Інвестиційний потенціал заходів з регулювання ринку електроенергії

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗАХОДІВ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Є.В. Крикавський, проф.; О.І. Недіна, інж.

Регулювання ринку електроенергії (РЕ) має на меті насамперед покращання фінансового стану та інвестиційного забезпечення електроенергетичної галузі. До кола питань, пов'язаних з покращанням фінансового стану галузі, належить активізація інвестиційних ресурсів (ІР) [1,2], які можна поділити на прямі (ІР_пр) та непрямі (ІР_нп). До ІР_пр належить власне інвестиційний капітал (ІК), накопичуваний у відповідних джерелах. До ІР_нп належать організаційно-технічні, соціально-економічні і навіть політичні рішення, реалізація яких створює умови для приросту ІК або скорочення потреби в ньому, і які можна поставити у відповідність та званим стабілізаційним рішенням (СТР), спрямованим на відновлення економічного зростання.

У свою чергу прямі ІР класифіковано таким чином: амортизація та інші власні кошти (АМ), державні та місцеві бюджети (ДМБ), галузеві фонди коштів (ГФ), акціонерний капітал (АК), позичкові кошти (ПК), позагалузеві позабюджетні фонди (ППФ). До останніх належать інвестиційні та інноваційні фонди, фонд енергозбереження, різні страхові фонди [3-5], тощо. Непрямі ІР можуть бути класифіковані таким чином [1]:

ІР1 - організаційні заходи, спрямовані на нейтралізацію взаємної заборгованості суб”єктів господарської діяльності (СГД) та її наслідків;

ІР2 - удосконалення організаційних структур управління комерційною діяльністю;

ІР3 - інвестування економічно високоефективних та екологічно безпечних технологій виробництва продукції;

ІР4 - застосування раціональних схем залучення позичкових коштів;

ІР5 - енерго- та ресурсозбереження;

ІР6 - створення умов для формування стабілізаційних фондів.

Функціонування РЕ у відповідності до вихідної ідеї його створення спрямовано на забезпечення організаційних умов взаємодії СГД різного типу з метою покращання інвестиційного забезпечення електроенергетики. Тому інвестиційний потенціал (ІП), під яким розуміється чисельна міра гранично можливого покращання інвестиційного забезпечення за рахунок реалізації відповідних заходів, стосовно цієї форми активізації непрямих ІР визначається прирістом надходжень до джерел ІК, які структуровано вище. Тоді величина ІП визначатиметься за зміненими порівняно з [1] формулами:

ІП=ІП_пр+ІП_нп,

ІП_пр=К_рi^ф (1)

ІП_нп=К_прij+К_{нп ij},

де ІП_пр, ІП_нп - відповідно ІП прямих та непрямих ІР; К_р^ф - фактично наявний ІК для реалізації i-го СТР, за винятком витрат на обслуговування (К_обi) та формування (К_фi), який дорівнює К_рi^ф=К_рi-К_обi-К_фi; К_рi - наявний ІК; К_нпj - витрати на реалізацію СТР_ij, яке є забезпечуючим відносно СТР_i .

Таким же чином уточнюються більш детальні формули з [1], в яких враховано ефект дисконтування:

(2)

де t - поточний рік; T_i, T_j - відповідно період реалізації i-го та j-го СТР; К_прij(t-1) - приріст ІК для реалізації і-го СТР у випадку реалізації j-го СТР у (t-1)-му році; К_нпjt - витрати на реалізаці. СТР_j у t-му році; Е_д - коефіцієнт дисконтування різночасових витрат, величина якого приймається з урахуванням діючих норм і правил.

Іншою особливістю даної форми стабілізації фінансового стану електроенергетики є те, що перояв її результату можливий лише в окремих сферах активізації ІР і є опосередкованим. Останнє полягає в тому, що безпосередньо скорочення витрат або збільшення прибутку (а відтак і збільшення приросту прибутку) відбувається у суб'єктів РЕ, до яких належать СГД сфери основного виробництва, комерційні посередники, що працюють у сфері збуту готової продукції та ресурсозабезпечення основного виробництва, суб'єкти інфраструктурної сфери (енергоремонт, управлінська діяльність тощо). Саме за рахунок суб'єктів РЕ утворюється приріст прибутку в разі реалізації регулятивних заходів. Приріст прибутку розподіляється між різними складовими джерел ІК, як показано на рисунку. На рисунку визначено групи ІР та складові джерела ІК згідно поданої вище класифікації. Також показано складові економії або прирісту прибутку, за рахунок яких можливе поповненя тих або інших джерел ІК. Нижче наведено склад можливих надходжень до джерел ІК внаслідрок реалізації регулятивних заходів щодо функціонування та розвитку РЕ:

