменшиться на 13,7 разів. Така тенденція для підприємства є негативною, не виконуються бажання акціонерів щодо ведення ефективної господарської діяльності підприємства;

2) зростання частки активів в чистому прибутку (в 3,0607 разів прогнозовано на наступний рік). Така тенденція для підприємства є негативною так, як зростає період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Для ефективної господарської діяльності існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий прибуток повинен мати більш стрімкий зріст, ніж активи підприємства.

3) зростає період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Для ефективної господарської діяльності існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий прибуток повинен мати більш стрімкий зріст, ніж активи підприємства;

4) зростання частки власного капіталу в чистому прибутку в середньому 6 років на 237%. Також, можна свідчити з характеру тренду, що збільшується період, за який власний капітал може бути компенсованим чистим прибутком. Така тенденція для підприємства є негативною, так як частка власного капіталу в чистому прибутку повинна зменшуватись, а також повинен зменшуватись період компенсації чистим прибутком власного капіталу.

Отже, загалом аналіз рентабельності капіталу призвів до негативних висновків. Для підприємства було б вигідно притримуватись порад, які зазначені вище в вищеперарахованих негативних висновках.

Лабораторна робота № 9. Аналіз ефективності використання майна

1. Частка оборотних виробничих засобів в обігових коштах

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,182829	0,171434	0,152016	0,156481	0,152343	0,132665

Висновок: Частка оборотних виробничих засобів в обігових коштах визначає і показує частку обігових коштів у виробничій сфері. Так як на даному підприємстві за досліджувані роки значних змін не відбулося, то загалом можна сказати, що значення даного коефіцієнта стабільно протягом 6 років спадає. Коефіцієнт тренду від'ємний (-0,0087), так як сам тренд має спадний характер. Це означає, що протягом аналізуючи років значення коефіцієнта в середньому зменшувалось на 0,87%, тобто частка виробничих запасів в оборотних активах зменшувалась на 0,87%. Загалом сума самих виробничих запасів цих років постійно зменшувалась. Така тенденція для підприємства не є позитивною. Так як для господарської діяльності підприємства більш прийнятнішим було б, коли даний показник зростав, тобто сума виробничих запасів збільшувалась більшими темпами, а ніж загальна сума оборотних активів.

2. Частка основних засобів в активах

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,728114	0,693735	0,553023	0,611132	0,615742	0,637716

Висновок: Частка основних засобів в активах визначає частку основних засобів в активах підприємства. Коефіцієнт показує частку коштів, інвестованих в ОЗ у валюті балансу. Даний коефіцієнт протягом досліджуваних років різко не змінювався. Спостерігався спад з 1 на 3 рік, а потім з 4 на 6 рік відбулось зростання до попереднього рівня значення коефіцієнта в 2 році. Спад період був зумовлений збільшенням активів та зменшенням залишкової вартості ОЗ на. Подальше зростання пояснюється тим, що активи зменшились та збільшилась залишкова вартість ОЗ. Загалом графік має спадаючий характер, що також видно з від'ємного коефіцієнта тренду (-0,0179). Так як прибуток від реалізації загалом спадає, а отже, спадають і обсяги від реалізації, то це є ефективно для господарської діяльності підприємства.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,576709	0,587857	0,579459	0,567748	0,578065	0,537563

Висновок: Коефіцієнт зносу основних засобів визначає і показує рівень фізичного та морального зносу ОЗ. Суттєвих змін значень коефіцієнта не спостерігалось протягом досліджуваних років. Лише як показує динаміка змін зносу ОЗ та первісної вартості ОЗ відбувались суттєві зміни значень в певні періоди як зносу так і первісної вартості ОЗ. Але такі зміни не відобразились на графіку коефіцієнта зносу ОЗ, так як різкі зміни зносу відбувались в той же період, коли відбувались зміни первісної вартості. Загалом значення коефіцієнта зносу ОЗ має спадний характер, про що також свідчить і від'ємний коефіцієнт тренду (-0,0068). Це свідчить про те, що в середньому значення коефіцієнта зменшується на 0,68% і є позитивною рисою.

