Технології обробки економічної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота з теми:

ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Основні види інформаційних технологій

Технологія при перекладі з грецького (techne) означає мистецтво, майстерність, уміння, а це не що інше, як процеси. Під процесом слід розуміти певну сукупність дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Процес повинен визначатися обраною людиною стратегією і реалізовуватися за допомогою сукупності різних засобів і методів.

Під технологією матеріального виробництва розуміють процес, який визначається сукупністю засобів і методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини або матеріалу.

Технологія змінює якість або первісний стан матерії з метою отримання матеріального продукту.

Інформація є одним з найцінніших ресурсів суспільства поряд з такими традиційними матеріальними видами ресурсів, як нафта, газ, корисні копалини тощо, а, значить, процес її переробки, за аналогією з процесами переробки матеріальних ресурсів, можна сприймати як технологію. Тоді справедливо наступне визначення.

Інформаційна технологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації), для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища (інформаційного продукту).

Мета технології матеріального виробництва - випуск продукції, що задовольняє потреби людини або системи.

Мета інформаційної технології - виробництво інформації для її аналізу людиною і прийняття на його основі рішення з виконання якої-небудь дії.

Відомо, що, застосовуючи різні технології до одного й того ж матеріального ресурсу, можна отримати різні вироби, продукти. Те ж саме буде справедливо й для технології переробки інформації. Застосовуючи різні технології до одного й того ж матеріального ресурсу, можна отримати різні вироби, продукти. Те ж саме буде справедливо й для технології переробки інформації.

Інформаційна технологія є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів.

До теперішнього часу вона пройшла кілька еволюційних етапів, зміна яких визначалася головним чином розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації. У сучасному суспільстві основним технічним засобом технології переробки інформації служить персональний комп'ютер, який істотно вплинув як на концепцію побудови та використання технологічних процесів, так і на якість результатної інформації.

Впровадження персонального комп'ютера в інформаційну сферу й застосування телекомунікаційних засобів зв'язку визначили новий етап розвитку інформаційної технології і, як наслідок, зміна її назви за рахунок приєднання одного із синонімів: «нова», «комп'ютерна» або «сучасна».

У поняття нової інформаційної технології (НІТ) включені також комунікаційні технології, які забезпечують передачу інформації різними засобами, а саме - телефон, телеграф, телекомунікації, факс та ін.. Нова інформаційна технологія-інформаційна технологія з «дружнім» інтерфейсом роботи користувача, яка використовує персональні комп'ютери і телекомунікаційні засоби.

Прикметник «комп'ютерна» підкреслює, що основним технічним засобом її реалізації є комп'ютер.

Основні принципи нової (комп'ютерної) інформаційної технології:

* інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп'ютером;

* інтегрованість (стикування, взаємозв'язок) з іншими програмними продуктами;

* гнучкість процесу зміни як даних, так і постановок завдань. Мабуть, більш точним слід вважати все-таки термін

«Нова», а не «комп'ютерна» інформаційна технологія, оскільки він відображає в її структурі не тільки технології, засновані на використанні комп'ютерів, але й технології, засновані на інших технічних засобах, особливо на засобах, що забезпечують телекомунікації.

Реалізація технологічного процесу матеріального виробництва здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів, до яких відносяться: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії.

За аналогією і для інформаційної технології повинно бути щось подібне. Такими технічними засобами виробництва інформації буде апаратне, програмне і математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою відбувається переробка первинної інформації в інформацію нової якості. Виділимо окремо з цих засобів програмні продукти і назвемо їх інструментарієм, а для більшої чіткості можна його конкретизувати, назвавши програмним інструментарієм інформаційної технології. Визначимо це поняття.

Інструментарій інформаційної технології - один або кілька взаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп'ютера, технологія роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети.

У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера: текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи управління базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу тощо), експертні системи і т.д.

Етапи розвитку інформаційних технологій

Створення і функціонування інформаційних систем в управлінні економікою тісно пов'язаний з розвитком інформаційних технологій.

