Ринок та його економічна суть
Основна характеристика ринку. Суть та основні умови виникнення і формування ринку. Умови існування ринку, його структура, суб'єкти та об'єкти. Види і функції ринку, створення його інфраструктури. Основні проблеми становлення ринкової системи в Україні.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.12.2010 |
| Размер файла | 52,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на httр://www.allbest.ru/
Міністерство освіти та науки України
Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут"
Факультет соціології і права
РЕФЕРАТ
з курсу: "Економічна теорія"
на тему: "Ринок та його економічна суть"
Київ-2010
Зміст
- Вступ
- 1. Основна характеристика ринку
- 1.1 Суть та основні умови виникнення і формування ринку
- 1.2 Умови існування ринку
- 1.3 Сутність і структура ринку
- 1.4 Суб'єкт і об'єкт ринкових відносин
- 1.5 Види і функції ринку
- 2. Інфраструктура ринку
- 2.1 Поняття "інфракструктура". Ринок та його інфраструктура
- 3. Проблеми становлення ринкової системи в Україні
- Висновок
- Перелік використаних джерел
- Додатки
Вступ
"Ринок - це центральне явище економіки. Ринок - це об'єктивний факт, який бачить кожний, і що таке ринок, знає кожна домогосподарка, яка йде за покупками." (Антоніо Пезенті).
Історично слово "ринок" характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. Як правило, це була торгова площа в центрі міста або спеціально обладнане приміщення, де зустрічалися продавці (власники товару) і покупці (власники грошей). Тут у результаті досягнутої домовленості встановлювалися ціни на товар, який в обмін на гроші переходив у руки покупця.
Внаслідок розвитку засобів зв'язку необхідність певного фізичного місця зустрічей для взаємодії продавців та покупців стає несуттєвою. Учасники товарно-грошових відносин одержують можливість контактувати й вирішувати свої проблеми іншим чином. "За наявності сучасних засобів зв'язку і транспорту, - пише Ф. Котлер, - купець може ввечері дати рекламу товару по телебаченню, зібрати сотні замовлень по телефону і вже на наступний день розіслати товари поштою, не вступаючи у фізичний контакт з покупцем"
Саме тому сьогодні економісти під терміном "ринок" розуміють будь-яку впорядковану структуру, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців. Отже, ринок - це інститут або механізм, що зводить докупи покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг. Два учасники або більше беруть на себе юридичні зобов'язання, якими визначаються їхні дії та відповідальність. Ці та інші відносини між продавцями і покупцями з приводу існуючих та потенційних товарів утворюють ринок.
1. Основна характеристика ринку
1.1 Суть та основні умови виникнення і формування ринку
Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичних суб'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну на ринку.
Можна визначити такі етапи формування ринку:
1. Класичний вільний ринок (ХІХст.) - держава не втручалася в економіку, виступаючи "нічним вартовим", який стежив за тим, щоб усі хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни.
2. Регульований ринок (кінець ХІХст. - поч. ХХ) - втручання держави в економічне життя суспільства з метою обмеження свавілля монополія та захисту конкурентного середовища.
3. Соціально-орієнтований ринок (ХХІст.) - крім механізмів регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.
Ринок - це система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.
Це - вузьке тлумачення категорії "ринок". У широкому розумінні ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування.
1.2 Умови існування ринку
Ринок функціонує за певних умов, які можна поділити на чотири групи. Економічні умови - основою яких є демократизація економіки - пов'язані з введенням загальних умов господарювання, які забезпечують ринкові зв'язки, передбачають:
· вільний вибір форм власності на засоби виробництва (утвердження права господаря);
· вільне ціноутворення;
· забезпечення та захист конкуренції;
· вільний вибір виду діяльності;
· вільний обіг товару, капіталу, праці;
· оподаткування, фінансування, кредитування, валютна політика, які стимулюють підприємницьку діяльність.
Соціальні умови, які забезпечують гуманність ринкової економіки, охоплюють:
· систему захисту малозабезпечених верств населення (пенсійне забезпечення);
· система соціальної допомоги дітям, молоді, безробітним;
· система соціального захисту від безробіття.
Правові умови включають систему заходів, пов'язаних з розробкою правового законодавства і прийняття економічних положень з переходу на ринкові методи господарювання.
Соціально-психологічні та соціально-культурні умови, які забезпечують самореалізацію особи та повагу до неї, включають:
· забезпечення свободи розвитку потенціалу особи - кваліфікаційного, освітнього, творчого, комунікативного, підприємницького, морального та ін.;
· свобода політичної діяльності;
· система соціальної відповідальності особи перед трудовим колективом, суспільством;
· система задоволення духовних потреб особи;
· можливість вивчення культурних надбань народів України та світової культури в цілому.
