Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Основи ринкової економіки”

за темою “Економічна безпека підприємства в умовах трансформаційної економіки”

Зміст

1. Основи теорії безпеки та їх використання для аналізу безпеки підприємницької діяльності

2. Економічна безпека підприємства: сутність, джерела небезпеки та основні загрози в умовах трансформаційної економіки

3. Основні напрями забезпечення економічної безпеки господарюючих суб'єктів

Висновок

Література

економічна безпека підприємство

1. Основи теорії безпеки та їх використання для аналізу безпеки підприємницької діяльності

Проблеми забезпечення безпеки країни, економічної безпеки, безпеки на рівні регіону і підприємства (фірми) є складними, як і ті процеси, що проходять у сучасній Україні. Вони об'єктивно пов'язані із процесом формування нової економічної системи, реформою у політичній, соціальній та духовній сферах суспільства. Проблеми формування правової держави диктують необхідність переоснащення існуючих концепцій національної безпеки, економічної безпеки та безпеки підприємницької діяльності.

В умовах перехідної економіки суб'єкти підприємницької діяльності, що отримали шир. господарську самостійність відчули необхідність шукати принципово нові підходи до забезпечення власної економічної безпеки, що вимагає докорінної зміни всієї системи захисту економічних інтересів.

В процесі розвитку ринкових відносин, формування правової основи цивілізованого підприємництва, посилення недобросовісної конкуренції і криміналізації більшості сегментів національної економіки основний тягар даної проблеми ліг на підприємства (фірми), які у більшості випадків виявились не підготовленими до її вирішення.

Існує значна кількість критеріальних ознак виділення певних видів безпеки. Наприклад, залежно від проявів природних, технічних та соціальних деструктивних сил виділяють: геобіфізичну, технічну (технологічну) та соціальну безпеки.

За територіальним критерієм відрізняють: міжнародну, національну та регіональну безпеки.

Видами безпеки за змістом, залежно від сфер суспільного життя є: військова, політична, економічна, екологічна, інформаційна, культурна, демографічна, науково-практична, культова, тощо.

Ці та інші види безпеки тісно взаємопов'язані і переплетені, ось чому, забезпечення національної безпеки помилково обмежувати захист від впливу деструктивних соціальних сил, необхідно обов'язково враховувати і природні, етнічні, технічні та інші чинники.

Термін “безпека” вживається ще з ХІІ століття, його початкове значення полягало у спокійному стані духу людини, яка вважала себе захищеною від будь-якої загрози. На території сучасної України дане поняття використовувалось рідко. Термін “государственная безопасность” був вперше використаний у “Положении о мерах к охранению государственного порядка и общественного спокойствия” від 14 серпня 1881 р.

Категорію “національна безпека” започаткував у політичний лексикон Президент США Теодор Рузвельт у 1904 р.

Для проникнення в сутність економічної безпеки підприємства (фірми) необхідно з'ясувати, що розуміють під безпекою.

В сучасній науковій літературі важко знайти однозначне розуміння сутності безпеки. Як правило, в існуючих визначеннях відображені об'єкти безпеки, а також те, що вони мають бути захищені від внутрішніх і зовнішніх загроз. Разом з тим, не визначені ступінь захищеності та не конкретизовано її стан.

Безпека підприємництва - це такий стан об'єкта, коли йому не загрожує небезпека, зберігається його незалежність, надійність, цілісність є захищеність від небезпеки або існуючих загроз. Іншими словами, безпека об'єкта засвідчує про те, що він в змозі вирішувати поставлені завдання, а у випадку виникнення різного роду непередбачених обставин, небезпек, загроз у змозі від них захиститись або відновити свою дієздатність. Таке розуміння безпеки може служити методологічною основою для теоретичного обгрунтування як економічної безпеки держави, регіону, так і окремо взятого підприємства.

Відомо, що безпека, надійність будь-якої системи визначається надійність найбільш слабкого елемента системи безпеки. А тому, методологічно важливим є чіткої уяви про саму систему, а також про інструментарій, який би дозволив визначити стан елементів системи та виявити із них найбільш слабкі і вразливі.

В останні роки в економічній літературі досить часто розглядаються проблеми економічної безпеки, але нажаль однобоко та за певним шаблоном.