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,028489	0,107101	0,117021	0,042932	0,113111	1

Висновок: Коефіцієнт оновлення основних засобів визначає і показує рівень фізичного і морального оновлення ОЗ. Даний коефіцієнт розглядає відношення збільшення за період первісної вартості ОЗ до суми первісної вартості ОЗ. Протягом досліджуваного періоду помітних різких змін не відбулося. Загалом коефіцієнт оновлення ОЗ протягом всіх років має зростаючий характер, про що також свідчить і коефіцієнт тренду (0,1372). Це означає, що в середньому протягом 6 років коефіцієнт зростав на 13,72% щорічно, що є також прогнозованим збільшенням у наступному році (на 13,72%). Отже, фізичне та моральне оновлення ОЗ збільшується в середньому на 13,72% щорічно.

5. Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,017972	0,017716	0,043706	0,044364	0,055215	0,068741

Висновок: Коефіцієнт довгострокових фінансових інвестицій в активах визначає частку фінансових інвестицій у валюті балансу. Коефіцієнт показує зменшення диверсифікаційного ризику. Так як на підприємстві "Любава" протягом досліджуваного періоду не відбувалось помітних різких змін, значення коефіцієнта плавно зростало. Лінія тренду показує зростання, тобто додатній коефіцієнт тренду 0,0105, що свідчить про зменшення диверсифікованого ризику. Треба відмітити це як позитивну рису у роботі підприємства, оскільки зростає дохід від фінансових інвестицій щорічно на 1,05%.

6. Частка оборотних виробничих активів

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,04556	0,048528	0,056174	0,049617	0,048364	0,047571

Висновок: Частка оборотних виробничих активів визначає і показує частку мобільних виробничих коштів у валюті балансу. Коефіцієнт розраховується як відношення оборотних виробничих активів до активів підприємства. Значення коефіцієнта оборотних виробничих активів за 6 років можна сказати мають стабільно спадний характер. Про це також свідчить коефіцієнт лінії тренду (-0,0005). Тобто частка мобільних виробничих коштів у валюті балансу щорічно зростає в середньому на 0,05%. Можна сказати, що підприємству слід звернути увагу на середнє зростання активів, так як слід прискорити їх зростання, так як це призведе до більш позитивних результатів для підприємства.

7. Коефіцієнт мобільності активів

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,331901	0,394837	0,586104	0,464299	0,465135	0,520931
Н.м.	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5

Висновки: Коефіцієнт мобільності активів визначає скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових. Коефіцієнт показує потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Для підприємства, для ефективної його господарської діяльності, значення даного коефіцієнту розглядаються по відношенню до нижньої рекомендованої межі 50%, тобто мобільні кошти повинні складати щонайменше 1/2 немобільних активів. Загалом значення коефіцієнта мобільності активів мають зростаючий характер, про що також свідчить коефіцієнт тренду (0,0295). Він свідчить про те, що в середньому за 6 років коефіцієнт мобільності активів щорічно збільшувався на 2,95%. Отже, так як коефіцієнт має зростаючий характер, то збільшується потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Але все ж таки за досліджувані роки результати коефіцієнтів показали, що значення коефіцієнтів не задовольняють рекомендовані межі, тому треба проводити політику, щодо збільшення значення коефіцієнта. Щоб покращити стан на підприємстві і покращити значення коефіцієнта потрібно щоб на підприємстві з'явились розрахунки за такими статтями балансу, які також входять до складу необоротних активів, а також витратами майбутніх періодів, наприклад, здійснювати фінансові інвестиції.

Аналітична записка по аналізу ефективності використання майна

Для аналізу ефективності використання майна проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за допомогою яких можна прийти до як позитивних так і негативних висновків. Позитивні висновки:

1) частка основних засобів в активах щорічно спадає на 1,7%.

2) Рівень фізичного та морального зносу поступово зменшується за рахунок меншого відсотку збільшення зносу ніж збільшення первісна вартість ОЗ. Взагалі для підприємства найкращою є ситуація, коли збільшується первісна вартість ОЗ та зменшується знос ОЗ. Як бачимо відсоток зростання зносу не значний, але все таки потрібно зменшувати цей відсоток, або ж можливим є більш стрімке збільшення первісної вартості, а рівень зносу приблизно на такому ж рівні;

3) коефіцієнт оновлення ОЗ протягом всіх років має зростаючий характер, про що також свідчить і коефіцієнт тренду (0,1372). Це означає, що в середньому протягом 6 років коефіцієнт зростав на 13,72% щорічно, що є також прогнозованим збільшенням у наступному році (на 13,72%). Отже, фізичне та моральне оновлення ОЗ збільшується в середньому на 13,72% щорічно.

