МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЕФЕРАТ

на тему: Характеристика споживчого кошика України

Суми 2009

Споживчий бюджет і споживчий кошик

Мінімальний споживчий бюджет - це набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини. Споживчий кошик - асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Такий набір використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету, виходячи з вартості споживчого кошика у діючих цінах. Споживчий кошик служить також базою порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання. Формуванням споживчого кошика займається Кабінет Міністрів України. На основі даних по споживчому кошику та споживчому бюджеті розраховуються такі показники, як мінімальна оплата праці і мінімальні пенсії. Ціна споживчого кошика залежить від рівня роздрібних цін на товари і тарифів на платні послуги (наприклад, комунальні платежі). Ця практика відома у всьому цивілізованому світі. З кожного виду потреб до розрахунку включають придбання відносно дешевих товарів, як правило, за державними фіксованими цінами. Якщо, наприклад, на ринку даний продукт або послуга продається за більш низькими цінами, за основу береться найнижчий рівень. Поняття споживчого кошика існує у багатьох країнах світу. Ціна і національні особливості споживчого кошика в кожній країні свої: споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза - 250, англійця - 350, німця - 475. Українська споживчий кошик нещодавно була розширена до 297 найменувань продуктів.

У США особливе місце серед споживчих бюджетів займає бюджет Геллера, що характеризує "загальноприйнятий рівень життя", заснований на наборі тих товарів та послуг, які громадська думка вважає в даний час необхідними для здорового і досить комфортного життя. Тому розміри цього бюджету істотно перевищують середній рівень споживання країни.

Раціональний споживчий бюджет відображає споживання товарів і послуг, забезпеченість предметами культурно-побутового та господарського призначення у відповідності з науково обгрунтованими нормами та нормативами задоволення раціональних (розумних) потреб людини. Такою може бути наступна структура: продукти харчування не повинні перевищувати 30%, непродовольчі товари 47% (із них тканини, одяг, взуття 20%; меблі, предмети культури і побуту 18%; інші товари 9%) і всі послуги 23%. Фактична структура споживання населення далека від раціональної. За даними Міністерства Економіки України, в споживчому кошику зразка 2006 року продукти займають 64,3%, послуги - 20,2% (в т.ч. житлово-комунальні послуги - 8,1%, зв'язок - 1,6%, міський -- транспорт - 1,8%, залізничний - менше 0,5%), непродовольчі товари - 15,5%. В день українцям пропонують з'їсти близько 106 грамів хліба, 10 грамів макаронних виробів, 5 грамів гречки, половину яйця, 250 г картоплі, 5,5 грамів сала й 25 грамів ковбаси. На недостатньому рівні закладені такі витрати, як оплата комунальних послуг, платне лікування, платна освіта, і ніяк не згадані потреби в особистому розвитку та відпочинку. Для порівняння, до споживчого кошику Великобританії нещодавно включили котлети по-київськи та i-phone.У світовій практиці вміст корзини переглядають раз в 4-5 років, у нас же, хоча формально мають діяти так само, проміжки затягуються до восьми років. Наступний перегляд споживчої корзини в Україні запланований на 2010 рік. Нещодавно Кабінет Міністрів України обговорював внесення в асортимент споживчого кошика пилососів і мобільних телефонів. Причому одноголосне рішення так і не було прийняте. З точки зору заступника міністра праці, якщо пилосос є допустимим, то мобільні телефони - вже надлишковими. "Прожитковий мінімум це мінімально прийнятний рівень життя, який гарантує держава. Якщо людина хоче розвиватися, мати накопичення, то вона має досягати цього своїми зусиллями.

Не варто забувати, що споживчий кошик в Україні встановлювали і встановлюють по методології Ленінградського інституту гігієни праці 1990 року. Експерти вважають, що якщо порахувати реальні витрати на асортимент кошики і прийняти їх на державному рівні, то видаткова частина бюджету збільшиться в 3-5 разів. А розрахунки Федерації профспілок показують, що розмір нового прожиткового мінімуму також повинен бути втричі більше - 1770 грн. Повертаючись до порівняння, у США місячний прожитковий мінімум становить близько 700 доларів, а мінімальна зарплата - 1230 доларів на місяць. При цьому в країнах Європи найнижча мінімальна зарплата - в Болгарії (92 євро), а найвища - в Люксембурзі (1570 євро). Тож не дивно, що згідно з даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 46% населення колишніх радянських республік та інших східноєвропейських країн живуть за межею бідності.