На нашу думку, економічна безпека держави має бути представлена як цілісна, єдина і чітко зорієнтована система. Такий підхід дозволить сформувати і побудувати систему економічної безпеки держави, а також послужити методологічною основою для дослідження економічних систем регіону, галузі, підприємства (фірми), домашнього господарства.

При розгляді системи економічної безпеки необхідно опиратись на найважливіші теоретичні положення загальної теорії систем. Система має свої якісні характеристики, а саме: тісний діалектичний зв'язок між великою кількістю елементів, внутрішня цілісність, відносна обмеженість від інших систем, наявність таких елементів, які дозволяють отримати нову системну якість, яку прийнято називати емереджментними властивостями.

Організуючим чинником системи економічної безпеки, дозволяючим визначити склади її елементів є участь кожного із них у формуванні кінцевого результату. Ось чому, визначення складових елементів системи економічної безпеки ми зобов'язані чітко визначити кінцеву мету забезпечення економічної безпеки. Економічна безпека держави вважається гарантованою, якщо її економічна система знаходиться у такому стані, коли вона розвивається у стабільному розширеному масштабі, здібна забезпечувати реальні економічні потреби суспільства на рівні не нижче критичного, економічну незалежність держави, протистояти існуючим та виникаючим загрозам.

Для досягнення такої масштабної мети в систему економічної безпеки мають входити: об'єкт безпеки, суб'єкти безпеки, механізм забезпечення безпеки і практичні дії по забезпеченню безпеки.

Об'єкт - це те, на що направлені дії суб'єкта по забезпеченню його безпеки (економічна система держави, галузь економіки, економіка регіону, вільна економічна зона, підприємство (фірма) будь-якої організаційно-правової форми, домашнє господарство, людина.

Суб'єкти безпеки - це міністерства, комітети, служби, департаменти, окремі особи (співробітники служб безпеки, оперативні працівники, приватні детективи, тощо), які забезпечують безпеку об'єкта, на основі реальних практичних дій при введенні в дію механізму забезпечення безпеки.

Надзвичайно важливим елементом системи безпеки є механізм забезпечення економічної безпеки. Він являє собою теоретичне обгрунтування послідовності започаткованих заходів по забезпеченню економічної безпеки. Це своєрідний умовний образ, схема динаміки забезпечення економічної безпеки, яка включає декілька логічно-послідовних елементів.

Формування механізму забезпечення економічної безпеки є надзвичайно складною справою. Розпочинається вона із необхідності визначення потреби у забезпеченні економічної безпеки.

Потреба забезпечення економічної безпеки формується під впливом ряду чинників: об'єктивних і суб'єктивних, прогнозованих і непрогнозованих, внутрішніх і зовнішніх, тощо.

У певному співвідношенні між собою вони можуть виступати як деструктивні чинники та суттєво впливати на економічну безпеку.

Сучасна наука виділяє декілька ступенів деструктивного впливу:

поява зони ризику - вірогідність виникнення обставин, здібних сформувати небезпеку;

виклик - провокаційні дії або засіб тиску;

небезпека - реальна можливість принести збитки;

загроза - намір принести збитки.

Основою організації, планування та реалізації практичних заходів всієї системи забезпечення економічної безпеки є аналіз концепції загрози, оцінка реальних і потенціальних, внутрішніх і зовнішніх небезпек та загроз, кризових явищ та інших чинників.

Однією із важливих умов переходу до аналізу є класифікація та ранжування загроз по їх характеру і ступені тієї небезпеки, яку вони представляють. При такій класифікації загроз можуть використовуватись різноманітні ознаки.

Реальний стан економічної безпеки держави можна оцінити через систему показників. В свою чергу всі показники економічної безпеки слід розділити на внутрішні та зовнішні. За масштабами об'єкта безпеки визначеного об'єкта безпеки виділяють наступні показники:

макроекономічні - показники, що виражають стан економіки країни в цілому;

мезоекономічні - показники, що характеризують регіон або галузь;

мікроекономічні - показники, що визначають стан фірми, підприємства, закладу, а також сім'ї та людини.

За ступенем суспільного значення їх розділяють на загальні, базові, та окремі.

