Структурна модель потенціалу підприємства. Оцінка майна підприємства

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Потенціал підприємства, формація та оцінка»

ЗМІСТ

Вступ

1 Наведіть структурну модель потенціалу підприємства (організації або фірми) на якому працюєте. Накресліть структуру

1.1 Методика оцінки структури виробничого потенціалу підприємства (ВПП)

1.2 Оцінка структури фінансового потенціалу підприємства (ФПП)

2 Коротко опишіть методичні принципи оцінки ринкової вартості майнового капіталу підприємства

2.1 Сутність оцінки майна підприємства

2.2 Характеристика майнових (витратних) методів

2.3 Характеристика доходових методів

2.4 Характеристика аналогових методів

3 Задача

Список літератури

ВСТУП

Нова наукова категорія - «потенціал підприємства» розуміється як сукупність засобів і можливостей підприємств у реалізації ринкової діяльності.

У широкому розумінні поняття «потенціал» - це засоби, запаси, джерела, які є в наявності й можуть бути використані, приведені в дію для досягнення певної мети, виконання плану, розвязання завдань, можливості якої-небудь соціальної системи в певній сфері 10 .

Необхідно розрізняти поняття виробничо-економічного і ринкового потенціалу підприємства.

Ринковий потенціал - являє собою максимально можливий обсяг реалізації при даному рівні забезпеченості ресурсами і є мірою використання виробничо-економічного потенціалу.

Виробничо-економічний потенціал характеризується розмірами наявних у підприємства основних фондів і персоналу. Однак у сучасних умовах у якості його найважливіших складових необхідно розглядати також застосовувані технології й управлінські ресурси. У результаті він може бути представлений у виді деякої функції [8]:

Р = f ( X_i ), i = 1...N, (1.1)

де X_i - i-й компонент виробничо-економічного потенціалу.

З огляду на позитивний характер залежності між величинами Р и Х_i, можна затверджувати, що цілеспрямований вплив на кожний зі складових елементів сприяє нарощуванню виробничо-економічного потенціалу підприємства. Цей приріст можна виразити формулою:

DР = f( Ix_i ) , (1.2)

де Ix_i - обсяг інвестиційних вкладень у i-й компонент.

Величина виробничо-економічного потенціалу підприємства визначає його конкурентоздатність на цільовому ринку, що характеризує здатність (сьогоднішню і перспективну) проектувати, виготовляти і збувати товари, по своїх цінових і інших якостях у комплексі більш привабливі для споживачів, ніж продукція конкурентів. Очевидно, чим більше ця величина, тим у даної одиниці, що хазяює, найсприятливіші передумови для успішної діяльності і більш стійкі позиції вона може зайняти на відповідному цільовому ринку.

Збільшити обсяг її потенціалу і, отже, підвищити конкурентоздатність можна за допомогою інвестицій у людський капітал, техніко-технологічну базу виробництва й удосконалювання керування.

Аналіз останніх публікацій, присвячених проблемам оцінки потенціалу підприємства дозволяє виділити найбільш вдалий підхід, відповідно до якого до предметних складовим потенціалу промислового підприємства необхідно віднести (рис.1.1).

Рисунок 1.1 - Структура потенціалу виробничого підприємства

- ринковий потенціал: потенційний попит на продукцію на частці ринку, зайнятій підприємством; потенційний обсяг попиту на продукцію підприємства на всіх ринках, підприємство і ринок праці, підприємство і ринок факторів виробництва;

- виробничий потенціал: потенційний обсяг виробництва продукції, потенційні можливості основних засобів, потенційні можливості використання сировини і матеріалів, потенційні можливості професійних кадрів. Під виробничим потенціалом підприємства (ВПП) варто розуміти відносини, що виникають на підприємстві з приводу досягнення максимально можливого виробничого результату при найбільш ефективному використанні:

а) інтелектуального капіталу підприємства для пошуку передових форм організації виробництва;

б) наявної техніки з метою одержання найбільш високого рівня технологій;

в) матеріальних ресурсів для забезпечення максимальної економії й оборотності;

- фінансовий потенціал: потенційні фінансові показники виробництва (прибутковості, ліквідності, платоспроможності), потенційні інвестиційні можливості.

Оцінка ринкового потенціалу на сучасний момент часу вже детально досліджена й описана багатьма авторами в процесі аналізу переходу України до ринкової економіки. Однак проблема ефективної оцінки фінансового і, особливо, виробничого потенціалу промислового підприємства залишається відкритою.

Для рішення подібної задачі, спочатку варто конкретизувати в теоретичному обороті економічні категорії «виробничий і фінансовий потенціал підприємства», а потім наповнити їх конкретним функціональним змістом для практичного застосування.