За даними статистики, в Україні за 2008 рік продукти харчування із споживчої корзини середнього класу подорожчала на 25,5%, промислові товари - на 18,8%, послуги - на 13,7%. За статданним, за останні два роки вартість споживчого кошика зросла більш ніж на 50%. І в кризовий час зростання цін не розпочався, а продовжився. Є прогнози, що за 2009 рік споживчий кошик подорожчає на 14-18%. Тим не менш, поки ситуація не збирається поліпшуватися, країна потихеньку бореться з кризою, а цифри мінімальних зарплат чарівним чином не виростають в десять разів, українці не втрачають рівноваги і вигадують унікальні способи прожити мінімально затратно і максимально вигідно.

Споживчий кошик харчів середньостатистичної сімї в Україні

Сьогодні споживчий кошик середньостатистичного українця, у прямому розумінні слова, порожній. У кожного він викликає різні емоції: істеричний сміх або сльози відчаю, бо прикро, що через непрофесійність влади ми змушені жити саме так. Набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для основних соціальних і демографічних груп населення (так урядовці офіційно назвали наш споживчий кошик), які нам диктують можновладці можна назвати не інакше як нав'язування злиднів. Українські домогосподарки вже давно звикли годинами ходити по торгових точках та шукати помідори на 10 копійок дешевше. Та на сьогодні, здається, цього робити вже не варто - все одно не вистачить. Що там казати, якщо навіть хліб за останні кілька місяців подорожчав на гривню. Враховуючи умови, в які нас поставили урядовці, спробуємо підрахувати споживчий кошик для середньостатистичної української сім'ї робітників, що складається з батька, матері та неповнолітньої дитини. У родині працюють обоє батьків. Але, уявімо, що і тато і мама отримують встановлену урядом мінімальну зарплатню - 630 гривень (здається, таких сімей у нашій країні чимало). Для того щоб прогодувати впродовж тижня цю сім'ю беремо зарплату мами та йдемо на базар: 1 пачка рису - 10 грн 1 пачка гречки - 4 грн 1 літр сметани - 12 грн 2 літри молока - 8 гривень 1 літр кефіру - 5 гривень 4 буханки хліба - 2.5 х 4 = 10 грн 1 кг макаронів - 4 грн 2 пачки масла - 2 х 7 = 10 грн 0,5 л олії - 11 : 2 = 5.5 грн 0,5 кг цукру - 5 : 2 = 2,5 грн 3 кг картоплі - 3 х 3 = 9 грн 3 кг овочів (1 кг цибулі - 3 грн, буряк - 3 грн + капуста - 2.50 + морква - 2 = 3 середнє) 3х3 = 9 грн 1 кг м'яса - 35 грн 1 кг ковбасних виробів - 25 грн 2 кг фруктів - 10 х 2 = 20 грн 10 яєць - 6 грн 0,5 кг різного сиру - 15-20 грн 1 пачка чаю - 7 грн І це якщо наша уявна дитина не любить солодощів, соку та печива. Всього: 206 гривень. Множимо цю суму 4,3 (в середньому кількість тижнів на місяць) - виходить 885 грн на місяць. Саме стільки необхідно коштів на більш-менш повноцінне харчування родини, що складається з 3 чоловік. А тепер варто нагадати, що зарплатня мами всього 630 гривень на місяць. Виходить, що зароблених нею коштів прохарчувати трьох аж ніяк не вистачає? Правильно, у нас ще ж є зарплата батька! Можна 200 гривень взяти з його доходів, проте, не поспішайте! Бо споживчий кошик, який вигадали урядовці складається також і з не продовольчих товарів та послуг. Якщо підрахувати зарплатню глави сім'ї за весь рік, виходить 7560 гривень (630*12). Від цієї суми родині доведеться відняти плату за комунальні послуги, ціни на які, до речі, ростуть мов гриби після дощу. У середньому щомісяця сім'я викладає на оплату комунальних послуг 300 грн, в рік ця сума становитиме - 3600 гривень. Від річного заробітку тата залишається 3900. Тут слід згадати про інші статті витрат сімейного бюджету всім трьом членам родини: верхній одяг, взуття, щоденний одяг (варто врахувати, ще й специфіку сезонності); білизна, побутова хімія, транспорт, ліки та медичне обслуговування. Навряд чи 3900 вистачить на цілий рік, щоб забезпечити всім цими речами родину з 3-х чоловік? Виходить, що запропонована урядом мінімальна заробітна плата - це узаконені злидні! Вижити за таким чиновницьким планом, здається, просто нереально. Не кажучи вже про відпочинок, заощадження на майбутнє навчання дитини, побутова техніка, ремонт квартири, меблі і звісно постійні побори у школі, де навчається дитина.

Споживчій кошик одягу середньостатистичної сімї України

Спробуємо порахувати, скільки коштуватиме мінімальний набір сезонного (весняно-осіннього) одягу для молодої сім'ї (чоловік, жінка і дитина від 3 до 6 років). Про пенсіонерів мови навіть не ведемо. Вони доношуватимуть до останнього "одяг своєї молодості". Інакше не виживуть. Нові речі їм не "по кишені".

