Індекс нерівності розподілу матеріальних і соціальних благ
Ступінь нерівномірності розподілу матеріальних і духовних благ між людьми. Методологія дослідження індексу GINI, формування доходів у ринковій економіці. Поляризація суспільства на бідних та багатих в світовому масштабі. Зв'язок індексів GINI та HDI.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.12.2010 |
Размер файла | 4,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра економічної теорії
Індивідуальна робота
На тему:
Індекс нерівності розподілу матеріальних і соціальних благ
Житомир 2010р.
Зміст
Вступ
1.Методологія дослідження індексу GINI
2.Аналіз проблеми у світових масштабах
3.Аналіз проблеми для України
Висновки та пропозиції.
Список літератури
Додатки
Вступ
Постановка проблеми дослідження. Диференціація доходів населення характеризує ступінь нерівномірності розподілу матеріальних і духовних благ між людьми. Практично всі дослідники, що займаються вивченням проблем доходів населення, відзначать, що вони, багато у чому, визначаються: соціальним становищем, тобто статусом; кількістю витраченої праці; підприємництвом; власністю.
Актуальність теми дослідження. На початку ХХІ століття на сторінках провідних економічних видань з новою силою розпочалися дискусії з проблем соціальної диференціації населення. В них узяли участь представники різних наукових напрямів, як Дж. Голтроп, Е. Соренсон, Е. Райт, Д. Грусскі, Д. Скотт. Дискусія стосується співвідношення традиційних класових досліджень (як у немарксистській, так і неовеберівській інтерпретації) та запропонованої рядом американських дослідників (К. Грусскі, Д. Вееден) моделі соціальних класів, в основі якої покладено поділ за професією як фундаментальну одиницю експлуатації.
Для визначення ступеня нерівності населення за доходами найбільш уживаним є коефіцієнт Джині (коефіцієнт концентрації) та децильний (або квінтильний) коефіцієнт диференціації. Для ілюстрації економічної нерівності населення також може використовуватися крива Лоренца. Треба відзначити, що рівень нерівності не може бути єдиним для всіх, бо він відображає критерії справедливості в конкретному періоді для кожного окремого суспільства. Така залежність від часу та простору дає змогу стверджувати, що існує відносна стійкість диференціації доходів в часі, бо уявлення про справедливість у суспільстві змінюються еволюційно, протягом декількох поколінь.
Стійкість коефіцієнта Джині дає змогу пояснити позитивний вплив економічного зростання на скорочення бідності: оскільки розподілення прибутку залишається стабільним, то збільшення середнього прибутку призводить до покращення положення усіх верств населення.
Оцінка взаємозв'язку між економічним розвитком та соціальною нерівністю була проведена на підставі даних за різні ріки країн різних регіонів світу. В якості показника диференціації доходів було обрано коефіцієнт Джині, а показники економічного розвитку були представлені індексами ВВП на душу населення та індексом розвитку людського потенціалу (HDI). Останній є середньою арифметичною величиною таких трьох показників як індекс очікуваної тривалості життя, індекс рівня освіти та індекс добробуту (ВВП на душу населення). Усі країни були розділені на 3 групи високого, середнього та низького рівня розвитку, Україна розглядалась як в загальній сукупності всіх країн так і окремо.
1.Методологія дослідження індексу GINI
Проблема розподілу доходів у ринковій економіці є однією із ключових, оскільки принципи розподілу передбачають механізм вирішення низки як економічних, так і соціальних проблем. Система розподілу визначає можливості отримання доходу від володіння певними ресурсами, систему стимулів до праці, поділ людей на класи і соціальні групи, вирішення проблеми бідності та ін. У командній економіці існували зрівняльний розподіл прибутків і доходів та система перерозподілу соціальних благ через суспільні фонди споживання. Така система розподільних відносин дозволяла створити для більшості членів суспільства однакові умови матеріального добробуту, але не створювала стимулів до зростання виробництва, оскільки не передбачала достатньої диференціації і доходів, і суспільства. Формування доходів у ринковій економіці відбувається на основі таких принципів:
1. Усі доходи формуються відповідно до вкладу праці, природних ресурсів, капіталу і підприємницьких здібностей у виробництво товарів та послуг. Це означає, що розподіл носить факторний характер,є функціонально-виробничим, а основними факторнимидоходами виступаютьзаробітнаплата,рента, відсоток і прибуток.
2. Дохід від факторів виробництва пропорційний кількості і якості вкладених ресурсів. На цьому заснований принцип соціальної справедливості в розподілі. Він означає, що кожний учасник має право примножувати своє багатство, збільшуючи при цьому свій вклад у підвищення ефективності виробництва. Принцип соціальної справедливості фіксує не походження доходів, а ступінь рівності і відповідно нерівності розподілу. Цей принцип прямо пов'язаний із функціонально-виробничим розподілом, бо рівність або нерівність залежать від того, за рахунок чого і за яких обставин ці доходи присвоюються.
3. Нерівномірність у розповіді ресурсів веде до значної нерівності в доходах. Високий ступінь нерівномірності може створювати низку соціально-економічних проблем: підривати стимули, загострювати соціальну несправедливість,погіршувати можливості для розвитку суспільства.
4. Для нормальногофункціонування економіки необхідна державна політика перерозподілу доходів через бюджет.
5. У зв'язку із функціонування недосконалої конкуренції у сучасній ринковій економіці розмір доходуможе не відображати вкладу факторів виробництва у випуск готової продукції. Це пов'язується, наприклад, із монопольним становищем підприємств, можливістю отримати спадщину, виграти гроші у лотерею, рекетом.
