Земельна рента і орендні відносини

Водночас на ціну землі впливають такі фактори, як зростання темпів інфляції, зниження доходів фермерських господарств та ін.

Надзвичайно висока ціна землі у великих містах світу. Так, у Токіо ціна невеликої ділянки під будинок сягає 37 середньорічних доходів громадян, у Києві 1 сотка землі коштує 5 тис. дол.

6. Розвиток орендних відносин в Україні

В Україні харчова промисловість представлена 25 галузями, серед яких найбільш розвинутими є цукрова, м'ясна, молочна, маслосировирабляюча, маслоробна, консерви, хлібопекарські, пивоварн, спиртові, виноробн і лікеро-горілчана. Загальна кількість підприємств харчової промисловості, що перебувають на самостійному балансі, складає приблизно 2.7 тис., а вартість їхніх промислово-виробничих фондів (на 1 січня 1993р.) - 174.7 млрд. крб. За даними Укрхарчопрома, під приватизацію підпадає майно загальною вартістю більш 2 трлн. крб.

У пивоварній промисловості серед приватизованих підприємств Києва одним з великих є пивоварний завод "Оболонь", що робить 10 млн. декалітрів пива в рік. У 1992 р. обсяг його товарної продукції (у діючих цінах) склав 14 млрд. крб. Початок процесу приватизації заводу приходиться на 1991 р. Після реорганізації Укрхарчопрома було створено орендне підприємство в складі трьох заводів ("Оболонь",№1 і №2). Передбачалося, що ці підприємства будуть викуплені трудовими колективами в плині 10 років. Фактично - за рахунок тієї частини фонду розвитку виробництва, що відчислялася від прибутку, із власних заощаджень членів трудових колективів - вони були викуплені вже в березні 1992 р. На базі заводу "Оболонь" було створене закрите АТ, до складу якого ввійшли члени його трудового колективу, дві французькі фірми "Pepsi Cola Inernational", а також підприємець із Франції, що вклав у нього 100 тис. діл. США. Згідно з затвердженим положенням, вищим органом керування таким суспільством є збори акціонерів, а в період між зборами - правління, главою якого є директор.

Порівняльний аналіз господарської діяльності АТ "Оболонь" і об'єднання Укрпивпром свідчить про успіхи першого з них і нарощуванні виробництва продукції. Так, за 1992 р. товарна продукція по АТ "Оболонь" виросла (порівняно з 1991р.) на 5%, тоді як по Укрпивпрому вона зменшилася на 16.6%.

Однак, поряд з позитивними сторонами, у роботі АТ є ряд негативних. У зв'язку з виходом зі складу Укрпивпрома матеріальне забезпечення виробництва здійснюється тут самостійно, без допомоги вищих інстанцій. Це значно ускладнює виробничий процес. Зокрема, протягом чотирьох місяців 1992 р. об'єднання не забезпечувало АТ сировиною, і керівництво змушене було самостійно організовувати його закупівлі безпосередньо в господарствах- колгоспах і радгоспах, що принесло йому 510 млн. крб. збитків. Наприклад, для реалізації продукції безпосередньо підприємством було встановлено націнку 15%, а в системі держторгівлі - 50%, що істотно підвищило роздрібну ціну, гальмуючи своєчасну реалізацію продукцію, що привело до затоварення складів навіть у літній період.

Тому, результати аналізу першого досвіду приватизації майна підприємств харчової промисловості показують, що ринкові відносини важко входять у їхню господарську діяльність, а спроби швидкого і масового переходу до ринку "шоковими способами" не спрацьовують. Тому в харчопрома впровадження ринкових відносин може відбуватися тільки за умови державного регулювання, комплексного дозволу всіх питань у безпосередньому зв'язку з обліком технічно- економічних особливостей її окремих підгалузей.

Для успішного функціонування підприємств в умовах ринкової економіки особливо важливими є не тільки їхнє роздержавлення і приватизація, але й об'єднання капіталу і зусиль трудових колективів, спрямованих на підвищення його віддачі. На основі такої концентрації ресурсів і потужностей виробництв різного профілю можна буде маневрувати засобами, прискорити НТП, знизити витрати матеріальних і трудових ресурсів.

