Економіка ремонтної служби

Вступ

Економіка ремонтної служби надає великий вплив на показники підприємства не тільки безпосередньо - за рахунок скорочення трудових, матеріальних і грошових затрат на роботи по ремонту і обслуговуванню, але і за рахунок випуску заводом додаткової продукції при скорочені простоїв обладнання із-за ремонту або його модернізації [13].

Високі техніко-економічні показники по ремонту обладнання (мінімальні затрати трудових і матеріальних ресурсів на виконання ремонтних робіт), можуть бути досягненні в результаті систематичної роботи, яка проводиться одночасно у напрямках:

- підвищення довговічності і ремонтоздатності обладнання;

- чітке здійснення планово-попереджувальних ремонтів обладнання;

- підвищення продуктивності труда ремонтних робочих;

- підвищення якості ремонтних робіт.

Для забезпечення систематичного покращення економіки ремонтних служб підприємств необхідно періодично контролювати і аналізувати основні техніко-економічни показники, порівнюючи їх з минулим періодом. На базі проведеного аналізу розробляють заходи щодо підвищення цих показників.

1. Управління механічною службою підприємства та основні функції структурних підрозділів

Служба ремонту технологічного обладнання на середніх та крупних заводах складається із загальнозаводської служби ремонту обладнання і цехових ремонтних служб. До загальнозаводської служби відноситься відділ головного механіка (ВГМ) з підпорядкованим йому ремонтно-механічним цехом (РМЦ). Цехові ремонтні служби включають апарат цехового механіка, слюсарно-ремонтні групи і ремонтно-механічні майстерні (РММ).

Головний механік заводу очолює ВГМ і керує всією службою ремонту обладнання заводу. Також на багатьох заводах головний механік керує службою ремонту промислових будинків і споруд. В цьому випадку ВГМ виконує також функції, які пов'язані із забезпеченням відповідного технічного стану та безаварійної експлуатації будов і споруд заводу.

Конструкторське бюро забезпечує технічною документацією роботи по ремонту обладнання, розробляє технічні умови на виготовлення деталей і вузлів для ремонту обладнання, виконує проекти модернізації обладнання.

Технологічне бюро здійснює заходи по впровадженню нової техніки і більш досконалої технології, яка підвищує продуктивність праці ремонтних робочих і якість ремонтних робіт; розробляє технологічні процеси виготовлення деталей для ремонту обладнання і виконання слюсарно - збірних робіт.

Планово-виробнича служба виконує всі роботи по плануванню цехів, підлеглих головному механіку заводу, здійснює техніко- економічний аналіз їх роботи, відкриває через плановий відділ і бухгалтерію заводу замовлення на капітальні та середні ремонти, тощо.

Бюро планово-попереджувального ремонту складає річні плани по капітальному ремонту і фінансові розрахунки, річні графіки ППР, заявки на матеріали і покупні вироби, складає заходи по вдосконаленню організації ремонтних робіт, зниженню вартості ремонтних робіт, попередженню аварій і поломок. Також здійснює систематичний контроль за технічним становищем обладнання.

Група паливно-мастильних матеріалів складає графіки заміни відпрацьованого мастила, встановлює ліміти розходу мастила по цехам, інструктує змащувальників, забезпечує картами змазки, тощо.

Група запчастин організує роботу складу запчастин і складає їх номенклатуру таким чином, щоб вона найбільш повно відповідала потребам ремонтної служби, але щоб запчастини не залежувалися на складі.

Група обліку обладнання розробляє систему інвентарних номерів, присвоює інвентарні номери і шифри обладнанню, що спрощує пошук креслень і запчастин для них; слідкує за переміщенням обладнання по заводу.

Група промислових будов і споруд входить у склад ВГМ тоді, коли на головного механіка покладені обов'язки догляду за технічним станом промислових будов і по їх ремонту. В функції цієї групи входять такі роботи: планування ремонтів, складання смітної документації, оформлення актів на виконання ремонтно-будівельних робіт, виконання дрібних проектних робіт, тощо.

Розрізняють три засоби виконання ремонтних робіт: централізований, децентралізований, змішаний.

