Кейнсіанська теорія регулювання національного виробництва

Що стосується зайнятості, то вона посідає значне місце у теоретичній моделі Кейнса, і є одним із основних складових елементів економічної рівноваги. Він пропонує зменшувати безробіття в країні за рахунок соціальних робіт, зокрема будівництво автодоріг та залізничних сполучень. В свій час цей метод застосовувався в Німеччині, що зменшило безробіття в країні. Крім того, як вважав Кейнс, безробіття це наслідок низького споживання та попиту. Тому за рахунок збільшення грошей у населення збільшується і попит. Це є одним із важелів запуску економіки.

Витрачені кошти крім прямого впливу на зайнятість слугують для створення нових робочих місць, пов'язаних вже з виробництвом товарів та послуг. Таким чином економіка сама поступово починає виходити з стану економічної кризи.

Тому, як уже було зазначено вище, кейнсіанську теорію можливо використовувати частково в умовах України для досягнення найбільш кращої її комбінації з теоріями монетаризму, і як наслідок, створення найкращого варіанту економічної політики.

Говорячи про фіскальну політику держави Кейнса виділяв поряд з грошово-кредитними інструментами фіскальні важелі на інвестиційний процес, а через нього на динаміку економічного циклу. Він говорив, що держава повинна брати на себе більшу відповідальність за пряму організацію інвестицій. В умовах економічної кризи і невеликої приватної інвестиційної активності досить широка соціалізація (одержавлення) інвестицій може бути чи не єдиним засобом, що може привести до повної зайнятості, але це не повинно виключати можливості співробітництва держави з приватними інвестиціями.

Поряд із цим у кейнсіанській моделі антициклічної політики передбачаються й інші фіскальні важелі впливу на динаміку економічного циклу. Вони поєднують два елементи:

а) витрати, пов'язані зі здійсненням державних закупівель товарів і послуг;

б) податковіважелі макроекономічного регулювання.

Закупівлі товарів і послуг, що поєднують у собі витрати, здійснювані як на загальнодержавному, так і на муніципальному рівнях, сприяють, як і приватні витрати, розширенню ефективного попиту. Однак дія цього чинника не є прямолінійною. Суть проблеми полягає у визначенні джерел фінансування державних витрат: вони можуть здійснюватися як за рахунок податків, так і за рахунок розміщення на фінансовому ринку цінних паперів.

Сьогодні неможливо в Україні суворо дотримуватися тільки кейнсіанської теорії, відповідно до якої фіскальні засоби -- це головне, а гроші відіграють другорядну роль. І навпаки, буде помилкою, якщо дотримуватися тільки монетаристської теорії, за якою гроші відіграють вирішальну роль. Світовий досвід показує, що в процесі державного регулювання економіки найбільший ефект досягається лише за умови оптимального співвідношення фіскальних і грошово-кредитних інструментів. Неможливо ігнорувати і теорію раціональних очікувань, тому що економічна діяльність людей залежить не тільки від реальних змін в економічному середовищі, а й від того, як вони сприймають ці зміни і можуть їх передбачати. Є великий сенс і в теорії економіки пропозиції, відповідно до якої ціни, зайнятість, безробіття залежать не просто від сукупного попиту, а й від його співвідношення із сукупною пропозицією. Тому використовуючи фіскальні методи з метою впливу на сукупний попит, держава не повинна випускати з уваги пропозицію.

До того ж домінуюча до 70-х років кейнсіанська модель макроекономічного регулювання економіки також має свої недоліки. Такі явища, як падіння темпів зростання продуктивності праці, збільшення безробіття та високий рівень інфляції є характерними наслідками такої моделі і теорії взагалі. Це викликає недовіру до даної теорії, зокрема, в умовах України. Кейнсіанська теорія не здатна пояснити одночасне падіння виробництва та зростання інфляції - стагфляцію. Саме це, а також деякі інші моменти показують неможливість цілісного використання даної моделі в Україні, для якої це явище є характерним, а лише частково.