1.3 Сутність і структура ринку
Сутність ринку полягає в тому, що це певна сукупність економічних відносин між різними типами фірм та індивідами з приводу купівлі - продажу товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.
Основними ознаками, що визначають суть ринку, є:
· доступність для будь-якого споживача всіх товарів, представлених на ринку (відсутність фондування, карток, талонів та інших обмежуючих форм розподілу);
· необмежена кількість конкурентів, абсолютно вільний вхід у ринок та вихід з нього;
· повна інформація учасників конкуренції щодо пропозиції, попиту, цін, норм прибутку та ін.;
· свобода реалізації товарів і послуг, вибору товарів споживачем та прийняття рішень;
· пануючий диктат споживача.
Структура ринку - це сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія між ними. Ці ринки можна розглядати у різних аспектах:
з точки зору об'єктів обміну;
територіальної точки зору.
З територіальної точки зору ринок може бути внутрішнім і зовнішнім.
Внутрішній ринок поділяється на національний - це весь внутрішній ринок деякої країни, обмежений рамками її кордонів; регіональний - ринок окремого територіального підрозділу (республіки, краю, області); локальний - ринок якоїсь місцевості, яка включає певну сукупність населених пунктів. Регіональні і локальні ринки не мають чітко окреслених кордонів.
Зовнішній - транснаціональний та світовий.
Рис.1 Структура ринку
1.4 Суб'єкт і об'єкт ринкових відносин
Суб'єктами ринкових відносин є продавці і покупці, які протистоять один одному в торговельних закладах або на базарі. Суб'єктами ринку є держава, організації, установи (дом. господарства), громадяни (підприємці).
Об'єктами ринку є:
· робоча сила;
· матеріальні продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання);
· інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї);
· цінні папери (акції, облігації);
· валюта, позичкові капітали, золото.
1.5 Види і функції ринку
Види ринку:
1. По економічному призначенню об'єктів ринкових відносин
ринок благ та послуг;
ринок засобів виробництва;
ринок науково-технічних розробок;
ринок цінних паперів;
ринок робочої сили.
2. По товарним групам:
ринок товарів виробничого призначення;
ринок товарів народного споживання; продовольчих товарів;
ринок сировини та матеріалів і т.д.
3. Утворення ринків по просторовій ознаці являє собою ринки:
внутрішньорегіональні;
міжрегіональні;
міжнародні (світові).
4. По видам суб'єктів ринкових відносин ринки можуть поділятись на:
ринок оптової торгівлі, коли в якості покупців та продавців виступають підприємства та організації;
ринок роздрібної торгівлі, коли покупцями виступають окремі громадяни;
ринок державних закупок сільгосппродукції, коли покупцем виступає держава, а продавцями - безпосередні виробники сільськогосподарської продукції.
5. З врахуванням дотримання законності в економіці ринки поділяються на:
легальні, офіційні:
нелегальні (тіньові, чорні і т.д.)
Дослідження структуризації ринків дозволяє виділити основні види ринків:
1. Ринки товарів та послуг. В цю групу включаються наступні ринки:
товарів споживчого призначення (продовольчі та непродовольчі товари);
послуг (побутові, транспортні, комунальні);
житла та будівель невиробничого призначення.
2. Ринки факторів виробництва. До їх складу входять:
ринок нерухомості;
знарядь праці;
сировини та матеріалів;
енергетичних ресурсів;
корисних копалин.
3. Фінансові ринки:
ринок капіталів (інвестиційні ринки);
кредитний ринок;
ринок цінних паперів;
валютно-грошовий ринок.
4. Ринок інтелектуального продукту - інновації, винаходи, інформаційні послуги, твори мистецтва та літератури.
5. Ринок робочої сили. Являє собою економічну форму руху трудових ресурсів, при якому робоча сила мігрує відповідно з законами ринкової економіки.
6. Регіональні ринки: місцевий, внутрішній, національний, зовнішній, міжнародний.
Ринки бувають збалансовані і незбалансовані. Збалансований - ринок, на якому підтримується повна відповідність між попитом і пропозицією. В умовах збалансованого ринку забезпечується повна реалізація (з найменшими затратами) всіх запропонованих товарів, а також найбільш повне задоволення платоспроможного попиту. Незбалансований ринок - той, на якому немає повної відповідності між попитом і пропозицією. Кількісна незбалансованість ринку може виявитися як у надмірному перевищенні пропозиції над попитом (що ускладнює реалізацію товарів), так і в перевищенні попиту над пропозицією.
Функції ринку.
Рис.2 Функції ринку
До організаційних функцій належать:
· встановлення зв'язків між виробниками і споживачами продукції (послуг);
· забезпечення вільного вибору партнерів по господарських зв'язках;
· забезпечення конкуренції між суб'єктами ринку.