4) зменшення диверсифікованого ризику. Треба відмітити це як позитивну рису у роботі підприємства, оскільки зростає дохід від фінансових інвестицій щорічно на 1,05%.

В свою чергу мали місце також такі негативні висновки:

1) частка виробничих запасів в оборотних активах зменшувалась на 0,87%. Загалом сума самих виробничих запасів цих років постійно зменшувалась. Така тенденція для підприємства не є позитивною. Так як для господарської діяльності підприємства більш прийнятнішим було б, коли даний показник зростав, тобто сума виробничих запасів збільшувалась більшими темпами, а ніж загальна сума оборотних активів;

2) частка мобільних виробничих коштів у валюті балансу щорічно зростає в середньому на 0,05%. Можна сказати, що підприємству слід звернути увагу на середнє зростання активів, так як слід прискорити їх зростання, так як це призведе до більш позитивних результатів для підприємства;

3) коефіцієнт мобільності активів щорічно збільшувався на 2,95%. Отже, так як коефіцієнт має зростаючий характер, то збільшується потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Але все ж таки за досліджувані роки результати коефіцієнтів показали, що значення коефіцієнтів не задовольняють рекомендовані межі, тому треба проводити політику, щодо збільшення значення коефіцієнта. Щоб покращити стан на підприємстві і покращити значення коефіцієнта потрібно щоб на підприємстві з'явились розрахунки за такими статтями балансу, які також входять до складу необоротних активів, а також витратами майбутніх періодів, наприклад, здійснювати фінансові інвестиції.Отже, загалом аналіз ефективності використання майна призвів до позитивних висновків, так як майже всі показники влаштовують підприємство.

Лабораторна робота № 10. Позиція підприємства на ринку цінних паперів

1. Дивідендний вихід

Період	31 Грудня, 1998 р.	31 Грудня, 1999 р.	31 Грудня, 2000 р.	31 Грудня, 2001 р.	31 Грудня, 2002 р.	30 Вересня, 2003 р.
Коефіц.	0,259259	0,147541	0	0	0	0

Висновок: Дивідендний вихід визначає і показує частку дивідендів до сплати у чистому прибутку. У даному випадку за протягом перших двох років дивіденди виплачувались за акції , а у наступні роки виплата зупинилася, тому не можемо охарактеризувати цей коефіцієнт на належному рівні.

Генеральна аналітична записка

Здійснивши детальний аналіз різних аспектів діяльності підприємства за допомогою розрахунків, зокрема, аналізу ліквідності підприємства, структури джерел його засобів, обертання оборотних коштів на даному підприємстві, оборотності капіталу та трансформації активів, ефективності використання ним майна, аналізу ділової активності, рентабельності та позиції підприємства на ринку цінних паперів, здійснених на основі даних балансу та фінансової звітності можна зробити загальні висновки щодо діяльності та становища даного підприємства.

В процесі аналізу ліквідності підприємства, встановлено, що загалом воно має позитивну тенденцію протягом досліджуваного періоду, про це свідчать коефіцієнт ліквідності абсолютний, уточнений, загальний та коефіцієнт маневреності. До того всі з коефіцієнтів задовольняють мінімальним нормативним умовам. Це відбувається за рахунок того, що підприємство може задовольнити більшу частину своїх короткострокових зобов`язань, за рахунок високоліквідних активів.

За коефіцієнтом абсолютної ліквідності було зроблено висновок, що підприємство «Любава» має достатню кількість грошових коштів на рахунку, щоб негайно погасити свої поточні зобов'язання. Особливо це підтверджує 2001 рік , значне збільшення коефіцієнту до 74%, тому підприємству бажано підтримувати політику (зменшення витрат і збільшення доходів), яку обрало в 3 періоді, так як з її допомогою, значення коефіцієнту стало відповідати таким результатам, встановленим підприємством.

Коефіцієнт ліквідності уточний протягом 6 періодів задовольняє встановлену частку поточних зобов'язань, яка може бути погашена ліквідними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів, при тому графік у перших періодах показує дуже великі значення - 32, 24, яка свідчить про значно більший обсяг грошових коштів та цінних паперів і дебіторської заборгованості над поточними пасивами. Хоча маємо коефіцієнт тренду від'ємний - (-5,8), але все ж таки значення коефіцієнту ліквідності уточненого не виходить з нормативної межі.