Аналіз цих принципів показує, що ринкова економіка не гарантує кожному члену суспільства певний визначений рівень доходів, вони визначаються вкладом певного фактора у виробництво. Усі учасники ринкової економіки із самого початку не однакові за своїми потенціальними можливостями. Вони розрізняються за: володінням власністю; здібностями, рівнем освіти і кваліфікації; фінансовими можливостями; умовами виробництва; ступенем ризикованості, вдачею; станом здоров'я тощо. Ця нерівномірність, з одного боку, породжує економічні стимули, а з іншого - примножує нерівномірність у майбутньому. Проблема нерівномірності характерна як для країн з низьким рівнем розвитку, так і для найрозвинутіших країн. Ступінь нерівномірності розподілу доходів можна проаналізувати за допомогою кривої Лоренца (за ім'ям американського економіста Макса Лоренцо (1876-1959 рр)). Як бачимо, на графіку (рис.1) по одній осі відкладена частка сімей з різними доходами, а по іншій - частка доходу. Якщо уявити, що доходи розподіляються рівномірно, то це означатиме, що існує абсолютна рівність, за якої, наприклад, 10% сімей одержують 10% доходу, 30% сімей - 30% доходу, 70% сімей - 70% доходу і т.д. Такий розподіл на графіку показує бісектриса ОА.
Рисунок 1.1. Крива Лоренца
Реальний розподіл, як показують реальні результати його аналізу у багатьох країнах, відбувається таким чином, що більша частина сукупного доходу розподіляється на користь меншої частини сімей. Його відображає на графіку крива Лоренца. Чим далі ця крива відхиляється від бісектриси, тим більший ступінь нерівності в розподілі доходів. Абсолютна нерівність в розподілі на графіку показана лініями ОВ і АВ, які обмежують графік внизу і справа. У цій ситуації графік розподілу співпадає з осями системи координат з вершиною в точці В. Він показує, що менше 1% сімей отримують 100% доходу, а інші - взагалі нічого не отримують.
Якщо заштриховану площу між бісектрисою і кривою Лоренца поділити на площу трикутника АОВ, отримаємо показник ступеня нерівномірності в доходах. Його називають коефіцієнтом Джині (за ім'ям італійського економіста Коррадо Джині (1884-1965 рр.), який запропонував використовувати цей коефіцієнт). Чим більший цей коефіцієнт, тим більший ступінь нерівномірності.
У сучасній економічній теорії поряд із кривою Лоренца та коефіцієнтом Джині для аналізу нерівномірності у розподілі доходів використовують так звані децильні та квантильні коефіцієнти. Це відношення багатства 10 або 20% найбідніших членів суспільства до такої ж кількості найбагатших. Так, у США співвідношення доходів 20% багатих і 20% бідних складає 1:6, у Франції - 1:10, у Японії і Німеччині - 1:3, у скандинавських країнах- 1:2,5, у Росії- 1:15,5 (за децильним коефіцієнтом). В Україні за різними оцінками цей показник розрізняється від 10 до 100 разів.
2.Аналіз проблеми у світових масштабах
Поляризація суспільства на бідних та багатих в світовому та національному масштабах стала невід'ємною рисою нашого буття. Незважаючи на загальне абсолютне зростання матеріального добробуту населення, представники найбільш забезпечених прошарків соціуму все більше „відриваються” від середнього та нижнього класів. Така тенденція, зазначає
З. Бауман, викликаєнайбільше занепокоєнь, активно обговорюється світовою спільнотою, проте мало докладається зусиль,аби призупинити даний процес.
За даними ЮНКТАД(орган Генеральної Асамблеї ООН) ми можемо оцінити середній індекс GINI за період 2000-2008р. та йго співвідношення з середньою кількістю населення світ того ж часу по різним країнам. Це свідчить про значну, але пряму залежність між нерівністю та часткою населення, заробляющого менше 2 дол.США в день. Так емпіричні дані вказують на те, що економічний ріст країн може навіть погіршувати стан вразливих прошарків населення
Рисунок 2.2. Індекс GINI середній показник за 2000-2008р.
Спеціалізовані агенції Організації Об'єднаних Націй розрахували, що багатство 20 %найзаможнішої частини населення Землі в 30 разів перевищувало багатство 20 % найбідніших землян в1960 році; в кінціXXна початку ХХI століття це співвідношення становило 78:1.Згідно з оцінкамиСвітового Банку, економічна криза, яка сталася в Азії наприкінці 90-х рр. ХХ ст., посилила цю тенденцію.Наприклад, в період з 1997 р. по 2000 р. число абсолютних бідних в Східній Азії зросло з 40 млн. до 100млн. чол.
Хоча за аналізом картографії регіональної бідності за період із 1981 по 2009 р. дозволив установити, що: у Південній Африці рівень абсолютної бідності зріс із 42 до 46% і становив найвищі показники серед регіонів світового господарства;у країнах Азії рівень абсолютної бідності суттєво скоротився з 57 до 12% у Східній Азії та з 52 до 32% - у Південній;у країнах Східної Європи і Центральної Азії до 1992 р. спостерігалися найнижчі показники рівня абсолютної бідності (0,5-1,5%), в останнє десятиріччя рівень абсолютної бідності у регіоні досяг 4-5%, що пов'язано з розпадом Радянського Союзу (рис. 2.3.).
Рисунок 2.3. Рівень бідності в світі за період 1981-2009 та прогнозований 2015 роки
Сучасна кризова економічна ситуація у світі не сприятиме зменшенню розриву міжбідними та багатими. Експерти наголошують, що кількість бідних людей зростає швидше за населеннясвіту. Бідність існує як у високорозвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються.
Таблиця 2.1.Економічна нерівність в США
Роки |
Індекс GINI |
|
1929 |
0,45(оцінка) |
|
1947 |
0,38(оцінка) |
|
1967 |
0,386(перший рік дослідження) |
|
1970 |
0,394 |
|
1980 |
0,403 |
|
1990 |
0,428 |
|
2000 |
0,462 |
|
2005 |
0,469 |
|
2006 |
0,47(історичний максимум) |
|
2007 |
0,463 |
|
2009 |
0,468 |
В 2001 р. в СШАнараховувалось 32,9 млн. офіційно зареєстрованих бідних (з них 13,4 млн. чол. перебували в ситуаціїкрайньої бідності), а в 2002 р. - вже 34,6 млн. чол. (з них 14,1 млн. чол. - в ситуації крайньої бідності).
