Фінансово-господарська діяльність підприємства

1. ОБЧИСЛЕННЯ ЦІНИ НА ЗАПАСИ, РОБОТИ, ПОСЛУГИ

Ціна - це складна економічна категорія, в якій фокусуються практично всі основні економічні відношення в суспільстві. Перед усім це відноситься до виробництва та реалізації продукції, формуванню її вартості, а також до створення, розподілу і використанню грошових коштів. Ціна опосередковує всі товарно-грошові відносини.

Ціни в сільському господарстві мають велике значення для системи ціноутворення загалом. Вони є вихідними для системи цін на споживчі товари, що виробляються із сільськогосподарської сировини. За цими цінами сільськогосподарська продукція реалізується колективними господарствами, фермерськими господарствами, приватним сектором державі, переробним підприємствам усіх форм власності, у торговельну мережу та безпосередньо споживачам. Такі ціни впливають на кінцеві роздрібні ціни, темпи розвитку сільського господарства, промисловості, рівень оплати працівників галузі.

Знаннями про товари та ціни конкурентів фірма здатна скористатися в якості стартового відліку для потреб особистого ціноутворення. Якщо її товар аналогічний товарам основного конкурента, вона вимушена буде встановити ціну, близьку до ціни товару даного конкурента. В іншому випадку вона може втратити збут. Якщо товар нижчий за якістю, фірма не зможе запросити за нього ціну таку ж, як у конкурента. Запросити більше, ніж конкурент, фірма здатна тоді, коли її товар вищий за якістю. Фактично, фірма користується ціною для показу позицій своєї пропозиції відносно пропозицій конкурентів.

Встановлюючи ціну, компанія повинна також враховувати і інші зовнішні фактори маркетингового середовища. Економічні умови здатні мати відчутній вплив на стратегію ціноутворення компанії. Економічні фактори, такі як ріст і спад виробництва, інфляція, ставки відсотку, впливають на формування ціни, оскільки цей вплив поширюється як на витрати виробництва, так і на відношення покупця до ціни та цінності товару. Компанія повинна також проаналізувати, як її ціни вплинуть на інших гравців маркетингового середовища. Як торгівельні посередники відреагують на ту чи іншу ціну? Компанія повинна встановлювати ціну таким чином, щоб посередники мали можливість отримати належний їм прибуток, були зацікавлені у співпраці та сприянню ефективному збуту.

Для визначення ціни на продукцію в ТОВ беруться поточні або усереднені ринкові ціни. За відсутності таких цін використовують ціни на аналогічну продукцію. При цьому найчастіше використовуються поточні ринкові ціни. Усереднені ринкові ціни застосовуються тоді, коли підприємство не вважають за доцільне витрачати час та кошти на збір поточної цінової інформації.

На придбання та продаж цінностей складаються договори постачання. В них зазначаються назва постачальника та покупця, їх повна юридична адреса, умови постачання, найменування ТМЦ, умови оплати, термін оплати, загальна сума договору, форс-мажорні обставини. Підписують договори керівники підприємства.

За укладання договорів відповідає комерційний директор Фесюк Павло Дмитрович. Він також відповідає за встановлення цін реалізації.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Функціонування господарства супроводжується непереривним кругообігом засобів, здійснюваних у вигляді затрат ресурсів і отримання доходів їх розподіленням і використання. При цьому визначаються джерела засобів, направлених і форм фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, отримувачами продукції, державними органами (виплата податків), персоналом підприємства і т.п. Всі відносини складають зміст фінансово-господарської діяльності ТОВ «УкрАгроКом».

Аналітичне дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства дає змогу виявити, виміряти та узагальнити рівень впливу організації діяльності, техніко економічних і політичних факторів на кінцеві виробничо-господарські та фінансові результати діяльності ТОВ «УкрАгроКом».

Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність, вступає у відносини з різного роду підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами, також з фізичними особами іноземних країн відповідно з метою і предметом діяльності Товариства і діє в межах встановлених законом.

Метою діяльності Товариства є здійснення підприємницької діяльності, направленої на отримання прибутку, а також задоволення на основі одержаного прибутку соціально-економічних потреб Учасників і членів трудового колективу Товариства.

Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії членів трудового колективу вирішуються трудовим колективом за участю власників чи уповноваженого ними органу відповідно до законодавчих актів України. Товариство забезпечує для всіх працюючих в Товаристві безпечні та не шкідливі умови праці і несе відповідальність у встановленому законодавством порядку за шкоду, заподіяну їх здоров'ю та працездатності.