"Краківський ринок" та ринок "Галицьке перехрестя" вважають найбільш "толерантними" до гаманця львів'ян. Саме туди йдуть ті, кому не по кишені "Південний". Ці ринки - не для вибагливих. Хоча більшість знаходить тут все необхідне: на колір, смак, фасон.

При підрахунку обираємо лише ті речі, яких реально потребуємо і які можемо назвати сучасними чи класичними. На одяг та взуття, яке після першого прання чи дощу "розлізуться" або втратить свою форму, уваги не звертаємо.

Вказані нижче суми - середня нижня та середня верхня ціна.

Чоловік

Джинси - 55-170 грн.

Взуття демісезонне - 120-250 грн.

Светр - 65-80 грн.

Верхній одяг (куртка) - 130-200 грн.

Сорочка - 30-60 грн.

Всього: 400-760 грн.

Звичайно, не завжди щовесни купується увесь мінімальний набір одягу. Але рано чи пізно доведеться щось купувати. Якщо хочете купити щось дорожче (бо якісне чи модне, наприклад, взуття), то на решті гардеробу доведеться або економити, або не купувати взагалі. Незважаючи на те, що запропоновані ціна і якість не завше співпадають, виходу нема. Часто купуєш, незважаючи на запевнення продавця ("та от купила і вже третій сезон чоловік носить; я ще й батькові подібні черевики взяла"), скажімо, так зване односезонне взуття, бо "ходити ж у чомусь треба".

"Асортимент на львівських ринках приблизно однаковий, але одні й ті ж самі речі на "Краківському", "Південному" та "Добробуті" коштують різні гроші. Ціни на "Краківському" - нижчі, а асортимент практично однаковий. То навіщо платити більше", - пояснив мені свою присутність на "Краківському ринку" 35-річний Іван.

Жінка

Джинси - 60-120 грн.

Взуття - 110-220 грн.

Светр - 50-120 грн.

Спідниця - 80-120 грн.

Куртка - 100 -160 грн.

"Водолазка", або тонкий светрик - 30-50 грн.

Всього: 430-790 грн.

Дитина від 3 до 6 років

Джинси - 45-70 грн.

Взуття - 60-140 грн.

2 пари колготок - 5-20 х 2 = 10-40 грн.

Верхній одяг - 65-100 грн.

Светр - 30-65 грн.

2 кофтинки - 20-40 х 2 = 40-80 грн.

Штанці або платтячко - 30-100 грн.

Всього: 280-595 грн.

З дитиною складніше. Вона росте, їй необхідно все і відразу, бажано у кількох екземплярах. Хоча б два комплекти одягу для садочка і, як мінімум, два для дому і виходу.

Відповідно можна придбати собі мінімально необхідний набір одягу, прохарчуватися, мати можливість доїхати на роботу, зрештою, "почувати себе людиною".

Для когось прийнятним є варіант "придбати лише половину від необхідного", але кого ми дуримо? Я говорю відверто: у нас немає можливості нормально одягатися і нормально харчуватися одночасно. Лише коли маєш можливість якось викручуватися з ситуації (хтось шиє, хтось доношує за рідними, хтось одягається у секонд-хенді, хтось, окрім основної роботи, підробляє), лише тоді одне й інше - під силу. І мова не йде про марнотратність чи бажання придбати "модну" річ (уявлення про "модні речі" та ціни на них на львівських ринках досить специфічне). Такі речі коштують значно більші гроші, аніж можуть собі дозволити більшість з нас.

Та давайте все підрахуємо:

· 515 + 515 (дві мінімальні зарплати чоловіка й жінки) = 1 030 грн в місяць. На мінімальний набір одягу для чоловіка, жінки та дитини піде 400 + 430 + 280 = 1 110 грн. На кращий одяг можна не розраховувати, навіть якщо збирати на сезонні закупи зарплатню за два-три місяці.

· 1295 + 1295 (дві середньостатистичні зарплати чоловіка й жінки) = 2 590 грн. Як бачимо, ситуація ніби змінюється на краще. Принаймні, складається таке враження. Та коли купувати одяг на цих ринках за ціною, вищою від середньої, то виходить 760 + 790 + 595 = 2 145 грн. Далеко не втекли: добре одягатися і харчуватися за такої зарплатні не вийде.

Звичайно, можна спробувати одягатися в магазинах "Все за 55 грн" чи на секонд-хенді (хоча секонд-хенд - це окрема тема, яка вартує окремої статті). Але це ситуації докорінно не міняє. Від цього оте "відчути себе людиною" не з'явиться.

Згадалася "піраміда Маслоу": доки не задоволені первинні потреби, про самовираження та культурний розвиток говорити важко.

За 2009 рік споживчий кошик подорожчає на 14-18%