Аналіз економічних показників підприємства

Розділ 1. Аналітична частина

1.1 Загальна характеристика фірми ЗАТ «Дніпропрес»

Одним з п'яти заводів ковальско-пресового устаткування в післявоєнні роки, вирішено було звести в країні, став завод пресів у м. Дніпропетровську. Так, у 1953 році він почав будуватися в південній частині міста по Сурско Литовському шосе. Багато сил і енергії приклали творці заводу до того, що - би ще в стадії будівництва почався випуск готової продукції. Промисловість у цей час освоїла виробництво гідравлічних пресів для виготовлення клеєної фанери. І первістком, що поставив завод у лад діючих підприємств машинобудування, став прес моделі П714А потужністю 630 тонно-сил для виробництва фанери.

В перші роки існування завод спеціалізувався на випуску середніх гідравлічних і важких механічних пресів.

Самовіддано трудився колектив пресобудівельників, створюючи умови для стабільного випуску продукції. Поряд з освоєнням проектних потужностей йшло будівництво нових об'єктів: інженерного корпуса, корпуса важких пресів.

Пізніше пресо будівельники нарощували темпи, освоювали нові конструкції ковальсько-пресового устаткування.

Вирішено було збільшити обсяг випуску продукції заводові в 1.5 рази.

Зачинателями кращих традицій колективу стали перші бригади комуністичної праці, очолювані сталеваром А.Г. Бугарь, модельником Е.А. Деогонским і ін.

Швидкими темпами розвивається галузь ковальсько-пресового машинобудування, ростуть молоді підприємства. У цей період планомірне освоєння проектних потужностей, освоюється ряд нових машин ковальсько-пресового устаткування, У 1969 році на посаду директора заводу призначений молодий, але досвідчений і ініціативний організатор машинобудівної промисловості А.П. Васильєв. Нарощуючи темпи випуску машин, у 1976 році за наказом Минстанкопрома завод стає головним у Дніпропетровськом виробничому об'єднанні по випуску важких пресів. Самотужки будуються заводи-філії в Чаплино, Пятихатках, а також Дніпропетровське виробничо-технічне підприємство, що веде шефмонтаж і налагодження устаткування, що випускається.

Не тільки систематична модернізація машин, що випускаються, заміна застарілих моделей, але і зовсім нові для галузі машини, освоює колектив пресобудівельників.

У спеціалізації заводукувальні, лістоштамповочні преси, преси для великогабаритних виробів із пластмас, склопластиків, гарячого об'ємного штампування, преси поверхові для неметалічних матеріалів, преси для абразивів і вогнетривів, насосно-акумуляторні станції для приводу пресів і елементи гідравлічного устаткування.

Розробляються нові конструкторські рішення, технологічні процеси. Велика робота ведеться по створенню універсально-збірного оснащення.

На заводі склався і виріс сильний інженерно-технічних і робочий колектив зі значним досвідом проектування, освоєння і випуску ковальсько-пресового устаткування. Одержали популярність кращі його представники. Серед них конструктори В.М. Новак, Н.А. Бригеда, А.И. Година, А.И. Василенко, Ю.Р. Форкерт; фахівці зварювального виробництва Н.З. Попченко, А.А. Великородна; металургійного - І.П. Гирса, Л.Д. Гудкова. Чудові майстри своєї справи, відзначені урядовими нагородами, токар другого механічного цеху В.Д. Баралей, стругальник першого механічного СМ. Сохач, начальник чавуноливарного цеху Я.М. Пащенко, модельник А.Е. Пипка й ін. Сьогодні вони в славної когорті заслужених ветеранів заводу, що нараховує 91 чоловік.

Постійно ведеться робота з удосконалювання машин, що випускаються. До багаторічного досвіду проектування, випуску й освоєння машин додався аналіз їхньої роботи в умовах експлуатації, що веде організований на заводі відділ зовнішнього монтажу і накладки. Створення фицированих гам найбільше повно сприяло підвищенню технічного рівня машин. Створено гаму гідравлічних поверхових пресів різного технологічного призначення.