Рисунок 2.4. Індекс GINI в США та Великобританії
М. Кастельс вказує на актуальність проблеми незадовільного матеріального становища населення Індії,Латинської Америки, колишніх радянських республік. За даними Всесвітнього банку рівень бідності в Росії складає в 2009році 12,1%, в 2010 році 10,2% та прогнозується, що в 2011році 8,9.
Що стосується більшості країн світу, то за різними даними індекс GINI може становити дещо суперечливі значення, адже за різними джерелами подається різна інформація, але в загальному тенденції не відрізняються.
Рисунок 2.5 Зв'язок між індексомGINI та індексом HDI
В групі високо розвинутих країн по індексу HDIкраїн(HDI?0,8) спостерігається негативний зв'язок між ним та індексомGINI: посилення нерівності в розподілі доходів супроводжується зниженням рівня розвитку, що ми и можемо прослідкувати на рисунку 1.5.
Таблиця 2.2.Групування країн по рівню розвитку 2009 року
З таблиці видно, що не залежно від того високо розвинута країна чи ні, розрив у країнах всіх рівнів присутня нерівність в доходах населення, що безпосередньо впливає на якість життя, рівень та динаміку розвитку.
Рисунок 2.6. Зв'язок між індексом GINIта індексом ВВП в високорозвинутих країнах
Аналогічний характер зв'язку між індексом GINIта індексом ВВП в групі високо розвинутих країн, проте в групі середньорозвинутих країн зв'язок з індексом GINI, менш значний RІ=0,26, але з індексом ВВП сильний R=0,52.
Рисунок 2.7. Зв'язок між індексом GINIта індексом ВВП в середньорозвинутих країнах
Отже, можна сказати , що на даний момент можна спостерігати тенденцію до ще більшого розриву між багатими та бідними, а саме в тих країнах що є високорозвиненими коефіцієнт нерівності досить високий.
3.Аналіз проблеми для України
З початком нового тисячоліття, у зв'язку із покращанням стану економіки України, підвищувався рівень життя пересічних громадян. Науковці констатували зменшення масштабів бідності.
Бідні характеризуються специфічною системою цінностей та соціальних практик. Особливої уваги з боку науковців потребує окреслена тенденція амбівалентного ставлення бідних до багатства. З одного боку, воно виступає показником життєвого успіху людини, з іншого - оцінюється негативно, в першу чергу шляхи його накопичення. Це свідчить про засудження прагнення до успіху як такого, що становить перешкоду для практик, спрямованих на підвищення рівня життя.
Таблиця 3.3.Динаміка доходів населення за період 2004-2009р.
України відбувається розшарування населення за доходом. Особисте споживання стає жорстко диференційованим, про що свідчить співвідношення децильних показників приблизно 1:40. Формуються різні моделі споживання в залежності від матеріального рівня в результаті внутрішніх причин (непрозорої приватизації, низького рівня доходів, збільшення податків тощо) і зовнішнього фактору - глобалізації. Така ситуація потребує вирішення, тому що загострює соціальну напругу. Крім того, споживання стало набувати набагато більшого значення в житті людини, що стосується усіх груп населення однак з різним ступенем можливості його реалізації. Охарактеризовано найбільш розповсюджені моделі споживання: для незначної частки населення з високими статками, які вже долучилися до суспільства споживання; основної маси населення з невисокими статками; маргінальної групи, яка характеризується маргінально-віртуальним споживанням і середнього класу, споживання якого відрізняється найбільшою оптимальністю у задоволенні матеріальних і духовних потреб.
У трансформаційному суспільстві відбувається інституціалізація моделей деформованого споживання, що призводить до появи інституційних пасток особистого споживання: заможного класу, для якого характерне споживацтво, демонстративне та вимушене споживання; бідного населення, нормою якого є споживання заради виживання; маргінального, на долю якого випадають лише викривлені форми споживання.
При моделі виживання в сфері споживання не в повній мірі здійснюється інвестування в людський капітал, що пов'язане з освітою, підготовкою на виробництві, зміцненням здоров'я, медичним обслуговуванням тощо. Ця модель стосується більшості населення України. За розрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук рівень бідності у 2008 р. становив 27%. Ситуація виживання виникла під час економічної кризи перехідного періоду, яка супроводжувалась значним падінням рівня і якості життя населення і виникненням масової малозабезпеченості. Для цієї групи населення здійснюється тільки просте відтворення людини.
Прослідкуємо динаміку Коефіцієнта GINIна Україні.
Рисунок 3.8 Тенденція Індексу GINI протягом періоду 1999-2009р.
Нажаль на майбутні роки спеціалісти прогнозують негативну тенденцію для населення України, так як більшість подій свідчить про ще більшу нерівність доходів та можливе знищення середнього класу відповідними діями можновладців.
Рисунок 3.9 Індекс GINIсвітових масштабах на 2009рік.
Ми можемо побачити, що Україна посідає посередню позицію , як і більшість країн Європи, США, Австралії та інші. Проте радіти особливо нема чому, інформація чомусь невідома всьому суспільству, телебачення намагається змовчати про ці дані, висновків ні яких не роблять, більшість людей навіть не знає про ці показники.
Висновки та пропозиції
Отже, в групі з високим рівнем розвитку має місце зворотна залежність HDI і індексу ВВП від коефіцієнта Джині, в групі ж з середнім рівнем розвитку залежність пряма і вона зростає в групі з низьким рівнем розвитку. Якщо розглядати всю сукупність даних, то можна простежити високий зворотній зв'язок.
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що простежується певна залежність між економічним розвитком (показником ВВП, рівнем розвитку людського потенціалу - HDI) та диференціацією доходів (індексом Джині): спостерігається зниження індексів ВВП і HDI при збільшенні розшарування населення по доходах. Проте слід зазначити, що спостерігається значний розриви країн за показником ВВП на душу населення при близьких значеннях коефіцієнта Джині.