У науковій літературі приводиться велика кількість показників стану економічної безпеки держави. На наш погляд і переконання до найбільш суттєвих слід віднести:

рівень і якість життя населення, які можна оцінити за параметрами ООН: середня заробітна плата, виробництво ВВП на душу населення, індекс споживчих цін, рівень безробіття, рівень споживання продуктів харчування на душу населення, забезпечення житлом, стан системи охорони здоров'я, рівень освіти, індекс диференціації прибутків, термін життя, а також “сукупний індекс розвитку людського потенціалу”, запропонований ООН в кінці 90-х років ХХ століття;

темпи росту (динаміка) ВВП і ВНП;

темпи росту виробництва продукції основних галузей економіки, а також найважливіших стратегічних видів продукції;

конкурентоздібність товарів і послуг;

дефіцит (стан) Державного бюджету;

державний (внутрішній і зовнішній) борг;

стан податкової системи;

рівень продуктивності праці і ефективність виробництва;

масштаб “тіньової економіки”;

забезпечення країни економічними ресурсами;

рівень витрат на науку, підготовку кадрів і багато інших.

До фактів, що свідчать про критичний стан економічної безпеки України в кінці 90-х років минулого століття відносяться:

падіння виробництва в основних галузях народного господарства;

порушення виробничих зв'язків;

неплатежі пов'язані з неоплатою державних замовлень;

затримка виплат пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери на декілька місяців, а то і років;

монопольне ціноутворення на продукцію природних монополій;

безробіття і розгул бандитизму;

демонітаризація економіки та натуралізація обміну (бартер);

відсутність суттєвих інвестицій в основний капітал.

Аналогічна доля спіткала і інші країни СНД.

Розгляд та уточнення теоретичних основ економічної безпеки держави переконливо свідчать про те, що вона залежить від великої кількості чинників. В такій ситуації є можливим залишитись в стані держави без особистого незалежного економічного майбутнього, а тому необхідно організувати цілеспрямовану роботу по виходу із економічної та політичної кризи, сформувати систему запобігання (попередження) реальним загрозам, постійно діючої і результативної боротьби з кримінальними елементами в економіці. У зв'язку з цим, принципово важливо розуміння сутності економічної безпеки в цілому та економічної безпеки підприємства (фірми) конкретно.

2. Економічна безпека підприємства: сутність, джерела небезпеки та основні загрози в умовах трансформаційної економіки

Економічна система держави, як матеріальна основа національної безпеки, формується із сотен тисяч господарюючих суб'єктів. Тому загальний результат, повноцінне та ефективне вирішення завдань, які стоять перед економікою держави, в значній мірі залежать від результативності діяльності її господарюючих суб'єктів.

В умовах ринкової економіки виробничі одиниці, що існують в різноманітних організаційно-правових формах, організують свою діяльність в умовах невизначеності та непрогнозованості. Крім того, на розвиток підприємництва впливають такі чинники, як нестабільна політична і соціально-економічна ситуація в країні, недосконалість та надто часті суттєві зміни комерційного законодавства, корупція, криміналізація економічного життя, тощо. Все це та інше різко загострило проблему забезпечення економічної безпеки підприємства.

Розробка теорії економічної безпеки підприємництва також знаходиться лише на початковій стадії. В сучасні українські наукові літературі, спеціально присвячений аналізу теорії безпеки, розкриттю сутності теорії економічної безпеки підприємництва, його складових, індикаторів, зустрічається досить рідко, а визначення залишаються неповними. Часто забезпечення економічної безпеки бізнесу зводиться до протистояння, захисту від різного роду економічних злочинів (крадіжки, недобросовісна конкуренція та промисловий шпіонаж, тощо). Зрозуміло, що ці та інші загрози дуже важливі і мають постійно аналізуватися та враховуватися, але зводити економічну безпеку підприємства лише до цього неможливо.

Економічна безпека підприємства - це такий стан господарюючого суб'єкта, при якому він при найбільш ефективному використанні корпоративних ресурсів, домагається запобігати, послабити і захистити від існуючих загроз чи інших непередбачених обставин і в цілому забезпечує досягнення цілей бізнесу в умовах конкуренції і господарського ризику. За таким визначенням, корпоративні ресурси підприємства (земля, капітал, кадровий потенціал, інформація, технологія, підприємницькі здібності менеджерів, інтелектуальна власність) використовуються не тільки і не стільки для запобігання небезпек і загроз, а перш за все для досягнення цілей бізнесу.