Коефіцієнт ліквідності загальний хоча і має у першому періоді значення менше (1,15) за нижню рекомендовану межу підприємством (1,5), але в наступних періодах показує, що підприємство на даний момент може з надлишком погасити всі короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів, що підтверджує середнє значення коефіцієнту - 1, 75, а також зростаюча тенденція тренду з коефіцієнтом - 0,200.

Коефіцієнт маневреності свідчить про те, що підприємство може нормально функціонувати, хоча не задовольняє бажані для підприємства межі. Але рівняння тренду показує про зростання коефіцієнту. Тому можна зробити висновок, що ми маємо тенденцію до збільшення залучення коштів, порівняно з часткою вільних власних коштів. Щоб збільшився коефіцієнт маневреності потрібно збільшувати запозичені кошти або стримувати зростання власного капіталу.

З коефіцієнту поточної заборгованості можна зробити висновок, що підприємство має позитивну тенденцію: зменшення кредиторської і збільшення дебіторської заборгованостей, що можна підтримувати за рахунок продовження зменшення собівартості продукції і продовження зменшення витрат на соціальний розвиток. Це підтверджує спад графіка тренду, з коефіцієнтом - (-0,096).

Як висновок можна зазначити те, що підприємство виходить з кризового стану за допомогою зміни пріоритетів, і якщо воно в подальшому розвитку буде їх дотримуватись, то матиме високі результати.

Аналіз структури джерел засобів підприємства дає можливість зробити висновок, що всі коефіцієнти знаходяться в рекомендованих межах, встановлених на підприємстві для максимально ефективної роботи підприємства, хоча не у всіх періодах коефіцієнти знаходились в межах, які б задовольняли підприємство. Для аналізу структур джерел засобів підприємства аналізуємо ряд коефіцієнтів. В результаті зроблених висновків до кожного з коефіцієнтів для аналізу структури джерел засобів підприємства, можна зробити загальні висновки:

1) Частка власних засобів у загальній сумі джерел засобів підприємства постійно зростає. Це означає покращення становища підприємства і збільшення можливості вільно маневрувати засобами виробництва. Зростання кількості власних засобів аналізованого підприємства відбувається в основному за рахунок зменшення непокритого збитку.

2) Частка власного капіталу підприємства «Любава» перевищує борговий капітал , за рахунок чого можна говорити про відсутність фінансового ризику.

3) Виконується умова фінансової стійкості, що є позитивною тенденцією, за рахунок більшого темпу зростання власних коштів, ніж позикових коштів.

4) Інвестиції в ОЗ підприємства здійснюються за рахунок власних джерел.

5) Існує тенденція щодо зменшення відсотку власних та довгострокових залучених коштів спрямованих в ОЗ підприємства. Це можна уникнути за рахунок стрімкого збільшення ОЗ і утримання на даному рівні власного капіталу.

Тому слід зазначити, що в цілому структура джерел фінансування активів підприємства є задовільною.

Для аналізу обертання оборотних коштів (робочого, функціонального капіталу) було проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за допомогою яких можна прийти до загальних висновків:

1) виявлено більш стрімке зростання власного капіталу над ОЗ;

2) підприємство може вкладати в оборотні кошти власний капітал з надлишком;

3) збільшення частки виручки в обігових коштах;

4) різке зменшення доходу від реалізації продукції;

5) зменшення частки обігових коштів в чистій виручці від реалізації;

6) підприємство, в загальному за всі роки, має тенденцію до вивільнення з обороту коштів, це свідчить про зростання ефективності використання обігових коштів в середньому на один період в 0,05разів;

7) на даному підприємстві "Любава" збільшується свобода фінансового маневру, а також збільшується частка абсолютно ліквідних активів у власних оборотних коштах;

10) частка сукупних джерел покриття власних коштів спадає.