Нова ступінь у підвищенні технічного рівня машин досягнута в десятій п'ятирічці. Розроблено більш 30 проектів нових машин з високим рівнем механізації й автоматизації. У їхньому числі - автоматизовані лінії для штампування кілець залізничних підшипників, комплекс унікального пресового устаткування для древесно-стружкових плит, штампувальний прес зусиллям 10 тисяч тонно-сил і ін. Удосконалюється і верстаточний парк. На заводі працює цех верстатів з числовим програмним керуванням. У стадії впровадження комплексно-автоматизована ділянка з верстатів із ЧПУ - АСВ-22, керованих ЕОМ, із замкнутим технологічним циклом обробки деталей. Усе ширше охоплює процеси підготовки організації виробництва впроваджена в 1976 році автоматизована система керування підприємством АСУ ПРЕСС.

Багато уваги приділяє колектив заводу підвищенню якості продукції, що випускається. На заводі впроваджена комплексна система керування якістю продукції й ефективним використанням ресурсів. Постійно росте питома вага продукції, що випускається зі Знаком якості.

1973 року завод - постійний учасник Виставок досягнень народного господарства СРСР і УРСР. Кращі з ковальсько-пресових машин, що випускаються заводом, успішно демонструвалися на виставках "Пресс-75", "Лесдревмаш-73, "9", "НТТМ-80", "Підшипник-8 1", і інших, де одержали високу оцінку фахівців. Отримано п'ять дипломів, більш 20 співробітників нагороджені медалями ВДНГ, 19 моделей ковальсько-пресового устаткування випускаються з державним Знаком якості.

Розробка машин нової техніки ведеться в тісній співдружності з науково-дослідними інститутами галузі: ЭНИКМАШ, ВНИИМЕТМАШ, ВНИИГИДРОПРИВОД ін. Вперше в країні конструктори заводу створили гідродинамічні преси для ізотермічного штампування, що дозволяють обробляти труднодеформируємі матеріали зусиллями в 10 разів меншими, чим при звичайному штампуванні.

У безперервному розвитку знаходиться складний заводський організм. Ввійшов у лад діючий цех формовочних матеріалів, найважливіша новобудова заводу - корпус плит, що гріють. Його проектна потужність - 10 тисяч виробів у рік - не тільки забезпечить власний випуск машин, але і ліквідує дефіцит плит, що гріють, як запчастин, галузі.

Наприкінці 1981 року генерального директора А.П. Васильєва викликали на роботу в Мінстанкпром. З цього часу і понині керує об'єднанням И.Ф. Поколодний, довгі роки пропрацювавший на заводі і вирослий у колективі пресо будівельників від посади майстра ділянки до генерального директора.

У цей час колектив підприємства трудиться в складних умовах виходу на проектну потужність заводських філій, освоює велике соцкультбитове будівництво.

Адміністрація, партійна, профспілкова і комсомольська організації проводять велику роботу серед робітників, ИРТ і службовців по мобілізації їхньої активності, творчого потенціалу. Це допомагає успішно вирішувати задачу інтенсивного нарощування обсягів виробництва, виходу на новий рівень в оснащенні машин, що випускаються, комплексів, електронною системою керування.

Сьогодні Дніпропетровське виробниче об'єднання випускові важких пресів випускає в рік до 300 важких унікальних машин, що поставляються в усі галузі одного господарства й у 30 країн за рубіж. Завдяки тому, упроваджуються нові технології, у числі яких обробка зварених конструкцій, плазмена хіміко-хімічна обробка деталей, що шабрує фрезеровання площин плит, що гріють, а також загальному і рівневі продукції, що випускається, ДПО ТП входить у першу п'ятірку і I підприємств галузі ковальско-пресового машинобудування. За роки свого існування колектив прессостроителей виробив, освоїв і поставив народному господарству більш 200 моделей ковальсько-пресового устаткування. Це близько 40 найменувань машин, призначених для реалізації приблизно 60 технологічних процесів.