До економічних належать:
· механізм ринку робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими в задоволенні тих потреб, які виражаються через попит;
· ринок, створюючи сигнали через ціни, стимулює засвоєння досягнень НТП, зниження витрат, підвищення якості, розширення асортименту товарів і послуг;
· сприяє вирішенню центральних проблем економіки, таких, як підвищення рівня життя, зміна структури економіки;
· механізм ринку в цілому звільняє економіку від дефіциту товарів і послуг.
Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв'язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат та виробництво будь-якого товару, науково-технічний прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринкової економіки індивідуальна праця зводиться до суспільно необхідної та визначення цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирівнюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утворенню середньої норми прибутку, що досягається через перелив капіталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропозиції в економіці.
У зв'язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством (після продажу), можна зробити висновок, що споживач здійснює контроль над виробником. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку як регулятора, що призводить до наростання диспропорцій між попитом і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загальноекономічного явища.
Визначаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна абсолютувати її. У сучасних розвинених ринкових системах ринок регулюється також державою і товаровиробниками. А це означає, що методи регулювання можуть бути також державними і недержавними. До перших належать: а) економічні важелі - кредити, податки, ціни, які встановлює держава; б) адміністративні важелі - державне замовлення, державні програми, правила укладання господарських договорів. До других належать різні угоди між товаровиробниками про ринки збуту, ціти, квоти тощо.
Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, стимулювання праці та управління. Якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробництва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж суспільно необхідні, то вони будуть неконкурентоздатними і стануть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і таку функцію, як розподільча.
У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців та переможених. Для перших створюються умови для подальшого розвитку і процвітання, а для других постає питання про їхнє існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами - на багатих і бідних.
Ринок “зшиває" економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється інтегруюча функція.
Будучи за своєю природою інтернаціональним, ринок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які будуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на світовий ринок потрапляє товари, витрати на виготовлення якого перевищують суспільно необхідні інтернаціональні витрати праці, то їхній власник стає неконкурентоспроможним.
2. Інфраструктура ринку
2.1 Поняття "інфракструктура". Ринок та його інфраструктура
Інфраструктура - це основа, фундамент економічної системи та підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків і товарних послуг від продавця до покупця.
Під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію та регулюють рух товарно-грошових потоків. Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково-дослідну, державно-регулятивну інфраструктуру ринку.
До організаційно-технічної інфраструктури ринку належать товарні біржі й аукціони, торгові доми і торгові палати, холдингові й брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, сервісні центри, різного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації і засоби оперативного зв'язку.
Фінансово-кредитну інфраструктуру ринку утворюють банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій. Це - всі ті, хто здатен здійснювати і здійснює мобілізацію тимчасово вільних грошових ресурсів, перетворює їх у кредити, а потім і в капіталовкладення.
Науково-дослідницька інфраструктура ринку включає в себе наукові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади. Тут ми розглянемо лише деякі елементи інфраструктури ринку. Особливе місце серед елементів інфраструктури належить біржам.
Державно-регулятивна інфраструктура ринку - законодавче забезпечення ринкових відносин, біржі праці, ліцензування, оподаткування, митна система тощо.
Функції інфраструктури ринку:
· Правове та економічне консультування підприємств, захист їхніх інтересів у державних та інших структурах.
· Страховий захист підприємницької діяльності.
· Забезпечення фінансової підтримки і кредитування підприємств.
· Підвищення оперативності, ефективності роботи суб'єктів ринку.
· Створення умов для ділових контактів підприємців.
· Сприяння матеріально-технічному забезпеченню і реалізації товарів та послуг.
· Регулювання руху робочої сили.
· Здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування.
Біржа (гол. "beurs", нім. "borse") - це установа, де здійснюється купівля-продаж масових товарів (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), нерухомого майна (біржа нерухомого майна), робочої сили (біржа праці). Як правило, біржа - це приватне, акціонерне товариство, акції якого за стандартом не приносять дивідендів, а лише надають право здійснювати торгові операції.
В Україні вже створено чимало бірж. Серед них: Українська універсальна біржа, Українська універсальна агропромислова біржа, Українська фондова біржа та інші. У зв'язку з переходом до ринку найбільшого поширення в Україні набули товарні біржі.
Товарна біржа - це комерційне підприємство, різновид товарного ринку оптової купівлі-продажу товарів масового виробництва, на якому реалізація здійснюється без попереднього огляду за зразками і стандартами при наперед встановлених розмірах мінімальних партій і на якому формуються ринкові ціни в залежності від фактичного співвідношення попиту і пропозиції. Діяльність товарних бірж в Україні регулюється законом "Про товарну біржу". В світовій практиці до біржових товарів належать 60-70 найменувань.
Валютна біржа - біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.