К_дмб=П₁^зб+П₂^тв+П₂^т+П₄^інв (3)

К_ам=П₂^св+П₂^ст+К_інв2+К_{вл 4}+К_{ам 4} (4)

К_ак=К_ак2 (5)

К_пк=К_кр4 (6)

К_ппф=К_пр4⁰+К_Q6 (7)

К_гф=П₁ ^гф+К_пр4¹+К_пф6 (8)

де П₁^зб, П₂^тв, П₂^т, П₄^інв - приріст відрахувань за рахунок додаткового прибутку відповідно у разі зменшення взаємної заборгоіваності суб”єктів РЕ (зокрема, за рахунок скорочення витрат на обслуговування кредитів), за рахунок скорочення трансакційних витрат, за рахунок стабілізації платоспроможного попиту споживачів електроенергії, за рахунок прирісту прибутку від нових об'єктів, інвестування яких здійснювалось у пільговому режимі; П₂^св, П₂^ст - приріст надходжень відповідно за рахунок скорочення комерційної собівартості електроенергії, за рахунок стабілізації платоспроможного попиту споживачів; К₂^інв, К_вл4, К_ам - відповідно до надходження від нових власників приватизованих енергопідприємств для інвестування, надходження за рахунок експлуатації новозбудованих об'єктів у межах терміну надання пільг, амортизаційні нарахування після вводу нових об'єктів; К_ак2 - надходження від акціонування та приватизації; К_кр4 - надходження кредитного капиталу; К_пр4⁰, К_пр4¹ - відрахування від прибутку до ППФ та ГФ за рахунок його збільшення у разі застосування “податкових канікул” [9]; П₁^гф - відрахування до ГФ за рахунок скорочення обсягу взаємної заборгованості; К₆⁰, К₆¹ - надходження до ППФ та ГФ за рахунок прибутку або собівартості у разі введення в дію відповідних нормативно-правових рішень.

Цифрові індекси у позначеннях складових надходжень до джерел ІК у формулах (3)-(8) відповідають напрямкам реалізації непрямих ІР поданих вище. Доцільно додатково прокоментувати зміст та можливості різних груп непрямих ІР:

ІР1 передбачає застосування організаційних та фінансових інструментів, які б дозволили без залучення додаткових фінансових ресурсів ліквідувати гостроту дефіциту обігових коштів у СГД та скоротити витрати на обслуговування кредитів, скорочення обсягу застосування негрошових форм розрахунку. При цьому у СГД, що належать до сфери основного виробництва, створюються умови для своєчасного розрахунку, наприклад, за паливо, внаслідок чого стабілізується виробничий процес з відповідним збільшенням надходжень Q_р від реалізації готової продукції та відповідно прибутку Пр.

Щодо ІР2, яким передбачено упорядкування співробітництва між СГД різних форм власності, які належать до різних секторів економічної діяльності, на основі відповідної нормативно-правової регламентації, якою встановлюється єдині правила взаємодії у складі виробничих комплексів та чітка відповідальність за порушення цих правил. Метою цього напрямку є забезпечення своєчасних взаєморозрахунків, стимулювання застосування ефективних технологій виробництва, а також скоорочення трансакційних витрат за рахунок раціональної регламентації діяльності посередників у сфері реалізації готової продукції, ресурсозабезппечення підприємств та надання ними інших послуг. За відсутності такої регламентації виробники втрачають необгрунтовано велику частку прибутку П_р, частина якого може використовуватися для інвестування. До цього ж напрямку належить удосконалення тарифної політики та організації приватизаційного процесу. Слід наголосити на необхідності обмеження тарифів на готову продукцію, за рахунок чого можливі відновлення та стабілізація платоспроможного попиту споживачів [6,7]. Реалізація цього напрямку стимулюватиме зростання К_прij, а також ІП_пр за рахунок скорочення К_б та К_ф. Останнє, зокрема, можливе при зменшенні в перспективі попиту на кредити. А приватизацію необхідно здійснювати, маючи на увазі по-перше, використання надходжень від приватизації насамперед для оновлення основних виробничих фондів (ОВФ) енергопідприємств, і, по-друге, вкладання новими власниками необхідних коштів в оновлення ОВФ відповідно до ступеня зношеності останніх [8].