Що стосується України, рейтинг індексу розвитку людського потенціалу (HDI) знизився з 2004 до 2006 року з 70 - го до 82 - го місця в світі, нажаль він не стабільний та за останні роки почав знову зростати, саме нестабільність показника є більш негативним, адже якщо країна рівномірно розвивається то показник не буде суттєво коливатися. Найнегативніші чинники тут - перш за все низький рівень доходів домогосподарств, погіршення харчування населення, нездоровий спосіб життя та недоліки в системі охорони здоров'я населення. Для того, щоб покращити ці показники необхідно в першу чергу звернути увагу на спосіб життя, адже кожна людина в першу чергу повинна слідкувати за собою, розвиватися, так як держава починає будуватися з маленьких частин, адже більшість обирає до правлячої верхівки собі подібних. Це основна причина з якої потрібно починати, по-друге держава повина забезпечити умови для розвитку науки та техніки, щоб в тих хто почав вже діяти з'явилося бажання залучити до себе інших, та діяти в правильному напрямку.
Список літератури
1.Аналітичні записки ЮНКТАД№14, червень 2010р.
2.Звіт програми розвитку ООН.
3.Довідник ЦРУ по країнам світу.
4.http://hdr.undp/org/en/statistics/
5.http:www.visionofhumanity.org/gpi/results/rankingsluk
6.http://www.cia/gov/library/publications/the-wold-factbook/rankorder/
Додатки
Додаток А
Таблица
Страна |
R/P 10% (ООН)[1] |
R/P 20% (ООН)[2] |
Джини индекс (ООН)[3] |
R/P 10% (ЦРУ)[4] |
Год |
Джини индекс (ЦРУ)[5] |
Год |
|
Афганистан |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Албания |
7.2 |
4.8 |
31.1 |
7.2 |
2004 |
26.7 |
2005 |
|
Алжир |
9.6 |
6.1 |
35.3 |
9.6 |
1995 |
35.3 |
1995 |
|
Ангола |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Аргентина |
40.9 |
17.8 |
51.3 |
35.0 |
Jan.-Mar. 2007 |
49 |
2006 |
|
Армения |
8 |
5 |
33.8 |
25.8 |
2004 |
41 |
2004 |
|
Австралия |
12.5 |
7 |
35.2 |
12.7 |
1994 |
35.2 |
1994 |
|
Австрия |
6.9 |
4.4 |
29.1 |
6.8 |
2004 |
26 |
2005 |
|
Азербайджан |
9.7 |
6 |
36.5 |
9.5 |
2001 |
36.5 |
2001 |
|
Бахрейн |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Бангладеш |
7.5 |
4.9 |
33.4 |
7.5 |
2000 est. |
33.4 |
2000 |
|
Белоруссия |
6.9 |
4.5 |
29.7 |
6.9 |
2002 |
29.7 |
2002 |
|
Бельгия |
8.2 |
4.9 |
33 |
8.3 |
2000 |
28 |
2005 |
|
Белиз |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Бенин |
9.4 |
6 |
36.5 |
9.4 |
2003 |
36.5 |
2003 |
|
Бутан |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Боливия |
168.1 |
42.3 |
60.1 |
157.3 |
2002 |
59.2 |
2006 |
|
Босния и Герцеговина |
5.4 |
3.8 |
26.2 |
5.5 |
2001 |
26.2 |
2001 |
|
Ботсвана |
43 |
20.4 |
60.5 |
x |
x |
63 |
1993 |
|
Бразилия |
51.3 |
21.8 |
57 |
49.8 |
2004 |
56.7 |
2005 |
|
Болгария |
7 |
4.4 |
29.2 |
8.8 |
2005 |
31.6 |
2005 |
|
Буркина Фасо |
11.6 |
6.9 |
39.5 |
11.5 |
2003 |
39.5 |
2003 |
|
Бурунди |
19.3 |
9.5 |
42.4 |
19.3 |
1998 |
42.4 |
1998 |
|
Венесуэла |
48.3 |
16 |
48.2 |
50.3 |
2003 |
48.2 |
2003 |
|
Вьетнам |
6.9 |
4.9 |
34.4 |
10.0 |
2004 |
37 |
2004 |
|
Дания |
8.1 |
4.3 |
24.7 |
12.0 |
2000 est. |
24 |
2005 |
|
Доминиканская Республика |
28.5 |
14.3 |
51.6 |
29.4 |
2005 |
49.9 |
2005[6] |
|
Эквадор |
44.9 |
17.3 |
53.6 |
17.5 |
Oct. 2006[7] |
46 |
2006 |
|
Египет |
8 |
5.1 |
34.4 |
8.0 |
2000 |
34.4 |
2001 |
|
Сальвадор |
57.5 |
20.9 |
52.4 |
55.4 |
2002 |
52.4 |
2002 |
|
Экваториальная Гвинея |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Эстония |
10.8 |
6.4 |
35.8 |
11.0 |
2003 |
34 |
2005 |
|
Эфиопия |
6.6 |
4.3 |
30 |
6.5 |
2000 |
30 |
2000 |
|
Европейский союз |
x |
x |
x |
9.0 |
2001 est. |
30.7 |
2003 est. |
|
Финляндия |
5.6 |
3.8 |
26.9 |
5.7 |
2000 |
26 |
2005 |
|
Франция |
9.1 |
5.6 |
32.7 |
8.3 |
2004 |
28 |
2005 |
|
Габон |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Гамбия |
20.2 |
11.2 |
50.2 |
20.6 |
1998 |
50.2 |
1998 |
