Теоретичні аспекти прибутковості підприємств

Враховуючи ці особливості впливу інфляції на бухгалтерську звітність підприємства, проаналізуємо тепер вплив інфляції на фінансові коефіцієнти, необхідні для проведення об'єктивного фінансового аналізу.

Із різноманіття фінансових коефіцієнтів розглянемо коефіцієнти прибутковості як ті, що найяскравіше відображають ефективність. Ці коефіцієнти також називають коефіцієнтами рентабельності. Дана група показників формується залежно від фокусу дослідження ефективності. Аналітика може зацікавити ефективність використання обігових коштів, основних активів, власного капіталу тощо. Виходячи з цілей аналізу, формуються компоненти показника: величина прибутку (чистий, операційний, прибуток до виплати податку) і величина активу або капіталу, які породжують цей прибуток.

Як було вже сказано вище, для коригування балансу підприємства відповідно до рівня інфляції необхідно перерахувати вартість основних коштів, вартість виробничих запасів, а також скоригувати вартість власного капіталу.

Для перерахунку вартості основних засобів використовується індекс цін.

Розрахунок поточної вартості виробничих запасів багато в чому залежить від методу їхнього обліку, що використовується на підприємстві. У нашому випадку -- це метод обліку LIFO. Таким чином, у виробництво йдуть сировина та матеріали з останньої закупівлі, внаслідок чого виробничі запаси наприкінці року складаються з перших, зроблених на початку року або в минулі роки закупівель. Враховуючи це при розрахунку поточної вартості виробничих запасі цілком коректно буде використати загальний індекс цін за рік. У разі застосування на підприємстві для обліку виробничих запасів методу FIFO загальний індекс цін за рік використати не можна. Згідно з методом FIFO кінцеві виробничі запаси складатимуться з останніх за часом закупівель, зроблених у різні періоди року, який аналізується. Щоб привести вартість кінцевих запасів до поточної, необхідно буде розглянути закупівлю запасів за місяцями і при цьому використати індекси цін, що визначаються за формулою:

Iп = Iк / Iн, де (3.1)

Iп -- індекс цін за період часу;

Iк -- індекс цін наприкінці періоду часу, що досліджується;

Iн -- індекс цін на початку періоду часу.

Після коригування балансу за поточним рівнем цін необхідно також внести певні зміни у звіт про фінансові результати. Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство у разі проведення індексації основних фондів зобов'язано визнати капітальний прибуток, що відображується в статті "Інший додатковий капітал" у пасиві балансу, а також включити його частину, яка дорівнює сумі амортизаційних відрахувань від цього капітального прибутку, визначеній за нормою амортизації, що використовується на підприємстві, у валові доходи підприємства. У звіті про фінансові результати ця частина доходу відображується в статті "Інші доходи".

Таким чином, розрахунок фінансових коефіцієнтів до і після коригування бухгалтерської звітності за поточним рівнем цін засвідчив, що значення всіх номінальних коефіцієнтів прибутковості вище, ніж коефіцієнтів, скоригованих за рівнем інфляції. Отже, ми отримали реальні докази спотворення результатів фінансового аналізу підприємства під дією навіть незначних темпів інфляції.

Тут виникає запитання: при якому рівні інфляції доцільно проводити коригування бухгалтерської звітності? Природно, чим вища інфляція, тим сильніше спотворюються дані бухгалтерської звітної інформації і тим необхідніше провести коригування. Але нижній, мінімальний поріг інфляції ми можемо встановити досить чітко.

Внаслідок проведеного дослідження можна зробити такі висновки: аналітики, здійснюючи фінансовий аналіз підприємства, в період високих темпів інфляції одержують завищені значення коефіцієнтів прибутковості підприємства, що не дає змоги об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства. Спотворення фінансових коефіцієнтів виникає внаслідок спотворення бухгалтерської звітності підприємства у результаті зміни рівня цін в економіці держави.

Отже, при проведенні фінансового аналізу підприємства в умовах високих темпів інфляції необхідно проводити коригування бухгалтерської звітності підприємства відповідно до рівня цін за період часу, що досліджується; використовувати об'єктивні й відповідні щодо коригованої статті індекси цін.

Коригування бухгалтерської звітності підприємства має значення тільки в умовах високих темпів інфляції. При низькій інфляції спотворення незначні й ними можна нехтувати. Мінімально допустимий рівень інфляції для коригування бухгалтерської звітності підприємства становить 10% на рік.

ВИСНОВКИ

Фінансової стабільності досягають за якісних активах, достатньому рівні прибутковості з урахуванням операційного і фінансового ризиків, достатності власного капіталу та ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення зовнішніх джерел фінансування.

Фінансова спроможність як економічний процес органічно і чітко пов'язана з дією внутрішніх механізмів фінансової стабільності. Як економічна категорія, вона охоплює сукупність факторів, що забезпечують акціонерному товариству збереження ним абсолютної або нормальної фінансової стійкості за контрольованої фінансової рівноваги та здатність до сталого економічного зростання завдяки найбільш значущим зовнішнім факторам. Інакше кажучи, фінансова стабільність - це здатність підприємства досягати стану фінансової рівноваги і збереження достатньої фінансової стійкості та утримувати його на довгострокову перспективу шляхом ефективного управління прибутковістю.

Основні складові фінансової стабільності такі.

