Тіньова економіка як фактор впливу на макроекономічну ситуацію в Україні

За підрахунками І. Лужної, в Україні у 2000 році продуктивність ПДВ зменшилася до 55% при середньому для країн Євросоюзу показнику 71%. На думку І. Луніної, за рахунок збільшення продуктивності ПДВ (навіть при зменшенні ставки до 17,5%) цілком можливо забезпечити надходження до бюджету від цього податку на рівні 7,5--8% ВВП.

В Україні за умови високого податкового навантаження вигоди від ухилення від сплати податків для підприємств досить суттєві. Наявність корупції дає змогу мінімізувати ймовірність своєчасного виявлення ухилення від сплати податків, а протиріччя й суперечливі положення у законодавчих актах -- зменшити податкові зобов'язання. За таких обставин дуже поширеною стала практика мінімізації податкових платежів або ж ухилення від їх сплати.

Класичним прикладом мінімізації податкових платежів є ситуація із перенесенням збитків минулих років із податку на прибуток на наступні періоди. За даними ДПА. масштаби використання українськими підприємствами саме цього методу такі, що починаючи з 1997 року загальна сума збитків перевищила ЗО млрд. грн..

Сьогодні в Україні виробництво тисяч державних і приватних підприємств спеціально підтримується у стані збитковості, оскільки це дає можливість їхнім керівникам і найближчому оточенню отримувати тіньові доходи. Так, за даними Рахункової палати, в Україні функціонує близько тридцяти державних холдингів та акціонерних компаній. Їхня заборгованість перед державним бюджетом перевищує 10 млрд. грн., а в управління їм передано майна на 9 млрд. грн. У 2000 році було заплановано отримати від цих підприємств 275 млн. грн., а фактично надійшло лише 40% від запланованого. За борги держава втратила контроль над трьома тепловими електростанціями, які раніше входили до складу енергогенеруючої компанії “Донбасенерго” [11].

До цього треба додати, що податкова політика в Україні часто передбачає надання пільгового режиму, що спричиняє перекручення умов конкуренції і є потужним стимулом тінізації економічних відносин. За інформацією Рахункової палати, в Україні пільги із платежів до бюджету становлять 46,8 млрд. грн.

Вони зумовлюють втрати бюджету на суму ЗО млрд. грн., тобто практично половину запланованих бюджетних доходів на 2001 рік.

При цьому досить часто на різних рівнях порушуються питання про зміни у податковій базі та нарощення "м'язів" податкових органів. Однак запорукою успішних результатів не може бути збільшення чисельності податківців і розширення їхніх повноважень. Ресурс адміністративного тиску на платників податків сьогодні в Україні практично вичерпаний -- і це однозначний факт. Необхідно змінювати систему податків, робити її реальною, стабільною, посильною для суб'єктів господарювання.

Воднораз зменшення податкового тиску не може розглядатися як фактор зменшення бюджетних доходів, оскільки воно має відбуватися одночасно із розширенням бази оподаткування за рахунок скорочення пільг і зниження податкових ставок. При зниженні рівня податкового навантаження в Україні реально можливе розширення бази оподаткування за рахунок скорочення обсягів тіньової економіки. Запровадження реальних податків дасть змогу посилити правову й адміністративну відповідальність за їхню несплату.

Безперечно, не можна зводити всіх проблем тіньової економіки в Україні лише до фіскального аспекту. Не менш важливе також вирішення проблем прозорої приватизації, демонополізації, банкрутства, зменшення корупції в органах влади тощо.

З метою запровадження комплексу заходів щодо детінізації економіки в Україні, збільшення обсягів реального ВВП, підвищення суспільного добробуту Кабінетом Міністрів України було розроблено Державну програму детінізації економіки на 2001--2004 роки.

Ознайомлення з текстом документа дає підстави вважати, що зусилля уряду будуть сконцентровані на боротьбі з причинами тінізації економіки в Україні. У Програмі задекларовано наміри створити сприятливі економічні умови для діяльності підприємств і не застосовувати адміністративно-фіскальних методів впливу на тіньовий сектор економіки. Фактично урядовці визнали, що поки не вдасться обмежити зловживань представників контролюючих органів, про реальне зменшення питомої ваги тіньового сектору в економіці України говорити передчасно.

Проте найдієвішим заходом щодо скорочення тіньового сектору можуть бути саме економічні методи впливу для створення умов підвищення зацікавленості юридичних осіб у легалізації доходів. Однак у Програмі цьому приділено лише три пункти (21, 22, 23 і частково 36) у розділі “Легалізація нерегламентованої зайнятості та доходів населення”. Саме через прискорення проведення комплексної пенсійної реформи, запровадження низьких ставок прибуткового податку з громадян за прикладом Російської Федерації, створення дієвого контролю за виплатою заробітної плати лежить цілях до скорочення тіньового сектору в економіці України.

