Планування організвційно-технічного розвитку підприємства

Курсовий проект

Планування організаційно-технічного розвитку підприємства

Реферат

Курсовий проект: 38 сторінок, 6 таблиць, 15 джерел.

Мета дослідження: Аналіз ефективності організаційно-технічного розвитку підприємства.

Об'єкт дослідження: Організаційно-технічний розвиток АО «Траловий і рефрижераторний флот».

Методи дослідження: розрахунково-аналітичний, логічний, описовий.

Основний зміст курсового проекту: проаналізовано випуск продукції і динаміка обсягу виробництва, виконання плану за асортиментом, аналіз якості продукції і ритмічності її виробництва, також фактори, які впливають на обсяг виробництва.

Зміст

Вступ

1. Організаційно-технічний розвиток

1.1 Технічний та організаційний розвиток підприємства

1.2 Оцінка технічного рівня розвитку підприємства

2. Планування організаційно-технічного розвитку підприємства на прикладі АО “Траловий і рефрижераторний флот”

2.1 Коротка техніко-економічна характеристика підприємства

2.2 Основні техніко-економічні показники АО ТРФ

2.3 Планування випуску продукції і динаміки обсягу виробництва

2.4 Планування виконання плану за асортиментом

2.5 Планування якості продукції і ритмічності її виробництва

2.6 Оцінка факторів, що впливають на обсяг виробництва продукції

3. Шляхи збільшення випуску продукції

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Підвищення ефективності діяльності підприємства ґрунтується на досягненнях науки і техніки, передового, вітчизняного і зарубіжного досвіду. Наскільки цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, які є першоджерелами розвитку продуктивних сил, настільки успішніше вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства.

Науково-технічний прогрес (НТП) у буквальному розумінні означає безперервний процес розвитку науки і техніки; у ширшому суттєво-змістовому значенні - це постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва та кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Організаційний розвиток - це узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва та управління, він визначається у вдосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва, праці та елементів господарського механізму.

Метою курсового проекту є формування теоретичних і практичних основ організаційно-технічного розвитку.

Завданням курсової роботи є аналіз і планування ефективного організаційно-технічного розвитку підприємства.

Об'єктом дослідження виступає АО “Траловий і рефрижераторний флот” , основним видом діяльності якого є видобуток і переробка рибної продукції.

1. Організаційно-технічний розвиток

1.1 Технічний та організаційний розвиток підприємства

НТП можна тлумачити також як процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему “наука-техніка-виробництво”, що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її експлуатація протягом певного періоду; техніко-економічне, екологічне й соціальне старіння виробів, їхня постійна заміна новими, ефективнішими зразками.

Планування організаційно-технічного розвитку повинне базуватись на наступних принципах:

- цілеспрямованість;

- високий науковий рівень;

- комплексність;

- безперервність.

Перший принцип означає, що план підприємства повинний бути направлений на досягнення високих кінцевих результатів, тобто на максимізацію прибутку в довгостроковій перспективі. Він зобов'язує концентрувати прибуток ресурсів на найважливіших інноваційних проектах.

Принцип високого наукового рівня вимагає включати в план ті заходи, що відповідають сучасному рівню розвитку науки і техніки перевищують його, забезпечують різке підвищення ефективності виробництва.

Принцип комплексності означає охоплення всіх підрозділів підприємства та всіх направлень розвитку науки і техніки, впровадження нових і підвищення якості випускаючих видів продукції, комплексної механізації та автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва, праці і управління та ін. Він передбачає узгодженість в часі та просторі всіх стадій процесу: науки-виробництва-збуту.

Принцип безперервності обумовлює обов'язкове забезпечення стратегічних та поточних планів, їх взаємозв'язок.[5, 468 c.]

Система планування організаційно-технічного розвитку на підприємстві включає комплекс різноманітних планів, які взаємодіють один з одним та спрямовані на здійснення за цілями, предметом, рівнями, змістом та періодом планування. Важливо виділити фактори, які визначають склад та зміст цього комплексу:

- організаційна структура та профіль інноваційної діяльності підприємства;

- склад інноваційних процесів, які здійснюються;

- рівень кооперації при їх проведенні, масштаби та постійність інноваційної діяльності.

Основним завданням організаційно-технічного розвитку є забезпечення прискорення впровадження перерахованих вище елементів у діяльність підприємства в рамках стратегічних та поточних планів. Комплексне планування розвитку і підвищення ефективності діяльності повинне знаходити висвітлення в плані організаційно-технічного розвитку підприємства, показниках ефективності виробництва та планах капітальних вкладень і капітального будівництва (інвестицій).

План технічного розвитку та організації виробництва повинний охоплювати наступні основні питання:

- створення й освоєння нових видів продукції та підвищення якості продукції, що випускається;

- впровадження прогресивної технології, механізації й автоматизації виробництва;

- вдосконалення планування, організації, контролю та управління в цілому;

- впровадження прогресивної організації праці;

- капітальний ремонт та модернізація основних засобів;

- заходи щодо економії сировини, матеріалів та всіх енергетичних ресурсів;

- науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

- основні техніко-економічні показники рівня виробництва та продукції, що випускається;

- соціальний розвиток підприємства.

Створення нових видів продукції та підвищення якості продукції, що випускається, забезпечують заходи щодо створення й освоєння випуску нових видів продукції, зняття з виробництва застарілих та підвищення якості продукції, що випускається, її модернізації, та підготовка продукції до сертифікації, розробка і впровадження нових прогресивних стандартів і технічних умов.

Впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва включає заходи щодо впровадження прогресивних технологічних процесів, нового високо розвинутого устаткування, комплексної механізації й автоматизації виробництва, модернізації діючого устаткування.

Впровадження прогресивної організації праці включає заходи щодо вдосконалення поділу та кооперації праці, організації й обслуговуванню робочих місць, впровадженню передових методів та прийомів праці, вдосконалення нормування й оплати праці. Під організацією праці заведено розуміти певне поєднання працівників у часі і просторі для досягнення найбільшої ефективності трудових процесів за умов конкретно застосовуваної технології та організації виробництва. Поєднання учасників трудового процесу в часі забезпечується різними формами поділу й кооперації праці, організацією обслуговування робочих місць, установленням раціональних режимів праці. Просторове поєднання працівників на виробництві знаходить втілення в різних формах побудови бригад та інших виробничих ланок підприємства, у варіантному закріпленні персоналу за відповідними робочими місцями.

