Первісне накопичення капіталу в Англії

2

Зміст

Вступ

1. Епоха первісного накопичення капіталу

2. Первісне накопичення капіталу в англії

3. Джерела накопичення капіталу в англії

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Первісне нагромадження капіталу -- це історичний процес відокремлення дрібних виробників від засобів виробництва, примусового позбавлення їх приватної власності й перетворення в бідних продавців своєї робочої сили, що передував власне капіталістичному нагромадженню.

Об'єктом даної роботи є особливості первісного накопичення капіталу в Англії, який розпочався в ХV столітті.

В дослідженні було використано працю Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. ХV-ХVІІІ ст., перероблена Г. Філіпчуком [2.2]. Бродель Фернан (1902-1986) - один з найвідоміших французьких істориків повоєнного часу. Метод його дослідження історії Західної Європи полягає в розгляді деталей матеріальної бази людського життя - оселі, харчів, одягу, техніки, грошей, та ін. чинників. У 2-му томі автор досліджує величний світ економічних комунікацій та торгівлі, зіставляє два шари економічного життя - ринкової економіки та капіталізму, виявляє точки їхнього зіткнення, визначає міри автономності та характер протиборства. Автор намагався проаналізувати всю сукупність механізмів обміну, починаючи з найпростішої міни і аж до найскладнішого капіталізму. Книга розрахована на фахівців та широке коло читачів.

Важливу та цікаву інформацію нам дає монографія К. Н. Татариновой «Очерки по истории Англии 1640-1815» [2.3]. В книзі розглядаються основні проблеми з історії Англії, починаючи з періоду Англійської буржуазної революції ХVІІ століття та закінчуючи наполеонівськими війнами. «Очерки по истории Англии 1640-1815» являють собою спробу дати більш-менш послідовний виклад найважливіших подій англійської історії. Для даної роботи є важливим розділ про економічні та політичні передумови Англійської буржуазної революції ХУІІ століття, ми знайомимося з тим, що являла собою Англія напередодні революції, які були елементи нового капіталістичного ладу, які вже зріли в надрах її економіки, і які були ті феодальні шляхи, які зв'язували подальший розвиток країни.

Джерельна база представлена в Хрестоматії по історії середніх віків. 3-й том хрестоматії містить документальні матеріали по третьому останньому періоду історії середніх віків - від великих географічних відкриттів кінця ХУ ст. до середини ХУІІ ст., ряд розділів тому доповнений цінними документами по соціально-економічній та політичній історії цього насиченого драматичними подіями часу. Використано акт Єлизавети «О наказании бродяг и неисправимых нищих» [1.1]. «Злісними бродягами» і жебраками», були оголошені жертви хижих землевласників. Публічне батожіння і проходження по етапу, примусова праця -- такі заходи «кривавого законодавства», що однаковою мірою відобразили і страх перед масою, що зневірилася, і прагнення використовувати її підневільну працю, як додаткове джерело так званого первісного накопичення, тобто (в даному випадку) збагачення засновників капіталістичної мануфактури. В короткому витязі з проповіді [1.2] стисло, з обуренням виражені відчуття широких мас Англії, що проклинали обгороджування і тих, по чиїй провині воно відбувалися.

Документ «Об аграрной революции ХУІ века» [1.3] містить яскраву характеристику, в якій Томас Мор, видатний англійський мислитель, підводить підсумок процесу обгороджувань, обкреслюючи безвихідне положення людей, яких карають за «неробство», не дивлячись на те, що вони в ньому абсолютно неповинні, оскільки пограбовані і викинуті на велику дорогу. Мор з обуренням говорить про трагічну долю знедолених, яким ставлять в вину| їх нещастя.

Метою дослідження є відображення загальної економічної картини Англії в період первісного накопичення капіталу. Досягнення поставленої мети припускає вирішення наступних задач:

- відображення сутності капіталу;

- виявлення економічних та політичних зрушень внаслідок переходу до капіталістичного ладу;

- відображення особливостей та ознак первісного накопичення капіталу в Англії;

- розкриття основних джерел накопичення капіталу в Англії.

