Територія району відзначається різноманітністю природних умов і ресурсів. Рельєф - горбистий, височинний та гірський у південній і центральній частинах району. Закарпаття лежить у межах Придунайської низовини.

Територія району розташована в атлантико-континентальній кліматичній області і характеризується теплим помірно-вологим кліматом. Середні температури січня коливаються по території залежно від рельєфу в межах - З,-6°С, а липня - від 14 до 21°С, суми активних температур - від 1600°С (Рахівщина) до 3200°С (Закарпаття). Опадів найбільше випадає в Карпатах (на найвищих хребтах 1600-2000 мм), зменшення їх спостерігається до 650-700 мм на Прикарпатті та Закарпатті.

Територія Карпатського соціально-економічного району добре забезпечена водними ресурсами. Найбільші ріки - Дністер, Західний Буг, Прут і Тиса. У межах району є значні запаси мінеральних вод, зокрема в Прикарпатті та Закарпатті. Вони використовуються ще недостатньо.

Дуже різноманітний ґрунтовий покрив: гірські ділянки вкриті переважно бурими гірсько-лісовими фунтами в поєднанні з дерново-буроземними, гірсько-лучними та лучними. У Подільській частині переважають чорноземи опідзолені, світло-, темно-сірі та сірі опідзолені грунти.

У Передкарпатській частині переважають дерново-підзолисті грунти, на Закарпатській низовині домінують дернові опідзолені суглинкові грунти та оглеєні їх види з незначними домішками лучних, дернових, супіщаних та бурих гірсько-лісових з дерново-буроземними грунтами. У Чернівецькій області, у долині р. Прут поширені лучно-чорноземні та лучні грунти. Найстрокатіший ґрунтовий покрив у центральних і північних районах Львівської області. Там переважають світло - й темно-сірі опідзолені чорноземні фунти.

Карпатський соціально-економічний район добре забезпечений лісовими ресурсами - покрита лісом площа становить 60 %. Ліси дають сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно - оздоровче й природоохоронне значення. У них переважають дуб, фаб, бук. ялина.

Надра Карпатського соціально-економічного району багаті на корисні копалини. Найбільше значення мають паливні ресурси (нафта і газ, кам'яне і буре вугілля, торф і горючі сланці) та сировина для хімічної та будівельної промисловості.

У Передкарпатській нафтогазоносній області розробляється 37 нафтових і нафтогазоконденсатних родовищ. За час їх експлуатації видобуто близько 100 млн. т нафти. Найбільшими є Орів-Уличнянське й Долинське нафтові, Битків-Бабченське та Північно-Долинське нафтогазоконденсатні родовища.

У новій газоносній області - Закарпатському прогині, виявлено родовища газу, але запаси незнані.

У північній частині району розміщена частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну (промислові запаси - 650 млн. т). Глибина залягання вугільних пластів - від 300 до 900 м. Родовища бурого вугілля не розробляються через вичерпаність запасів (крім Ільницького у Закарпатті).

Найбільші поклади торфу у північній частині району, він використовується для місцевих потреб.

У районі близько 800 дрібних озокеритових промислів, озокеритова шахта є поблизу Борислава.

Металевими корисними копалинами район не забезпечений. У Рахівському масиві виявлено нікелеві та мідні руди. Перспективні площі для розвідки й подальшого видобутку ртуті відкрито в Закарпатті, в районі Торуні. Відомі також родовища магнію, свинцю, олова, цинку, міді, ртуті, вісмуту. На Закарпатті (Берегівське та Беганське родовища) виявлено свинцево-цинкові руди, а також запаси алунітів. Розпочато промислову розробку Мужіївського родовища золота.

Родовища самородної сірки (Новий Роздол, Яворів) повністю забезпечують потреби України. Сірконосні пласти потужністю до 25 м залягають на глибині 350-2000 м. Вміст у них сірки - до 45 %. Площа басейну 5 тис. км2. Експлуатуються Роздольське, Подорожнянське, Язівське та Немирівське родовища.

Нині розвідано 21 родовище калійних солей, найбільші за запасами Калуш-Голинське та Стебницьке родовища.

Серед магматичних та метаморфічних корисних копалин у районі поширені андезит, базальт, перліт, ліпарит, мармур, вулканічні туфи.

Особливо чільне місце в структурі природно-рекреаційного потенціалу Карпатського соціально - економічного району займають мінеральні води. В цьому відношенні це найперспективніший курортно-рекреаційний регіон України, що має найбільше лікувальних мінеральних вод.

В Карпатському районі нараховується близько 800 джерел і свердловин лікувальних вод, з них понад 500 - у Закарпатській області.

Господарський комплекс району характеризується складною та диверсифікованою структурою.

В районі значного розвитку набуло машинобудування, хімічна промисловість, рекреаційний комплекс, лісовиробничий, паливно-енергетичний комплекси, легка, харчова промисловість та сільське господарство.

Розвиваються вони на основі трудових і природних ресурсів.

До паливно-енергетичного комплексу Карпатського економічного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива та виробництво електроенергії (переважно на теплових електростанціях).

Традиційними на Прикарпатті є нафтова й газова галузі промисловості (20 % видобутку в країні). Видобуток нафти та газу в районі в останні роки має тенденцію до зниження, що пояснюється вичерпанням розвіданих ресурсів.

Нафтопереробка сконцентрована на підприємствах в Дрогобичі, Надвірній, Львові, Бориславі.

Провідною галуззю є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською, Добротвірською ДРЕС, Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ, Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС.

Машинобудівний комплекс району - це приладобудування, виробництво телевізійної техніки, електроламп, радіоелектронної і медичної апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він зорієнтований на висококваліфіковану робочу силу, наукову інфраструктуру Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода і розвивається в умовах високої технічної культури.

Виробництво точних машин, механізмів, приладів та інструментів сконцентровано в Львові, Чернівцях, Ужгороді, електротехнічне машинобудування - у Міжгір'ї, Львові, Коломиї, Ужгороді, Івано-Франківську, Береговому.

Радіоапаратуру, телевізійну, відео - та аудіоапаратуру, радіоприймачі, магнітофони, програвачі виробляють радіотехнічний заводи у Чернівцях, Львові, Івано-Франківську.

У районі відносно високий рівень розвитку транспортного машинобудування: виробництво автобусів (ЛАЗ), автомобілів спеціального призначення, мопедів (Львів).

Верстатобудування представлене в Рахові, Львові, Івано-Франківську.

Новою у районі, як і в Україні, є годинникова промисловість: настільні, наручні, кишенькові годинники та хронометри (Чернівці).

Хімічна промисловість представлена виробництвом хімзасобів для сільського господарства, зокрема калійних добрив (Калуш), сірки (Новий Розділ); миючих засобів (Снятинський район), барвників, фарб та ін. У Львові продукують парфумерні й косметичні вироби, фармацевтичні препарати.

Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість району здійснює заготівлю, механічну обробку й хімічну переробку деревини. До її складу входять галузі, котрі відрізняються одна від одної технологією виробництва і призначенням продукції, яка випускається, об'єднані однією сировиною. Лісозаготівля (здебільшого в Карпатському регіоні), визначає в цілому розвиток лісового комплексу району.

Великими центрами лісозаготівельної і деревообробної промисловості є Сколе, Радехів, Славське, Верхнє Синьо видне, Старий Самбір, Турка, Тересва, Красноїльськ, Ужгород, Воловець, Міжгір'я, Перечин, Усть - Чорна, Бурштин, Хуст, Берегомет, Солотвино, Болехів, Вигода, Коломия, Кути, Делятин, Ворохта,

Брошнів, Осмолода