Вдосконалення планування, організації, контролю та управління в цілому передбачає проведення комплексу заходів щодо вдосконалення проведення організації та управління. При цьому розробляються заходи, спрямовані на підвищення рівня концентрації та спеціалізації виробництва, вдосконалення організаційних структур, механізації та автоматизації управління на основі застосування комп'ютерних технологій, ЕОМ.

Капітальний ремонт та модернізація основних засобів планується з метою їхнього ефективного використання на основі прийнятої періодичності ремонту по системі ППР, відомостей дефектів та відповідних змін з урахуванням нормативів ремонтно-експлуатаційних витрат і наявних джерел фінансування.

Заходи щодо економії сировини, матеріалів, палива, енергії досягаються як у результаті освоєння нових, менш матеріаломістких видів продукції, так і в результаті впровадження прогресивної технології виробництва.

Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи плануються в зв'язку з розробкою нових машин, устаткування, високоефективних засобів механізації й автоматизації виробництва, технологічних процесів, форм організації виробництва та праці, а також нових видів продукції.

Основні техніко-економічні показники рівня виробництва та продукції, що випускається, відбивають рівень продукції, стан знарядь праці, ступінь досконалості застосовуваної технології, рівень механізації й автоматизації виробництва та ефективність заходів плану технічного розвитку.[4, 268 c.]

Планування організаційно-технічного розвитку підприємства проводиться в декілька етапів:

перший етап - визначаються головні завдання підприємства на плановий період, проводиться комплексний аналіз технічного й організаційного рівня виробництва й економічних показників, уточнюються ресурси, які характеризують технічний розвиток;

другий етап - виходячи з вивчення досвіду інших підприємств, результатів кінцевих науково-дослідних робіт та першого етапу, виявляються можливості розширення впровадження основних напрямів науково-технічного прогресу: вдосконалення технології та продукції, яка випускається, застосування нових технологічних процесів й прогресивних матеріалів, механізація й автоматизація виробництва та ін. На цьому етапі визначається кількісні завдання підрозділами підприємства по технічному й організаційному розвитку;

третій етап - проводяться інженерні та економічні розрахунки, організовуються конкурси та огляди пропозицій працівників підприємства, проводиться відбір і техніко-економічна оцінка заходів;

на заключному етапі плани підприємства та його підрозділів взаємопов'язуються, документально оформляються, затверджуються й доводяться до виконання.

Технічний та організаційний розвиток розглядаються як напрями єдиного процесу, де технічний розвиток виступає визначальним та безпосереднім чинником зростання ефективності виробництва - він визначає динамічну основу розвитку підприємства, а організаційний розвиток забезпечує реалізацію створених технічно-потенційних можливостей інтенсифікації виробничо-трудових процесів, тобто веде до зміни форми процесу розвитку.

Планування організаційно-технічного розвитку здійснюється за допомогою таких методів:

- науково-технічне програмування;

- продуктово-тематичне планування інновацій;

- об'єктивно-календарне планування;

- виробниче планування інновацій.

Технічний розвиток виробництва відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємств, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності.

Технічний розвиток як суб'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, які мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати просте та розширене відтворення необоротних активів підприємства. Із сукупності форм технічного розвитку доцільно виокремлювати такі, що характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємств, а з іншого - її безпосередній розвиток через вдосконалення й нарощування виробництва. Основні показники технологічного рівня підприємства групуються за наступними ознаками:

1) ступінь технічної оснащеності праці (фондоозброєність праці, енергоозброєність праці);

2) рівень прогресивності технології (структура технологічних процесів за трудомісткістю, частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції, середній вік застосовуваних технологічних процесів, коефіцієнт використання сировини і матеріалів);

3) технічний рівень устаткування (продуктивність (потужність), надійність, довговічність, питома металомісткість, середній строк експлуатації, частка прогресивних видів обладнання в загальній кількості, частка технічно та економічно застарілого обладнання в загальному парку);

4) рівень механізації та автоматизації виробництва (ступінь охоплення робіт механізованою працею, частка обсягу продукції, що виробляється за допомогою автоматизованих засобів праці).

1.2 Оцінка технічного рівня розвитку підприємства

Для поглиблення аналітичної оцінки рівня технічного розвитку підприємства, необхідність у проведені котрої, як правило, виникає за розробки спеціальної перспективної програми, потрібно застосовувати також інші показники, включаючи ті з них, що характеризують галузеві особливості виробництва, а саме:

- механоозброєність праці (відношення середньорічної вартості машин та - - устаткування до кількості робітників у найбільшій зміні);

- коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;

- коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва (кількість застосовуваних пристроїв, оснастки та інструментів у розрахунку на одну оригінальну деталь кінцевого виробу);

- рівень утилізації відходів виробництва;

- рівень забруднення природного середовища;

- ріст екологічно-чистої продукції.

Процес економічного управління технічним розвитком підприємства зазвичай включає такі основні етапи:

1. встановлення цілей - визначення, ранжування, виокремлення пріоритетів;

2. підготовчий етап - аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації;

3. варіантний вибір рішень - розробка, вибір критерію та оцінка ефективності можливих варіантів;

4. програмування (планування) робіт - узгодження вибраних і прийнятих рішень, їхнє інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку підприємства на найближчу та віддалену перспективу;

5. супроводження реалізації програми - контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного коригування програм.

Цілі та пріоритети технічного розвитку треба визначати згідно із загальною стратегією підприємства на тому чи іншому етапі його функціонування. Конкретні стратегічні напрями технічного розвитку можуть бути пов'язані з вирішенням наступних проблем:

- підвищення якості виготовлення продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому й вітчизняному ринках;

- розробка й широке впровадження ресурсозберігаючих (насамперед енергозберігаючих) технологій;

- скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки;

- здійснення всебічної екологізації виробництва згідно із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища.

У процесі економічного управління технічним розвитком підприємства головними є завдання якісної розробки й коригування, забезпечення необхідними ресурсами, постійного відстежування здійснення програм (планів). Типовий зміст плану технічного розвитку підприємства може включати наступні розділи:

Розділ І. Науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи.