Централізований засіб - всі роботи по ремонту виконує ремонтно-механічний цех. Тобто заводські цеха звільняються від ремонту свого обладнання, що знижує відповідальність виробничого персоналу за його технічний стан. Наявність великої кількості цехів і значна віддаленість їх від РМЦ приводить до недостатньої оперативності у виконанні ремонтних робіт. Можливе підвищення якості ремонту не компенсує вказані недоліки.

Децентралізований засіб - основну частину робіт по ремонту (також і планові ремонти) виконують цехові ремонтні служби. Ремонтно-механічний цех оказує їм тільки допомогу при виконанні окремих робіт на станках, яких не має в цехових ремонтних службах, також проводить капремонт і модернізацію.

Переваги: підвищення відповідальності виробничого персоналу за технічний стан обладнання; головний механік звільнившись від значної частини ремонтних робіт може більше приділяти увагу планово- попереджувальним ремонтам.

Недоліки: низький рівень спеціалізації цехових ремонтників, що знижує продуктивність і якість ремонту; парк металургійних станків розсіяний по ремонтним службам заводу, що знижує коефіцієнт їх застосування.

Таким чином цей засіб не з'являється прогресивним, тому на крупних заводах використовується змішаний спосіб.

Змішаний засіб - ремонтні роботи виконують і ремонтні служби цеха і ремонтно-механічний цех, але РМЦ виконує більшу частину роботи по виготовленню запчастин, також здійснює капітальні і середні ремонти.

На крупних заводах при змішаному засобі виконання ремонтних робіт РМЦ виконує капітальний і середній ремонт найбільш складного і масового обладнання; виготовляє запчастини які потребують спеціального інструменту і особливих навиків. Технічне обслуговування і поточний ремонт виконує ремонтна служба цеху.

Ремонтна служба цеха складається із слюсарів-ремонтників, електро-ремонтників і механічної майстерні. Всі вони підчиняються містерам по ремонту і механіку, які в свою чергу підчиняються начальнику. Більш раціонально закріплювати ремонтні бригади по признаку однотипності обладнання, а не по ділянкам цеху. Такий метод підвищує якість ремонту і швидкість ремонтних робіт.

2. Планування ремонтних робіт на хімічному підприємстві

Структура ремонтного циклу - чергування ремонтів у певній послідовності, через певні проміжку часу.

Ремонтний цикл - це найменший повторювальний період використання обладнання, протягом якого виконуються в певній послідовності встановлені види технічного обслуговування та ремонтів, передбачені нормативами.

Планово-попереджувальні ремонти проводяться за графіком і включають таки роботи: міжремонтне обслуговування, поточний ремонт, середній ремонт, капітальний ремонт. Результати ремонтів заносяться в ремонтну карту.

Міжремонтний період - це час між двома послідовно проведеними ремонтами обладнання.

У період міжремонтного обслуговування здійснюється періодичний огляд обладнання під час якого перевіряють відповідальні вузли та деталі, виявляють недоліки, які підлягають усуненню до наступного ремонту. Від міжремонтного обслуговування залежить безаварійна робота обладнання.

Поточний ремонт - це основний вид профілактичного ремонту (заміна невеликої кількості зношених деталей, регулювання обладнання до наступного планового ремонту).

Середній ремонт. При середнім ремонті виконують такі ж роботи що і при поточному. Крім того, часткове розбирання обладнання, ремонтуються ок-ремі вузли з заміною відпрацьованих деталей, змінюються ущільнення, чистяться холодильники, конденсатори, тощо.

Капітальний ремонт. При капітальному ремонті відновлюють початкову точність, потужність і продуктивність. Він передбачає повне розбирання обладнання; ремонт відпрацьованих деталей і заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання і випробування під навантаженням.

2.1 Складання графіка ППР обладнання

На основі даних підприємства щодо норм міжремонтних періодів та простою в ремонтах визначається кількість капітальних, та поточних ремонтів за ремонтний цикл:

; (5.1)

(5.2)

(5.3)

де - міжремонтні періоди капітального та поточного ремонтів, год.

Кількість капітальних і поточних ремонтів за рік:

(5.4)

(5.5)

(5.6)

де - кількість одиниць однотипного обладнання, од;

- коефіцієнт екстенсивності, долі одиниць:

 (5.7)

де - ефективний фонд часу роботи обладнання протягом року, год;

- календарний фонд робочого часу, год.