Біржа праці - державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою.
Фрахтова біржа - постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відрахування суден.
Універсальна біржа - біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.
Фондова біржа - це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (див. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу"). Основними видами цінних паперів є векселі, акції, облігації тощо. Членами біржі можуть бути індивідуальні торговці паперами та кредитно-фінансові інститути.
З появою бірж в Україні з'являються і нові види професійних занять та робочих місць для населення. Операції купівлі-продажу на біржах здійснюють брокери, маклери і дилери, оскільки приватні особи на біржі не допускаються.
Брокер (англ. "broker" - посередник) - це посередник при укладенні угод між покупцями і продавцями товарів. Ними можуть бути брокерські фірми, контори і незалежні брокери. Брокери підготовляють, оформляють і реєструють договори купівлі-продажу, здійснюють нагляд за правильністю біржового торгу. Дилери (англ. "dealer" - біржовий маклер) - це, як правило, представники фірм, що хочуть продати чи купити біржовий товар. На відміну від брокерської діяльності, дилерська передбачає наявність певного початкового капіталу і поєднується в більшій мірі з комерційним ризиком. Маклер (нім. "makler" - посередник) - це теж посередник біржових торгів, який фіксує укладення угод між членами біржі (брокерами, дилерами).
До інфраструктури ринку входить розгалужена система приватних, кооперативних, державних, змішаних гуртових і роздрібних торговельних структур, які визначають стан двох форм торгівлі в країні: гуртову і роздрібну.
Роздрібна торгівля - це торгівля, яка включає всю підприємницьку діяльність, пов'язану з продажем товарів і послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого, сімейного чи домашнього використовування. До роздрібної торгівлі належить величезна мережа магазинів, яка включає універмаги, універсами, спеціалізовані магазини, супермаркети, магазини самообслуговування, склади, магазини тощо.
Гуртова торгівля - це частина внутрішньої торгівлі, яка охоплює продаж товарів як великими, так і малими партіями з метою їх перепродажу або виробничого споживання. Гуртова торгівля здійснюється за цінами, які нижчі від роздрібних цін, але вони повинні забезпечувати нормально працюючому промисловому та торговельному підприємству відшкодування витрат, внесення платежів у бюджет і створення фондів економічного стимулювання та прибуток. Гуртова торгівля стимулює збут товарів, формує їх асортимент, складає і транспортує товари. Найбільш впливовими гуртовими торговельними структурами є великі торговельні фірми, торгові доми, дистриб'юторські фірми тощо.
Торговий дім - це торговельна фірма, яка закуповує товар у виробників або гуртовиків своєї країни і перепродує їх за кордон, або закуповує іноземні товари за кордоном та перепродує їх місцевим гуртовим і роздрібним торговцям, а також споживачам. Їхня діяльність дуже широка: вони здійснюють операції за свій рахунок і за дорученням клієнтів, за внутрішньою, гуртовою і роздрібною торгівлею, працюють за широкою номенклатурою товарів, беруть участь у виробництві продукції. Для виконання своїх функцій торгові доми мають сітку магазинів, складські приміщення, транспортні засоби тощо.
Аукціон (від лат. "auctіo (auctіonіs)" - продаж з публічних торгів) - це спеціально організований ринок товарів з визначними властивостями, що діє періодично у певному місці і в наперед обумовлений час на умовах змагання між покупцями. Право придбання товарів на аукціоні надається покупцям, які запропонували вищу ціну. На відміну від інших форм реалізації (через магазини, ярмарки і т.п.) аукціон передбачає не одночасне, а почергове пропонування товарів: до реалізації пропонується один товар (лот), після його продажу (або зняття з аукціону) - наступний і т.д.
Ярмарок (від нім. "jahrmakt" - щорічний ринок) - це ринок оптової торгівлі, який організовується регулярно, періодично і функціонує в певному місці, у встановлений час, а також сезонна розпродажа одного або багатьох видів товару. Ця своєрідна форма ринку має можливість при порівняно невеликих витратах у короткий термін на невеликих площах здійснювати плідні контакти між партнерами з метою укладення угод, обміну інформацією, реклами фірми та її продукції. Ярмарки бувають універсальні, багатогалузеві, галузеві і спеціальні. За останні роки в Україні ярмарки набувають все більшого розвитку.
Аудиторська фірма - це незалежна висококваліфікована організація, яка на замовлення клієнта та за його кошти здійснює ревізію його господарської діяльності з метою виявлення прорахунків та резервів вдосконалення, контролює й аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, бухгалтерські звіти та баланси.
Холдингова компанія - акціонерна компанія, капітал якої використовується переважно для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю за їхньою діяльністю й отримання доходів. За своєю структурою і характером діяльності холдингова компанія виконує, як правило, лише фінансові операції. Вона тримає контрольні пакети акцій інших фірм і діє через свої філії.