|
Грузия |
15.4 |
8.3 |
40.4 |
15.2 |
2003 |
40.4 |
2003 |
|
Германия |
6.9 |
4.3 |
28.3 |
6.9 |
2000 |
28 |
2005 |
|
Гана |
14.1 |
8.4 |
40.8 |
13.7 |
1999 |
40.8 |
1998 |
|
Греция |
10.2 |
6.2 |
34.3 |
10.4 |
2000 est. |
33 |
2005 |
|
Гватемала |
48.2 |
20.3 |
55.1 |
48.2 |
2002 |
55.1 |
2007 |
|
Гвинея |
10.5 |
6.6 |
38.6 |
21.6 |
2006 |
38.1 |
2006 |
|
Гвинея-Бисау |
19 |
10.3 |
47 |
84.8 |
1991 |
x |
x |
|
Гайана |
x |
x |
x |
26.0 |
1999 |
43.2 |
1999 |
|
Гаити |
71.7 |
26.6 |
59.2 |
68.1 |
2001 |
59.2 |
2001 |
|
Гондурас |
34.2 |
17.2 |
53.8 |
35.2 |
2003 |
53.8 |
2003 |
|
Гонконг |
17.8 |
9.7 |
43.4 |
x |
x |
52.3 |
2001 |
|
Венгрия |
5.5 |
3.8 |
26.9 |
5.6 |
2002 |
28 |
2005 |
|
Исландия |
x |
x |
x |
x |
x |
25 |
2005 |
|
Индия |
8.6 |
5.6 |
36.8 |
8.6 |
2004 |
36.8 |
2004 |
|
Индонезия |
7.8 |
5.2 |
34.3 |
7.9 |
2002 |
36.3 |
2005 |
|
Ирак |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Иран |
17.2 |
9.7 |
43 |
16.9 |
1998 |
43 |
1998 |
|
Ирландия |
9.4 |
5.6 |
34.3 |
9.4 |
2000 |
32 |
2005 |
|
Израиль |
13.4 |
7.9 |
39.2 |
11.8 |
2005 |
38.6 |
2005 |
|
Италия |
11.6 |
6.5 |
36 |
11.7 |
2000 |
33 |
2005 |
|
Иордания |
11.3 |
6.9 |
38.8 |
11.3 |
2003 |
38.8 |
2003 |
|
Йемен |
8.6 |
5.6 |
33.4 |
8.6 |
2003 |
33.4 |
1998 |
|
Замбия |
32.3 |
15.3 |
50.8 |
32.3 |
2004 |
50.8 |
2004 |
|
Зимбабве |
22 |
12 |
50.1 |
20.2 |
1995 |
56.8 |
2003 |
|
Казахстан |
8.5 |
5.6 |
33.9 |
8.0 |
2004 est. |
33.9 |
2003 |
|
Кения |
13.6 |
8.2 |
42.5 |
18.6 |
2000 |
44.5 |
1997 |
|
Камбоджа |
12.2 |
7.3 |
41.7 |
12.0 |
2004 |
41.7 |
2004 est. |
|
Камерун |
15.7 |
9.1 |
44.6 |
15.4 |
2001 |
44.6 |
2001 |
|
Канада |
9.4 |
5.5 |
32.6 |
9.5 |
2000 |
32.1 |
2005 |
|
Китай |
21.6 |
12.2 |
46.9 |
21.8 |
2004 |
46.9 |
2004 |
|
Колумбия |
63.8 |
25.3 |
58.6 |
4.3 |
2004 |
53.8 |
2005 |
|
ДР Конго |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Республика Конго |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Коста-Рика |
37.8 |
15.6 |
49.8 |
37.4 |
2003 |
49.8 |
2003 |
|
Кот-д'Ивуар |
16.6 |
9.7 |
44.6 |
17.0 |
2002 |
44.6 |
2002 |
|
Хорватия |
7.3 |
4.8 |
29 |
7.2 |
2003 est. |
29 |
2001 |
|
Куба |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Кипр |
x |
x |
x |
x |
x |
29 |
2005 |
|
Чехия |
5.2 |
3.5 |
25.4 |
5.2 |
1996 |
26 |
2005 |
|
КНДР |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Республика Корея |
7.8 |
4.7 |
31.6 |
8.6 |
2005 est. |
31.3 |
2007 |
|
Кувейт |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Киргизия |
6.4 |
4.4 |
30.3 |
6.4 |
2003 |
30.3 |
2003 |
|
Лаос |
8.3 |
5.4 |
34.6 |
8.4 |
2002 |
34.6 |
2002 |
|
Латвия |
11.6 |
6.8 |
37.7 |
11.6 |
2003 |
37.7 |
2003 |
|
Ливан |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Лесото |
105 |
44.2 |
63.2 |
48.2 |
2002 est. |
63.2 |
1995 |
|
Ливия |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Литва |
10.4 |
6.3 |
36 |
10.3 |
2003 |
36 |
2005 |
|
Люксембург |
x |
x |
x |
6.8 |
2000 |
26 |
2005 |
|
Республика Македония |
12.5 |
7.5 |
39 |
12.3 |
2003 |
39 |
2003 |
|
Мадагаскар |
19.2 |
11 |
47.5 |
19.3 |
2001 |
47.5 |
2001 |
|
Малави |
10.9 |
6.7 |
39 |
11.0 |
2004 |
39 |
2004 |
|
Малайзия |
22.1 |
12.4 |
49.2 |
28.0 |
2003 est. |
46.1 |
2002 |
|
Мали |
12.5 |
7.6 |
40.1 |
12.6 |
2001 |
40.1 |
2001 |
|
Мальта |
x |
x |
x |
x |
x |
28 |
2005 |
|
Мавритания |
12 |
7.4 |
39 |
11.8 |
2000 |
39 |
2000 |
|
Маврикий |
x |
x |
x |
x |
x |
37 |
1987 est. |
|
Мексика |
24.6 |
12.8 |
46.1 |
24.6 |
2004 |
46.1 |
2004 |
|
Молдавия |
8.2 |
5.3 |
33.2 |
8.3 |
2003 |
33.2 |
2003 |
|
Монголия |
8.2 |
5.4 |
32.8 |
8.2 |
2002 |
32.8 |
2002 |
|
Черногория |
x |
x |
x |
x |
x |
30 |
2003 |
|
Марокко |
11.7 |
7.2 |
39.5 |
11.9 |
1999 |
40 |
2005 est. |
|
Мозамбик |
18.8 |
9.9 |
47.3 |
18.8 |
2002 |
47.3 |
2002 |
|
Мьянма |
x |
x |
x |
11.6 |
1998 |
x |
x |
|
