Облік готової продукції та її реалізації
Поняття та класифікація готової продукції, значення і завдання обліку, порядок формування її первісної вартості. Звітність матеріально-відповідальних осіб про рух продукції та її реалізації. Синтетичний, аналітичний рух, дебет рахунку "Готова продукція".
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.11.2010 |
| Размер файла | 88,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зміст
Вступ
1. Поняття та класифікація готової продукції, значення і завдання її обліку
2. Огляд нормативно - правових актів та літературних джерел з проблеми дослідження
3. Характеристика фінансового господарської діяльності Черкаська філія СТОВ ім. Шевченка
4. Документальне оформлення руху готової продукції та її реалізації
5. Звітність матеріально - відповідальних осіб про рух готової продукції та її реалізації
6. Синтетичний і аналітичний рух готової продукції та її реалізації
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Вступ
В сучасних умовах господарювання успішна діяльність кожного суб'єкта господарювання полягає у підвищенні рівня економічної ефективності виробництва продукції.
Облік готової продукції є важливою темою для розгляду і її актуальність полягає в тому, що більшість підприємств виготовляють якусь продукцію, яка є об'єктом ведення обліку.
У економічно складний для України час держава повинна підтримувати виробників продукції, особливо, якщо підприємство виготовляє якусь нову продукцію, стимулювати підприємства до більшого розширення, надавати пільги і зменшити податковий тиск.
Мета курсової роботи полягає у з'ясуванні сутності готової продукції та порядку обліку її наявності та реалізації.
Завданнями курсової роботи є:
1. Поняття та класифікація готової продукції, значення і завдання її обліку.
2. Огляд нормативно - правових актів та літературних джерел з проблемами дослідження.
3. Характеристика фінансово господарської діяльності підприємства Черкаська філія СТОВ ім. Шевченка.
4. Документальне оформлення руху готової продукції.
5. Звітність матеріально відповідальних осіб про рух готової продукції.
Об'єктом дослідження є методика обліку наявності та руху готової продукції на підприємстві Черкаська філія СТОВ ім. Шевченка.
Предметом дослідження є сутність та значення готової продукції, її облік та документування.
Інформаційною базою для здійснення обліку і аналізу готової продукції та її реалізації підприємства стала звітність підприємства Черкаська філія СТОВ ім. Шевченка за 2007-2009 роки його діяльності.
При написанні курсової роботи використовувались наступні методи дослідження: табличний, графічний, метод середніх, абсолютних та відносних величин, балансований метод та метод дослідження показників у динаміці.
1. Поняття та класифікація готової продукції, значення і завдання її обліку
Готовою продукцією є виріб (або напівфабрикат), послуга, робота, що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві, відповідають затвердженим стандартам або умовам договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові - покупцеві згідно з діючим порядком прийняття продукції. Усі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво та формують вид виробничого запасу. Готова продукція може мати, а може не мати кількісні та якісні характеристики, але завжди продукція має вартісну характеристику [6, c. 214].
Продукція, яка не має кількісних характеристик, - робота, послуга (посередництво) або великогабаритні вироби - будинок, пароплав - безпосередньо передається з виробництва покупцеві (замовникові).
Класифікація готової продукції:
1. За формою:
- уречевлена (матеріальна);
- результати виконаних робіт;
- результати наданих послуг.
2. За ступенем готовності:
- готова продукція;
- напівфабрикати - продукти окремих технологічних фаз, якій повинні пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією;
- незавершене виробництво;
3. За технологічною складністю:
- проста;
- складна:
а) супутня - це продукція отримана в одному технологічному циклі одночасно з основною, за якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачеві;
б) побічна - це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну від супутньої продукції не потребує додаткових витрат [13, c. 374].
В бухгалтерському обліку готова продукція оцінюється, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси”, за первісною вартістю, але оскільки така вартість може бути визначена лише після збирання всіх витрат пов'язаних з виробництвом, то постає потреба у щоденному обліку наявності та руху готової продукції.
Первісна вартість визначається згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 „Витрати” (рис. 1.1.). Витрати на виробництво включають: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також змінні і розподілені постійні накладні витрати. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку [2, c. 330].
Рис.1. Порядок формування первісної вартості готової продукції [2, c. 330].
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати до собівартості готової продукції не включаються, а списуються на витрати звітного періоду.
2. Облік витрат на виробництво готової продукції
У залежності від виду готової продукції випуск її відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (вибір), то її буде передано на склад. Якщо продукція не здається на склад, а її передають покупцеві або вона не має натуральних параметрів (робота, або послуга), то факт її випуску відображається в бухгалтерському обліку.
Розрахунок (калькулювання) фактичної виробничої собівартості продукції. Калькулювання -- це визначення розміру витрат в грошовому виразі, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обчислюють собівартість придбаних матеріалів, виконаних робіт, готової продукції тощо.
Фактична собівартість продукції необхідна для визначення фактичних результатів діяльності господарства, ціноутворення, визначення ефективності технологічних та організаційних рішень, встановлення раціональності затрат тощо. При побудові обліку затрат за нормативним методом обов'язково обчислюють нормативну собівартість продукції. Собівартість продукції розраховується за калькуляційними елементами - статтями затрат. Статті затрат -- це галузевий аспект побудови обліку, на різних підприємствах вони можуть бути різними і залежать від потреб управління.
