До теорії оптимізації логістичних витрат

Джерело: [4, с. 82].

Характерною структура логістичних витрат мала вигляд в США у 1984 році.

Таблиця 4 - Структура логістичних витрат в США (млрд. дол.)

Джерело: складено на підставі [3, с. 55].

В аспекті викладеного вимагає додаткового дослідження та обгрунтування проблеми обліку, оцінки та раціоналізації структури логістичних витрат.

3 Виклад основного матеріалу

Опрацювання результатів досліджень [1,2,3,4], ініціативні дослідження автора [7] дозволили узагальнити ознаки класифікації логістичних витрат, подані в табл. 5

Використання тієї чи іншої ознаки класифікації передусім залежить від цілей дослідження. Так, в концепції управлінського обліку доцільно використовувати поділ логістичних витрат за елементами, фазами та місцем виникнення. Однак, переслідуючи завдання прийняття системних логістичних рішень, до уваги треба брати не тільки фактичні логістичні витрати, але також і очікувані, тобто користуватися категорією загальних логістичних витрат не у фактичному вимірі, а у системному. Іншими словами, до уваги мають братися всі можливі зміни у складових логістичних та інших витрат при одночасному розгляді наслідків прийняття рішень. Вимога одночасного розгляду аргументується взаємозалежністю складових логістичних витрат, прояви якої відображаються конфліктом витрат у випадку реалізації окремих логістичних цілей, по відношенню до яких завжди можна визначити одну або декілька інших цілей, що конфліктують з першою. Тобто один і той же чинник-регулятор має різноспрямований характер дії на виконання окремих цілей. Іншими словами, прийняття будь-якого логістичного рішення, що переслідує досягнення певної цілі, вимагає ідентифікації конфлікту цілей, що дозволить ідентифікувати і оцінити конфлікт витрат.

Наведемо типові приклади конфлікту цілей, що викликають конфлікт складових логістичних витрат, означених в літературі терміном “trade-off”.

І Ціль "зниження рівня" запасів конфліктує з ціллю “зниження транспортних витрат доставки”: в результаті зниження витрат запасів виникає зростання транспортних витрат. Покажемо це на гіпотетичному прикладі роздрібного магазину фірми “Михаїл Воронін”. Отже, магазин в середньому за місяць продає N = 500 чоловічих костюмів середньою вартістю Ц = 400 грн. У випадку одноразової поставки партією П = 500 шт. середньомісячний рівень запасів при рівномірному попиті складе Зсер = 500/2 = 250 шт. вартістю 100 тис. грн. (250400). Прийнявши рівень витрат запасів у аз = 20% від вартості, отримаємо величину витрат запасів Вз = 20 тис. грн. При цьому транспортно-експлуатаційні витрати за маршрутом Львів - Київ - Львів складуть, наприклад, Цтр = 3 тис. грн. (1000 км3 грн./км). Якщо ж ми поставимо ціль знизити рівень запасів в чотири рази, що позитивно відобразиться на величні витрат запасів шляхом редукції до рівня 5 тис. грн. (партія поставки 500/4 = 125 шт.; вартість партії поставки 50 тис. грн.; вартість середньомісячного запасу 25 тис. грн.; витрати запасів 250,2 = 5 тис. грн.). Взявши, що рівень транспортного тарифу не еластичний по відношенню до величини партії поставки, оцінимо транспортні витрати як чотирикратні, тобто 3 тис. грн. 4 партії = 12 тис. грн.

Формалізуємо викладені розрахунки:

- витрати запасів , де n - кількість поставок;

- транспортні витрати

З формул бачимо, що зниження рівня запасів Зсер, по-перше, викликає зниження витрат запасів, по-друге, викликає зростання транспортних витрат. Графічно це можна подати таким чином:

З розрахунків та графіка бачимо, що при проектованому зниженні середнього рівня запасів від 250 шт. (А₁) до 62 (А₂) сума двох складових логістичних витрат знизиться від 23 тис. грн. (20+3) до 17 тис. грн. (5+12). Для знаходження максимально можливого зниження сукупних двох складових витрат проведемо нескладні перетворення:

Формальні координати екстремуму нанесені на графіку: оптимальний середній рівень запасів 100 шт., при якому сума логістичних витрат мінімальна 15,5 тис. грн. З неформальної точки зору таке рішення не є остаточне, оскільки кількість поставок (партій) складе: - число не ціле. Тому розглянемо два сусідні варіанти: 2-ї бо 3-ї партії:

Отже, можна прийняти варіант "3-ї партії поставок" протягом місяця величиною 170 костюмів, тоді середній рівень запасів складе 85 костюмів.