Виявлення, запобігання небезпек і загроз, використання корпоративних ресурсів в непередбачені ситуації для недопущення суттєвих збитків, прийняття ризикових рішень, боротьба з конкурентами - це шлях для досягнення стратегічних цілей підприємницької діяльності, забезпечення стійкого інтенсивного розвитку підприємства, його економічної незалежності.

В умовах соціалістичної планової економіки, коли переважна кількість підприємств базувались на державні формі власності, держава жорсткими централізованими адміністративними засобами в основному регулювала економічні процеси. Такі явища, як промисловий шпіонаж, корупція, рекет, організована економічна злочинність, тіньова економіка мали місце, але у незначних масштабах, а тому держава досить ефективно боролась з названими негативними явищами силами таких відомств, як МВС, служби державної безпеки, пр.ратури. Більше того, підприємства не боялись збанкрутувати, попасти в “боргову яму”, їм не потрібно було ризикувати, так як за їх “спиною” стояв власник - держава, яка простить борги, надасть субсидій за рахунок рентабельних підприємств, нав'яже споживачам неякісну продукцію, тощо. Це не ставило підприємство перед необхідністю приділяти так багато уваги, витрачати значні ресурси для забезпечення власної економічної безпеки.

В сучасні економічні ситуації виробничі одиниці України володіють повною економічної самостійністю. Вони самостійно визначають свою економічну політику, організовують виробництво та збут продукції, формують портфель замовлень, повністю відповідають за результати фінансово-господарської діяльності. Все це, безперечно актуалізує проблему забезпечення економічної безпеки бізнесу в сучасних умовах.

Цілком зрозуміло, що забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності вимагає того, щоб на підприємстві була створена власна система економічної безпеки. Перед тим, як перейти до розкриття системи безпеки підприємства, слід визначитися в деяких важливих методологічних аспектах.

По-перше, система безпеки підприємства не може бути шаблонною. Вона має бути унікальною на кожному підприємстві, адже вона залежить від рівня розвитку і структури виробничого потенціалу, ефективності його використання та направленості виробничої діяльності, якісного складу кадрів, виробничих зв'язків, конкурентного середовища, ризикованості виробництва, виробничої дисципліни, тощо.

По-друге, система безпеки підприємства є відносно самостійною.

По-третє, система безпеки підприємства є комплексною. Вона має забезпечити економічну, кадрову, інтелектуальну, науково-технічну, інформаційну, екологічну, пожежну, тощо. Це означає, що в її складі мають бути відповідні органи, сили та ресурси.

Формування системи безпеки і організація її успішного функціонування мають опиратись на методологічні основи теорії безпеки. В результаті цього мають бути визначені: ціль, завдання, функції та принципи системи безпеки підприємства.

Ціль системи безпеки - своєчасне виявлення і попередження як зовнішніх, так і внутрішніх небезпек і загроз, забезпечення захищеності підприємства та досягнення їм цілей бізнесу.

Досягнення поставленої цілі можливо на основі вирішення комплексу завдань:

виявлення реальних та прогнозування потенційних небезпек і загроз;

пошук способів їх попередження, послаблення або ліквідація наслідків їх впливу;

пошук сил і ресурсів, необхідних для забезпечення безпеки підприємства;

організація взаємодії з правоохоронними і контрольними органами для попередження та припинення правопорушень, направлених проти інтересів підприємства;

формування власної адекватної загрозам служби безпеки підприємства та інші.

Система безпеки підприємства має виконувати ряд функцій, а саме: прогнозування, виявлення, попередження, послаблення небезпек та загроз; забезпечення захищеності діяльності підприємства і його персоналу, формування необхідного конкурентного середовища, збереження його майна, ліквідація наслідків нанесених збитків, тощо.

Система безпеки підприємства будується на визначених принципах. Назвемо лише ті, що мають найбільше значення: комплексність, своєчасність, непреривність, законність, економність, взаємодія, компетентність, та інші.

Наступив час дати визначення системи безпеки підприємства.

Система безпеки підприємства являє собою органічну цілісність взаємозв'язаних елементів, забезпечуючих безпеку підприємства та досягнення їм цілей бізнесу.

Складовими елементами такої системи є об'єкт і суб'єкт безпеки, механізм безпеки, а також стратегічні дії по забезпеченню безпеки.

Коротко про елементи системи безпеки підприємства.

Об'єктом безпеки виступає все те, на що направлені зусилля по забезпеченню безпеки (види діяльності підприємства, економічні ресурси, акціонери, партнери, тощо).

