Господарський механізм вільних економічних зон

Економічний і соціальний розвиток держав світу, в тому числі й провідних держав ринкової економіки, якими є США, Великобри-танія, ФРН, Японія та інші, сьогодні не можливий без залучення іноземних інвестицій. Одним із найбільш ефективних способів їх залучення є вільні економічні зони, які є важливим механізмом економічного і соціального розвитку окремих регіонів та країни в цілому через залучення іноземних інвестицій, зростання валютних надходжень, покращання платіжного ба-лансу держави, одержання доступу до нових і новітніх технологій, відкри-тості національної економіки та активізації участі у міжнародному поділі праці. Сьогодні у світовому господарстві функціонує більше чотирьох ти-сяч різних типів спеціальних економічних зон. Їх механізми з успіхом використовують як країни ринкової, так і перехідної економіки, а також держави, що розвиваються. Тому на світовому ринку інвестицій між краї-нами-реципієнтами існує жорстока конкуренція за їх залучення і перемож-цем виходить та держава, яка вміло використовує господарський механізм СЕЗ. Слід відмітити, що у вітчизняних літературних джерелах приді-ляється належна увага функціонуванню вільних економічних зон світу та України, проте вони в своїй більшості мають загальний характер і майже не розкривають сутності господарського механізму вільної економічної зони, який є їх головною локомотивною силою.

На наш погляд, вільна економічна зона - це не лише приваблива сис-тема пільг і преференцій для інвесторів, а, в першу чергу, відповідна терито-рія держави зі спеціальним режимом господарювання, механізм якого спрямований на залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для забезпечен- ня прискореного соціально-економічного розвитку депресійної території. Отже, чим досконаліший господарський механізм вільної економічної зо-ни, тим ефективніше функціонує зона з реалізації поставлених перед нею завдань.

Метою дослідження є аналіз розвитку вільних економічних зон, виокремлення найважливіших складових частин господарського механіз-му, які впливають на ефективність функціонування СЕЗ. Потрібно внести пропозиції з удосконалення господарського механізму ВЕЗ України.

Проведені нами дослідження світового досвіду створення СЕЗ яскраво засвідчують про те, що ефективна діяльність вільних економічних зон прямо залежить від її господарського механізму, який являє собою сукупність організаційних та економічних інструментів, стимулів, важелів, нормативно-правового забезпечення, які в своїй сукупності складають стрижневу основу господарського механізму спеціальної (вільної) економічної зони.

У літературних джерелах досить широко висвітлюються окремі інструменти, важелі економічного механізму питання правового забезпе-чення діяльності вільних економічних зон, але комплексний аналіз дії організаційного, економічного, правового механізму як важливої складової частини господарського механізму зони, від якого повністю залежить життєздатність такого економічного формування, - відсутній. На наш погляд, головними функціями господарського механізму є:

1) Використання економічних законів розвитку суспільного способу виробництва.

2) Вирішення соціально-економічних суперечностей.

3) Реалізація відносин власності в суспільстві.

4) Всебічний розвиток людини, її потреб (матеріальних і духовних), інтересів, стимулів.

5) Узгодження економічних інтересів держави, ВЕЗ, окремих індивідів, колективів, соціальних груп, класів.

Господарський механізм формується на взаємодії окремих ланок, сторін таких елементів економічної системи, як продуктивні сили, техніко-економічні, організаційно-економічні відносини та відносини економічної власності (виробничі відносини).

Основними складовими частинами господарського механізму вільної економічної зони є - організаційний, економічний, правовий механізми, державне регулювання, соціальний захист населення, раціональне використання і відтворення факторів виробництва, збереження довкілля та ін.

Проте не всі елементи господарського механізму вільної економічної зони діють подібно до господарського механізму держави. Незважаючи на те, що ядром господарського механізму країни є державне регулювання, у вільній економічній зоні навпаки державне регулювання значно скорочено, зате розширена сфера дії ринкових механізмів регулювання з широким спектром організаційно-економічних стимулів та важелів, які є важливими складовими частинами організаційного та економічного механізму СЕЗ. Розглянемо більш детально роль організаційного та економічного меха-нізму СЕЗ та його вплив на функціонування вільної економічної зони.

Організаційний механізм ВЕЗ - це сукупність процесів або дій, що зумовлюють об'єднання елементів частин у ціле, утворення життєздатної стійкої економічної зональної системи, її внутрішню впорядкованість і гармонійну взаємодію відносин незалежних частин організаційної струк-тури, зумовленої його конструктивною будовою, які покликані реалізувати мотиви примусового характеру діяльності економічного формування. Схематично елементи організаційного механізму зображені на рис.1.