Автоматизована інформаційна технологія (АКТ) являє собою системно організовану для вирішення завдань управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки та захисту інформації на базі застосування розвиненого програмного забезпечення, використовуваних коштів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам. Еволюція АІТ представлена в табл. 2.

Поява в кінці 1950-х рокiв ЕОМ і подальше вдосконалення протягом багатьох років їх експлуатаційних можливостей створило реальні передумови автоматизації управлінської праці, а також формування ринку інформаційних продуктів і послуг. Розвиток АІТ йшло паралельно з появою нових видів технічних засобів обробки і передачі інформації, вдосконаленням організаційних форм використання ЕОМ та ПЕОМ, насиченням інфраструктури новими комунікаційними засобами.

Створюються і розвиваються фірми, зайняті інформаційним бізнесом: розробкою інформаційних технологій, їх вдосконаленням, поширенням компонентів АІТ (програмних продуктів, що автоматизують інформаційні та обчислювальні процеси, обчислювальної техніки, засобів комунікації, офісного обладнання та специфічних видів послуг-інформаційне, технічне і консультаційне обслуговування, навчання і т.п.). Це сприяло поширенню та ефективному використанню інформаційних технологій в управлінських і виробничих процесах, повсюдного їх застосування та різноманіття.

Етапи розвитку АІТ, технічних засобів і розв'язуваних завдань

Кінець 1950-х-початок 1960-х рр.. I, II Нарахування заробітної плати, ведення матеріального обліку, окремі оптимізаційні завдання Часткова електронна обробка даних

1960-і рр.. початок 1970-х рр.. II, III Електронна обробка планової інформації, збереження в пам'яті ЕОМ нормативно-довідкових даних, видача машинограм на паперових носіях ЕСОД-електронна система обробки даних

1970-і рр.. III Комплексна обробка інформації на всіх етапах управління діяльністю підприємства. Перехід до розробки підсистем АСУ (автоматизованих систем управління): планування та управління, контролю запасів і транспортних перевезень, обліку реалізації готової продукції Централізована автоматизована обробка інформації на обчислювальних центрах колективного користування

1980-і рр.. III, IV Розвиток АСУТП (АСУ технологічними процесами), АСУ підприємствами, загальнодержавних АСУ: статистики, планових розрахунків. Тенденція до децентралізації обробки даних, вирішення завдань в многопользовательском режимі, перехід до безпаперової експлуатації ЕОМ Спеціалізація технологічних рішень на базі міні ЕОМ, ПЕОМ та віддаленого доступу до масивів даних на потужних суперЕОМ

Кінець 1980-х - по теперішній час IV Комплексне вирішення економічних завдань; об'єктно-орієнтований підхід; широкий спектр додатків; мережева організація інформаційних структур. Реалізація інтерактивного та інтелектуального інтерфейсу, систем підтримки прийняття рішень Нові інформаційні технології - поєднання засобів обчислювальної техніки (ПК), зв'язку та оргтехніки

Класифікація автоматизованих інформаційних технологій

АІТ в даний час можна класифікувати за низкою ознак. Одна з можливих класифікацій наведено в табл. 2.3.

За способом реалізації АІТ в АІС виділяють традиційно сформовані і нові інформаційні технології (НІТ). Якщо традиційні АІТ існували в умовах централізованої обробки даних, до масового використання ПЕОМ і були орієнтовані головним чином на зниження трудомісткості при формуванні регулярної звітності, то НІТ пов'язані з інформаційним забезпеченням процесу управління в режимі реального часу.

Класифікація економічних АІТ

За способом реалізації в АІС Традиційні

Нові інформаційні технології

За ступенем охоплення завдань управління Електронна обробка даних

Автоматизація функцій управління: - підтримка прийняття рішень - електронний офіс - експертна підтримка

За класом реалізованих технологічних операцій Робота з текстовим редактором

Робота з табличним процесором

Робота з СУБД

Робота з графічними об'єктами

Мультимедійні системи

Гіпертекстові системи

За типом користувальницького інтерфейсу Пакетні

Діалогові

Мережеві

За способом побудови мережі Локальні

Багаторівневі

Розподілені

За обслуговуються предметних областях Бухгалтерський облік

Банківська діяльність

Податкова діяльність

Страхова діяльність

Інші

Нова інформаційна технологія - це технологія, яка грунтується на застосуванні комп'ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів у галузі програмування) в інформаційному процесі, високому рівні дружнього користувальницького інтерфейсу, широкому використанні пакетів прикладних програм (ППП) загального і проблемного призначення, доступі користувача до віддалених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ.

