Аналіз динаміку внутрішніх і зовнішніх боргів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз динаміку внутрішніх і зовнішніх боргів України

Активне використання урядом зовнішніх запозичень призвело до значного підвищення зовнішнього боргу України, тобто всієї державної заборгованості з іноземних джерел. На сьогодні зовнішній борг України складає 185,204 млрд. грн., що на 29,7% більше ніж аналогічний показник на кінець 2008 р. Хоча за 2009 рік було здійснено погашення вже існуючого боргу, але за рахунок отримання другого траншу кредитної лінії МВФ у рамках спільної програми «Стенд-бай» в обсязі 1 млрд. СПЗ зовнішній борг все ж таки збільшився.

Щоб виявити істотні причини зростання темпів зовнішнього боргу необхідно проаналізувати динаміку зміни величини його складових. Отже, до складу державного зовнішнього боргу входять:

- прямий державний зовнішній борг, що формується через залучення іноземних кредитів, безпосереднім позичальником за якими є держава, та випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик. Обслуговування цієї частини зовнішнього державного боргу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. На кінець вересня 2009 р. величина прямого державного зовнішнього боргу складає 121,490 грн. і 65,6% від загальної суми зовнішнього боргу;

- гарантований (або умовний) державний зовнішній борг, який формується за рахунок іноземних кредитів, залучених іншими позичальниками під державні гарантії. Відповідальність щодо обслуговування цих кредитів несе безпосередній позичальник, але у разі невиконання ним своїх боргових зобов'язань перед нерезидентом згідно з умовами угоди про позичання набуває чинності державна гарантія щодо виконання платежів на користь іноземного кредитора. У такому разі умовні державні фінансові зобов'язання стають прямими. На сьогодні гарантований державний зовнішній борг складає 63,713 грн. і 34,4% від загальної суми боргу.

Слід зазначити, що обсяг державного боргу та його структура значною мірою визначають рівень боргового навантаження та стан платоспроможності держави. Для того щоб не допустити зростання боргового навантаження уряди країн передусім контролюють рівень прямого державного боргу, оскільки операції саме за ним безпосередньо впливають на показники державного бюджету. Тому необхідно більш детальніше проаналізувати структуру прямого державного боргу.

За ознаками кредиторів зовнішній державний борг України станом на 31 вересня 2009 р. має таку структуру:

- заборгованість за позиками, наданими міжнародними економічними і фінансовими організаціями (Рис. 1) - 55,9%(прямого державного боргу);

- заборгованість за позиками, наданими іноземними державами - 10,7%;

- заборгованість за позиками, наданими іноземними банками (фідуціарні позики) - 0,0005%;

- заборгованість за облігаціями зовнішньої державної позики 2003-07 рр. - 33,4%.

Проводячи аналіз структури зовнішнього боргу, слід зазначити, що динаміка кредитів змінилася у бік західних кредиторів. Якщо на 1 січня 1994 р. заборгованість країнам СНД становила 75,4%, на початок 1999 р. - 20% усього зовнішнього боргу, то вже на кінець вересня 2009 р. - близько 7,2%. Це дає підстави зробити висновок про позитивні тенденції зменшення темпів зростання боргу, зокрема за поставки енергоносіїв із Росії. Зовнішній державний борг зростає здебільшого за рахунок кредитів, які надають міжнародні фінансові організації. Так, у структурі зовнішнього боргу на кінець 1998 р. 25,9% становить борг Міжнародному валютному фонду, та вже сьогодні його величина складає 32,6% від всієї суми державного зовнішнього боргу. Це в свою чергу пов'язано з подорожчанням ресурсів на світових ринках капіталу, а при співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вартість їх кредитів нижча, а строки надання коштів довші. Яскравим прикладом є укладена наприкінці минулого року угода з Міжнародним валютним фондом щодо залучення кредиту в розмірі 16,4 млрд. дол. США для подолання негативних наслідків фінансової кризи.

зовнішній борг державний платоспроможність

Рис. 1. Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку на 31.09.2009

Рис. 2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління на 31.09.2009

Таким чином, станом на 31 вересня 2009 р. кредиторами України, перед якими вона має найбільші боргові зобов'язання, є: серед міжнародних організацій - Міжнародний валютний фонд (39,658 млрд. грн.), серед держав - Російська Федерація (8,768 млрд. грн. боргу).

У розрізі валют погашення переважна частина державного боргу деномінована в СПЗ (спеціальні права запозичень) - 48%. За ознакою умовності основна частина зовнішньої заборгованості припадає на прямий борг, який становить 65,6%, а гарантований зовнішній борг - 34,4%. За типом відсоткової ставки у структурі зовнішнього боргу переважає заборгованість, з якої сплата процентів здійснюється за ставкою МВФ - 48%.

Підсумовуючи викладене можна сказати, що недосконалість боргової політики України може стати її слабким місцем. Зосередження великої частини боргу в руках окремого кредитора є дуже небезпечним кроком, але з іншої сторони перенесення більшої суми боргу на організації міжнародного розвитку дає змогу зменшити вплив інших держав на економіку України. Хоча все ще велика частина боргу ще існує перед Росію, через що ще по сьогодні ведуться переговори і відчувається тиск на нашу економіку. Також необхідно зазначити про небезпеку подальшого росту зовнішнього богу. Зараз по відношенню до ВВП він становить 89,4%, тоді як критичним рівнем за версією Світового банку є 60% ВВП. Тобто зараз Україна знаходиться в небезпечному стані і в подальшому обов'язково потрібно знижувати розміри боргу.

Бюджетний дефіцит виникає як результат кризових явищ в економічному та політичному житті держави і призводить до утворення й зростання державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. Дефіцит може бути пов'язаний із необхідністю здійснення значних державних вкладень у розвиток економіки. В цьому разі він відображає не кризовий стан суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон'юнктури, прагнення забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного виробництва.