Даний розділ включає дослідження і розробку за певною тематикою з визначенням для кожної теми:

1) мети дослідження (розробки);

2) місця впровадження результатів;

3) головних виконавців і співвиконавців в строки початку та закінчення роботи;

5) кошторисної вартості;

6) очікуваних результатів.

Розділ ІІ. Створення, освоєння нових і підвищення якості тих, що виготовляються, видів продукції. Основний зміст цього розділу:

1) створення та освоєння випуску нових видів продукції;

2) організація виробництва за ліцензіями або продукції, створеної іншими організаціями;

3) розробка нових стандартів карт технічного рівня;

4) сертифікація продукції;

5) зняття з виробництва застарілих видів продукції.

Розділ ІІІ. Запровадження прогресивної технології, модернізація та автоматизація виробничих процесів. Даний розділ включає:

1) розробку та застосування нових технологій;

2) запровадження нових видів устаткування та інструменту;

3) капітальний ремонт і модернізація устаткування;

4) механізація ручної праці;

5) автоматизація виробництва і процесів управління.

Розділ ІV. Зведені результати здійснення заходів технічного розвитку. Планування зведених результатів здійснюється:

а) за окремими напрямками технічного розвитку:

1) зниження матеріальних витрат і собівартості товарної продукції;

2) приріст виробничої потужності підприємства;

3) відносне вивільнення працівників.

б) для всієї сукупності заходів:

1) загальні витрати та результати;

2) динаміка основних техніко-економічних показників.[7, 160 c.]

Зміст програм (планів) технічного розвитку підприємства визначається сукупністю конкретних заходів, що входять до їхнього складу. Як правило, такі програми (плани) охоплюють кілька розділів, а кожен з останніх - певну групу цілеспрямованих заходів.

Головним недоліком діючого нині в Україні порядку розробки програми (планів) технічного розвитку підприємства є механічне “підсумовування” різних пропозицій, брак їхньої реальної інтеграції в єдиний цілеспрямований комплекс заходів. Подолати цей недолік дає змогу попереднє опрацювання програми (плану) технічного розвитку в так званому, режимі групової роботи. Мета такої роботи полягає в реальному перегляді та узгодженні пропозицій, що рекомендуються для включення до проекту програми (плану). Саму роботу бажано проводити у вигляді проблемної наради, учасниками якої можуть бути керівники підприємства і група експертів, включаючи незалежних. Це певною мірою забезпечує здійснення конкурсного відбору конкретних об'єктів і напрямків технічного розвитку підприємства.

Технічний розвиток є визначальним чинником розвитку підприємств, його змістом, визначає його динамічну основу. Організаційний - веде до змін його форми .

Організаційний розвиток реалізується у технологічно раціональному існуванні елементів виробництва та забезпеченні необхідної системи виробничих зв'язків, активно впливає на формування технології та техніки. Формується чітка залежність між технічним та організаційним розвитком, що доповнюється ефективністю реалізації економічних, соціальних та юридичних напрямів в декілька етапів розвитку підприємства.

Організаційний розвиток - це узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва та управління, він визначається у вдосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва, праці та елементів господарського механізму.

До факторів, за якими досліджується організаційний розвиток підприємства належать наступні:

- рівень спеціалізації виробництва (вартість річного обсягу профільної продукції до загального обсягу продукції);

- рівень кооперування виробництва (обсяг комплектуючих виробів до загального обсягу);

- стабільність номенклатури продукції;

- прогресивність застосовуваних технічних засобів в управлінні підприємством;

- рівень підготовки виробництва, його обслуговування та оперативне управління.

Для забезпечення ефективного управління організаційним розвитком важливо своєчасно виявляти і правильно оцінювати його тенденції, прогресивні й небажані зміни у формах організації виробництва та праці, функціонуванні окремих чи всієї сукупності елементів господарського механізму.

До основних сучасних тенденцій організаційного розвитку відносять:

- прискорення темпів розвитку окремих (деконцентрації кооперування, конверсії, диверсифікації) та посилення взаємопов'язаних форм організації виробництва, що забезпечує демополізацію виробництва багатьох видів продукції, конкуренцію продуктивності на ринку, мультиплікаційну ефективність діяльності підприємств різних типів і систем господарювання;

- розвиток колективної (бригадної) форми організації та оплати праці, що за умов прискорення НТП, якісного вдосконалення й ускладнення техніко-технічної бази виробництва стає об'єктивно необхідним і економічно доцільним;

- посилення безперервності та гнучкості виробництва на підприємствах багатьох галузей завдяки широкому застосуванню автоматичних ліній, робото-технічних комплексів і гнучких виробничих систем, що уможливлюють зведення до мінімуму втрат часу й ресурсів, багаторазове підвищення продуктивності праці, значне прискорення оновлення продукції, що виготовляється;

- формування нових типів суспільної комбінації речових і особистісних елементів процесу виробництва, науки та виробництва, виробничої сфери споживання у вигляді спільних міжгалузевих і міждержавних підприємств, науково-технічних комплексів, інженерних і сервісних центрів, створюваних ресурсів, підвищення ефективності науково-технічного прогресу;

- удосконалення організації функціонування господарського механізму підприємств, перехід останніх на ринкові економічні відносини з державою та іншими контрагентами, що посилює відповідальність за кінцеві результати діяльності, конкурентоспроможність на світовому й національному ринках, фінансову стійкість і прибутковість;

- активізація людського чинника через здійснення такої кадрової політики, котра відповідає сучасним вимогам правильного підбору керівників усіх рівнів, підвищенню їхньої компетентності, діловитості й відповідальності; вимогам подальшого розвитку демократії і управління виробництвом, забезпечення належної організованості та виконавчої дисципліни.

Розвиток і поглиблення названих тенденцій у галузі організації виробничо-трудових процесів та функціонування господарського механізму необхідно вважати сучасними завданнями прискорення організаційного розвитку на підприємстві.[1, 488 c.]

2. Планування організаційно-технічного розвитку підприємтсва на прикладі АО “Траловий і рефрижераторний флот”

2.1 Коротка техніко-економічна характеристика підприємства

АО “Траловий і рефрижераторний флот” (далі ТРФ) є великим підприємством у Керчі. Основним видом діяльності є видобуток і переробка рибної продукції.