Якщо об'єкт калькуляції - собівартість продукції (виробу, послуги або роботи), то калькуляційними одиницями стосовно готової продукції можуть бути сукупна собівартість, тобто собівартість усієї продукції, яку випустило господарство, його виробничий підрозділ (цех, бригада, дільниця тощо); собівартість натуральної одиниці виміру -- кількісної (шт. тощо) або якісної (сухі речовини, вологість тощо). Ці одиниці виміру виступають послідовно у калькуляційному. Для того щоб обчислити собівартість окремого виду продукції, потрібно знати собівартість сукупної продукції. Неможливо визначити собівартість натуральної одиниці виміру, якщо попередньо не визначена собівартість окремого виду продукції. Вищенаведене підтверджує те, що калькулювання собівартості продукції -- це процес, який складається із трьох послідовних етапів.
Разом з тим слід мати на увазі, що калькуляційний процес не включає усієї складності калькуляцій в господарстві, оскільки крім основної продукції господарство повинне калькулювати також продукцію допоміжного виробництва, яка використовується основним виробництвом, а також калькулювати напівфабрикати, якщо вони випускаються для реалізації.
Собівартість продукції обчислюється за допомогою окремих способів, що залежать від наявності або відсутності тих чи інших факторів калькулювання. Основним вихідним елементом будь-якого виробництва є готова продукція. Разом з тим результатом виробничого процесу може також бути побічна продукція, можуть мати місце відходи виробництва, припущений брак.
3. Облік наявності та руху готової продукції на підприємстві
Для обліку наявності та руху готової продукції, що має кількісні характеристики та складується, планом рахунків передбачено рахунок 26 „Готова продукція”. Цей рахунок активний, балансовий, показує запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва. По дебету рахунка відображається надходження готової продукції з виробництва на склад за первісною вартістю, по кредиту - її відпуск. При списанні готової продукції з рахунка 26 „Готова продукція” сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 „Готова продукція” і дебетом відповідних рахунків [10, c.476].
Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду. Якщо готова продукція даного виробництва повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку 26 „Готова продукція” вона може не оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку 201 „Сировина і матеріали” або інших залежно від призначення цієї продукції.
В аналітичному обліку підприємства оцінюють готову продукцію за обліковими цінами, а саме - за плановою собівартістю, оптовими обліковими цінами. Надходження і відпуск готової продукції в синтетичному обліку відображаються за фактичною виробничою собівартістю. У зв'язку з цим підприємствам наприкінці звітного періоду необхідно розрахувати відхилення фактичної виробничої собівартості за обліковими цінами. Для відображення вартості готової продукції в облікових цінах і відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами рекомендовано до рахунку 26 „Готова продукція” відкрити два субрахунки:
261 „Готова продукція в облікових цінах”.
262 „Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін” [6, c. 216].
На рахунках бухгалтерського обліку надходження на склад готової продукції відображатиметься за дебетом рахунку 261 „Готова продукція” в облікових цінах і кредитом рахунку 23 „Виробництво” за фактичною виробничою собівартістю. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін стосовно продукції, що надійшла, відображатиметься записом за дебетом рахунку 261 „Готова продукція в облікових цінах” і кредитом рахунку 262 „Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін” при додатному результаті та зворотним записом - при від'ємному результаті.
Визначена розрахунковим шляхом фактична виробнича собівартість реалізованої готової продукції наприкінці місяця підлягає списанню з кредиту рахунка 901 „Собівартість реалізованої готової продукції” в дебет рахунка 79 „Фінансові результати”.
Кореспонденції бухгалтерських рахунків, що відображають рух готової продукції представлено в (табл. 1).
Таблиця 1
Бухгалтерські проведення за рахунком 26 „Готова продукція”
|
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі рахунки |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
1. |
Оприбутковано із основного виробництва на склад готову продукцію |
26 „Готова продукція” |
23„Виробництво” |
|
|
2. |
Відображено передачу на склад напівфабрикатів власного виробництва для подальшої реалізації |
26 „Готова продукція” |
25 „Напівфабрикати” |
|
|
3. |
Відображено суму надлишків продукції, виявлену при інвентаризації |
26 „Готова продукція” |
719 „Інші доходи від операційної діяльності” |
|
|
4. |
Відображено вартість продукції, повернутої до виробництва для доробки |
23 „Виробництво” |
26 „Готова продукція” |
|
|
5. |
Готова продукція призначена для власних потреб оприбуткована як матеріали |
20 „Виробничі запаси” |
26 „Готова продукція” |
|
|
6. |
Відображено вартість продукції, виданої зі складу підзвітній особі |
372 „Розрахунки з підзвітними особами” |
26 „Готова продукція” |
|
|
7. |
Відображено собівартість реалізованої готової продукції |
901 „Собівартість реалізованої готової продукції” |
26 „Готова продукція” |
|
|
8. |
Готова продукція використана для адміністративних потреб |
92 „Адміністративні витрати” |
26 „Готова продукція” |
Для обліку й узагальнення інформації по наявність та рух сільськогосподарської продукції використовується рахунок 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”. Продукція поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка виявляється в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції і на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року [5, c. 112].
За дебетом рахунку 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва” відображається надходження сільськогосподарської продукції, а за кредитом - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі. На цьому рахунку обліковують:
- продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу);
- продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах або для виробництва кормів у кормоцехах;
- продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій;
- насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень [10, c. 478].
Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції.
Заключним етапом роботи підприємства є реалізація (продаж) виробленої ними продукції, яка здійснюється відповідно до договорів про поставку. Від їх виконання залежать кінцеві результати діяльності колективу - прибуток і його розподіл, а відповідно, величина різних фондів. Саме це зумовлює значення обліку реалізації готової продукції.