При приватизації підприємств харчопрома бажано було б відмовитися від принципу оцінки його об'єктів тільки по вартості ОПФ і оборотних фондів, оскільки від неї не залежать їхня віддача і величина прибутку. При акціонуванні майна підприємств доцільно виходити з потенційного прибутку, що вони приносять, зменшивши неї на відсоток фактичного зносу ОПФ, що розраховується по нормах амортизації і фактичному термінові експлуатації.

Для прискорення процесів приватизації харчової промисловості доцільно реорганізувати великі і середні підприємства в акціонерні товариства, з вільним продажем акцій. При цьому на першому етапі варто заборонити держпідприємствам брати участь у придбанні акцій, а продавати їх тільки членам трудових колективів. Інакше такі підприємства за рахунок державних засобів скуплять значну частину акцій, що може привести до появи нових монополій. На другому етапі акції можна буде, за рішенням уряду, продавати підприємствам, кооперативам, своїм і іноземним громадянам, а також приватним фірмам.

Висновок

Отже, в умовах України застосування методів "народної приватизації" досить перспективно, оскільки в ряді підгалузей харчопрома є безліч підприємств, що вже збанкрутували або знаходяться на грані банкрутства. Для практичного здійснення приватизації цих підприємств і їхнього виживання на першому етапі необхідної є продумана державна підтримка і прийняття відповідних законів.Висновки:

Я вважаю, що земельна рента в майбутньому стане насущною і актуальною темою і можна припустити, беде дороблятись і подаватися в подальшому розвитку, а можливо і введенню яких-небудь нововведень.

І в силу цього я б виділила ряд причин виходячи з яких, можна зробити висновок про тенденції розвитку земельної ренти.

Перша причина полягає в тому, що останнім часом великій розвиток отримав так званий садо-городній та фермерський рух, а значить з'явилися люди, які скористувалися цією нагодою для своїх корисливих цілей. Вони доцільно використовують надану їм землю і тим самим погіршують її якість, або й повністю руйнують її родючий шар. Тому можна сказати, що найближчим часом земельна рента буде застосовуватись як стимулятор для більш раціонального і доцільного використання землі. Друга причина це з”явившийся інтерес іноземних фірм до землі в Україні. І з'явилась можливість отримати немалий доход для країни, від здачі в оренду землі іноземним фірмам. І я думаю, що це буде надавати земельній ренті забарвлення деякої економічної величини і немало важливого пункту в бюджеті країни. Третя причина полягає в погіршенні економічної обстановки, як у світі, так і у нас в країні. Останньою причиною розвитку земельної ренти я б назвала питання про землю як приватної власності.

Таким чином, підбиваючи підсумки хотілось сказати, що результатом переходу на нові форми господарювання в Україні повинно стати створення багатоукладної економіки, відмова від державного монополізму на власність і створення умов для їх рівноправного існування різних форм власності. Необхідно розвивати приватну й колективну форми власності. Подальший розвиток економіки в багато чому залежить від становлення різних форм господарювання, в тому числі й орендної, що потім дозволить Україні стати однією з провідних країн Європи.

Література

1. Архієрев С. //Бізнес інформ 1998. №4 - с.28-32

2. Буздалов І. //АПК: економіка управління 1997р. №3 с.37-44

3. Гайдуцький П. І., Стельмащук А. М. ”Земля: власність на землю, оренда, рента -К.: Урожай. 1994 - 184с.

4. Гальчинский А. С. та ін. ”Аграрні відносини і земельна рента” - к.: 1995 - с. 312-331.

5. Добряк Д.С.// Вісник аграрної науки - 1996 №12 - с.72-78

6. Ковальчук В.Н. Загальна теорія - Тернопіль1998 - с. 221-224.

7. Конокотін М.Г., Сагайдак А.Е. // Економіка с.-г та перероблюючи підприємств - 1998 - №9 - с.7-10

8. Сазонов С.// Міжнародний с-г журнал - 1997- №1 с.27-29

9. Федоров М.М. ”Економічні проблеми земельних відносин у с/г - К.: 1998 -263с.

10. Власність у сільському господарстві - за редакцією Юрчишина, Соблука - К.: Урожай, 1993 352с.

Размещено на Allbest.ru