Методологічні основи дослідження. Рішення вказаних задач з необхідністю потребувало застосування порівняльно-історичного та істотко-аналітичного методу. Також були використані найбільш уживані теоретичні методи дослідження: синтез, який полягає у дослідженні явища вцілому, на основі об'єднання пов'язаних між собою елементів в єдине ціле; дедукція, який виводиться шляхом висувань від загального до конкретного, метод використовується після збору необхідної інформації з проблеми дослідження, на основі якого із загальних висновків робляться окремі висновки і судження.

Науково-практичне значення дослідження. Матеріали дослідження можуть бути використані в загальних та спеціальних курсах по історії середніх віків, нової історії Європи та Америки; а також можуть бути використані при вивченні економічної історії та історії економіки.

Структура дослідження. В структурному відношенні дослідження складається з вступу, 3 розділів, висновку, та списку використаної літератури.

1. Епоха первісного накопичення капіталу

Сapital (слово з пізньої латини, від caput - голова) з'являється близько ХІІ - ХІІІ століття у значенні «цінності, запас товарів, маса грошей, або ж гроші, що приносять відсоток» [2.2;190]. Головною відмітною ознакою епохи первісного накопичення капіталу був розвиток товарно-грошових відносин, становлення ринкової економіки, яке наклало відбиток на всі сторони суспільного життя того часу. В той же час це була суперечлива епоха, як і всі перехідні епохи, коли йшла боротьба між феодальною регламентацією життя суспільства, економіки і політики, регламентацією духових потреб людини і новими віяннями буржуазної свободи, пов'язаними з розширенням масштабів торгівлі, яка ліквідовувала територіальну замкнутість і обмеженість феодальних вотчини і вела до посилення підприємницької ініціативи. На рівні ж суспільної свідомості йшло формування ідеї свободи і прав особи. Крок за кроком епоха первісного накопичення йшла до свободи підприємництва в торгівлі і інших галузях господарства.

Найбільш престижною і прибутковою галуззю торгівлі була зовнішня торгівля, яка поставляла найбільш дефіцитні товари зі сходу «прянощі, пахощі, прикраси і так далі» [2.3;26]. Прагнення володіти цими товарами у свою чергу стимулювало розвиток виробництва і внутрішньої торгівлі Європи. Об'єм зовнішньої торгівлі наростав в Європі протягом всього періоду середньовіччя, а в кінці XV ст. відбувся якісний стрибок - в результаті Великих географічних відкриттів середземноморська торгівля Європи перетворилася на Світову, відбувся перехід від середньовіччя до епохи первісного накопичення капіталу.

Розвиток зовнішньої торгівлі привів до створення в цей період нових форм організації торгового капіталу. Це різні торгові компанії, у тому числі і акціонерні, біржі і так далі.

Паралельно з торговим капіталом в цей період розвивається позиковий, або банківський, капітал, що прийшов на зміну середньовічному лихварству. Лихварський капітал обслуговував феодалів, надаючи їм кредит для особистого користування, але метою лихваря було отримання максимального відсотка і навіть розорення клієнта для отримання майна даних під заставу. Клієнтом же банкіра був купець, який віддавав тимчасово вільні капітали і отримував кредити для своїх торгових оборотів. Відсоток банкіра був частиною прибутку купця, тому банкір був зацікавлений в його благополуччі, відсоток був нижчий лихварського, оскільки банкір прагнув до тривалих відносин з клієнтом. Банк був також зацікавлений в прийомі внесків, а також в його послуги входили такі операції як безготівковий розрахунок, обмін грошей і так далі. Таким чином в епоху первісного накопичення зароджувалися багато форм сучасної банківської діяльності. Прикладом взаємозв'язку розвитку торгового капіталу і розвитку кредитної діяльності є той факт, що найчастіше країни, що лідирували в європейській торгівлі в цю епоху, поступившись своїм лідерством іншим, ставали європейськими банкірами. Найбільш яскравими прикладами були Північна Італія і Голландія.

Іншим наслідком розвитку торгівлі були зміни у сфері виробництва, як сільськогосподарського так і промислового. Зростання торгівлі вимагало великого об'єму товарів, який не могли забезпечити ремісничі цехи| і кріпосне сільське господарство феодальної вотчини. У промисловості з'явилися нові організаційні форми - мануфактура, організаторами якої були в першу чергу купці.