1 НАВЕДІТЬ СТРУКТУРНУ МОДЕЛЬ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА (ОРГАНІЗАЦІЇ АБО ФІРМИ) НА ЯКОМУ ПРАЦЮЄТЕ. НАКРЕСЛІТЬ СТРУКТУРУ

1.1 Методика оцінки структури виробничого потенціалу підприємства(ВПП)

Методика визначення рівня ВПП [6] може включати як експрес-оцінку, так і деталізовану оцінку, що проводяться по різних напрямках дослідження (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Система оціночних показників при визначенні рівня ВПП

Напрямок дослідження	Показники оцінки виробничої складової	Показники оцінки матеріальної складової	Показники оцінки кадрової складової
Аналіз руху складових ВПП	Коефіцієнт відновлення ОФ; Коефіцієнт вибуття ОФ; Коефіцієнт приросту ОФ.	Коефіцієнт нерівномірності постачань матеріалів; Коефіцієнт варіації.	Коефіцієнт обороту по прийому; Коефіцієнт обороту по вибуттю; Коефіцієнт плинності кадрів; Коефіцієнт сталості кадрів.
Поточний стан складових ВПП	Коефіцієнт зносу ОФ; Коефіцієнт придатності ОФ; Коефіцієнти використання парку наявного, установленого, зданого в експлуатацію устаткування; Показники, що характеризують фонд часу використання устаткування; Коефіцієнти використання виробничих потужностей.	Коефіцієнт забезпеченості матеріальними ресурсами фактичний; Коефіцієнт забезпеченості матеріальними ресурсами плановий.	Середньорічне вироблення продукції одним працюючим; Показники балансу робочого часу.
Ефективність використання складових ВПП	Фондовіддача; Фондоємністьь; Рентабельність по ОФ; Коефіцієнт завантаження устаткування; Коефіцієнт змінності; Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування; Показник інтегрального навантаження.	Матеріаловіддача продукції; Матеріалоємність продукції; Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції; Коефіцієнт використання матеріалів.	Зміна середнього заробітку працюючих за період; Зміна середньорічного вироблення; Непродуктивні витрати робочого часу; Порівняння середніх тарифних розрядів робіт і робітників; Економія (перевитрата) фонду заробітної плати.

Методика визначення рівня ВПП містить у собі наступні етапи:

Підготовчий етап:

1. Визначення рівнів ВПП і їхня характеристика. Приклад, визначення рівнів ВПП приведений у табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Характеристика рівнів виробничого потенціалу

Рівень ВПП	Визначення	Коротка характеристика
Високий рівень ВПП	А	Підприємство знаходиться в стані абсолютної рівноваги по всім складовим у відповідності з усіма критеріями оцінки
Середній рівень ВПП	Б	Підприємство успішно існує в бізнесі, маються труднощі, що переборюються, тому що працюють механізми адаптації
Низький рівень ВПП	В	Наявність хронічних порушень більшості параметрів усіх функціональних складових: проблеми з забезпеченням підприємства ОПФ, сировиною, матеріалами, трудовими ресурсами, неефективне їхнє використання

2. Розробка узагальнюючих і приватних показників оцінки ефективності використання ВПП по видах (основні й оборотні фонди, трудові ресурси).

3. Визначення граничних значень показників, визначених у п.2. з урахуванням рівнів ВПП, визначених у п.1. Наприклад, для експрес-оцінки рівня ВПП були обрані наступні показники й експертним шляхом визначені їхні граничні значення:

Оцінка стану виробничої складової:

- знос основних фондів. Деякою мірою значення даного показника свідчить про наявність чи відсутність проблем, зв'язаних з накопиченим зносом основних виробничих фондів. У цьому змісті саме накопичений знос, його величина - свого роду показник успіху чи невдачі на ринку засобів праці. Даний показник визначається відношенням суми зносу основних фондів до їхньої первісної вартості. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - менш 50% - помірний;

Рівень ВПП Б - 51-69 % - потребуючий відновлення;

Рівень ВПП В - 70 % і більш - значний.

- співвідношення коефіцієнтів відновлення і вибуття основних фондів. Коефіцієнт відновлення розраховується як відношення вартості основних фондів, що надійшли, до вартості основних фондів на кінець року. Коефіцієнт вибуття розраховується як відношення вартості вибулих основних фондів до вартості основних фондів на початок року. Якщо відновлення основних виробничих фондів випереджає вибуття, то йде процес «випередження», тобто варто припускати, що основні фонди не тільки підтримуються в працездатному стані, але і відбуваються процеси істотного відновлення чи розширення виробничої бази. Співвідношення компенсації свідчить про те, що підприємство може лише підтримувати основні виробничі фонди на досягнутому рівні. Співвідношення відставання свідчить про те, що підприємство «втрачає» основні виробничі фонди. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - > 1;

Рівень ВПП Б - 0,5 - 1;

Рівень ВПП В - < 0,5.

- фондовіддача. Даний показник визначається відношенням виторгу від реалізації продукції до середньорічної вартості основних засобів. Ріст фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання обсягу випуску продукції. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - > 1;

Рівень ВПП Б - = 1;

Рівень ВПП В - < 1.

Оцінка стану матеріальної складової:

- частка перемінних витрат у собівартості продукції. Оцінюючи даний показник, безсумнівно, потрібно мати на увазі, що структура собівартості має яскраво виражені галузеві особливості. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - 80 % і більш;

Рівень ВПП Б - 50 % - 79 %;

Рівень ВПП В - < 50 %.