Можна говорити про те, що політика підприємства є ефективною для його господарської діяльності; ефективну діяльність підприємства "Любава" також можна визначити виходячи з того, що при аналізі роботи підприємства (через значення коефіцієнтів для аналізу обертання оборотних коштів) кожен тренд кожного коефіцієнту мав такий самий характер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефективної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень. Тобто аналіз обертання оборотних коштів привів до позитивних висновків.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється на основі показників обороту дебіторської та кредиторської заборгованостей і ресурсовіддачі. Було зроблено наступні висновки:

1) доход підприємства через вкладені інвестиції у засоби виробництва збільшується, про що свідчить значення коефіцієнта тренду, він має зростаючу тенденцію в 0,32% щорічно, хоча в дані аналізовані роки значення коефіцієнтів не задовольняють рекомендовані підприємством межі ;

2) тенденція до нарощення кількості оборотів коштів інвестованих в запаси (в середньому приріст складає 6,9%), що є позитивним для ведення ефективної господарської діяльності;

3) значення відношення собівартості реалізованої продукції до середньої величини запасів у періоді коливаються від 59 до 84 днів зберігання виробничих запасів на підприємстві, при нормі від 45 до 120 днів. В середньому щорічно значення зменшується в 0,81 рази. Дані результати можна вважати ефективними;

4) збільшення терміну обороту грошових коштів за рахунок збільшення суми періодів зберігання запасів і погашення дебіторської заборгованості;

5) збільшення терміну перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти. Отже, політика підприємства є ефективною для його господарської діяльності; ефективну діяльність підприємства "Любави" також можна визначити виходячи з того, що при аналізі роботи підприємства кожен тренд кожного коефіцієнту (окрім коефіцієнту, який показує термін перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти ) мав такий самий характер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефективної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень. Але бажаним ще було б все-таки утримувати знижену собівартість, так як це призведе до більших прибутків, а так на підприємстві не має навіть сталого зростання або спаду суми собівартості + спостерігаються різкі перепади в значенні собівартості

Загалом ділова активність призвела до позитивних висновків, що можна сказати хоча б з того, що всі показники, які необхідні для обрахунку ділової активності, мають такий же характер тренду, який встановлений вимогами підприємства для більш ефективної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень.

Для аналізу оборотності капіталу та трансформації активів було проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за допомогою яких можна прийти до загальних висновків:

1) майже всі коефіцієнти мають такі тенденції, які сприяли б ефективній господарській діяльності підприємства;

2) щорічно частка виручки в активах підприємства «Любава» збільшується на 7,2%. На даному підприємстві кількість оборотів активів, а також кількість отриманої виручки від реалізації продукції збільшується на одиницю коштів, інвестованих в активи;

3) спостерігається спад обіговості оборотних коштів до залучення дорогих кредитів, що збільшує платоспроможність підприємства;

4) частка власних обігових коштів у валюті балансу складає 1,49%;

5) підвищується ефективність використання власного капіталу підприємства.

6) протягом аналізуючи років в середньому частка виручки перевищувала середні запаси готової продукції.

Можна говорити про те, що господарська діяльність є ефективною, але потрібно зменшити частку запасів у власних оборотних коштів підприємства. Всі інші значення коефіцієнтів задовольняють підприємство. При аналізі роботи підприємства кожен тренд кожного коефіцієнту мав такий самий характер, який встановлений вимогами підприємства для більш ефективної господарської діяльності щодо збільшення або зменшення значень.

Протягом проведеного аналізу рентабельності було виявлено лише ряд негативних тенденцій., серед яких є:

1) частка чистого прибутку у власному капіталі знижується в середньому на 0,82%, що говорить про зниження чистого прибутку, зниження якого не є позитивною тенденцією для підприємства;

2) на 1грн інвестовану в активи підприємства припадає щорічно в середньому на 8 коп. менше чистого прибутку;

3) щорічно в середньому обсяг частки чистого прибутку у активах зменшується на 0,65%, що не можна вважати позитивним;

4) частка чистого прибутку у вартості виробничих запасів підприємства щорічно зменшується на 0,85 %. Загалом тенденція тренду не є позитивною для ведення ефективної господарської діяльності підприємством: тенденція тренду повинна мати зростаючий характер;

5) на 1грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства припадає в середньому на кожний період на 32,7 коп. більше, ніж в попередньому, про що свідчить середнє зростання коефіцієнту на 3,17%;

6) щорічне зменшення частки прибутку від операційної діяльності у чистому доході від реалізації продукції підприємства. Отже, на 1грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства в середньому щоквартально припадає на 2грн 27коп менше, ніж за попередній період;

7) на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції підприємства чистого прибутку припадає на 73 коп. щорічно менше. Така тенденція є для підприємства не є позитивною для ведення її господарської діяльності, так як тренд повинен мати зростаючий характер.

