Особливості економічного аналізу в комерційних структурах

Брак цілісної теорії перехідної економіки, недосконалість методологічних підходів до реалізації ринкових трансформацій значною мірою спричинилися до глибокої кризи та безладдя, що в них поринула національна економіка. Ставка наших ідеологів-реформаторів на засадні основи західних економічних теорій, які чудово працювали в розвинутому ринковому господарстві, не виправдалася в Україні: стару економічну систему демонтували, а створити нову так і не спромоглися. Це можна пояснити несформованістю нових економічних теорій, зосередженням економічних досліджень переважно на прикладних аспектах реформи, недостатнім урахуванням специфічності трансформаційного процесу в нашій країні, прямими помилками урядовців-реформаторів та багатьма іншими причинами.

Загальним наслідком цього стала фрагментарність і неефективність економічної політики, у тому числі її складових -- стратегії і тактики, які розроблялися і втілювалися в життя протягом останнього десятиріччя [1, с. 54].

Процес створення нової економічної системи в Україні, запровадження нових методів і засобів управління суспільним господарством потребують від економічної науки (і від економічного аналізу також) створення оптимального механізму прийняття рішень, пов'язаних із ринковим реформуванням економіки нашої країни для розв'язання цілої низки проблем.

Різноманітність сфер матеріального виробництва певною мірою визначає особливості економічного аналізу господарської діяльності, які випливають зі специфіки відповідних галузей. Проте в рамках кожної з них зберігаються основні методичні засади, які забезпечують комплексний підхід до вивчення суб'єктів господарювання.

Тип сучасної змішаної економіки, де співіснують як державна, так і приватна власність, ставить перед економічним аналізом велику кількість нових завдань.

Переважна більшість суб'єктів господарювання змішаної економіки, незважаючи на різні умови й обставини, які склалися навколо них, функціонує за майже однаковою програмою. Унаслідок цього і ситуації, що в них суб'єкти господарювання можуть потрапити (банкрутство, збитки, конкурентна боротьба), підлягають типізації та систематизації. Це дає змогу розробляти типові схеми проведення економічного аналізу, що уможливлює спрощення його організації як на рівні мікросистем, так і на макроекономічному рівні (у тому числі регіональному) [2, с. 110].

Коли кажуть про організацію економічного аналізу на макроекономічному рівні, мають на увазі передовсім те, що господарська діяльність здійснюється на території певної адміністративно-територіальної одиниці, яка не має статусу суб'єкта господарювання, хоч на території району, області, регіону постають специфічні господарські проблеми, наприклад щодо забезпечення й використання трудових ресурсів, розвитку інфраструктури, спільного створення й використання виробничих потужностей, проведення активної державної політики зайнятості, спрямованої на розробку та реалізацію ефективних національних і регіональних програм сприяння самозайнятості, підприємництву, збільшенню конкурентоспроможності малих фірм, на ліквідацію таких негативних явищ, як приховане безробіття та нерегламентована (тіньова) діяльність. Без організації відповідного економічного аналізу успішна реалізація цих програм є неможливою.

Методологічну основу економічного аналізу становить діалектичний метод, який забезпечує об'єктивність, комплексність, всебічність і конкретність розгляду досліджуваного предмета (об'єкта), ураховує вплив як ендогенних, так і екзогенних змінних, що, у свою чергу, уможливлює отримання адекватних висновків за наслідками проведеної роботи.

Організуючи аналітичну роботу, необхідно передовсім створити такі умови, які б забезпечили вивчення взаємозв'язків між окремими показниками діяльності суб'єкта господарювання. Досвід аналітичної роботи підказує, що в багатьох випадках резерви виробництва погано використовуються не тому, що бракує можливостей для їх реалізації, а тому, що їх своєчасно просто не було виявлено.

Організація аналітичної роботи на підприємствах включає розробку загальних планів та планів (програм) конкретних аналітичних робіт: порядок проведення аналізу; матеріальне, методичне й наукове забезпечення; загальне керівництво, способи виконання аналітичних робіт, контроль за впровадженням у виробництво виявлених резервів.

Аналітична робота на підприємстві розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи та план (програму) конкретних аналітичних робіт.

Загальний план такої роботи складається на рік. Його структура включає розділи господарської діяльності; об'єкти, що мають вивчатися; періодичність і терміни проведення аналізу; коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу; джерела інформації і способи її поповнення. Обсяг аналітичної роботи, терміни її проведення, склад виконавців визначають, виходячи із завдань аналізу.

Плани окремих робіт складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи і передбачають визначення об'єктів та етапів аналізу, термінів виконання робіт, визначення конкретизованих завдань та відповідальних технічних виконавців.

Програма включає розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчити, послідовність проведення аналізу; методику аналізу окремих факторів; комплект форм, схем, аналітичних таблиць та графіків, які треба обов'язково опрацювати під час аналізу. Якісне складання програми забезпечує цілісність і повноту проведення аналітичного дослідження.

Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, необхідно врахувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання додаткової інформації, а також час, потрібний для виконання окремих робіт за етапами [4, с. 42].

Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях виробничо-господарської діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх служб і дільниць.