Організаційний механізм ВЕЗ органічно поєднує в собі організацію структури та організацію процесу, формування і розвиток яких здійсню- ється відповідно до основних внутрішньорганізаційних законів - енергії, єд-ності і боротьби протилежностей явищ і процесів, збереження пропорцій- ності між організацією та її елементами, композиції, самозбереження, саморозвитку, інформованості, онтогенезу.

Проведений нами аналіз організаційного механізму СЕЗ України засвід-чує, що наведені нами вище елементи організаційного механізму не всі відповідним чином відрегульовані і відповідають умовам відкритості економіки до дії ринкових механізмів.

В організаційних відносинах найбільш вразливою є фінансово-кредитна система спеціальної економічної зони, яка нічим не відрізняється від незональної території держави. Не визначається Центральний (головний) банк СЕЗ, не складається її бюджет та платіжний баланс, не створений необхідний валютний режим, який би сприяв притоку грошових потоків в економічну зону, а не, навпаки, був пасивним до їх міграції.

В організаційних важелях, на наш погляд, є недостатньо відрегульова- ним питання управління економічною зоною. Проведений нами аналіз світового досвіду функціонування ВЕЗ засвідчує, що найбільшого резуль-тату досягають там, де управління економічним формуванням зосереджено в одному органі - господарського розвитку і управління (наприклад, Китай, де найголовнішим елементом управління є його велика мобільність, і лише завдяки цьому китайські СЕЗ досягли високої ефективності).

Управління ж вітчизняними ВЕЗ згідно із законодавчими актами передбачає функціонування у зоні різних рівнів влади (орган господарського розвитку і управління, райдержадміністрація, районна рада і навіть облдержадмініст- рація) в основному для погодження, затвердження та внесення пропозицій та ін., не враховуючи навіть розміри цієї юрисдикції. Наприклад, СЕЗ “Порто-франкої” має площу 32 га, нею управляють - Одеська облдерж-адміністрація, Одеська міська рада, адміністрація економічного форму-вання [2]; СЕЗ “Порт Крим” має площу 27 га, нею управляють - Рада з питань територій пріоритетного розвитку і СЕЗ “Порт Крим,” Керченська міська рада, адміністрація зони [3].

В той же час світова практика має досить багато, коли управління невеликою вільною економічною зоною здійснює найбільш активна віт-чизняна чи іноземна фірма в результаті проведеного урядом конкурсу.

Саме такий шлях і вибрала Литва, яка в березні 1998 року на основі прове-деного міжнародного тендера на право управління економічною зоною вибрала Бельгійський концерн АОІНV.

В США, наприклад, невеликими експортно-виробничими зонами в портових містах управляють митні органи. У Китаї найвищим органом управління СЕЗ є Канцелярія Держради, якій підпорядковані адміністра-тивно-управлінські комітети СЕЗ, які ними управляють.

На наш погляд, вдосконалення управління СЕЗ є надзвичайно актуальним для України. Ми вважаємо, що управління вітчизняними СЕЗ має здійснюватися на корпоративних чи холдингових засадах з повною майновою відповідальністю за ухвалені рішення. Якщо до органу управ-ління економічною зоною входять органи місцевого самоврядування, то вони також мають нести солідарну майнову відповідальність за ухвалені з їх участю рішення і кінцеві результати діяльності такого економічного формування. А у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в країні території вільних економічних зон могли б служити ідеальним полігоном для випробування управлінських систем, а потім поширення їх на решту території України.

Економічний механізм ВЕЗ являє собою сукупність форм і методів управління, організації і стимулювання виробництва, покликаних ефек-тивно реалізувати мотиви економічного характеру. Їх застосування зумов-лено заінтересованістю суспільства у належній організації виробництва, праці, обміну, розподілу і споживання та ін. В основу його покладено комплекс способів і прийомів впливу на суб'єктів вільної економічної зони, які базуються на використанні економічних відносин, важелів, інструментів і стимулів для досягнення загальних цілей її діяльності, рис.2.

Проведений нами аналіз основних елементів економічного механізму СЕЗ і порівняння їх з країнами світу, де досягнуті високі показники їх функціонування з залучення іноземних інвестицій (США, Китай та ін.), дає можливість зробити такі висновки:

Економічні відносини СЕЗ не відрегульовані в частині управління власністю, застосуванні ефективних систем оплати праці, кредитування, страхування, оподаткування та інноваційної діяльності.

Управління власністю в СЕЗ має здійснюватися, як ми зазначали вище, лише на корпоративних чи холдингових засадах з повною майновою відповідальністю за ухвалені рішення. Це дасть змогу забезпечити “про-зорість” управління, його ефективність, надійність, оперативність, змен-шити можливості зловживань, а отже, зростання довіри вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Системи оплати праці завжди відігравали вирішальну роль в заходах держав із забезпечення відповідних темпів економічного зростання. Особ-лива роль їм відводиться і в ринкових умовах як головних локомотивів, що забезпечують найефективніше управління людьми через управління їх потребами, спонукальних мотивів до трудової діяльності та їх економічних інттересів.