Річний ефективний фонд часу роботи обладнання:

, (5.8)

де - номінальній фонд часу роботи обладнання, год;

- сумарна тривалість планово-попереджувальних ремонтів та технологічних зупинок протягом року, що не перекриваються зупинками на вихідні, святкові дні та неробочі зміни, год.

., (5.9)

де - час простою у капітальному і поточному ремонті, год.

2.2 Розрахунок чисельності ремонтного персоналу

Річна трудомісткість за капітальним та поточним ремонтами:

(5.10)

(5.11)

(5.12)

де: - трудомісткість капітального та поточного ремонтів, люд-год;

- кількість капітального та поточного ремонтів за рік для N одиниць однотипного обладнання, од.

Таблиця 5.2.

Обладнання і вид ремонтних робіт	Кількість n ремонтів для N одиниць однотипного обладнання, од.	Трудомісткість ремонту, люд-год.	Річна нормативна трудомісткість ремонтних робіт, люд-год.
4-х валковий S-подібний каландр -поточний -середній -капітальний	11 0,16 0,16	24 600 1000	264 96 160
Всього за рік	11,32	1624	520

Потрібна кількість робітників для виконання планових ремонтів:

, (5.13)

де - ефективний фонд часу одного робітника за рік, год;

- коефіцієнт перевиконання норм, долі одиниць.

Баланс робочого часу середньооблікового робітника за рік

Показники	Фонд часу
	у днях	у годинах	у %
Календарний фонд часу (Тк)	360	2880	100
Вихідні дні (Тв)	-	-	-
Святкові дні (Тсв)	-	-	-
Номінальний фонд часу (Тн)	360	2880	100
Неявки (Няв) -чергові та додаткові відпуски; -захворювання; -виконання держобов'язків; -інше Всього неявок	24 3 1 2 30	192 24 8 16 240	6,7 0,83 0,28 0,56 8,3
Ефективний фонд часу (Теф)	330	2640	91,7

Розрахунок потрібної кількості чергових слюсарів для міжремонтного обслуговування обладнання в зміну виконується за формулою:

, (5.14)

де - сума ремонтних одиниць обладнання, що обслуговується, од;

- норма міжремонтного обслуговування на одного робітника в зміну.

Наявна чисельність чергових слюсарів на добу розраховується за формулою:

(5.15)

де К - кількість робочих змін на добу.

Розрахунок штатної чисельності робітників:

(5.16)

де - чисельність робітників на підміну в вихідні дні, що дорівнює наявній чисельності робітників у зміну для безперервного виробництва, чол.

Облікова чисельність робітників дорівнює:

, (5.17)

де - коефіцієнт облікового складу, тобто переходу від штатної чисельності до облікової

. (5.18)

Чисельність ремонтного персоналу

Робітники	Професії	Загальна чисельність
	Слюсарі	Станочники	Інші
Денні	2	1	1	4
Чергові	6	1	1	8
Всього (Чяв)	8	2	2	14
Підміна (Чпід)	2	1	1	4
Штатна чисельність (Чшт)	10	3	3	16
Облікова чисельність (Чобл)	11	4	4	19

2.3 Розрахунок заробітної плати промислово-виробничого персоналу ремонтної служби

Тарифний фонд для погодинних робітників:

- для слюсарів 5-го розряду:

, (5.19)

де - годинна тарифна ставка, грн.

- для станочників 5-го розряду:

- для електриків 5-го розряду:

Премія складає:

- для слюсарів 5-го розряду:

(5.20)

- для станочників 5-го розряду:

П=29040·0,3=8712(грн)

- для електриків 5-го розряду:

П=27720·0,3=8316(грн)

Доплата за роботу в нічний час:

, (5.21)

де - загальна чисельність робітників, залучених до роботи в нічні зміни, чол;

- кількість нічних годин;

- коефіцієнт доплат у нічні зміни.