Робітники, інженерно-технічні працівники і службовці заводу багато роблять для підвищення продуктивності руда, зниження собівартості продукції. На заводі впроваджуються колективні форми організації праці.

На підприємстві багато уваги приділяється задоволенню культурних, побутових запитів трудящих. Будується житло, цілком вирішені питання забезпечення колективу в дитячих дошкільних установах, літнього відпочинку дітей у заводському піонерлагере на березі Азовського моря. Маються спорткомплекс, стадіон.

В даний час зусилля колективу пресобудівельників спрямовані на перехід від виробництва одиничного устаткування до автоматизованих комплексів, введенню електроніки, швидкодії і надійності машин.

1.2 Оцінка та аналіз ринків збуту

На світовому ринку для його оцінки і аналізу окремих сегментів широко використовуються матрична методика, яка передбачає рейтингову оцінку ринку за його окремими показниками і характеристиками (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1. Матриця для оцінки внутрішніх та зовнішніх ринків

Оцінка привабливості ринку у вигляді алгоритму зображена на мал. 2.1. Привабливість ринку за даними аналізу (табл. 1.2.) має такий вигляд:

1. м. Дніпропетровськ та область (R = + 9)

2. Волинська та Хмельницька області (R =+4)

3. Білорусія (R=+3)

Таблиця 1.2. Аналіз територіальних сегментів ринків збуту продукції та надання послуг ЗАТ «Дніпропрес».

так

так

так

так

так

так так

ні

так

так

так

так

Мал. 1.1. Алгоритм вибору ринку

За рейтингом, який ми провели вище, ринок України (особливо м. Рівне та область) найбільш привабливий, але може бути краще, якщо покращити такі показники як умови збуту, конкуренцію тощо. Перевага надана місту Рівне у порівнянні з областю в цілому при однакових рейтингах тому, що у цьому випадку слід очікувати нижчій рівень транспортних витрат на пересування товарів і послуг.

Аналіз реалізованої продукції

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть нормально функціонувати лише за умов, якщо їхня продукція (товари, послуги) регулярно знаходить на ринку своїх споживачів (покупців), передається їм, і від покупців надходять кошти у вигляді грошового еквівалента вартості Продукції. Ці кошти використовуються виробником для Підтримання процесу відтворення й поповнення фінансових ресурсів. Через оптові (роздрібні) ціни, якщо вони реально віддзеркалюють вартість продукції, підприємство, одержавши гроші за товари й послуги, покриває ними витрати на виробництво та обіг, тобто має можливість постійно авансувати кошти у виробничий процес і, крім цього, одержує прибуток (якщо, звичайно, витрати на виробництво та обіг не досягають величини ціни продукції). Цим визначається значення реалізації продукції як важливої стадії кругообігу коштів у життєдіяльності кожного підприємства. У зв'язку з цим важливо насамперед і очно з'ясувати саме поняття "реалізація", бо в господарській практиці розрізняють декілька термінів, так чи інакше пов'язаних з цим процесом.

Нормативно-законодавчі акти, що регулюють організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, податкову систему, визначають реалізацію (продаж) як будь-яку операцію з купівлі-продажу товарів, поставки товарів, міни та інших форм цивільно-правових договорів, які передбачають передачу права власності на товари, тобто під реалізацією (продажем) мається на увазі відвантаження (передання) продукції, якщо мова йде про товари, а також підписання сторонами документів про виконані роботи, надані послуги. На жаль, у законодавстві терміни "реалізація" (продаж) і "виручка від реалізації" (виручка від продажу) ототожнюються. Датою реалізації і виручки від реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів або дата підписання приймально-здавальних документів про виконані роботи, надані послуги. Отже, у чинному законодавстві операція з реалізації продукції не прив'язана міцно до факту реальної оплати її вартості, до строків здійснення оплати.