Висновок

Сучасна світова криза, на погляд повертає нас до Кейнса, адже, спираючись лише на постулати монетаризму, сформувати ефективну (розраховану на тривалу перспективу) антикризову політику неможливо.

Шлях Україні до ринкової системи господарювання лежить через економіку перехідного типу, яка має риси планової системи, яка поступово відмирає, і риси змішаної економіки, що будуть проявлятись все більш рельєфно. Але пройде достатньо великий, проміжок часу (декількі років), перш ніж економічна система перехідного типу, яка потребує значної перебудови і має, у зв'язку з цим, незбалансований характер, реформусться у систему регульованого ринку. Економіка перехідного типу існує сьогодні у більшості країн світу -- країнах колишньої соціалістичної системи, що стали на шлях переходу до ринку, країнах із слаборозвинутою екмомікою в Азії, Африці і Латинській Америці.

Сучасна економічна криза з усією очевидністю демонструє нагальну необхідність її творчого відтворення. При цьому має враховуватися не лише «материнська основа» (науковий доробок безпосередньо самого Кейнса) політики “stop -go”, а й вагомий внесок у визначення її принципів та механізмів, зроблений послідовниками Кейнса - економістами посткейнсіанської та неокейнсіанської шкіл економічної думки.

Принципово значущим є врахування й іншого: кейнсіанська модель антициклічної політики не має нічого спільного з принципом “або - або”: або ринок - або державні регулятори. Її засади утверджуються на протилежному: на принципі “і - і”, на так званому прин- ципі “оптимальної достатності”, за яким державні регулятори лише доповнюють ринок, функції якого визнаються визна- чальними. Вони застосовуються лише там і тоді, де і коли ринкові механізми (через різні причини) виявляють свою недостатність.

Власне, нинішня практика подолання кризи, яка реалізується урядами більшості країн світу, підтверджує цей висновок. На часі внесення відповідних уточнень і в монетарну політику, здійснювану в Україні.

Перед Україною сьогодні постало завдання -- здіиснііти перехід від командно-адміністративної до змішаної ринкової економіки. Це пов'язано з багатьма кардинальними зрушеннями у суспільстві -- зміною форми власності, переходом до багатоукладної економіки, створенням конкурентного середовища, відповідної структури та інфраструктури ринку, появою неповної зайнятості тощо.

Список використаної літератури:

1. Гальчинський А.С. Основи кейнсіанської моделі регулювання економічного циклу. Питання теорії. //Економіка України. - 2008, №3, - С.6-10

2. Гальчинський А. Основи кейнсіанської моделі регулювання економічного циклу //Вісник НБУ. -2009, №1, -С. 3-8.

3. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник. -- К.: Вища 1995. - с. 462.

4. Гарбузов, В. Социально-экономическая модель США / В. Гарбузов // Общество и экономика. - 2004. - N11/12. - С. 228-277.

5. Дерев'янкін Т. Циклічна динаміка ринкового господарства у трактуваннях вітчизняних вчених-економістів кінця ХІХ- початку ХХ ст. / Т. Дерев'янкін, О. Костюшко // Економіка України. - 2006. - №4. - C. 51-58.

6. Мороз О.Т. Методологічні основи формування системи управління трудовою діяльністю в умовах ринкової орієнтації економіки// Україна в ??? ст.: Концепції та моделі економічного розвитку. - Львів, 2000, ч. 2. - С. 49-52.

7. Суторміна В.М. Держава - податки - бізнес: (із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки) / Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.Л. - К. : Видво "Либідь", 1992, - с.328.

8. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег.- М., 1999, - с.236.

9. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу у XX столітті: (теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). - Львів: «Каменяр». - 2000, - с. 304.

10. Реверчук С.В., Полулях В.Д. Історія економічних вчень: Навч. пос. - Львів: «ТріадаПлюс», 2007, -с.325.

11. Харазішвілі Ю.М., Класична модель функції сукупної пропозиції в контексті кейсіанської теорії / Ю.М. Харазішвілі // Статистика України. - 2006. - № 1. - С. 41-48.

12. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник. - К.: Либідь, 2006. - с.480

Размещено на Allbest.ru