Моделі, форми і системи оплати праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки україни

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет

Ім. Вадима Гетьмана

Аналіз взаємозв'язку категорій та понять

Тема:

Моделі оплати праці, форми оплати праці, системи оплати праці

Київ-2010

Важливими складовими організації заробітної плати є її форми і системи, які забезпечують зв'язок між оплатою праці та її результатами. Заробітна плата існує в двох основних формах: почасовій і відрядній. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша -- кількості відпрацьованого часу, друга -- кількості виробленої продукції.

Відрядна форма заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо установлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці. Відрядна заробітна плата нараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираженої в натуральних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо). Відрядна заробітна плата використовується для підвищення інтенсивності праці, скорочення витрат на нагляд за робітниками, посилення конкуренції серед робітників. Першою найраціональнішою формою відрядної заробітної плати була система Тейлора (початок ХХ ст., США).[1, ст..165 ]

Як економічна категорія почасова заробітна плата означає оплату вартості та ціни робочої сили за її функціонування впродовж певного робочого часу. Проте в такому визначенні не враховується комплексна характеристика даної категорії, зокрема не береться до уваги ефективність праці найманих працівників і політ- економічний аспект проблеми. Вона впроваджується при оплаті праці адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу, що працює за ненормованим робочим днем, робіт, які важко чи недоцільно нормувати, у тих випадках, коли необхідно забезпечити не кількість, а високу якість роботи, якщо темпи і продуктивність праці визначаються рухом конвеєра.[2, ст. 238]

Основними (загальними) умовами застосування тієї чи іншої форми заробітної плати є рівень технічної озброєності виробництва, характер технологічного процесу та організації виробництва і праці, ступінь використання виробничих потужностей і устаткування, стан нормування праці тощо. Окрім загальних, є декілька специфічних умов застосування відрядної або почасової форм оплати праці. Так, для відрядної оплати праці необхідна наявність прямопропорційної залежності між затратами живої праці й одержаними результатами. Сьогодні в Україні переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна. Почасова заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.

В основі побудови системи оплати праці мають бути конкретні показники роботи, які піддаються точному обліку і повною мірою відображають працю даної групи працівників або окремого працівника. Система оплати праці ґрунтується на одному-двох вирішальних для даної групи працівників або окремого працівника показниках і має бути простою і зрозумілою кожному.

В сучасній економічній системі застосовують такі системи заробітної плати: тарифні, преміальні ,колективні форми оплати. Тарифна система заробітної плати - це система, що залежить від складності та ефективності праці, вираженої відповідним тарифним розрядом і ставкою, спрямованими на одночасне стимулювання найманих працівників на збагачення рис людини-працівника, підвищення якості товарів і послуг.

Преміальні система заробітної плати - системи, що пов'язують тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю, передбачають застосування різних премій і стимулів. Їх застосовують там, де робота має характер одноманітних операцій, може бути виміряна і виконується в темпі, який підлягає контролю окремої особи або групи робітників. Застосування преміальних форм оплати праці ґрунтується на прийомах відрядної і погодинної заробітної плати.

Колективні системи заробітної плати означають застосування таких систем оплати вартості робочої сили та ціни, а також ефективності праці найманих працівників, які передбачають виплату частини заробітків із преміального фонду, створюваного, в основному, із необхідного, а частково -- з додаткового продукту, виготовленого при їх використанні. Застосування колективних форм оплати праці зумовлене зростанням усуспільненням виробництва, погіршенням якості товарів внаслідок впровадження індивідуальних систем заробітної плати. [5, с. 397-399]

Отже, відрядна і почасова форми оплати праці підрозділяються на кілька систем. Системами відрядної форми оплати праці є: проста відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма-відрядна, акордна, акордно-преміальна відрядна, а почасової -- пряма почасова, почасова-преміальна.

Серед відрядної форми заробітної плати найпоширеніші такі системи:

1. Проста відрядна система передбачає оплату праці за виконаний обсяг роботи чи вироблений обсяг продукції за єдиними розцінками без обмеження розміру заробітної плати. Величина заробітної плати збільшується прямо пропорційно до обсягу виконаних робіт.

2. Відрядно-преміальна система передбачає, що загальний заробіток робітника складається з заробітної плати, нарахованої за фактично виконану роботу чи вироблену продукцію за прямими (необмеженими) відрядними розцінками, і премій за виконання та перевиконання установлених планових (нормативних) кількісних і якісних показників.

3. Відрядно-прогресивна система передбачає, що заробітна плата робітникам нараховується за обсяг виконаної роботи чи виробленої продукції в межах планової норми (бази) виробітку за основними незмінними відрядними розцінками, а за обсяг роботи чи продукції, виконаної (виробленої) понад вихідну планову норму (базу) виробітку, -- за підвищеними чи прогресивно зростаючими прямими відрядними розцінками

4. Непряма відрядна система нарахування заробітної плати використовується для визначення заробітку не основних, а допоміжних робітників, у тих випадках, коли праця допоміжного робітника, який зайнятий обслуговуванням основних робіт-ників-відрядників, значною мірою впливає на результати їх роботи і коли його праця не може бути нормованою. Вона характеризується тим, що величина заробітної плати допоміжного персоналу визначається за результатами праці основних робітників з урахуванням виконання норм виробітку (норм часу) основними робітниками та їх чисельності.