Для прискорення процесу детінізації економіки слід проводити послідовну державну політику, яка б законодавче гарантувала недоторканність легалізованого капіталу некримінального походження.

У цьому зв'язку варто згадати про рішення РАТР внести Україну до "чорного" списку країн, які не сприяють міжнародним зусиллям у боротьбі з відмиванням брудних коштів. Прагнучи створити засади відкритої і прозорої економіки, в Україні вже почали запроваджувати заходи, що унеможливлюють використання банківського сектору для відмивання коштів. Згідно з базовими умовами FATF щодо обов'язковості ідентифікації клієнтів в Україні заборонено відкривати кодовані валютні рахунки. Водночас у новому Кримінальному кодексі України (що набув чинності з 01.09.2001 р.) міститься ширший перелік предикативних злочинів, доходи від яких можуть бути предметом розслідувань у справах про відмивання коштів.

Та все ж базовою передумовою створення ефективного механізму протидії відмиванню коштів, отриманих нелегальним шляхом, має стати прийняття Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом".

Загалом у контексті проблеми зменшення обсягів тіньового сектору в Україні необхідно продовжити комплекс реформ у податковій сфері, при цьому основна увага має бути приділена таким напрямам:

-- зміцненню податкової системи та податкової служби на основі змін у податковому законодавстві;

-- підвищенню прозорості у податковій сфері та належному контролю операцій органів державного управління;

-- створенню правового механізму та відповідної інфраструктури для протидії відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом, і поверненню незаконно вивезених з України капіталів;

-- зміцненню методів управління у державному секторі, а також удосконаленню функціонування державної влади в цілому.

Висновок

Приведена інформація являє собою середній огляд масштабів тіньової економіки, але навіть ці дані дозволяють зрозуміти наскільки сильно впливає тіньова економіка на всі сфери нашого життя.

Підводячи підсумки вищесказаному, хотілося б підкреслити, що в умовах тієї абсурдної економічної системи, що склалася в нашій країні, тіньова економіка просто не могла не виникнути.

У відношенні тіньової економіки потрібні два види дій. З одного боку, з нею потрібно вести боротьбу, але це функція правоохоронних органів. З іншого боку - уводити “тінь” у стандартні розміри за допомогою легалізації, причому так, щоб це пішло на користь вітчизняному виробництву.

Сьогоднішня економічна політика стосовно підприємця виражена дуже просто: “Ми тебе будемо давити, а ти виживай як хочеш”. Тому підприємець стоїть перед дилемою: або порушити закон, або розоритися. І щоб тіньова економіка не росла, необхідно домагатися істотних змін в економічній політиці, що забезпечить нормальні умови для функціонування вітчизняних виробників.

тіньовий економіка податковий система

Список використаної літератури

1. Біла С. Тіньова економіка і зовнішньоекономічна діяльність та її вплив на структурне трансформування українського виробництва // Економіка України. - 2000. -№10

2. Квасов С.А. Наслідки поширення тіньової економіки в українському суспільстві // Финансовая консультация. - 2001. - №15-

16 (спецвыпуск). Формування ринкових відносин в Україні. 3. Куканова А.М. Тіньова економічна діяльність, її прояви та вплив на суспільство.// Финансовая консультация. - 2001. - №21- 22. Формування ринкових відносин в Україні. - с.80-86

4. Кравченко Т. Підходи до рахунку і прогнозування тіньової економічної діяльності в Україні // Регіональна економіка. -2001.

5. Поліщук Н.Е. Тіньова економіка і зовнішньоекономічна діяльність // Финансовая консультация. - 2000. - №39-40 (спецвипуск). - с.52-56

6. Пшонка В. Противодействие тенденций экономики // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. -№3.с.58-60

7. Прісняков В.Ф. Тіньова економіка і методи визначення її обсягу. //Фінанси України. - 2001. - №7 - с.3-8

8. Марченко Є.В. До питання про стан тіньової економіки в АПК України // Агросвіт. - 2003. - №4. - с.24-28

9. Рябошляк В. Відображення “тіні” в офіційних національних рахунках // Економіст. - 2001. -№2. -с.12-16

10.Сокольван Н.М. Аналіз ситуації та механізму поширення тіньової економіки в Україні. // Финансовая консультація. - 2001.

- №15-16 (спецвыпуск). Формування ринкових відносин в Україні: 35 наук. праць. Вип. 12 - с.105-107

11. Ткаченко Л.Г. Напрями вдосконалення неформального сектора економіки в Україні.// Статистика України. - 2001. -№2. с.46-51

12. Шелудько Н.М. Проблема тіньової економіки в Україні.// Фінанси України. - 2002. - №9. - с.80-86

13.Чередниченко В. Тіньова економіка: проблеми розробки та реалізації Проектів боротьби з економічною злочинністю. // Вісник Української Академії Державного управління. - 1999. -32. - с.296-300

Додаток №1

Зниження податкових виплат за допомогою трансферного ціноутворення (умовний приклад)

Размещено на Allbest.ru