У сільському господарстві розвиток товарно-грошових відносин приводив до поступового переходу на грошову ренту кріпосних селян, а потім до їх звільнення. Кріпосні перетворювалися на вільних селян-орендарів або йшли на заробітки в місто. Нерідко поміщики і деякі багаті селяни ставали сільськогосподарськими підприємцями, такими, що провозять товари для ринку і використовують найману працю. Таким чином, в цей час почався процес зародження капіталістичного фермерства. Виробництво - як промислове, так і сільськогосподарське - ставало все більш спеціалізованим, таким, що проводить яку-небудь монокультуру для широкого ринку.

У епоху первісного накопичення капіталу почала мінятися і політична структура суспільства: скоротилася феодальна роздробленість, сформувалися централізовані держави, які мали економічну основу для об'єднання в собі внутрішнього ринку, що формується, і що зв'язував воєдино окремі райони країни торговими зв'язками.

Із зміцненням централізованих держав поступово мінялися пріоритети: інтереси окремих феодалів, міст поступаються місцем загальнодержавним інтересам, і зокрема замість торгової політики окремих міст виникає торгова політика держави. Це була політика протекціонізму - економічна політика держави, що виявляється в цілеспрямованій охороні внутрішнього ринку своєї країни від проникнення на нього іноземних товарів. Така політика ставить своїм завданням заохочення розвитку національної економіки і її захист від іноземної конкуренції шляхом встановлення високих мит на товари, що ввозяться в країну, або заборону ввезення товарів.

До кінця епохи первісного накопичення капіталу формується перша економічна концепція, що отримала назву меркантилізм (від італ|. Mercante| - купець) - «економічне вчення та економічна політика, в основі якої лежало уявлення, що джерелом багатства є оберт, а не виробництво» [2.3;25]. Вона виражала світогляд торгової і позикової буржуазії. Меркантилісти стверджували, що багатством нації є гроші, а джерелом цього багатства - зовнішня торгівля, яку вони ставили вище за всі галузі господарства. Слід підкреслити, що меркантилісти говорили про багатство нації, а не окремої людини. І з цим зв'язана також вимога меркантилістів до держави проводити на користь нації політику протекціонізму.

Отже, первісне нагромадження капіталу -- це історичний процес відокремлення дрібних виробників від засобів виробництва, примусового позбавлення їх приватної власності й перетворення в бідних продавців своєї робочої сили, що передував власне капіталістичному нагромадженню; «власник «грошових багатств» - це той вузький сенс, якого набрало слово капіталіст» [2.2;193]. Головною відмінною ознакою епохи первісного нагромадження капіталу були розвиток товарно-грошових відносин, становлення ринкової економіки, яка наклала відбиток на всі сторони суспільного життя того часу. Нові віяння буржуазних свобод, пов'язані з розширенням масштабів торгівлі, що ліквідувала територіальну замкнутість і обмеженість феодальних вотчин, вели до посилення підприємницької ініціативи.

2. Первісне накопичення в Англії

Англія - класична країна первісного нагромадження капіталу. Цю проблему Англія вирішила методом, який увійшов в історію як обезземелення селян, що складали основу процесу первісного нагромадження капіталу. По визначенню К. Маркса «первісне нагромадження капіталу є історичний процес насильницького відділення безпосереднього виробника від засобів виробництва, тобто позбавлення селянина чи ремісника його дрібної приватної власності та затвердження великої капіталістичної приватної власності» [2.3;14]. Англія виявилася країною, де капіталістичні відносини швидко проникали на село - головний оплот феодалізму і, як правило, більш консервативне, ніж місто. Від розвитку села, що забезпечувало тоді основну частину продукції, залежали темпи розвитку капіталізму. В Англії бурхливий розквіт мануфактур збігся з обуржуазнювання села.

В останній третині XV - першої чверті XVI ст. в Англії стався аграрний переворот, що основним проявом якого були насильницька експропріація селянської поземельній общини та конверсія ріллі - її перетворення на пасовища. Оскільки збільшився попит на англійську шерсть, то розведення овець стало для феодалів-землевласників більш прибутковим, ніж землеробство. Для розширення пасовищ і ведення вигідного вівчарства лендлорди захоплювали общинні селянські землі, насильно зганяли з них селян, ліквідували селянські господарства, обгороджували відібрані ділянки парканом. Відбувалося переселення нещасних: «чоловіків, жінок, сиріт, вдів з дітьми, вони переселялися, не знаючи куди дітись» [1.3;282]. Тому процес обезземелення селян отримала також назву «обгороджування». Був відомим вислів «…обгороджував - вовк з двоми іклами, один з яких - гроші, а інший - не чиста совість….» [1.2; 261]. Англійські феодали збільшували отари овець, доводячи їх чисельність поголів'я до декількох десятків тисяч. Таким методом англійські землевласники забезпечували накопичення значних капіталів і перетворювались на нове обуржуазнене дворянство. Лендлорди самі, як правило, не займалися сільським господарством. Обгороджені землі вони здавали в оренду фермерам - великим скотарям, в господарствах яких використовувалася наймана робоча сила, фермерські господарства були товарними, мали капіталістично-підприємницький характер, фермери перетворювалися у великих власників капіталів.