Тимчасом, для організації фінансового господарства підприємства найважливіше значення має саме обсяг реальних надходжень коштів від реалізації (продажу). Враховуючи це, до липня 1997 р. підприємствам надавалося право на свій розсуд встановлювати порядок визначення обсягу виручки від реалізації. Було два варіанти: перший -- визначати обсяг виручки від реалізації продукції, виходячи з суми коштів, які фактично одержані тим чи іншим способом підприємством-продавцем за відвантажену (відпущену) продукцію, виконані роботи, надані послуги; другий -- вважати обсягом виручки від реалізації продукції вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), яка визначена в одержаних для оплати покупцем (замовником) розрахункових документах, без урахування фактичного надходження грошей.

На практиці абсолютна більшість підприємств встановлювала порядок обчислення обсягу реалізації за першим із наведених вище варіантів, бо він, безумовно, найбільшою мірою відповідає суті реалізації як економічного явища. При цьому виручкою від реалізації вважалася сума коштів, і надійшли на банківський рахунок підприємства або в К (готівкою) за реалізовану продукцію, а також вартість шарів, робіт, послуг, зарахованих у бартерних (товарообмінних) операціях, в інших взаєморозрахунках партнерів.

Права вибору методу визначення виручки і реалізації підприємства не мають: ЗАТ «Дніпропрес» усі зобов'язані діяти і другим варіантом.

У нових стандартах бухгалтерського обліку і звітності її реалізації основної товарної продукції підприємств і н назву "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарної продукції, послуг)". Він пов'язується з передачею власності к покупцеві і з високим ступенем імовірності одержаний оплати за відпущені товари (виконані роботи, надані Послуги).

Решта виручки від реалізації товарів, робіт, послуг ЗАТ «Дніпропрес», які Не с основною продукцією підприємства) знаходить Відображення в "Інших операційних доходах", зокрема це може бути виручка від реалізації зайвих матеріалів, інших и швів, дохід від операційної оренди та інша виручка, яка Не пов'язана з реалізацією товарів, робіт, послуг основної діяльності, а також з неопераційною діяльністю підприємства, наприклад до складу інших операційних доходів не Включається виручка від продажу об'єктів основних засобів, яка вважається елементом доходів від інвестиційної діяльності підприємства.

У повсякденній фінансовій роботі неабияке значення для її організації та контролю за фінансовим станом підприємства має показник, який не фігурує в будь-яких офіційних звітах, а саме "Виручка від реалізації продукції основної діяльності підприємства (товарної продукції), за якою завершені розрахунки з покупцями", тобто мова йде про реальну грошову виручку ЗАТ «Дніпропрес», що надходить підприємству (разом із вартістю поставок товарів, робіт, послуг, які нараховуються через бартерні угоди або через будь-які інші форми взаєморозрахунків). На більшості підприємств саме ця виручка від реалізації є об'єктом оперативного планування, контролю та аналізу, бо від неї залежить нормальна фінансово-господарська діяльність підприємства.

Підприємство ЗАТ «Дніпропрес» реалізує свої товари й послуги відповідно до укладених договорів безпосередньо зі споживачами, органами матеріально-технічного постачання і збуту, торгівлі, через товарні біржі, а також через власну мережу продажу продукції, виконання робіт та надання послуг. Певна частина продукції державних підприємств і підприємств інших форм власності реалізується згідно з Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (введений у дію у 2000 p.). Цей закон передбачає розміщення державних замовлень через договори про закупівлю з підприємствами усіх форм власності (в тому числі нерезидентів) продукції, необхідної для державних потреб. Він створює конкурентне середовище у цій сфері, встановлює певну процедуру участі підприємств-виконавців, які мають намір брати участь у процедурі закупівлі (подають так звану тендерну пропозицію) у торгах, на яких здійснюється відбір виконавців щодо закупівлі товарів, виконання робіт, надання послуг. Саме з переможцями таких торгів укладаються договори про закупівлю.

Якщо підприємство експортує продукцію і одержує виручку в іноземній валюті, то вона потрапляє на його спеціальний валютний рахунок. Валютні рахунки відкриваються підприємствами у Експортно-імпортному банку або в комерційних банках за наявності в банку дозволу (ліцензії) Національного банку України на виконання операцій з іноземною валютою. Виручка, номінована у валютах, які визначено законодавством, може підлягати обов'язковому частковому (або повному) продажу державі

Офіційним курсом (плаваючим або фіксованим) врахуванням на поточний рахунок ЗАТ «Дніпропрес» гривневого еквівалента.