За рівнем охоплення АІТ виділяють електронну обробку даних, коли з використанням ЕОМ без перегляду методології та організації процесів управління ведеться обробка даних з рішенням окремих економічних завдань, і автоматизацію функцій управління. У другому випадку обчислювальні засоби, включаючи супер ОМ і ПЕОМ, використовуються для комплексного вирішення функціональних завдань, формування регулярної звітності і роботи в інформаційно-довідковому режимі для підготовки управлінських рішень. До цієї ж групи можна віднести АІТ підтримки прийняття рішень.

Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих ППП, які включають спеціалізовані програми та інформаційні технології, які забезпечують комплексну реалізацію завдань предметної області. В даний час все більшого поширення набувають електронні офіси, обладнання та співробітники яких можуть перебувати в різних приміщеннях. Необхідність роботи з документами, матеріалами, базами даних конкретної організації або установи в домашніх умовах, у транспортних засобах привела до появи АІТ віртуальних офісів.

Такі АІТ включають як компонент роботу локальної мережі, з'єднаної з територіальною або глобальною мережею. Завдяки цьому абонентські системи співробітників установи незалежно від того, де вони знаходяться, виявляються включеними в загальну для них мережу.

АІТ експертної підтримки складають основу автоматизації праці фахівців-аналітиків. Ці працівники крім аналітичних методів і моделей для дослідження складаються в ринкових умовах ситуацій по збуту продукції, послуг, фінансового становища підприємства, фірми, фінансово-кредитної організації змушені використовувати накопичений і зберігається в системі досвід оцінки ситуацій, тобто відомості, що становлять базу знань у конкретній предметній області.

Потреба в аналітичній роботі в умовах перебудови економічних відносин, утворення нових організаційних структур, що функціонують на основі різних форм власності, незмірно зростає.

Виникає необхідність у накопиченні фактів, досвіду, знань у кожній конкретній галузі управлінської діяльності. Це завдання вирішується подальшим вдосконаленням інтегрованої обробки інформації, коли нова інформаційна технологія починає включати в роботу бази знань.

Під базою знань розуміється складна, детально модельована структура інформаційних сукупностей, що описують всі особливості предметної області, включаючи факти (фактичні знання), правила (знання умов для прийняття рішень) і мета знання (знання про знання), тобто знання, що стосуються способів використання знань та їх властивостей. База знань є найважливішим елементом все частіше створюваної на робочому місці спеціаліста експертної системи. Експертна система (ЕС) виступає як в ролі накопичувача знань в конкретній галузі професійної діяльності, так і в ролі порадника фахівця при аналізі економічних ситуацій та вироблення керуючих впливів.

За класами реалізованих технологічних операцій АІТ розглядаються з операційного змісту в програмному аспекті і включають текстову обробку, електронні таблиці, автоматизовані банки даних, обробку графічної і звукової інформації, мультимедійні та інші системи.

Перспективним напрямом розвитку комп'ютерної технології є створення програмних засобів виведення високоякісного звуку і відеозображення.

Технологія формування відеозображення отримала назву комп'ютерної графіки.

Комп'ютерна графіка - це створення, зберігання і обробка моделей об'єктів і їх зображень за допомогою ЕОМ. Ця технологія проникла в область економічного аналізу, моделювання різного роду конструкцій, вона незамінна у виробництві, проникає в рекламну діяльність, робить цікавим дозвілля. Програмно-технічна організація обміну з комп'ютером текстової, графічної, аудіо-і відео отримала назву мультимедіа-технології. Таку технологію реалізують спеціальні програмні засоби, що мають вбудовану підтримку мультимедіа і дозволяють використовувати її у професійній діяльності, навчально-освітніх, науково-популярних та ігрових областях. При застосуванні цієї технології в економічній роботі відкриваються реальні перспективи використовувати комп'ютер для озвучування зображень, а також розуміння ним людської мови, ведення комп'ютером діалогу з фахівцем на рідному для фахівця мовою. Здатність комп'ютера з голосу сприймати нескладні команди управління програмами, виведенням інформації на друк та іншими операціями в найближчому майбутньому створить найсприятливіші умови користувачеві для взаємодії з ним в процесі професійної діяльності.