Стосовно ІР4 слід зазначити, що на державному рівні необхідне створення обгрунтованих пільгових умов у вигляді, наприклад, “податкових канікул” до суб'єктів РЕ у разі використання ними запозичуваних коштів (включаючи іноземні кредити) з метою поліпшення економічних показників виробництва з використанням частини отриманого прибутку для реінвестування, енерго- та ресурсозберігаючих заходів тощо [9].

ІР6 передбачає визначення нормативно-правових умов для формування стабілізаційних фондів, основний ефект яких виявляється насамперед в розширенні можливостей покриття К_пij та К_нпj. Але при цьому необхідно враховувати, що в разі формування подібного типу фондів можливе введення відповідних надбавок до тарифів на продукцію та послуги, відповідні нарахування на прибуток, страхові внески тощо. Це деякою мірою провокує зростання собівартості і, відповідно, соціальної вартості продукції та послуг, що може зменшити ефективність такої форми регулювання відносин.

Рисунок 1 - Розподіл прибутку та інших надходжень між джерелами

інвестиційного капіталу

Необхідно підкреслити, що зазначені заходи з регулювання відносин у сфері РЕ належать до СТР непрямої дії, які слід вважати забезпечуючими відносно до тих СТР, що безпосередньо впливають на утворення зазначених вище складових надходжень до джерел ІК за рахунок відповідної діяльності СГД та інших суб'єктів РЕ. В формулах стосовно регулювання РЕ (1), (2) індекс j відповідає саме цим СТР непрямої дії. Прояв у часі дії цих СТР непрямої дії має змінний характер: так, наприклад, в разі повної нейтралізації взаємної заборгованості буде відсутньою складова П₁^зб, а складова П₄^інв утворюється лише після завершення терміну надання пільг щодо оподаткування інвестиційного кредиту.

Висновок

Інвестиційний ефект від створення ринку електроенергії, а також заходів з раціонального регулювання функціонуванням РЕ виявляється в опосередкованій формі за рахунок покращання умов господарської діяльності його суб”єктів. При цьому реалізація даної форми активізації непрямих інвестиційних ресурсів забезпечує в тому або іншому обсязі надходження практично до всіх джерел інвестиційного капіталу.

SUMMARY

Let s look at approach to definition of invest potential of organizational solutions, that are implemented on a market elektricity.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Білько О.В. Моделювання інвестиційного потенціалу антикризових рішень в енергетиці // Наукові вісті НТУУ “КПІ”.-2000.- №2.-С.113-122.

Національний інвестиційний потенціал як фундамент економічного зростання в Україні. Аналітична доповідь /Я. Жаліло, В. Баліцька, О. Гриневич, Л. Лісогор, Г. Мерніков, А.Сменковський.-К.: Національний інститут стратегічних досліджень, Центр антикризових досліджень, 2001.-48 с.

Лесных В.В. Подходы и методы в задаче о возмещении ущерба от аварий на объектах энергетики // Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики. -Мурманск: МПИ, 1996. -Вып.47.-С.92-97.

Дергачева В.В., Недин И.В., Харахаш А.К. Страхование технических и коммерческих рисков как условие обеспечения устойчивочти ТЭС//Вісник УБЕНТЗ.-1998.-№6.-С.125-129.

Бридун Є.В., Новицький В.В. До забезпечення параметрів системи екологічного страхування в Україні//Енергетика: економіка, технології, екологія.-2000. - №3.-С.12-16.

Васильев А.П., Гук Ю.Б. Концепция компьютерніх торгов на региональном рінке єлектроєнергии // Енергетика: економіка, технології, екологія.-2000.-№2.-С.50-63.

Непомнящий В.А., Рябов В.С. Комплексное регулирование цен на продукцию и услуги монопольных отраслей //Енергетика: економіка, технології, екологія.-2001.-№4.-С.16-23.

Лір В.Е. Приватизація як стратегічний інвестиційний ресурс в умовах формування ринку електроенергії // Енергетика: економіка, технології, екологія.-2002.-№1.-С.12-17.

Банников Ю.А., Абубекеров Р.А., Счастливый Г.Г., Домашев Е.Д.Программа "Частная энергетика Украины": проблемы и возможности // Мат. семинара "Инвестиционные проекты в электроэнергетике Украины".- К.: О-во "Знание" Украины, 1997.-С.18-41.