Обліковими завданнями реалізації готової продукції є:
- визначення кількості та вартості відвантаженої продукції;
- розрахунок кількості і вартості відвантаженої продукції;
- облік на аналітичних та синтетичних рахунках відвантаженої та реалізованої продукції;
- віднесення на реалізовану продукцію витрат по її пакуванню, транспортуванню до місця призначення (невиробничі витрати);
- облік податку на додану вартість на реалізовану продукцію;
- облік надходження коштів від покупців;
- визначення та відображення на рахунках прибутків і збитків від реалізації продукції;
- контроль за виконанням договорів про постачання продукції [5, c. 97].
При вирішенні цих облікових завдань використовуються натуральні та грошові показники. Собівартість реалізованої продукції та прибуток (або збиток) визначається розрахунковим шляхом. Вирішуються облікові завдання процесу реалізації на бухгалтерських рахунках:
1. 26 „Готова продукція” - відпуск для реалізації покупцеві.
2. 28 „Товари” - відпуск продукції покупцеві.
3. 901 „Собівартість реалізованої готової продукції”.
4. 70 „Доходи від реалізації” - списання реалізованої продукції з рахунка відвантаження за фактичною собівартістю;
- відображення надходження грошових коштів за оптовою вартістю на реалізовану продукцію;
- визначення результатів реалізації (прибуток або збиток).
5. 64 „Розрахунки з бюджетом” - облік розрахунків з бюджетом.
6. 31 „Розрахунковий рахунок” - облік отримання грошових коштів за реалізовану продукцію.
7. 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” - списання результатів від реалізованої продукції [8, c. 67].
Готова продукція може зменшуватися за своїм обсягом:
- внаслідок переведення її із однієї облікової групи до іншої та списання її на витрати виробництва у якості виробничих запасів;
- в результаті реалізації як юридичним так і фізичним особам;
- за результатами проведених інвентаризацій і виявлених недостач готової продукції.
Накази-накладні, розрахункові та транспортні документи є основою для записів у відомість „Відвантаження, відпуск та реалізація продукції і матеріальних цінностей”. На основі розрахунку фактичної собівартості відвантаженої продукції списується сума з кредиту рахунка 26 „Готова продукція” в дебет рахунка 901 „Собівартість реалізованої готової продукції”. У подальшому сума, що належить за продану продукцію, записується такою бухгалтерською проводкою: дебет рахунка 31 „Розрахунковий рахунок”, кредит рахунка 70 „Доходи від реалізації” - на суму реалізованої продукції за місяць за ціною реалізації (оптовими цінами). Крім фактичної собівартості реалізованої продукції за дебетом рахунка 70 „Доходи від реалізації”, відображаються суми податків до бюджету у кореспонденції з кредитом рахунка 64 „Розрахунки з бюджетом”.
Вихід кожного виду готової продукції або напівфабрикатів з виробництва оформляється відповідною первинною документацією - частіше приймально-здавальними накладними.
У них зазначається:
- номер;
- дата;
- цех (відправник);
- склад (одержувач);
- найменування продукції;
- номенклатура продукції;
- одиниця вимірювання;
- кількість місць (направлено і фактично прийнято: брутто, тара, нетто);
- ціна [9, c. 123].
Також відображається час прийняття, стан тари, підписи осіб, того, хто здав, і того, хто прийняв готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії для обліку готової продукції. Крім накладних складають змінний звіт комірника у якому вказують, скільки і яких видів продукції прийнято від цеху, надходження від цеху за зміну, кількість реалізованої або переданої іншим цехам продукції.
На деяких підприємствах на кожний вид продукції складають виробничий акт, який використовують для складання нагромаджувальної відомості за місяць. Нагромаджувальна відомість потрібна для подальшого обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні. Також на підприємствах надходження готової продукції з виробництва на склад оформлюють змінною відомістю (зі зазначенням дати, коробок, ящиків поліетиленових, пляшок та підписів особи, що здала, і особи, що прийняла) і вимогою (типова форма № М - 1). Готову продукцію з виробництва на склад здають після прийняття відділом технічного контролю. Змінну відомість підписує начальник цеху, який здав продукцію, комірник, що прийняв її, а також представник відділу технічного контролю. Змінна відомість виписується у двох примірниках: один повертається цеху-здавальнику готової продукції, а другий - лишається на складі експедиції випуску готової продукції [13, c. 386].
Документи на готову продукція щодня надходять до бухгалтерії, яка веде кількісно-натуральний облік випуску продукції за її видами, сортами. Оцінка продукції за „твердими” обліковими цінами дає змогу вести постійний поточний облік незалежно від калькуляції фактичної собівартості. Такі ціни є основою ведення бухгалтерського обліку готової продукції на складах оперативно-бухгалтерським методом [1, c. 453].
Облік готової продукції у вартісному вираженні ведуть за місцем її зберігання із зазначенням матеріально відповідальних осіб. У системі бухгалтерського обліку продукція відображається за видами і сортами, а також за ознакою місцезнаходження, тобто: готова продукція на складах; товари відвантажені; товари, що перебувають на відповідальному зберіганні.
Отже, для управління готовою продукцією інформація повинна формуватися щодо стану запасів готової продукції на складі, своєчасності і правильності її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасного відвантаження, а також щодо виконання обов'язків за поставками продукції споживачам, тобто керівництво підприємства повинно бути забезпечене інформацією про наявність та рух готової продукції по місцям зберігання і матеріально відповідальної особи.
2. Огляд нормативно - правових актів та літературних джерел з проблеми дослідження
Для встановлення переліку нормативних документів, які астосовуються при аудиті готової продукції та її реалізації слід звернути увагу на такі з них:
1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. №334/94-ВР (із змінами і доповненнями)”.
2. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 27 червня 1995 р. №247/95 - ВР.
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. №250 “Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні”.
4. Наказ Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 р. №25 із змінами і доповненнями. “Про застосування Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності”.
5. “Порядок ведення платниками податку обліку приросту (спаду) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах у незавершеному виробництві та залишках готової продукції” затверджений Наказом ДПАУ від 12.08.97 р. №291.
6. “Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів” затверджені наказом Міністерства фінансів України від 04.08.97 р. №168
7. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97 р. №213/97-ВР (із змінами і доповненнями).
8. Інструкція “Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість”, затверджений наказом ГФПІУ від 10.02.93 р. №3.
9. Декрет КМУ “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) від 26.12.92 р. №14-92.
10. ЗаконУкраїни “Про податок на додану вартість” від 03.06.97 р. №168/97 - ВР (із змінами і доповненнями).
11. “Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку, звітності в Україні”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №246, із змінами та доповненнями .
12.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №318.
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318.
Також слід зазначити, що методичні рекомендації з формування собівартості продукції у промисловості, крім положень про віднесення витрат, за класифікаційними ознаками визначають:
- методи обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості прордукції;
- облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах, калькулювання продукції допоміжних підприємств і списання цієї продукції на виробництво основної продукції;
- облік незавершеного виробництва;
- витрати, що не входять до собівартості реалізованої продукції;
- порядок визначення ціни та рентабельності виробництва продукції.
Положення, визначені у Рекомендаціях, є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій визначає, на яких рахунках узагальнюється інформація про витрати.
3. Характеристика фінансового господарської діяльності Черкаська філія СТОВ ім. Шевченка
В розрізі даного питання було б доцільним провести аналіз по формам №1 «Баланс» та № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2007, 2008 та 2009 роки (Додатки В, Додаток Г, Додаток Д, Додаток В1, Додаток Г1, Додаток Д1) (табл. 2).
Таблиця 2
Показники фінансово-господарської діяльності Черкаської філії СТОВ ім. Шевченка
|
Показники |
2007р. |
2008р. |
2009р. |
Абсолютне відхилення (+;-) |
Відносне відхилення,% |
|||
|
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
|||||
|
1. Капітал |
||||||||
|
1. Капітал (станом на кінець періоду), тис. грн |
14590,3 |
14706,7 |
13514,0 |
-1076,3 |
-1192,7 |
92,62 |
91,89 |
|
|
1.1. Власний капітал |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
у тому числі власний оборотний капітал |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Нерозподілений прибуток або непокриті збитки |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
1.2.Позиковий капітал |
- |
82,4 |
103,7 |
- |
21,3 |
- |
125,85 |
|
|
у тому числі: поточні зобов'язання за розрахунками |
14577,1 |
14614,48 |
13392,6 |
-1184,5 |
-1221,88 |
91,87 |
91,64 |
|
|
2. Ресурси |
||||||||
|
2.1.Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. |
20951,97 |
20477,42 |
21737,35 |
785,38 |
1259,93 |
103,75 |
106,15 |
|
|
2.2. Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн. |
18103,4 |
18549,6 |
19556,1 |
1452,7 |
1006,5 |
108,02 |
105,43 |
|
|
- у тому числі запасів |
10220,3 |
13527,3 |
11258,9 |
1038,6 |
-2268,4 |
110,16 |
83,23 |
|
|
2.3.Середньооблікова чисельність працівників, чол. |
75 |
86 |
84 |
9 |
-2 |
112 |
97,67 |
|
|
2.4. Фонд оплати праці, тис. грн. |
80559,3 |
78542,8 |
82541,9 |
1982,6 |
3999,1 |
102,46 |
105,09 |
|
|
3. Економічні показники |
||||||||
|
3.1.Виручка від реалізації, тис. грн.. |
20589,8 |
21135,1 |
19827,2 |
-717,6 |
-1307,9 |
92,3 |
93,81 |
|
|
3.2.Собівартість реалізованої готової продукції, тис. грн. |
13565,9 |
12160,2 |
10398,6 |
-3167,3 |
-1761,6 |
76,65 |
85,51 |
|
|
3.3. Витрати, тис. грн. |
14192,4 |
13263,5 |
10712,4 |
-3480 |
-2551,1 |
75,48 |
80,77 |
|
|
3.4.Витрати на 1 грн. виручки від реалізації, коп. |
1,19 |
1,03 |
1,25 |
0,06 |
0,22 |
105,04 |
121,36 |
|
|
3.5. Чистий прибуток (збиток), тис. грн |
34,0 |
1095,5 |
557,2 |
523,2 |
-538,3 |
1638,82 |
50,86 |
|
|
3.6. Середньомісячна заробітна плата, грн |
1765,3 |
1458,2 |
1698,2 |
-67,1 |
24,0 |
96,2 |
116,46 |
|
|
3.7.Фондовіддача основних засобів, грн |
58,2 |
52,0 |
55,0 |
-3,2 |
3,0 |
94,50 |
105,77 |
|
|
4.Фінансові коефіцієнти |
||||||||
|
- автономії >0,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
- маневреності >0,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
- фінансової залежності < 2,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
- абсолютної ліквідності, 0,2-0,3 |
0,0227 |
0,225 |
0,012 |
-0,0107 |
0,213 |
52,86 |
0,33 |
|
|
- термінової ліквідності, 0,7-0,8 |
0,029 |
0,034 |
0,022 |
-0,007 |
-0,012 |
75,86 |
64,71 |
|
|
- загальної ліквідності =2 |
0,087 |
0,079 |
0,069 |
-0,018 |
-0,01 |
79,31 |
87,34 |
|
|
- інвестування |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Показники в таблиці 2 об'єднані у чотири розділи: капітал, ресурси, економічні показники та фінансові показники. З нашої точки зору, перелічені групи показників виступають як інструмент об'єктивної оцінки фінансового стану та результатів діяльності Черкаської філії СТОВ ім. Шевченка.