За типом користувальницького інтерфейсу можна розглядати АІТ з точки зору можливостей доступу користувача до інформаційних і обчислювальних ресурсів. Так, пакетна АІТ виключає можливість користувача впливати на обробку інформації, поки вона проводиться в автоматичному режимі. Обробка виконується в програмно-заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі та об'єднаними в пакет даними.

Діалогова АІТ надає користувачеві необмежену можливість взаємодіяти з зберігаються в системі інформаційними ресурсами в реальному масштабі часу, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію для вирішення функціональних завдань і прийняття рішень.

Інтерфейс мережевої АІТ надає користувачеві засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних і обчислювальних ресурсів завдяки розвиненим засобам зв'язку, що робить такі АІТ широко використовуваними і багатофункціональними.

В даний час спостерігається тенденція до об'єднання ІТ різного типу в єдиний комп'ютерний технологічний комплекс, званий інтегрованим. Особливе місце в ньому належить засобам комунікації.

Особливе значення у таких системах надається захисту інформації при її передачі і обробці. Найбільшого поширення при захисті економічної інформації отримали апаратно-програмні засоби, що забезпечують збереження інформації в процесі передачі і доставки її адресату; шифрування і дешифрування даних абонентами мереж загального користування (телефонних, телеграфних) при домовленості користувачів про загальні технічних засобах, алгоритмах шифрування і т.п.

Підвищення вимог до оперативності інформаційного обміну та управління, а отже, до терміновості обробки інформації, призвело до створення не тільки локальних, але і багаторівневих і розподілених систем організаційного управління об'єктами, якими є, наприклад, банківські, податкові, постачальницькі, статистичні та інші служби. Їх інформаційне забезпечення реалізують мережі автоматизованих банків даних, які будуються з урахуванням організаційно-функціональної структури.

У багаторівневих і розподілених комп'ютерних інформаційних системах організаційного управління успішно можуть бути вирішені як проблеми оперативної роботи з інформацією, так і проблеми аналізу економічних ситуацій при виробленні і прийнятті управлінських рішень.

Автоматизоване робоче місце

інформаційна технологія автоматизоване робоче місце

Організація і реалізація управлінських функції діяльності бухгалтерів, менеджерів з продажу, фахівців кредитно-банківської системи, плановиків в даний час вимагають радикальної зміни як самої технології управління, так і технічних засобів обробки інформації, серед яких чільне місце займають персональні комп'ютери.

Тенденція до посилення децентралізації управління тягне за собою розподілену обробку інформації з децентралізацією застосування засобів обчислювальної техніки і вдосконаленням організації безпосередньо робочих місць користувачів.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) можна визначити як сукупність інформаційних, програмних і технічних ресурсів, що забезпечує кінцевому користувачу обробку даних і автоматизацію управлінських функцій конкретної предметної області.

Створення АРМ припускає, що основні операції по накопиченню, зберіганню і переробці інформації покладаються на обчислювальну техніку, а економіст виконує частину ручних операцій і операцій, що вимагають творчого підходу при підготовці управлінських рішень.

АРМ як інструмент раціоналізації і інтенсифікації управлінської діяльності створюється для забезпечення виконання певної групи функцій. Найбільш простою функцією АРМ є інформаційно-довідкове обслуговування.

АРМ мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну предметну область. Професійні АРМ є головним інструментом спілкування людини з обчислювальними системами, граючи роль автономних робочих місць, інтелектуальних терміналів великих ЕОМ, робочих станцій в локальних мережах. АРМ мають відкриту архітектуру і легко адаптуються до проблемних областях.

Локалізація АРМ дозволяє здійснити оперативну обробку інформації відразу ж після надходження, а результати обробки зберігати тривалий час на вимогу користувача.