Тому необхідно розподілити обов'язки й відповідальність між структурними підрозділами та окремими спеціалістами (виконавцями), ураховуючи кількість, територіальну цілісність структурних підрозділів і систем управління, структуру виробництва, структуру й технічну оснащеність управлінського апарату; організацію планування та обліку.

Провідними в організації та здійсненні аналізу виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства і його підрозділів є планово-економічний, бухгалтерський і фінансовий відділи. Ці функціональні служби під керівництвом головного економіста (заступника директора з економічних питань) розробляють методи аналізу окремих об'єктів і показників; проводять попередній, оперативний і наступний (завершальний) аналіз діяльності підприємства в цілому і окремих його підрозділів; здійснюють контроль за проведенням аналізу іншими відділами підприємства та економічними службами окремих цехів; готують висновки і розробляють заходи для прийняття управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.

Розподіл обов'язків між функціональними службами підприємства щодо виконання аналітичних робіт передбачається робочою програмою. Він може мати такий, наприклад, вигляд.

Планово-економічний відділ є відповідальним виконавцем і за участю інших економічних і технічних служб здійснює:

розробку плану аналітичної роботи і контроль за його виконанням;

методичне забезпечення аналізу;

комплексний огляд узагальнюючих показників виробничо-господарської діяльності, метою якого є оцінка кількісних та якісних показників виконання виробничої програми, використання ресурсів, оцінка рівня організаційно-технічного, економічного й соціального розвитку виробництва та економічної ефективності господарської діяльності;

конкретний аналіз виконання виробничої програми, оцінку впливу основних факторів на показники обсягу виробництва, зміну структури і якості продукції;

аналіз використання основних та виробничих потужностей;

аналіз собівартості за техніко-економічними факторами її зниження;

аналіз ефективності економічного стимулювання;

узагальнення результатів аналізу господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів;

розробку заходів за результатами аналізу.

Фінансовий відділ проводить аналіз показників використання плану реалізації, показників прибутку та рентабельності, взаємовідносин з Державним бюджетом (фінансування з бюджету і розрахунки з бюджетом та з позабюджетними фондами).

Відділ бухгалтерського обліку аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан і платоспроможність підприємства.

Відділ матеріально-технічного забезпечення контролює своєчасність і якість матеріально-технічного забезпечення виробництва, виконання планів поставок за обсягом, номенклатурою, строками, якістю, стан збереження складських запасів, дотримання норм відпуску матеріалів, транспортно-заготівельних витрат.

Відділ праці і заробітної плати аналізує рівень організації праці, виконання плану заходів щодо його поліпшення, забезпечення підприємства трудовими ресурсами за категоріями та професіями, рівень продуктивності праці, використання фонду робочого часу та фонду заробітної плати [3, с. 84].

Відділ збуту вивчає виконання договірних зобов'язань і планів поставок продукції споживачам за обсягом, якістю, строками, номенклатурою, стан складських запасів і збереження готової продукції.

У комплексному аналізі виробничо-господарської діяльності беруть участь також і технічні служби: відділ якості продукції або відділ технічного контролю (ВТК), виробничий відділ, відділи головного технолога, головного механіка, головного енергетика, конструкторський відділ та ін. Ці служби здебільшого здійснюють техніко-економічний аналіз, який уможливлює пов'язання виробничо-технологічних факторів із кількісними та якісними показниками роботи окремих дільниць і підрозділів підприємства.

Виробничий відділ -- аналізує виконання плану випуску продукції за обсягом та асортиментом, ритмічність роботи, підвищення якості продукції, запровадження нової техніки та технологій, комплексної механізації та автоматизації виробництва, роботу обладнання, витрачання матеріальних ресурсів, тривалість технологічного циклу, комплектність випуску продукції, загальний технічний та організаційний рівень виробництва.

Відділ головного механіка -- вивчає стан експлуатації машин та обладнання, виконання планів-графіків ремонту й модернізації обладнання, якість і собівартість ремонту, повноту використання обладнання та виробничих потужностей, раціональність потреби в енергоресурсах.

Відділ технічного контролю -- аналізує якість сировини та готової продукції, брак і втрати, рекламації покупців, розробляє заходи щодо зменшення браку, підвищення якості продукції, дотримання технологічної дисципліни.

Комплексний економічний аналіз треба проводити щоквартально, опрацьовуючи заходи для реалізації виявлених резервів. Проте з деяких питань необхідно проводити аналіз за місяць, декаду, навіть окрему зміну (дотримання графіків виконання робіт, стан матеріально-технічного постачання, фінансовий стан, випуск продукції підсобними виробництвами). За підсумками аналізу цих господарських процесів рекомендується приймати відповідні рішення, не чекаючи результатів за квартал.

Керівник підприємства контролює проведення аналітичної роботи.

Об'єктом такого контролю є цифровий матеріал, висновки та пропозиції, опрацьовані в результаті аналітичної роботи.

Отже, організація економічного аналізу передбачає оптимальний вибір і використання великої кількості різних показників діяльності будь-якого колективу, чого, у свою чергу, можна досягти тільки глибоким вивченням технології, економіки й організації виробництва, стану обліку і звітності, особливостей взаємозв'язків об'єктів економічного аналізу [5, с. 56].