Функціонування і дієздатність усіх елементів ринкової інфраструктури є важливою і необхідною умовою реальної ринкової трансформації економіки. Розвиток цієї інфраструктури вимагає відповідного законодавства, юридичних гарантій й матеріально-фінансового забезпечення.
3. Проблеми становлення ринкової системи в Україні
Передусім, Україна ніколи не мала високорозвинених товарно-грошових відносин, її становлення по суті розпочалося після скасування кріпацтва у 1861 р. і відбувалося на фоні значних феодальних пережитків. Великим було втручання держави в економіку.
Після 1917 р. протягом майже 70 років країна йшла шляхом розвитку економіки, який ігнорував ринок, вважаючи його рудиментом, що має віджити у всьому світі. Результат відомий: створено суспільство з низькою ефективністю виробництва і відсталим рівнем життя людей, загальним одержавленням і монополізованою, негнучкою економікою, підпорядкуванням особистих і колективних інтересів відомчим, відсутністю демократичних інститутів.
У нас відсутній визначальний ринковий інститут-економічна самостійність господарюючих суб'єктів. Саме він гарантує незалежність суб'єктів ринкової економіки, їхню економічну відповідальність, без чого ринку бути не може. Більшість підприємств України належать державі, управляються її органами, що сприяє високому ступеню монополізму. Промислові підприємства, великі за обсягом виробництва, вузькоспеціалізовані. Останнє з суто технологічних причин не дає можливості швидко розукрупнити їх, а отже, і приватизувати. За цих умов формальна заміна державного власника на приватного не тільки нічого не змінить, а й сприятиме подальшому зменшенню обсягів виробництва продукції, зниженню її якості, усуненню тих початкових елементів конкуренції, які вже мали місце за державної власності. До того ж відбудеться швидкий занепад і руйнування гігантських підприємств, які є домінуючими у нашій економіці.
Відтворення інституту багатосуб'єктивних власників має відбуватися шляхом роздержавлення власності, її трансформації у різні форми - колективну, індивідуальну, державну. Це сприятиме утворенню багатьох форм господарювання та відтворенню конкурентного середовища.
Невіддільним інститутом ринку є вільні ціни, за допомогою яких в умовах конкурентного середовища здійснюється еквівалентний обмін, а отже, реалізуються інтереси продавця і покупця, відтворюється рівновага в економіці. Проте це класичне положення економічної теорії діє лише при наявності відповідних інших ринкових умов: демонополізації сфер розподілу, обміну і виробництва, наявності різних форм господарювання, великих, середніх, малих підприємств, які управляються не з єдиного центру, а самостійними товаровиробниками. У пас усіх цих передумов поки що немає в розвиненому вигляді. Конкуренція, вільне ціноутворення як необхідні інститути ринку не можуть функціонувати через відсутність ринкової інфраструктури (бірж, інформаційно-комерційних, оптових та постачальницьких організацій, пунктів прокату), культури ведення ринкової економіки (немає досвіду роботи і кадрів). Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід відпрацювати механізм реалізації цих законів.
Створення ринкової інфраструктури відбувається повільно, з великими відхиленнями. Товарних бірж, наприклад, у нас засновано більше, ніж у США або в будь-якій іншій країні. І це зрозуміло: не так просто за короткий час перейти після стількох років життя в умовах командно-розподільчої економіки до системи координат, де діють закони ринку, немає такого втручання в економіку з боку держави. Проте процес формування ринкової інфраструктури відбувається, його треба прискорювати. Набувають досвіду і кадри, що працюють в інститутах ринку.
Відтворюючи ринкові інститути, не можна забувати, що ринок будують люди, від їхньої свідомості, бажання, розуміння залежить дуже багато. Якщо суспільна свідомість не буде настроєна на ринкову хвилю, то ринок будуватись не буде. Цей процес може затягтись, а то й піти у якомусь іншому напрямі. Слід врахувати, що психологічний стан наших людей нині досить складний і суперечливий. Вони не тільки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула їх напризволяще. У такій обстановці вибір моделі й шляху побудови ринку має надзвичайно важливе значення.
Відомо, що всі країни, що йдуть ринковим шляхом розвитку, мають різні ринкові моделі. Скажімо, є ринок американський, канадський, німецький, японський тощо. На який з них може орієнтуватись Україна.