- співвідношення зміни цін на сировину, матеріали і зміни цін на продукцію. У випадку якщо значення даного співвідношення більш одиниці - це співвідношення називається «диктат постачальника». Постачальник, у силу різних причин (дефіцитність продукції, монопольне положення) має можливість диктувати ціну на свою сировину, а виробник продукції - підприємство, по різних причинах (тверда конкуренція, низький купівельний попит і т.п.) не має можливості відповідно підвищувати ціни на готову продукцію. Якщо значення показника дорівнює одиниці - це «співвідношення рівнодення». Тобто підприємство - виробник продукції як би передає «підвищення» цін на сировину, матеріали на ціни на готову продукцію. Якщо ж значення даного співвідношення менш одиниці - це вже «диктат виробника». Означає це наступне - сировина, матеріали купуються за низькими цінами, а готова продукція користається підвищеним попитом; або підприємство займає дуже вигідну ринкову позицію і має можливість «диктувати ціни». Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - < 1;

Рівень ВПП Б - = 1;

Рівень ВПП В - > 1.

- матеріаловіддача. Даний показник визначається як відношення виторгу від реалізації продукції до матеріальних і прирівняних до них витрат у собівартості продукції. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - > 1,5;

Рівень ВПП Б - 1 - 1,5;

Рівень ВПП В - < 1.

Оцінка стану кадрової складової:

- співвідношення коефіцієнта обороту по прийому і коефіцієнта обороту по вибуттю. Коефіцієнт обороту по прийому визначається відношенням числа прийнятих за визначений період часу до середньосписочної чисельності протягом розглянутого періоду. Коефіцієнт обороту по вибуттю визначається відношенням числа звільнених за визначений період часу до середньосписочної чисельності протягом розглянутого періоду. Відповідне значення отриманого співвідношення, у першу чергу співвідношення компенсації, буде говорити про збалансованість, динамічну рівновагу у формуванні трудових ресурсів підприємства. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - > 1;

Рівень ВПП Б - 0,5 - 1;

Рівень ВПП В - < 0,5.

- професійний склад кадрів. Присвоєння зазначеної якісної характеристики здійснюється на основі експертної оцінки. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - відповідає потреби;

Рівень ВПП Б - необхідно навчання і відновлення персоналу;

Рівень ВПП В - не відповідає потребам, необхідно радикальне відновлення персоналу.

- зміна виробленої продукції на одного працюючого. Вироблення визначається відношенням обсягу зробленої продукції до середньосписочної чисельності працюючих. Потім розраховується зміна вироблення як відношення вироблення поточного періоду до вироблення попереднього періоду. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А - >10 %;

Рівень ВПП Б - 0 - 10 %;

Рівень ВПП В - < 0.

4. Присвоєння кожному значенню показника, що попали в інтервал, визначений у п.3., бальної характеристики. Найбільший бал повинний відповідати самому сприятливому інтервалу, найменший бал - самому критичному інтервалу.

5. Визначення мінімального і максимального значення бальної шкали в межах використовуваної групи показників.

Для нашого приклада шкала значень буде виглядати в такий спосіб:

Коефіцієнти рівня ВПП А - 10 балів;

Коефіцієнти рівня ВПП Б - 6 балів;

Коефіцієнти рівня ВПП В - 2 бали.

Максимальне значення шкали - 30 балів (10*3), де 10 - максимальний бал по розрахованих коефіцієнтах кожної структурної групи; 3 - кількість показників, що характеризують кожну зі складових ВПП.

Мінімальне значення шкали - 6 балів (2*3), де 2 - мінімальний бал по розрахованих коефіцієнтах кожної структурної групи; 3 - кількість показників, що характеризують кожну зі складових ВПП.

6. Присвоєння інтервалам, визначеним у п.3, бальних значень. Рекомендується проводити дану градацію, використовуючи метод експертної оцінки.

Наприклад, розглянуте підприємство можна віднести в розряд з високим рівнем виробничого потенціалу при наступних значеннях коефіцієнтів, що розраховуються:

- усі три коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП А;

- два коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП А, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП Б.

Підприємство можна віднести в розряд із середнім рівнем виробничого потенціалу при наступних значеннях коефіцієнтів, що розраховуються:

- два коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП А, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП В;

- один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП А, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП Б, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП В;

- два коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП Б, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП А;

- усі три коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП Б;

- два коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП Б, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП В.

Підприємство можна віднести в розряд з низьким рівнем виробничого потенціалу при наступних значеннях коефіцієнтів, що розраховуються:

- два коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП В, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП А;

- два коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП В, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП Б;

- усі три коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП В.

На основі даних міркувань були визначені граничні значення бальної шкали:

Загальний Рівень ВПП А - 26 - 30 балів;

Загальний Рівень ВПП Б - 14 - 22 бала;

Загальний Рівень ВПП В - 6 - 14 балів.

7. Визначення експертним шляхом значимості кожної складової в залежності від регіональної чи галузевої приналежності підприємства з метою визначення підсумкового рівня ВПП суб'єкта, що хазяює.

Розрахунковий етап містить у собі наступні дії:

1. На основі вихідних даних визначаються значення коефіцієнтів по складовим ВПП із метою присвоєння відповідних балів;

2. Сумуються бали по складовим ВПП;

3. Визначається характеристика ВПП підприємства в залежності від отриманих балів і значимості складової ВПП.