На наш погляд, існуюча сьогодні система оплати праці керівників і спеціалістів у формі посадових окладів за принципом “чим вища посада, тим вища оплата праці” нічого позитивного не дає, навпаки завдає великої шкоди не лише економічному зональному формуванню, але й суспільству в цілому, породжуючи нові і нові покоління “миколаїв-угод-ників,” підлабузництво, використання влади не для служіння народу, а для збагачення та ін.

Лише оплата в залежності від кінцевих результатів діяльності здатна сприяти гармонійному економічному і соціальному розвитку СЕЗ, регіону і країни в цілому. Оплата праці керівника і спеціаліста має відображати середній рівень оплати праці трудового колективу, яким він керує збільшений на відсоток приросту реалізації продукції чи прибутку в порів-нянні з базовим періодом плюс надбавка за інтенсивність праці керівника чи спеціаліста, яка встановлюється таємним голосуванням членів трудо-вого колективу і не повинна бути більша від доплати за перевищення базового рівня обсягів реалізації продукції чи прибутку.

Головним недоліком існуючої кредитної системи є відсутність пільгового кредитування малого бізнесу і підприємництва, яке у провідних країнах ринкової економіки, наприклад, США, Японії основу соціально-економічного розвитку.В США функціонує більше 600 спеціалізованих банків з кредитування дрібних компаній, у Японії комерційні кредити малому бізнесу надаються під гарантії держави. З розрахунку на 10 тис. населення показник кількості підприємницьких структур у них в 13-18 разів перевищує показник України (720 і 48), тому не випадково, до цього часу Україна не визнана країною з ринковою економікою.

В організації страхування головним недоліком є не розвинутість страхового ринку СЕЗ. Страховики України здійснюють лише 10% ризиків підприємницької діяльності, тоді як в країнах ринкової економіки він складає 90-95%. Це значно знижує конкурентоспроможність вітчизняних СЕЗ на ринку світових інвестицій.

Головним недоліком існуючої системи оподаткування є її жостока під-порядкованість поточним фіскальним завданням, що практично унемож-ливлює вироблення урядом країни перспективних та стратегічних заходів економічної політики і формування стратегії довгострокового розвитку.

Головним недоліком у формуванні економічних важелів СЕЗ є не відрегульованість цін і тарифів відповідно до вимог ринку в основних галузях держави, висока ставка позичкового відсотка (що стримує його використання у підприємницькій діяльності), неефективна амортизаційна політика, неузгодженість державної бюджетної політики з бюджетною політикою економічної зони.

Екомічні інструменти СЕЗ України також містять недоліки - це, в першу чергу, відсутність у економічних формуваннях стабілізаційних фондів, а також зонального валютного курсу, який би стимулював гро-шові потоки в зону.

Економічне стимулювання у СЕЗ також не відповідає існуючим світовим стандартам вільних економічних зон, воно суворо обмежено для інвесторів і в основному розраховано на великий бізнес, тоді як світова практика засвідчує зворотне - спочатку в зону надходять капітали дріб-ного бізнесу, а великий надходить лише тоді, коли переконається в ефек-тивності діяльності малого бізнесу.

Нормативно-правове та інформаційно-методичне забезпечення економічного механізму СЕЗ також вимагають свого вдосконалення, особливо надання правдивої інформації стосовно їх діяльності, якої так бракує у суспільстві.

Висновки

Ефективне функціонування вільних економічних зон і виконання ними основних завдань із залучення на територію вітчизняних та іноземних інвестицій, як показують проведені нами дослідження, повною мірою зале-жить від господарського механізму СЕЗ, локомотивними силами якого є орнанізаційний і економічний механізми зонального формування.

Підбиваючи підсумки, слід відмітити, що основними напрямками вдосконалення організаційного механізму СЕЗ України мають бути органі-заційні відносини (які враховують управління зоною, організацію кредиту-вання, страхування, оподаткування, інноваційно-інвестиційну діяльність та ін.), організаційні важелі, інструменти, стимули і нормативно-правове та інформаційно-методичне забезпечення.

Такого ж вдосконалення потребують і елементи економічного механізму СЕЗ, і в першу чергу, ціноутворення та оплата праці, яка має тісно відображати кінцеві результати діяльності економічного формування.

Внесені нами пропозиції з удосконалення господарського механізму СЕЗ в ході викладення основної суті статті сприятимуть подальшому вдосконаленню господарського механізму не лише зональних формувань, але й народного господарства України в цілому.

список Літератури