У рамках ринкового господарства сучасного світу в різних країнах залежно від національних особливостей розвитку різне співвідношення приватної, колективної та державної власності. Наприклад, в Італії 58 відсотків підприємств є державними, в Ізраїлі 64 відсотки валового національного продукту (ВНП) виробляється в суспільному секторі, в Канаді у ньому зайнято близько 40 відсотків працюючих, у Швейцарії 65 відсотків власності є суспільною. До останнього часу адміністрація Тайваню контролювала всі великі промислові й транспортні корпорації, а також головні банки і торговельні компанії, забезпечуючи за рахунок державного бюджету і фінансованих ним підприємств більшу частину капітальних вкладень. Частка держави в капіталовкладеннях у ВНП США традиційно невелика і в 80-х роках становила близько 35 відсотків.
Виходячи з того, що ефективність ринкової економіки не залежить від частки приватної власності, можна зробити висновок: будувати економіку, в якій домінував би дрібний приватний сектор, Україні недоцільно, оскільки у нас переважає державна власність. Специфікою економіки України є і те, що в ній переважного розвитку набули промисловість (особливо важка) і сільське господарство. Тут виробляється понад 80 відсотків суспільного продукту.
Ураховуючи те, що Україна має могутній індустріальний і науково-технічний потенціал, підготовлені кадри, нам недоцільно обирати модель ринкової економіки, в якій переважає дрібна приватна власність і економіка регулюється виключно ринковими законами. Модним є так званий лібералізований підхід, сутність якого полягає в тому, що якщо не заважати економіці розвиватися самій по собі за притаманними їй принципами, то Україна скоро ввійде у світовий ринок.
Поширене гасло "повну свободу переміщенню капіталів, товарів, людей" - не тільки популістське, а й некоректне. Кожна країна, вступаючи в економічні стосунки з іншими країнами прагне якомога повніше реалізувати свої інтереси. Саме тому вона вводить квоти, ліцензії, митні бар'єри щодо іноземних товаровиробників. Відповідна політика проводиться по відношенню до міграції робочої сили. Адже кожному зрозуміло, якщо дешева робоча сила рине в країну без всіляких обмежень, то це, з одного боку, зменшить купівельну спроможність національного ринку країни оскільки знизиться платоспроможність зайнятих у галузях, кудц увіллється ця робоча сила, а з іншого - призведе до соціальних загострень у країні, через те що зменшиться заробітна плата, частина працівників взагалі перейде в розряд безробітних.
Допускаючи іноземний капітал в економіку, треба також регулювати ці процеси, адже це може призвести до втрат в певних галузях виробництва, подальшого спотворення економіки, яка перетвориться на технологічний придаток розвинених країн, де відбуваються екологічно шкідливі або безперспективні процеси.
Досвід перехідного періоду постсоціалістичних країн, у тому числі України, свідчить: шлях до ринку в стихійному режимі, самопливом - не тільки не ефективний, а й призводить до надзвичайно великих втрат у всіх сферах життя, відкидає суспільство назад на десятки років.
Орієнтиром при переході до ринкової економіки для України мають бути сучасні розвинені країни, для яких характерні змішана економіка, що ґрунтується на різних формах власності, домінуючою при цьому є корпоративна власність, взаємодія конкуренції та регулювання з боку держави, високий соціальний захист населення, соціальна орієнтація економічного розвитку.
Побудова такого ринку зайняла значний час і при цьому відбувалася на добре розвинених товарно-грошових відносинах. Сучасні розвинені країни на це витратили весь повоєнний період (З - 4 десятиліття); Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур - приблизно два десятиліття. При цьому ринок "маленьких азіатських драконів", як називають ці країни, хоч і є розвиненим, відрізняється від ринку європейських країн і американського. Він, як вважають спеціалісти, не є моделлю відкритої ринкової економіки.
Україна не повинна нікого копіювати, повторювати, а має будувати таку модель ринкової економіки, яка найбільше відповідає особливостям нашого розвитку, структурі економіки, географічному положенню, менталітету народу. Для нас найбільш прийнятною е модель соціально-орієнтованого ринку, який у кінцевому підсумку підпорядковуватиме діяльність своїх функціональних структур задоволенню матеріальних і духовних потреб людини. Така стратегія має ґрунтуватися на чітко визначених пріоритетах економічного розвитку, які сприяли б досягненню зазначених цілей.
ринок україна інфраструктура
Висновок
Сутність ринку полягає в тому, що це певна сукупність економічних відносин між різними типами фірм та індивідами з приводу купівлі - продажу товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва
Отже, ринок, по-перше, розуміється як місце, де відбувається процес купівлі-продажу результатів людської діяльності. Мова йде не лише про купівлю-продаж товарів, а й про інші результати діяльності людей. Предметом купівлі-продажу виступає також інформація.
По-друге, ринок - це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності.
По-третє, ринок - це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результаті діяльності праці.
На ринку з'являються лише ті результати людської діяльності, які задовольняють потреби суспільства в особі покупців. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. Нарешті, на ринку визначається вартість результатів людської діяльності. Трактуючи так широко ринок, все ж таки це поняття не слід ототожнювати з ринковою економікою. Ринок - це елемент ринкової економіки, куди поруч з виробництвом входять сфери виробництва, розподілу і споживання.