Намибия |
128.8 |
56.1 |
74.3 |
129.0 |
2003 |
70.7 |
2003 |
|
Непал |
15.8 |
9.1 |
47.2 |
15.6 |
2004 |
47.2 |
2004 |
|
Нидерланды |
9.2 |
5.1 |
30.9 |
9.2 |
1999 |
30.9 |
2005 |
|
Новая Зеландия |
12.5 |
6.8 |
36.2 |
x |
x |
36.2 |
1997 |
|
Никарагуа |
15.5 |
8.8 |
43.1 |
15.4 |
2001 |
43.1 |
2001 |
|
Нигер |
46 |
20.7 |
50.5 |
44.3 |
1995 |
50.5 |
1995 |
|
Нигерия |
17.8 |
9.7 |
43.7 |
17.5 |
2003 |
43.7 |
2003 |
|
Норвегия |
6.1 |
3.9 |
25.8 |
6.0 |
2000 |
28 |
2005 |
|
Оман |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Пакистан |
6.5 |
4.3 |
30.6 |
6.6 |
2002 |
30.6 |
2002 |
|
Панама |
57.5 |
23.9 |
56.1 |
61.4 |
2003 |
56.1 |
2003 |
|
Папуа -- Новая Гвинея |
23.8 |
12.6 |
50.9 |
23.8 |
1996 |
50.9 |
1996 |
|
Парагвай |
65.4 |
25.7 |
58.4 |
65.9 |
2003 |
58.4 |
2003 |
|
Перу |
30.4 |
15.2 |
52 |
31.5 |
2003 |
52 |
2003 |
|
Филиппины |
15.5 |
9.3 |
44.5 |
15.5 |
2003 |
44.5 |
2003 |
|
Польша |
8.8 |
5.6 |
34.5 |
8.7 |
2002 |
36 |
2005 |
|
Португалия |
15 |
8 |
38.5 |
9.2 |
1995 est. |
38 |
2005 |
|
Катар |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Румыния |
7.5 |
4.9 |
31 |
7.4 |
2003 |
31 |
2005 |
|
Россия |
12.7 |
7.6 |
39.9 |
12.8 |
2002 |
41 |
2006 |
|
Руанда |
18.6 |
9.9 |
46.8 |
18.2 |
2000 |
46.8 |
2000 |
|
Саудовская Аравия |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Сенегал |
12.3 |
7.4 |
41.3 |
12.4 |
2001 |
41.3 |
2001 |
|
Сербия |
x |
x |
x |
x |
x |
30 |
2003 |
|
Сьерра-Леоне |
87.2 |
57.6 |
62.9 |
87.2 |
1989 |
62.9 |
1989 |
|
Сингапур |
17.7 |
9.7 |
42.5 |
17.3 |
1998 |
42.5 |
1998 |
|
Словакия |
6.7 |
4 |
25.8 |
6.7 |
1996 |
26 |
2005 |
|
Словения |
5.9 |
3.9 |
28.4 |
5.9 |
1998 |
24 |
2005 |
|
Сомали |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
ЮАР |
33.1 |
17.9 |
57.8 |
31.9 |
2000 |
57.8 |
2000 |
|
Испания |
10.3 |
6 |
34.7 |
10.2 |
2000 |
32 |
2005 |
|
Шри-Ланка |
11.1 |
6.9 |
40.2 |
36.1 |
FY 2003/04 |
50 |
FY 2003/04 |
|
Судан |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Свазиленд |
25.1 |
13 |
50.4 |
25.4 |
2001 |
50.4 |
2001 |
|
Швеция |
6.2 |
4 |
25 |
6.2 |
2000 |
23 |
2005 |
|
Швейцария |
9 |
5.5 |
33.7 |
8.9 |
2000 |
33.7 |
2000 |
|
Сирия |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Китайская Республика |
x |
x |
x |
6.1 |
2002 est. |
33 |
2000[8] |
|
Таджикистан |
7.8 |
5.2 |
32.6 |
7.8 |
2003 |
32.6 |
2003 |
|
Танзания |
9.2 |
5.8 |
34.6 |
9.3 |
2000 |
34.6 |
2000 |
|
Таиланд |
12.6 |
7.7 |
42 |
12.4 |
2002 |
42 |
2002 |
|
Восточный Тимор |
x |
x |
x |
x |
x |
38 |
2002 est. |
|
Тринидад и Тобаго |
12.9 |
7.6 |
38.9 |
x |
x |
x |
x |
|
Тунис |
13.4 |
7.9 |
39.8 |
13.7 |
2000 |
40 |
2005 est. |
|
Турция |
16.8 |
9.3 |
43.6 |
17.1 |
2003 |
43.6 |
2003 |
|
Туркмения |
12.3 |
7.7 |
40.8 |
12.2 |
1998 |
40.8 |
1998 |
|
Уганда |
16.6 |
9.2 |
45.7 |
16.4 |
2002 |
45.7 |
2002 |
|
Украина |
5.9 |
4.1 |
28.1 |
7.6 |
2008 |
31 |
2008 |
|
ОАЭ |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Великобритания |
13.8 |
7.2 |
36 |
13.6 |
1999 |
34 |
2005 |
|
США |
15.9 |
8.4 |
40.8 |
15.0 |
2007 est. |
45 |
2007 |
|
Уругвай |
17.9 |
10.2 |
44.9 |
17.9 |
2003 |
45.2 |
2006 |
|
Узбекистан |
10.6 |
6.2 |
36.8 |
10.6 |
2003 |
36.8 |
2003 |
|
ЦАР |
69.2 |
32.7 |
61.3 |
68.1 |
1993 |
61.3 |
1993 |
|
Чад |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
x |
|
Чили |
33 |
15.7 |
54.9 |
32.1 |
2003 |
54.9 |
2003 |
|
Земля |
x |
x |
x |
12.0 |
2002 est. |
x |
x |
|
Ямайка |
17.3 |
9.8 |
45.5 |
17.0 |
2004 |
45.5 |
2004 |
|
Япония |
4.5 |
3.4 |
24.9 |
4.5 |
1993 |
38.1 |
2002 |
Додаток В
розподіл дохід матеріальний благо
Таблица
Country Distribution of family income - Gini index |
|
Albania 26.7 (2005) |
|
Algeria 35.3 (1995) |
|
Argentina 45.7 (2009) |
|
Armenia 37 (2006) 44.4 (1996) |
|
Australia 30.5 (2006) 35.2 (1994) |
|
Austria 26 (2007) 31 (1995) |
|