Можна говорити про те, що політика підприємства не є ефективною для його господарської діяльності. Тому треба переглянути свою політику. Підприємству «Любава» треба терміново вести заходи щодо збільшення рентабельності підприємства.

Для аналізу рентабельності капіталу проведено аналіз ряду коефіцієнтів, за допомогою яких можна прийти до як позитивних так і негативних висновків. Позитивний висновок: в середньому за 6 років власний капітал за рахунок чистого прибутку підприємства збільшується на 1,47 %.

Негативні висновки:

1) капіталізована частка чистого прибутку підприємства в майбутньому році зменшиться на 13,7 разів. Така тенденція для підприємства є негативною, не виконуються бажання акціонерів щодо ведення ефективної господарської діяльності підприємства;

2) зростання частки активів в чистому прибутку (в 3,0607 разів прогнозовано на наступний рік). Така тенденція для підприємства є негативною так, як зростає період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Для ефективної господарської діяльності існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий прибуток повинен мати більш стрімкий зріст, ніж активи підприємства.

3) зростає період, за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком. Для ефективної господарської діяльності існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий прибуток повинен мати більш стрімкий зріст, ніж активи підприємства;

4) зростання частки власного капіталу в чистому прибутку в середньому 6 років на 237%. Також, можна свідчити з характеру тренду, що збільшується період, за який власний капітал може бути компенсованим чистим прибутком. Така тенденція для підприємства є негативною, так як частка власного капіталу в чистому прибутку повинна зменшуватись, а також повинен зменшуватись період компенсації чистим прибутком власного капіталу.

Отже, загалом аналіз рентабельності капіталу призвів до негативних висновків. Для підприємства було б вигідно притримуватись порад, які зазначені вище в вищеперарахованих негативних висновках.

Рекомендації підприємству щодо поліпшення його діяльності в виявлених недоліках:

1. потрібно продовжувати збільшувати грошові кошти в національній валюті

2. здійснювати поточні фінансові інвестиції

3. зменшувати поточні пасиви

4. потрібно збільшувати платоспроможність підприємства

5. зменшити частку запасів у власних оборотних коштів підприємства, яка за даних 6 років в середньому збільшується

6. бажаним ще було б все-таки утримувати знижену собівартість, так як це призведе до більших прибутків

7. підтримувати тенденцію, яка виведе підприємство з непокритого збитку до нерозподіленого прибутку

8. збільшення резервного капіталу

9. існує потреба в зміні підприємством тенденції: чистий прибуток повинен мати більш стрімкий зріст, ніж активи підприємства

11. частка власного капіталу в чистому прибутку повинна зменшуватись

12. повинен зменшуватись період компенсації чистим прибутком власного капіталу

13. потрібно зменшувати відсоток зносу ОЗ, або ж можливим є більш стрімке збільшення первісної вартості ОЗ, а рівень зносу приблизно на такому ж рівні

14. прийнятніше було б, коли сума виробничих запасів збільшувалась більшими темпами, а ніж загальна сума оборотних активів

15. так як прибуток від реалізації загалом зростає, а отже, зростають і обсяги від реалізації, то для ефективної господарської діяльності для підприємства було б позитивним те, щоб значення частки ОЗ в активах підприємства мало спадну тенденцію

16. підприємству слід звернути увагу на середнє зростання активів, так як слід прискорити їх зріст, що в майбутньому призведе до більш позитивних результатів щодо зменшення частки оборотних виробничих засобів в активах на підприємстві

17. потрібно щоб на підприємстві з'явились розрахунки за такими статтями балансу, які також входять до складу необоротних активів, а також витратами майбутніх періодів, наприклад, здійснювати фінансові інвестиції

18. для покриття кредиторської заборгованості можна продовжувати зменшувати собівартість продукції і продовжувати зменшувати витрати на соціальний розвиток

19. потрібно уникати зобов'язань з оплати праці

20. залучати фінансові інвестиції

21. збільшувати і не допускати збитків з прибутків: чистого, від операційної, звичайної діяльностей, від реалізації.

Размещено на Allbest.ru