АО ТРФ працює в основному на сировину власної заготівлі, сировина видобуває в обсязі виділених для них квот і у встановлених районах рибальства. Власну переробку здійснюють такі судна як, ярусоловинні, креветколовні, краболови. А такі судна як СТР - 1320, здають видобутий сирець на плавбази типу “Спаськ” для подальшої переробки.

ТРФ має свій транспортний флот. Це рефрижератори і танкери. Завданням цих судів є завезення в райони промислу палива та необхідного матеріально-технічного вантажу і вивезення готової продукції. Транспортний флот налічує 14 одиниць. У 2005 році були отримані два танкери вантажопідйомністю 5,5 тис. тонн кожен.

Щоб забезпечити більш раціональне використання виробничих потужностей, плавбази типу «Спаськ» здійснюють прийом сировини від сторонніх організацій і випускають з нього різноманітну продукцію.

В останні два роки роботи питома вага стороннього сировини в загальній кількості переробленої сировини не перевищував 20%.

Номенклатура готової продукції наступна: різноманітна морожена патрана і не патрана риба, фарш «Сурімі», ікра минтая, краб, креветка і пр.

В останні роки своєї роботи ТРФ став здійснювати експортні поставки.

Продукція ТРФ користується великим попитом у покупців, як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Підприємство постачає свою продукцію на ринки США, Японії, Кореї, Китаю, Сінгапуру та інші.

Для насичення ринку товарами рибними в перспективному плані передбачається будівництво берегового рибопереробного комплексу з випуском кулінарної продукції та різноманітних консервів, для зберігання яких будуть використовуватися окремі камери холодильника.

Для забезпечення флоту овочами та фруктами, а також для працівників берегових служб планується будівництво овочесховища ємністю 3 тис. тонн.

Таким чином все вищевикладене підтверджує, що АО ТРФ є великим підприємством в АР Крим.

2.2 Основні техніко-економічні показники АО ТРФ

Щоб судити про ефективність роботи підприємства, необхідно проаналізувати основні техніко-економічні показники, зіставивши їх за ряд років у динаміці. Ці показники включають в себе показники, виражені у вартісному, натуральному виразах, розрахункові показники, відносні і пр. У таблиці 1 представлені основні показники роботи АО ТРФ за 2005 - 2009 роки. Подані в таблиці дані змінюються нерівномірно під впливом різних причин. Аналіз показав, що у розглянутий період вилов риби збільшився з 194 501 тис. тонн у базисному році до 393 560 тис. тонн у 2009р. Розрахунки показують, що вилов у вказаний період збільшився на 199 059 тис. тонн або на 102,3%. Цьому сприяло придбання і введення в експлуатацію нових супер-траулерів. Це було підставою для збільшення квоти вилову та розширення району рибальства.

Збільшення вилову дозволило рибообробних судам більше випустити продукції. У 2005 р. її було вироблено 83200 тис. тонн, а в 2009 р. - 283 121 тис. тонн, тобто збільшення випуску продукції відбулося на 199921 тис. тонн або на 240,3%. В результаті збільшення випуску продукції збільшився в аналізований період обсяг реалізованої продукції на 714 376 тис. грн. або на 6042%. Такий значний ріст реалізованої продукції може бути пояснений частково зростанням випуску продукції в натуральному вимірі, так і зростанням договірних цін на неї. Договірна ціна формується на базі сформованої собівартості, яка збільшується з року в рік за рахунок зростання цін на матеріально-технічні цінності, що використовуються в процесі виробництва.

У роки роботи АО ТРФ проводить реорганізацію своїх підрозділів, удосконалює організацію виробництва і праці, а в результаті цього чисельність промислово-виробничого персоналу змінюється по аналізованим років, вона знижується. У 2008 році на підприємстві працювало 9845 чоловік, а в 2009 році вона склала 8683 людини, тобто знизилася за розглянутий період на 1162 людини або на 11,8%. Певний вплив на зміну чисельності зробило оновлення флоту. У країні послідовно за аналізований період йде підвищення розміру заробітної плати, що пов'язано із зростанням цін на продукти харчування та інші предмети, зростанням інфляції, збільшенням тарифів і пр. Все це було сприяло збільшення фонду оплати праці, а також середньорічний заробітної плати. Збільшення фонду оплати праці по перерахованих причин у ТРФ сталося на 42622 тис. грн., або на 2148%. У цей же період середньорічна заробітна плата збільшилася на 4925,4 тис. грн. або на 2442% в розрахунку на одного ППП. Якісним показником роботи підприємства є продуктивність праці. Вона показує, скільки вироблено продукції на одного працюючого за певний період. Чим вищий цей показник, тим краще працює підприємство. В АО продуктивність праці у вартісному вираженні збільшилася на 82434 тис. грн. або на 6864%.

За аналізований період випуск продукції в натуральному виразі на одну людину ППП збільшився з 8,451 тис. тонн у 2005 р. до 32,61 тис. тонн у 2009 р. Це свідчить, що збільшення відбулося на 24,159 тис. тонн або на 286%.

На всіх етапах розвитку економіки для підприємства важливим є зростання продуктивності праці в порівнянні із зростанням середньої заробітної плати. Розглядаючи дані таблиці 2.1. і проводячи їх аналіз, бачимо, що в АО ТРФ продуктивність праці збільшується випереджаючими темпами порівняно із зростанням середньої заробітної платою. У зв'язку зі збільшенням цін на сировину, матеріали, запасні частини, паливо-енергетичні ресурси, підвищення заробітної плати, збільшення розміру амортизаційних відрахувань та ін. наслідки цінової політики привели на підприємстві до збільшення собівартості продукції в 2009 р. в порівнянні з 2006 р. на 668544 тис. грн.

Під впливом усіх змін основних показників роботи підприємства змінюється такий важливий показник підсумків, як витрати на 1 гривню товарної продукції. У 2005 р. вони були рівні 0,48 гривні, а в 2009 році - 0,93 гривні. Це свідчить про зростання даного показника на 89,8%, що говорить про зниження рентабельності виробництва. На зміну цього показника основний вплив надали чинники, не залежні від підприємства.

У результаті минулих переоцінок середньорічна вартість основних промислово-виробничих фондів (ОПВФ) АО у період з 2005 по 2009 рр.. збільшилася з 14644 тис. грн. до 2014215 тис. грн. або на 13 654%. Показником ефективності роботи підприємства і використання ОПВФ є фондовіддача. Підвищення цього показника свідчить про збільшення ефективності використання фондів.