Azerbaijan 36.5 (2001) 36 (1995) |
|
Bangladesh 33.2 (2005) 33.6 (1996) |
|
Belarus 27.9 (2005) 21.7 (1998) |
|
Belgium 28 (2005) 28.7 (1996) |
|
Benin 36.5 (2003) |
|
Bolivia 59.2 (2006) 44.7 (1999) |
|
Bosnia and Herzegovina 56.2 (2007) |
|
Botswana 63 (1993) |
|
Brazil 56.7 (2005) 60.7 (1998) |
|
Bulgaria 29.8 (2008) 26.4 (2001) |
|
Burkina Faso 39.5 (2007) 48.2 (1994) |
|
Burundi 42.4 (1998) |
|
Cambodia 43 (2007 est.) 40 (2004 est.) |
|
Cameroon 44.6 (2001) 47.7 (1996) |
|
Canada 32.1 (2005) 31.5 (1994) |
|
Central African Republic 61.3 (1993) |
|
Chile 54.9 (2003) 57.1 (2000) |
|
China 41.5 (2007) 40 (2001) |
|
Colombia 58.5 (2008) 53.8 (1996) |
|
Costa Rica 48 (2008) 45.9 (1997) |
|
Cote d'Ivoire 44.6 (2002) 36.7 (1995) |
|
Croatia 29 (2008) 29 (1998) |
|
Cyprus 29 (2005) |
|
Czech Republic 26 (2005) 25.4 (1996) |
|
Denmark 29 (2007) 24.7 (1992) |
|
Dominican Republic 49.9 (2005) 47.4 (1998) |
|
Ecuador 47.9 (2009) 50.5 (2006) note: data are for urban households |
|
Egypt 34.4 (2001) |
|
El Salvador 52.4 (2002) 52.5 (2001) |
|
Estonia 34 (2008) 37 (1999) |
|
Ethiopia 30 (2000) 40 (1995) |
|
European Union 31 (2006 est.) 31.2 (1996 est.) |
|
Finland 29.5 (2007) 25.6 (1991) |
|
France 32.7 (2008) 32.7 (1995) |
|
Gambia, The 50.2 (1998) |
|
Georgia 40.8 (2009) 37.1 (1996) |
|
Germany 27 (2006) 30 (1994) |
|
Ghana 39.4 (2005-06) 40.7 (1999) |
|
Greece 33 (2005) 35.4 (1998) |
|
Guatemala 55.1 (2007) 55.8 (1998) |
|
Guinea 38.1 (2006) 40.3 (1994) |
|
Guyana 43.2 (1999) |
|
Haiti 59.2 (2001) |
|
Honduras 53.8 (2003) 56.3 (1998) |
|
Hong Kong 53.3 (2007) |
|
Hungary 28 (2005) 24.4 (1998) |
|
Iceland 28 (2006) 25 (2005) |
|
India 36.8 (2004) 37.8 (1997) |
|
Indonesia 39.4 (2005) 37 (2001) |
|
Iran 44.5 (2006) |
|
Ireland 30.7 (2008) 35.9 (1987) |
|
Israel 39.2 (2008) 35.5 (2001) |
|
Italy 32 (2006) 27.3 (1995) |
|
Jamaica 45.5 (2004) 37.9 (2000) |
|
Japan 38.1 (2002) 24.9 (1993) |
|
Jordan 39.7 (2007) 36.4 (1997) |
|
Kazakhstan 28.8 (2008) 31.5 (2003) |
|
Kenya 42.5 (2008 est.) 44.9 (1997) |
|
Korea, South 31.3 (2007) 35.8 (2000) |
|
Kosovo 30 (FY05/06) |
|
Kyrgyzstan 30.3 (2003) 29 (2001) |
|
Laos 34.6 (2002) 37 (1997) |
|
Latvia 36 (2005) 32 (1999) |
|
Lesotho 63.2 (1995) 56 (1986-87) |
|
Lithuania 36 (2005) 34 (1999) |
|
Luxembourg 26 (2005) |
|
Macedonia 39 (2003) |
|
Madagascar 47.5 (2001) 38.1 (1999) |
|
Malawi 39 (2004) |
|
Malaysia 46.1 (2002) 49.2 (1997) |
|
Mali 40.1 (2001) 50.5 (1994) |
|
Malta 26 (2007) |
|
Mauritania 39 (2000) 37.3 (1995) |
|
Mauritius 39 (2006 est.) 37 (1987 est.) |
|
Mexico 48.2 (2008) 53.1 (1998) |
|
Moldova 33.2 (2003) 40.6 (1997) |
|
Mongolia 32.8 (2002) 44 (1998) |
|
Montenegro 30 (2003) |
|
Morocco 40.9 (2005 est.) 39.5 (1999 est.) |
|
Mozambique 47.3 (2002) 39.6 (1997) |
|
Namibia 70.7 (2003) |
|
Nepal 47.2 (2008) 36.7 (1996) |
|
Netherlands 30.9 (2007) 32.6 (1994) |
|
New Zealand 36.2 (1997) |
|
Nicaragua 43.1 (2001) 60.3 (1998) |
|
Niger 50.5 (1995) |
|
Nigeria 43.7 (2003) 50.6 (1997) |
|
Norway 25 (2008) 25.8 (1995) |
|
Pakistan 30.6 (FY07/08) 41 (FY98/99) |
|
Panama 56.1 (2003) 48.5 (1997) |
|
Papua New Guinea 50.9 (1996) |
|
Paraguay 53.2 (2009) 57.7 (1998) |
|
Peru 52 (2008) 46.2 (1996) |
|
Philippines 45.8 (2006) 46.6 (2003) |
|
Poland 34.9 (2005) 31.6 (1998) |
|
Portugal 38.5 (2007) 35.6 (1995) |
|
Romania 32 (2008) 28.8 (2003) |
|
Russia 42.3 (2008) 39.9 (2001) |
|
Rwanda 46.8 (2000) 28.9 (1985) |
|
Senegal 41.3 (2001) 41.3 (1995) |
|
Serbia 26 (2008) 30 (2003) |
|
Sierra Leone 62.9 (1989) |
|
Singapore 48.1 (2008) |
|
Slovakia 26 (2005) 26.3 (1996) |
|
Slovenia 28.4 (2008) 23.8 (2004) |
|
South Africa 65 (2005) 59.3 (1994) |
|
Spain 32 (2005) 32.5 (1990) |
|
Sri Lanka 49 (2007) 46 (1995) |
|
Swaziland 50.4 (2001) |
|
Sweden 23 (2005) 25 (1992) |
|
Switzerland 33.7 (2008) 33.1 (1992) |