Скільки своєчасне і повне надходження виручки від реалізації є предметом особливої і постійної уваги підприємств, то фінансові служби у взаємодії зі збутовими та споживчими підрозділами домагаються суворого додерження договірної дисципліни поставок щодо асортименту, продукції, ритмічності відвантаження продукції ЗАТ «Дніпропрес» споживачам, пильно стежать за своєчасністю розрахунків і продукцію.

Затримка надходження виручки від реалізації паралізує підприємства: воно не може своєчасно розраховуватися з постачальниками, затримує виплату заробітної плати робітникам і службовцям, розрахунки з бюджетом; це призводить до зменшення обсягу виробництва ЗАТ «Дніпропрес». На жаль, у перехідний для ринкових відносин період все це у великих масштабах відбувається в зміні, оскільки не відрегульовані питання, пов'язані з Імрмуванням фонду оборотних коштів, які мають обслуговувати сферу розрахунків, є збої у банківському механізму організації розрахунків, ЗАТ «Дніпропрес» не можуть стосуватися до порядку розрахунків у вигляді попередньої оплати товарів і послуг. Однією з причин негативу у сфері розрахунків є реакція економіки країни на порушення господарських зв'язків, які протягом 70 років создалися в колишньому СРСР і розірвалися з його розпадом та утворенням 15 незалежних держав. Усунення цих явищ потребує часу і значних зусиль як від держави, так і від підприємств, заінтересованих у стабілізації розрахункових відносин і подоланні платіжної кризи у господарстві України: без цього ефективне управління

Виручка від реалізації надходить ЗАТ «Дніпропрес» здебільш того за оптовими цінами, тому на поточний рахунок банку або готівкою надходять кошти, що покривають насамперед усі операційні витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Це, по-перше, матеріальні витрати на виробництво продукції, по-друге, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів нематеріальних активів, по-третє, інші витрати, які для підприємства мають такий самий характер, як і матеріальні витрати (мова йде, наприклад, про відрахування за рахунок собівартості продукції на соціальне страхування, створення цільових бюджетних та позабюджетних фондів; тощо), по-четверте, витрати підприємства у складі собі вартості продукції на оплату праці (трудові витрати), по п'яте, адміністративні витрати й витрати на збут, які, хоч і не є елементами виробничої собівартості, прилучаються до складу операційних витрат і формують повну собівартість реалізованої продукції ЗАТ «Дніпропрес».

Виручка від реалізації продукції є основним джерелом коштів підприємства, тому фінансова служба зобов'язана забезпечити повне й рівномірне надходження її від покупців. Це потребує встановлення фінансового контролю за ритмічністю виробництва, дотриманням графіка відвантаження готової продукції, одержанням платіжних документів, своєчасним переданням їх покупцям або в банк -- залежно від форми розрахунків, які встановлені в договорах.

Для організації цієї роботи фінансовій службі важливо налагодити постійні організаційно-інформаційні контакти з виробничими і функціональними підрозділами підприємства, передусім -- з плановим, виробничим відділами і з відділом збуту. Від планового відділу фінансова служба одержує щомісячні плани випуску товарної продукції за вартістю і в номенклатурі, у виробничому відділі черпає інформацію про докладні графіки випуску продукції. На багатьох підприємствах такі графіки складаються після узгодження з фінансовою службою, яка на цьому етапі виробничого планування може вплинути на збільшення обсягу реалізації (враховуючи такі фактори, як ціни на ту чи іншу продукцію, фінансовий стан потенційних покупців, форми розрахунків з ними, наявність на складах підприємства понаднормативних перехідних запасів окремих видів продукції тощо).

Графіки відвантаження продукції відділ збуту обов'язково узгоджує з фінансовим відділом. їх складають на основі графіків випуску кожного найменування продукції, договорів на поставку (або договорів на закупівлю за державні кошти).