Дані таблиці 2.1. свідчать, що в 2005 році фондовіддача була рівна 0,81грн., В 2006 р. - 1,63 грн. У наступні роки цей показник коливається, але знижується в 2009 р. проти базисного року на 0,45грн. або на 55,6%.

Якісним і кількісним показником роботи будь-якого підприємства є прибуток. У ринкових умовах роботи він повинен забезпечити підприємству покриття всіх витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, і отримання такої суми чистого прибутку, якої б вистачило на формування фондів нагромадження і споживання та сплату встановлених для нього податків і платежів.

У розглянутий період прибуток ТРФ збільшилася з 3000 тис. грн. в 2005 р. до 93 284 тис. грн. в 2009 р. Таким чином на підприємстві відбулося збільшення прибутку на 90 284 тис. грн. або на 3009%. Певну роль у цьому відіграло збільшення вилову риби і випуску продукції, зростання продуктивності праці, оновлення флоту, пр.

Рентабельність виробництва, обчислена як відношення прибутку до собівартості, в 2008 р. склала 52,0% у 1997 - 54,7%, тобто дещо збільшилася. У подальші роки у зв'язку зі значним збільшенням вартості продукції цей показник знижується і в 2009 р. він дорівнював 13,8%, тобто в аналізований рік він був нижче базисного року на 38,2%.

Проведений аналіз основних техніко-економічних показників роботи АО ТРФ за період з 2005 по 2009 рр.. показує, що вони змінювалися нерівномірно під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх причин. У той же час вони свідчать, що в умовах ринку підприємство розвивається і зміцнює свою матеріально-технічну базу.

2.3 Планування випуску продукції і динаміки обсягу виробництва

На основі показників реалізації випуску товарної продукції, проведемо розрахунок балансу товарної продукції на прикладі одного з головних госпрозрахункових підрозділів АО ТРФ, яке випускає майже всю готову продукцію, СХРП «Супер».

Аналіз даних таблиці 2.2. показує, що в 2010 році в порівнянні з 2009 роком залишки нереалізованої товарної продукції на початок року знизяться з 93290,6 тис. грн. до 44333,1 тис. грн., або на 52,5%, що можна пояснити збільшенням обсягу реалізації продукції.

Випуск товарної продукції в плановий період збільшиться з 350041,5 тис. грн. в базовому періоді до 540 290 тис. грн. у плановому періоді. Це свідчить, що збільшення склало 190248,5 тис. грн. або 54,5%.

Таким чином, сума залишків готової продукції і випуску товарної продукції протягом року склала в 2009 р. 443332,9 тис. грн., А в 2010 р. складатиме 584623,1 тис. грн. Тобто очікується збільшення на 141290,2 тис. грн., або на 31,5%, що відбулося головним чином за рахунок збільшення випуску товарної продукції.

Таблиця Баланс товарної продукції

Показники	2009г.	2010 г.	2009 в %% до 2010
Залишки нереалізованої товарної продукції на початок року	93290,6	44333,1	47,5
Випуск товарної продукції	350041,5	540290	154,5
РАЗОМ	443332,9	584623,1	131,9
Реалізація товарної продукції	330932,1	489143,1	147,8
Залишки товарної нереалізованої продукції на кінець року	112400	95480	85

Збільшився в розглянутий період обсяг реалізованої товарної продукції з 330932,1 тис.грн. до 489143,1 тис. грн. Дані показують. що збільшення склало 158 211 тис.грн. або 47,8%. Це можна пояснити збільшенням випуску продукції і зростанням цін на неї.

Залишки товарної продукції, нереалізованою на кінець року. в 2009 р. були рівні 112 400 тис. грн., а в 2010 р. знизяться до 95 480 тис. грн. Зниження склало 16 920 тис. грн. або 15%. В значній мірі залишки готової продукції на кінець року залежать від асортименту вироблюваної продукції.

Частка СХРП «Супер» у випуску продукції в цілому по ТРФ велика. Вона коливається в 2008 році з 63% до 68% у 2010 р.

Аналіз даних таблиці 2.3. показує, що випуск продукції збільшився в 2010 р. в порівнянні з 2008 р. на 31,5% або на 46 833 тонн. Цьому сприяє рішення, що підприємство вироблятиме різноманітну продукцію 7 видів обробки. Основним видом продукції є риба морожена.

Таблиця Динаміка випуску продукції за 2008 - 2010 рр.

Показники	роки	в % к 2008 р.
	2008	2009	2010	2009	2010
Харчова рибна продукція, всього:	148690	175229	195523	117,8	131,5
в т.ч.: риба охолоджена	169	3203	3860	1895	2284
риба морожена	118737	126095	146643	106,2	123,5
Філе морожене	17814	27061	25915	151,9	145,5
фарш харчовий	7434	12813	12900	172,4	173,5
ікра	3518	4754	4800	135,1	136,4
інша харчова продукція (харчові відходи від обробки)	16	1	5	6,3	31,3

По розрахункам наведених даних можна сказати, що очікується к 2010 р. значне збільшення випуску риби охолодженої: на 3691 тонн. Випуск мороженої риби збільшиться у розглянутий період на 27 906 тонн або на 23,5%.

Збільшиться також випуск філе мороженого з 17814 тонн у 2008 р. до 25 915 тонн в 2010 р., тобто збільшення склало 8101 тонн або 45,5%. Цей вид продукції користується великим попитом на ринку.

СХРП “Супер” виробляє також фарш харчовий. Він є харчовим напівфабрикатом і на його випуск використовується риба, яку з яких-небудь причин не можна направити на випуск інших видів (філе, мороженої патраної і не патраної). Випуск фаршу харчового в плановий період збільшився на 5466 тонн або на 73,5%.

Продуктом оброблення риби (минтая, лососевих) є ікра. Її випуск також збільшився. У 2008р. він дорівнював 3518 тонн, а в 2010 р. - 4800 тонн, тобто збільшення склало 1282 тонни або 36,4%, що обумовлено збільшенням оброблення риби при випуску мороженої розправитися та філе рибного.

Випуск харчових морепродуктів незначний, але він також збільшується. Це збільшення склало 401 тонн або 40%.