Суб'єктами безпеки підприємства являються ті особи, підрозділи, служби, установи, які безпосередньо займаються забезпеченням безпеки бізнесу.

Механізм забезпечення безпеки являє собою сукупність законодавчих актів, правових норм, мотивів і стимулів, методів, сил і засобів з допомогою яких суб'єкт впливає на об'єкт для досягнення цілі безпеки та вирішення поставлених завдань.

Система безпеки підприємства вирішить поставлені перед нею завдання лише тоді, коли вона буде постійно діяти.

Як свідчить досвід, малий бізнес користується послугами зовнішніх спеціалізованих приватних організацій: консалтингових, інформаційних, охоронних, тощо.

Середні підприємства можуть використовувати комбіновану систему безпеки. З одного боку, у випадку необхідності, отримують послуги від зовнішніх організацій, а з іншого - активно опираються на можливості своїх служб та підрозділів (юридичного та фінансового відділів, служб маркетингу, охорони, кадрів, діловодства, економічного аналізу, тощо.) Для координації та забезпечення високої ефективності діяльності служб і підрозділів по захисту економічних інтересів фірми може створюватися спеціальний орган або призначається один із керівників, відповідальний за економічну безпеку.

Для великого підприємства характерно формування власної служби безпеки, яка може включати самі різноманітні відділи, групи, підрозділи (охорони, режиму, по роботі з кадрами, інженерно-технічного захисту, розвідки та контррозвідки, оперативного реагування, пожежної безпеки, тощо). Їх діяльність координує один із керівників підприємства. Для підготовки пропозицій та виконання консультативних функцій може створюватись Рада по безпеці.

Вже наголошувалось, одного із найважливіших характерних рис підприємництва є комерційний ризик.

Підприємець, приймаючи господарське рішення, діє на свій власний страх і ризик і не завжди його фірма в змозі витримати жорсткі випробування конкуренції і тими деструктивними обставинами, в яких буває бізнес. Все це ставить підприємця в умови, коли він зобов'язаний заздалегідь враховувати джерела і чинники комерційного ризику, небезпеки і загроз економічної безпеки підприємницької діяльності.

Джерела небезпеки - це умови і чинники, які несуть в собі ворожі наміри і мають деструктивну природу.

Під чинником ризику в бізнесі розуміють причину, рушійну силу, здібність породити небезпеку або привести до збитків. По своєму генезису вони мають природне, техногенне і соціальне походження.

В науковій літературі чинники ризику, небезпеки та загроз класифікують за наступними ознаками:

а) джерело виникнення: об'єктивні і суб'єктивні;

б) прогнозованість: передбачені і непередбачувані;

в) можливість запобігання: форс-можорні і не форс-можорні;

г) вірогідність прояву: явні, видимі і латентні;

д) по об'єкту впливу: майнові, персоналу, техніці, ділові репутації, технології, інформації, тощо;

ж) за природою походження: економічні, політичні, техногенні, кримінальні, правові, екологічні, конкурентні, контрагентські, тощо;

з) по сфері виникнення: внутрішні і зовнішні.

Виявлення і ідентифікація чинників ризику, небезпек і загроз - одне із найбільш важливих завдань забезпечення економічної безпеки. Більше того, деструктивні чинники, що породжують ризик, об'єктивні, а тому господарські рішення мають прийматися на основі детального аналізу, вивчення можливих наслідків, а також прийняття дій по послабленню нанесення збитків та вибору прийнятного для конкретного господарюючого суб'єкта рівня ризику.

Зрозуміло що управління комерційним ризиком є одним із найважливіших елементів забезпечення економічної незалежності підприємства, формування умов для досягнення цілей бізнесу. В умовах сучасної України, коли загрозу суспільству представляє криміналізація господарського життя, забезпечення безпеки бізнесу залежить від того, коли підприємство різними методами зможе протистояти недобросовісній конкуренції, рекету, промисловому шпіонажу, тощо.

Система безпеки підприємства вирішить поставлені перед нею завдання лише тоді, якщо вона буде діяти.

Розглянувши сутність економічної безпеки підприємства можна зробити висновок, що вона має на основі ефективного використання корпоративних ресурсів сформувати умови для досягнення цілей бізнесу, своєчасно виявити та максимально послабити вплив різного роду небезпек і загроз в умовах конкуренції та підприємницького ризику.

