Система раціонального природокористування, що формується, повинна характеризуватися чіткими принципами використання. Під принципами раціонального природокористування слід розуміти певні економічно обумовлені правила використання природних ресурсів.

У загальному вигляді принципи раціонального природокористування можуть бути сформульовані так:

1. Принцип „нульового рівня" споживання природних ресурсів.

Цей принцип використовується в багатьох економічно розвинених країнах для регулювання споживання первинних переробних ресурсів у державному масштабі. Називається він так через те, що за нульовий рівень береться обсяг первинних природних ресурсів, використаних підприємством за попередній рік, а на наступний - перевищення цього рівня споживання обмежується в державному масштабі чітко визначеним коефіцієнтом. Дотримання коефіцієнта обов'язкове, оскільки з порушника стягується штраф, який може перевищити прибутки підприємства.

2. Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалу регіону.

Дотримання цього принципу дозволить уникнути порушень природної рівноваги завдяки чітко визначеному збалансованому циклові використання та відновлення. Таке порушення законів функціонування природних систем відбувається у двох випадках:

а) за перевищення рівня антропогенного навантаження. Це виражається в надмірній концентрації виробництва;

б) за невідповідності спеціалізації виробництва специфіці природно-ресурсного потенціалу.

3. Принцип збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання.

Цей принцип випливає з найважливіших закономірностей взаємопов'язаності змін компонентів природи під впливом антропогенної діяльності.

4. Принцип збереження природообумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності.

Природний ресурс, що видобувається людиною з природних систем, пройшовши врешті-решт цикл „ресурс - виробництво - споживання”, знову повертається у вигляді відходів в екосистеми. Якщо це повернення наближається до природного кругообігу, воно не завдає шкоди природі, природна речовина поступово асимілюється. Сутність принципу зводиться до того, щоб циклічні процеси являли послідовний ряд стадій виробництва, пов'язаних між собою, чи комплексністю переробки сировини, чи постадійним її використанням.

5. Принцип погодження виробничого та природного ритмів.

Динаміка біосфери в часі має ритмічний характер. Принцип ритму - один із тих принципів, що властивий усьому Всесвітові.

Принцип погодження виробничого та природного ритмів випливає з того, що будь-яка екосистема та кожний її компонент підпорядковується своєму часовому ритмові.

6. Природні процеси, що перебігають у часі, визначаються факторами як короткочасними, так і тривалої дії. Звідси випливає необхідність їх урахування і в поточній, і в перспективній виробничій діяльності. Тому необхідним є дотримання такого принципу природокористування, як пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу відносно економічної ефективності поточного природокористування, а надто з огляду на те, що у сфері природокористування всі негативні екологічні наслідки господарської діяльності безповоротні.

Функціонування господарського комплексу об'єктивно вимагає вдосконалення системи природокористування, що зводиться до формування ефективного організаційно-економічного механізму природокористування.

Механізм природокористування - система конкретних важелів та організаційно-економічних засобів з управління, планування та економічного стимулювання, що спрямовані на забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів.

Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища містить цілу низку інструментів впливу на матеріальні інтереси підприємств та окремих працівників.

Лімітування природокористування - дієвий елемент механізму охорони навколишнього природного середовища, що зводиться до розробки певних нормативів використання та забруднення природного середовища.

Платність природокористування, що передбачає плату практично за всі природні ресурси, за забруднення навколишнього природного середовища, розташування в ньому відходів виробництва та за інші види впливів.

Одним з важливих важелів господарського механізму природокористування є фінансування, тобто надання грошових коштів на чітко визначені природоохоронні заходи. Важливим економічним важелем природокористування є правильне застосування матеріального стимулювання - забезпечення зацікавленості, вигідності для підприємства та його працівників природоохоронної діяльності.

Ресурсозбереження - це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних та допоміжних матеріалів. Основні стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких: комплексне використання мінерально-сировинних та паливних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючої техніки та технологій; широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини; стабілізація земельного фонду, відновлення родючості землі, рекультивація відпрацьованих кар'єрів тощо; ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення, збереження рекреаційних ресурсів при розміщені нових промислових об'єктів.

В цілому комплексний розвиток усіх напрямів ресурсозбереження дасть змогу сформувати нову ідеологію господарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних та вторинних ресурсів і маловідходному виробничому циклі.

Размещено на Allbest.ru