|
Tajikistan 32.6 (2006) 34.7 (1998) |
|
Tanzania 34.6 (2000) 38.2 (1993) |
|
Thailand 43 (2006) 42 (2002) |
|
Timor-Leste 38 (2002 est.) |
|
Tunisia 40 (2005 est.) 41.7 (1995 est.) |
|
Turkey 41 (2007) 43.6 (2003) |
|
Turkmenistan 40.8 (1998) |
|
Uganda 45.7 (2002) 37.4 (1996) |
|
Ukraine 31 (2006) 29 (1999) |
|
United Kingdom 34 (2005) 36.8 (1999) |
|
United States 45 (2007) 40.8 (1997) |
|
Uruguay 45.2 (2006) 44.8 (1999) |
|
Uzbekistan 36.8 (2003) 44.7 (1998) |
|
Venezuela 41 (2009) 49.5 (1998) |
|
Vietnam 37 (2004) 36.1 (1998) |
|
Yemen 37.7 (2005) 33.4 (1998) |
|
Zambia 50.8 (2004) 52.6 (1998) |
|
Zimbabwe 50.1 (2006) 50.1 (1995) |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Структура доходів населення і джерела їх формування, причини нерівності в доходах. Аналіз нерівності доходів в Україні, наслідки їх нерівномірного розподілу. Бідність як одна з найважливіших соціальних проблем, оцінка її стану в країні та шляхи подолання.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 01.05.2014Сутність і механізм розподілу доходів. Плюси і мінуси нерівності доходів населення. Освітньо-професійні ресурси як чинник соціальної диференціації населення. Регіональні та структурні особливості доходів і видатків населення.
курсовая работа [36,1 K], добавлен 03.09.2007Еволюція факторів виробництва. Виробництво матеріальних благ як умова існування людини і суспільства. Обмеженість ресурсів і виробнича функція. Структура продуктивних сил суспільства. Розвиток продуктивних сил. Продуктивність праці та її показники.
презентация [152,4 K], добавлен 24.09.2015Сутність та джерела формування доходів та витрат населення. Оцінка впливу інфляції на рівень життя населення. Статистична оцінка споживання населенням матеріальних благ. Кореляційно-регресійний та кластерний аналіз регіонів України за рівнем доходів.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 15.12.2011Дослідження поняття праці - цілеспрямованої діяльності людини, яка реалізує свої фізичні та розумові здібності для отримання певних матеріальних або духовних благ, іменованих на виробництві продуктом праці. Соціальна сутність праці, її характер і зміст.
контрольная работа [29,8 K], добавлен 12.06.2011Теорія споживання. Доходи та витрати домогосподарств. Показники диференціації населення за рівнем матеріального добробуту та нерівності розподілу доходів (витрат). Становлення середнього класу в Україні. Становище економіки України за 2000 – 2003 рр.
курсовая работа [57,4 K], добавлен 19.03.2004- Потреби як основа впливової сили економічних відносин та їх взаємозв'язок із суспільним виробництвом
Зв'язок між потребами і діяльністю людини. Філософсько-економічна характеристика праці як основи суспільного виробництва. Теорія поведінки споживачів. Створення матеріальних і нематеріальних благ. Індустрія краси та мотиваційні очікування споживачів.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 21.08.2011 Сучасна ринкова економіка. Рівноважна ціна та теорія загальної рівноваги. Методи аналізу загальної рівноваги. Конкуренція — чинник встановлення рівноваги. Рівновага як наслідок розподілу товарів. Дослідження ефективності виробництва в ринковій економіці.
курсовая работа [5,9 M], добавлен 02.10.2008Джерела отримання доходів. Суспільні фонди споживання. Сутність і механізм розподілу доходів. Проблеми, що пов’язані з розподілом доходів. Аналіз розподілу доходів в Україні. Особливості політики держави у галузі регулювання і перерозподілу доходів.
реферат [117,0 K], добавлен 18.12.2013Суспільне виробництво та його роль в житті суспільства. Виробництво як процес суспільної праці. Результативність виробництва. Структура суспільного виробництва і людина у ньому. Ефективність суспільної праці та розширення джерел багатства суспільства.
реферат [25,9 K], добавлен 16.12.2007