Таким чином можна зробити висновок, що збільшенням випуску харчової рибної продукції в натуральному вимірі та знаходження всіх рибообробних потужностей в цьому госпрозрахунковому підрозділі приведе до збільшення товарної і реалізованої продукції в 2010 р. в порівнянні з 2009 р.

2.4 Планування виконання плану за асортиментом

Виконання плану по групах продукції визначається шляхом порівняння планового випуску продукції в натуральному або вартісному виразах.

При проведенні даного аналізу у виконанні плану зараховується тільки та продукція, що вироблена в межах плану. Продукція, виготовлена понад завдання і не передбачена їм, на виконання плану не зараховується (таблиця 2.4.).

Аналіз даних таблиці показує, що в 2009 р. в ТРФ було вироблено вісім видів харчової рибної продукції, з яких по чотирьох план був перевиконаний. Так, випуск мороженої риби, в т.ч. патраної планове завдання на 8183 тонни або на 5,9%, у т.ч. патраної на 8704 тонни більше плану або на 7,0%.

Випуск морепродуктів збільшився незначно: тільки на 11 тонн або на 0,8%. Це пояснюється тим, що видобуток їх обмежена квотами вилову.

Таблиця 2.4 Виконання плану по асортименту продукції в 2009 р

Продукція	кількість продукції, тонн	виконання плану,%%
	план	звіт	в тому числі
			в межах плану	понад плану
Харчова продукція	188746	195775	187548	8234	103,7
1. Риба морожена	138460	146643	138460	8183	105,9
2. Риба охолоджена	4120	3860	3860	0	93,7
3. Філе морожене	26540	25915	25915	0	97,6
4. Фарш харчовий	13120	12900	12900	0	98,3
5. Ікра	4900	4800	4800	0	98,0
6. Морепродукти	1392	1403	1392	11	100,8
у т.ч. креветка	637	715	637	78	112,2
краб	522	541	522	19	103,6
інші морепродукти	233	147	147	0	63,1
7. Інші харчові продукти	3	5	3	2	166,7
8.Пресерви, туб / т	602	709	602	107	118,0
РАЗОМ харчова продукція в% до плану	100	103,7	99,4	4,3	-
Нехарчова продукція	39980	40521	39746	775	101,4
1. Жир	3140	3012	3012	0	95,9
2. Борошно кормове	35640	36415	35640	775	102,1
3. Кормова риба	1200	1094	1094	0	91,2
Разом	100	103,3	99,3	4	-

Перевиконання плану отримано за рахунок збільшення вилову і випуску продукції краба і креветки. Випуск продукції інших морепродуктів (восьминіг, трубач, кальмар) був нижче планового рівня на 86 тонн.

Зважаючи на сприятливою промисловий обстановки на видобутку оселедця випуск пресервів збільшився за звітом проти плану на 107 туб. або 38 тонн. Збільшення випуску пресервів склало 3,7%.

Через відсутність необхідної сировини знизився проти плану випуск таких видів продукції, як риба охолоджена (на 6,3%), філе морожене (на 2,4%), фарш харчовий (на 1,7%) та ікра (на 2, 0%).

Випуск пресервів в розглядувальний період збільшився на 18%, що у тубах склало 107, а в тоннах - 38. Таким чином, за рахунок усіх змін випуск харчової рибної продукції різноманітного асортименту збільшився в АО ТРФ в 2008 році за звітом проти плану на 8234 тонни або на 3,7%. При цьому в межах плану було вироблено 99,4% всієї харчової рибної продукції, а понад план 4,3%.

Не харчової рибної продукції по звіту було вироблено 40 521 тонни, а за планом передбачалося випустити 39980 тонн, тобто план перевиконано на 775 т. або на 1,4%. Це отримано головним чином за рахунок перевиконання плану по виробленню кормового борошна. План по ній виконаний на 102,1%. По випуску жиру і кормової риби план недовиконаний відповідно на 4,1 і 8,8%.

Дані підтверджують наявність перевиконання планового завдання по окремим асортиментним групам рибопродукції: риба морожена, морепродукти, інші харчові пресерви. При цьому одночасно не виконано план з охолодженої риби, філе, фаршу харчовому, ікрі і пр. Це негативно відбилося на виконанні плану в асортименті: недовиконання склало 1439 тонн або 0,7%.

Таким чином, план по асортименту в АО ТРФ в 2009 р. виконаний тільки на 99,3%.

2.5 Планування якості продукції і ритмічності її виробництва

В АО ТРФ основним чинником, що впливає на ритмічність виробництва є забезпеченість сировиною. Це пов'язано з сезонністю його видобутку і межею встановлених квот вилову.

Готова продукція на суднах АО ТРФ виробляється з різних об'єктів: оселедця, минтая, тріски, краба, креветки, восьминога і пр. Тому сезон їх видобутку так само істотно впливає на обсяг продукції, що випускається, так як за термінами вони не збігаються.

Таблиця Ритмічність виробництва продукції в 2009 р.

Місяць	план	звіт	в межах плану
	тонн	вага%	тонн	вага%	тонн	вага%
1	19184	8,4	18195	7,7	18195	8
2	39240	17,2	38989	16,5	38989	17,2
3	27560	12,0	29537	12,5	27560	12,2
4	34900	15,2	34735	14,7	34735	15,3
5	15489	6,8	16304	6,9	15489	6,8
6	5000	2,2	4962	2,1	4962	2,2
7	10184	4,5	9216	3,9	9216	4,1
8	17250	7,5	19140	8,1	17250	7,6
9	15799	6,9	16777	7,1	15799	7,0
10	13500	5,9	14887	6,3	13500	6,0
11	10120	4,4	11578	4,9	10120	4,5
12	20500	9,0	21976	9,3	20500	9,1
разом у% до плану	228726	100	236296	103,3	226315	98,9

Аналіз даних таблиці показує, що в ТРФ в 2009 р. випуск продукції по календарних місяцях йшов нерівномірно. Найбільш високий він у весняний період, коли здійснюється видобуток морепродуктів, минтая та інші. Найбільш низький випуск продукції в червні і липні місяцях. Він по звіту відповідно дорівнює 2,1 і 3,9%. В осінньо-зимовий період випуск продукції знову збільшується, тому що збільшується вилов тріскових порід риб, кальмара і пр.