Інша сторона процесу обезземелювання селян і збагачення дворянства - втрата селянами будь-яких засобів до існування. Позбавлені землі, змушені найматися на мануфактури, вони перетворювались в найманих робітників.

Таким чином, обезземеленням селян Англія вирішила двоєдину мету - відшукала ефективний метод накопичення капіталу й створила ринок робочої сили, що забезпечило промисловість найманими робочими, тобто створила дві необхідні умови для розвитку капіталістичного виробництва.

Оскільки не всі позбавлені землі селяни відразу могли знайти роботу, то дорогами Англії бродили юрби бродяг та жебраків. Побачивши в цьому небезпеку соціальної нестабільності, уряд Англії прийняв проти бродяжництва суворі закони, що передбачали як покарання страту або передачу в рабство. Над схопленими бродягами «жорстоко знущалися, потім їх повертали на їх попереднє місце проживання і вони повинні були найнятись на роботу, як всі чесні люди» [1.1; 264]. У першій половині XVI ст. в Англії було страчено 72 тис. чоловік.

Обгородження отримало новий поштовх у XVI ст. в період Реформації, коли проводилася секуляризація церковних земель, а мешканці церковних маєтків залишалися жебраками. Було закрито понад три тисячі католицьких монастирів, їх землі були конфісковані на користь держави. Держава ж дарувало або продавала ці землі новим дворянам для розведення овець. Будівлі монастирських і церковних господарств використовувалися для організації капіталістичних мануфактур. Процес експропріації селян тривав в Англії і в ХVII ст.

В результаті первісного нагромадження капіталу виявилися без засобів до існування розорені селяни, ченці скасованих католицьких монастирів, дружинники розпущених урядом військових дружин феодалів - всі вони стали основним джерелом найманої робочої сили для промисловості. Зростання мануфактурного виробництва здійснюється паралельно з первісним накопиченням капіталу, характеризується посиленням експлуатації - тривалість робочого дня збільшився до 12-15 годин, широке розповсюдження отримала жіноча і дитяча праця.

Процес первісного накопичення капіталу в Англії створив не лише найману робочу силу і кaпітал, але і розширив внутрішній ринок. Розорені дрібні виробники вимушені були тепер купувати на ринку предмети першої необхідності, що стимулювало розвиток виробництва.

Процес первісного накопичення капіталу і розвиток капіталістичних відносин у місті і на селі в Англії ХVЙ ст. супроводжувалися зростанням її внутрішньої і зовнішньої торгівлі. У той час всю зовнішню торгівлю Англії взяли у свої руки великі товарні компанії англійських купців, створені в Лондоні і отримали ряд привілеїв від уряду. Збут англійського сукна в інші країни залишався монополією "компаній купців-авантюристів", що виникла ще в ХV ст., «вся торгівля з країнами Близького Сходу була монополізована Левантскою компанією (1581р.), торгівля з Росією і середньоазіатськими країнами - Московською кампанією, (1554р)» [2.3;25]. У 1588р. виникла Гвінейська компанія, яка зосередила в своїх руках головним чином работоргівлю. У 1600р. була організована Ост-Індійська кампанія, що поклала початок англійському пануванню в Індії. Торгові компанії перебували в руках великих купців, які за допомогою монополій відтісняли через торгівлю дрібних і середніх купців і доволі підвищували ціни на товари.

Таким чином, процес первісного нагромадження капіталу в Англії відбувався більш інтенсивно, ніж в інших європейських країнах. Відчуження дрібного виробника від засобів виробництва та перетворення його в бідного продавця своєї робочої сили як вихідна точка становлення капіталізму здійснювалось у різних західноєвропейських країнах у неоднакових формах, у класичній -- лише в Англії. Цей процес почався в Англії у XV ст. і закінчився в другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни. Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого -- феодального землеволодіння до нового -- буржуазного, від старої -- феодальної до нової -- капіталістичної організації сільського господарства. Він тривав в Англії майже 300 років.