Предметом діяльності товариства є:

- Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство);

- Виробництво борошна, олії, круп, макаронних виробів, хліба та ін. ;

- Оптова торгівля зерном та кормами для тварин;

- Спеціалізована оптова торгівля іншими видами продовольчих товарів;

- Інші види оптової торгівлі;

- Надання автотранспортних послуг, послуг елеватора, послуг з оренди сільськогосподарської техніки та інвентарю;

Товариство веде облік результатів діяльності: оперативний; бухгалтерський; статистичний. Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладено на головного бухгалтера Товариства, компетенція його визначається чинним законодавством.

Асоційованими є підприємства, в яких керівництво ТОВ «УкрАгроКом» має суттєвий вплив через участь у рішеннях щодо фінансової та операційної політики об'єкту інвестування.

Результати, активи та зобов'язання асоційованих підприємств включено в фінансові звіти з використанням методу участі в капітал, який передбачає облік інвестицій за собівартістю, скоригованої на долю ТОВ «УкрАгроКом» в зміні чистих активів асоційованого підприємства після дати придбання. Будь-яке перевищення (нестача) собівартості придбання над (нижче) справедливої вартості чистих ідентифікованих активів асоційованого підприємства визнається як гудвіл (негативний гудвіл).

Фінансові інвестиції в асоційовані підприємства обліковуються за методом участі в капіталі і на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Статті доходів і витрат, пов'язаних з господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, розміщені в Звіті про фінансові результати відповідно класифікації діяльності підприємства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3. Цим Положенням визначені зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).

При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Положенням "Звіт про фінансові результати" встановлено економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до звіту Про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайної діяльності - від основної та іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об'єктивної оцінки діяльності підприємства.

Протягом року на рахунках класів 7 "Доходи і результати діяльності" та 9 "Витрати діяльності" відображаються і накопичуються відповідно доходи та витрати, що дає можливість складати проміжну звітність про фінансові результати (квартальну, піврічну). В кінці року рахунки доходів і витрат закриваються перенесенням сальдо з цих рахунків на рахунок 79 "Фінансові результати" . На рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображається виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючим підсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходу підприємства на дебеті рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартість і акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам за договорами про спільну діяльність, за договорами комісії і ін.

На рахунку 71 “Інший операційний дохід відображаються дохід від реалізації інших оборотних активів, іноземної валюти, дохід від операційної оренди активів, одержані штрафи, пені, неустойки та інші доходи.

На рахунку 74 "Інші доходи" відображаються доходи від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, від реалізації фінансових інвестицій, від реалізації майнових комплексів та інші.

На рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість готової продукції (робіт, послуг) або собівартість придбаних товарів, реалізованих у звітному періоді.

На рахунок 94 “Інші витрати операційної діяльності” відображаються витрати на дослідження і розробки, собівартість реалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, визнані штрафи, пені, неустойки та інші витрати операційної діяльності.

На рахунку 97 "Інші витрати" відображаються витрати від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (собівартість реалізованих основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, реалізованих майнових комплексів та інші.

З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов'язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації" і 79 "Фінансові результати".

Враховуючи, що підприємства звичайно здійснюють різні види основної діяльності (виробництво продукції, роботи, послуги, торгівля тощо), а для обліку фінансових результатів від основної діяльності на рахунку 79 "Фінансові результати" виділено один субрахунок, то в аналітичному обліку до субрахунку 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" необхідно виділити фінансові результати за видами основної діяльності аналогічно як це зроблено на рахунках 70 "Доходи від реалізації" і 90 "Собівартість реалізації". Без цього не можливий ефективний аналіз фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Сальдо рахунків 74 "Інші доходи" і 97 "Інші витрати" списуються в кінці року на субрахунок 793 "Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності". В такий спосіб визначається фінансовий результат від іншої звичайної діяльності.

Записи в синтетичному обліку протягом року за кредитом рахунків доходів та за дебетом рахунків витрат здійснюють в кореспонденції рахунків, вказаній до кожного рахунку в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Протягом року фінансовий результат від господарсько-фінансової діяльності підприємства - прибуток або збиток визначається оперативно без відображення на бухгалтерських рахунках тільки в Звіті про фінансові результати підприємства. Аналогічно визначається фінансовий результат від фінансових операцій та від надзвичайних подій.