Державний зовнішній борг України за характером утворення та управління можливо розподілити на три етапи.

Перший етап (1992-1994 роки) характеризується майже хаотичним утворенням державного зовнішнього боргу. Другий етап (1994-1997 роки) характеризується значним зростанням державного зовнішнього боргу, пов'язаним з початком освоєння ресурсів від міжнародних фінансових організацій і врегулюванням прострочених боргових зобов'язань України перед Росією, Туркменістаном, та Молдовою, РАТ «Газпром». Третій етап (1997 р. - поточний час) характеризується початком залучення коштів з зовнішніх ринків капіталу на ринкових засадах.

Сума поточної заборгованості України перед МВФ сьогодні складає 1,8 млрд. доларів США. Водночас валові валютні резерви досягли близько 7 млрд. доларів. Основний обсяг державного боргу накопичено до 2006 року, протягом останніх років його рівень стабілізувався на рівні 14.1 - 14.4 млрд. доларів США.

Таблиця 1. Динаміка державного боргу:

Незважаючи на проголошений урядом намір поліпшити протягом 2006-2009 рр. структуру державного боргу шляхом збільшення питомої ваги його внутрішньої складової, фактично вона лишається майже незмінною - із значним переважанням зовнішньої складової. З огляду на ці дані доречно нагадати відомий вислів «Кому уряд винен, тому він і служить».

Таблиця 2. Структура державного боргу (у відсотках)

Щодо витрат державного бюджету України з обслуговування та погашення державного боргу, то вони за період з 2002 по 2008 рік перевищили 53 млрд. грн. Ця сума співставна з розміром усіх видатків держбюджету країни на 2009 рік.

Динаміку темпів зростання витрат із обслуговування державного боргу порівняно із зростанням ВВП відображено в наступній таблиці.

Таблиця 3. Порівняльні темпи зростання витратіз обслуговування й погашення державного боргу та зростання ВВП

Темпи збільшення витрат із обслуговування та погашення державного боргу значно випереджають темпи зростання економіки країни, що свідчить про системні прорахунки урядової фінансової політики щодо продовження фінансування державного бюджету шляхом дорого вартісних внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також про подальше зростання боргової проблеми.

Особливе занепокоєння викликає загрозлива динаміка зовнішніх боргових платежів та їх значна питома вага, яка переважає частку платежів із внутрішніх боргових зобов'язань (див. табл. 4), що також підтверджує наявність зазначених вище системних прорахунків.

Таблиця 4. Динаміка зовнішніх боргових платежів

Наведені в таблиці 4 показники свідчать про значну фінансову залежність України від іноземних кредиторів, а також про наявність надзвичайно великих ризиків для державного бюджету вразі значної девальвації гривні щодо іноземних валют, передусім щодо долара США та євро.

Така девальвація гривні щодо євро вже нині відчутно впливає на зростання витрат із обслуговування та погашення зовнішніх боргових зобов'язань, деномінованих в євро. Так якщо у 2008 р. гривня девальвувала відносно долара лише на 0.6%, то відносно євро на 18.5%.

Аналіз структури боргу дає змогу зробити висновок, що наслідком політики здешевлення кредитних ресурсів, яка проводилася в Україні упродовж 2006 року, було зниження вартості залучення позикових коштів на внутрішньому ринку за рахунок облігацій внутрішньої державної позики.

Державний борг України швидко зростає, тому його обслуговування стає окремою вагомою статтею бюджетних витрат. Законом «Про Державний бюджет України на 2002 рік» встановлено граничний розмір державного внутрішнього боргу України в сумі 12,790 млрд. грн., граничний розмір державного зовнішнього боргу - в сумі, еквівалентній 7,933 млрд. дол. США. Обслуговування цього боргу й управління ним найближчими роками буде найважливішою статтею витрат державного бюджету.

Під управлінням державним боргом слід розуміти сукупність державних заходів, що пов'язані з випуском і погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням ставок процентів і виплатою доходу за державними цінними паперами, встановленням ліміту боргу, підтриманням курсу державних зобов'язань, визначенням умов випуску нових державних цінних паперів. Дослідивши механізм управління державного боргу, зазначимо, що загрозу економіці становить не стільки державний борг як такий, особливо якщо він не дуже відхиляється за своїми параметрами від узагальнених макроекономічних показників, скільки зростання суми витрат на його обслуговування. Мінімізація вартості обслуговування державного боргу є стратегічним завданням управління державним боргом, а в ширшому розумінні - всієї бюджетно-податкової політики.

Окрім чисто фінансових цілей, управління внутрішнім боргом має на меті також забезпечення економічного зростання, стимулювання інвестиційного процесу, протидіяння переливу капіталів за кордон. Якщо внутрішній державний борг становить надто великий процент відносно ВВП, то цілком зрозумілий значний негативний вплив цього боргу на динаміку економічного розвитку країни.

Управління державним боргом передбачає ефективне використання коштів запозичення, пошук коштів для виплати боргу, нейтралізацію негативних наслідків державного боргу.

1. Проаналізувавши динаміку зведеного бюджету України, можна зробити висновок, що він постійно зростає.

2. В Україні гостро постає проблема дефіциту бюджету.

3. Залучення кредитів Центрального банку, як правило, обертається зростанням цін, а внутрішні запозичення витісняють приватних інвесторів через зростання відсоткових ставок. Тому фінансування дефіциту бюджету значною мірою потребує використання зовнішніх фінансових ресурсів.

4. Основну масу зовнішнього боргу було накопичено до 2005 року. Останні 4 років ця сума коливається в межах 75-77 млрд. гривень.

Размещено на Allbest.ru