Ймовірно, що і це рішення може бути не остаточним, якщо розширити часовий горизонт оптимізації (квартал, півріччя, рік) чи скористатися транспортними послугами, ціна на які еластична по відношенню до величини партії, чи врахувати можливі знижки в ціні закупівлі при великих партіях поставок, чи врахувати можливий дефіцит складських потужностей тощо.

ІІ Окрім викладеного, поставлену ціль “зниження рівня запасів” можна розглядати в ракурсі вибору більш швидкого виду транспорту, тобто регулюючим чинником виступають швидкість і час поставки, що також впливає і на величину запасів в дорозі. В цьому випадку має місце теж конфлікт витрат транспорту і витрат запасів. Графічно це показано на рисунку 3.

ІІІ Ціль “зниження витрат на пакування” конфліктує з ціллю “уникнення пошкоджень при транспортуванні”. Водночас виконання цієї цілі можна розглядати під кутом вибору спеціальних транспортних засобів. І у першому, і у другому випадках при зниженні витрат на пакування слід очікувати зростання транспортних витрат (в частині витрат пошкодження чи в зростанні транспортних тарифів спеціальних транспортних засобів).

IV. Ціль “підвищення рівня обслуговування клієнта” може досягатися, наприклад, за рахунок зростання транспортних витрат чи витрат складування, витрат запасів, оскільки цим можна покращити терміновість, надійність, еластичність поставок, підвищити корисність місця і часу для клієнта. У цьому випадку конфлікт витрат можна ідентифікувати як витрати запасів чи транспортні витрати і витрати втраченого продажу (витрати вичерпання запасів). Графічно це показано на рисунку 4:

Ціль “зниження запасів у постачанні” конфліктує з ціллю “організації виробництва великими партіями”, а це викликає конфлікт низьких витрат запасів у постачанні із зростаючими налагоджувальними витратами у сфері виробництва. Регулюючим чинником тут є величина виробничої партії. Зауважимо, що реалізація поставленої цілі позитивно впливає на рівень запасів напівфабрикатів (незакінченої продукції) та на рівень запасів готової продукції, однак негативно - на закупівлю та поставку цих запасів.

Подані приклади конфліктів витрат ідентифікують їх локальне елімінування за допомогою критерію сумарних витрат, який враховують лише “парні” зміни, тобто редукція однієї складової витрат і зростання іншої складової. Водночас реально має місце різноспрямована співзалежність багатьох складових логістичних витрат, тому отримані оптимальні оцінки є лише субоптимальними, переведення яких в ранг оптимальних вимагає внесення в дослідження всіх істотних змін в рівнях витрат і не тільки логістичних. Наскільки складні співзалежності між складовими логістичних витрат можна судити із схеми, поданої нижче.

Отже, прийняття оптимального логістичного рішення в межах певної системи супроводжується врахуванням всіх складових витрат в показнику повних витрат. Розглянемо цей підхід щодо партії поставки в сфері дистрибуції за допомогою матриці (рис. 6).

Узагальнюючи викладене, з метою оцінки структури і рівня логістичних витрат можна використати підхід, викладений в [5]. Порядок розрахунку такий:

1Розрахунок витрат фізичних потоків:

Вфп = Ва + Впр + Вм + Він + Вст,

де Ва, Впр, Вм, Він, Вст - відповідно витрати амортизації, на оплату праці, споживання матеріалів, палива і енергії, інші витрати (наприклад, податок на землю, за екологію тощо), витрати зовнішніх логістичних послуг.

2Витрати запасів:

Вз= Взам + Вуз + Ввз,

де Взам, Вуз, Ввз - відповідно витрати замовлення, витрати утримання запасів (в т.ч. в дорозі), витрати вичерпання запасів (розрахункові).