Що ж до проблем ринкової економіки в Україні слід зазначити, що для нас найбільш прийнятною є модель соціально-орієнтованого ринку, який у кінцевому підсумку підпорядковуватиме діяльність своїх функціональних структур задоволенню матеріальних і духовних потреб людини. Така стратегія має ґрунтуватися на чітко визначених пріоритетах економічного розвитку, які сприяли б досягненню зазначених цілей.
Перелік використаних джерел
1. За редакцією доктора економічних наук, професора В.Д. Базилевича. Економічна теорія. Політекономія. Підручник.". "Знання - Прес". Київ - 2006.
2. 3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.
3. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.
4. Основи економічної теорії (суспільне виробництво. Ринкова економіка.). - К.: Либідь, 1994
5. "Курс экономической теории". Под ред. Чепурина М.Н., Киров, 1994
6. Чухно. Основи економічної теорії. 2002 р. - 203 с. Кочетков. Основи економічної теорії. 2001 р. - 212.
7. Кочетков. Основи економічної теорії. 2001 р. - 212.
8. www.ukrstat.gov.ua
9. httр://oрtіkomt. narod.ru/Kurs_lekcіj/Economіcs/083.html
Додатки
Кількість бірж
(на початок року)
|
01.01.06р. |
01.04.06р. |
01.07.06р. |
01.10.06р. |
01.01.07р. |
||
|
Всього зареєстровано |
467 |
472 |
473 |
478 |
479 |
|
|
Універсальні |
114 |
114 |
114 |
115 |
114 |
|
|
Товарні і товарно-сировинні |
258 |
264 |
264 |
268 |
272 |
|
|
Агропромислові |
29 |
30 |
31 |
31 |
30 |
|
|
Фондові біржі та їх філії |
19 |
18 |
18 |
18 |
18 |
|
|
Інші |
47 |
46 |
46 |
46 |
45 |
Кількість бірж
|
Всього зареєстровано |
Універсальні |
Товарні та товарно-сировинні |
Агропромислові |
Фондові біржі та їх філії |
Інші |
||
|
1992 |
66 |
22 |
22 |
4 |
2 |
10 |
|
|
1995 |
91 |
23 |
24 |
8 |
14 |
22 |
|
|
1996 |
88 |
19 |
25 |
9 |
14 |
21 |
|
|
1997 |
191 |
46 |
54 |
23 |
24 |
44 |
|
|
1998 |
223 |
46 |
75 |
25 |
24 |
53 |
|
|
1999 |
300 |
62 |
111 |
29 |
27 |
71 |
|
|
2000 |
365 |
88 |
146 |
28 |
26 |
77 |
|
|
2001 |
386 |
97 |
157 |
31 |
27 |
74 |
|
|
2002 |
429 |
113 |
176 |
32 |
27 |
81 |
|
|
2003 |
459 |
118 |
201 |
31 |
27 |
82 |
|
|
2004 |
493 |
119 |
227 |
34 |
29 |
84 |
|
|
2005 |
458 |
115 |
244 |
30 |
19 |
50 |
|
|
2006 |
467 |
114 |
258 |
29 |
19 |
47 |
© Держкомстат України, 1998-2007 Дата останньої модифікації: 30/03/2006
Основні показники розвитку малих підприємств
|
Кількість малих підприємств, одиниць |
Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць |
Середньорічна кількість зайнятих1) працівників на малих підприємствах, тис. осіб |
Середньорічна кількість найманих2) працівників на малих підприємствах, тис. осіб |
Частка найманих працівників на малих підприємствах у загальній кількості найманих працівників на підприємствах - суб'єктах підприємництва |
Частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг |
||
|
2000 |
217930 |
44 |
1730,4 |
1709,8 |
15,1 |
8,1 |
|
|
2001 |
233607 |
48 |
1818,7 |
1807,6 |
17,1 |
7,1 |
|
|
2002 |
253791 |
53 |
1932,1 |
1918,5 |
18,9 |
6,7 |
|
|
2003 |
272741 |
57 |
2052,2 |
2034,2 |
20,9 |
6,6 |
|
|
2004 |
283398 |
60 |
1978,8 |
1928,0 |
20,2 |
5,3 |
|
|
2005 |
95109 |
63 |
1890,4 |
1834,2 |
19,6 |
5,5 |
© Держкомстат України, 1998-2007 Дата останньої модифікації: 29/01/2007
Зведений бюджет України у 1992-2006 роках (за даними Державного Казначейства України)
|
Доходи |
Видатки |
Дефіцит (-) / профіцит (+) |
Доходи |
Видатки |
Дефіцит (-) / профіцит (+) |
||
|
Mлрд. крб. |
У відсотках до ВВП |
||||||
|
1992 |
1227,5 |
1919,7 |
-692,2 |
24,4 |
38,1 |
-13,7 |
|
|
1993 |
49621,8 |
57248,7 |
-7626,9 |
33,5 |
38,6 |
-5,1 |
|
|
1994 |
523092,6 |
630647,0 |
-107554,4 |
43,5 |
52,4 |
-8,9 |
|
|
Млрд. грн. |