Дані таблиці показують також, що в межах плану вироблено в році, що аналізується 226 315 тонн різноманітної рибної продукції, що по відношенню до плану склало 98,9%. Понад плану вироблялася продукція протягом Сіми місяців з 12. Це можна пояснити збільшенням вилову в цей період тріскових порід риб за рахунок придбання та введення в експлуатацію двох супер-траулерів.

Коефіцієнт ритмічності на основі даних таблиці 2.5. може бути визначений шляхом ділення абсолютної величини фактичного обсягу виробництва в межах планового завдання на абсолютну величину планового завдання в окремі відрізки часу.

Кр = 226315: 228726 = 0,9895 що свідчить про неритмічність виробництва.

Проведений аналіз ритмічності випуску продукції на ТРФ показує, що в окремі місяці можливе збільшення випуску продукції за рахунок прийому сировини з боку. Це збільшення випуску продукції позитивно позначиться на ефективності роботи підприємства, оскільки збільшиться продуктивність праці, фондовіддача, прибуток, що зміцнить позиції підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

2.6 Оцінка факторів, що впливають на обсяг виробництва продукції

На обсяг виробництва, а, отже, і на виконання програми впливають різні чинники. Їх вплив може бути як позитивним, так і негативним. У сучасних умовах роботи, при ринкових відносинах велике значення надається вивченню факторів, що впливають на обсяг виробництва.

Фактори, що впливають на обсяг виробництва, підрозділяються на три основні групи: праця, засоби праці, предмети праці. У кожну з цих груп входять фактори, дія яких взаємозумовлені. Вплив окремих факторів на обсяг виробництва може оцінюватися за допомогою різних прийомів економічного аналізу.

Проведемо планування впливу різних факторів на обсяг виробництва, використовуючи дані таблиці. Матеріальні витрати

Таблиця Фактори, що впливають на обсяг виробництва

Показники	2009	2010	Відхилення по рядку	2009 в % до 2010.
Товарна продукція тис. грн.	672200	804970	+132770	116,8
Чисельність ППП, чол.	8888	8683	-205	97,7
Продуктивність праці, тис. грн.	75,63	92,71	+17,08	122,6
Середньорічна вартість.	1033348	2014215	+980867	194,9
Фондовіддача	0,65	0,4	-0,25	61,5
Матеріальні витрати	201470	362842	+161372	180,1
Матеріальна віддача, грн.	3,34	2,22	-1,12	66,7

Аналіз наведених даних показує, що товарна продукція в 2010 р. по ТРФ збільшиться проти 2009 р. на 132 770 тис. грн. або на 19,8%. Це відбулося під впливом різних факторів. За цей же період чисельність робітників скоротилась на 205 осіб або на 2,3%, а продуктивність праці збільшиться на 17,08 тис. грн., або на 22,6%

В результаті переоцінки основні промислово-виробничі фонди збільшилися на 980867 тис. грн. Частково це пояснюється так само придбанням двох супер-траулерів. Дані таблиці свідчать, що приріст основних фондів стався на 94,9%, тобто майже вдвічі. За вказаний період фондовіддача знизилася з 0,65 у 2009 р. до 0,4 грн. в 2010 р. на 0,25 грн. або 48,5%

У той же час матеріальні витрати на товарну продукцію збільшилися на 161372 тис. грн. або на 80,1%. Тут вплинув соціальний чинник. У результаті проведеної цінової політики в країні ціни на матеріали, сировину, пр. матеріальні цінності істотно збільшилися. Деякий вплив зробило збільшення випуску продукції в натуральному вимірі.

У розглянутий період матеріальна віддача знижується з 3,34 грн. до 2,22 грн., тобто зниження склало 1,12 грн. або 33,3%. Це говорить про те, що на гривню матеріальних витрат випуск продукції знижується, що є негативним чинником у роботі підприємства.

Базуючись на даних таблиці 2.6. зробимо розрахунки впливу різних факторів на зміну обсягу виробленої продукції.

1. Розрахунок впливу трудових факторів.

За рахунок зниження чисельності ППП в році, що планується в порівнянні з базисним випуск продукції знизиться на:

Випуск продукції = Чисельність П.(відх) * Продуктивність праці(баз)

(-205) * 75,63 = -15504,1 тис. грн.,

тобто зниження випуску склало 15504,1 тис. грн.

У плановий період очікується збільшення продуктивності праці ППП на 17,8 тис. грн. За рахунок цього випуск продукції по ТРФ збільшиться на:

Випуск продукції = Продуктивність праці(відх) * Чисельність П(план)

08 * 8683 - 148305,6 тис. грн.

це говорить про вплив інтенсивного фактора на збільшення випуску продукції.

Сумарний вплив трудових факторів визначилося як:

148305,6 - 15504,1 = 132801,5 тис. грн.

2. Розрахунок впливу зміни вартості основних фондів і фондовіддачі на зміну обсягу виробництва продукції:

У плановий період середньорічна вартість основних промислово-виробничих фондів (ОПВФ) збільшується на 980 867 тис. грн. Приріст продукції за рахунок цього становив:

Приріст = Середньорічна варт. О.Ф.(відх) * фондовіддача(баз).

980867 * 0,65 = 636324,6 тис. грн.

За цей же період ефективність використання ОПВФ - фондовіддача знизиться на 0,25 грн. За рахунок цього випуск товарної продукції знижується на:

Випуск ТП = Фондовіддача(відх) * Середньорічна вартість ОФ(план).

(-0,25) * 2014215 = -503553,75 тис. грн,

тобто випуск знизився на 503553,75 тис. грн., що є негативним чинником у роботі підприємства.

Сумарний вплив перелічених факторів складає:

636324,6 - 503553,75 = 132770,85 тис.грн.

Розрахунки показують, що основний вплив робить збільшення вартості основних фондів.

3. Розрахунок впливу факторів, пов'язаних з наявністю і використанням матеріальних ресурсів.

У плановий період на підприємстві мало місце збільшення матеріальних витрат на виробництво продукції в сумі 161372 тис. грн. За рахунок цього приріст товарної продукції склав:

Приріст ТП = Матеріальні витрати(відх) * матеріальна віддача(баз).

161372 * 3,34 = 538983 тис.грн.,

тобто випуск за рахунок цього фактора збільшується на 538 983 тис.грн.