3 Витрати інформаційних процесів, в т.ч. пов'язаних з прийняттям та реалізацією рішень. Визначаються аналогічно як і перша складова лише стосовно устаткування інформаційних процесів.

Подана структура логістичних витрат унаочнює найвищий рівень елімінування субоптимальних рішень щодо кожної з трьох груп витрат. Ідея системної оптимізації полягає в тому, що в певних умовах повноцінним замінником запасів матеріалів може бути інформація, яка на відміну від матеріалів не потребує істотних витрат утримання запасів (складських витрат, маніпуляційних витрат, витрат ризику старіння, пошкодження тощо). Субституція товарів інформацією вимагає відповідного інформаційного забезпечення систем швидкого реагування тощо і це ідентифікує потрійні залежності “trade-off” між витратами фізичних потоків, витратами запасів і витратами інформаційних процесів. Схематично це зображено на рисунку 7:

Графічна інтерпретація розв'язання залежностей “trade-off” стосовно оптимізації загального рівня запасів може бути подана так:

Аналогічний підхід може бути застосований до оптимізації (на нижчому рівні) рівня і структури витрат запасів, зважаючи на наявність в них цілого ряду внутрішніх залежностей “trade-off”. В [6] ці залежності подані так:

Джерело: [6, с. 98].

Графічна інтерпретація співзалежності складових витрат запасів має такий вигляд:

Аналогічним підходом можна ідентифікувати конфлікт витрат при обґрунтуванні рівнів складування в дистрибуційній мережі, при обґрунтуванні кількості локалізованих складів, при вирішенні інших часткових конфліктів витрат. Однак напрям досліджень радикально зміниться, якщо взяти за основу головну логістичну мету - забезпечення акцептованого рівня обслуговування клієнта у відповідності до теж акцептованої клієнтом ціни. У контексті викладеної сутності головної мети будь-яку логістичну систему мотивує процес зниження загальних логістичних витрат, оскільки це додатковий резерв прибутку. Але це погляд теперішній. У стратегічному ж плані головна мета трансформується в дефініцію підвищення рівня обслуговування клієнта, оскільки це сприятиме збереженню існуючих клієнтів та завоюванню нових, тобто очікуване зростання збуту (продажу).

Висновки

Логістика шляхом створення корисності місця і часу формує істотний потенціал досягнення конкурентної досконалості.

Найбільш придатною для проведення процедури оптимізації рівня логістичних витрат можна вважати класифікацію логістичних витрат за логістичними функціями та сферами переміщення матеріального потоку.

В реалізації логістичних потоків виникають типові конфлікти цілей, унаочнені конфліктами функціональних логістичних витрат, якими розглядаються:

- витрати запасів і транспортні витрати;

- витрати пакування і транспортні витрати;

- витрати запасів і витрати вичерпання запасів;

- витрати запасів і виробничі витрати.

Реальність існування залежностей “trade-off” вимагає включення таких складових логістичних витрат в оптимізаційну модель, що не є на обліку, наприклад, витрат ризику, витрат капіталу в запасах, витрат вичерпання запасів тощо.

Список Літератури

1.Kompedium wiedzy o logistyce/ Pod redakcj№ Elїbiety Goіembskiej. - Warszawa, Poznaс: Wydawnicztwo Naukowe PWN, 1999. - 315s.

2.Pfrohl H.-C. Systemy logisticrne. - Poznan, 1998. - 420 s.

3.Coyle I., Bardi E. Langley C.I./ Zarzadzanie logistycne. PWE. - Warszawa, 2002. - 734 s.

4.Christopher M. Logistyka i zarz№dzanie іaсcuchem podaїy.- Krakуw: Wyd. PSB, 1998. - 273 с.

5.Zdzislaw Sarjusz-Wolski, Zdzislaw Skowronek/ Logistyka/ Poradnik practychny. - Warszawa. 1995. - 141 s.

6.Nowicka-Skowron M. Efektywnosc systemow logistycznych. - PWE. Warszawa, 2000. - 183 s.

7.Крикавський Є. Логістика: Навч. посібник. - Львів: ДУ "Львівська політехніка", 1999. - 264 с.