|||||||
|
1995 |
20,7 |
24,3 |
-3,6 |
38,0 |
44,6 |
-6,6 |
|
|
1996 |
30,2 |
34,2 |
-4,0 |
37,0 |
41,9 |
-4,9 |
|
|
1997 |
28,1 |
34,3 |
-6,2 |
30,1 |
36,7 |
-6,6 |
|
|
1998 |
28,9 |
31,2 |
-2,3 |
28,2 |
30,4 |
-2,2 |
|
|
1999 |
32,9 |
34,8 |
-1,9 |
25,2 |
26,7 |
-1,5 |
|
|
2000 |
49,1 |
48,1 |
1,0 |
28,9 |
28,3 |
0,6 |
|
|
2001 |
54,9 |
55,5 |
-0,6 |
26,9 |
27,2 |
-0,3 |
|
|
2002 |
61,9 |
60,3 |
1,6 |
27,4 |
26,7 |
0,7 |
|
|
2003 |
75,3 |
75,8 |
-0,5 |
28,2 |
28,4 |
-0,2 |
|
|
2004 |
91,5 |
102,51) |
-11,0 |
26,5 |
29,71) |
-3,2 |
|
|
2005 |
134,2 |
142,01) |
-7,8 |
30,4 |
32,21) |
-1,8 |
|
|
2006 |
171,8 |
175,51) |
-3,7 |
32,1 |
32,81) |
-0,7 |
© Держкомстат України, 1998-2007 Дата останньої модифікації: 23/03/2007
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Виникнення і суть ринку, його структура, функції і умови формування, державні і недержавні методи регулювання. Умови, необхідні для нормального функціонування реального ринку. Особливості становлення ринкових відносин в Україні. Моделі ринкової економіки.
реферат [410,5 K], добавлен 21.10.2012Суть та основні умови виникнення ринку. Види ринку. Функції ринку. Інфраструктура ринку. Моделі ринку. Форми реалізації функцій ринку. Однією з важливих функцій держави є проведення антимонопольної політики.
курсовая работа [39,2 K], добавлен 26.05.2006Суть та основні умови виникнення ринку. Забезпечення зв’язку між виробництвом і споживанням, пропорційності процесу відтворення, його цілісності. Види ринку, інфраструктура, моделі. Монополія - повний антипод досконалої конкуренції. Поняття олігополії.
реферат [33,1 K], добавлен 10.12.2010Суть, зміст та структура ринка праці. Безробіття, його види і показники. Функції та сегментація ринку праці. Соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробітних. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці в Україні.
реферат [26,8 K], добавлен 11.08.2009Історія виникнення ринку, його основні поняття та функції. Класифікація кризових явищ економіки. Необхідність та роль державного контролю у системі ринкових відносин. Проблеми становлення ринку в Україні в умовах переходу до ринкової економіки.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 27.12.2010Поняття праці як фактору виробництва. Умови виникнення та функціонування ринку. Мікроекономічна характеристика ринку праці: аналіз механізму дії, структура та функції, попит та пропозиція на ньому. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні.
реферат [215,1 K], добавлен 28.11.2010Особливості взаємозв'язку ринків ресурсів та продуктів. Домашні господарства як основні суб'єкти ринкової економіки. Специфіка ринків товарів, послуг, факторів виробництва (землі, капіталу, праці), їх визначальні характеристики та умови існування.
реферат [19,9 K], добавлен 30.11.2010Поняття ринку праці, його класифікація, функції та необхідні умови існування. Сучасні види та моделі ринку праці: американська, японська, шведська та російська. Аналіз моделей праці за окремими деталями: патерналістська, соціал-демократична, ліберальна.
реферат [45,9 K], добавлен 24.06.2010Поняття "інфракструктура". Ринок та його інфраструктура. Характеристика складових ринкової інфракструктури. Роль інфракструктури ринку в розвитку економіки. Проблеми формування інфракструктури ринку в Україні.
курсовая работа [114,0 K], добавлен 08.07.2007Поняття, структура та економічна природа ринку праці як елемента ринкової економіки. Напрями державного регулювання трудових відносин в Україні, його переваги та недоліки. Основні проблеми та шляхи покращення розвитку сучасного ринку праці в Україні.
курсовая работа [165,1 K], добавлен 18.07.2010