3. Джерела накопичення капіталу в Англії

Використовувалися в Англії й інші джерела накопичення капіталів. Оскільки королівство постійно відчувало потребу в значних коштах на ведення воєн, створення морського флоту, утримання армії королівського двору і т.д., то уряд брав їх у борг у лихварів, купців, підприємців за борговими обов'язками під високі відсотки, що забезпечувало кредиторам накопичені кошти. І позики і відсотки по ним оплачувалися в кінцевому результаті за рахунок податкового пограбування народних мас. Таким чином, державний борг і пов'язаний з ним інтерес оподаткування були водночас і джерелом збагачення буржуазії і одним із способів експропріації дрібних виробників.

Накопиченню капіталів неабиякою мірою сприяла торгова політика протекціонізму - торгова політика встановлення високих митних зборів на імпорт готової продукції [2.3;27]. У XVI - XVII ст|. уряд встановлював високі митні збори на імпорт готової продукції з метою скорочення її ввезення і усунення іноземної конкуренції, знижував мита на експортну продукцію. Ці заходи протекціонізму давали національній буржуазії, що формувалася, можливість встановлювати на внутрішньому ринку високі ціни на товари власного виробництва і інтенсивно накопичувати крупні багатства.

Важливим джерелом зосередження капіталів з'явилася також колоніальна система. У XVII ст. англійці почали здійснювати колоніальну експансію в Центральній і Північній Америці, в Індії, «нееквівалентна торгівля, вивіз цінностей (золото, срібло) із захоплених територій, морський розбій - все це сприяло збагаченню метрополії» [2.3;36]. Підтримувала торгівлю і судноплавство королева Єлизавета (1533-1603). У її правління був побудований великий військовий флот.

Збагаченню буржуазії та зубожінню народних мас сприяла і так звана "революція цін" [2.3;20]. що охопила ряд країн Європи в ХVЙ ст., впливом ввезення великих мас дорогоцінних металів-золота і срібла, здобутих важкою дешевою працею рабів у колоніях. В умовах "революції цін" різко знизилася реальна заробітна плата англійських робітників, а в процесі масової експропріації селян і розорення ремісників в ХVЙ ст. створювалося військо позбавлених засобів існування людей, змушених за найнижчу заробітну плату продавати працю. Мануфактурні робітники в Англії в ХVЙ ст. отримували низьку заробітну плату, всього порядно пенсів на день. Робочим сільських мануфактур, що мали зазвичай невелике селянське господарство, платили ще менше, ніж міським робітникам. Крім того частина заробітної плати видавалася товарами, скільки було дуже вигідно підприємцю. У селі фермери-капіталісти сплачували високу ренту лендлордам за рахунок підвищення цін на продукти сільського господарства та зниження заробітної плати сільськогосподарським робітникам. Внаслідок усього цього в Англії в ХVЙ ст. розмір заробітної плати робітників набагато відставав від зростання цін на товари, що свідчить про тяжке становище робітників. Так, якщо взяти ціни 1500г. в Англії за 100%, то в 1560г. вони становили 138%, тоді як реальна заробітна платіж робітників в 1600г. становила лише 47% реальної заробітної плати 1500г. Накопичення ж йшло досить ефективно й інтенсивно, так що до кінця ХVЙЙЙ століття в Англії накопичилося близько 1 мільйона фунтів благородних металів.

У XVII ст. важливим засобом збагачення стала торгівля живим товаром - африканськими неграми-рабами. Англія, що зайняла перше місце в работоргівлі за період з 1680 - 1757 р. вивезла з Африки до Америки близько трьох мільйонів африканців, і на відміну від іспанських і португальських завойовників, «проїдати» награбоване, отримані накопичення вона направляла на розвиток промисловості, тобто використовувала їх продуктивно.

Успіху економічного розвитку Англії, переходу до капіталістичного господарства сприяла буржуазна революція ( 1640 - 1660 ). Основними завоюваннями були фактичне перетворення феодальної земельної власності на буржуазну, закріплення доступу буржуазії до державної влади, свобода промислового і торгового підприємництва, що остаточно затверджувало перемогу капіталістичного способу виробництва.

Велику роль в успішному капіталістичному розвитку зіграв Навігаційний акт Кромвеля (1651 р.), згідно якому зовнішньоторговельні перевезення країни могли здійснюватися тільки на англійських кораблях або на судах тієї країни, звідки імпортувався товар. Цей закон підірвав посередницьку торгівлю і судноплавство найсильнішого англійського конкурента Голландії і заохотив розвиток англійського суднобудування і судноплавства.

Отже, швидкому накопиченню капіталів сприяв грабіж колоній, нееквівалентна торгівля та работоргівля. Первісне накопичення капіталу значно прискорило розвиток мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи. Внаслідок проведення процесу обгороджування насильницьким шляхом, мануфактури в Англії одержали сировину та дешеву робочу силу, що сприяло їх розвитку та забезпечувало їх власникам накопичення капіталів. Другою стороною первісного нагромадження капіталу було накопичення значних сум грошей у руках окремих людей. Тут для Англії були характерні такі джерела, як: використання державних боргів та високих відсотків від них, здійснення політики протекціонізму (покровительства), що давало можливість державі встановлювати високі митні тарифи, які захищали від конкуренції власного виробника.

Висновок

Отже, первісне накопичення капіталу -- це історичний процес відокремлення дрібних виробників від засобів виробництва, примусового позбавлення їх приватної власності й перетворення в бідних продавців своєї робочої сили, що передував власне капіталістичному нагромадженню. Головною відмінною ознакою епохи первісного нагромадження капіталу були розвиток товарно-грошових відносин, становлення ринкової економіки, яка наклала відбиток на всі сторони суспільного життя того часу. Нові віяння буржуазних свобод, пов'язані з розширенням масштабів торгівлі, що ліквідувала територіальну замкнутість і обмеженість феодальних вотчин, вели до посилення підприємницької ініціативи. Процес первісного нагромадження капіталу в Англії відбувався більш інтенсивно, ніж в інших європейських країнах. Відчуження дрібного виробника від засобів виробництва та перетворення його в бідного продавця своєї робочої сили як вихідна точка становлення капіталізму здійснювалось у різних західноєвропейських країнах у неоднакових формах, у класичній -- лише в Англії. Цей процес почався в Англії у XV ст. і закінчився в другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни.

Нагромадження значних фінансових коштів для створення мануфактурного виробництва відбувалося в основному насильницьким шляхом. Швидкому накопиченню капіталів сприяв грабіж колоній, нееквівалентна торгівля та работоргівля. Первісне накопичення капіталу значно прискорило розвиток мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи. Внаслідок проведення процесу обгороджування насильницьким шляхом, мануфактури в Англії одержали сировину та дешеву робочу силу, що сприяло їх розвитку та забезпечувало їх власникам накопичення капіталів. Другою стороною первісного нагромадження капіталу було накопичення значних сум грошей у руках окремих людей. Тут для Англії були характерні такі джерела, як: використання державних боргів та високих відсотків від них, здійснення політики протекціонізму (покровительства), що давало можливість державі встановлювати високі митні тарифи, які захищали від конкуренції власного виробника.

Список використаної літератури

Й. Джерела:

1. Акт о наказании для бродяг и упорних нищих//Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Грацианского и Сказкина. В 3-х томах. - М.: ГУПИ Министерства просвещения РСФСР, 1950. - Т. 3. - 264 с.

2. Видержка из про поведи ХVЙЙ века// Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Грацианского и Сказкина. В 3-х томах. - М.: ГУПИ Министерства просвещения РСФСР, 1950. - Т. 3. - 261 с.

3. Томас Мор. Об аграрной революции ХУІ века //Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Грацианского и Сказкина. В 3-х томах. - М.: ГУПИ Министерства просвещения РСФСР, 1950. - Т. 3. - 282 с.

ЙЙ. Монографії:

1. Бартнёв С.А. История экономических учений. - М.: Юристъ, 2001.

2. Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV-ХVІІІ ст. У 3-х т. Том 2. Ігри обміну/ Пер. з фр. Г. Філіпчук. - К.:Основи, 1997.- 585с.

3. К. Н. Татаринова. Очерки по истории Англии 1640-1815гг. - М.:ИМО, 1958. - 454с.