Зазначимо, що протягом 2008 та 2009 років простежується тенденція до спаду реалізації продукції на товаристві, про що свідчить динаміка виручки від реалізації. За останній рік вартісний обсяг реалізації скоротився на 1307,9 тис. грн. (або 93,81%) порівняно з 2008 роком. Такий спад пов'язаний, головним чином, зі скороченням фізичного обсягу виконаних робіт та собівартості послуг. Протягом 2009 року виробнича собівартість скоротилася на 85,51% або на 1761,6 тис. грн. порівняно з 2008 роком і становила 10398,6 тис. грн.
Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи. За даними таблиці 3.1, загальна вартість майна товариства у 2009 році порівняно з 2007 роком знизилась на 1076,3 тис. грн., або на 92,62%, а в порівнянні з 2008 роком спостерігається зменшення вартості капіталу на 1192,7 тис. грн., або на 91,89%.
Зазначимо, що по даним документам нам не дається значення по власному капіталу товариства Черкаської філії СТОВ ім. Шевченка.
Серед основних чинників, які впливають на зміну власного оборотного капіталу та можуть навіть привести до його дефіциту, можемо виділити:
- наявність занадто дорогої за вартістю матеріально-технічної бази;
- наявність значних обсягів незавершеного будівництва протягом тривалого терміну;
- значні суми непродуктивних витрат.
По відношенню до позикового капіталу спостерігається така тенденція. Так, за період, що аналізується вартість позикових ресурсів зросла з 82,4 тис. грн. до 103,7 тис. грн. Але зараз ми беремо в опрацювання тільки два роки 2008 и 2009 роки, за 2007 рік даниого показника немає. Черкаська філія СТОВ ім. Шевченка за рахунок позикового капіталу у 2009 році повністю фінансує оборотні активи. Саме позиковий капітал є джерелом покриття необоротних активів товариства, що підтверджують висновки зроблені раніше (зростання середньорічної вартості оборотних та необоротних активів), про відсутність власного капіталу.
Загалом роботу Черкаської філії СТОВ ім. Шевченка протягом 2009 року слід оцінити негативно, адже результатом його ефективної діяльності повинно бути забезпечення прибутковості.
Середньорічна вартість основних засобів Черкаської філії СТОВ ім. Шевченка впродовж періоду, що аналізується зросла з 20951,97 тис. грн. у 2007 році до 21737,35 тис. грн. у 2009 році. Це відбулося за рахунок позикових коштів.
На підприємстві простежується також тенденція до зростання протягом аналізованого періоду також має середньорічна вартість оборотних активів. Так, у 2009 році даний показник зріс на 1452,7 тис. грн. та 1006,5 тис. грн проти 2007 та 2008 років, відповідно.
Витрати від операційної діяльності зменшилися у 2009 році порівняно з 2008 роком на 2551,1 тис. грн., або на 80,77%. Таке різке зменшення пов'язано зі зменшенням виручки від реалізації. У 2009 році витрати, що припадають на 1 гривню виручки від реалізації склали 1,25 грн., що більше ніж у 2008 році на 0,22 грн., цей факт ще раз підтверджує, що підприємство несе збитки від своєї діяльності.
Аналіз показників ліквідності свідчить про неплатоспроможність товариства. Так, значення коефіцієнту загальної ліквідності у 2009 році майже у 6 раз менше за нормативне. Коефіцієнт інвестування показує, що переважна більшість основних засобів фінансуються в товаристві за рахунок позикового капіталу. Але на даному товаристві цього коефіцієнта немає.
Таким чином, в ході проведеного аналізу було виявлено, що Черкаської філії СТОВ ім. Шевченка не є фінансово стійким. Про це свідчить динаміка більшості з наведених вище показників. Так як підприємство збиткове, можна припустити, що воно знаходиться в кризовому фінансовому стані.
4. Документальне оформлення руху готової продукції та її реалізації
Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю.
В бухгалтерії на підставі приймально-здавальних документів складається накопичувальна відомість випуску готової продукції, дані якої використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.
Аналітичний облік готової продукції на підприємствах ведеться за місцями її зберігання та окремими видами у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках.
На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні.
Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:
1) в сортових картках складського обліку, при якому в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання;
2) без картковим способом, при якому за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.
У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.
У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції [3, с. 287].
Облік наявності та руху виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів матеріально-відповідальні особи ведуть в місцях зберігання в Картках складського обліку (ф. М-17) або Книгах складського обліку (ф. № 40) в кількісному виразі за видами і сортами цінностей [4, с. 521].
Картки складського обліку (ф. М-17) видають матеріально-відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. На складі картки зберігаються в спеціальних картотеках по обліковим групам, а в межах груп - по номенклатурним номерам. На кожний номенклатурний номер продукції і матеріалів відкривається картка.
На складах з невеликою номенклатурою матеріальних цінностей замість карток ведуть книги складського обліку (ф. № 40). Книга має ті самі реквізити що і картки. До передачі книги на склад всі сторінки в ній повинні бути пронумеровані, про що роблять відповідний запис на останній сторінці книги.