У той же час матеріальна віддача на підприємстві знижується на 1,12грн. Це знижає випуск продукції на

Випуск продукції = Матеріальна віддача(відх) * матер. витрати(план)

(-1,12) * 362 842 = -406 383 тис.грн.

Таким чином можна зробити висновок, що в 2009 р. в порівнянні з 2010 р. в АО ТРФ з причин збільшення продуктивності праці, середньорічної вартості ОПВФ і зростання матеріальних витрат очікується збільшення випуску продукції. Для оцінки роботи підприємства за 2009 та 2010 роки проведемо аналіз динаміки показника випуску продукції:

Абсолютний приріст дорівнює: 804 970 - 672 200 = 132 770 тис. грн.

Темп зростання: 804970: 67220 * 100 = 119,8%

Темп приросту: 119,8 - 100,0 = 19,8%

Абсолютне значення одного відсотка приросту товарної продукції дорівнює:

132770: 19,8 = 6705,6 тис. грн.

Очікування такого великого значення величини приросту пов'язано зі збільшенням виробничих потужностей (введені в експлуатацію два супер - траулера) і які проходять в країні інфляційним процесом.

3. Шляхи збільшення випуску продукції

Основною метою роботи будь-якого підприємства в умовах ринкових відносин є випуск продукції відповідно до договорів та виробничими можливостями підприємства, її реалізація, отримання прибутку, достатнього для покриття витрат виробництва, сплати всіх першочергових платежів, формування фондів споживання і накопичення.

Тому на підприємствах ведеться аналіз виконання виробничої програми та виявлення на його основі внутрішньовиробничих резервів збільшення випуску продукції.

Проведений у курсовій роботі аналіз показав, що на суднах АО ТРФ виробляється різноманітна продукція, її випуск збільшується, але не завжди виконується план по асортименту. Це пов'язано з видовим складом добувається сировини, квотами вилову, промислової обстановки в районах промислу, умовами ринку збуту, наявністю виробничих потужностей, забезпеченістю трудовими ресурсами.

Аналіз показав, що збільшення випуску продукції в 2009-2010 рр. роботи підприємства має відбутися за рахунок збільшення середньорічної вартості основних фондів, матеріальних витрат і зростання продуктивності праці.

Перші два чинники є екстенсивними. Позитивним є тільки зростання продуктивності праці.

Отже, при розробці заходів щодо збільшення випуску продукції необхідно передбачити найбільш раціональне використання основних промислово-виробничих фондів і матеріальних ресурсів.

Виходячи з цього можна сказати, що основними показниками збільшення випуску продукції на суднах ТРФ є:

1. комплексне і раціональне використання сировини;

2. прийом в переробку сировини сторонніх організацій в період відсутності власної сировини;

3. організувати на плавбазі випуск мороженої рибопродукції: філе, харчового фаршу в дрібній (до 1 кг.) розфасовці, що дозволить відвантажувати в порту продукцію прямо покупцеві;

4. організувати поставки на внутрішній ринок мороженої риби - тунця, палтуса, які зараз реалізуються тільки на зовнішній ринок;

5. добиватися випуску продукції відповідно з плановими завданнями і підвищити коефіцієнт ритмічності;

6. організувати ритмічну поставку в райони промислу палива, матеріально-технічного постачання, що дозволить скоротити наявні простої з цих причин і збільшить час роботи обладнання.

Ці та інші шляхи збільшення випуску продукції будуть сприяти збільшенню обсягу товарної і реалізованої продукції, розширенню ринку збуту, зниженню собівартості одиниці продукції, зростанню продуктивності праці і прибутку. Поряд з цим необхідно розширювати внутрішній ринок збуту продукції за рахунок її реклами, організації власних торгових точок і пр.

Висновки

На підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки за виробничими показниками АО ТРФ.

За останні п'ять років на ТРФ збільшився вилов риби і нерибних об'єктів на 102,3%, а випуск рибної продукції різного асортименту на 240,3%. Це пов'язано зі збільшенням вивезення готової продукції на зовнішній ринок. Обсяг реалізованої продукції за цей же період збільшився на 6042% при збільшенні собівартості продукції на 11575%, у результаті чого витрати на гривню товарної продукції збільшилися на 89,8%. Це пов'язано зі зміною цін на сировину, матеріальні цінності і договірних цін на готову продукцію.

У аналізований період такий важливий якісний показник роботи підприємства, як прибуток, збільшився на 3009%. На підприємстві знижується ефективність використання основних промислово-виробничих фондів. Фондовіддача в розглянутий період знизилася на 55,6%.

Підприємство випускає як харчову, так і технічну продукцію. По відношенню до 2006 р. випуск харчової рибної продукції збільшився на 31,5%, а не харчової - на 34,0%. План поставок продукції виконується.

Аналіз показав, що на підприємстві випуск продукції здійснюється на суднах і її асортимент різноманітний. Розрахунку, проведені в роботі, показують, що на зміну обсягу виробленої продукції впливають наступні фактори: зростання продуктивності праці, збільшення вартості основних промислово-виробничих фондів, збільшення матеріальних витрат. У той же час, зниження фондовіддачі, матеріаловіддачі знизили цей показник.

Дослідження проведені в роботі дозволили визначити шляхи збільшення випуску продукції на підприємстві. Це можливо за рахунок:

- розширення асортименту готової продукції, освоєння нових видів продукції;

- впровадження нових технологій;

- підвищення ефективності використання виробничих потужностей за рахунок скорочення невиробничих простоїв флоту, обладнання;

- вдосконалення організації виробництва і праці, пр.

Велике значення буде мати для підприємства збільшення випуску філе не тільки з тріскових, але і з інших порід риб, наприклад, тунця. Широкий попит на ринку знаходять пресерви і на підприємстві є резерви для збільшення цього виду продукції.

У період очікування сировини на рибообробних базах можна організувати фасовку філе і рибного харчового фаршу в обсязі 1 кг., А потім вже в короби. Це дозволить на березі відвантажувати таку продукцію в торгову мережу.

Основне значення збільшення випуску готової продукції полягає в тому, що це відіб'ється на основних показниках роботи підприємства: збільшиться продуктивність праці, підвищиться фондовіддача, знизяться витрати на одну гривню товарної продукції, знизиться собівартість одиниці продукції і з'явиться можливість знизити договірну ціну, що призведе до збільшення попиту на цю продукцію, і як наслідок, це призведе до збільшення прибутку.