Економічний зміст доходів і витрат, що обліковуються на окремих синтетичних рахунках і субрахунках розкривається за їх видами (статтями) в аналітичного обліку до цих рахунків.

Загальногосподарські та інші витрати до собівартості продукції не включаються і відображаються на окремих рахунках 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші операційні витрати" і списуються безпосередньо на дебет субрахунку 791 "Фінансовий результат від основної діяльності" в установленому порядку в кінці року.

На підприємстві до собівартості реалізованих товарів, що обліковуються на субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" за ПСБО 9 “Запаси” відносяться витрати на придбання товарів, на доставку їх та доведення до придатного для реалізації стану. На рахунках 92 "Адміністративні витрати" 93 "Витрати обігу" торговельні підприємства обліковують витрати обігу торгівлі.

Отже до фінансово-результатних рахунків відносяться також рахунки обліку доходів і витрат.

З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов'язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації" і 79 "Фінансові результати".

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:

701 "Дохід від реалізації готової продукції",

702 "Дохід від реалізації товарів",

703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

704 “Вирахування з доходу.(Додаток 41;42).

Таблиця № 1

Формування фінансових результатів в ТОВ «УкрАгроКом»

Назва операції	Дебет	Кредит
Розподілено загально вир. витрати на оз. пшеницю	230.Пш_оз	910.Ц
Пшениця оприбуткована на склад	270.Пш_оз	230.Пш_оз
Відображено оприбуткування молока з Ферми	270.Мол	231.1.МТФ
Відображена собівартість реалізації пшениці	901.Ц	270.Пш_оз
Відображена собівартість реалізації молока	901.Ц	270.Мол
Відображена благодійна допомога	977	270.Мол
Відображено ПДВ на продукцію власного виробництва	977	641.22
Відображена реалізація пшениці	361.1	701.1
Відображено податкові зобов'язання з реалізації пшениці	701.1	643
Списано дохід від реалізації пшениці на фін. результат	701.1	791
Списано собівартість пшениці на фінансовий результат	791	901.Ц
Списано адмін. витрати на на фін результат	791	920.Ц
Списано витрати на збут на фін результат	791	930.Ц
Списано сумнівні безнадійні борги на фін результат	791	944
Списані відсотки за кредит на фінансовий результат	792	951.1
Списано інші доходи від фінансової діяльності на фін. результат	719	791
Списано доходи від реалізації необ. активів на фін. результат	742	793
Списано витрати від не операційної курсової різниці	791	945
Списано витрати від знецінення запасів	791	946
Списано нестачі на фін. результат	791	947
Списано штрафи пені неустойки на фін результат	791	948
Списано витрати благодійної діяльності на фін результат	791	977
Списано на нерозподілений прибуток фін. результат	791	441
Списано результат фін. операцій нерозподілений прибуток	441	792
Виплачено дивіденди	443	671
Використано нерозподілений прибуток на збільшення ст. капіталу	441	401

4. ОРГАНІЗАЦІЯ СТРАХОВОЇ РОБОТИ

На ТОВ «УкрАгроКом» страхують такі види с/г культур: урожай озимих і ярих культур, технічних культур, овочеві, кормові, сади, теплиці. Урожай с/г культур у відкритому грунті вважається застрахованим на випадок його загибелі або пошкодження внаслідок таких причин: посухи, заморозку, вимерзання, град, злива, буря, повінь, сель, пожежа. Крім того страховими подіями вважається вимокання і випрівання урожаю спричинені такими стихійними лихами. Перелік страхових випадків урожаю у закритому ґрунті дещо інший, він не включає посуху, заморозок, вимерзання, але включає: ураган, припинення подання електроенергії, якщо внаслідок стихійного лиха або аварії була пошкоджена сама споруда, в якій вирощувався урожай. Страховими випадками для багаторічних насаджень є: мороз, сильні снігопади, повінь, буря, злива, град, землетрус, пожежа, посуха, повне знищення карантинними комахами.

При обов'язковому страхуванні страхуються тільки кількісні втрати урожаю, а при добровільному також і якісні втрати. І в добровільному і в обов'язковому страхуванні вартість урожаю с/г культур при страхуванні кількісних втрат визначається виходячи із середньої урожайності за останні 5 років з 1 га помноженої на ціну за одиницю продукції, що погоджена зі страховиком та на планову площу посівів. Вартість багаторічних насаджень визначається виходячи з їх балансової вартості, а вартість урожаю виходячи з загальноприйнятих засад.