3. Основні напрями забезпечення економічної безпеки господарюючих суб'єктів

Економічна безпека підприємства, бізнесу, їх незалежність і не допущення скочування в зону критичного ризику можуть бути забезпечені, якщо будуть визначені найважливіші стратегічні напрямки забезпечення економічної безпеки, побудована чітка логічна схема своєчасного виявлення і ліквідації небезпек і загроз, зменшення наслідків господарського ризику. Розгляду цих проблем і присвячується третій параграф.

Для формування надійної системи безпеки підприємства необхідно провести комплекс підготовчих заходів. Від цієї роботи залежить те, які рішення будуть прийняті у цій сфері, яким чином будуть сформовані органи безпеки, які для вирішення цих та інших завдань будуть виділені матеріальні, людські та фінансові ресурси, а як результат - ефективність забезпечення безпеки бізнесу.

На основі одержаного великого масиву інформації розробляється концепція економічної безпеки підприємства.

Концепція - це принципова позиція, задум, система поглядів, вимог і умов організації безпеки на різних етапах і рівнях виробничої діяльності, логічна схема функціонування системи безпеки підприємства. Концепція безпеки підприємства - це офіційно затверджений документ.

На нашу думку, концепція економічної безпеки підприємства може включати 7 блоків.

І. Розкриття проблемної ситуації в сфері безпеки підприємства.

1.Аналіз стану природного середовища.

2. Аналіз стану підприємства, його ресурсний потенціал, надійність кадрів, захищеність об'єктів безпеки.

3. Виявлення потенційних і реальних небезпек і загроз, їх ранжування за ступенем значення або небезпеки за часом прояву чи величини можливого нанесення збитків.

4. Визначення причин і чинників зародження небезпек і загроз.

5. Прогнозування можливих негативних наслідків окремих небезпек і загроз, розрахунки можливих втрат.

6. Формування проблемної ситуації.

ІІ. Визначення цільового алгоритму забезпечення безпеки.

Формування політики і стратегії безпеки.

Визначення цілі безпеки.

Постановка завдань, які сприяють досягненню цілі і реалізації сформульованої політики та вибраного типу стратегії.

ІІІ. Формування системи економічної безпеки підприємства.

Формулювання функцій системи безпеки підприємства і вибір тих принципів, на яких вона будується.

Визначення об'єктів безпеки і аналіз стану їх захищеності.

Визначення (формування ) органів забезпечення безпеки.

Формування організаційної структури управління системою безпеки підприємства.

ІV. Відпрацювання методологічного інструментаря оцінки стану економічної безпеки підприємства.

Визначення основних критеріїв і показників стану економічної безпеки.

Вибір методів оцінки стану економічної безпеки підприємства.

Формування системи методів оцінки комерційного ризику.

V. Розрахунок сил і засобів, необхідних для забезпечення безпеки.

Розрахунок необхідної кількості матеріально-технічних, енергетичних, інформаційних та інших ресурсів, засобів захисту і охорони об'єктів безпеки.

Визначення необхідної кількості людських ресурсів і витрат на їх утримання та стимулювання праці.

Розрахунок фінансових витрат, необхідних для забезпечення безпеки підприємства.

Аналіз необхідних витрат з можливими збитками від впливу деструктивних чинників.

VI. Розробка заходів по реалізації основних положень концепції безпеки підприємства.

Визначення умов, необхідних і достатніх для реалізації концепції.

Пошук джерел ресурсного забезпечення концепції.

Фінансування заходів по реалізації концепції.

Розробка стратегічного плану або програми, а також планів роботи структурних підрозділів служби безпеки по вирішенню завдань, визначених концепцією.

Підготовка професійних кадрів для служби безпеки, а також підготовка співробітників фірми з питань дотримання правил безпеки, дій в надзвичайних умовах, правилам роботи з грифованими документами, пропускного режиму, дотримання комерційної таємниці, тощо.

Формування визначеного типу служби безпеки і організація управління нею.

Установка технічних засобів захисту.

Контроль за ефективністю виконання основних положень концепції.

Розвиток системи безпеки підприємства, постійна адаптація її до змін у навколишньому середовищі, удосконалення форм і методів її роботи.

VII. Висновки про необхідність розробки і реалізації концепції економічної безпеки підприємства і ефективності її використання.