Доплата за роботу у святкові дні:

. (5.22)

2.4 Складання кошторису витрат на ремонтні роботи

Кошторис витрат на ремонт обладнання

Статті витрат	Сума витрат на весь ремонт
1. Основні матеріали	250700
2. Заробітна плата основна та додаткова ремонтних робітників	420470
3. Відрахування на соц. страхування	164267,8
4. Цехові витрати	784478
5. Загальнозаводські витрати	1619915,8
Всього	3239831,6

Річні витрати основних фондів матеріалів на ремонти розраховується за формулою:

(5.23)

де - коефіцієнт, який враховує річні витрати матеріалів на огляди та міжремонтні обслуговування, долі одиниць;

Нi - витрати матеріалів на капітальний ремонт одиниці обладнання, грн;

- сума ремонтних одиниць обладнання, що підлягають капіталь-ному, поточному ремонту в поточному році відповідно, шт;

а - коефіцієнт, який характеризує співвідношення між кількістю матеріалу, що витрачається у поточному та капітальному ремонтах.

Кількість обладнання на ремонтній базі:

(5.24)

де - ефективний фонд часу роботи обладнання на ремонтній базі;

(5.25)

де - номінальний фонд часу роботи обладнання, год;

- простої обладнання в ремонті за рік, год.

- коефіцієнт завантаження обладнання, долі одиниць.

В залежності від кількості розрахованих верстатів та норм площі на

один верстат визначається площа ремонтної бази:

, (5.26)

де Hs - норма площі на один верстат, м².

Річні амортизаційні відрахування по РМЦ

Види основних фондів	Вартість основних фондів	Норма амортизації, %	Річні амортизаційні відрахування
1. Будівлі	500000	8	40000
2. Машини та обладнання	2000000	24	480000
3. Інше	250000	40	100000
Всього	---	---	620000

Енерговитрати по ремонтній базі складаються з витрат на силову енергію та енергію на освітлення ремонтної бази.

Витрати на силову енергію:

, (5.27)

де - потужність електродвигуна, кВт;

- ефективний фонд часу роботи обладнання, год;

- коефіцієнт одночасної роботи, долі одиниць;

- коефіцієнт завантаження обладнання, долі одиниць;

- ККД електродвигунів, долі одиниць;

- коефіцієнт, який враховує втрати у мережі, долі одиниць;

- вартість 1кВт-год електроенергії, грн.

Витрати на освітлення:

, (5.28)

де - норма освітлення на 1м² площі, Вт;

- час освітлення, год;

- площа ремонтної бази, м².

Цехові витрати по РМЦ

Статті витрат	Сума витрат
1. Енерговитрати	13850
2. Заробітна плата основна та додаткова ІТР, службовців і МОП	72446
3. Відрахування на соц. страхування	28182
4. Амортизаційні відрахування	620000
5. Інші	50000
Разом	784478

3. Обґрунтування доцільності ремонтних робіт

Техніко-економічні показники РМЦ

Найменування показника	Одиниці вимірювання	Значення показника
1. Річна программа	тис.грн.	10000
2. Кількість ремонтних одиниць	од.	1
3. Загальна річна трудомісткість ремонтних робіт	люд-год	992
4. Загальна площа ремонтної бази	м2	40
5. Кількість верстатів на рембазі	од.	2
6. Річний фонд зарплати ПВП	тис.грн.	430
7. Сумарні витрати на ремонти за рік	тис.грн.	1620

4. Обґрунтування необхідності модернізації обладнання

Об'єктом модернізації являється валок чотирьохвалкового S- подібного каландра для обгумовування корду, а саме теплові процеси (охолоджування та підігрівання валка) каландра. Данна модернізація дозволяє інтенсифікувати процес охолоджування робочої поверхні валка, підвищити якість перероблюваного матеріалу, зменшити час переробки матеріалу, підвищити продуктивність, а з цим і знизити собівартість продукції.

. Данна модернізація не є дуже складною, вона виконується шляхом заміни валків каландра під час капітального або середнього ремонту. Це дозволяє уникнути зайвих витрат.