Розрахунковий етап для розглянутого підприємства приведений у табл.1.3.

Таблиця 1.3 - Значення коефіцієнтів по кожній групі, що характеризує ВПП

Найменування показника	Значення	Бал (позначення)	Позначення
Виробнича складова
Знос основних фондів	83 %	2 (В)
Співвідношення відновлення/ вибуття основних фондів	0,66	6 (Б)
Фондовіддача	8,67	10 (А)
РАЗОМ		18	Б
Матеріальна складова
Частка прямих перемінних витрат у собівартості продукції	79 %	6 (Б)
Співвідношення зміна цін на сировину, матеріали / зміна цін на продукцію	0,52	10 (А)
Матеріаловіддача	1,34	6 (Б)
РАЗОМ		22	Б
Кадрова складова
Співвідношення коефіцієнт обороту по прийому / коефіцієнт обороту по вибуттю	1,31	2 (В)
Професійний склад кадрів	Необхідне навчання і відновлення персоналу	6 (Б)
Зміна вироблення на одного працюючого	-5 %	2 (В)
РАЗОМ		10	В
УСЬОГО		50	Б

На розглянутому підприємстві особливу значимість має матеріальна складова ВПП, тому що про високий рівень виробничого потенціалу буде свідчити своєчасність постачань сировини, його висока якість, максимальна оборотність і т.д.

Таким чином, підприємству можна привласнити середній рівень виробничого потенціалу (Б) - підприємство успішно існує в бізнесі, маються труднощі, що переборюються, тому що працюють механізми адаптації.

Приведена якісно-кількісна методика визначення рівня виробничого потенціалу підприємства має поруч переваг, серед яких можна виділити:

- придатність методики для використання її як окремими промисловими підприємствами, так і при комплексному вивченні тенденцій у галузі, регіоні і т.д.;

- структурованість, що дозволяє чітко виділити і сформулювати проблеми в керуванні виробничим потенціалом, що підлягають рішенню;

- приступність розуміння результатів усім персоналом підприємства.

1.2 Оцінка структури фінансового потенціалу підприємства (ФПП)

Фінансовий потенціал промислового підприємства (ФПП) - це відносини, що виникають на підприємстві з приводу досягнення максимально можливого фінансового результату за умови:

а) наявності власного капіталу, достатнього для виконання умов ліквідності і фінансової стійкості;

б) можливості залучення капіталу, в обсязі необхідному для реалізації ефективних інвестиційних проектів;

в) рентабельності вкладеного капіталу;

г) наявності ефективної системи керування фінансами, що забезпечує прозорість поточного і майбутнього фінансового стану.

Методика визначення рівня ФПП включає наступні етапи:

1. Визначення рівнів ФПП і їхньої характеристики. Приклад визначення рівнів ФПП приведений у табл. 1.4

Таблиця 1.4 - Характеристика рівнів фінансового потенціалу

Рівень ФПП	Коротка характеристика
Високий рівень ФПП	Діяльність підприємства прибуткова. Фінансове положення стабільне.
Середній рівень ФПП	Діяльність підприємства прибуткова, однак фінансова стабільність багато в чому залежить від змін, як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі.
Низький рівень ФПП	Підприємство фінансово нестабільно.

Таблиця 1.5 - Рейтингова оцінка ФПП за фінансовими показниками

Найменування показника	Високий рівень ФПП	Середній рівень ФПП	Низький рівень ФПП
1. Коефіцієнт фінансової незалежності	>0.5	0.3-0.5	<0.3
2. Коефіцієнт поточної ліквідності	>2.0	1.0-2.0	<1.0
3. Коефіцієнт термінової ліквідності	>0.8	0.4-0.8	<0.4
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0.2	0.1-0.2	<0.1
5. Рентабельність всіх активів	>0.1	0.05-0.1	<0.05
6. Рентабельність власного капіталу	>0.15	0.1-0.15	<0.1
7. Ефективність використання активів для виробництва продукції Ефективність використання активів для виробництва продукції визначається відношенням виторгу від продажу основної продукції до валюти бухгалтерського балансу.	>1.6	1.0-1.6	<1.0
8. Частка позикових засобів у загальній сумі джерел	<0.5	0.7-0.5	>0.7
9. Частка вільних від зобов'язань активів, що знаходяться в мобільній формі	>0.26	0.1-0.26	<0.1
10. Частка накопиченого капіталу Частка накопиченого капіталу визначається відношенням нерозподіленого прибутку минулих років і поточного періоду до валюти бухгалтерського балансу.	>0.1	0.05-0.1	<0.05

Таблиця 1.6 - Розрахунок фінансових показників для умовного підприємства А

Найменування показника	Значення показника
1. Коефіцієнт фінансової незалежності	0,83
2. Коефіцієнт поточної ліквідності	3,08
3. Коефіцієнт термінової ліквідності	1,79
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,09
5. Рентабельність всіх активів	0,15
6. Рентабельність власного капіталу	0,18
7. Ефективність використання активів для виробництва продукції	1,87
8. Частка позикових засобів у загальній сумі джерел	0,17
9. Частка вільних від зобов'язань активів, що знаходяться в мобільній формі	0,47
10. Частка накопиченого капіталу	0,04

б) складання кривої ФПП за фінансовими показниками і визначення рівня ФПП. На даному етапі зіставляються отримані значення фінансових коефіцієнтів зі шкалою, що характеризує рівні ФПП по фінансових коефіцієнтах, і заносяться в таблицю. Якщо з'єднати відзначені позиції єдиною лінією, то виходить крива ФПП за фінансовими показниками. Для нашого розрахунку по підприємству А , крива ФПП буде виглядати в такий спосіб (табл.1.7).