Договір укладається за письмовою заявою страхувальника на 1 або декілька або всі види с/г культур. Закінчення строку дії договору пов'язується із біологічними особливостями культур і особливостями їх вирощування. Страхування закінчується після закінчення збирання урожаю. Договори укладаються не на повну страхову суму. Ліміт відповідальності страховика в обов'язковому страхуванні складає 50% від страхової суми (решта на ризик господарства), у добровільному не більше 70% від визначеної страхової суми. Страхова премія може бути сплачена одноразово або у 2-3 строки. При цьому перший платіж повинен становити не менше 25% загальної суми премії і бути сплаченим протягом 30 днів після підписання договору страхування. Строк останнього платежу залежить від того страхувалися усі культури чи тільки певні види. Якщо страхувалися всі, то не пізніше 30 серпня, а якщо окремі види - строку збирання їх урожаю встановленого агротехнічними нормами. Щодо багаторічних насаджень, останній платіж сплачується не пізніше 3-х місяців після першого платежу.

Страхові тарифи встановлюються за окремими групами або видами с/г культур: озимі зернові - 10-15%, ярі зернові - 12-18%, картопля, овочі - 18-25%, ягідник, хміль - 25-30%. Тарифи залежать від ступеня ризику і від того чи страхувалися всі культури чи проводиться вибіркове страхування.

Також, на ТОВ «УкрАгроКом» підлягають обов'язковому страхуванню транспортні засоби.

5. ПЛАНУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО - ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Фінансово-господарська діяльність підприємства будь-якої організаційно-правової форми і власності розпочинається з формування статутного фонду.

У бухгалтерському обліку прибуток (збиток) формується поступово протягом року залежно від доходів і витрат, отриманих підприємством від усіх видів діяльності:

- від основної операційної діяльності (від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, виробництво і продаж яких є визначальною метою створення підприємства та які забезпечують основну частку його доходу);

- іншої операційної діяльності (від реалізації оборотних активів підприємств (крім фінансових інвестицій), іноземної валюти, від оренди активів та інших операцій);

- фінансової діяльності (від операцій, які приводять до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства);

- інвестиційної діяльності (від операцій з необоротними активами, а також з тими фінансовими інвестиціями, які не є складовою еквівалентів грошових коштів);

- надзвичайної діяльності (від операцій або подій, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства і відбуваються рідко або нерегулярно).

При зіставленні доходів і витрат від указаних видів діяльності на підставі даних про господарські операції, проведені підприємством за звітний період, визначається кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

У разі перевищення доходів над витратами підприємство отримує прибуток; якщо витрати перевищують доходи звітного періоду - результатом діяльності підприємства буде збиток.

Отриманий прибуток збільшує власний капітал підприємства, збиток - зменшує їласний капітал (у балансі показується в дужках).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи;

- надзвичайні доходи.

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій Планом рахунків бухгалтерського обліку призначено рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності».

Фінансові результати - це прибутки або збитки, отримані від підприємницької діяльності юридичними або фізичними особами за певний звітний період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

Облік та узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій здійснюються на рахунку 79 «Фінансові результати». За кредитом рахунка 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат і сума нарахованого податку на прибуток.Сальдо рахунка 79 при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» доходи і витрати, що відповідають установленим критеріям, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку (або збитку) звітного періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону № 996 фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, достовірної і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів стосовно:

- придбання, продажу і володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінки якості управління;

- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- забезпеченості зобов'язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства;

- інших рішень.

Обов'язок складання фінансової звітності передбачено ст. 11 Закону № 996.

Фінансова звітність складається всіма суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами і надається таким користувачам:

- органам управління підприємства;

- рудовому колективу підприємства (на вимогу);

- власникам (засновникам) підприємства (на вимогу);

- органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

Сільськогосподарські підприємства здійснюють складання фінансової звітності за двома системами:

- за загальною системою

- за спрощеною системою

ТОВ «УкрАгроКом» складає фінансову звітність за загальною системою - згідно з таким переліком звітних форм:

1. Баланс (форма № 1) - відповідно до П(С)БО 2 «Баланс».

2. Звіт про фінансові результати (форма № 2) - відповідно до П(С)БО З «Звіт про фінансові результати».

3. Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) - відповідно до П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів».

4. Звіт про власний капітал (форма № 4) - відповідно до П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал».

5. Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5). Регламентуючий нормативний документ - наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000 р. № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності», П(С)БО 2, 3, 4, 5.