Записи в книзі (картках) складського обліку здійснюють тільки на підставі первинних документів в хронологічному порядку. Після кожного запису про надходження чи вибуття матеріальних цінностей в книгах (картках) складського обліку виводять залишок.
Щомісяця, в строки, передбачені графіком документообігу, матеріально-відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей (ф. № 112) у двох примірниках. До звіту додають всі первинні документи за звітний місяць. Матеріально-відповідальні особи заповнюють тільки кількісні показники звітів, а їх таксування здійснюють у бухгалтерії згідно П(С)БО 9 „Запаси” та П(С)БО 16 „Витрати”. Оприбуткування цінностей здійснюється за первинною вартістю в залежності від каналів надходження, а оцінка вибуття запасів буде залежати від обраного одного з методів оцінки при вибутті запасів, визначеного підприємством в наказі „Про облікову політику підприємства”.
На кожну групу запасів, що обліковуються на окремих синтетичних рахунках (субрахунках), складають окремий звіт.
В звіті зазначають залишок цінностей на початок місяця, надходження та вибуття запасів за місяць, залишок на кінець місяця. Операції з надходження та вибуття запасів групують по каналах надходження та вибуття в розрізі кореспондуючих рахунків.
Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально-відповідальній особі [15, с. 421].
5. Звітність матеріально - відповідальних осіб про рух готової продукції та її реалізації
Вихід кожного виду готової продукції або напівфабрикатів з виробництва оформляється відповідною первинною документацією -- частіше приймально-здавальними накладними. У них зазначають номер, дату, цех (відправник), склад (одержувач), найменування продукції, одиницю вимірювання, кількість місць (направлено і фактично прийнято: брутто, тара, нетто тощо), інші реквізити. Тут також відображують час прийняття, стан тари, підписи осіб того, хто здав, і того, хто прийняв готову продукцію. Накладні надходять до бухгалтерії для обліку готової продукції.
Крім накладних, складають, наприклад, змінний звіт комірників, у якому вказують, скільки і яких видів продукції прийнято від цеху, приход від цеху за зміну, кількість реалізованої або переданої іншим цехам продукції.
На деяких підприємствах на кожний вид продукції складають виробничий акт, який використовують для складання нагромаджувальної відомості за місяць. Нагромаджувальна відомість потрібна для подальшого обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні.
На деяких підприємствах надходження готової продукції з виробництва на склад оформлюють змінною відомістю (із зазначенням дати, коробок, ящиків поліетиленових, пляшок та підписів особи, що здала, і особи, що прийняла) і вимогою (типова форма № М-1). Готову продукцію з виробництва на склад здають після прийняття відділом технічного контролю (ВТК). Змінну відомість підписує начальник цеху, який здав продукцію, комірник, що прийняв її, а також представник ВТК. Змінна відомість виписується у двох примірниках: один повертається цеху-здавальнику готової продукції, а другий -- лишається на складі експедиції випуску готової продукції [7, с. 324].
На підприємствах промисловості з масовим випуском готову продукцію передають із цеху на склад кілька разів за зміну, а інколи ці операції здійснюються безперервно. В деяких випадках, наприклад на пивзаводі за двозмінного режиму, готову продукцію із цеху розливу пива передають на склад готової продукції один раз за зміну. Кожне надходження готової продукції на склад фіксується за показниками лічильника і заноситься у змінну відомість. У кінці зміни старший майстер експедиції випуску готової продукції складає добовий звіт про її рух на складі. Цей звіт комірник щоденно передає до бухгалтерії. На основі вказаних первинних документів у бухгалтерії ведеться облік готової продукції на складі.
Виготовлені вироби обліковують у складі готової продукції лише після їх фактичної здачі на склад і оформлення діючими здавальними документами: прийомо-здавальними накладними, квитанціями, нагромаджувальними відомостями на здачу готової продукції тощо.
Аналітичний облік готової продукції на складах підприємств ведеться за назвою, видами, типами, сортами, розмірами. Для аналітичного обліку продукції на складах реєстрами є картки або книги складського обліку.
На ряді підприємств для обліку руху готової продукції застосовують технічні засоби, що встановлені безпосередньо на складах АРМкомірника. При створенні повністю автоматизованих складів в умовах використання ЕОМ для обробки економічної інформації облік готової продукції на складах у традиційній картковій формі здебільшого не ведуть, а необхідні для управління дані тримають як інформацію за вимогою. Картки складського обліку замінюють оперативні машинограми залишків і руху готової продукції за кожним найменуванням і видом.
Документи на готову продукцію щодня надходять до бухгалтерії, яка веде кількісно-натуральний облік випуску продукції за її видами, сортами. Наприкінці місяця загальну кількість випущеної продукції оцінюють за прийнятими в обліку цінами підприємства і фактичною собівартістю. За даними відомості випуску готової продукції визначають результат роботи підприємства у процесі виробництва (різниця між фактичною і взятою для обліку собівартістю випущеної продукції), економію або перевитрати.
У поточному обліку готову продукцію оцінюють за «твердими» обліковими цінами (середньорічною плановою собівартістю, договірними або оптовими цінами або за фактичною виробничою собівартістю).
Якщо готову продукцію оцінюють за середньорічною плановою собівартістю, то відхилення планової собівартості від фактичної обліковують окремо. На кінець місяця ці відхилення розподіляють між залишками нереалізованої продукції і реалізованими виробами.
При оцінюванні готової продукції за іншими цінами відхилення визначають як різницю між цими цінами та фактичною собівартістю.