Таблиця 1.7 - Крива ФПП за фінансовими показниками

Найменування показника	Високий рівень ФПП	Середній рівень ФПП	Низький рівень ФПП
1. Коефіцієнт фінансової незалежності	*
2. Коефіцієнт поточної ліквідності	*
3. Коефіцієнт термінової ліквідності	*
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності			*
5. Рентабельність всіх активів	*
6. Рентабельність власного капіталу	*
7. Ефективність використання активів для виробництва продукції	*
8. Частка позикових засобів у загальній сумі джерел		*
9. Частка вільних від зобов'язань активів, що знаходяться в мобільній формі	*
10. Частка накопиченого капіталу			*

Підсумкову оцінку рівня ФПП за фінансовими показниками рекомендується проводити експертним шляхом. Очевидно, що розглянутому підприємству А можна привласнити високий рівень ФПП за розрахованими показниками - платоспроможність підприємства і його фінансова стійкість знаходяться на досить високому рівні.

2 КОРОТКО ОПИШІТЬ МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ МАЙНОВОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Сутність оцінки майна підприємства

Актуальність оцінки майна підприємства в сучасних умовах визначається [1] :

- створенням фондового ринку пайових цінних паперів та технологією котирування цінних паперів на біржових торгах;

- підготовкою пропозицій по інвестиційній привабливості підприємства для прямих інвестицій;

- приватизацією державної частини підприємств чи переходом підприємства до іншої структурної форми організації, або продажем підприємства;

- процедурами об'єднання різних підприємств;

- профілактикою банкрутства підприємства ;

- відновлення платоспроможності чи ліквідація банкрута;

Задачею оцінки майна є аналіз складових частин активів підприємства, тобто тих складових, які приймають участь у виробництві продукції та відновлювальних процесах:

майно - активи (оборотні та необоротні), які підприємство використовує у виробництві в процесі господарської діяльності, вартість яких відображається в балансі підприємства;

цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти.

активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

необоротні активи - матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать підприємству та забезпечують його функціонування, строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший ніж рік;

В основу незалежної оцінки майна, у тому числі цілісних майнових комплексів, покладаються загальновідомі в світовій практиці базові принципи. Враховуються фактори попиту і пропонування на аналогічні об'єкти, ліквідності, впливу зовнішнього середовища та наявності ринків збуту продукції; ризики, пов'язані з діяльністю об'єкта оцінки, отриманням прибутків та інвестуванням коштів для його придбання; ступінь контролю над бізнесом, що є об'єктом оцінки; поточна та прогнозована прибутковість діяльності тощо.

Для проведення незалежної оцінки майна використовуються такі загальновідомі методичні підходи [5] :

- витратний (майновий);

- підхід, що базується на капіталізації доходів (пряма капіталізація доходу та дисконтування майбутніх грошових потоків);

- порівняльний (аналогів продажу).

Використання зазначених підходів та вибір виду вартості ґрунтується на визначеній меті оцінки, яка залежить від способу відчуження майна, що є об'єктом оцінки. Вибір підходів до оцінки та вид вартості майна, що визначається, обов'язково обґрунтовуються експертом у звіті про оцінку майна. Під час проведення незалежної оцінки майна експертом використовуються кілька підходів з подальшим узагальненням результатів оцінки, отриманих з їх використанням. Неможливість або недоцільність застосування певного підходу експертом також обґрунтовується у звіті.

2.2 Характеристика майнових (витратних)методів

Основою майнових (витратних) методів оцінки активів є врахування витрат, які понесені на їх придбання та поліпшення, в гіпотезі їх абсолютної ліквідності на ринку.

Майнові методи оцінки активів застосовуються для оцінки працюючих прибутково підприємств при наявності бухгалтерської документації , для яких можна провести оцінку вартості всіх активів методом прямої інвентаризації.

При цьому інвентаризація проводиться з врахуванням переоцінки первісної вартості основних фондів та нематеріальних активів та фактичного рівня зношення. При розрахунках активів майновим методом від нарахованих активів віднімаються всі створені резерви, а також довгострокові і короткострокові позичкові ресурси з нарахуванням сум обумовленої плати за них при ліквідації.

Так, наприклад, передавальний баланс підприємства [7] складається за результатами проведення незалежної оцінки активів підприємства на підставі отриманої скоригованої балансової вартості необоротних активів. Незалежна оцінка активів підприємства передбачає:

- оцінку необоротних активів підприємства, що вносяться до статутного фонду ВАТ;

- висновок про вартість майна, який оформлюється згідно з додатком 2 до Методики і повинен відображати результати незалежної оцінки необоротних активів з розшифруванням їх складу у формі, передбаченій рядками 1.1 - 1.4 додатка 1 до Методики, та інформацію про їх вартість, за якою вони обліковуються в документах бухгалтерського обліку;

- звіт про оцінку майна, який повинен відображати пооб'єктну оцінку вартості необоротних активів з описом методичних засад її визначення щодо конкретного типу (виду, групи) необоротних активів, що оцінюються, та додатки.

