Принципи інформаційного забезпечення суспільства на макроекономічному рівні

- заохочення приватних інвестицій в інформаційну сферу;

- розроблення концепції універсального доступу до різноманітних інформаційних ресурсів;

- допомога в технологічних інноваціях;

- забезпечення інтерактивного доступу до джерел інформації;

- захист інформаційних ресурсів, безпека і надійність мереж;

- удосконалене управління спектром радіочастот;

- захист прав інтелектуальної власності;

- координація державних зусиль у питаннях інформатизації;

- забезпечення доступу до державної інформації.

У середині 90-х років завдання побудови інформаційного суспільства поставила перед собою Рада Європи. План дій (Europe and global information society. Recommendations to the European Council, May 1994) визначив стратегію наближення Європи до світової інформаційної спільноти шляхом:

- лібералізації телекомунікаційного сектору;

- забезпечення соціальної орієнтації інформаційного суспільства, підтримання регіональних ініціатив для досягнення погодженого розвитку;

- розроблення плану інформаційної освіти населення;

- надання підтримки програмам наукових розробок та підприємницького розвитку з метою збільшення кількості робочих місць.

Окреслені завдання Рада Європи втілює в життя через спільну діяльність 128 своїх членів шляхом вирішення проблем:

- зниження цін на користування телефонними і комп'ютерними мережами, телебаченням, продукцією засобів масової інформації тощо;

- розширення і оновлення парку обчислювальної техніки та її інфраструктури;

- захисту даних і таємниці особистого життя, інформаційної безпеки від розповсюдження інформації шкідливого і незаконного змісту, використання частот і стандартів;

- розроблення заходів щодо пільгового оподаткування інформаційних процесів тощо.

У 1995 р. Фінляндія розробила програму "Фінський шлях в інформаційне суспільство" (Finland's Way to the Information Society: The National Strategy. - 1995). На рівні державної політики були розглянуті умови розширення інформаційної індустрії, враховуючи інформаційні технології та комунікації. При цьому економічне зростання інформаційної індустрії передбачено супроводжувати зростанням її частки у експорті країни, передусім послуг телекомунікаційних мереж у Балтію і Росію.

Найбільш вагомих результатів на шляху побудови інформаційного суспільства серед країн близького зарубіжжя досягла Росія. Базуючись на досить великому досвіді формування всесоюзної інформаційної системи та сучасні знання, Росія визначила свої шляхи та принципи побудови суспільства інформатизації [1, с.51-53]:

- поглиблення процесів інформаційної інтеграції регіонів, спроби створення єдиного національного інформаційного простору і вихід у світовий інформаційний простір;

- прискорення розвитку нових інформаційних технологій, телекомунікаційних і обчислювальних засобів;

- розвиток всіх секторів інформаційного ринку та посилення тенденцій щодо їх спільного функціонування;

- збільшення фінансових засобів, які будуть спрямовані на розвиток інформаційної інфраструктури суспільства і задоволення його інформаційних потреб;

- підвищення вимог до рівня освіти, кваліфікації, професіоналізму;

- підвищення ролі інформаційної безпеки на державному рівні і рівні конкретної особистості;

- забезпечення рівного доступу до бюджетних засобів для всіх учасників процесу інформатизації незалежно від форм власності при створенні інформаційної інфраструктури.

Україна також не лишається осторонь світових процесів щодо побудови суспільства інформатизації. Так, ще у 1998 р. було прийнято три закони: “Про Національну програму інформатизації, “Про Концепцію Національної програми інформатизації, “Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки”.

Рисунок 1 - Модель формування інформаційного суспільства

Програмою [2] визначені основні поняття та терміни; сфера дії та суб'єкти, що беруть участь у процесах інформатизації українського суспільства; функції органів державної влади у реалізації Програми. Структура Програми містить: Концепцію, сукупність державних програм з інформатизації, галузеві й регіональні програми та проекти інформатизації, програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування.

Концепцією [3] визначені основні напрями інформатизації українського суспільства:

- розроблення політики та організаційно-правового забезпечення інформатизації;

- формування національної інформаційної інфраструктури;

- інформатизація стратегічних напрямів розвитку державності, безпеки та оборони;

- інформатизація процесів соціально-економічного розвитку, пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери, науки, освіти і культури;

- міжнародне співробітництво.

Виходячи з цього, на шляху побудови в Україні суспільства інформатизації першочерговими пріоритетами стали:

- створення нормативно-правової бази інформатизації, враховуючи систему захисту авторських прав і приватної інформації;

- розроблення національних стандартів у галузі інформатизації;

- створення бази національних інформаційних ресурсів;

- формування телекомунікаційної інфраструктури з урахуванням світових та вітчизняних досягнень для виробництва елементної бази, власних конкурентоспроможних засобів обчислювальної техніки та інформатики, перспективних інформаційних технологій;

- формування мережі освіти, науки та культури як частини загальносвітової мережі Інтернет;

- здійснення заходів інформаційної безпеки.

Проаналізувавши сучасні тенденції формування інформаційного забезпечення у передових країнах світу як невід'ємний захід подальшого економічного та соціального розвитку суспільств, створимо модель, яка б на принципових засадах характеризувала ознаки створення інформаційного суспільства. Розроблення матричної моделі інформаційного суспільства дозволить аналізувати та ідентифікувати перетворення у будь-якому суспільстві завдяки стандартам (ознакам), закладеним у цій системі, створювати програми розвитку окремих країн, що дозволить уніфікувати національні інформаційні системи та інтегрувати їх у світовий інформаційний простір.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Арский Ю.М. и др. Информационное пространство новых независимых государств / Всероссийск. ин-т научн. и тех. информации РАН. - М.: ВИНИТИ, 2000. - 200 с.

2. Закон України “Про Національну програму інформатизації” // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 27-28. - С. 181.

3. Закон України “Про концепцію Національної програми інформатизації” // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 27-28. - С. 182.

4. Чубукова О.Ю. Економіка інформації: ринок продуктів та послуг. - К.: Нора-прінт, 2001. - 344 с.