1. Фінансова рівновага. Це відповідність обсягів генерування та споживання власних фінансових ресурсів, яка досягається шляхом оптимізації співвідношення між капіталовкладеннями та засобами, що спрямовуються на споживання. Фінансова рівновага потребує узгодження джерел формування та напрямів використання власних фінансових ресурсів, визначення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами їх формування. Як агрегований показник фінансова рівновага залежить від ефективності політики формування і розподілу прибутку підприємства, дивідендної та емісійної політики тощо. Досягнення фінансової рівноваги є запорукою фінансової стабільності, оскільки зростання можливостей приросту власних фінансових ресурсів означає підвищення фінансової та ринкової стійкості акціонерного товариства, отже його прибутковості.

2. Ресурсна стійкість. Вона означає оптимізацію структури його трудових та матеріальних ресурсів, економію витрат за рахунок скорочення потреб на їхнє фінансування, а відтак і зростання прибутковості підприємства. Останнє за інших однакових умов є підґрунтям для розширення можливостей формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, що насамперед сприяє досягненню фінансової рівноваги і фінансової стабілізації акціонерного товариства.

3. Потенційна стійкість. Це його здатність нарощувати обсяги діяльності, виходити на новий рівень фінансової рівноваги. Повна фінансова стабілізація досягається тільки у разі створення передумов для стабільного зменшення вартості капіталу, що вимагає прискорення темпів економічного розвитку через коригування окремих параметрів фінансової стратегії. Остання у кінцевому підсумку повинна забезпечувати високі темпи стійкого економічного зростання та фінансову рівновагу.

4. Фінансова стійкість передбачає такий стан фінансових ресурсів, за раціонального розпорядження якими гарантується наявність власних коштів, стабільна прибутковість та забезпечується процес розширеного відтворення. У такому розумінні фінансова стійкість, безперечно, є одним із головних факторів досягнення акціонерним товариством фінансової рівноваги та фінансової стабільності. Недостатня фінансова стійкість зумовлює неплатоспроможність підприємства, а надмірна - створення надлишкових запасів та резервів («мертвого» капіталу), що збільшує витрати або не-доотриманий прибуток і в кінцевому підсумку стримує темпи розвитку підприємства.

В умовах ринкових відносин формування оптимального розміщення оборотних активів дає можливість вивільнити значну суму коштів і спрямувати їх у виробництво. В результаті цього підвищується ефективність виробництва, прибутковість придприємства, зменшується потреба у грошових засобах для забезпечення безперервності процесу виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства / Під ред. Н.П.Любушина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 471с.

2. Бень Т., Довбня С. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства //Фінанси України. - 2002. - № 6.- С. 53 - 60.

3. Білик Т. Теоретичні аспекти прибутку //Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 8. - С. 8 - 13.

4. Благодатний О., Авдєєва В., Коршикова М. Факторний аналіз фінансового стану промислових підприємств області // Вісник економічної науки України. - 2005. - №1. - С. 21- 41.

5. Бланк І. Стратегія і тактика управління фінансами. - К.: ІТЕМ лтд, 1996.

6. Буткевич С. Прибуток як основне джерело інвестування підприємства //Актуальні проблеми економіки. - 2002. - № 8. - С.26 - 28.

7. Данілова Л. Управління прибутком підприємства: проблеми і наслідки //Вісник КНУ ім. Т.Шевченка: Економіка. - 2004. - № 69. - С.11 - 13.

8. Дем'яненко І. Методологія і методика вивчення і оцінки фінансового стану підприємств //Вісник ДДФЕІ. - 1999. - № 1. - С. 104 - 108.

9. Захарченко В., Счасна С. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства //Фінанси України. - 2005. - №1. - С. 137 - 145.

10. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання - Прес, 2002. - 190 с.

11. Ізмайлова К. Фінансовий аналіз. - К.: МАУП, 2000. - 152 с.

12. Квач Я. Проблеми управління фінансово-господарською діяльністю підприємств //Наукові праці НДФІ. - 2003. - №4. - С. 90 -95.

13. Колосок В. Методи комплексної оцінки фінансового стану промислового підприємства : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к.е.н. - Маріуполь: Приазовський держ. техн. унів-т.; 2004. - 20 с.

14. Костенко Т., Підгора Є., Рижиков В. та ін. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2005. - 400 с.

15. Котляр М. Фінансова стійкість підприємства в механізмі його господарювання //Вісник ТАНГ. - 2004. - № 3. - С. 38 - 42.

16. Мартиненко В. Напрямки стабілізації фінансовго стану підприємств промисловості //Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 7. - С.43 - 46.

17. Мних Є. Економічний аналіз : Підручник. - К.: ЦНЛ, 2003. - 412 с.

18. О влиянии финансового положення предприятий на отдельные показатели социально-экономичєского развития городом и районом Донецкой области. Экономический доклад от 18.08.2004 года № 04/2--364/ Главное управлений статистики в Донецкой области.-- Донецк. -- 2004.-- 12с.

19. Про концепцію державної регіональної політики. Указ Президента України від 25 травня 2001 року № 341/2001// Офіційний вісник України.-- 2001.-- № 22.-- Ст. 983.

20. Про оцінку фінансового стану промислових підприємств Донецької області. Економічна доповідь від 11.10.2004 року № 04/2-2-474 //Головне управління статистики у Донецькій області,-- Донецьк.-- 2004.-- 14с.

21. Шиян Д. В. Комплексна оцінка фінансового стану галузей економіки//Фінанси України.-- 2002.-- № 2.-- С. 54-62.

22. Ширягіна О. Удосконалення методики прогнозування прибутку підприємств //Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - №6. - С. 12 - 16.

23. Шкромида В. Рейтингова оцінка фінансового стану підприємства // Проблеми науки. - 2003. - № 1. - С. 46 - 54.