Проведенню незалежної оцінки необоротних активів передує складання їх основного і додаткового переліків за результатами проведення попередньої інвентаризації необоротних активів та повної інвентаризації майна підприємства. У переліках окремо виділяється майно, що не підлягає приватизації, об'єкти державного житлового фонду, об'єкти, щодо яких законодавством встановлено особливий режим приватизації.

Переоцінці за результатами незалежної оцінки не підлягають об'єкти, що вилучаються із складу цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпоратизації).

Переоцінюються шляхом проведення незалежної оцінки необоротні активи, що є власністю держави та орендаря. Нематеріальні активи, які не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються та оцінюються експертом у процесі проведення незалежної оцінки.

В основу проведення незалежної оцінки основних засобів покладається їх класифікація за такими ознаками:

- функціональне призначення відповідно до структури основних засобів, визначеної бухгалтерським обліком;

- дата введення в експлуатацію (придбання);

- фізичні і технічні характеристики (площа, будівельний об'єм, потужність, пробіг тощо):

- термін корисного використання;

- спеціалізація (спеціалізовані та неспеціалізовані). Спеціалізованими є основні засоби, що можуть бути використані виключно з метою забезпечення основної діяльності підприємства, не можуть бути перепрофільовані і продані окремо без заподіяння шкоди (зупинки) основній діяльності підприємства. Неспеціалізованими є будь-які основні засоби, що не можуть бути віднесені до спеціалізованих;

- фізична можливість та економічна доцільність використання основних засобів у процесі звичайної діяльності підприємства;

- можливість продажу основного засобу як окремого об'єкта без заподіяння шкоди технологічному процесу (основній діяльності підприємства);

- інші ознаки, які додатково обґрунтовуються у звіті про оцінку майна.

Незалежна оцінка основних засобів підприємства проводиться з урахуванням таких методичних засад:

1) будинки та споруди переоцінюються пооб'єктно повністю:

- віднесені до спеціалізованих оцінюються за залишковою вартістю заміщення;

- віднесені до неспеціалізованих оцінюються за справедливою (ринковою) вартістю;

- термін корисного використання яких вичерпано, оцінюються за вартістю ліквідації;

- термін корисного використання яких не вичерпано, але вони за певних причин не можуть бути використані в процесі звичайної діяльності підприємства, оцінюються переважно за справедливою (ринковою) вартістю;

2) машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар та інші основні засоби поділяються залежно від дати придбання (введення в експлуатацію) на такі групи:

- введені в експлуатацію (придбані) після 1 квітня 1996 р., але термін їх корисного використання не вичерпано - оцінюються за даними бухгалтерського обліку, скоригованими на сукупний коефіцієнт, який враховує перевищення річних індексів інфляції над 10-відсотковим рівнем, що визначається за роками починаючи від року введення їх в експлуатацію (придбання) до року, в якому проводиться оцінка;

- введені в експлуатацію (придбані) після 1 квітня 1996 р., але термін їх корисного використання вичерпано - оцінюються за вартістю ліквідації;

- введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є спеціалізованими та термін їх корисного використання не вичерпано - оцінюються за залишковою вартістю заміщення;

- введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є спеціалізованими та термін їх корисного використання вичерпано - оцінюються за вартістю ліквідації;

- введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є неспеціалізованими та термін їх корисного використання не вичерпано - оцінюються за справедливою (ринковою) вартістю;

- введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є неспеціалізованими та термін їх корисного використання вичерпано - оцінюються за вартістю ліквідації;

3) робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження оцінюються за даними бухгалтерського обліку, скоригованими на сукупний коефіцієнт, який враховує перевищення річних індексів інфляції над 10-відсотковим рівнем, що визначається починаючи від року їх придбання (створення) до року, в якому проводиться оцінка;

4) земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, що входять до складу цілісного майнового комплексу, оцінюються за даними бухгалтерського обліку.

У разі виявлення об'єктів певного функціонального призначення та технічних характеристик, оцінених за даними бухгалтерського обліку, які за терміном корисного використання аналогічні тим, що оцінені іншими способами, експерт має право скоригувати вартість об'єктів, оцінених за даними бухгалтерського обліку, відповідно до вартості аналогічних об'єктів, оцінених іншими способами. Обґрунтування цього рішення має бути зазначене у звіті про оцінку майна.