Для контролю за ходом реалізації продукції фінансовий відділ одержує від відповідних підрозділів дані про фактичний випуск і відвантаження продукції.

Процес надходження виручки від реалізації значною мірою залежить від своєчасного і правильного оформлення платіжно-розрахункових документів, які пред'являються покупцям. За це повністю відповідає фінансовий відділ підприємства. Особливо ускладнюється ця робота з переходом на форми розрахунків, пов'язані з попередньою оплатою продукції. Фінансова служба повинна своєчасно вислати покупцям рахунки-фактури або платіжні вимоги-доручення для попередньої оплати коштів під передбачені угодами поставки, а після фактичного отримання коштів на поточний рахунок проконтролювати факт відвантаження (відпуску) і дотримання усіх умов договору поставки.

Якщо відвантаження продукції відбувається без дотримання умов обов'язкової попередньої оплати, дуже важливо мати у фінансовому відділі певну систему контролю за ходом надходження коштів від платників і прийняття відповідних заходів до порушників платіжної дисципліни. Ця робота координується з юридичною службою підприємства, бо нерідко виникає потреба вести претензійне листування з покупцями, готувати документи до господарського суду, в тому числі у разі необхідності підприємству виступати як позивачеві у справах про банкрутство своїх партнерів.

Маючи оперативно-планову інформацію стосовно виробництва й відвантаження продукції та використовуючи дані про надходження коштів на банківський рахунок (виписки банку підприємство одержує щоденно), фінансовий відділ підприємства організовує оперативний облік і контроль за процесом реалізації продукції. Форми такого обліку та оперативного контролю (журнали, таблиці, машинограми) мають давати відповіді принаймні на такі запитання:

яким є становище з надходженням виручки на той чи інший день;

якими є в розпорядженні підприємства реальні заділи для майбутнього надходження виручки;

з вини яких підрозділів і служб підприємства відбувається відставання від намічених планів реалізації продукції і надходження виручки.

Досить зручна форма журналу щоденного контролю за надходженням виручки від реалізації продукції промислового підприємства наводиться нижче.

Журнал контролю за надходженням виручки від реалізації за липень 2001 р. (у тис. грн, без ПДВ і акцизного збору)

Плановий випуск продукції за один робочий день4,50

Плановий обсяг виручки від реалізації продукції за один 4,60 робочий день

1.3 Аналіз техніко-економічних показників

Висновок

При аналізі діяльності ЗАТ «Дніпропрес» особливу увагу варто приділити розгляданню впливу такого фактора, як ринки збуту, тому що цей фактор значно впливає на рівень средньореалізаціоних цін. Відомо, що в умовах сучасної російської економіки більшість підприємств випробують недостачу т.зв. "живих" грошей. Тому в практиці наших підприємств часто зустрічаються такі види господарських операцій, як бартер, взаємозаліки, взаємне списання заборгованостей, і ін.

Розглянуте підприємство реалізує свою продукцію по досить широкому спектрі збутових каналів. У силу вищевказаної специфіки, а також у силу недостачі оборотних коштів, підприємство змушене встановлювати різні рівні цін на свою продукцію для різних покупців. Наприклад, велику частину своєї продукції підприємство реалізує за договірними цінами численним оптовим покупцям (в основному, це юридичні особи), але частина продукції підприємство реалізує Ровенський лікарні №9 в рахунок оплати за оренду заводу, частина продукції реалізується по лінії взаємозаліків з різними постачальниками сировини, і т.д.

Розрахуємо зміну середньої ціни реалізації в залежності від ринків збуту продукції (табл. 1.8)

Таблиця 1.8 Вплив ринків збуту продукції на заміну середньої одиниці продукції

У зв'язку зі зміною ринків збуту продукції середній рівень ціни 1 виробу збільшився на 0,02 грн., а сума прибутку - на 39,712 тис. грн. ( 0,02 грн.*1985,854 тис. бан.).

Таким чином, ми бачимо, що в результаті збільшення на 5% у загальній масі частки продукції, продаваної по договірним, більш високих цінах, сума прибутку збільшилася на 39,712 тис. грн.