5. Розрахунок кошторису витрат при модернізації обладнання

Вартість проектно-конструкторських робіт

№ п/п	Найменування робіт	Сума, грн.
1	Технічне завдання	20000
2	Технічне запропонування	30000
3	Ескізний проект	20000
4	Технічний проект за деякими елементами: - креслення загального виду - креслення деталей - габаритне креслення	10000 10000 10000
5	Пояснювальна записка	20000
6	Інші документи	10000
7	Робоча документація за елементами: - складальне креслення - креслення деталей - габаритне або монтажне креслення - специфікація - технічний розрахунок	10000 10000 10000 10000 10000
8	Программа методики випробувань	10000
9	Вартість робіт по коректировці технічної документації	10000
10	Вартість розрахунку річного економічного ефекту	20000
Всього	200000

6. Визначення ефективності проектованих заходів

Для оцінки ефективності технічного переозброєння використовують два узагальнюючих показники: річний економічний ефект Е і строк окупності додаткових капітальних вкладень Т, пов'язаних з передбаченими проектом заходами.

Визначимо додатковий прибуток у результаті проектованих заходів:

(5.29)

де - загальна сума зниження собівартості на весь обсяг виробництва, грн;

- ціна одиниці продукції до і після модернізації, після мадернізації ціна одиниці продукції підвищується за рахунок підвищення якості продукції грн;

- приріст обсягу виробництва, нат. од;

- обсяг випуску продукції після модернізації, натуральних одиниць;

- собівартість одиниці продукції до модернізації, грн.

(5.30)

де - додаткові експлуатаційні витрати; грн.

- сума економій від зниження собівартості в порівнянні з базовою за основними техніко-економічними показниками, грн.

(5.31)

де - зменшення середньорічних витрат на поточні й капітальні ремонти за рахунок збільшення міжремонтного циклу і міжремонтного циклу і міжремонтних періодів, грн;

- умовно постійна частина собівартості на весь обсяг виробництва до модернізації, грн;

(5.32)

де - сума витрат на всі види ремонтів обладнання за міжремонтний цикл до і після модернізації, грн;

- тривалість міжремонтного циклу до і після модернізації, років;

- кількість однойменних одиниць обладнання, шт.

Суму витрат на ремонти обладнання за міжремонтний цикл до і після модернізації, а також сам міжремонтний цикл залишаємо незмінними:

(5.33)

де - умовно-постійна частина собівартості на весь обсяг виробництва до модернізації, грн;

- обсяг випуску продукції до модернізації, натуральних одиниць.

Зниження собівартості продукції після модернізації:

(5.34)

де - обсяг випуску продукції після модернізації, натуральних одиниць.

Додаткові капітальні витрати на модернізацію:

(5.35)

де - вартість проектно-конструкторських робіт, грн;

- вартість матеріалу який витрачається на модернізацію, грн;

- затрати на монтаж, грн.

Визначаємо економічний ефект від реконструкції:

(5.36)

Срок окупності капітальних витрат:

(5.37)

Питомі капітальні вкладення до і після модернізації відповідно:

(5.38)

(5.39)

де - вартість основних виробничих фондів, грн.

Заносимо всі показники в табл. 5.12.

Висновок: Після проведення техніко-економічного розрахунку модернізованої машини і в порівнянні з базовою машиною, приходимо до висновку, що зменшується собівартість продукції та зменшуються час виготовлення продукції у порівнянні з базовою машиною. Але в результаті модернізації отримаємо економічний ефект, який складає 5118161грн, за рахунок збільшення річної продуктивності, що робить удосконалення доцільним.

Зведена таблиця техніко-економічних показників

№ п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Фактично по базовій установці	За проект-том	Відхилення проектних показників від базових
					Абсол. (+,-)	Відн., %
1	Випуск товарної продукціїї	шт/рік	17280	18783	1503	8,7
2	Питомі капітальні вкладення	грн/од.	400	466,4	66,4	16,6
3	Чисельність робітників	чол.	19	19	0	0
4	Продуктивність праці	шт/чол.	909,5	988,5	79	8,6
5	Енерговитрати	кВт	350	358	8	2,28
6	Час випуску одиниці прдукції	год.	2,5	2,3	-0,2	-8
7	Підвищення якості, яке впливає на ціну продукції	грн.	7500	7580	80	1,06
8	Собівартість одиниці продукції	грн.	5000	4995,6	-4,4	-0,088
9	Прибуток	тис.грн.	-	5343	-	-
10	Додаткові капітальні вкладення	тис.грн.	-	-1500	-	-
11	Термін окупності	років	-	0,28	-	-
12	Річний економічний ефект	тис.грн.	-	5118	-	-