Технічний стан основних засобів з метою їх незалежної оцінки визначається на підставі їх обстеження особисто експертом, залученими ним фахівцями, або документів, складених починаючи з 1999 року, що містять відомості про результати обстеження технічного стану, проведеного відповідними фахівцями, уповноваженими виконувати такі роботи. Технічний стан основних засобів, зазначений у вищенаведених документах, вважається таким, що відповідає технічному стану цих об'єктів на дату оцінки. Для визначення залишкової вартості заміщення будинків та споруд експерт використовує витратний підхід і переважно дані проектів (у тому числі типових) найбільш раціональних функціональних аналогів. Для оцінки об'єктів, функціональні аналоги яких не відрізняються від них за виробничою потужністю, конструктивними та планувальними характеристиками і на які є проектно-кошторисна документація як джерело інформації про фактичні витрати на будівництво цих об'єктів в цінах базового року, використовується зазначена документація.

Для перерахунку цін базового року в ціни на дату оцінки застосовуються відповідні коефіцієнти (індекси), що встановлюються Держбудом для визначення вартості будівництва, яке здійснюється на території України, а також помісячні індекси інфляції щодо періодів, для яких зазначені індекси ще не встановлено.

Рекомендації щодо особливостей визначення фізичного зносу будинків, споруд, машин, обладнання тощо з метою визначення їх залишкової вартості заміщення для цілей цієї Методики встановлюються згідно з Порядком проведення незалежної оцінки майна під час приватизації, що затверджується Фондом державного майна. Функціональний знос будинків та споруд окремо не розраховується, оскільки враховується експертом під час застосування витратного підходу і визначення найбільш раціонального функціонального аналога. Функціональний знос машин, обладнання тощо враховується шляхом добору аналогів продажу у процесі застосування порівняльного підходу.

Таблиця 2.1 - Визначення справедливої вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань

Об'єкти визначення справедливої вартості	Визначення справедливої вартості
1. Цінні папери	Поточна ринкова вартість на фондовому ринку. За відсутності такої оцінки - експертна оцінка
2. Дебіторська заборгованість	Теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби. Дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості, якщо різниця між номінальною сумою дебіторської заборгованості та дисконтованою сумою несуттєва (менше 5 % номінальної суми)
3. Запаси
3.1. Готова продукція і товари	Ціна реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічної готової продукції та товарів
3.2. Незавершене виробництво	Ціна реалізації готової продукції за вирахуванням витрат на завершення, реалізацію та надбавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної готової продукції
3.3. Матеріали	Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання)
4. Основні засоби
4.1. Земля та будівлі	Ринкова вартість
4.2. Машини та устаткування	Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість - відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
4.3. Інші основні засоби	Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
5. Нематеріальні активи	Поточна ринкова вартість. За відсутності такої вартості - оціночна вартість, яку підприємство сплатило б за актив у разі операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, виходячи з наявної інформації
6. Чисті активи або зобов'язання за пенсійними програмами з передбаченими виплатами	Теперішня (дисконтована) сума належних виплат пенсій за вирахуванням справедливої вартості будь-яких активів пенсійної програми
7. Податкові активи та зобов'язання	Сума податкових пільг чи податків, що підлягають сплаті, які виникають унаслідок об'єднання підприємств
8. Поточні та довгострокові зобов'язання	Теперішня (дисконтована) сума, яка має виплачуватися при погашенні заборгованості, визначеної за відповідними поточними відсотковими ставками. Дисконтування не здійснюється для короткострокових зобов'язань, якщо різниця між номінальною сумою зобов'язання та дисконтованою сумою є несуттєвою (менше 5 % номінальної вартості)
9. Обтяжливі контракти та інші ідентифіковані зобов'язання	Теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає сплаті при погашенні зобов'язання, визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою

Нематеріальні активи, відображені і не відображені в бухгалтерському обліку підприємства, оцінюються експертом пооб'єктно із застосуванням витратного підходу та підходу, що базується на капіталізації доходів.

Право користування земельними ділянками оцінюється шляхом капіталізації річного земельного податку, який фактично має сплачувати підприємство, або шляхом капіталізації фактично нарахованої річної орендної плати за користування земельними ділянками.

У разі створення ВАТ на базі підприємства, розташованого в санаторно-курортній зоні, оцінюється вартість права на оренду прибережної зони терміном не менше ніж 50 років та (або) вартість права на оренду земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт приватизації, але не більше від терміну діяльності ВАТ.

Основними видами вартості нематеріальних активів, що визначаються експертом, є вартість відтворення за вирахуванням зносу та справедлива (ринкова) вартість. Знос нематеріального активу розраховується виходячи з фактичного терміну його корисного використання.

2.3 Характеристика доходових методів

Основою доходових методів оцінки активів - є розрахунок майбутніх чистих прибутків від придбання підприємства та вкладення додаткового капіталу на його модернізацію та вихід на прибутковий виробничий цикл.

У проектному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [3].

Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:

(2.1)

де С - сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d - постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;

t - тривалість розрахункового періоду (в роках);

Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:

(2.2)

Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.

Метод розрахунку чистого приведеного ефекту заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р₁, Р₂, …, Р_n. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД - чистий дисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах [2 ]:

 (2.3)

(2.4)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

- якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом. Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(2.5)

де j - прогнозований середній рівень інфляції.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовувати різні коефіцієнти дисконтування, то формула (4.4) не застосовується, і проект прийнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.

Показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу комерційної організації у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник адитивен у просторово-тимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і що дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

Доходові методи оцінки активів застосовуються для малоприбуткових або збитково працюючих підприємств з необхідністю інвестування коштів в підприємство для його активізації. В цьому разі розраховується інвестиційна привабливість (чиста дисконтована прибутковість) вкладення капіталу в модернізацію безприбуткового підприємства, яке має частину робочих активів, але витратило весь свій власний капітал на погашення збитків попередніх періодів. Аналогічно розраховуються активи незавершеного будівництва, ринкова вартість яких без вкладення коштів на добідову та запуск виробництва дорівнює нулю.

Так, наприклад, незалежна оцінка цілісних майнових комплексів проводиться з урахуванням таких особливостей [5]:

- під час оцінки цілісних майнових комплексів, діяльність яких була переважно незбитковою протягом двох останніх років до дати оцінки, визначається вартість діючого підприємства (цілісного майнового комплексу);

- під час оцінки цілісних майнових комплексів, діяльність яких була переважно збитковою протягом двох останніх років до дати оцінки, визначається ринкова вартість підприємства (цілісного майнового комплексу) при існуючому використанні;

- в інших випадках під час оцінки цілісних майнових комплексів визначаються обидва з вищезазначених видів вартості з подальшим узгодженням експертом отриманих результатів для встановлення початкової вартості (ціни продажу).

2.4 Характеристика аналогових методів

Аналогові методи оцінки активів застосовуються для законсервованих підприємств, а також незавершеного будівництва при їх перебудові та перепрофіліюванні, оскільки їх активи - «законсервовані», тобто існують у вигляді можливого підприємства - аналога, яке побудоване на аналогічних площадях та виробничих умовах.

Так, наприклад, порядок оцінки об'єктів незавершеного будівництва і законсервованих об'єктів, у тому числі об'єктів незавершеного будівництва, що утримуються на балансах державних підприємств, які не підлягають приватизації, визначається залежно від способу приватизації [5]:

- вартість об'єкта незавершеного будівництва для продажу на аукціоні, за конкурсом, під розбирання або шляхом викупу, а також для передачі до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією, визначається за даними балансу без урахування суми індексації вартості об'єкта незавершеного будівництва, обчисленої за індексами, встановленими Держкомстатом для складання підприємствами та організаціями балансу станом на 1 січня 1997 р. у зв'язку із запровадженням національної грошової одиниці;

- вартість будівельних матеріалів, які знаходяться на будівельному майданчику об'єкта незавершеного будівництва, а також вартість устаткування для монтажу, придбаного для функціонування об'єкта після завершення будівництва, що приватизуються на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу як разом з об'єктом незавершеного будівництва, так і окремо, визначається на засадах незалежної оцінки їх справедливої (ринкової) вартості;

- ціна продажу об'єкта незавершеного будівництва в разі його продажу під розбирання за рішенням державного органу приватизації може визначатися на засадах незалежної оцінки вартості його ліквідації.

У разі відсутності документів, необхідних для проведення оцінки вартості об'єкта незавершеного будівництва, вартість об'єкта може визначатися експертним шляхом.

За результатами розрахунку вартості об'єкта незавершеного будівниц-тва без застосування незалежної оцінки складається акт оцінки , який зат-верджується керівником державного органу приватизації.

3 ЗАДАЧА

Підприємець розглядає 3 варіанти оренди складського приміщення терміном на 5 років :

а) проводиться передплата в розмірі 50 000 грн.

б) оплата проводиться в кінці терміну оренди - 64 000 грн.

в) оплата проводиться в кінці кожного року оренди по 20 000 грн.

Визначте, який з варіантів є найвигіднішим для орендатора, якщо прогнозна процентна ставка 12 %.

Рішення

Для рішення задачі виконаємо дисконтування наведених варіантів потоків витрат грошових коштів методом «пренумерандо», тобто приведенням до моменту часу t=0 за формулою [3]:

а) Для варіанта а) - одинична сума грошового потоку передплати при i=0

б) Для варіанта б) - одинична сума грошового потоку при i=5

в) Для варіанта в) - щорічні суми грошового потоку при i=1,2,3,4,5

Таким чином, для орендатора найбільш вигідним є варіант сплати орендної плати б) - сплата 64 000 грн. по закінченню строку оренди.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» // від 12 липня 2001 року №2658-III.

2. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник - К.: МАУП, 2000.

3. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1996 г.

4. Менеджмент: Учебник для вузов / М.М. Максимцов, А.В. Игнатьева, М.А. Комаров и др.; Под ред. М.М. Максимцова, А.В. Игнатьевой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

5. Методика оцінки вартості майна під час приватизації // Постанова КМУ від 12 жовтня 2000 р. №1554(Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2002 року №585).

6. Попов Е., Ханжина В. Структура рыночного потенциала предприятия // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - №6.

7. Попов Е.В. Рыночный потенциал предприятия, М, «Экономика», 2002 - 559 с.

8. Ревуцкий Л.Д. Потенциал и стоимость предприятия. - М.: Перспектива, 1997. - 124 с.

9. Ресурсы инноваций: организационный, финансовый, административный: Учебное пособие для вузов / Под ред. проф. И.П.Николаевой. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003, - 318 с.

10. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.Т. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 316 с.

11. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна - К.: КНЕУ, 2000.