Економічна ефективність виробництва продукції ВАТ "Чексіл"

Калькуляція являє собою розрахунок собівартості одиниці продукції, здійснений за статтями витрат. У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві калькулювання займає важливе місце.

Калькулювання потрібно для:

- обґрунтування цін на вироби;

- обчислення рентабельності виробів;

- аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах;

- визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів.

Головний об`єкт калькулювання - готові вироби, які поставляються за межі підприємства (на ринок). Для кожного об`єкту калькулювання вибирається калькуляційна одиниця. Під час складання калькуляції визначається величина прямих і непрямих витрат на виробництво і збут одиниці продукції. Витрати на сировину, покупні комплектуючі вироби, паливо, які споживаються технологічні, визначаються на основі технічно обґрунтованих норм їх витрат на виробництво відповідного виробу і цін на відповідні види матеріальних ресурсів. Сума витрат на матеріали зменшується на вартість відходів.

Витрати на енергію, що споживається технологічно, визначається на основі норм витрат різних видів енергії (електрична, теплова, тощо) на виробництво одиниці продукції і середньої ціни.

Витрати на основну заробітну плату містять витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням основної продукції. Обчислюються згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або відрядними розцінками на операції, деталі, вузли. Сюди включаються і доплати робітникам з фонду зарплати в процентах від прямого заробітку.

Прямі витрати по заробітній платі на одиницю продукції (Сз.прям.1) дорівнюють величині відрядної розцінки:

(3.1)

де Р_відр - відрядна розцінка, грн.;

t_шт - трудомісткість виконання одиниці продукції, хвилин

(t_шт = 12 хвилин);

Тст.с - середньозважена годинна тарифна ставка робіт, грн.

Визначаємо за формулою:

Р_відр = 0,2*3,06 = 0,612 грн.

Доплати до тарифної (прямої) оплати визначаються шляхом використання коефіцієнта доплат (К_д = 1,25). Таким чином основна заробітна плата на одиницю продукції (роботи, послуги) становить:

С_з.о = С_з.прям *К_д = Р_відр*К_д, (3.2)

Тоді маємо:

С_з.о = 0,612 * 1,25 = 0,77 грн.

Додаткова заробітна плата (оплата відпусток, часу виконання державних обов`язків, доплата за виконання додаткових функцій та ін.) обчислюється у процентах від основної:

С_з.дод = С_з.о*К_дод, (3.3)

де С_з.дод - додаткова заробітна плата, грн. ;

С_з.о - основна заробітна плата, грн.

К_дод - коефіцієнт додаткової заробітної плати (К_дод = 0,12).

Розрахуємо додаткову заробітну плату:

С_з.дод = 0,77 * 0,12 =0,09 грн.

Величина відрахувань на соціальне страхування розраховується на основі законодавчо визначених відсотків (К_відр = 0,375) від суми основної і додаткової заробітної плати:

Сс = (С_з.о + С_з.дод)•К_відр, (3.4)

Тоді розрахуємо величину відрахувань на соціальне страхування:

Сс = (0,77+0,09) * 0,375 = 0,32 грн.

Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію устаткування» є комплексною. Найбільш поширений на наших підприємствах є розподіл цих витрат пропорційно основній зарплаті основних виробничих робітників:

(3.5)

де С_ек - витрати на утримання та експлуатацію устаткування на одиницю продукції, грн.;

Р_ек - відношення витрат на утримання та експлуатацію устаткування до основної зарплати виробничих робітників одиницю продукції,% (Р_ек=250%);

С_з.о - основна зарплата виробничих робітників на одиницю продукції, грн. (С_з.о = 0,77 грн.).

Визначимо витрати на утримання та експлуатацію устаткування на одиницю продукції:

С_ек = (250/100)*0,77 = 1,93 грн.

Статті «Загальновиробничі витрати», «Загальногосподарські витрати» є близькими за змістом і відрізняються тільки рівнем узагальнення витрат.

Розподіляються загальновиробничі та загальногосподарські витрати у більшості випадків однаково - пропорційно основній зарплаті виробничих робітників:

(3.6)

де С_{заг.вир} - загальновиробничі витрати на одиницю продукції, грн.;

Р_{заг.вир} - відношення загальновиробничих витрат до основної зарплати виробничих робітників на одиницю продукції,% (Р_{заг.вир}. = 150%) ;

С_з.о - основна зарплата виробничих робітників на одиницю продукції, грн. (С_з.о = 0,77 грн.)

Отже, загальновиробничі витрати на одиницю продукції будуть наступними:

С_{заг.вир} = (150/100)*0,77 = 1,16 грн.

По статті «Інші виробничі витрати» витрати становлять 1% від цехової собівартості продукції:

С_інш. = 0,01•С_цех, (3.7)

де С_інш. - інші виробничі витрати, грн. ;

С_цех - цехова собівартість продукції, грн.

По статті «Адміністративні витрати» витрати становлять 2% від виробничої собівартості:

С_адм. = 0,02•С_вир, (3.8)

де С_адм. - адміністративні витрати, грн.;

С_вир. - виробнича собівартість продукції, грн.

Сума витрат по всіх попередніх статтях калькуляції становить повну собівартість. Прибуток підприємства складає 20% від собівартості. ПДВ становить 20% від суми повної собівартості та прибутку. Результати розрахунків наведені у калькуляційній формі.

Таблиця 3.1 - Форма подання калькуляційних витрат

Підприємство ВАТ «Чексіл»

Калькуляція за 2007 р.

Ціна є грошовим виразом товару. Для обґрунтування ціни на одиницю продукції (роботи, послуги) використовуємо дані калькуляційної форми (таблиця 3.1):

Ц_опт =Ц_відп - ПДВ, (3.9)

де Ц_опт - оптова ціна одиниці продукції, грн.;

Таким чином, використовуючи дані калькуляції (графічна частина), розрахуємо за формулою (3.9) оптову ціну одиниці продукції, маємо:

Ц_опт = 9,98 - 1,66 = 8,32 грн.

За результатами розрахунку ціни визначається обсяг товарної продукції в оптових цінах:

V_т.п. = Ц_опт * N_річн., (3.10)

де V_т.п. - обсяг товарної продукції в оптових цінах, грн.;

Ц_опт - оптова ціна одиниці продукції, грн.

N_річн - річний обсяг товарної продукції, одиниць

Обсяг товарної продукції в оптових цінах:

V_т.п. = 8,32 * 1800000 = 14976000 грн.

Таким чином, об'єм товарної продукції в оптових цінах склав 14976000 грн.

4 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА