Модель економічного зростання України з урахуванням циклічності та його перспективи
Макроекономічна нестабільність: циклічність як форма економічного розвитку, її вплив на економіку України, характеристика фаз циклу. Теоретичний зміст та основні джерела економічного зростання, його фактори і типи, позитивні та негативні ефекти в Україні.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.11.2010 |
| Размер файла | 419,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Отже, нині українська економіка перебуває лише на етапі відновлення втраченого, маючи в резерві природні й трудові ресурси, вигідне географічне положення, певний потенціал виробничих потужностей, продуктивності праці та певний досвід роботи в нових умовах. Крім того попри кризу в економіці відбувалось оновлення виробничих фондів, хоча масштаби введення в дію нових основних фондів аж ніяк не відповідали ні потребам, ані масштабам потенційної асиміляції інвестицій в Україні. Для прикладу в Польщі, яка має меншу чисельність населення, ніж Україна, середньорічний приріст інвестицій в основний капітал (левову частку яких склали іноземні) протягом 1997-2002рр. перевищував аналогічний показник в Україні у 6,4 рази. Для української економіки, яка була менш пристосована до швидких змін і вимагала значно більших ресурсів для ефективної реструктуризації, 1997-2002рр. стали часом втрачених сподівань на швидкий вихід із кризи. Тому приріст ВВП на 5,8% у 2000р. став для багатьох експертів несподіваним, незважаючи на те, що в офіційному ВВП ми бачимо лише частину його реальних обсягів, за якими ховаються тіньові доходи. З урахуванням останніх глибина економічного занепаду виглядатиме менш вражаючою, але не менш деформованою за розподілом між інституційними секторами економіки та верствами населення. Економічне піднесення 2002р. стало ще одним кроком наближення до рівня 1990р. Якщо в 2001р. розрив було скорочено лише на 2,4%, то в 2002р. - вже на 6,7% [7, c. 133].
4.2 Економічне зростання в Україні протягом 2004-2005 рр.
Проаналізувати 2004 та 2005рр. (січень - лютий), то можна побачити, що приріст ВВП у 2005р., порівняно з відповідним періодом попереднього року становить 5,5%. Номінальний ВВП, за орієнтованою оцінкою, становив 50064 млн. грн. Найбільший приріст валової доданої вартості спостерігався в обробній промисловості на 8,5% та транспорті на 7,2%. У січні - лютому 2005р. обсяги промисловості виробництва порівняно з відповідним періодом 2004р. зросли на 7,3% [14, c. 5].
Номінальні доходи населення за січень - лютий 2005р.,порівняно з січнем 2004р., збільшились на 41,9%. Наявні доходи, які можуть бути використаними населенням на придбання товарів і послуг, збільшились на 42,6%, а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактора, за уточненими даними, - на 26,6%. Наявні доходи у розрахунку на одну особу у січні 2005р. становили 336,1 грн. проти 233,9 грн. у січні 2004р. Витрати населення у січні 2005р., порівняно з січнем 2004р., збільшились на 26,2%, приріст заощаджень становив 2586 млн.грн. Номінальна заробітна плата одного штатного працівника у січні 2005р. на 41% перевищила законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб (453 грн.) і становила 640грн [15, c. 8].
Щодо макроекономічного становища України на даний момент, то воно має такі показники, які подані у таблиці 5.
4.3 Економічне становище України у 2007 - 2008рр
Таблиця 4 - Основні макроекономічні показники за січень - березень 2009 року
|
Реальний ВВП (2008р.) |
^ на 2,1% |
|
|
Обсяг промислового виробництва |
v на 31,9% |
|
|
Валова продукція сільського господарства |
^ на 1,7% |
|
|
Інвестиції в основний капітал (2008р.) |
v на 2,6% |
|
|
Експорт товарів та послуг (2008р.) |
^ на 34,9% |
|
|
Імпорт товарів та послуг (2008р.) |
^ на 40,5% |
|
|
Оборот роздрібної торгівлі |
v на 11,5% |
|
|
Реальний наявний доход населення (2008р.) |
^ на 10,3% |
|
|
Реальна заробітна плата |
v на 22,3% |
|
|
Індекс цін виробників промислової продукції |
^ на 3,1% |
|
|
Індекс споживчих цін |
^ на 5,9% |
Судячи з даних таблиці, що подаються з наростаючим підсумком у% до відповідного періоду попереднього року, можна сказати, що національна економіка поволі, але стабільно «одужує».
Валовий внутрішній продукт. Приріст реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у січні-березні 2009р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 2,1%.
Номінальний валовий внутрішній продукт, за орієнтовною оцінкою, досяг 189768млн.грн.
Найбільший приріст валової доданої вартості спостерігався у торгівлі - на 14,7%, переробній промисловості - на 9,0%, транспорті - на 8,7%.
Промисловість. У березні 2008р. обсяги виробленої промислової продукції зросли як до попереднього місяця (на 7,1%), так і до березня 2007р. (на 5,8%). У I кварталі приріст виробництва у промисловості становив 7,8% (у січні-березні 2007р. - 12,9%). Порівняно з січнем-березнем попереднього року випуск продукції збільшився за всіма основними видами промислової діяльності, крім нафтоперероблення.
Зміни обсягів промислового виробництва. (наростаючим підсумком у% до відповідного періоду попереднього року)
Сільське господарство.
Загальний обсяг виробництва продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень-квітень 2009р. порівняно з аналогічним періодом 2008р. зріс на 2,1%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 7,3%, у господарствах населення - скоротився на 1,6%.
Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва (наростаючим підсумком у% до відповідного періоду попереднього року)
Фінанси. За даними Міністерства фінансів України, доходи Зведеного бюджету за січень - лютий 2008р. становили 40,6 млрд. грн. (34,3% до ВВП), що складає 14,7% від річних призначень. В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (76,1% від загальної суми доходів).
Видатки Зведеного бюджету, включаючи кредитування за вирахуванням погашення, становили 34,8 млрд. грн. (29,4% до ВВП), що складає 12% від річних призначень. У структурі видатків Зведеного бюджету 66% припадає на фінансування соціально-культурних заходів, 12,6% - на економічну діяльність, 8,6% - на здійснення загальнодержавних функцій, зокрема видатки по обслуговуванню боргу - 1,3% від загальної суми видатків (0,4% до ВВП), у тому числі зовнішнього боргу - 1% (0,3% до ВВП).
Профіцит Зведеного бюджету за січень-лютий 2008р. становив 5,8 млрд. грн. (4,9% до ВВП).
Державний бюджет по доходах (з урахуванням взаємовідносин з місцевими бюджетами) виконано у сумі 31,3 млрд. грн. (14,5% від річних призначень), або 26,4% до ВВП, і на 73,7% сформовано за рахунок податкових надходжень, з яких податок на додану вартість становив 57,7%, податок на прибуток підприємств - 24,1%.
У видатках Державного бюджету (включаючи кредитування за вирахуванням погашення), що становили 28,6 млрд. грн. (12,2% від річних призначень), або 24,1% до ВВП, переважає фінансування соціально-культурних заходів (39,7% від загальної суми видатків), економічної діяльності (13,6%), громадського порядку, безпеки та судової влади (9,8%), здійснення загальнодержавних функцій (7,4%), у тому числі обслуговування боргу (1,3% від загальної суми видатків). Державний бюджет України зведено з профіцитом 2,7 млрд. грн. (2,3% до ВВП).
За даними Національного банку України, облікова відсоткова ставка на кінець лютого 2008р. становила 10%.
Вимоги банків України за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки) за лютий 2008р. збільшились на 4,5% і на 1 березня становили 455,5 млрд. грн., з яких 227,2 млрд. грн. - у національній валюті.
Зобов'язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (включаючи нараховані відсотки), у національній та іноземній валютах за лютий 2008р. збільшились на 3,7% і на 1 березня становили 174,5 млрд. грн., з яких 104,8 млрд. грн. - у національній валюті.
Офіційний середньомісячний курс гривні до долара США за лютий та березень 2008р. становив 505 грн. за 100 доларів США.
Офіційний середньомісячний курс гривні до євро за лютий 2008р. становив - 743,61 грн., за березень - 781,34 грн. за 100 євро.
Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за січень-лютий 2008р. становив 15,0 млрд. грн. (загальна сума прибутку - 21,4 млрд. грн., збитків - 6,4 млрд. грн.).
Протягом січня-лютого 2008р. збитково працювало 34,5% підприємств. Найбільше таких підприємств на транспорті та зв'язку (43,1% від загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності), у наданні комунальних та індивідуальних послуг, у сфері культури та спорту (42,0%), у будівництві (41,6%), у готелях та ресторанах (39,3%).
Ціни і тарифи. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні-квітні 2009р. становив 106,9% (у відповідному періоді попереднього року - 113,1%).
Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 7,4%. Найбільше (на 30,6% та 13,7%) підвищилися ціни на чай, цукор, масло, каву та рибні продукти. Олія та жири подорожчали на 11,3%, в тому числі олія - на 4,3%, тваринні жири - на 21,4%. На 17,2% подорожчали м'ясо та м'ясопродукти і найбільше свинина та яловичина (на 22,3% та 21,7% відповідно). Крім того, на 10,9-3,3% стали дорожчими хліб і хлібопродукти, цукор, риба та продукти з риби, сири, молоко. Водночас на 27,1% знизилися ціни на яйця.
Плата за житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива підвищилася на 3,0%, у тому числі водопостачання - на 12,4%, квартирна плата - на 7,9%.
У сфері охорони здоров'я ціни зросли на 19,9%, при цьому найбільше подорожчала фармацевтична продукція (на 31,5%).
Зростання цін на транспорт у цілому становило 8,5%, що в першу чергу зумовлене підвищенням вартості перевезень автодорожнім транспортом (на 13,1%) та подорожчанням бензину (на 20,0%).
На 8,8-2,5% подорожчали послуги ресторанів та готелів, відпочинку і культури, освіти.
Водночас на 0,2% знизилися тарифи на послуги зв'язку за рахунок здешевлення телефонного обладнання на 1,3%.
Індекс цін виробників промислової продукції у січні - квітні 2009р. становив 119,7% (у відповідному періоді попереднього року - 113,1%).
У виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води ціни зросли на 16,0%, добувній промисловості - на 12,4%, переробній - на 11,4%.
Індекс цін на будівельно-монтажні роботи у січні-квітні 2009р. становив 105,2% (у відповідному періоді попереднього року - 103,1%).
Найбільше зростання цін (на 5,5-5,1%) зафіксовано у будівництві об'єктів переробної і добувної промисловості, закладів освіти та житлових будівель.
Доходи населення. Номінальні доходи населення за січень - березень 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. збільшились на 7,2%. Наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 7,3%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактора, - на 10,3%.
У лютому 2008р. порівняно з січнем номінальні доходи населення збільшились на 10,1%, а наявний та реальний наявний доходи - відповідно на 6,3% та 3,4%.
Наявний доход у розрахунку на одну особу за лютий 2008р. становив 927,8 грн. проти 870,3 грн. за січень.
Витрати населення у січні-лютому 2008 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року збільшились на 41,4%. Приріст заощаджень становив 7256 млн. грн.
У січні-лютому 2009 р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та у фізичних осіб-підприємців) становила 1575 грн., що в 2,9 рази перевищує рівень мінімальної заробітної плати (605 грн.) та у 2,5 рази - рівень прожиткового мінімуму для працездатної особи (669 грн.). Порівняно з відповідним періодом 2008р. розмір середньої заробітної плати зменшився на 22,4%.
В економіці країни залишається значною диференціація рівня оплати праці за видами економічної діяльності та регіонами.
Найвищий рівень оплати праці спостерігався у фінансових установах і на підприємствах авіаційного транспорту, а у промисловості - на виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення, готових металевих виробів та у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин, де заробітна плата працівників перевищила середній показник по економіці в 1,6-2,5 рази.
Водночас абсолютний розмір заробітної плати працівників підприємств сільського господарства та мисливства, рибальства та рибництва, установ охорони здоров'я та соціальної допомоги, а також підприємств по виробництву текстилю, одягу, виробів з хутра та шкіри склав менше 58% від середнього по економіці.
Серед регіонів найнижчий рівень оплати праці (на 29,2% менший від середнього по країні) зафіксовано у Тернопільській області, натомість найвищий (відповідно в 1,7 рази більший), як і раніше, спостерігався у м. Києві. Середня заробітна плата працівників Запорізької, Київської, Дніпропетровської та Донецької областей також перевищила показник у цілому по країні (на 1,0-14,7%).
Реальна заробітна плата у січні-лютому 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. зменшилася на 22,3%.
За даними міністерств та інших органів виконавчої влади, по закладах освіти, що знаходяться в їхньому підпорядкуванні, заборгованість із виплат стипендій та грошового забезпечення студентів, курсантів і учнів на 1 березня 2009р. становила 112,2 тис. грн., що менше суми заборгованості на 1 березня 2008р. в 1,9 рази, або на 0,1 млн. грн.. [12]
4.4 Реалізація програми економічного зростання в Україні
Пріоритетним завданням Програми є зміцнення основ громадянського суспільства, подальше формування відкритого демократичного суспільства та нової національно-державної ідентичності людини як громадянина України.
Усе це можна забезпечити лише за умови подолання тенденції занепаду економіки та забезпечення стабільно високих темпів економічного зростання.
На підставі аналізу ситуації, з уроків 1998 p., коли суттєвому випробуванню була піддана так важко вистраждана Україною фінансова стабільність, визначено такі три етапи соціально-економічного розвитку України:
- перший (1999-2000 pp.) - досягнення стабілізації економіки та перехід до економічного зростання;
другий (2001-2005 рр.) - проведення інтенсивних змій структури економіки та підвищення її ефективності, досягнення темпів приросту ВВП до 7% на рік;
- третій (2006-2010 pp.) - продовження структурної перебудови економіки та забезпечення високих (до 8% щорічно) темпів зростання.
Економічне зростання потребує спрямування значних обсягів виробленого продукту в інвестиції.
Вирішальними факторами стабілізації в 2003-2004 pp. і започаткування зростання є такі:
Прийняття реального бюджету. Його дефіцит суттєво не збільшує внутрішні та зовнішні запозичення, створює довіру до фінансової політики держави.
Помірна девальвація національної валюти та інфляція зберігають умови і надають орієнтири для ефективного виробництва.
Зниження ставки рефінансування і переорієнтація діяльності банківської системи забезпечують кредитну підтримку реального виробництва.
Нормалізація виплати заробітної плати і значне скорочення заборгованості щодо соціальних виплат із бюджету.
Впровадження заходів, спрямованих на прискорену легалізацію тіньової економіки, а саме: задіяння механізму повернення тіньових коштів, у тому числі з-за кордону, до легального обігу на користь національного виробництва.
Розвиток малого підприємництва, яке приведе до підвищення конкурентоспроможності українських товарів, поліпшення структури виробництва і структури зайнятості.
Реструктуризація великих підприємств АПК, розвиток приватного сектора в сільському господарстві, що дасть змогу збільшити експорт продовольчих товарів.
Залучення прямих іноземних інвестицій в експортоспроможні галузі, що сприятиме переорієнтації зовнішньої торгівлі на нові товари та нові ринки.
Для забезпечення стабільного зростання на початку наступного тисячоліття принципово важливим є радикальне реформування податкової системи, скорочення вже протягом 2003 та 2004 років щонайменше на 15-20% (сукупного) податкового навантаження на товаровиробників та поліпшення якості бюджетних витрат. Ключовим для цього є прийняття Податкового кодексу.
Економічне зростання неможливе без суттєвого оновлення основних фондів та їхньої структури. Без цього три чверті з них у 2010 р. можуть досягти критичного віку (понад 20 років) та не відповідатимуть вимогам технологій XXI століття, обмежуватимуть можливості здійснення політики технологічних проривів.
Принципово важливим є відповідно до комплексної державної програми енергозбереження на період до 2010 р. радикальне зменшення енергомісткості виробництва та підвищення конкурентоспроможності української продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Цьому повинно сприяти ліквідація на першому етапі реструктуризації фінансових боргів підприємств і забезпечення дії ринкових механізмів, вилучення неконкурентоспроможних виробництв. Нагадаємо, що на виробництво одного долара ВВП країна витрачає 3,25 умовного палива проти 0,6 в Західній Європі. Крім усього іншого, це повинно забезпечити зростання експорту українських товарів і послуг з темпами 7-8% щорічно. Досить високі темпи зростання імпорту (хоча й нижчі від експорту) зумовлені потребою залучення значних обсягів інвестиційних та інноваційних ресурсів. Водночас завданням є послідовне скорочення від'ємного сальдо торговельного балансу та досягнення, починаючи з 2007 p., його рівня не менше, ніж 2-3% від зовнішнього торговельного обороту.
Надто важливою є послідовна легалізація тіньової економіки і зменшення її обсягів щонайменше на 25% до 2005 р. та на 70-80% до 2010 р.
Потрібно визначити, передусім, пріоритети науково-технологічного та інноваційного розвитку:
- створення та впровадження нових енерго- та ресурсозбережних технологій, розвиток екологічно чистої енергетики;
- розроблення нових технологій, у тім числі біотехнології для сільського господарства та переробних галузей, легкої та харчової промисловості;
- технологічне і технічне оновлення базових та переробних галузей;
- високотехнологічні конкурентоспроможні виробництва в літакобудуванні, ракетно-космічному комплексі, судно- та автомобілебудуванні, а також сучасних озброєнь;
- створення та використання перспективних інформаційних технологій та систем зв'язку;
- розвиток інформаційних комунікацій та потрібного обладнання;
- виробництво вітчизняних інформаційних технологій (не менше 20% від потреб внутрішнього ринку);
- створення та впровадження нових матеріалів та речовин з високими конкурентоспроможними властивостями, в тому числі імпортозамінних.
Програма має системний характер, охоплює весь комплекс економічних та соціальних сфер, всі сторони державного впливу на них.
ВИСНОВКИ
Економічне зростання - основний показник розвитку і добробуту кожної країни. Основними показниками економічного зростання є абсолютне збільшення валового внутрішнього і валового національного продукту або його збільшення на душу населення. Обсяг продукту (Y) залежить від кількості виробничих факторів (або ресурсів) та рівня технічного прогресу. До основних виробничих факторів відносять капітал (K) та праця (L). Залежність між затратами виробничих факторів і продуктом описується за допомогою виробничої функції:
Y = f (K, L).
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Циклічність була помічена давно вченими-економістами. Особливо коли почастішали періодичні економічні кризи - торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни ( насамперед Англію ), а потім набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить непрямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.
На базі опрацьованої інформації можна зробити деякі висновки:
По-перше, короткострокові і середньострокові цикли в ринковій економіці мають ідентичну внутрішню структуру і у багатьох випадках спільні рушійні механізми.
По-друге, середньострокові цикли мають переважно локальну дію і не впливають одночасно на всі сфери економічної діяльності, а у сукупності вони здатні викликати загальнонаціональні тривалі довгострокові цикли, рушійними силами яких є масове оновлення науково-технічного потенціалу України й значні структурні зміни в економіці.
Незважаючи на всі розбіжності відносно першопричини економічних циклів, беззаперечним є визнання того, що в кінцевому підсумку циклічні коливання в економіці зумовлюються суттєвим відхиленням сукупного попиту від сукупної пропозиції, супутніх витрат від потенційних можливостей виробництва. Головними індикаторами цих відхилень є коливання рівня виробництва, безробіття, продуктивності праці, реальних доходів населення тощо.
Враховуючи фактори макроекономічної нестабільності, у тому числі і циклічність економіки, уряди всіх країн світу визначають економічне зростання як одну із основних цілей макроекономічної політики. Адже цілу низку економічних, технологічних, соціальних, екологічних і, навіть, політичних проблем значно легше можна вирішити за умови стійкого довгострокового зростання національної економіки.
Домінантою економічного зростання в Україні є макроекономічна стабілізація, основними складовими першочергових завдань якої для перехідних економік є розв'язання проблем обмеження існуючого надмірного попиту, зниження рівня дефіциту зведеного державного бюджету та від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу, а також зростання зовнішньої заборгованості. Як висновок можна визначити декілька складових політики економічного зростання, які були б спрямовані: на активізацію процесів реструктуризації, що дозволить прискорити диверсифікацію діяльності більшості підприємств; надзвичайно швидке визначення пріоритетів національного рівня, які зберігатимуться і розвиватимуться при підтримці держави. Якщо ми серйозно не опрацюємо економічну базу цих стратегічний питань, то малий бізнес не зможе оперативно спрацювати у структурних перетвореннях, які очікуються в економіці. Крім того, дослідженнями, проведеними ще за радянських часів, нами встановлено, що багато в чому нагромаджений капітал втратив свою цінність і ринкову вартість. Отже, існує загроза створення досить серйозних передумов процесу дестабілізації економіки при нагромадженні великої кількості безробітних. Це тривалий час залишатиметься досить серйозним дестабілізуючим фактором.
Циклічні дослідження є необхідним інструментарієм при розробці акту циклічної політики високо розвинутих країн світу, оскільки вивчення змін у перебігу сукупної ділової активності дозволяє обґрунтувати відповідні напрямки оперативного реагування на потенційні коливання в економіці. У подальшому перспективною є, виходячи з проведеної діагностики економічних циклів, розробка анти циклічної економічної політики для України.
Для оцінки ефективності процесів економічного зростання у світовій практиці використовується широкий спектр критеріїв. Для країн перехідного типу їх перелік має формуватися з урахуванням специфіки, яка притаманна розвитку цих країн в сучасних умовах. Запропонований перелік орієнтирів та кількісних критеріїв для випадку України може використовуватися при розробці системи моніторингу її економічного зростання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. «Макроекономіка». - Київ: Четверта хвиля, 2001 р.
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник - К.: Вища школа, 2004. - 471 с.
3. Загальна економіка: Підручник / За ред. І.Ф. Радіонової. - К.: Знання, 2004. - 127 с.
4. Ковальчук В.М. Основи економічної теорії : Короткий курс. - Т.: Астон, 2002. - 204 с.
5. Кураков Л.П. Економічна теорія: Навч. посіб. - М.: Прес - центр, 2004. - 328 с.
6. Майєр Джеральд. Основні проблеми економіки розвитку. - К., 2003. - 688 с.
7. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студ. Вузів. У 2-х ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін. За ред. С. Будаговської. - К.: Основи, 2002.
8. Мочерний С.В., Економічна теорія: Посібник. - К., 2002 - 656 с.
9. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Либідь, 2001.
10. Пухтаєвич Г.О. Макроекономічний аналіз: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005.
11. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика: Підручник - К.: Таксон, 2002 - 240 с.
12. Державний комітет статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua.
13. Туган - Барановський М. І. Політична економія. - К.: Наукова думка, 1998. - 264 с.
14. Урядовий кур'єр. - 2007. - №15. - 27 січня.
15. Урядовий кур'єр. - 2008. - №53. - 24 березня.
16. Сацик В. Циклічність економічного розвитку України // Економіст 2005 №5 стор.80-83.
17. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. - К.: Ін-т екон. прогнозує.; Фенікс 2003. - 1008 с.
Подобные документы
Теоретико-методологічне обґрунтування економічного росту в Україні. Складові політики економічного зростання. Моделі державного регулювання економічного зростання економіки України. Кон’юнктурні дослідження циклічністі економічного зростання України.
курсовая работа [294,7 K], добавлен 20.03.2009Природа економічного циклу, його фази і види циклів. Причини циклічного розвитку економіки. Аналіз сучасного економічного циклу та його характерні риси. Методи регулювання циклічності. Рекомендації щодо стабілізації циклічних коливань в економіці України.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 19.05.2011Причини та типи економічних коливань. Суть і структура економічного циклу. Фактори, що визначають темпи економічного зростання. Теорія реального ділового циклу. Показники економічної динаміки у макророзрахунку. Сучасні дослідження теорії циклічності.
курсовая работа [413,3 K], добавлен 12.02.2013Сутність і фактори економічного зростання, його досягнення. Макроекономічна нестабільність: безробіття та інфляція, їх причини. Держава в системі макроекономічного регулювання: шляхи та прийоми регулювання, його законодавчо-правове обґрунтування.
контрольная работа [110,3 K], добавлен 19.07.2011Макроекономічна нестабільність та значна регіональна диференціація як характеристики економічного розвитку України за останнє десятиріччя. Формування стратегії економічного розвитку країни. Індекс споживчих цін в Україні. Депозити у національній валюті.
статья [16,6 K], добавлен 20.08.2013Причини переходу від неокласичної теорії економічного зростання до сучасної. Теоретичні моделі ендогенного зростання. Емпіричне дослідження економістів Росса Левіна та Девіда Ренелта. Вплив технологічних та фінансових інвестицій на зростання економіки.
презентация [441,9 K], добавлен 15.04.2014Недоліки моделі економічного зростання Китаю: капіталомістка промисловість, уповільнення темпів зростання продуктивності праці, низький рівень енергоефективності виробництва. Шляхи відновлення балансу економічного зростання Японії на початку 1970-х рр.
реферат [426,1 K], добавлен 21.03.2013Структура господарського комплексу і його ознаки. Основні чинники утворення комплексів і їх територіальної організації, основи формування та характеристика. Джерела та фактори економічного зростання в економіці та фінансово-кредитне регулювання.
реферат [23,7 K], добавлен 18.03.2009Економічне зростання та його типи. Всебічна інтенсифікація. Транспортні послуги та їх економічний зміст. Еволюція теорій економічного зростання. У кожного виду транспорту є своя специфіка у відношенні його використання для перевезень вантажів.
контрольная работа [29,6 K], добавлен 02.06.2006Поняття про економічний цикл, його фази. Циклічність як форма економічного розвитку, їх різновиди та відмінні особливості. Циклічність суспільного відтворення. Державна політика та методи впливу на циклічні коливання національної економіки, інструменти.
курсовая работа [39,3 K], добавлен 10.12.2010