Відповідність концепції, сформульованих в ній цілей і завдань, сформованої системи безпеки реальним і потенційним загрозам і небезпекам.

Ступінь відповідності виділених ресурсів для реалізації концепції.

Здібність служби безпеки вирішити поставлені перед нею завдання.

Ефективність (економічна, екологічна, виробничо-технічна та інша) реалізації концепції економічної безпеки підприємства.

Найважливішими стратегічними напрямками забезпечення економічної безпеки підприємства визначають наступні:

виявлення;

попередження;

нейтралізація;

припинення;

локалізація;

опір небезпекам і загрозам;

відшкодування збитків;

відновлення об'єктів безпеки, тощо.

Для реалізації кожного напряму безпеки для кожного об'єкта безпеки (персоналу, інформації, матеріальних цінностей, продукції та ін.) має бути розроблена концептуальна модель (алгоритм) безпеки. Така модель може мати як загальні елементи, так і свою специфіку, що витікає із особливостей рис об'єкта безпеки. Вибрана (сформульована) модель дозволяє розглянути (проаналізувати) проблему в комплексі та взаємозв'язку об'єкта загрози чи посягань, самі загрози, а також засобів і способів забезпечення безпеки. Зрозуміло, що в кожній фірмі може бути свій підхід, свої загрози і їх джерела, свої засоби забезпечення безпеки.

Таким чином, забезпечення економічної безпеки підприємства являє собою складну систему чисельних напрямів, методів і способів, які в залежності від стану підприємства, оточуючого середовища та інших чинників визначаються конкретно на кожному підприємстві (фірмі). В той же час, слід виділяти основні стратегічні напрями, які відпрацьовуються і реалізуються на кожному підприємстві. Такі напрями необхідно і можливо згрупувати та показати в логічній послідовності по етапам.

На оціночно-підготовчому етапі здійснюється аналіз стану підприємства і оточуючого його середовища з точки зору захищеності господарської діяльності.

На розрахунково-плановому етапі розробляється концепція забезпечення безпеки і система-план по її реалізації.

На організаційному етапі формується алгоритм виявлення і попередження загроз об'єктам безпеки та визначаються способи забезпечення їх безпеки.

На практичному етапі відбувається реалізація планів, розроблених моделей та досягнення мети бізнесу.

Сучасний бізнес неможливо уявити без комп'ютерної техніки, де мають місце джерела утрат інформації. Комп'ютерній безпеці планується присвятити самостійну роботу.

Висновок

Проблеми формування правової держави диктують необхідність переоснащення існуючих концепцій національної безпеки, економічної безпеки та безпеки підприємницької діяльності.

В умовах перехідної економіки суб'єкти підприємницької діяльності, що отримали господарську самостійність відчули необхідність шукати принципово нові підходи до забезпечення власної економічної безпеки, що вимагає докорінної зміни всієї системи захисту економічних інтересів.

Безпека підприємництва - це такий стан об'єкта, коли йому не загрожує небезпека, зберігається його незалежність, надійність, цілісність є захищеність від небезпеки або існуючих загроз. Іншими словами, безпека об'єкта засвідчує про те, що він в змозі вирішувати поставлені завдання, а у випадку виникнення різного роду непередбачених обставин, небезпек, загроз у змозі від них захиститись або відновити свою дієздатність. Таке розуміння безпеки може служити методологічною основою для теоретичного обгрунтування як економічної безпеки держави, регіону, так і окремо взятого підприємства.

Література:

Закон України “Про економічну самостійність України” //ВВРУ. - 1990. -№ 34.

Закон України “Про підприємництво в Україні” // ВВРУ. - 1991. - № 149.

Закон України “Про систему оподаткування” // Урядовий кур'єр. - 1997. - 20 березня.

Аналітична доповідь “Проблеми економічної безпеки України” - К.: ЦЕПД, 1997.

Барановський О.І. Фінансова безпека. - К.: Фенікс, 1999.

Грунин О.А., Грунин С.О. Экономическая безопасность предриятия (вопросы теории и методологии). Учебное пособие - М.: СПб, - 2001.

Экономическая безопасность Российской Федерации. Учебник для ВУЗов / Под общей ред. С.В. Степашина. - М.: СПб, 2001.

Виявлення правопорушень у сфері оподаткування. Навч. посіб. - К.: Фенікс, 1999.

Размещено на Allbest.ru