Створення таких умов як на мікро-, так і на макрорівні забезпечить повну реалізацію економічним аналізом своєї практичної функції, дасть можливість скоротити розрив у часі між демонтажем адміністративних методів управління економікою та становленням (формуванням) ринкових інструментів регулювання.

Охоплюючи всі сторони діяльності підприємства, економічний аналіз має бути постійною складовою економічної роботи в цілому. Вимога безперервності аналітичної роботи відповідає реальній дійсності процесу відтворення.

Дальше становлення економічного аналізу повинно враховувати особливості розвитку кожного суб'єкта господарювання і водночас базуватися на вже досягнутому науковому рівні методології, методики й організації аналітичної роботи.

Задачі

Визначити вплив на обсяг виробництва продукції зміни структури та обсягу випуску продукції за умови незмінних цін. Вихідні дані:

економічний комерційний виробництво продукція ціна

Розв'язання:

Обсяг випуску = Оптова ціна за 1 тис. умовних банок * Обсяг виробництва продукції

ОВ план = 2,55*60+3,4*34+3,80*42+3,60*80+4*45=896,2 тис. грн.

ОВ факт=2,55*49,3+3,4*40,1+3,80*50,6+3,60*80+4*47,3=931,5 тис. грн.

ДОВ1=Цф*Опл-Цпл*Опл=(2,55*49,3+3,4*34+3,80*42+3,60*80+4*45)-(2,55*60+3,4*34+3,80*42+3,60*80+4*45)=-27,3 тис. грн.

ДОВ2=Цф*Опл-Цпл*Опл=(2,55*49,3+3,4*40,1+3,80*42+3,60*80+4*45)-(2,55*49,3+3,4*34+3,80*42+3,60*80+4*45)=20,7 тис. грн.

ДОВ3=Цф*Опл-Цпл*Опл=(2,55*49,3+3,4*40,1+3,80*50,6+3,60*80+4*45)-(2,55*60+3,4*40,1+3,80*42+3,60*80+4*45)=5,4тис. грн.

ДОВ4=Цф*Опл-Цпл*Опл=(2,55*49,3+3,4*40,1+3,80*50,6+3,60*80+4*45)-(2,55*60+3,4*40,1+3,80*50,6+3,60*80+4*45)=-27,3 тис. грн.

ДОВ5=Цф*Опл-Цпл*Опл=(2,55*49,3+3,4*40,1+3,80*50,6+3,60*80+4*47,3)-(2,55*60+3,4*40,1+3,80*50,6+3,60*80+4*45)=-18,1 тис. грн.

Таким чином, за рахунок зміни структури випуску обсяг випуску зріс на 931,5-896,2=35,3 тис. грн.

Відомі такі дані про підприємства концерну:

1. Скласти групову таблицю, де відбити залежність рівня виконання плану випуску продукції від фондоозброєності з розбивкою на три групи:

а) до 5000 грн;

б) 5001-5500 грн;

в) понад 5500 грн.

2. Розрахувати коефіцієнт парної кореляції, який показує залежність результативного показника (відсоток виконання плану випуску продукції) від факторного (фондоозброєність).

3. Вважаючи зв'язок наведених показників лінійним, скласти рівняння регресії.

Розв'язання:

Складемо групову таблицю, де відбити залежність рівня виконання плану випуску продукції від фондоозброєності з розбивкою на три групи:

а) до 5000 грн;

б) 5001-5500 грн;

в) понад 5500 грн.

Розрахуємо коефіцієнт парної кореляції, який показує залежність результативного показника (відсоток виконання плану випуску продукції) від факторного (фондоозброєність):

R=0,62

Отже, зв'язок між факторами э прямим та середнім по щільності.

Складемо рівняння регресії.

У=a+bх, де

na+bУx=Уy

aУx+bУx?=Уxy

12*a+62101*b=1225,4

62101*a+322897105*b=6349196

А=71,4

Б=0,006

У=71,4+0,006*х, тобто зі зростанням фондоозброєності на 1 тис. грн. відсоток виконання плану буде зростати на 0,006%.

Список використаної літератури

1. Івахненко, В.М., Горбаток, М.І., Льовочкін, В.С. Економічний аналіз [Текст] / В.М. Івахненко, М.І. Горбаток, В.С. Льовочкін. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 176 с.

2. Ізмайлова, К.В. Фінансовий аналіз [Текст] / К.В. Ізмайлова: Навч. посіб./ МАУП. - 2-ге вид., стер. - К.: 2006. - 466 с.

3. Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2003. -- 148 с.

4. Кононенко, О. Аналіз фінансової звітності [Текст] / О. Кононенко. 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2006. - 241 с.

5. Костырко, Л.А. Фінансовий аналіз [Текст] / Л.А. Костирко. - Луганськ, 2005. - 189 с.

6. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Петряєва З.Ф. Курс економічного аналізу: Підручник / За ред. І. Ф. Прокопенка. -- Харків: Легас, 2004. -- 384 с.

Размещено на Allbest.ru