5. Акордна система відрядної оплати праці, за якою загальну суму заробітної плати робітникові або найчастіше колективові робітників встановлюють за весь обсяг виконаної роботи (акорд) на підставі реальної обґрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій. Нараховану суму виплачують за умови своєчасного і якісного виконання всього комплексу запрограмованих робіт.

6. Акордно-преміальна система передбачає ще і премії за якісне або дострокове виконання робіт. Якщо ж для прискорення виконання робіт потрібно матеріально зацікавити виконавців у економії часу і витрат, то за поточний місяць, враховуючи обсяги фактичного своєчасного виконання робіт при акордній оплаті праці, застосовують виплату спеціальних премій [4, cт. 197]

Серед почасової форми заробітної плати найпоширеніші такі системи:

1. Проста почасова система передбачає, що загальний заробіток працівника обчислюється шляхом множення годинних тарифних ставок, які відповідають тарифному розряду працівника, на кількість фактично відпрацьованого часу.

2. Почасово-преміальна система передбачає, що крім заробітку, обчисленого за тарифними почасовими ставками за фактично відпрацьований час, працівникам додатково нараховується премія за досягнення певних показників. Ефективнішою системою є почасова-преміальна, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників. [3,cт. 83]

Основою організації оплати праці є тарифна модель оплати праці, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна модель оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна модель використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників -- залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. [6, ст. 212].

Економічні свободи, що їх одержали підприємства з початком перехідного до ринкової економіки періоду, сприяли зростанню активності в пошуках найраціональнішої організації праці і її оплати. Разом з тим такі причини, як інфляція, проблеми збуту, порушення господарських зв'язків, нестабільність податкового законодавства та інші ускладнюють роботу підприємств настільки, що не завжди вони мають можливість виплачувати всім працівникам гарантовану тарифною системою заробітну плату. Все це разом спричинило виникнення і поширення так званих безтарифних моделей організації оплати праці, суть яких полягає в тому, що при виплаті заробітної плати її розмір залежить від оптимально поєднаних індивідуальною та колективною зацікавленістю робітників. Оскільки кожен варіант застосування безтарифної моделі оплати праці є унікальною розробкою керівництва конкретного підприємства, ми охарактеризуємо лише спільні для них основні характерні риси та покажемо одну з багатьох можливих методик організації оплати праці за такою моделлю.

Спільним для безтарифних систем оплати праці є таке: працівникам гарантується лише мінімальний обов'язковий рівень заробітної плати, спочатку визначається загальна сума заробленої колективом заробітної плати, потім з неї вираховується сума гарантованої мінімальної оплати всіх працівників підприємства, в рівні умови щодо можливості впливу на розмір своєї заробітної плати ставляться всі працівники підприємства, незалежно від категорії і посади, найважливішою проблемою є розробка правил розподілу колективного заробітку саме таким чином, щоб максимально націлювати працівників на покращання саме тих показників роботи, які важливі для досягнення бажаного спільного кінцевого результату.[6, ст. 214]

заробітний оплата праця тарифний

Висновок

Отже, визначивши що собою являють поняття моделі оплати праці, форми оплати праці, системи оплати праці, та які їх види, я можу сказати, що між ними існує певний зв'язок. Моделі оплати праці є найширшим поняттям, являють собою сукупність форм і систем за якими виплачується заробітна плата. Тарифна модель оплати праці, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Безтарифна модель передбачає встановлення рівня заробітної індивідуально на кожному підприємстві, залежно від певних показників. Отже, системи оплати праці включаються до тарифної моделі оплати праці. Форми оплати праці включається до тарифної моделі, має два види (почасова і відрядна оплата праці), кожний вид включає в себе певні системи. Найпоширенішими системами відрядної форми оплати праці є: проста відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма-відрядна, акордна, акордно-преміальна відрядна, а почасової -- пряма почасова, почасова-преміальна.

Використана література

1.Економіка праці [Текст] : навч. посібник / Г. Т. Завіновська. - К. : КНЕУ, 2000. - 200 с.

2.А. М. Колот Мотивація, стимулювання та оцінка персоналу :Навч. посібник КНЕУ 2002 -- 337с.

3.Буряк П.Ю. Економіка праці й соціально-трудових відносин . Центр навчальної літератури, 2004 - 440с.

4.Економiка пiдприємства / С. Ю. Вiгуржинська, Навчальний посібник, 2006. 428с.

5.Мочерний С. В., Мочерна Я. С. Політична економія :Навч. посібник -

2-ге видання виправлене і доповнене - К: Знання 2007.--684 с.

6.Основи економіки праці [Текст] : Навч. посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. - К. : Знання-Прес, 2000. - 313 с.

Додотки

Додаток 1

Схема 1 - Форми і системи заробітної плати

Додаток 2

Схема 2 - Взаємозв'язок між моделями і системами оплати праці

О

Размещено на Allbest.ru