6. Додаток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6) - відповідно до П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами».

8. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ НОРМАТИВНИХ АКТІВ З МЕТОДОЛОГІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯМ І ЕФЕКТИВНИМ ВИКОРИСТАННЯМ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Підвищення загального рівня якості управлінських кадрів і професійної підготовки господарюючих суб'єктів стає актуальним на сучасному етапі господарювання. З метою більш ефективного управління створюється служба внутрішнього аудиту, яка дозволяє оперативно виявляти поточні проблеми. З розширенням повноважень і набуття досвіду господарювання власника, керівника підприємства все частіше на підприємствах зустрічаються відділи внутрішнього аудиту. Такий структурний підрозділ об'єднує у своєму складі досвідчених бухгалтерів, які згідно затвердженого керівником плану за погодженням з головним бухгалтером здійснюють наступний бухгалтерський контроль - внутрішній аудит - достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності чинному законодавству, встановленим нормативам і стандартам.

Потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю за станом обліку має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і оцінки персонал починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ. Внутрішній аудит стає одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і, особливо, акціонерних товариств. Серед усіх елементів управління (прогнозування, планування, регулювання, контроль, аналіз, стимулювання) саме контроль дає реальну оцінку стану підприємства. Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб, що виконують зазначену функцію контролю вимогам ринкових перетворень потребує удосконалення контрольної функції внутрішнього аудиту. Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена тим, що власник або керівник хоче знати реальний стан справ на підприємстві. Адміністрація підприємства розробляє політику і процедури роботи фірми, але персонал не завжди може зрозуміти їх або не завжди виконує їх вказівки з тих чи інших причин.

Завдання внутрішнього аудиту, необхідність його створення вирішуються власником на кожному підприємстві окремо. Діяльність такого структурного підрозділу регламентується внутрішнім нормативним актом - положенням, стандартом тощо. Основне завдання внутрішнього аудиту - забезпечити ефективність функціонування всіх підрозділів підприємства на всіх рівнях управління, а також захистити законні майнові інтереси підприємства та його власників. Крім того, внутрішній аудит може вирішувати й інші завдання:

- проведення перевірок виконання наказів і розпоряджень власника та керівництва підприємства;

- перевірка правильності складання та виконання умов договорів;

- перевірка стану бухгалтерського обліку та звітності, їх достовірності і законності, доцільності господарських операцій;

- перевірка наявності, стану, правильності оцінки майна, ефективності використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, дотримання діючого порядку встановлення та застосування цін, тарифів, розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності сплати платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

- проведення аналізу діяльності підприємства та його підрозділів з метою визначення шляхів підвищення ефективності господарювання;

- розробка проектів, експертних висновків та інших матеріалів, пов'язаних зі створенням нового і реорганізацією діючого підприємства тощо;

- проведення перевірок бухгалтерської звітності;

- розробка та надання керівництву пропозицій щодо удосконалення організації бухгалтерського обліку та розрахункової дисципліни, оптимізації програм розвитку, покращання структури виробництва, розширення видів діяльності, модернізації системи контролю;

- консультування керівників підрозділів, спеціалістів та працівників підприємства, власників з питань організації та управління, права, аналізу господарської діяльності та інших питань;

- організація підготовки до перевірок податковими та іншими органами зовнішнього контролю тощо;

- проведення наукових досліджень з організації та методології обліку, управління, фінансового контролю

До об'єктів внутрішнього аудиту відносяться: матеріальні, трудові та фінансові ресурси; джерела цих ресурсів; господарські процеси; економічні результати господарської діяльності; організаційні форми та методи управління тощо.

Тобто об'єктами внутрішнього аудиту можуть бути:

- організація та ведення бухгалтерського обліку;

- достовірність складання і надання звітності;

- стан використання і збереження майна;

- забезпеченість фірми власними коштами;

- фінансова стійкість підприємства;

- платоспроможність;

- система управління підприємством;

- якість роботи економічних і технічних служб;

- оподаткування і виконавча дисципліна;

- планування і стан внутрішньогосподарського контролю;

- нормування і стимулювання;

- організація і технологія виробництва;

- процеси господарської діяльності;

- проектно-кошторисна документація тощо.

Функції внутрішнього аудиту полягають у поліпшенні контролю всередині підприємства та виконанні захисної ролі, пов'язаної зі зберіганням активів, отриманням точної інформації про наявність майна власника.