АРМ виконують децентралізовану одночасну обробку економічної інформації на робочих місцях виконавців в складі розподіленої бази даних (БД). При цьому вони мають вихід через системне пристрій і канали зв'язку в ПЕОМ та БД інших користувачів, забезпечуючи таким чином, спільне функціонування ПЕОМ в процесі колективної обробки.

АРМ, створені на базі персональних комп'ютерів, - найпростіший і найпоширеніший варіант АРМ для працівників сфери організаційного управління. Таке АРМ розглядається як система, яка в інтерактивному режимі роботи надає конкретному працівнику (користувачу) усі види забезпечення монопольно на весь сеанс роботи.

Створення АРМ на базі ПЕОМ забезпечує:

* простоту, зручність і дружність по відношенню до користувача;

* простоту адаптації до конкретних функцій користувача;

* компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;

* високу надійність і живучість;

* порівняно просту організацію технічного обслуговування.

Ефективним режимом роботи АРМ є його функціонування в рамках локальної обчислювальної мережі в якості робочої станції. Особливо доцільний такий варіант, коли потрібно розподіляти інформаційно-обчислювальні ресурси між декількома користувачами. Більш складною формою є АРМ з використанням ПЕОМ в якості інтелектуального терміналу, а також з віддаленим доступом до ресурсів центральної (головної) ЕОМ або зовнішньої мережі. У разі кілька ПЕОМ підключаються по каналах зв'язку до головної ЕОМ, при цьому кожна ПЕОМ може працювати і як самостійне термінальний пристрій. У найбільш складних системах АРМ можуть через спеціальне обладнання підключатися не тільки до ресурсів головної ЕОМ мережі, але і до різних інформаційних служб і систем загального призначення (служб новин, національним інформаційно-пошуковим системам, баз даних і знань, бібліотечних систем і т.п. ).

Інформаційне забезпечення АРМ орієнтується на конкретну, звичну для користувача, предметну область. Обробка документів повинна припускати таку структуризацію інформації, яка дозволяє здійснювати необхідне маніпулювання різними структурами, зручну і швидку коригування даних у масивах.

Технічне забезпечення АРМ повинно гарантувати високу надійність технічних засобів, організацію зручних для користувача режимів роботи (автономний, з розподіленою БД, інформаційний і т.д.), здатність обробити в заданий час необхідний обсяг даних. Оскільки АРМ є індивідуальним для користувача засобом, воно повинно забезпечувати високі ергономічні властивості і комфортність обслуговування.

Програмне забезпечення перш за все орієнтується на професійний рівень користувача, поєднується з його функціональними потребами, кваліфікацією і спеціалізацією. Користувач повинен відчувати постійну підтримку з боку програмного середовища.

Розглянемо як приклад інформаційні та програмно-технологічні можливості АРМ «Управління цінними паперами» в одному з комерційних банків. АРМ дозволяє вирішувати такі основні завдання: ведення реєстру акціонерів; реєстрація операцій по акціях; нарахування дивідендів; формування звітів; виконання аналітичних розрахунків та ін..

Компонентами АРМ «Управління цінними паперами» є:

* інтегрована база даних;

* сукупність розрахункових алгоритмів, які забезпечують обробку інформації і відображення результатів;

* вбудована довідкова система;

* текстовий редактор і калькулятор.

Література

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: учебник. Под ред. проф. Титоренко Г.А. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 400 с.

2. Информационные системы в экономике: учебное пособие. Под ред. В.Б. Уткина, Г.В. Балдина. - М.: Академия, 2006. - 288 с.

3. Информационные технологии в экономике: учебное пособие. Под ред. Ю.Ф. Симионова. - Ростов-на-Дону: Феникс,2003. - 352 с.

4. Мишенин А.И. Теория экономических информационных систем: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 240 с.

5. Матвеев Л.А. Компьютерная поддержка решений: учебник. - СПБ.: Специальная литература, 1998. - 472.

6. Марухина О.В. Информационные системы в экономике: учебное пособие. - Томск: Из-во ТПУ, 2005. - 160 с.

7. Петров В.Н. Информационные системы / учебник для вузов. - СПб. -2002.-186 с.

Размещено на Allbest.ru