Оцінка продукції за «твердими» обліковими цінами дає змогу вести постійний поточний облік незалежно від калькуляції фактичної собівартості. Такі ціни є основою ведення бухгалтерського обліку готової продукції на складах оперативно-бухгалтерським методом.
Синтетичний облік готової продукції провадять на активному рахунку «Готова продукція» за фактичною виробничою собівартістю. Якщо поточний облік готової продукції у бухгалтерії підприємства ведеться не за фактичною собівартістю, а за «твердими» обліковими цінами підприємства, то слід на рахунку «Готова продукція» окремо записувати випуск продукції за плановою розрахунковою собівартістю і відхилення фактичної собівартості від планово-розрахункової.
На підставі документів, що підтверджують здачу готової продукції на склад, у бухгалтерії роблять такий запис:
1. Дебет рахунка «Готова продукція»
2. Кредит рахунка «Виробництво».
Рахунок «Готова продукція» кредитується на суму проданої відвантаженої продукції покупцям.
Після усіх проведень на рахунку «Готова продукція» будуть відображені такі записи (рис. 2).
Рис. 2. Рахунок «Готова продукція»
Якщо облік готової продукції ведеться не за фактичними, а за договірними або оптовими цінами, то необхідно вести відокремлений облік відхилень фактичної виробничої собівартості від їх вартості в договірних чи оптових цінах підприємства. Облік готової продукції у вартісному вираженні ведуть за місцем їх зберігання із зазначенням матеріально відповідальних осіб [11, с. 421].
У системі бухгалтерського обліку готова продукція відображається за видами і сортами, а також за ознакою місцезнаходження, тобто: готова продукція на складах; товари відвантажені; товари, що перебувають на відповідальному зберіганні.
Щомісяця звіряють дані облікових реєстрів з даними книги залишків готової продукції і напівфабрикатів свого виробництва, контролюють записи, стан запасів готової продукції на складі, своєчасне і правильне її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасне відвантаження, а також виконання обов'язків за поставками продукції споживачам.
6. Синтетичний і аналітичний рух готової продукції та її реалізації
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» готовою вважається продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом. Випущена з виробництва готова продукція здається на склад за накладними. В бухгалтерії на підставі накладних ведеться накопичувальна відомість випуску готової продукції, у якій випущена продукція групується за видами і сортами (номенклатурними номерами) і відображається за двома оцінками - за обліковою вартістю (плановою собівартістю або за відпускними цінами без ПДВ) і фактичною собівартістю. Такий порядок оцінки зумовлений тим, що фактичну собівартість готової продукції, випущеної протягом місяця з виробництва, визначають тільки наприкінці місяця після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат та складання звітної калькуляції. На рахунку 26 “Готова продукція” обліковують наявність та рух готової продукції, виготовленої підприємством. До готової продукції належить продукція підприємства, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам. [18. с. 354].
Випущена із виробництва готова продукція оприбутковується за дебетом рахунку 26 та обліковується в синтетичному й аналітичному обліку за фактичною виробничою собівартістю, яка визначається згідно з ПСБО 16 “Витрати”. Аналітичний облік готової продукції ведеться за обліковими цінами окремих найменувань (видів) або однорідних груп продукції. Облікові ціни на готову продукцію підприємство встановлює самостійно.
Обліковими цінами для готової продукції можуть бути фактична собівартість одиниці найменування (виду) та однорідної групи продукції або розрахунково-відпускна (планова) ціна одиниці з виділенням в аналітичному обліку відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.
За кредитом рахунку 26 “Готова продукція” відображаються реалізація та інше вибуття готової продукції за середньозваженою фактичною виробничою собівартістю. При списанні з кредиту рахунку 26 готової продукції за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами списуються також відповідні суми відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.
Якщо готова продукція обліковується за розрахунково-відпускними (плановими) цінами, то за Інструкцією сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами (далі - відхилення) визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами.
Рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця і суми відхилень на продукцію, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 “Готова продукція” і дебетом рахунків, на яких відображено вибуття готової продукції.
В тому разі, коли аналітичний облік готової продукції ведеться за встановленими підприємством обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами, в синтетичному обліку готової продукції відображається фактична її виробнича собівартість, а в аналітичному обліку - облікова її вартість і відхилення фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами. В сумі вони складають фактичну виробничу собівартість готової продукції.
Сума відхилень фактичної собівартості реалізованої продукції від вартості продукції за обліковими цінами, за якими готова продукція списується із підзвіту матеріально відповідальної особи при відвантаженні (відпуску) продукції покупцям, списується з кредиту рахунку 26 “Готова продукція”, аналітичний рахунок відхилень на дебет рахунку 901 ”Собівартість реалізованої готової продукції” на підставі розрахунку за середнім відсотком відхилень. [17, с. 267].
Синтетичний облік випущеної з виробництва готової продукції (робіт, послуг) ведеться згідно з Інструкцією за фактичною виробничою собівартістю. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) визначається також за фактичною її виробничою собівартістю. Відповідно повинен бути організований і аналітичний облік випущеної підприємством готової продукції. В сучасних умовах можливі три варіанти організації аналітичного обліку продукції підприємства:
- окремі види або групи однорідної продукції обліковуються за фактичною виробничою собівартістю, визначеною за станом на кінець звітного місяця;
- рух окремих видів (груп) продукції протягом місяця обліковують за фактичною виробничою собівартістю на початок місяця;
- облік готової продукції ведеться за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами із застосуванням відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.
Для аналітичного обліку названих вище відхилень до рахунку 26 “Готова продукція” треба відкрити окремий загальний аналітичний рахунок “Відхилення виробничої собівартості продукції від облікової її вартості”. При необхідності більш точного визначення собівартості продукції аналітичні рахунки відхилень можуть бути відкриті в розрізі окремих видів (груп) готової продукції.
Аналітичний кількісно-сумовий облік та складський кількісний облік готової продукції в цьому разі ведеться за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами.
Синтетичний облік наявності і руху готової продукції за фактичною собівартістю ведеться на активному рахунку 26 «Готова продукція». Оприбуткування випущеної з виробництва продукції відображається по дебету рахунка 26 «Готова продукція» і кредиту рахунка 23 «Виробництво» Виконані і здані за актами замовникам роботи списуються з кредита рахунка 23 «Виробництво» на дебет рахунка 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».
Підприємства реалізують свою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод). Відпуск готової продукції покупцям оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), яка є підставою для списання готової продукції підприємством-виробником. що здійснило її відпуск, для оприбуткування її підприємством-одержувачем та для дозволу на вивезення її з території підприємства-постачальника.
У накладній зазначаються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна кожного виду і сорту продукції, що відпускається. За потреби (при значній кількості назв, видів готової продукції, що відпускається) накладна за формою № 20 складається як обов'язковий додаток до товарно-транспортної накладної (ф. № І-ТН або № І-ТР спирт). Якщо дані про готову продукцію, яка відпускається і вивозиться автотранспортом на сторону, вміщуються у товарно-транспортній накладній, то накладна за формою № М-20 не складається.
Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» постачальник (продавець) повинен надати підприємству-покупцю податкову накладну, форма І порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України. В податковій накладній, крім інших реквізитів, вказуються ціна, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. У разі звільнення від оподаткування готової продукції згідно зі ст. 5 Закону в податковій накладній зазначається «Звільнено від ПДВ» з посиланням на відповідний пункт ст. 5 Закону. Податкова накладна виписується в двох примірниках, оригінал якої надається покупцеві (одержувачу готової продукції), а копія зберігається у підприємства (продавця) як звітний і розрахунковий податковий документ. Податкова накладна надає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками») витрат по сплаті ПДВ постачальнику (продавцю) при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг). Якщо покупець не є платником податку, то податкова накладна йому не надається. Для проведення розрахунків з покупцем постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальних цінностей і їх оплату з зазначенням суми ПДВ. Постачальник може включити до рахунка-фактури покупця, крім вартості відвантаженої продукції, вартість тари, відвантаженої з продукцією (якщо вона не включена у відпускну вартість продукції і оплачується понад її відпускну вартість), а також транспортні витрати. Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків з покупцями і замовниками підприємства ведуть у відомості № 16 відвантаження, відпуску і реалізації продукції. Записи в цій відомості (як і в журналі - ордері № 6) здійснюють в лінійному (позиційному) порядку, що дає можливість бачити, за яким розрахунковим документом, яка сума підлягає до сплати покупцем (замовником), а також робиться відмітка про оплату. При спрощеній формі облік відвантаження і реалізації продукції ведуть у відомості ф. № В-6. [19, с. 231].
Подобные документы
Лінійно-функціональна структура підприємства. Функції відділу бухгалтерського обліку. Аналіз виробництва продукції. Модель факторної системи обсягу продукції, ритмічність випуску по декадам. Напрями удосконалення процесу планування реалізації продукції.
курсовая работа [113,6 K], добавлен 25.03.2012Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010Фінансова діяльность підприємства. Обсяг виручки від продажу (реалізації). Плановий обсяг виручки від реалізації товарної продукції. Планування обсягу реалізації і надходження виручки. Обсяг виручки від реалізації основної продукції підприємства.
реферат [18,9 K], добавлен 30.10.2008Теоретичні основи економічного аналізу. Аналіз виробництва та реалізації продукції на прикладі ЗАТ "Елісон", виконання плану асортименту. Показники ритмічності та рівномірності виробництва. Головні пропозиції щодо вдосконалення реалізації продукції.
контрольная работа [53,3 K], добавлен 25.11.2013Характеристика реалізації продукції як об'єкту аналізу, критерії визнання доходу. Динаміка та структура об'ємів реалізації продукції, аналіз динаміки зміни прибутку. Баланс товарної продукції й аналіз напруженості плану, вплив зміни обсягу реалізації.
курсовая работа [686,6 K], добавлен 12.07.2010Теоретико-методологічні основи аналізу реалізації продукції та виконання договірних зобов’язань. Аналіз майна підприємства та джерел його формування. Коефіцієнт співвідношення власних і оборотних коштів. Вплив факторів на обсяг реалізації продукції.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 20.01.2016Основні поняття з аудиту готової продукції: планування, організація і методика перевірки. Аудит фінансового стану підприємства: аналіз балансу, оцінка фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності, ділової активності; підсумкова документація.
курсовая работа [90,1 K], добавлен 26.12.2010Характеристика господарства ДП "Ілліч-Агро Умань" Уманського р-ну Черкаської обл. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції: динаміка і виконання плану прибутку, вплив на нього якості, собівартості і змін в структурі реалізації продукції.
курсовая работа [250,2 K], добавлен 20.03.2012Оцінка фінансового стану ПрАТ "Восход" Сумської області. Аналіз динаміки та виконання плану валового виробництва готової продукції підприємства. Оцінка продуктивності і собівартості продукції організації, пошук та виявлення резервів збільшення її випуску.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 07.04.2015Склад обігових коштів підприємства. Визначення загальної вартості та видової структури основних виробничих фондів, річної потреби обігових коштів підприємства. Кошторис витрат виробництва готової продукції та собівартості одиниці продукції фірми.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 27.03.2012
